IСТОРIЯ УКРАЇНИ
IСТОРIЯ УКРАЇНИ
IСТОРIЯ УКРАЇНИ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
двонацiональний (польсько-український) статуС. Пiсля загарбання<br />
всiєї Схiдної Галичини було заявлено, що студентами унiверситету<br />
можуть бути лише тi, хто присягнув на вiрнiсть Польщi. Це залишало<br />
за його стiнами українську молодь.<br />
При висвiтленнi реакцiї українцiв на полiтику польського уряду<br />
треба звернути увагу, що вони в основному перебували в опозицiї до<br />
окупацiйного режиму, виражаючи це або легальними засобами, що не<br />
становили загрози для їхнього становища, або насильницькими революцiйними<br />
методами, без огляду на наслiдки. Прихильники першого<br />
пiдходу, не вiдступаючи вiд своєї мети – рано чи пiзно об’єднати всiх<br />
українцiв у незалежнiй державi, зосередили зусилля на збереженнi тих<br />
здобуткiв, якi завоювали українцi пiд владою Австрiї, всупереч дискримiнацiйнiй<br />
полiтицi польської держави. Вони брали участь у польськiй<br />
полiтичнiй системi через легальнi українськi партiї (правда, до<br />
певного часу подiбна дiяльнiсть ними iгнорувалася), перебудовували й<br />
поширювали кооперативний рух i намагалися захистити українське<br />
шкiльництво. Розвиваючи цей «органiчний сектор» українського суспiльства,<br />
«легальники» сподiвалися, що українцi будуть краще<br />
пiдготовленими до здобуття незалежностi, коли для цього виникне нагода.<br />
Ця конструктивна, хоч i буденна, дiяльнiсть приваблювала перважно<br />
стабiльнiшi елементи українського суспiльства, такi як члени<br />
передвоєнного «iстеблiшменту», священники, велика частина<br />
iнтелiгенцiї та заможних селян.<br />
Далi варто детальнiше зупинитися на розглядi дiяльностi українського<br />
кооперативного руху, освiти, церкви, рiзноманiтних нацiонально-культурних<br />
товариств та молодiжних органiзацiй, показати<br />
їхнi здобутки та перешкоди, якi їм чинилися польською владою. Поза<br />
увагою не повиннi залишитися питання пацифiкацiї (1930 р.) та iнших<br />
репресивних заходiв окупацiйного режиму проти українцiв.<br />
2. При висвiтленнi другого питання важливо звернути увагу на<br />
те, що Польща попри свою дискримiнацiйну полiтику була державою,<br />
заснованою на конституцiйних засадах. Це означало, що, незважаючи<br />
на свiй статус другосортних громадян, українцi в Польщi були в кращому<br />
полiтичному становищi, нiж їх спiввiтчизники в СРСР, зокрема,<br />
вони мали можливiсть, хоч i обмежену, чинити опiр чи принаймнi<br />
протестувати проти державної полiтики. Слiд зазначити, що захiднi<br />
українцi мали близько 12 полiтичних партiй, якi охоплювали<br />
iдеологiчний спектр вiд крайнiх лiвих до крайнiх правих поглядiв та<br />
вiдображали дуже рiзноманiтнi полiтичнi традицiї.