Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Зазначимо, що проблему фінансової стабільності досліджують плічо-пліч
з історією функціонування центральних банків. Виникнення
функції кредитора останньої інстанції – характерний приклад цього.
Подвійне навантаження на окремі монетарні інструменти (перш за все, на
інструменти рефінансування) підтверджує неоднозначність цього питання,
а також те, що ефективність монетарної політики можлива в умовах
фінансової стабільності. Тобто остання підтримується тільки тоді, коли
центральні банки також проводять здорову політику. Втім, Азійська криза
довела можливість інших алгоритмів зв’язку між монетарною та
фінансовою стабільністю, що одразу було сприйнято як особливий
випадок глобалізації та імперфекцій глобальних ринків. Активні дискусії з
приводу підвищення глобальної фінансової стабільності зосередились на
питаннях транспарентності фінансових установ, прозорості ринків,
поширення інформації про інституції з високим лівереджем. Подібно до
цього відбулось заснування органів, покликаних проводити моніторинг у
сфері глобальної стабільності у сфері фінансів. Зокрема, були
модернізовані структури Міжнародного валютного фонду та Світового
банку, посилено діяльність та створено: Базильський комітет з
банківського нагляду, Комітет з глобальної фінансової стабільності,
Комітет з питань платежів та системи розрахунків, Інститут з проблем
фінансової стабільності, Форум фінансової стабільності (Давос).
Втім, незважаючи на таку посилену мобілізацію інтелектуальних та
адміністративних зусиль, світ знову зіткнувся з кризою. Аргументи на
користь того, що кризи є природним супутником ринкової економіки
потрібно визнати невдалим жартом з приводу, тим більше, що практично
усі апологети ринкової економіки визнають неможливість криз в умовах
здорової політики. Саме тут варто зробити фундаментальний наголос: чиєї
політики або політики якого рівня? Флуктуації цін на первинні ресурси та
активи, масштабні дисбаланси, зрушення в ставленні до ризиків, підвищена
роль інструментів з відносними можливостями щодо визначення вартості
та ризику демонструють, що ці проблеми можуть мати спільний знаменник.
Його зміст у тому, що між національно-центричним виміром монетарної
стабільності та ефективності і флуктуаціями глобальних монетарних умов
існує фундаментальний структурний розрив, який зумовлений не тільки
трансформацією економічної географії, а поєднанням ключових
трансформацій у реальному та фінансовому секторах, їх глобальною
інтеграцією, що утворюють іншу модель економіки, ніж була відома до
цього, внаслідок чого її операбельна макромодель у діяльності
11