IСТОРIЯ УКРАЇНИ

Пiдкреслiть, що найбiльш численним та впливовим було УНДО –
Українське Народно-Демократичне Об’єднання. Ця партiя утворилась
у 1925 р. в результатi злиття Трудової партiї з рядом менших угрупувань
i являлася спадкоємицею довоєнної Нацiональнодемократичної
партiї. Розповiдаючи про її програму i тактику,
вiдмiтьте, що ця, по сутi лiберальна партiя, виступала за конституцiйну
демократiю та незалежнiсть України. Щоб пiдготувати українцiв до
незалежностi, вона пiдтримувала полiтику «органiчного розвитку» та
аграрних реформ. Вiдносно гнучка за своєю тактикою, ця партiя вдалася
до спроб нормалiзацiї українсько-польських взаємин. Але
репресiї польського уряду, з одного боку, та екстремiзм українських
нацiонал-радикалiв, з iншого, ускладнювали проведення центристської
полiтики УНДО.
Доречно також наголосити, що УНДО було партiєю захiдноукраїнського
«iстеблiшменту», її члени контролювали багато українських
фiнансових, кооперативних та культурних закладiв, у т.ч.
найвпливовiшу захiдноукраїнську газету «Дiло». До провiдних лiдерiв
партiї належали Д.Левицький, В.Мудрий, С. Баран, О.Луцький,
М.Рудницька, I.Кедрин.
Говорячи про соцiалiстичнi тенденцiї в середовищi захiдних українцiв,
треба вiдзначити, що головним їхнiм виразником виступала
Радикальна партiя – найстарiша з усiх українських партiй. Її програма
закликала до справедливого подiлу земель серед селян, обмеження
приватної власностi та вiдокремлення церкви вiд держави. Але вона
також пiдкреслювала, що цих цiлей не можна досягти доки не буде
встановлена незалежна держава, котра об’єднає всiх українцiв. Тому в
20-30-х рр. радикали, як i ранiше, пiдтримували Захiдно-Українську
Народну Республiку, виступаючи переконаними противниками СРСР i
Польщi – цих головних ворогiв української незалежностi.
Звернiть увагу на те, що зосередженi в Галичинi радикали вдалися
до спроб поширити свiй вплив на Волинь, Полiсся та Холмщину,
об’єднавшись у 1926 р. з меншою вiд них Українською партiєю
соцiалiстiв-революцiонерiв, що дiяла на Волинi, й утворили разом Українську
соцiалiстичну радикальну партiю. Партiя обстоювала право
нацiї на самовизначення i утворення на цiй основi незалежної соборної
України. До найвiдомiших її лiдерiв належали такi ветерани, як
Л.Бачинський та I.Макух.
Знайомлячись iз дiяльнiстю Комунiстичної партiї Захiдної України
(КПЗУ), слiд зауважити, що в її середовищi фактично не припи-