БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Загальні причини бюджетного
дефіциту
1. Виникнення надзвичайних
обставин (війни, стихійні лиха,
техногенні аварії).
2. Зміна економічного устрою.
3. Криза політичної системи.
4. Некомпетентність керівництва
держави.
5. Незадовільна робота державних
служб.
6. Необхідність здійснення крупних
державних вкладень.
7. Надання безкоштовної допомоги
іншим державам.
8. Структурна незбалансованість
народного господарства.
9. Крупномасштабний оборот
“тіньового” капіталу.
10. Недосконалість податкової
системи.
11. Низька ефективність суспільного
виробництва.
12. Нераціональна структура
бюджетних витрат.
13. Великі витрати на отримання
силових структур.
14. Неможливість одержання
міжнародних кредитів.
15. Низький рівень життя населення.
16. Низький рівень соціального
забезпечення
Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
Причини виникнення дефіциту бюджету
Таблиця 3.2
Причини бюджетного дефіциту
в Україні
(кінець ХХ – початок ХХI ст.)
1. Перехід від адміністративної
економіки до ринкової.
2. Ліквідація наслідків аварії на
Чорнобильській атомній станції.
3. Неефективність податкової системи.
4. Висока питома вага збиткових
підприємств.
5. Велика частка “тіньової” економіки.
6. Низький рівень життя більшої
частини населення України.
7. Необґрунтовано великі витрати
бюджетних коштів на фінансування
деяких сфер (державного управління,
законодавчої та виконавчої влади
тощо)
61
Л.В.Фещенко, П.В.Проноза, Н.В.Кузьминчук. Бюджетна система України
У разі фінансування дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх позик
шляхом випуску цінних паперів кількість товарів і послуг у народному
господарстві не змінюється. Наслідки заборгованості залежать від економічної
кон’юнктури, а також стану ринків праці і капіталу.
За наявності у населення вільних коштів і низького попиту на капітал з
боку приватного сектора збільшення державних витрат, які фінансуються за
рахунок внутрішніх позик, є чинником сприянню економічного росту країни.
Якщо уряд України має можливість реалізації суб’єктам господарювання і
населенню цінних паперів у розмірах, достатніх для покриття бюджетного
дефіциту, це означає, що збільшення державних витрат відбувається за рахунок
скорочення особистого споживання. Такий перерозподіл використання ВВП не
становить небезпеки для економіки країни.
Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик означає
можливість здійснення додаткових державних витрат без обмеження поточного
споживання і реальної інвестиційної діяльності приватного сектора.
Повернення боргу та його обслуговування будуть здійснюватися за рахунок
майбутнього виробництва, а це потребує відповідного збільшення імпорту
товарів і послуг. Важливо мати на увазі, що за умов кредитного фінансування
державних витрат відбувається перерозподіл у часі бюджетних витрат, частину
з яких доведеться відшкодовувати наступним поколінням.
Незважаючи на чітке визначення джерел фінансування дефіциту бюджету
Бюджетним кодексом, пошук ресурсів для погашення бюджетного дефіциту
має свої особливості: його фінансування з 2002 р. здійснювалось за рахунок
внутрішніх, зовнішніх позик та коштів від приватизації державного майна.
Надходження від приватизації були заплановані в обсязі, що перекриває
витрати по обслуговуванню заборгованості за державними позиками минулих
періодів (в 2002 р. – за зовнішніми позиками, в 2003 р. – за внутрішніми
позиками) [20, с.204]. Використання коштів від приватизації державного майна
як джерела фінансування дефіциту бюджету суперечить вимогам використання
приватизаційних ресурсів виключно на розвиток виробництва та розширення
народного господарства, але на даний момент це майже єдине реальне джерело.
Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) – це державні цінні
папери, емітентом яких виступає Міністерство фінансів України, а
уповноваженим з випуску, обслуговування і погашення – НБУ. Досвід
використання ОВДП свідчить, що доходи, одержані від їх розміщення,
традиційно спрямовуються на фінансування дефіциту бюджету. Крім того,
ефективно функціонуючий механізм державного позичання є неодмінним
62