Економіко-математичне моделювання

Економіко-математичне моделювання Економіко-математичне моделювання

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

обсягу інвестицій. У той же час рівень сукупного доходу залежить від випадкової величини ut (збурення). Якщо обсяг інвестицій збільшиться на одиницю, то сукупний дохід зросте на 1 1−β одиниць. Величина 1 називається мультиплікатором. 1−β Модель формування доходу вказує на те, що обсяг споживання залежить від сукупного доходу та випадкової величини. Також на основі (18.3) можна стверджувати, що сукупний дохід залежить від обсягу споживання. Тому в подальшому необхідно виразити залежність від It та ut. Для цього підставимо (18.3) у (18.2). Після відповідних перетворень отримаємо: C = α + β( C + I ) + u , C = α + βC + βI + u , t t t t t t t t α βCt ut C = + + . (18.5) t 1− β 1− β 1− β Рівняння (18.4) і (18.5), які є складовими вихідної моделі (18.2) і (18.3), називаються структурними. Отже, якщо обсяг інвестицій збільшити на одиницю, то обсяг β споживання зросте на одиниць. 1− β Узагальнюючи моделі сукупного доходу (18.2)-(18.3), грошового обігу й оборотності грошей, робимо висновок, що економетричні моделі містять сукупність рівнянь, які описують взаємозв’язки та взаємозалежності між економічними показниками і явищами. Існуючі взаємозв’язки між змінними величинами можуть мати стохастичний і детермінований характер. Так, стохастичні співвідношення між змінними величинами відображаються з певним рівнем значущості та описуються з допомогою регресійних рівнянь. У той же час детерміновані зв’язки моделюються з допомогою тотожностей і на відміну від попередніх не містять випадкових величин і будь-яких оціночних параметрів. 1. Структурна форма економетричних моделей. У більшості випадків системи одночасних структурних рівнянь містять у собі рівняння лінійного виду. Усунути наявність нелінійних зв’язків можна з допомогою лінійної апроксимації. 602

Оскільки економетричні моделі в загальному випадку будуються на основі часових рядів, то динаміка економічних зв’язків враховується з допомогою часових лагів або лагових змінних. Запишемо загальну економетричну модель на основі системи одночасних рівнянь для періоду t: y = b y + …+ b y + a x + …+ a x + u 1t 11 1t 1k kt 10 0t 1m mt 1t y = b y + …+ b y + a x + …+ a x + u 2t 21 1t 2k kt 20 0t 2m mt 2t , (18.6) ykt = bk1 y1t + …+ bkk ykt + ak 0 x0t + …+ a1k xmt + ukt де yit – i-та змінна для періоду t, яка повинна бути пояснена з допомогою моделі ( i = 1 , k; t = 1, T ) ; xjt – змінні j-го виду для періоду t, які характеризуються одностороннім причинним зв’язком, тобто вони пояснюють залежні змінні; x0t=1 – фіктивна змінна моделі; bit та ajt – параметри моделі, які в окремих випадках можуть бути рівними нулю, якщо відповідна змінна не входить у рівняння; uit – випадкові величини (збурення), які також можуть дорівнювати нулю, якщо відповідне рівняння є тотожністю. Представимо систему рівнянь (18.6) у матричній формі: Y = BY + AX + u, (18.7) де ⎡y1t⎤ ⎡b11 b1k ⎤ ⎡a10 a1m⎤ ⎢ y ⎥ ⎢ 2t b21 b ⎥ ⎢ 2k a20 a ⎥ 2m Y ⎢ ⎥ = ; B = ⎢ ⎥; A = ⎢ ⎥; ⎢⎥ ⎢ ⎥ ⎢ ⎥ ⎢ ⎥ ⎢ ⎥ ⎢ ⎥ ⎣ykt ⎦ ⎣bk1 bkk⎦ ⎣ak0 akm⎦ ⎡x u 0t ⎤ ⎡ 1t ⎤ ⎢ x ⎥ ⎢ u ⎥ 1t 2t X = ⎢ ⎥; u = ⎢ ⎥; t = 1, T . ⎢ ⎥ ⎢ ⎥ ⎢ ⎥ ⎢ ⎥ ⎣x u mt ⎦ ⎣ kt ⎦ Вираз (18.7) є системою одночасних рівнянь у матричній формі. Одночасний характер моделі очевидний: залежна змінна одного рівняння виступає як пояснювальна змінна в інших або пояснювальні змінні в одному чи декількох рівняннях включені в інше рівняння системи як загальні змінні. 603

обсягу інвестицій. У той же час рівень сукупного доходу залежить від<br />

випадкової величини ut (збурення). Якщо обсяг інвестицій<br />

збільшиться на одиницю, то сукупний дохід зросте на 1<br />

1−β одиниць.<br />

Величина 1<br />

називається мультиплікатором.<br />

1−β<br />

Модель формування доходу вказує на те, що обсяг споживання<br />

залежить від сукупного доходу та випадкової величини. Також на<br />

основі (18.3) можна стверджувати, що сукупний дохід залежить від<br />

обсягу споживання. Тому в подальшому необхідно виразити<br />

залежність від It та ut. Для цього підставимо (18.3) у (18.2). Після<br />

відповідних перетворень отримаємо:<br />

C = α + β(<br />

C + I ) + u , C = α + βC<br />

+ βI<br />

+ u ,<br />

t<br />

t t t t<br />

t t t<br />

α βCt<br />

ut<br />

C = + + . (18.5)<br />

t<br />

1−<br />

β 1−<br />

β 1−<br />

β<br />

Рівняння (18.4) і (18.5), які є складовими вихідної моделі (18.2) і<br />

(18.3), називаються структурними.<br />

Отже, якщо обсяг інвестицій збільшити на одиницю, то обсяг<br />

β<br />

споживання зросте на одиниць.<br />

1−<br />

β<br />

Узагальнюючи моделі сукупного доходу (18.2)-(18.3),<br />

грошового обігу й оборотності грошей, робимо висновок, що<br />

економетричні моделі містять сукупність рівнянь, які описують<br />

взаємозв’язки та взаємозалежності між економічними показниками і<br />

явищами.<br />

Існуючі взаємозв’язки між змінними величинами можуть мати<br />

стохастичний і детермінований характер. Так, стохастичні<br />

співвідношення між змінними величинами відображаються з певним<br />

рівнем значущості та описуються з допомогою регресійних рівнянь.<br />

У той же час детерміновані зв’язки моделюються з допомогою<br />

тотожностей і на відміну від попередніх не містять випадкових<br />

величин і будь-яких оціночних параметрів.<br />

1. Структурна форма економетричних моделей.<br />

У більшості випадків системи одночасних структурних рівнянь<br />

містять у собі рівняння лінійного виду. Усунути наявність нелінійних<br />

зв’язків можна з допомогою лінійної апроксимації.<br />

602

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!