Економіко-математичне моделювання

Економіко-математичне моделювання Економіко-математичне моделювання

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

одного виду сподіваний рівень доходу дорівнюватиме y, а ризик – σ. Проаналізуємо другий випадок, коли портфель цінних паперів інвестора складається з акцій двох видів і вкладень у банк. Позначимо через 3 y – банківський річний процент, a – частку 3 коштів вкладених у банк. Отже, сподіваний приріст доходу портфеля цінних паперів буде рівний: П y = a1y1+ a2y2 + a3y3 = ( a1+ a2) y+ a3y3 . (12.34) Аналіз (12.36) показує, що збільшення або зменшення сподіваного приросту доходу у цьому випадку залежить від співвідношення процентів як банківського, так і сподіваного приросту доходу з акцій. Тобто, якщо y > y , тоді сподіваний приріст 3 доходу портфеля більший, ніж у першому випадку. Якщо y < y , тоді 3 вкладати капітал у банк не вигідно. Використавши формулу (12.33) і врахувавши, що σ = σ = σ , 1 2 знайдемо величину оцінки ризику сформованого портфеля цінних паперів 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 σ П = a1σ 1 + a2σ 2 + 2a1a 2r12σ 1σ 2 = a1`σ + a2σ + 2a1a 2r12σ = 2 2 2 = ( a + a + 2a a r ) σ . (12.35) 1 2 1 2 12 Аналіз показує, що зниження ризику портфеля порівняно з ризиком вкладень тільки в один вид акцій буде лише за умови, коли 2 2 σ < σ , тобто повинно мати місце: П 2 2 a + a + 2a a r < 1. (12.36) 1 2 1 2 12 Враховуючи, що −1≤r12 ≤ 1, отримаємо: 2 2 2 a + a + 2a a r ≤ ( a + a ) < 1 1 2 1 2 12 1 2 , якщо 1 1 ≠ a або 1 2 ≠ a . (12.37) Звідси, нерівність (12.36) виконується для будь-яких допустимих структур портфеля, крім тих, коли інвестор купує тільки один вид акцій (а1=1, а2=0 або а1=0, а2=1). Отже, якщо портфель містить акції обох видів у будь-якому співвідношенні, то ризик портфеля буде меншим, ніж ризик кожного цінного паперу зокрема. У випадку вкладення інвестором капіталу в банк (а3=1–(а1+а2)>0) вираз (а1+а2) зменшиться, і це приводить до зниження ризику портфеля порівняно з ризиком акцій одного виду. 368

Перейдемо до розгляду конкретної фінансової ситуації, яка полягає у формуванні оптимального портфеля цінних паперів з такими вхідними даними: i = 1, 4 , j = 1, 5, x 10 =2,5 грн., x 20 =3,0 грн., x 30=4,0 грн., x 40 =6,0 грн.; Р1=0,1 , Р2=0,2 ,Р3=0,25 , Р4=0,2 , Р5=0,25; ⎡27 , 26 , 27 , 23 , 28 , ⎤ ⎢ 32 , 38 , 31 , 35 , 34 , ⎥ x ⎢ ⎥ ⎣ ⎡ ij ⎦ ⎤ = . ⎢50 , 42 , 41 , 45 , 47 , ⎥ ⎢ ⎥ ⎣69 , 67 , 65 , 62 , 63 , ⎦ Взявши в основу обчислень формулу (12.18), отримаємо розподіл прогнозних приростів доходів у процентному виразі (табл. 12.5). Далі, користуючись формулами (12.19) і (12.20), отримаємо значення сподіваного приросту та величини ризику з кожного виду акцій (табл. 12.5). Таблиця 12.5 Аналіз розподілу приростів доходу акцій i їх характеристики Акції 1 2 3 4 Ймовірність ситуації Приріст доходу акцій залежно від ситуації, yij В1 В2 В3 В4 В5 8,0 6,67 25,0 15,0 4,0 26,67 5,0 11,67 8,0 3,33 2,5 8,33 369 16,0 16,67 12,5 3,33 12,0 13,33 17,5 5,0 Р1=0,1 Р2=0,2 Р3=0,25 Р4=0,2 Р5=0,25 Сподіваний приріст доходу, i y 9,8 13,5 11,0 7,83 Ризик σі 4,09 8,19 7,47 3,77 Розглянемо аналіз шести можливих варіантів структури портфеля цінних паперів, включаючи в кожний два види акцій: портфель-1 містить акції першого та другого виду; портфель-2 – першого та третього; портфель-3 – першого і четвертого, портфель-4 – другого та третього, портфель-5 – другого і четвертого, портфель-6 – третього та четвертого. В основу алгоритму покладено формули (12.24) і (12.30), при цьому будемо дискретно змінювати структуру портфеля щодо коефіцієнтів аі (і=1, 2, 3,4) з кроком ± 0,1. Отримані числові результати подамо у вигляді табл. 12.6.

