Економіко-математичне моделювання

У подальшому (21.15)-(21.18) можна використати для імітації
процесу дослідження, результатом якого буде отримання еластичного
оптимального бізнес-плану функціонування ВЕС регіону, з
урахуванням імовірнісних характеристик.
Розв’язок задачі (21.15)-(21.18) дає можливість отримати
множину Мr оптимальних планів, яку розкладемо на дві підмножини
М1r та М2r (Мr=М1r∪М2r).
До множини М2r включимо ті плани, для яких виконуються
умови:
∑∑
( θ ) ( θ ) ,
a x ≥ A i∈I. (21.19)
ikl ikl i
k∈K l∈Lk Усі інші плани включаємо до множини М1r.
Допустимо, що множини М1r та М2r мають відповідно k1r і k2r
елементів. Тоді:
k
2r
H = , r∈R k1r + k2r
675
. (21.20)
На основі наведеної процедури завжди можна визначити рівень
надійності виробничої системи і надалі здійснювати керування нею.
Практика показує, що для економічних систем можна визначити
вигідний рівень надійності за рахунок оптимізації структури
виробництва, еластичності бізнес-плану, резервів ресурсів і т.д. Має
місце твердження, що надійність знаходиться в тісному зв’язку з
показником еластичності бізнес-плану, який може виступати
регулятором надійності. Тобто має місце залежність:
∑ M( ΔBj)
j∈J Hi = 1 − , i∈I, (21.21)
*
B ε
де ( B )
∑
j∈J j ij
M Δ – математичне сподівання недопоставки j-го виду ресурсу;
j
•
ε ij – середнє значення коефіцієнта еластичності для випуску і-го виду
продукції при рівні недопоставки j-го виду ресурсу в інтервалі
N ( 0 ; ΔB
) j .
Звідси, загальна надійність при випуску всіх видів продукції
(множина І) буде характеризуватися вектором надійності
H { H i I}
i ∈ = , , кожна складова якого шукається за формулою (21.21).
При цьому надійність виконання бізнес-плану для валового
випуску продукції у вартісному виразі ( H B ) у цілому для ВЕС буде
визначатися формулою: