2014 Журнал "Почки" №4 (6)
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Íàñòàíîâè / Guidelines<br />
Маркер ураження<br />
органів<br />
Чутливість до<br />
змін<br />
Час, потрібний для змін<br />
Прогностична<br />
цінність змін<br />
ГЛШ/ЕКГ Низька Середній (> 6 місяців) Так<br />
ГЛШ/ЕхоКГ Помірна Середній (> 6 місяців) Так<br />
ГЛШ/магнітно-резонансна томографія серця Висока Середній (> 6 місяців) Немає даних<br />
рШКФ Помірна Дуже повільно (роки) Немає даних<br />
Екскреція протеїну з сечею Висока Швидко (тижні — місяці) Помірна<br />
Товщина задньої стінки сонної артерії Дуже низька Повільно (> 12 місяців) Немає<br />
Швидкість пульсової хвилі Висока Швидко (тижні — місяці) Обмежені дані<br />
КПІ Низька Немає даних Немає даних<br />
Рисунок 5. Чутливість для виявлення викликаних лікуванням змін, час, потрібний для змін, та прогностичне<br />
значення змін згідно з маркерами безсимптомного ураження органів-мішеней<br />
вати викликаний лікуванням ефект протягом декількох<br />
місяців. Крім того, низька вартість і широка<br />
доступність дозволяють рекомендувати регулярний<br />
моніторинг ЕКГ, хоча виявлення змін ГЛШ є менш<br />
чутливим. Індуковані лікуванням зміни при вимірюванні<br />
ММЛШ за допомогою ехокардіографії також<br />
повільні, а сам метод має недоліки через недостатню<br />
доступність, високу вартість, необхідність додаткового<br />
часу і детальної експертизи даних для належної<br />
оцінки. Інформація щодо оцінки ураження органів<br />
під впливом антигіпертензивної терапії подана на<br />
рис. 5. Крім того, спостереження хворих має передбачати<br />
визначення ліпідного профілю, глюкози крові,<br />
креатиніну й калію в сироватці крові; незалежно<br />
від більшої або меншої здатності показників дозволяти<br />
точно та швидко виявити регрес, обумовлений<br />
лікуванням, усі заходи щодо оцінки ураження органів-мішеней<br />
можуть дати корисну інформацію щодо<br />
прогресування патологічних змін, пов’язаних з артеріальною<br />
гіпертензією, а також появи клінічних<br />
ситуацій, що потребують додаткових терапевтичних<br />
втручань, таких як аритмія, ішемія міокарда, стенозуючі<br />
бляшки й серцева недостатність.<br />
10.1. Êîìàíäíèé ï³äõ³ä ó ë³êóâàíí³<br />
çàõâîðþâàííÿ<br />
Існує широкий спектр варіацій організацій системи<br />
охорони здоров’я по всій Європі, але в більшості<br />
країн артеріальну гіпертензію зазвичай діагностують<br />
та лікують на рівні первинної ланки (наприклад,<br />
лікарі загальної практики). У деяких країнах більш<br />
складними обстеженнями (ультразвукова діагностика<br />
тощо) та більш складними для лікування випадками<br />
займаються практикуючі фахівці (з артеріальної<br />
гіпертензії. — Прим. наук. ред.), у той час як в інших<br />
країнах — тільки фахівці, які працюють у госпіталях<br />
(стаціонарах. — Прим. наук. ред.) та відділеннях артеріальної<br />
гіпертензії. У деяких країнах спеціально<br />
навчені медичні сестри допомагають лікарям у призначенні<br />
лікування, консультаціях, направленнях і<br />
навіть госпіталізації осіб із підвищеним АТ. У більшості<br />
країн, однак, медсестри мало впливають на<br />
процес прийняття рішень щодо ведення пацієнта<br />
або ж зовсім не відіграють жодної ролі.<br />
Є дані кількох досліджень, які демонструють, що<br />
командний підхід у лікуванні дозволяє зменшити АТ<br />
на декілька мм рт.ст. більше, ніж звичайний підхід<br />
[724], зі значно частішим зниженням САТ більше як<br />
на 10 мм рт.ст. (медіана) та більшою частотою контролю<br />
АТ — приблизно на 22 %, за даними метааналізу<br />
результатів 37 порівняльних досліджень груп, які<br />
отримували лікування на основі командного або традиційного<br />
підходів [725]. На відміну від звичайного<br />
підходу командний підхід був визнаний ефективним,<br />
якщо він передбачав залучення у процес медсестер<br />
і/або фармацевтів як у лікувальному закладі, так і в<br />
суспільстві [724]. Сприятливий ефект участі фармацевтів<br />
і медсестер у лікуванні артеріальної гіпертензії<br />
досягався при виконанні ними завдань із навчання<br />
пацієнта, консультацій щодо способу життя та медичних<br />
консультацій, оцінці прихильності до лікування<br />
та (для фармацевтів) взаємодії з лікарями в<br />
галузі заснованої на рекомендаціях терапії [724, 726,<br />
727]. В огляді 33 РКД, опублікованих у період між<br />
2005 і 2009 роками, цільові значення АТ частіше досягалися,<br />
коли взаємодія передбачала алгоритм покрокового<br />
лікування, що призначався медсестрою,<br />
а також залучення медсестер у процес моніторингу<br />
пацієнтів по телефону [726, 728, 729]. Очевидно, що<br />
стратегії, засновані на командному підході, пропонують<br />
важливий потенційний метод покращення антигіпертензивного<br />
лікування порівняно зі стратегіями<br />
за участю лише лікарів. Лікарі, медсестри та фармацевти<br />
— усі мають брати участь у командному підході<br />
до лікування пацієнта, а лікарі загальної практики<br />
мають взаємодіяти, коли це необхідно, із фахівцями з<br />
різних галузей, такими як терапевти, кардіологи, нефрологи,<br />
ендокринологи, дієтологи. Внесок медсестер<br />
може бути особливо важливим для реалізації змін<br />
способу життя, до яких довготривала прихильність,<br />
як відомо, вкрай низька. Докладніше про те, яким<br />
чином може бути організована робота в команді для<br />
лікування артеріальної гіпертензії, читайте в недавній<br />
публікації ESH Excellence Centers [730].<br />
Список літератури знаходиться в редакції<br />
Скорочено з журналу<br />
«Артериальная гипертензия», 2013, № 4(30)<br />
за дозволом проф. Ю.М. Сіренка<br />
¹ 4 (6) • 2013<br />
www.mif-ua.com 43
Change language