БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ
Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку Найбільшу частку у видатках на розвиток промисловості та енергетики становлять видатки на державну підтримку вугледобувних підприємств [16], що визначено Програмою реформування й фінансового оздоровлення підприємств вугільної промисловості України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1999 року № 1921. Планування цих видів видатків здійснюється на основі зведених балансів доходів і видатків міністерств і відомств, відділів та управлінь місцевих держадміністрацій і виконкомів місцевих рад, у підпорядкуванні яких знаходяться підприємства і організації державної форми власності. Зведені баланси доходів і видатків складаються на підставі балансів доходів і видатків підпорядкованих підприємств, а також розрахунків видатків, які фінансуються у централізованому порядку [14]. Динаміка змін видатків на промисловість, енергетику та будівництво подана на рис. 8.4 [20, 21]. Сума, млн млню грн грн. 5000 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0 1998 2000 2002 2004 Рис. 8.4. Динаміка видатків на промисловість, енергетику та будівництво Видатки на розвиток промисловості й енергетики відображаються у розрізі підрозділів бюджетної класифікації за функціональною, відомчою та цільовими ознаками. Суми видатків, передбачені зведеними балансами доходів і видатків, включаються до відповідних бюджетів і після їх затвердження фінансуються через головних розпорядників коштів. Визначення видатків – складний і трудомісткий процес, який потребує використання великого обсягу вихідних даних, аналітичної бази та розрахунків. Так, обсяг видатків на оплату геологорозвідувальних робіт, послуг підприємств і організацій з виконання багатоцільових програм (проектів), послуг з типового проектування, науково-дослідних послуг, виконання інших 171 Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України державних програм визначається відповідно до кошторисної вартості вказаних послуг на основі договорів з виконавцями. 172 Обсяг субсидій на покриття збитків підприємств визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та собівартістю. У разі встановлення державою або через інші об’єктивні причини цін на продукцію (послуги, роботи) нижчих від собівартості, держава в межах встановлених нею обсягів реалізації зобов’язана покривати цю різницю відповідними субсидіями. Фінансування збитків протягом бюджетного року повинно здійснюватися прямо пропорційно виконанню виробничої програми. Причому невиконання програми повинно супроводжуватися зменшенням обсягів фінансування, а перевиконання – збільшенням обсягів фінансування тільки у разі уточнення виробничої програми в бік збільшення [14]. Фінансові органи зобов’язані детально перевіряти правильність розрахунків планових збитків (правильність віднесення кожного виду затрат на собівартість продукції, дотримання норм, тарифів цін тощо), оскільки від них залежить правильність визначення бюджетних асигнувань. Фактичне зниження собівартості продукції у порівнянні з плановою за рахунок внутрішніх резервів є додатковим джерелом заохочувальних фондів, держава не має права зменшувати на цю суму обсяги фінансування. Обсяг субсидій на приріст обігових коштів визначається для кожного збиткового або нерентабельного підприємства з урахуванням приросту нормативу, завдань з прискорення оборотності, наявності лишків обігових коштів та зміни стійких пасивів. Фінансування приросту нормативу обігових коштів здійснюється у терміни, передбачені фінансовими планами підприємств. Якщо з об’єктивних причин, не залежних від результатів роботи, у збиткових або нерентабельних підприємств виникла нестача обігових коштів і її неможливо покрити за рахунок внутрішніх джерел, держава за наявності коштів може профінансувати таку нестачу за рахунок відповідних бюджетів. За наявності у фінансових планах підприємств інших видатків держава зобов’язана виділити відповідні кошти на передбачені цілі в обсягах затверджених сум. Видатки на фінансування видобутку вугілля та інших видів твердого мінерального палива, видатки, пов’язані з реструктуризацією вугільної про-
Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку мисловості, обсяг державної підтримки вугледобувних підприємств, фінансу- вання діяльності, пов’язаної з видобутком і переробкою нафти та газу, вироб- ництво та постачання електроенергії, теплової та іншої енергії, видатки на організацію і регулювання діяльності в галузі виробництва ядерного палива, вит- рати на утримання зупинених блоків ЧАЕС визначаються на основі відповідних загальнодержавних програм у межах виділених на це бюджетних коштів. Видатки бюджету на фінансування конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції розраховуються на підставі державних заходів з конверсії згідно із затвердженими графіками [14]. Підприємствам сільськогосподарського машинобудування виділяються з бюджету кошти на виробництво вітчизняних сільськогосподарських машин і механізмів згідно з державним замовленням. Видатки Держпромполітики в частині конверсії та розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування незначні. За їхній рахунок планується забезпечувати продовження робіт за такими пріоритетними напрямами, як авіабудування, суднобудування, розробка комплексів машин і устаткування для сільського господарства, створення засобів зв’язку, транспортне машинобудування [16]. Видатки на відтворення мінерально-сировинної бази визначаються в обсязі відрахувань видобувних підприємств на геологорозвідувальні