БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
було переглянуто і збільшено до 118,0 грн, в 2004 р. – 228,0 грн, з 1 січня
2006 р. – 350 грн. У 2007 р. відбулося збільшення мінімальної заробітної плати
з 400 грн до 460 грн. Уряд планує поступово збільшити її розмір – з 505 до 565 грн.
Слід зазначити, що й така величина мінімальної заробітної плати не
покриває прожитковою мінімуму, який установлено за попередніми
розрахунками, проведеними Кабінетом Міністрів України, для працездатного
населення на рівні 287,6 грн на місяць, для непрацездатного – 216,6, для дітей
до 6 років – 240,7 і для дітей від 6 до 18 років – 297,3 грн.
Рівень мінімальної заробітної плати ще менший за прожитковий мінімум,
визначений для названих вище категорій населення.
Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримує працівник
за виконану роботу протягом певного часу. Вона характеризує рівень заробітної
плати незалежно від зміни цін на споживчі товари й послуги. Тому номінальна
заробітна плата не дає чіткого уявлення про оплату праці, рівень доходів
населення і справжні розміри споживання.
Реальна заробітна плата – кількість споживних вартостей (товарів і
послуг), які може придбати найманий робітник за номінальну заробітну плату
при даному рівні цін після вирахування податків. Вона прямо пропорційна
номінальній і обернено пропорційна розміру податкової ставки, рівню цін на
предмети споживання і послуги.
Реальна заробітна плата є однією з найважливіших складових доходів на-
селення. Величина її повинна забезпечувати номінальний процес відтворення
робочої сили: відновлення фізичної і духовної енергії, витраченої в процесі ви-
користання праці, поповнення та вдосконалення професійних знань, підви-
щення кваліфікації працівників і рівня матеріального забезпечення їхніх родин.
Рівень реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заро-
бітної плати, цін на споживчі товари та послуги. Залежно від способів
вимірювання заробітної плати розрізняють погодинну і відрядну, або
поштучну, заробітну плату.
Фінансування системи соціального захисту від безробіття в Україні
повинно будуватися на таких принципах: обов’язковість страхування;
податковий характер страхових платежів; позабюджетний статус Фонду
зайнятості населення; залучення як платників роботодавців і окремих категорій
працівників; гнучкий зв’язок тарифів страхових платежів з показниками, що
використовуються при встановленні бази оподаткування.
243
Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. Бюджетна система України
244
9.2.4.1. Види допомоги з безробіття
Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які
протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах
повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів
та сплачували страхові внески, мають право на допомогу з безробіття залежно
від страхового стажу.
Право на допомогу з безробіття зберігається у разі настання перерви
страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після
закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній
службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:
• навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах,
клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі за денною формою
навчання;
• строкова військова служба;
• здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І
групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером,
який за експертним медичним висновком потребує постійного
стороннього догляду;
• інші поважні причини, передбачені законодавством України.
Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12
місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних
тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої
(більше як 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього
місця роботи за підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40,
статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу
з безробіття без урахування страхового стажу.
Допомога з безробіття виплачується з 8-го дня після реєстрації
застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Загальна тривалість виплати допомоги з безробіття не може
перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію)
тривалість виплати допомоги з безробіття не може перевищувати 720
календарних днів.