БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління
Утримання армійських частин здійснюється на основі кошторису.
Основні статті видатків – грошове утримання військовослужбовців та заробітна
плата вільнонайманих.
Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою
методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового
утримання чи ставку. Кількість посад визначається кількістю військових
підрозділів (взводів, рот, батальйонів і т. ін.). Розмір грошового утримання за-
лежить від двох основних чинників – посади та військового звання. Додатково
встановлюється надбавка за вислугу років.
Важливе місце в кошторисі займають видатки на утримання військово-
службовців – харчування, обмундирування, витрати на проведення бойової
підготовки (навчання, стрільби, польоти).
Фінансування придбання озброєння та військової техніки визначаться
потребами, пов’язаними з постійною заміною техніки і озброєння в зв’язку із
закінченням термінів експлуатації та моральним старінням [6].
Динаміка видатків на оборону та їх частка у валовому внутрішньому
продукті й у видатках зведеного бюджету подана в табл. 10.1.
Динаміка видатків на оборону
Таблиця 10.1
Показники 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р.
Видатки на національну
оборону, тис. грн
Частка видатків на
оборону у:
– ВВП, %
1253,2 1803,6 1418,6 1557,9 2297,8
1,5
– зведеному бюджеті, % 4,6 5,3 4,7 4,5 4,9
Якщо провести аналіз чисельності Збройних Сил на 1000 чоловік
населення у порівнянні з постсоціалістичними країнами (враховуючи, що Україна
є позаблоковою державою), можна зробити висновок, що наша армія не
надто велика при існуванні реальних зовнішніх загроз. Так, кількість військовослужбовців
ЗС на 1000 чол. населення у 1998 р. в Україні була 6,8 чол., у
2,0
1,4
1,2
1,3
271
Л.Ф. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України
Білорусі – 7,9 чол., Росії – 8,4 чол., Азербайджані – 8,6 чол., Румунії – 10 чол.,
Болгарії – 12,2 чол., Хорватії – 12,3 чол., Вірменії – 15,9 чол.
Висновки про величину оборонного бюджету будуть об’єктивними, якщо
порівняти частки оборонного бюджету у ВВП України та інших країн світу
(табл.10.2–10.3) [1, с.404 – 405].
Таблиця 10.2
Частка оборонного бюджету у ВВП України та ряду країн світу, %
Країна 1992 р. 1993 р. 1994 р. 1995 р. 1996 р.
Бельгія 1,9 1,8 1,4 1,4 1,2
Данія 2,0 2,0 2,0 1,8 1,7
Франція 3,3 3,4 2,7 2,7 2,5
Німеччина 2,4 2,1 1,7 1,5 1,5
Греція 5,4 5,6 3,3 3,0 2,8
Італія 2,0 2,1 1,7 1,5 1,9
Люксембург 1,0 1,1 0,8 0,7 0,6
Нідерланди 2,6 2,5 2,3 2,4 2,1
Норвегія 3,4 3,1 2,8 2,9 2,4
Португалія 2,9 2,6 1,9 2,1 1,8
Іспанія 1,6 1,7 1,3 1,3 1,2
Туреччина 3,8 4,0 3,7 3,4 2,8
Велика Британія 4,0 3,7 3,5 3,2 2,8
Канада 2,0 1,9 1,6 1,5 1,3
США 5,1 4,7 3,9 3,7 3,3
Україна 2,2 – – 2,1 1,5
Як свідчать дані (табл. 10.2–10.3) Стокгольмського міжнародного інституту
з вивчення проблем миру, оборонні видатки більшості країн близького та
далекого зарубіжжя значно вищі, ніж в Україні. В Україні темпи зниження
оборонних видатків з 1992 р. випереджали темпи спаду ВВП та чисельності
Збройних Сил України, що становить загрозу для національної безпеки.
Неадекватне скорочення оборонних видатків не дає можливості провести
реформування Збройних Сил України, забезпечити соціальний захист військовослужбовців
та членів їхніх сімей.
272