роботи, а також за рахунок бюджету залежно від обсягів геологорозвідувальних робіт на пошук золота та робіт з вивчення газоносності, розробки методів дегазації вугільних пластів, вирішення проблем пошуку і використання метану [14]. За рахунок коштів державного бюджету здійснюються видатки на утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, яка функціонує відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості» від 27 березня 1995 р. № 765. У державному бюджеті кожного року на утримання цієї служби передбачається приблизно 55 – 60 млн грн. Зазначена сума включає видатки на оплату праці персоналу з нарахуваннями, видатки на підтримання готовності зазначеної служби до дій в аварійних і надзвичайних ситуаціях [16]. Значне зростання витрат (порівняно з 2000 р.) на заходи, пов’язані з виведенням із експлуатації ЧАЕС, що включають витрати на утримання зупинених блоків Чорнобильської АЕС, викликане збільшенням кількості 173 Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України зупинених блоків (з двох до трьох), відсутністю господарської діяльності зупиненої атомної електростанції та відсутністю інших (крім бюджету) надходжень для здійснення витрат. До господарського утримання зупинених трьох енергоблоків включається заробітна плата персоналу, оплата спожитих енергоносіїв, технічне обслуговування устаткування, фізичний захист і пожежна охорона, перевезення персоналу, лікувально-оздоровче харчування в зоні відчуження та інший соціальний захист персоналу. 174 Підставою для здійснення таких витрат є Закон України «Про загальні засади подальшої експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку АЕС на екологічно безпечну систему» від 11 грудня 1998 р. № 309, постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1992 р. № 366 щодо фінансування з державного бюджету витрат на утримання зупинених блоків ЧАЕС; від 22 грудня 1997 р. № 1445 – щодо дострокового зняття з експлуатації блока № 1 ЧАЕС; від 15 березня 1999 р. № 361 – щодо дострокового зняття з експлуатації блока № 2; від 29 березня 2000 р. № 598 – щодо зупинення до кінця 2000 р. блока № 3 й остаточної зупинки станції в цілому. Видатки бюджету на реструктуризацію залізорудних підприємств із підземного видобутку руди спрямовуються на виконання рішень Кабінету Міністрів України щодо термінової докорінної структурної перебудови гірничодобувних підприємств Криворізького басейну, для реструктуризації гірничодобувних підприємств із підземним видобутком руди шляхом закриття збиткових шахт і переведення їх у режим гідрозахисту гірничих робіт усього Кривбасу [16]. Інші видатки на розвиток промисловості й енергетики пла- нуються і фінансуються згідно з державними програмами в межах виділених бюджетних коштів. Особливості фінансування будівництва обумовлені специфікою роботи цієї галузі економіки. Процес будівництва передбачає участь великої кількості учасників: замовників, генеральної, підрядної та субпідрядних організацій, органів управління та забезпечення, науково-дослідних і проектних організацій, постачальників тощо. Обсяги капітального будівництва визначаються залежно від кількості об’єктів будівництва та договірних цін. Договірні ціни можуть встановлюватись різними методами. Основними елементами ціни є прямі
- Page 35 and 36: Тема4. Бюджетний ус
- Page 37 and 38: Тема 4. Бюджетний ус
- Page 39 and 40: Тема 4. Бюджетний ус
- Page 41 and 42: Тема 4. Бюджетний ус
- Page 43 and 44: Тема 4. Бюджетний ус
- Page 45 and 46: 8 Принципи Єдності
- Page 47 and 48: Тема 4. Бюджетний ус
- Page 49 and 50: Тема 4. Бюджетний ус
- Page 51 and 52: Тема 4. Бюджетний ус
- Page 53 and 54: Тема 5. Міжбюджетні
- Page 55 and 56: Тема 5. Міжбюджетні
- Page 57 and 58: Тема 5. Міжбюджетні
- Page 59 and 60: Тема 5. Міжбюджетні
- Page 61 and 62: Тема 6 СИСТЕМА ДОХО
- Page 63 and 64: 8000000 7000000 6000000 5000000 400
- Page 65 and 66: Тема 6. Система дохо
- Page 67 and 68: Тема 6. Система дохо
- Page 69 and 70: Справедливість 1 2 П
- Page 71 and 72: Тема 7. Система вида
- Page 73 and 74: Тема 7. Система вида
- Page 75 and 76: Тема 7. Система вида
- Page 77 and 78: Тема 7. Система вида
- Page 79 and 80: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 81 and 82: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 83 and 84: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 85: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 89 and 90: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 91 and 92: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 93 and 94: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 95 and 96: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 97 and 98: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 99 and 100: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 101 and 102: Тема 8. Видатки бюдж
- Page 103 and 104: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 105 and 106: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 107 and 108: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 109 and 110: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 111 and 112: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 113 and 114: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 115 and 116: Види матеріального
- Page 117 and 118: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 119 and 120: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 121 and 122: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 123 and 124: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 125 and 126: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 127 and 128: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 129 and 130: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 131 and 132: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 133 and 134: Тема 9. Видатки бюдж