одного виду сподіваний рівень доходу дорівнюватиме y, а ризик – σ.<br />

Проаналізуємо другий випадок, коли портфель цінних паперів<br />

інвестора складається з акцій двох видів і вкладень у банк.<br />

Позначимо через 3 y – банківський річний процент, a – частку<br />

3<br />

коштів вкладених у банк.<br />

Отже, сподіваний приріст доходу портфеля цінних паперів буде<br />

рівний:<br />

П<br />

y = a1y1+ a2y2 + a3y3 = ( a1+ a2) y+ a3y3 . (12.34)<br />

Аналіз (12.36) показує, що збільшення або зменшення<br />

сподіваного приросту доходу у цьому випадку залежить від<br />

співвідношення процентів як банківського, так і сподіваного<br />

приросту доходу з акцій. Тобто, якщо y > y , тоді сподіваний приріст<br />

3<br />

доходу портфеля більший, ніж у першому випадку. Якщо y < y , тоді<br />

3<br />

вкладати капітал у банк не вигідно.<br />

Використавши формулу (12.33) і врахувавши, що σ = σ = σ ,<br />

1 2<br />

знайдемо величину оцінки ризику сформованого портфеля цінних<br />

паперів<br />

2 2 2 2 2<br />

2 2 2 2<br />

2<br />

σ П = a1σ<br />

1 + a2σ<br />

2 + 2a1a 2r12σ<br />

1σ<br />

2 = a1`σ<br />

+ a2σ<br />

+ 2a1a<br />

2r12σ<br />

=<br />

2 2<br />

2<br />

= ( a + a + 2a a r ) σ . (12.35)<br />

1 2 1 2 12<br />

Аналіз показує, що зниження ризику портфеля порівняно з<br />

ризиком вкладень тільки в один вид акцій буде лише за умови, коли<br />

2 2<br />

σ < σ , тобто повинно мати місце:<br />

П<br />

2 2<br />

a + a + 2a a r < 1.<br />

(12.36)<br />

1 2 1 2 12<br />

Враховуючи, що −1≤r12 ≤ 1,<br />

отримаємо:<br />

2 2<br />

2<br />

a + a + 2a<br />

a r ≤ ( a + a ) < 1<br />

1 2 1 2 12 1 2 , якщо 1 1 ≠ a або 1 2 ≠ a . (12.37)<br />

Звідси, нерівність (12.36) виконується для будь-яких<br />

допустимих структур портфеля, крім тих, коли інвестор купує тільки<br />

один вид акцій (а1=1, а2=0 або а1=0, а2=1). Отже, якщо портфель<br />

містить акції обох видів у будь-якому співвідношенні, то ризик<br />

портфеля буде меншим, ніж ризик кожного цінного паперу зокрема.<br />

У випадку вкладення інвестором капіталу в банк (а3=1–(а1+а2)>0)<br />

вираз (а1+а2) зменшиться, і це приводить до зниження ризику<br />

портфеля порівняно з ризиком акцій одного виду.<br />

368

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!