Економіко-математичне моделювання

показників випадкової величини від їхнього середнього сподіваного
значення (математичного сподівання). Зауважимо, що за такого
визначення міри ризику однаково трактуються як додатні
(сприятливі), так і від’ємні (несприятливі) відхилення від x .
Проте, якщо існує від’ємне відхилення, тоді відповідне
сподіване значення результату нижче від середнього сподіваного. Це
означає несприятливу ситуацію. Додатне відхилення водночас вказує
на те, що сподіване значення результату вище від середнього
сподіваного. Це є сприятлива ситуація для особи, що приймає
рішення.
Ризик, насамперед, пов’язаний з несприятливими ситуаціями. За
цієї причини за міру ризику часто вибирають семіваріацію
(неокласичний підхід до оцінювання ризику). Її обчислюють за
формулою:
1 n
2
SV = − ∑ di
pi
, (11.5)
P i=
1
де i p – ймовірність настання і-го результату; d i – від’ємні
відхилення дійсних результатів від середнього сподіваного, тобто:
⎪⎧
0,
xi
≥ x,
di
= ⎨
(11.6)
⎪⎩ xi
− x,
xi
< x,
де x i – значення і-го результату; x – середнє сподіване значення;
−
P – сума ймовірностей, для яких d i від’ємні.
Квадратний корінь із семіваріації називається
семіквадратичним відхиленням:
SSV = SV . (11.7)
Зрозуміло, що чим більшою буде величина SV чи SSV , тим
більшим буде ступінь ризику.
11.3. Ризик у відносному виразі
У відносному виразі ризик визначається, наприклад, як
величина можливих збитків, віднесена до деякої бази, за яку
найзручніше приймати або майно підприємця, або загальні витрати
ресурсів на відповідний вид підприємницької діяльності, або ж
сподіваний дохід (прибуток) від конкретного підприємництва.
Для підприємства (корпорації) за базу визначення відносної
величини ризику беруть вартість основних фондів та обігових засобів
324