БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Тема 4. Бюджетний устрій і побудовабюджетної системи України
• складання проектів бюджету;
• розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України і рішень
про місцеві бюджети;
• виконання бюджету, у разі необхідності внесення змін і доповнень до
Закону „Про державний бюджет України” і рішень про місцеві бюджети;
• підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення
щодо нього.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і
аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.
Контроль за дотриманням бюджетного законодавства покладений на
Верховну Раду, Рахункову палату, Міністерство фінансів, Державне
казначейство, Державну контрольно-ревізійну службу, Верховну Раду АРК,
місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад.
Усі стадії бюджетного процесу повторюються систематично щорічно.
Бюджет складається та затверджується на рік, що має назву бюджетного року
або бюджетного періоду. В Україні бюджетний рік співпадає з календарним
роком (також бюджетний рік співпадає з календарним у Франції, Бельгії,
Швейцарії; у Великобританії, Канаді, Японії він починається з 1 квітня, в Італії
– з 1 липня, в США – з 1 жовтня).
Аналізуючи дані табл. 4.2, можна підкреслити невідповідність термінів
прийняття бюджету ВРУ в перші роки незалежності. З прийняттям Бюджетного
кодексу був закладений принцип незворотності дії бюджету в часі, тобто в разі
неприйняття бюджету до 1 січня рік дії бюджету повинний починатися з дати
його опублікування і закінчуватись у відповідну дату через рік. Ці норми
бюджетного права знайшли своє практичне втілення в дотриманні термінів
розгляду та прийняття щорічного бюджету.
Бюджетне планування уявляє собою комплекс організаційно-технічних та
методичних заходів із визначення доходів та видатків бюджетів у процесі їх
складання, розгляду та затвердження. Воно посідає центральне місце у
фінансовому плануванні, оскільки пов’язане з показниками фінансових планів
підприємств, організацій та установ різних форм власності. В процесі
бюджетного планування аналізуються кількісні та якісні показники, що дає
змогу врахувати пропозиції щодо зміцнення дохідної частини бюджету,
забезпечення держави необхідним обсягом фінансових ресурсів для виконання
визначених Конституцією функцій. Бюджетне планування тісно пов’язане з
економічним і соціальним плануванням: низка бюджетних показників базується
на показниках плану економічного та соціального розвитку.
97
Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України
98
Бюджетний рік
Дати подання проекту та прийняття
Закону „Про Державний бюджет України”
Подання проекту Державного бюджету
на розгляд до Верховної Ради
Таблиця 4.2
Прийняття закону
„Про Державний бюджет”
на поточний рік
1992 грудень 1991р. – червень 1992 р. 18 червня 1992 р.
1993 березень – квітень 1993 р. 9 квітня 1993 р.
1994 січень 1994 р. 1 лютого 1994 р.
1995 березень 1995 р. 7 квітня 1995 р.
1996 грудень 1995 р. 22 березня 1996 р.
1997 вересень 1996 р. – червень1997р. 1 липня 1997 р.
1998 вересень 1997 р. 30 грудня 1997 р.
1999 вересень – жовтень 1998 р. 31 грудня 1998 р.
2000 вересень – жовтень 1999 р. 17 лютого 2000 р.
2001 15 вересня 2000 р. 7 грудня 2000 р.
2002 15 вересня 2001 р. 20 грудня 2001 р.
2003 14 вересня 2002 р. 26 грудня 2002 р.
2004 10 вересня 2003 р. 27 листопада 2003 р.
2005 15 вересня 2004 р. 26 грудня 2004 р.
У процесі бюджетного планування забезпечуються необхідні фінансові
пропорції відповідно до плану економічного і соціального розвитку;
визначаються обсяг доходів бюджету та резерви їхнього росту, обсяг видатків
та резерви їхнього скорочення; створюється достатня фінансова база
соціального захисту населення; розподіляються доходи і видатки між ланками
бюджетної системи; створюються державні матеріальні та фінансові резерви.
Кожний етап бюджетного процесу має особливості, які характеризуються
його учасниками (органами й посадовими особами, що наділені бюджетними
повноваженнями) та їхніми функціями.
Для здійснення програм та заходів за рахунок бюджету асигнування
надаються розпорядникам бюджетних коштів, які за обсягом наданих прав
поділяються на головних та розпорядників нижчого рівня. Фізичним та
юридичним особам, які не мають статусу одержувача бюджетних коштів, вони
надаються лише через розпорядника. Головні розпорядники коштів державного
бюджету визначаються відповідно до Бюджетного кодексу та затверджуються
щорічним законом «Про Державний бюджет України» шляхом установлення
бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів