19.07.2013 Views

Економіко-математичне моделювання

Економіко-математичне моделювання

Економіко-математичне моделювання

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

Рівняння (17.51) є моделлю з розподіленим лагом. Для неї не<br />

порушуються передумови застосування звичайного МНК, які<br />

зумовлюють неспроможність і зміщеність оцінок параметрів моделі.<br />

Обрахувавши параметри (17.46) і (17.51), можна визначити параметри<br />

вихідної моделі (17.4). Модель (17.51) показує ще одну важливу<br />

властивість методу інструментальних змінних для оцінки параметрів<br />

моделей авторегресії, а саме: з допомогою цього методу можна<br />

замінити модель авторегресії на модель із розподіленим лагом.<br />

Практична реалізація методу інструментальних змінних<br />

ускладнюється появою мультиколінеарності факторів моделі (17.49).<br />

Функціональний зв'язок між змінними yt-1 і хt-1 призводить до появи<br />

високого кореляційного зв’язку між yt-1 і хt. Інколи цю проблему<br />

можна вирішити з допомогою включення в (17.49) та відповідно в<br />

(17.4) фактора часу як незалежної змінної.<br />

При оцінці достовірності моделей автокореляції необхідно<br />

враховувати специфіку тестування цих моделей на автокореляцію<br />

залишків. Для перевірки гіпотез про автокореляцію залишків у<br />

моделях авторегресії не можна використовувати критерій Дарбіна-<br />

Уотсона. Це пояснюється тим, що застосування цього критерію<br />

припускає строге дотримання передумов про поділ змінних моделі на<br />

результативну та факторну (точніше, про нестохастичну природу<br />

факторних ознак рівняння регресії). Наявність у правій частині<br />

рівняння регресії лагових значень результату свідчить про<br />

недотримання передумови про поділ змінних. При цьому фактичне<br />

значення критерію Дарбіна-Уотсона рівне двом. Тобто воно однакове<br />

як при наявності, так і при відсутності автокореляції залишків.<br />

Нехай у рівнянні (17.5) має місце автокореляція залишків, тобто:<br />

ε<br />

ε t = r 1 ε t−1<br />

+ ut<br />

, (17.52)<br />

де ut – випадкові залишки. Тоді має місце:<br />

y t = a + b0x<br />

t + c1<br />

yt−1<br />

+ r1<br />

ε t−1<br />

+ ut<br />

ε<br />

. (17.53)<br />

Для періоду t–1 рівняння (3) матиме вигляд:<br />

yt− 1 = a + b0x<br />

t−1<br />

+ c1<br />

yt−2<br />

+ ε t−1<br />

. (17.54)<br />

Як видно з останнього співвідношення, змінні yt-1 і εt-1<br />

взаємозв’язані. Таким чином, у співвідношенні (17.53) частина<br />

впливу εt-1 на yt буде пояснюватися взаємодією yt-1 і εt-1. Отже, чистий<br />

вплив εt-1 на yt буде невеликим. У цій ситуації критерій Дарбіна-<br />

Уотсона буде переважно характеризувати випадкові залишки ut, а не<br />

залишки εt у моделі (17.4).<br />

583

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!