Економіко-математичне моделювання

Економіко-математичне моделювання Економіко-математичне моделювання

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

Припустимо, що чиста продукція в розрахунку на один верстат за одиницю часу складає а грн. Ставиться завдання: максимізувати прибуток, який припадає на одиницю часу. Зауважимо, що прибуток підраховується як різниця між загальною величиною чистої продукції і витратами на ремонт верстатів, що вийшли із ладу, і обслуговування. Тоді сподіваний прибуток буде: n( а − с2 − с1 Pt ) t = 0 M [ П( T ) ] = . (12.4) T Запишемо необхідні умови максимізації для Т* : ⎧ ∗ ∗ M ⎡ П ( T ) ⎤ M ⎡ П ( T 1) ⎤ ⎪ ⎣ ⎦ ≥ ⎣ − ⎦ ; ⎨ (12.5) ∗ ∗ ⎪M ⎡ П ( T ) ⎤ ≥ M ⎡ П ( T + 1) ⎤ ⎣ ⎦ ⎣ ⎦ . ⎩ Приклад 12.1. В цеху знаходяться n=60 верстатів. На проведення ремонтних робіт одного верстата витрачається c1=150 грн., а для профілактики c2=20 грн. Імовірність виходу із ладу верстата в момент часу t наведено в табл. 12.1. Знайти оптимальний інтервал проведення профілактичного ремонту. ♦Розв’язування. Задача полягає у визначенні оптимального значення Т*, при якому мінімізуються загальні витрати на ремонт верстатів, що вийшли з ладу, та проведення профілактичного ремонту в розрахунку на один інтервал часу (табл. 12.1). Таблиця 12.1 P ∑ − T 1 M C(T ) Т t t = 0 348 T ∑ −1 P [ ] 1 2 3 4 1 0,04 0 1200 2 0,08 0,04 780 3 0,12 0,12 760←min 4 0,14 0,24 840 5 0,17 0,38 924 Отримані результати показують, що профілактичний ремонт необхідно проводити через кожні три інтервали часу (Т*=3). ♦ t

12.2. Критерій «сподіване значення – дисперсія» Розглянемо модифікацію наведеного критерію в §12.1 для випадків, які повторюються рідко. Якщо х – випадкова величина з D ( x) дисперсією D(x), то вибіркове середнє x має дисперсію , де n – n обсяг вибірки. Звідси, якщо D(x) зменшується, дисперсія x також зменшується, і ймовірність того, що x близьке до M(x), збільшується. Це показує доцільність введення критерію, в якому максимізація сподіваного значення прибутку поєднується з мінімізацією її дисперсії. Можливим критерієм, що відповідає цій меті, є максимум виразу M(x)-KD(x), де х – випадкова величина, що відображає прибуток, K – задана постійна величина (K>0). Величину K інколи інтерпретують як рівень несхильності до ризику. Дійсно, K визначає ступінь важливості дисперсії х відносно M(x). Наприклад, підприємець, який особливо гостро реагує на великі від’ємні відхилення прибутку вниз від M(x), може взяти K набагато більше за одиницю. Це надає велику вагу дисперсії і призводить до розв’язку, що зменшує ймовірність великих втрат прибутку. Введений критерій погоджується із використанням корисності при прийнятті рішень, оскільки параметр несхильності до ризику характеризує відношення особи, яка приймає рішення, до великих відхилень від очікуваних значень. Використаємо критерій «сподіване значення – дисперсія» до конкретної ситуації, наведеної у прикладі 12.1. Нам необхідно обчислити дисперсію витрат за один інтервал, тобто дисперсію T −1 ∑ c1 nt+ nc2 CT = t= 0 T . (12.6) Оскільки nt ( t = 0, T − 1) – випадкова величина, то CT – також випадкова, nt має біномний розподіл із середнім значенням nPt і дисперсією n Pt (1– Pt ). Тоді 2 T−1 2 T−1 ⎛c1⎞ ⎛c1⎞ DC [ T] = ⎜ ⎟ ∑Dn ( t) = ⎜ ⎟ ∑nPt( 1− Pt) = ⎝T ⎠ t= 0 ⎝T ⎠ t= 0 2 T−1 T−1 2 T−1 ⎛c1⎞ ⎛ 2⎞ ⎛c1⎞ 2 = n⎜ ⎟ Pt Pt n ( Pt P t ) . T ⎜∑ − ∑ ⎟= ⎜ ⎟ ∑ − ⎝ ⎠ ⎝ t= 0 t= 0 ⎠ ⎝T ⎠ t= 0 (12.7) 349

12.2. Критерій «сподіване значення – дисперсія»<br />

Розглянемо модифікацію наведеного критерію в §12.1 для<br />

випадків, які повторюються рідко. Якщо х – випадкова величина з<br />

D ( x)<br />

дисперсією D(x), то вибіркове середнє x має дисперсію , де n –<br />

n<br />

обсяг вибірки. Звідси, якщо D(x) зменшується, дисперсія x також<br />

зменшується, і ймовірність того, що x близьке до M(x), збільшується.<br />

Це показує доцільність введення критерію, в якому максимізація<br />

сподіваного значення прибутку поєднується з мінімізацією її<br />

дисперсії. Можливим критерієм, що відповідає цій меті, є максимум<br />

виразу M(x)-KD(x), де х – випадкова величина, що відображає<br />

прибуток, K – задана постійна величина (K>0).<br />

Величину K інколи інтерпретують як рівень несхильності до<br />

ризику. Дійсно, K визначає ступінь важливості дисперсії х відносно<br />

M(x). Наприклад, підприємець, який особливо гостро реагує на великі<br />

від’ємні відхилення прибутку вниз від M(x), може взяти K набагато<br />

більше за одиницю. Це надає велику вагу дисперсії і призводить до<br />

розв’язку, що зменшує ймовірність великих втрат прибутку.<br />

Введений критерій погоджується із використанням корисності<br />

при прийнятті рішень, оскільки параметр несхильності до ризику<br />

характеризує відношення особи, яка приймає рішення, до великих<br />

відхилень від очікуваних значень.<br />

Використаємо критерій «сподіване значення – дисперсія» до<br />

конкретної ситуації, наведеної у прикладі 12.1. Нам необхідно<br />

обчислити дисперсію витрат за один інтервал, тобто дисперсію<br />

T −1<br />

∑<br />

c1 nt+ nc2<br />

CT<br />

= t=<br />

0<br />

T<br />

. (12.6)<br />

Оскільки nt ( t = 0, T − 1)<br />

– випадкова величина, то CT – також<br />

випадкова, nt має біномний розподіл із середнім значенням nPt і<br />

дисперсією n Pt (1– Pt ).<br />

Тоді<br />

2 T−1 2 T−1<br />

⎛c1⎞ ⎛c1⎞ DC [ T] = ⎜ ⎟ ∑Dn ( t) = ⎜ ⎟ ∑nPt(<br />

1−<br />

Pt)<br />

=<br />

⎝T ⎠ t= 0 ⎝T ⎠ t=<br />

0<br />

2 T−1 T−1 2 T−1<br />

⎛c1⎞ ⎛ 2⎞ ⎛c1⎞ 2<br />

= n⎜ ⎟ Pt Pt n ( Pt P t ) .<br />

T<br />

⎜∑ − ∑ ⎟=<br />

⎜ ⎟ ∑ −<br />

⎝ ⎠ ⎝ t= 0 t= 0 ⎠ ⎝T ⎠ t=<br />

0<br />

(12.7)<br />

349

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!