2014 Журнал "Почки" №4 (6)
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Íàñòàíîâè / Guidelines<br />
ками, якщо рівень креатиніну сироватки 1,5 мг/дл<br />
або рШКФ становить < 30 мл/хв/1,73 м 2 .<br />
6.9.1. ϳäñóìîê ðåêîìåíäàö³é ùîäî òåðàïåâòè÷íèõ<br />
ñòðàòåã³é ó ïàö³ºíò³â ç àðòåð³àëüíîþ ã³ïåðòåí糺þ<br />
òà íåôðîïàò³ºþ<br />
РКД за участю пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі,<br />
нечисленні та в подальшому потребують<br />
заохочення щодо їх проведення. Довший або більш<br />
частий діаліз може вирішити гемодинамічні проблеми,<br />
пов’язані з обмеженням споживання солі та короткою<br />
тривалістю діалізу [541].<br />
Рекомендації (позначки, як у 2.4.3) Клас a Рівень b Посилання c<br />
Слід рекомендувати зниження САТ < 140 мм рт.ст. IIa B [306], [313]<br />
При явній протеїнурії можуть бути розглянуті значення САТ < 130 мм<br />
рт.ст. за умови моніторування зміни рШКФ<br />
IIb B [308], [313]<br />
Блокатори РАС більш ефективні у зменшенні альбумінурії, ніж інші антигіпертензивні<br />
засоби, і показані в пацієнтів з артеріальною гіпертензією I A [513], [537]<br />
при наявності мікроальбумінурії або явної протеїнурії<br />
Досягнення цільового АТ зазвичай потребує комбінованої терапії; рекомендується<br />
поєднувати блокатори РАС з іншими антигіпертензивними I A [446]<br />
препаратами<br />
Комбінація двох блокаторів РАС, хоча і є потенційно більш ефективною у<br />
зниженні протеїнурії, не рекомендується<br />
III A [331], [434], [463]<br />
Антагоністи альдостерону не можуть бути рекомендовані при ХХН, особливо<br />
в поєднанні з блокатором РАС, через ризик надмірного зниження<br />
функції нирок і гіперкаліємії<br />
III C<br />
6.9.2. Õðîí³÷íà õâîðîáà íèðîê, ñòàä³ÿ 5D<br />
Артеріальна гіпертензія є поширеною знахідкою<br />
в пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, і має великий<br />
вплив на виживання. Детальні поради про те,<br />
як керувати високим АТ у пацієнтів, які перебувають<br />
на гемодіалізі, подані в рекомендаціях, випущених<br />
нефрологічними науковими товариствами,<br />
а тому лише декілька загальних міркувань будуть<br />
викладені в даних рекомендаціях. Перше: точне вимірювання<br />
АТ має важливе значення для ведення<br />
пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Тим не<br />
менше показання АТ безпосередньо перед гемодіалізом<br />
можуть не відповідати середньому АТ, який<br />
насправді є в пацієнта. Таким чином, питання про<br />
те, як і де необхідно проводити вимірювання АТ,<br />
має особливе значення з чіткими доказами переваги<br />
самостійного вимірювання АТ у домашніх умовах<br />
порівняно з вимірюванням АТ перед гемодіалізом.<br />
Друге: рівень, до якого слід знижувати АТ при лікуванні,<br />
у хворих, які перебувають на гемодіалізі,<br />
точно не встановлений. Додатковими труднощами<br />
також є те, що значні зміни в балансі натрію й води<br />
призводять до значної варіабельності АТ, а також<br />
те, що ступінь зниження АТ може залежати від наявності<br />
ускладнень, таких як кардіоміопатія, а не від<br />
контролю АТ під впливом препаратів.<br />
Третє: всі антигіпертензивні препарати за винятком<br />
діуретиків можуть бути використані в пацієнтів,<br />
які перебувають на гемодіалізі, при цьому дози визначаються<br />
гемодинамічною нестабільністю й діалізною<br />
здатністю препарату. Препаратів, що заважають<br />
регулюванню параметрів гомеостазу при дефіциті<br />
рідини (які вже серйозно ослаблені при нирковій недостатності),<br />
слід уникати для мінімізації гіпотензії<br />
під час швидкого та інтенсивного зменшення об’єму<br />
крові, пов’язаного з процедурою діалізу.<br />
6.14. Ðåçèñòåíòíà àðòåð³àëüíà ã³ïåðòåíç³ÿ<br />
Артеріальна гіпертензія визначається як резистентна<br />
до лікування, коли терапевтичні стратегії,<br />
які включають відповідні заходи з модифікації способу<br />
життя в комбінації з лікуванням діуретиком та<br />
двома іншими антигіпертензивними препаратами,<br />
що відносяться до різних класів, в адекватних дозах<br />
(але у схемі не обов’язково має бути антагоніст мінералокортикоїдних<br />
рецепторів), не забезпечують<br />
зниження САТ і ДАТ менше ніж 140 мм рт.ст. і 90 мм<br />
рт.ст. відповідно. Залежно від дослідженої популяції<br />
та застосованих медичних критеріїв, за даними різних<br />
публікацій, поширеність резистентної артеріальної<br />
гіпертензії знаходиться в межах від 5 до 30 % від<br />
загальної популяції з артеріальною гіпертензією, а<br />
показники на рівні менше ніж 10 %, ймовірно, представляють<br />
реальну поширеність резистентної артеріальної<br />
гіпертензії [597, 598]. Резистентна артеріальна<br />
гіпертензія пов’язана з високим ризиком серцево-судинних<br />
подій та ниркових ускладнень [599, 600].<br />
Резистентна артеріальна гіпертензія може бути<br />
реальною або ж тільки здаватися такою чи бути помилковою.<br />
Частою причиною помилкового діагнозу<br />
резистентної артеріальної гіпертензії є низька прихильність<br />
до лікування, яка, як відомо, є звичайним<br />
явищем, що відповідає за низький рівень контролю<br />
АТ у популяції хворих на артеріальну гіпертензію в<br />
усьому світі. Відсутність контролю АТ, однак, може<br />
також залежати: 1) від збереження тривожної реакції<br />
пацієнта на процедуру вимірювання АТ, що веде<br />
до підвищених значень офісного АТ (при цьому<br />
підвищення рівня АТ не спостерігається при позаофісному<br />
вимірюванні); 2) використання манжети<br />
замалого розміру на великому плечі, що веде до недостатнього<br />
стиснення артерії; 3) псевдогіпертензії,<br />
що спостерігається при значній жорсткості артерій<br />
38 Ïî÷êè, ISSN 2307-1257 ¹ 4 (6) • 2013
Change language