Економіко-математичне моделювання

по-друге, ризик є тоді, коли існує зацікавленість в результатах
економічних рішень. Тому необхідно виявляти вплив рішень, що
приймаються в умовах невизначеності, на інтереси суб’єктів
економічного життя. Без врахування інтересів, без керування ними
неможливі реальні якісні перетворення в соціально-економічному
житті.
Отже, ризиковим ситуаціям властиві такі риси [7]: наявність
альтернатив та необхідність вибору (відмова від вибору) однієї з них;
наявність невизначеності; зацікавленість у результатах; можливість
оцінити наявні альтернативи – прийняти рішення.
Фактори, що впливають на ступінь ризику, поділяють на дві
групи: об’єктивні (зовнішні) і суб’єктивні (внутрішні).
Об’єктивні фактори – це фактори, які не залежать від суб’єктів
прийняття рішень (підприємств, фірм, менеджерів). До них
відносяться: суперечливість законодавства, роздутий управлінський
апарат, інфляція, демографічна ситуація, конкуренція, корупція,
політичні та економічні кризи, анархія, екологія, мита, податкова
система, наявність режиму найбільшого сприяння, можлива робота в
зоні вільного економічного підприємництва і т. д.
Об’єктивні фактори поділяють на дві групи: фактори прямого і
опосередкованого впливу (рис. 10.3.1).
Суб’єктивні фактори – це фактори, які залежать від суб’єктів
прийняття рішень. До них відносяться: технічне оснащення,
кваліфікація менеджера, організація праці, ступінь зв’язків з іншими
фірмами, вибір типу контрактів із замовником або інвестором, якість
продукції, місце розташування підприємства і т. д. Від останнього
фактора залежить ступінь ризику і величина нагороди після
закінчення робіт.
Наведені вище обидві групи факторів тісно пов’язані між собою
і мають спільні елементи. Тому їх необхідно розглядати як логічно
взаємопов’язані.
Зі сказаного вище можна зробити висновки про об’єкт і суб’єкт
ризику.
Об’єктом ризику є діяльність фірм різних видів, виробничих
підприємств, банків, інвестиційних фондів, тобто діяльність
виробників і підприємців.
304