БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
альтернативних джерел фінансування бюджетного дефіциту за рахунок
здійснення позик. Номінальна вартість облігацій зовнішніх державних позик
може бути виражена у національній або конвертованій іноземних валютах.
Вони випускаються:
• процентними або з нульовим купоном;
• іменними або на пред’явника;
• з вільною або обмеженою сферою обігу.
Емітентом облігацій зовнішніх державних позик є держава, що діє через
КМУ в особі Міністерства фінансів. Кошти, отримані від їх розміщення,
спрямовуються виключно до державного бюджету.
Первинне розміщення, обслуговування обігу та погашення облігацій
зовнішніх державних позик здійснює Міністерство фінансів. Для цього можуть
залучатись іноземні та українські кредитні установи та організації (банки,
інвестиційні компанії тощо). Забороняється виплата доходів або погашення
облігацій зовнішніх державних позик майном державних підприємств;
державним майном, що приватизується; матеріально-технічними, сировинними
та природними ресурсами України.
Державні зовнішні позики надаються у грошовій або товарній формі
(наприклад, кредити держав-постачальників енергоносіїв). Як правило, вони
бувають середньостроковими або довгостроковими; надаються у валюті країни-
кредитора або у вільноконвертованій валюті. Погашення за згодою сторін
здійснюється товарними поставками чи валютою.
11.3. Економічна сутність державного боргу
Державному боргу притаманні такі особливості:
• в основі змісту державного боргу лежать кредитно-фінансові відносини
з приводу залучення державою додаткових фінансових ресурсів, тобто
здійснення запозичень;
• позичальником і боржником у цих відносинах виступає держава;
• формою державних запозичень є державні цінні папери;
• позичкові ресурси (тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних
осіб, іноземних держав, міжнародних організацій тощо).
291
Л.Ф. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України
292
Державний борг – це сукупність відносин, за якими виникають боргові
зобов’язання держави як позичальника, боржника або гаранта. Це система
фінансових зобов’язань держави, що виникають у результаті здійснення
запозичень, із наданими державою гарантіями.
Функціонування державного кредиту призводить до появи державного
боргу і необхідності чіткої системи управління ним. Державний борг можна
визначити як суму заборгованості держави перед внутрішніми і зовнішніми
кредиторами [10]. Погляд на економічну сутність державного боргу різними
вченими викладено в табл. 11.2.
Економічна сутність державного боргу
Джерело Економічна сутність терміна «державний борг»
1 2
Таблиця 11.2
[13] Загальна сума емітованих, але не погашених позик з нарахованими
відсотками, а також прийнятих на себе державою зобов’язань.
Може виступати як загальна сума заборгованості держави, що
складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань,
включаючи боргові зобов’язання, що вступають у дію в результаті
виданих гарантій за кредитами, або зобов’язань, що виникають на
підставі законодавства або договору
[23] Є результатом кредитних відносин, що виникають у зв’язку з
трансформацією капіталу з національного приватного сектора або з-
за кордону в державний бюджет на підставі запозичення; результат
кредитних відносин, у яких держава виступає позичальником, а вся
маса позичкового капіталу становить величину державного боргу
[5] Виражає результат взаємозв’язків виконавчих органів державної
влади з фізичними і юридичними особами, виконавчими органами
інших держав і міжнародними фінансовими організаціями в розрізі
формування фонду запозичених ресурсів для задоволення державних
потреб
[19] Сума заборгованості з випущених і непогашених державних позик
центрального чи місцевого уряду і автономних урядових установ з
нарахованими відсотками