Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Якщо виробничі та технологічні умови, пов’язані з випуском<br />
продукції, дають можливість провести таку заміну, то їх економічну<br />
ефективність можна визначити з допомогою двоїстих оцінок.<br />
Припустимо, що затрати на заміну 1 люд.-год. свердлильного<br />
устаткування № 1 устаткуванням № 2 на підприємстві складає 3500<br />
грн. Ці затрати необхідно порівняти із додатковим ефектом, тобто із<br />
їх різницею оцінок (1277,778 –17,4603=1260,3177 грн. на 1 люд.-год.).<br />
Тоді термін окупності затрат буде становити (3500:1260,3177=2,8)<br />
майже 3 роки. Аналіз показує, що затрати швидко окупляться, тому<br />
цей захід необхідно включити в число ефективних напрямків<br />
використання капітальних вкладень.<br />
Відомо, що із збільшенням значення двоїстої оцінки<br />
ефективнішим або дефіцитнішим стає ресурс, тобто більш<br />
виправданими є заходи та затрати на збільшення його обсягів. Якщо<br />
оцінка відповідного ресурсу приймає нульове значення, то це<br />
означає, що описуваний ресурс є в залишку.<br />
Обсяг залишку ресурсу наводиться в табл. 9.8 у стовпці<br />
«додаткові змінні». Так, у нашому прикладі залишок токарного<br />
устаткування становить 993,111 люд.-год., а фрезерного – 13818,29<br />
люд.-год.<br />
Оцінка обмеження з випуску четвертого виду продукції показує<br />
( y 8 = 316, 6667)<br />
, наскільки необхідно підвищити ціну (або знизити<br />
собівартість), щоб її випуск, згідно з укладеним договором, був<br />
ефективним.<br />
Наведені вище висновки мають місце в межах стійкості<br />
базисного розв’язку (табл. 9.3), що пов’язано з поняттям коефіцієнтів<br />
заміщення останньої симплекс-таблиці. Ці коефіцієнти одержують з<br />
допомогою команди TABL і дають можливість провести економічний<br />
аналіз у певних напрямках.<br />
Перший напрямок стосується вивчення стійкості оптимального<br />
розв’язку відносно зміни початкових запасів виробничих ресурсів,<br />
гарантованого обсягу виробництва та оцінок цільової функції. Цей<br />
аналіз ґрунтується на результатах, наведених у табл. 9.9. Так,<br />
наприклад, базисний розв’язок плану зберігається при зменшенні<br />
запасу свердлильного устаткування №1 на 3494,781 люд.-год. або<br />
збільшенні його на 5818,261 люд.-год. Для повністю невикористаних<br />
ресурсів границі можливого збільшення не вказуються. У табл. 9.9<br />
наведені параметри стійкості базисного розв’язку стосовно<br />
коефіцієнтів цільової функції.<br />
249
Change language