концепція М. Марра
концепція М. Марра
концепція М. Марра
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
49<br />
Розділ І. ТЕОРІЯ <strong>М</strong>ОВИ<br />
про мову, які діалектично зберігають свою генетичну реальну відображуваність на всіх стадіях і дають і тепер<br />
єдину можливість простежити походження, точніше, творення нових слів і на переживаній стадії простежити їх<br />
коріння в актуальному виробництві і разом з тим відповідне до соціалістичного будівництва використовування<br />
нагромадження багатющих досягнень працюючого людства за багато сотень тисяч років, за кілька мільйонів років<br />
продуктивної роботи» [<strong>М</strong>арр 1936, т.1, с.76-77].<br />
І д е о л о г і ч н и й к о м п о н е н т « л і н г в і с т и ч н о г о е л е м е н т а » . Від згаданих чотирьох<br />
лінгвістичних елементів надалі утворювалися усі мовні форми, причому кожний із них становив собою єдність<br />
ідеологічного та формального начал. Як вона виявлялася?<br />
Звукова мова поєднувала два начала: техніку мислення (ідеологічний момент) і техніку звукового<br />
виявлення (формальний елемент), які генетично пов‟язані з матеріальною базою. Ця взаємодія дозволяла<br />
пояснити послідовність виникнення граматичних категорій у зв‟язку з матеріальною базою. Наприклад, під час<br />
колективної власності відбулося розщеплення дії й особи; коли ж розвиток виробництва перейшов на новий<br />
ступінь, то відбувся перехід від синтетичного ладу до аналітичного, почали формуватися форми пасиву та<br />
активу тощо [Там само, с.75]. Ідеологічний компонент у розвитку мови поставав як зміна стадій, тому його<br />
потрібно розглядати як зміну ідеології та форми:<br />
«Трудність сприймання цих чотирьох лінгвістичних елементів, а з ними й правильного сприймання<br />
мовотворчого процесу, отже, й чітких перспектив мовного будівництва, не двічі, не тричі, а ще многократно<br />
зростає від того, що мова в процесі свого розвитку пережила ряд стадій, які змінили і ідеологію, і оформлення, і<br />
техніку в усіх розрізах до розходжень за протилежністю. Більше того, на кожній стадії з творчістю матеріальної<br />
бази перехрещується вплив надбудови на базу; чим ближче до нас стадія, тим особливо масово усвідомленіше і<br />
тим дужче, і тим різноманітніше встигли в цей час змінитись і кількісно, і якісно чотири лінгвістичні елементи»<br />
[Там само, с.67].<br />
Прикметник ідеологічний у тексті праць мав ще одне значення, визначене скерованістю нового вчення.<br />
Ідеологічно протилежною до феодально-буржуазного і буржуазного мовознавства була яфетична теорія, яка в<br />
сучасному контексті, пов‟язаному з націоналізмом, давала йому бій:<br />
«При протилежному з капіталістичними країнами не тільки сприйманні радянською країною<br />
національного питання, у нас... в СРСР, де народів-націй і кандидатів у нації вдесятеро більше, ніж республік, і<br />
де масова робота над ним дає, вже дала помітні сходи, питання виросло в гігантську, світової ваги проблему<br />
нерозривно і теоретичну, насамперед мовознавчу, і практичну з усіх поглядів, починаючи з політичної: питання<br />
живе, актуальне. Ніколи у зв‟язку з цим мови не вивчали так посилено, мовам не віддавали такої уваги і за<br />
кордоном, як у наші часи шаленої боротьби фашизму всяких гатунків і ступенів з нашим надзвичайно<br />
напруженим соціалістичним будівництвом. Природно, і нова мовознавча теорія, «яфетична», що виросла в<br />
боротьбі з націоналістичним розумінням суспільності, опинилась у процесі свого розвитку в становищі<br />
передового бійця на ідеологічному фронті» [Там само, с.89].<br />
<strong>М</strong>арр відзначив роль ідеологічного підґрунтя теорії: за цією прикметою він відмежував суспільну<br />
природу мови в західному мовознавстві від своєї власної, побудованої, як він писав, методом діалектичного<br />
матеріалізму.<br />
<strong>М</strong> о в а я к к л а с о в а с у т н і с т ь . Це одна із знакових категорій: «немає мови, яка б не була<br />
класовою, і, отже, немає мислення, яке не було б класовим». Відмінності в мові, для прикладу, окання і акання<br />
в російській мові – це наслідок колишньої класовості, звідси ознаки російської мови можна розуміти як<br />
результат схрещення різних давніх класів. Не існує національної, загальнонаціональної мови, а є класова мова, і<br />
мови того самого класу різних країн за ідентичної соціальної структури виявляють більше типологічної подібності<br />
одна з одною, ніж мови різних класів однієї країни, однієї нації.<br />
Т е р м і н о л о г і я . Яфетична теорія не виробила своєї термінології, а користувалася надбанням<br />
соціологічної та мовознавчої терміносистем. У працях <strong>М</strong>арра семантика відомих термінів зазнавала термінологізації<br />
через приписування нових значень уже наявним одиницям, на зразок сім‟я, спорідненість,<br />
діалект, наріччя, говір та ін. Так, термін сім‟я називав родове утворення певного типу, яке відповідає новій<br />
техніці виробництва, новій структурі суспільного ладу і новій системі мислення; за терміном спорідненість –<br />
пов‟язаність різних мов внаслідок схрещування, відповідного господарській взаємодії народів світу, зокрема<br />
технічній, економічній, соціальній [<strong>М</strong>арр 1929, с.22]. Термін лінгвістичний елемент позначав первісний<br />
звуковий комплекс не тільки як елемент звучання, але і як елемент мислення, з урахуванням чотирьох<br />
елементів A, B, C, D [<strong>М</strong>арр 1936, т.1, с.67].<br />
<strong>М</strong>. <strong>М</strong>арр підкреслив важливість праці соціолога та лінгвіста для вирішення лінгвістичних питань в<br />
адекватному соціологічному висвітленні (перспективна з погляду сучасного мовознавства думка, що означає<br />
диференціацію напрямів лінгвістики і її спеціалістів, див. соціолінгвістика, соціолінгвіст):<br />
«Лінгвістичні висновки, які робить яфетидологія, змушують її рішуче сказати, що гіпотеза Енгельса про<br />
виникнення класів внаслідок розкладу родового ладу потребує серйозних поправок, але, що теж зрозуміло, ці<br />
поправки має сформулювати не лінгвіст, а соціолог, точніше соціолог разом з лінгвістом. <strong>М</strong>ені здається, що<br />
яфетичній теорії можна висунути тільки одну вимогу: у своїх основах, своїх загальних передумовах вона<br />
повинна бути готова до такої сумісної праці саме з марксистською соціологією» [<strong>М</strong>арр 1929, с.29].