2014 Журнал "Почки" №4 (6)
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Íàñòàíîâè / Guidelines<br />
раптова смерть, серцева недостатність та захворювання<br />
периферичних артерій (ЗПА)), а також термінальною<br />
стадією хронічної ниркової недостатності<br />
(ХНН) [3–5]. Наведені дані стосуються всіх вікових<br />
категорій та етнічних груп [6, 7];<br />
2) зв’язок з АТ простежується від високих рівнів<br />
АТ до відносно низьких значень у діапазоні 110–<br />
115 мм рт.ст. для систолічного АТ і 70–75 мм рт.ст.<br />
для діастолічного АТ. Систолічний АТ, напевно, є<br />
кращим предиктором подій, ніж діастолічний АТ,<br />
у пацієнтів віком понад 50 років [8, 9], також було<br />
показано, що в літніх осіб пульсовий тиск (різниця<br />
між систолічним і діастолічним АТ) може мати<br />
додаткову прогностичну цінність [10]. На це вказує<br />
також особливо високий серцево-судинний ризик,<br />
що спостерігається в пацієнтів із підвищеним систолічним<br />
і з нормальним або зниженим діастолічним<br />
АТ (ізольована систолічна артеріальна гіпертензія)<br />
[11];<br />
3) постійний зв’язок із подіями також спостерігається<br />
й для позаофісних значень АТ, отриманих<br />
при АМАТ та ДМАТ (див. розділ 3.1.2);<br />
4) зв’язок між АТ та серцево-судинною захворюваністю<br />
та смертністю модифікується наявністю інших<br />
супутніх факторів серцево-судинного ризику.<br />
Метаболічні фактори ризику (ФР) є більш поширеними<br />
при високих значеннях АТ, ніж при низьких<br />
[12, 13].<br />
2.2. Âèçíà÷åííÿ òà êëàñèô³êàö³ÿ àðòåð³àëüíî¿<br />
ã³ïåðòåí糿<br />
Безперервний зв’язок між рівнем АТ та ризиком<br />
серцево-судинних і ниркових подій викликає<br />
складнощі при диференціації нормо- та гіпертензії<br />
на основі порогових значень АТ. Більше того, у загальній<br />
популяції значення систолічного та діастолічного<br />
АТ мають унімодальний розподіл [14]. На<br />
практиці, однак, порогові значення АТ використовуються<br />
універсально як для спрощення діагностичного<br />
підходу, так і для полегшення прийняття<br />
рішення щодо тактики лікування. Рекомендована<br />
класифікація залишилася незмінною порівняно<br />
з рекомендаціями ESH/ESC 2003 і 2007 років<br />
(табл. 3). Артеріальна гіпертензія визначається при<br />
САТ 140 мм рт.ст. і/або діастолічному АТ (ДАТ)<br />
90 мм рт.ст., виходячи з доказів, отриманих у РКД,<br />
стосовно того, що в пацієнтів із такими значеннями<br />
АТ їх зниження при лікуванні є корисним (див.<br />
розділи 4.1 і 4.2). Одна й та сама класифікація використовується<br />
для пацієнтів молодого, середнього<br />
та літнього віку, у той час як у дітей та підлітків,<br />
для яких відсутні дані з інтервенційних досліджень,<br />
прийняті диференційовані критерії на основі перцентилів.<br />
Подробиці про класифікацію АТ у хлопчиків<br />
і дівчаток залежно від їх віку і зросту можна<br />
знайти в рекомендаціях ESH із діагностики, оцінки<br />
та лікування підвищеного артеріального тиску в дітей<br />
та підлітків [15].<br />
2.3. Ïîøèðåí³ñòü àðòåð³àëüíî¿ ã³ïåðòåí糿<br />
Порівняльні дані щодо поширеності артеріальної<br />
гіпертензії й тенденцій зміни значень АТ у різних<br />
європейських країнах обмежені [16]. Загальна<br />
поширеність артеріальної гіпертензії вважається<br />
близькою до 30–45 % від загальної чисельності населення<br />
із різким збільшенням частоти захворювання<br />
з віком. Також спостерігаються помітні відмінності<br />
в середніх рівнях АТ у різних країнах за відсутності<br />
систематичних тенденцій до зміни АТ в останні десятиліття<br />
[17–37].<br />
У зв’язку з труднощами отримання порівняльних<br />
результатів між країнами та часовими інтервалами<br />
було запропоновано використання сурогатного<br />
маркера гіпертензивного статусу [38]. Добрим<br />
варіантом є смертність від інсульту, оскільки артеріальна<br />
гіпертензія на сьогодні є найбільш важливою<br />
причиною смерті внаслідок цієї патології. Було<br />
повідомлено про наявність тісного взаємозв’язку<br />
між поширеністю артеріальної гіпертензії та смертності<br />
від інсульту [39]. Частота й тенденції смертності<br />
від інсульту в Європі були проаналізовані з<br />
використанням демографічної статистики ВООЗ. У<br />
західноєвропейських країнах виявляється тенденція<br />
до зниження на відміну від країн Східної Європи,<br />
які демонструють чіткий ріст смертності від<br />
інсульту [40].<br />
Таблиця 3. Визначення і класифікація рівнів офісного АТ (мм рт.ст.)*<br />
Категорія Систолічний АТ Діастолічний АТ<br />
Оптимальний < 120 і < 80<br />
Нормальний 120–129 і/або 80–84<br />
Високий нормальний 130–139 і/або 85–89<br />
Артеріальна гіпертензія 1-го ступеня 140–159 і/або 90–99<br />
Артеріальна гіпертензія 2-го ступеня 160–179 і/або 100–109<br />
Артеріальна гіпертензія 3-го ступеня 180 і/або 110<br />
Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія 140 і < 90<br />
Примітка: * — категорія АТ визначається найвищим рівнем АТ незалежно від того, систолічний чи<br />
діастолічний тиск. Виділяють 1, 2 або 3-й ступені ізольованої систолічної артеріальної гіпертензії згідно<br />
з показниками систолічного АТ у вказаних межах.<br />
¹ 4 (6) • 2013<br />
www.mif-ua.com 27
Change language