Економіко-математичне моделювання

цілей (розділів і глав), щоквартальні розміри цих асигнувань.
Значення показників визначаються у процесі складання бюджету і
приймаються як законодавчий акт.
Завданням керування є досягнення об’єктом поставленої мети,
починаючи із заданого стартового стану за певний проміжок часу. У
загальному випадку просування до мети може здійснюватися
множиною способів. При кожному із них координати об’єкта
приймають множину значень за час свого руху. Ця множина має
назву траєкторії (рис. 1.4.7). Якщо ми розглянемо тільки одну
координату економіки (рівень інфляції), то послідовність її
щодекадних значень за рік й буде фактичною траєкторією. Той, хто
керує об’єктом (керуюча система), із можливої множини повинен
вибрати найбільш доцільну (вигідну, корисну) траєкторію руху до
мети. Тут ми свідомо опускаємо термін оптимальність, оскільки для
реальних систем (податкової чи бюджетної) у більшості випадків
критерій оптимальності важко сформулювати конструктивно,
особливо практично реалізувати.
x
t = t0 t = tn t
Рис. 1.4.7. Область можливих траєкторій об’єкта
Об’єкт перебуває у деякому середовищі, яке здатне в процесі
руху впливати на нього й «збивати» із вигідної траєкторії, що
призводить до переходу на іншу, яка не проходить через задану
цільову точку. Якщо ми маємо справу з бюджетом, то це може бути,
наприклад, стихійне лихо, на ліквідацію якого будуть потрібні значні
асигнування, або ж інші події, що призведуть до збільшення виплат і
компенсацій з бюджету.
43
t0 – початковий стан,
tn – кінцевий стан.