Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Інший аспект трансформації структурних зв’язків між національною
економікою та глобальною – зростання у внутрішньому кінцевому та
проміжному споживанні товарів, що є предметом міжнародної торгівлі.
Саме цю тезу висунув як головну Ф. Лейн при обґрунтуванні того, що
поведінка центрального банку повинна бути більш стриманою.
Заперечуючи висновки Д. Ромера про важливість фактора спеціалізації,
Ф. Лейн послуговується традиційним неокласичним підходом до
оптимізації монетарної політики. В останньому важливе значення
відводиться проблемі гнучкості цін. Якщо ціни гнучкі, то спроможність
центробанків стимулювати ВВП та зайнятість за рахунок несподіваної
інфляції низька. Це призведе до зростання номінальних змінних, а не
реальних. У світлі зростаючої торговельної відкритості гнучкість стає
принципово важливим фактором, оскільки, згідно з Ф. Лейном, ціни на
товари, що є предметами міжнародної торгівлі, більш еластичні,
відображають більш жорстку конкуренцію на міжнародних ринках. За
рахунок цього підвищення торговельної відкритості призводить до
загального підвищення гнучкості цін, що робить стабілізаційні орієнтири
в політиці центробанку ризиковими з точки зору зростання інфляції 140 .
В обох вищезазначених випадках зберігається чітке апелювання до
теорії динамічної інконсистентності. Зниження рівноважної інфляції
виникає внаслідок усунення схильності до створення несподіваної
інфляції та здобуття довіри до центробанків. В основі ж такого усунення є
усвідомлення більш значних втрат для економіки від інконситентної
поведінки в умовах високої торговельної відкритості, в якій у структурній
формі не простежувались би її наслідки. Зростаюче значення проблеми
погіршення спеціалізації та підвищення гнучкості цін внаслідок
торговельної відкритості відображають загальну ситуацію із змінами в
структурі економіки, які обумовлені глобальною торговельною
інтеграцією. Це дає змогу Г. Вагнеру стверджувати, що “з того часу як
глобалізація іде пліч-о-пліч з більш відкритими економіками, послаблення
стимулюючого впливу на виробництво з боку несподіваної інфляції є
одним з ефектів глобалізації, який релевантний для монетарної
політики” 141 . З іншого боку, окремі дослідження демонструють, що за час
розвитку другої хвилі глобалізації суттєвого збільшення частки товарів,
що є предметом міжнародної торгівлі, у ВВП не відбулося, а за період з
140 Lane P. Inflation in Open Economies // Journal of International Economics. – 1997. – № 42. – Р. 327–347.
141 Wagner H. Implications of Globalization for Monetary Policy // IMF Working Paper. – 2001. – WP/01/184. – P. 9
110