Економіко-математичне моделювання

Економіко-математичне моделювання Економіко-математичне моделювання

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

застосовують два показники: дисперсію (варіацію) і стандартне відхилення (середньоквадратичне відхилення). 2 Дисперсія (варіація, σ ( X ) ) є середньою зваженою з квадратів відхилень дійсних результатів від середнього сподіваного. Вона характеризує розсіювання значення випадкового параметра від його середнього прогнозованого значення й обчислюється за формулою: σ n 2 ( X) = ∑( xi n 2 2 2 −x) ⋅ pi = ∑ xi ⋅ pi −x . (11.3) i= 1 i= 1 Для неперервної величини х на інтервалі [ b] b 2 2 ∫ σ ( X) = ( x−M( x)) f( x) dx. a n 2 2 i i i= 1 322 a, маємо: Стандартне відхилення ( σ (x) ) дорівнює квадратному кореню з дисперсії: σ( X) = σ ( X) = ∑ ( x −x) ⋅ p . (11.4) Стандартне відхилення показує максимально можливе коливання певного параметра від його середньо сподіваної величини та дозволяє оцінити ступінь ризику з погляду ймовірності його здійснення (чим більша величина числової характеристики, тим ризикованішим є рішення). Якщо вважати, що є два проекти перший і другий в які можна вкласти кошти і вони у визначений момент в майбутньому забезпечують випадкові величини прибутку, то при відповідних середніх сподіваних значеннях x 1 та x 2 і дисперсіях σ 1 та σ 2 при x 1 > x2 і σ 1 < σ2 кращим є проект перший. В загальному випадку, коли x 1 > x2 , σ 1 > σ2 або x 1 < x2 , σ 1 < σ2 однозначного рішення немає. Інвестор може вибрати проект з більшим сподіваним прибутком, але пов’язаним із великим ризиком, або варіант з меншим сподіваним прибутком, але менш ризикованим. Досліджувану ситуацію можна показати на графіку, де кожен вид вкладень представлено точкою з координатами ( i, i) x σ (рис. 11.2.1). Чим більший сподіваний ефект, тим вище розміщена точка, чим більший ризик – тим точка розташована правіше. Очевидно, що досвідчений інвестор віддасть перевагу проекту 1, а не 2 і 3. Також віддасть перевагу проекту 4, а не 2. Проте залежно від схильності до ризику залежить вибір проектів 1, 4 або 5.

Рис. 11.2.1. Діаграма взаємозв’язку ризику і прибутку Приклад 11.2. Для даних прикладу 11.1 необхідно оцінити ризик варіантів через дисперсію і стандартне відхилення. ♦Розв’язування. Визначимо дисперсію і стандартне відхилення за формулами (11.3), (11.4). 2 σ A 2 σ Б x 0 4 1 2 3 Для варіанта А: 2 2 2 = ( 10000 −12608) ⋅0, 4 + ( 13400 −12608) ⋅0, 52 + ( 20500 −12608) ⋅0, 08 = =2720666+4982693+326177=8029536 грн. 2 A 2834 = σ грн. Для варіанта Б: 2 2 2 = ( 12500 −16925) ⋅0, 25 + ( 14000 −16925) ⋅0, 45 + ( 25000 −16925) ⋅0, 3 = =4895156+3850031+19561688=28306875 грн. 2 Б 5320 = σ грн. Отже, при вкладанні капіталу у відповідні варіанти маємо: 2 варіант А – x = 12608 грн., σ = 8029536 грн. 2 , σ = 2834 грн. 2 варіант Б – x = 16925 грн., σ = 28306875 грн. 2 , σ = 5320 грн. Як бачимо, варіант Б має більше сподіване значення прибутку, але він є ризикованішим, ніж А. Який варіант вибрати – це залежить від конкретної людини. Заповзятлива особа віддасть перевагу більшому сподіваному значенню прибутку і стандартному відхиленню, а консервативніша – вибере варіант А. ♦ Підхід, що ґрунтується на використанні дисперсії і стандартного відхилення, вважається класичним. У дисперсії та стандартному відхиленні ризик визначається через відхилення відповідних 323 5 σ

Рис. 11.2.1. Діаграма взаємозв’язку ризику і прибутку<br />

Приклад 11.2. Для даних прикладу 11.1 необхідно оцінити ризик<br />

варіантів через дисперсію і стандартне відхилення.<br />

♦Розв’язування.<br />

Визначимо дисперсію і стандартне відхилення за формулами<br />

(11.3), (11.4).<br />

2<br />

σ A<br />

2<br />

σ Б<br />

x<br />

0<br />

4<br />

1 2 3<br />

Для варіанта А:<br />

2<br />

2<br />

2<br />

= ( 10000 −12608)<br />

⋅0,<br />

4 + ( 13400 −12608)<br />

⋅0,<br />

52 + ( 20500 −12608)<br />

⋅0,<br />

08 =<br />

=2720666+4982693+326177=8029536 грн. 2<br />

A 2834 = σ грн.<br />

Для варіанта Б:<br />

2<br />

2<br />

2<br />

= ( 12500 −16925)<br />

⋅0,<br />

25 + ( 14000 −16925)<br />

⋅0,<br />

45 + ( 25000 −16925)<br />

⋅0,<br />

3 =<br />

=4895156+3850031+19561688=28306875 грн. 2<br />

Б 5320 = σ грн.<br />

Отже, при вкладанні капіталу у відповідні варіанти маємо:<br />

2<br />

варіант А – x = 12608 грн., σ = 8029536 грн. 2 , σ = 2834 грн.<br />

2<br />

варіант Б – x = 16925 грн., σ = 28306875 грн. 2 , σ = 5320 грн.<br />

Як бачимо, варіант Б має більше сподіване значення прибутку,<br />

але він є ризикованішим, ніж А. Який варіант вибрати – це залежить<br />

від конкретної людини. Заповзятлива особа віддасть перевагу<br />

більшому сподіваному значенню прибутку і стандартному<br />

відхиленню, а консервативніша – вибере варіант А. ♦<br />

Підхід, що ґрунтується на використанні дисперсії і стандартного<br />

відхилення, вважається класичним. У дисперсії та стандартному<br />

відхиленні ризик визначається через відхилення відповідних<br />

323<br />

5<br />

σ

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!