Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

цін не загрожує попиту, а, навпаки, супроводжує стійке економічне
зростання та підвищення реальних заробітних плат, які також формують
свою базу позитивного впливу на позитивну динаміку ВВП. За таких
обставин економічне зростання не асоціюється з відповідним
прискоренням інфляції, як це передбачає традиційне макроекономічне
бачення зв’язку між діловим циклом та зростанням цін, навіть попри
зростання грошових, кредитних та фінансових агрегатів. Згідно з Боріо та
Філардо практично увесь період до Першої світової війни можна описати
таким узагальненням як приклад “хорошої дефляції” 127 .
“Погана” дефляція відображає застій у попиті, або певну рецесію.
Вона є негативним явищем для економіки. На мікрорівні вона спотворює
цінові сигнали та не є нейтральною щодо оподаткування; на макрорівні
спонукає до актуалізації ефекту переваги ліквідності, що також послаблює
сукупний попит. Однак така “погана” дефляція мало чим відрізняється від
ситуації із застоєм економіки за “хорошої” позитивної інфляції.
Відмінність у тому, що в першому випадку монетарні стимули можуть
пожвавити економіку без інфляційного зміщення, а у другому це тільки
поглибить проблему інфляції та недовіри до центрального банку.
Внаслідок цього, можна вивести загальну схему: важливе не стільки те, де
перебуває позначка динаміки індексу цін – вище нуля, чи нижче – а те, які
є перспективи поліпшення ситуації без посилення макроекономічних
ризиків на майбутні періоди. Тобто, оскільки застій попиту може бути і
при дефляції, і при певному позитивному рівні інфляції, то і апологетика
щодо стимулюючого значення останньої є не більше ніж концептуальне
упередження, яке є більш небезпечне для макроекономічної стабільності,
ніж можливість допустити природність ситуації із дефляційними
процесами, навіть якщо вони є відображенням нездорового стану
економіки.
“Жахлива” дефляція – якісно інший феномен. Велика депресія
відображає її прояв. У цьому випадку перебіг подій описується
складнішими макроекономічними закономірностями, порівняно з
першими двома випадками. А) Зарплати в умовах значної дефляції
127 Тут необхідно зауважити, що період з 1870 року до Першої світової війни поділяють на дві частини:
дефляційний (1870–1890 рр.) період та період прискорення інфляції (1890–1913 рр.). В основі відмінностей між
обома періодами є темп інфляції, обумовлений запасами монетарного золота. Саме на другий період припадає
відкриття золотих родовищ світового значення та швидке нагромадження золотих резервів у світі, що
розширило можливості для паперової емісії та зменшило вартість золота, виражену у товарах. Див.: How Has
Globalization Affected Inflation // World Economic Outlook. IMF. – IMF. – Wash. D.C., 2006. – Р. 113.
103