Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

мірою нагадують ті, які були до Першої світової війни, але аж ніяк ті, що
склалися у 1970-х 122 . Ще раніше М. Фрідмен зауважив, що економіка кінця
1960-х рр. набагато ближче до економіки 1920-х, тоді як більшість базових
кейнсіанських гіпотез, які нехтують важливістю проблеми інфляції,
грошей та процентних ставок, в сукупності з функціонуванням ринків
грошей та капіталів, сформувались на 1945 рік і є узагальненнями з
приводу окремого випадку Великої депресії. Він констатує, що на той час
монетарна політика “була покликана підвищувати стабільність цін і
охороняти золотий стандарт, основними критеріями її ефективності
слугували стан грошового ринку, обсяг спекуляцій та рух золота” 123 .
Якщо винести за дужки особливості епохи золотого стандарту, то
виходить, що повернення до ідеї важливості грошей та фінансів для
забезпечення стабільності монетарних процесів відображає суттєві зміни в
економіці, внаслідок яких застосування кейнсіанських догм про руйнівні
наслідки зниження цін стає помилковим та ризиковим з точки зору
практичної політики. У світлі вищесказаного твердження згаданого
В. Вайта про роль дискусій впродовж 1920-х років між Ф. А. Хаєком та
іншими представниками австрійської школи і Дж. М. Кейнсом набуває
особливого значення. Зростання значення фінансових ринків вимагає
іншого погляду на критерії ефективності монетарної політики 124 .
Макрофінансова стабільність кореспондує із стабільністю цін, а якщо
спостерігається певна дефляція, то намагання подолати її за допомогою
експансивної монетарної політики, маючи на увазі її негативний вплив на
зайнятість у кейнсіанському розумінні, може мати руйнівні наслідки для
економіки загалом, оскільки це дестабілізує функціонування фінансової
системи, що і погіршить зайнятість та динаміку виробництва у
довгостроковій перспективі.
Емпіричним контраргументом щодо природності помірної інфляції
для макроекономічних процесів стала праця М. Бордо та Е. Філардо, в
якій вони узагальнили значний масив інформації за тривалий часовий
період щодо поведінки індексів цін 125 . З цього можна зробити важливі
висновки. По-перше, у маргінальних випадках поведінки цін причиною як
високої інфляції, так і глибокої дефляції, є характер грошової пропозиції,
тоді як коливання цінових індексів у прийнятних діапазонах обумовлено
122 White W. Is Price Stability Enough? // BIS Working Papers. – 2006. – № 205. – Р. 1–4.
123 Фридмен М. Роль монетарной политики // Если бы деньги заговорили… / Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – С. 131.
124 White W. Is Price Stability Enough? // BIS Working Papers. – 2006. – № 205. – Р. 2–3.
125 Bordo M., Filardo A. Deflation in a Historical Perspective // BIS Working Papers. – 2005. – № 186. – Р. 1–79.
100