2014 Журнал "Почки" №4 (6)
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Íàñòàíîâè / Guidelines<br />
Рекомендації (позначки, як у 2.4.3) Клас a Рівень b Посилання c<br />
За наявності атеросклерозу сонних артерій слід розглядати призначення<br />
антагоністів кальцію та інгібіторів АПФ, оскільки дані препарати продемонстрували<br />
більшу ефективність в уповільненні прогресування атеросклерозу,<br />
ніж діуретики і бета-блокатори<br />
У хворих на артеріальну гіпертензію з ШПХ вище від 10 м/с слід розглядати<br />
всі антигіпертензивні препарати за умови, що досягається стійке зниження<br />
АТ < 140/90 мм рт.ст.<br />
Антигіпертензивна терапія рекомендується у хворих на артеріальну<br />
гіпертензію із ЗПА для досягнення цільового АТ < 140/90 мм рт.ст. через<br />
наявність у них високого ризику виникнення інфаркту міокарда, інсульту,<br />
серцевої недостатності та серцево-судинної смерті<br />
Бета-блокатори можуть бути розглянуті для лікування артеріальної гіпертензії<br />
у хворих із ЗПА, тому що їх використання, як вважається, не пов’язане із<br />
загостренням симптомів ЗПА, при цьому ретельний нагляд є необхідним<br />
IIa B [186], [581]<br />
IIa B [138], [582], [586]<br />
I A [284]<br />
IIb A [589], [590]<br />
(частіше зустрічається в осіб похилого віку, особливо<br />
з сильно кальцинованими артеріями), яка запобігає<br />
оклюзії плечової артерії (при вимірюванні. —<br />
Прим. наук. ред.).<br />
Істинна резистентна артеріальна гіпертензія<br />
може виникати внаслідок: 1) чинників, пов’язаних<br />
із способом життя, таких як ожиріння або значне<br />
збільшення маси тіла, надмірне споживання<br />
алкоголю (навіть у вигляді запійного пияцтва) та<br />
надмірне споживання солі, що може протистояти<br />
антигіпертензивному ефекту препаратів через системну<br />
вазоконстрикцію, затримку натрію і води,<br />
а при ожирінні — симпатостимулюючому ефекту<br />
інсулінорезистентності та підвищеному рівню інсуліну;<br />
2) тривалого споживання вазопресорів або<br />
натрій-затримуючих речовин; 3) обструктивного<br />
апное під час сну (зазвичай, але не завжди пов’язане<br />
з ожирінням) [521], імовірно, через те, що нічна гіпоксія,<br />
стимуляція хеморецепторів та порушення<br />
сну можуть проявлятися тривалим вазоконстрикторним<br />
ефектом; 4) невиявлених вторинних форм<br />
артеріальної гіпертензії; 5) значних та необоротних<br />
уражень органів-мішеней, зокрема у випадках, коли<br />
є порушення функції нирок, помітне збільшення<br />
співвідношення «стінка-просвіт артеріол» або зменшення<br />
еластичності великих артерій.<br />
Коректний діагностичний підхід до резистентної<br />
артеріальної гіпертензії вимагає в рамках анамнезу пацієнта<br />
збору детальної інформації (у тому числі щодо<br />
способу життя), проведення ретельного фізикального<br />
обстеження та лабораторних досліджень для виявлення<br />
супутніх факторів ризику, ураження органів-мішеней,<br />
порушень метаболізму глюкози, а також значної<br />
дисфункції нирок, яка протистоїть через затримку<br />
натрію ефекту зниження АТ антигіпертензивними<br />
препаратами. Завжди слід розглядати можливість<br />
вторинної артеріальної гіпертензії: первинний гіперальдостеронізм<br />
може зустрічатися частіше, ніж вважалося<br />
раніше [601], а також було продемонстровано,<br />
що стеноз ниркових артерій атеросклеротичної природи<br />
є досить поширеним у літніх людей. Нарешті,<br />
слід регулярно проводити добове моніторування АТ, і<br />
не тільки для того, щоб виключити псевдорезистентність<br />
гіпертензії, але і з метою кращої кількісної оцінки<br />
ступеня підвищення АТ і в подальшому — ефекту<br />
модифікацій лікування [598, 602].<br />
У клінічній практиці виявлення низької прихильності<br />
до лікування може становити особливі<br />
труднощі, оскільки: 1) інформація, надана пацієнтом,<br />
може бути неправдивою; 2) методи для<br />
об’єктивної оцінки прихильності до лікування мало<br />
пристосовані для рутинного використання в медичній<br />
практиці. Нездоровий спосіб життя може<br />
бути причиною так само, як і негативне ставлення<br />
пацієнта до ліків у цілому. Зрештою, лікарям, можливо,<br />
доведеться розглядати варіант припинення<br />
прийому усіх ліків і початку терапії заново з простої<br />
схеми під ретельним медичним наглядом. Цей підхід<br />
також дозволяє уникати марного використання<br />
неефективних препаратів. Хоча госпіталізація при<br />
артеріальній гіпертензії вважається недоречною,<br />
у більшості європейських країн кілька днів стаціонарного<br />
лікування можуть виявитися необхідними<br />
для того, щоб перевірити ефект антигіпертензивних<br />
препаратів під суворим контролем.<br />
Хоча при резистентній артеріальній гіпертензії<br />
може спостерігатися зниження АТ лише при<br />
збільшенні дози діуретика (див. нижче), більшість<br />
пацієнтів із цим станом потребують терапії більше<br />
ніж трьома препаратами. Аналізи підгруп із великомасштабних<br />
клінічних та обсерваційних досліджень<br />
продемонстрували, що всі класи препаратів із механізмами<br />
дії, що частково або повністю відрізняються<br />
від уже призначеної трикомпонентної терапії, здатні<br />
знижувати АТ принаймні в індивідуальних випадках<br />
резистентної артеріальної гіпертензії [603].<br />
Про добру відповідь було повідомлено при використанні<br />
антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів,<br />
тобто спіронолактону навіть у низьких дозах<br />
(25–50 мг/день), еплеренону, альфа-1-блокатора<br />
доксазозину при подальшому збільшенні дози діуретика<br />
[604–608], заміні тіазидів або хлорталідону<br />
петльовим діуретиком при значному зниженні ниркової<br />
функції. Враховуючи, що при рефрактерній<br />
артеріальній гіпертензії може підвищуватися об’єм<br />
(циркулюючої. — Прим. наук. ред.) крові [609], амі-<br />
¹ 4 (6) • 2013<br />
www.mif-ua.com 39
Change language