Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

певний брак деталізації та неврахування макро- та мікроекономічних
особливостей функціонування елементів кожного окремого каналу, які,
етимологічно, можуть мати різні теоретичні та емпіричні підґрунтя в
процесі первинного виявлення, на відміну від наступного узагальнення в
рамках окремого каналу 136 . Якщо ж подивитися на вказані дослідження
загалом, то найбільш консенсусними є канали імпортних цін та глобальної
конкуренції, тоді як щодо інших суттєвої спільності думок не
простежується. Найбільш дискутивний – канал ринків капіталу. Якщо в
інтерпретації японських економістів він діє через зміни в сукупному
попиті, обумовлені змінами в рівнях заробітних плат внаслідок реалокації
інвестицій, перш за все, ПІІ (країна-експортер стикається зі зменшенням
фактора капітал, внаслідок чого відносно зростає пропозиція фактора
праці, що зменшує рівноважні зарплати, обмежуючи тиск на ціни, тоді як
країна-імпортер стикається з протилежною ситуацією), то в інтерпретації
австрійських дослідників падіння відносних цін випливає з покращення
можливостей щодо формування оптимального портфеля активів. Якщо у
першому з випадків акцентування на так званих проблемах загальної
рівноваги в контексті спіралі “зарплата-ціни” ігнорує позитивні алокаційні
аспекти глобального циркулювання капіталу, то в другому випадку
зв’язок між оптимальним портфелем активів та рівнем цін ще менш
очевидний. Щодо каналу зміни спонукальних факторів політики, то він
згадується фахівцями МВФ, австрійськими дослідниками. Вищезгадана
С. Аллард торкається тільки одного аспекту (розрив зв’язку між
інфляцією та діловим циклом), тоді як японські дослідники прямо його не
вказують взагалі, що ігнорує важливий аспект впливу глобалізації на
розуміння центральних банків, як повинна трансформуватись монетарна
політика в сучасних умовах. При цьому навіть щодо консенсусних каналів
можуть бути дещо різні тлумачення, що, загалом, обумовлено наявністю
широкого набору зворотних зв’язків у рамках тих процесів, які
концептуалізуються у формі ідентифікації відповідних каналів.
З огляду на вищездійснений аналіз, а також окремі напрацювання у
цій сфері 137 , можна запропонувати такий набір каналів впливу глобалізації
на процеси дезінфляції: канал зміни спонукальних факторів політики;
канал глобальної торговельної інтеграції; канал глобальної конкуренції та
структурних зрушень; канал ринків праці; канал глобальних кондицій
попиту.
136
Про окремі проблеми цього див.: Козюк В. Монетарна політика у глобальних умовах. – Тернопіль:
Підручники та посібники, 2007. – С. 40–51.
137
Козюк В. Монетарна політика у глобальних умовах. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2007. – 192 с.
108