Економіко-математичне моделювання

починаючи з найпростіших функцій, вводити та перевіряти різні
гіпотези і поступово ускладнювати характер функціональних зв’язків,
виходячи з реальних даних.
По-друге, завданням економетрії є вибір означення та виміру
змінних, які входять до моделі.
По-третє, необхідно оцінити всі невідомі параметри моделей та
розрахувати інтервали довіри (інтервали, до яких із заданим ступенем
ймовірності потраплятиме обчислена величина).
По-четверте, необхідно оцінити якість побудованих моделей за
допомогою різних тестів та критеріїв. Це допомагає остаточно
вирішити питання, чи треба змінювати початково обрану модель та
деякі теоретичні припущення. Якщо така змінна необхідна, то
потрібно проводити нові розрахунки та нове тестування.
По-п’яте, маючи остаточну модель, необхідно провести
глибокий аналіз результатів, які планується використовувати на
практиці для прийняття рішень.
Беручи до уваги основні завдання, які вирішує економетрія,
представимо логічну структуру процесу економетричного
моделювання у вигляді такої схеми (рис. 14.2.1)
14.2. Економетрична модель і етапи
економетричного моделювання
Основна ідея, на яку ми натрапляємо при дослідженні економіки
– це ідея про взаємозв’язок економічних параметрів. Ринковий попит,
який формується на деякий товар, розглядається як функція ціни;
витрати, пов’язані з виготовленням якої-небудь продукції,
припускаються залежними від обсягів випуску продукції; обсяги
податкових надходжень до бюджету можуть бути функцією ставки
податку і т.д. Це є приклади зв’язку між двома змінними, одна з яких
(попит на товар, виробничі витрати, споживчі витрати, обсяги
податкових надходжень) відіграє роль результативного показника, а
інші інтерпретуються як пояснювальні (фактори-аргументи), за
допомогою яких формується результативний показник.
390