Економіко-математичне моделювання

Економіко-математичне моделювання Економіко-математичне моделювання

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

найменшою вартістю – 3. Постачальник А2 має 150 одиниць вантажу, а споживачеві ще треба 110 (30 одиниць вантажу він вже отримав від першого постачальника). Забираємо в постачальника А2 цих 110 одиниць вантажу і записуємо в окресленій клітинці, а в усіх незаповнених клітинках стовпця ставимо прочерки (в цьому стовпчику незаповненою залишилась тільки клітинка A3B1, тому прочерк ставимо в ній). В постачальника А2 ще залишилось 40 одиниць вантажу (150–110). Наступна клітинка серед незаповнених з найменшою вартістю перевезення 3 – це клітинка А3В3. Споживачеві В3 потрібно 90 одиниць вантажу, а постачальник А3 ще має 175, тому пишемо в клітинці А3В3 менше з цих чисел, тобто 90, і оскільки споживачеві більше не потрібно вантажу, а в стовпчику, що йому відповідає, залишилась єдина незаповнена клітинка А2В3, то ставимо в цій клітинці прочерк. Залишилося дві незаповнених клітинки А2В2 та А3В2. Менша вартість перевезення одиниці вантажу в клітинці А2В2, тому заповнюємо спочатку її. В постачальника А2 ще є 40 одиниць вантажу, а споживачеві В2 треба 125, тому пишемо в цій клітинці 40 і переходимо до останньої незаповненої клітинки нашої таблиці А3В2. Постачальник має 85 одиниць вантажу (він мав 175, але 90 одиниць віддав споживачеві В3) і споживачеві В2 треба стільки ж (йому було потрібно 125 одиниць вантажу, але 40 одиниць він взяв у постачальника А2), тому записуємо в цій клітинці 85. Наша таблиця має вигляд: Постачальники A1 A2 A3 Споживачі B1 B2 B3 B4 Потреби Запаси 2 200 150 175 3 4 140 125 90 170 8 30 7 110 9 140 6 – 5 40 3 Ми отримали початковий опорний план: – 85 1 – 2 – 6 90 170 – –

⎛ 30 0 0 170⎞ ⎜ ⎟ x опорн. = ⎜110 40 0 0 ⎟. ⎜ ⎟ ⎝ 0 85 90 0 ⎠ Сумарна вартість перевезення всього вантажу при цьому буде: Z=2·30+1·170+3·110+7·40+9·85+3·90=60+170+330+280+765+270=1875. ♦ Після побудови початкового опорного плану кожним з методів у таблиці має бути заповнено (m+n-1) клітинок, тому що ранг матриці системи обмежень транспортної задачі рівний r=m+n-1, де m – кількість постачальників, n – кількість споживачів. Заповнені клітинки називаються базисними, а незаповнені – вільними. Якщо кількість базисних клітинок рівна (m+n-1), то такий план називається невиродженим. Якщо кількість заповнених клітинок менша (m+n-1), то план називається виродженим. Тоді необхідно заповнити відповідну кількість порожніх (небазисних) клітинок, записуючи в них «нульове перевезення», і ці клітинки вважати базисними. Коли ж кількість заповнених клітинок перевищує (m+n-1), то початковий опорний план побудовано неправильно і він не є опорним. Для того, щоб з’ясувати, який метод знаходження початкового опорного плану транспортної задачі є ефективнішим, порівняємо загальні вартості перевезення за опорними планами, знайденими кожним з методів. Бачимо, що меншу вартість отримаємо за методом найменшої вартості (Z=1875) і значно більшу вартість перевезення (Z=2675) всього вантажу дає діагональний метод побудови початкового опорного плану. Як бачимо, ефективнішим методом побудови початкового опорного плану транспортної задачі є метод найменшої вартості. 4.3. Метод потенціалів 4.3.1. Критерій оптимальності опорного плану за методом потенціалів Ми вже знаємо методи знаходження початкових опорних планів транспортної задачі, але чи ці опорні плани є оптимальними, тобто такими, що дають найменшу загальну вартість перевезення всього вантажу від постачальників до споживачів, ми не знаємо. Опорний план перевіряють на оптимальність за допомогою потенціалів. Відповідно до кожного постачальника Аi ставимо потенціал ui, а кожному споживачеві Вj – vj. 141

найменшою вартістю – 3. Постачальник А2 має 150 одиниць вантажу,<br />

а споживачеві ще треба 110 (30 одиниць вантажу він вже отримав від<br />

першого постачальника). Забираємо в постачальника А2 цих 110<br />

одиниць вантажу і записуємо в окресленій клітинці, а в усіх<br />

незаповнених клітинках стовпця ставимо прочерки (в цьому<br />

стовпчику незаповненою залишилась тільки клітинка A3B1, тому<br />

прочерк ставимо в ній). В постачальника А2 ще залишилось 40<br />

одиниць вантажу (150–110). Наступна клітинка серед незаповнених з<br />

найменшою вартістю перевезення 3 – це клітинка А3В3. Споживачеві<br />

В3 потрібно 90 одиниць вантажу, а постачальник А3 ще має 175, тому<br />

пишемо в клітинці А3В3 менше з цих чисел, тобто 90, і оскільки<br />

споживачеві більше не потрібно вантажу, а в стовпчику, що йому<br />

відповідає, залишилась єдина незаповнена клітинка А2В3, то ставимо<br />

в цій клітинці прочерк. Залишилося дві незаповнених клітинки А2В2<br />

та А3В2. Менша вартість перевезення одиниці вантажу в клітинці<br />

А2В2, тому заповнюємо спочатку її. В постачальника А2 ще є 40<br />

одиниць вантажу, а споживачеві В2 треба 125, тому пишемо в цій<br />

клітинці 40 і переходимо до останньої незаповненої клітинки нашої<br />

таблиці А3В2. Постачальник має 85 одиниць вантажу (він мав 175, але<br />

90 одиниць віддав споживачеві В3) і споживачеві В2 треба стільки ж<br />

(йому було потрібно 125 одиниць вантажу, але 40 одиниць він взяв у<br />

постачальника А2), тому записуємо в цій клітинці 85. Наша таблиця<br />

має вигляд:<br />

Постачальники<br />

A1<br />

A2<br />

A3<br />

Споживачі B1 B2 B3 B4<br />

Потреби<br />

Запаси<br />

2<br />

200<br />

150<br />

175<br />

3<br />

4<br />

140 125 90 170<br />

8<br />

30<br />

7<br />

110<br />

9<br />

140<br />

6<br />

–<br />

5<br />

40<br />

3<br />

Ми отримали початковий опорний план:<br />

–<br />

85<br />

1<br />

–<br />

2<br />

–<br />

6<br />

90<br />

170<br />

–<br />

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!