Економіко-математичне моделювання

треба, то ставимо прочерки в клітинках стовпця, що залишились
незаповненими, зокрема в клітинці А3В2. Переходимо до сусідньої
клітинки по рядочку – А2В3. У постачальника А2 ще залишилось 85
одиниць вантажу (65 одиниць він віддав споживачеві В2), а
споживачеві В3 потрібно 90, тому в клітинку А2В3 заносимо менше з
цих чисел – 85. Оскільки постачальник А2 вантажу більше не має, то
ставимо прочерки в незаповнених клітинках рядочка – в клітинці
А2В4. Незаповненими залишилися ще дві клітинки – А3В3 та А3В4.
Оскільки в сусідній з А2В3 клітинці по рядочку – прочерк, то
заповнюємо сусідню клітинку по стовпчику – А3В3. Постачальник А3
має 175 одиниць вантажу, а споживачеві В3 ще потрібно 5 (85
одиниць вантажу він вже отримав від постачальника А2), тому в
клітинку А2В2 записуємо 5. Залишилась незаповненою одна клітинка
– А3В4. У постачальника А3 залишилось 170 одиниць вантажу (5
одиниць він віддав споживачеві В3), споживачеві В4 потрібно 170,
тому в клітинку А3В4 записуємо 170. Наша таблиця матиме вигляд:
Постачальники
A1
A2
A3
Споживачі B1 B2 B3 B4
Потреби
Запаси
200
150
175
2
3
4
140 125 90 170
8
140
7
–
9
–
138
6
60
5
65
3
Ми отримали початковий опорний план:
–
1
–
2
85
6
⎛140
60 0 0 ⎞
⎜
⎟
x опорн.
= ⎜ 0 65 85 0 ⎟.
⎜
⎟
⎝ 0 0 5 170⎠
Щоб дізнатись, якою буде вартість перевезення вантажу за
таким планом, потрібно перемножити вартість перевезення одиниці
вантажу на кількість вантажу, що перевозиться, для всіх заповнених
(де немає прочерків) клітинок таблиці і знайти їхню суму, а саме:
Z=2·140+8·60+7·65+5·85+3·5+6·170=280+480+455+425+15+1020=2675. ♦
5
–
–
170