2013 Журнал "Почки" №3 (5)

Íàñòàíîâè / Guidelines
— за наявністю ускладнень (ускладнена, неускладнена).
Стосовно вибору антибіотика та шляху його
введення настанови дитячих урологів [1] стверджують,
що терапія цефалоспорином 3-ї генерації
(цефіксим, цефтибутен) еквівалентна стандартній
2–4-денній внутрішньовенній терапії з переходом
на пероральне лікування. Аналогічні дані отримані
в лікуванні амоксициліном/клавуланатом, проте
терапія цим антибіотиком асоціюється зі зростаючою
резистентністю.
Рекомендації з дитячої урології [1] пропонують
лікування циститу і цистоуретриту за допомогою
цефалоспоринів 1–3-ї генерації: цефалексин
(50 мг/кг у 3–4 прийоми), цефуроксиму аксетил
(20–30 мг/кг у 2 прийоми), цефподоксим (8–9 мг/кг
у 2 прийоми), цефтибутен (9 мг/кг однократно),
триметоприм сульфаметоксазол (5–6 мг/кг в три
прийоми), амоксицилін/клавуланат (37,5–75 мг/кг
тричі на добу), нітрофурантоїн (3–5 мг/кг двічі на
добу).
Серед препаратів вибору цефалоспорини 1–3-ї
генерації: зокрема цефіксим (8–12 мг/кг в 1–2
прийоми), гентаміцин і тобраміцин (обидва по
5 мг/кг однократно), ципрофлоксацин як препарат
другої-третьої лінії 20–30 мг/кг у два прийоми із
максимальною дозою 400 мг/добу парентерально і
750 мг/добу перорально.
Для антибактеріальної профілактики, що показана
за наявності понад 2 рецидивів протягом року,
ПСР, ускладненого перебігу, ризику розвитку пієлонефриту,
показані триметоприм 1 мг/кг (після 6
тижнів життя), нітрофурантоїн 1 мг/кг (після трьох
місяців), цефіксим 2 мг/кг (не призначається недоношеним
і новонародженим), цефтибутен 2 мг/кг і
цефуроксиму аксетил 5 мг/кг. Рекомендації зазначають,
що триметоприм і нітрофурантоїн є першим
вибором.
Таблиця 11
Положення LE GR
Лікування гострого циститу є аналогічним у пременопаузальному періоді, але короткі курси лікування
1b C
не стільки добре вивчені
Лікування пієлонефриту в постменопаузі аналогічне такому ж у пременопаузі 4 C
Безсимптомна бактеріурія в жінок похилого віку не повинна лікуватись антибіотиками 2b A
Дози та режими призначення антибіотиків в похилому віці відповідають таким у пременопаузі 4 C
Естрогени, особливо вагінальні, можуть бути призначені для профілактики ІСШ, проте результати 1b C
такого лікування не є остаточно оціненими
Альтернативні методи, такі як журавлина або пробіотики у вигляді лактобацил, можуть застосовуватись,
1b C
але не є ефективними для профілактики ІСШ
За наявності ускладнюючих факторів, таких як обструкція або нейрогенний сечовий міхур, профілактичне
застосування антибіотиків призначається відповідно до режимів лікування в пременопаузі
4 C
Таблиця 12. Лікування ІСШ у дітей (EAU, 2013)
Тяжкі ІСШ: 10–14 діб Прості ІСШ: 5–7 діб (LE 1b)
— Парентеральна терапія до досягнення нормотермії
— Адекватна гідратація
— Цефалоспорини 3-ї генерації
— Амоксицилін/клавуланат за наявності грампозитивних
коків
— Терапія per os
— Цефалоспорини 3-ї генерації
— Триметоприм, гентаміцин
Щоденна низькодозова профілактика: нітрофурантоїн, триметоприм, цефалексин
Таблиця 13. Тривалість антибактеріальної терапії пієлонефриту в дітей (ЕАU, 2012)
Діагноз Препарат Шлях введення Тривалість LE
Пієлонефрит у віці 0–6
місяців
Неускладнений пієлонефрит
у дітей віком понад 6 місяців
Ускладнений пієлонефрит
(уросепсис), усі вікові групи
Цефтазидим + ампіцилін
або аміноглікозид +
ампіцилін
Цефалоспорини 3-ї
генерації
Цефтазидим + ампіцилін
або аміноглікозид +
ампіцилін
Новонароджені: 7–14 діб в/в,
потім per os
3–7 діб парентерально, потім per os
Per os (за потреби на початку
парентерально)
Новонароджені
14–21 доба;
10 (14) діб
Примітка: Наказ МОЗ № 627 від 03.11.2008 «Про затвердження протоколу лікування дітей з інфекціями
сечової системи і тубулоінтерстиціальним нефритом».
4
(7)–10 діб 1
7 діб парентерально, потім per os 10–14 діб 4
¹ 3 (5) • 2013
www.mif-ua.com 21