Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

“прямий ефект імпортних цін”; “непрямий ефект посилення конкуренції”);
ринки праці та капіталу (імміграція, ПІІ, офшорний бізнес, аутсорсинг,
зменшення ваги профспілок у сфері встановлення зарплати тощо);
підвищення чутливості національних цін до змін у глобальному попиті та
пропозиції 133 . С. Аллард пропонує розрізняти канали макроекономічного
та секторного рівня. До першого належить узагальнення розриву зв’язку
між інфляцією та динамікою ВВП у світлі підвищення нейтральності
монетарної політики внаслідок зростання відкритості економіки та втрат
від макродестабілізацій в умовах високої мобільності капіталів разом з
прямим впливом дешевого імпорту на ціни. До другого – посилення
конкуренції в умовах глобалізації, внаслідок чого послаблюється
залежність динаміки цін від зміни рівня заробітних плат і зменшується
цінова влада фірм (від англ. – price power of firms) 134 . Як видно з наведених
двох підходів, є певне надмірне узагальнення відмінних за своїм макро- та
мікроекономічним змістом каналів впливу глобалізації на процеси
дезінфляції. Окрім цього, в розрізі аналізованих підходів сам набір каналів
та їх інтерпретація виглядає доволі неоднорідними.
Більш розлогий підхід запропонували фахівці Національного банку
Австрії. Вони виділяють шість каналів: по-перше, прямий канал
імпортних цін; по-друге, канал, який відображає дію ефекту глобальної
конкуренції, що є непрямим наслідком інтеграції ринків товарів та робочої
сили; по-третє, канал ринків праці, який демонструє те, що глобалізація
підвищує глобальну пропозицію робочої сили, яка гальмує зростання
зарплат у розвинутих країнах з відповідним рестрикційним впливом на
ціни, а глобальна конкуренція спонукає до послаблення влади профспілок;
по-четверте, канал ринків капіталу, який відображає позитивні зміни в
рівні цін внаслідок поліпшення можливостей у сфері оптимізації балансу
“інвестиції-заощадження”, а також опосередковано стимулює процеси
інтеграції ринків товарів і робочої сили, тобто підсилює дію попередніх
каналів; по-п’яте, канал зміни мотивів політики (вже розглядався вище);
по-шосте, канал, через який впливає на ціни коливання глобальних попиту
та пропозиції 135 .
Незважаючи на те, що цей підхід є спробою ширшого охоплення
глобалізаційних детермінант дезінфляції, тут також спостерігається
133
Nakayma K., Sasaki H., Shimizu Y. Economic Globalization and Inflation: The Case of the EMEAP Economies //
International Department of Bank of Japan. EMEAP Economist Workshop Background Note (Takamatsu, Japan, June
25-27, 2007). – 2007. – P. 1–16.
134
Allard C. Inflation in Poland: How Much Can Globalization Explain? // IMF Working Paper. – 2007. – WP/07/41. –
P. 3–21.
135
Glatzer E., Gnan E., Valderrama M.-T. Globalization, Import Prices and Producer Prices in Austria // Monetary
Policy and the Economy. ONB. Q3 / 06. – 2006. – P. 24–43.
107