- Page 135 and 136: Прямі Поточні Капі
Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку<br />
мисловості, обсяг державної підтримки вугледобувних підприємств, фінансу-<br />
вання діяльності, пов’язаної з видобутком і переробкою нафти та газу, вироб-<br />
ництво та постачання електроенергії, теплової та іншої енергії, видатки на<br />
організацію і регулювання діяльності в галузі виробництва ядерного палива, вит-<br />
рати на утримання зупинених блоків ЧАЕС визначаються на основі відповідних<br />
загальнодержавних програм у межах виділених на це бюджетних коштів.<br />
Видатки бюджету на фінансування конверсії підприємств оборонного<br />
комплексу і створення нових видів цивільної продукції розраховуються на<br />
підставі державних заходів з конверсії згідно із затвердженими графіками [14].<br />
Підприємствам сільськогосподарського машинобудування виділяються з<br />
бюджету кошти на виробництво вітчизняних сільськогосподарських машин і<br />
механізмів згідно з державним замовленням. Видатки Держпромполітики в<br />
частині конверсії та розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування незначні.<br />
За їхній рахунок планується забезпечувати продовження робіт за такими<br />
пріоритетними напрямами, як авіабудування, суднобудування, розробка<br />
комплексів машин і устаткування для сільського господарства, створення<br />
засобів зв’язку, транспортне машинобудування [16].<br />
Видатки на відтворення мінерально-сировинної бази визначаються в<br />
обсязі відрахувань видобувних підприємств на геологорозвідувальні роботи, а<br />
також за рахунок бюджету залежно від обсягів геологорозвідувальних робіт на<br />
пошук золота та робіт з вивчення газоносності, розробки методів дегазації<br />
вугільних пластів, вирішення проблем пошуку і використання метану [14].<br />
За рахунок коштів державного бюджету здійснюються видатки на<br />
утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній<br />
промисловості, яка функціонує відповідно до Постанови Кабінету Міністрів<br />
України «Про внесення змін до Положення про Державну воєнізовану<br />
гірничорятувальну службу у вугільній промисловості» від 27 березня 1995 р. №<br />
765. У державному бюджеті кожного року на утримання цієї служби<br />
передбачається приблизно 55 – 60 млн грн. Зазначена сума включає видатки на<br />
оплату праці персоналу з нарахуваннями, видатки на підтримання готовності<br />
зазначеної служби до дій в аварійних і надзвичайних ситуаціях [16].<br />
Значне зростання витрат (порівняно з 2000 р.) на заходи, пов’язані з<br />
виведенням із експлуатації ЧАЕС, що включають витрати на утримання<br />
зупинених блоків Чорнобильської АЕС, викликане збільшенням кількості<br />
173<br />
Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України<br />
зупинених блоків (з двох до трьох), відсутністю господарської діяльності<br />
зупиненої атомної електростанції та відсутністю інших (крім бюджету)<br />
надходжень для здійснення витрат. До господарського утримання зупинених<br />
трьох енергоблоків включається заробітна плата персоналу, оплата спожитих<br />
енергоносіїв, технічне обслуговування устаткування, фізичний захист і<br />
пожежна охорона, перевезення персоналу, лікувально-оздоровче харчування в<br />
зоні відчуження та інший соціальний захист персоналу.<br />
174<br />
Підставою для здійснення таких витрат є Закон України «Про загальні<br />
засади подальшої експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення<br />
зруйнованого четвертого енергоблоку АЕС на екологічно безпечну систему»<br />
від 11 грудня 1998 р. № 309, постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня<br />
1992 р. № 366 щодо фінансування з державного бюджету витрат на утримання<br />
зупинених блоків ЧАЕС; від 22 грудня 1997 р. № 1445 – щодо дострокового<br />
зняття з експлуатації блока № 1 ЧАЕС; від 15 березня 1999 р. № 361 – щодо<br />
дострокового зняття з експлуатації блока № 2; від 29 березня 2000 р. № 598 –<br />
щодо зупинення до кінця 2000 р. блока № 3 й остаточної зупинки станції в<br />
цілому.<br />
Видатки бюджету на реструктуризацію залізорудних підприємств із<br />
підземного видобутку руди спрямовуються на виконання рішень Кабінету<br />
Міністрів України щодо термінової докорінної структурної перебудови<br />
гірничодобувних підприємств Криворізького басейну, для реструктуризації<br />
гірничодобувних підприємств із підземним видобутком руди шляхом закриття<br />
збиткових шахт і переведення їх у режим гідрозахисту гірничих робіт усього<br />
Кривбасу [16]. Інші видатки на розвиток промисловості й енергетики пла-<br />
нуються і фінансуються згідно з державними програмами в межах виділених<br />
бюджетних коштів.<br />
Особливості фінансування будівництва обумовлені специфікою роботи<br />
цієї галузі економіки. Процес будівництва передбачає участь великої кількості<br />
учасників: замовників, генеральної, підрядної та субпідрядних організацій,<br />
органів управління та забезпечення, науково-дослідних і проектних організацій,<br />
постачальників тощо.<br />
Обсяги капітального будівництва визначаються залежно від кількості<br />
об’єктів будівництва та договірних цін. Договірні ціни можуть<br />
встановлюватись різними методами. Основними елементами ціни є прямі