БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
Згідно з чинним законодавством органами загального управління наукою
в Україні є Верховна Рада та Кабінет Міністрів.
Верховна Рада як найвищий орган законодавчої влади у державі визначає
цілі, напрями та принципи науково-технічної політики, а також правові засади
функціонування науково-технічної сфери, встановлює обсяги фінансування
наукових досліджень за рахунок централізованих джерел, затверджує перелік
пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, а також державних і
міждержавних науково-технічних програм та обсягів їхнього фінансування,
формує фінансово-кредитний механізм регулювання науково-технічної сфери
[14].
Обсяг коштів на фінансування державних наукових і науково-технічних
програм за пріоритетними напрямами науки і техніки затверджується у законі
про Державний бюджет України на відповідний рік у розмірі не менше 30 %
загального обсягу фінансування видатків на науку з Державного бюджету
України.
Обсяги фінансування наукових і науково-технічних програм
визначаються у законі про Державний бюджет України окремо по кожному
пріоритетному напряму розвитку науки і техніки.
На період до 2006 р. було визначено пріоритетні напрями розвитку науки
і техніки [16]:
• фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих,
суспільних і гуманітарних наук;
• формування громадянського суспільства, демографічної політики,
розвиток людського потенціалу;
• збереження навколишнього середовища (довкілля);
• нові біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших
захворювань;
• нові комп’ютерні засоби та технології інформатизації суспільства;
• новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці,
промисловості та агропромисловому комплексі;
• нові речовини і матеріали.
Верховна Рада України як суб’єкт державної науково-технічної політики:
• визначає основні цілі, напрями, принципи державної науково-технічної
політики і правові засади функціонування науково-технічної сфери;
195
Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України
196
• встановлює обсяги бюджетного фінансування наукових досліджень та
розміри державного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів для
забезпечення науково-технічної діяльності;
• затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, перелік
національних науково-технічних програм і обсяги фінансування по кожній з
них на весь строк виконання з щорічним уточненням в бюджеті;
• створює систему кредитно-фінансових, податкових і митних регуляторів
у науково-технічній сфері [16].
Кабінет Міністрів як вищий орган виконавчої влади розподіляє державні
кошти, затверджені для фінансування науки, встановлює порядок формування
та використання позабюджетних фондів для науково-технічної діяльності,
організовує розробку державних і міждержавних науково-технічних програм,
формує органи управління і механізм реалізації програм, укладає міжурядові
угоди і координує міжнародне науково-технічне співробітництво українських
суб’єктів господарювання [14].
До компетенції уряду України в області науково-технічної політики
належить [16]:
• здійснення у межах, визначених відповідними законодавчими актами,
функцій розподілу коштів бюджету, призначених для фінансування наукових
досліджень, Державного інноваційного фонду та інших державних фондів;
• визначення порядку формування і використання позабюджетних фондів
для науково-технічної діяльності;
• створення на основі чинного законодавства економічних, правових і
організаційних механізмів, що стимулюють діяльність підприємств, об’єднань і
організацій щодо прискорення науково-технічного прогресу;
• організація розробки національних та державних науково-технічних
програм, формування органів управління і механізму реалізації програм,
контроль за їх виконанням;
• організація і координація заходів щодо створення сучасної інфра-
структури науково-технічної діяльності;
• укладання міжурядових угод, договорів про співробітництво в науково-
технічній сфері, координація діяльності підприємств, установ і організацій
України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва.