Економіко-математичне моделювання
Економіко-математичне моделювання Економіко-математичне моделювання
Інструментальна та функціональна ідентифікація моделі Інструментарій моделювання Внутрішній фактор Вхідна інформація Економіко-математична модель Інтерпретація результатів моделювання Oб’єкт моделювання Інтерпретація результатів моделювання Об’єкт моделювання Випадкові фактори Рис. 1.4.3. Схема побудови та використання економіко-математичної моделі об’єкта дослідження До них відноситься: • інструментальна та функціональна ідентифікація моделі – вибір (визначення) типу та параметрів математичної конструкції представленої моделі (наприклад, побудова економетричних моделей включає вибір виду функції, критерію оцінювання параметрів і визначення їхніх числових значень); • цільова ідентифікація моделі – визначення та специфікація тих елементів конструкції, які служать вхідними змінними 38 Цільова ідентифікація моделі Мета моделювання Вхідна інформація Зовнішній фактор
при використанні моделі для отримання необхідної інформації; • інтерпретація моделі – визначення та специфікація тих складових елементів конструкції, які служать вихідними змінними при використанні моделі для отримання необхідної інформації. Адекватна побудова моделі та ефективне застосування економіко-математичних моделей повинно бути предметом самостійної наукової дисципліни «Економіко-математичне моделювання», яка також, як і економіка, має свою теоретичну, «політичну» (методичну та методологічну) і практичну (результативну – використання моделей у економіці) складові. Тому можна говорити про існування «економіко-математичного» трикутника: «теорія моделювання»–«методологія та методика моделювання»– «практика побудови та використання моделей», який аналогічний «економічному» трикутнику (рис.1.4.2). Між елементами цих двох конфігурацій існують зв’язки (пунктирні стрілки) на рис.1.4.4, причому в реальній дійсності ці зв’язки повинні опосередковувати ті взаємовпливи теорії, політики та практики, які позначені суцільними стрілками на верхньому трикутнику. У свою чергу вершини «економічного» трикутника опосередковують зв’язки між елементами «модельного» трикутника. Для більшого розуміння характерних особливостей процесу математичного моделювання, як приклад, розглянемо фінансову систему. Впровадження методологічних і методичних розробок моделювання процесів прийняття фінансових рішень у практику фінансового менеджменту повинно здійснюватися за наявності точного розмежування уявлень стосовно вектора дій, початкових передумов, структурної специфіки та інших функціональних характеристик моделей. Багато непорозумінь і розчарувань у результаті використання кількісних методів виникають через застосування неточної чи неадекватності моделі при розв’язанні відповідних задач. 39
- Page 1 and 2: Міністерство освіт
- Page 3 and 4: ПЕРЕДМОВА Для суча
- Page 5 and 6: системі чи іншій ст
- Page 7 and 8: Передмова, розділи
- Page 9 and 10: основі якої буде по
- Page 11 and 12: По-четверте, викори
- Page 13 and 14: при мінімальних ви
- Page 15 and 16: Об’єкт дослідженн
- Page 17 and 18: Внаслідок цього вс
- Page 19 and 20: Таким чином, саме к
- Page 21 and 22: функціонування буд
- Page 23 and 24: Враховуючи вищесфо
- Page 25 and 26: Задача аналізу пол
- Page 27 and 28: Важливим із точки з
- Page 29 and 30: У процесі формулюв
- Page 31 and 32: можуть бути викори
- Page 33 and 34: всі параметри, що х
- Page 35 and 36: • в економіці дуже
- Page 37: практика», а двомір
- Page 41 and 42: x1 x2 xn Z1 Z2 . . . Zk Фінан
- Page 43 and 44: цілей (розділів і г
- Page 45 and 46: Моделі різного вид
- Page 47 and 48: Розділ 2. Моделі зад
- Page 49 and 50: мінімум витрат деф
- Page 51 and 52: видів виробничих р
- Page 53 and 54: 4) Задача про раціон
- Page 55 and 56: ⎧α11x1 + α12x 2 + ... + α1k xk
- Page 57 and 58: ⎛1 A = ⎜ ⎝1 1 −1 Знайд
- Page 59 and 60: Х (1) а) б) в) Х (1) Х (2) Х
- Page 61 and 62: z = c + c x + c 0 1 ⎧a11x1 + a12x
- Page 63 and 64: координати другої
- Page 65 and 66: ⎧2x1 + 5x2 = 10, ⎨ ⇔ ⎨ ⎩4
- Page 67 and 68: Рисунок 2.2.7 Найменш
- Page 69 and 70: Цей метод можна вик
- Page 71 and 72: відповідних додатн
- Page 73 and 74: так само, як і рядки
- Page 75 and 76: вводимо в базис. Ст
- Page 77 and 78: ♦ Розв’язування. З
- Page 79 and 80: Оскільки цільова ф
- Page 81 and 82: ⎧a11x1 + a12x 2 + ... + a1n xn =
- Page 83 and 84: f = − x + 2x − 2x + 2 + x − 3
- Page 85 and 86: обмеження-рівняння
- Page 87 and 88: Маємо fmin=0, а значит
при використанні моделі для отримання необхідної<br />
інформації;<br />
• інтерпретація моделі – визначення та специфікація тих<br />
складових елементів конструкції, які служать вихідними<br />
змінними при використанні моделі для отримання необхідної<br />
інформації.<br />
Адекватна побудова моделі та ефективне застосування<br />
економіко-математичних моделей повинно бути предметом<br />
самостійної наукової дисципліни «<strong>Економіко</strong>-<strong>математичне</strong><br />
<strong>моделювання</strong>», яка також, як і економіка, має свою теоретичну,<br />
«політичну» (методичну та методологічну) і практичну<br />
(результативну – використання моделей у економіці) складові. Тому<br />
можна говорити про існування «економіко-математичного»<br />
трикутника: «теорія <strong>моделювання</strong>»–«методологія та методика<br />
<strong>моделювання</strong>»– «практика побудови та використання моделей», який<br />
аналогічний «економічному» трикутнику (рис.1.4.2). Між елементами<br />
цих двох конфігурацій існують зв’язки (пунктирні стрілки) на<br />
рис.1.4.4, причому в реальній дійсності ці зв’язки повинні<br />
опосередковувати ті взаємовпливи теорії, політики та практики, які<br />
позначені суцільними стрілками на верхньому трикутнику. У свою<br />
чергу вершини «економічного» трикутника опосередковують зв’язки<br />
між елементами «модельного» трикутника.<br />
Для більшого розуміння характерних особливостей процесу<br />
математичного <strong>моделювання</strong>, як приклад, розглянемо фінансову<br />
систему.<br />
Впровадження методологічних і методичних розробок<br />
<strong>моделювання</strong> процесів прийняття фінансових рішень у практику<br />
фінансового менеджменту повинно здійснюватися за наявності<br />
точного розмежування уявлень стосовно вектора дій, початкових<br />
передумов, структурної специфіки та інших функціональних<br />
характеристик моделей. Багато непорозумінь і розчарувань у<br />
результаті використання кількісних методів виникають через<br />
застосування неточної чи неадекватності моделі при розв’язанні<br />
відповідних задач.<br />
39