IСТОРIЯ УКРАЇНИ

запаси їжi. Намагаючись врятуватися, тисячi селян йшли до мiста, де
весною скасували хлiбнi картки i можна було купити хлiб. Однак
сiльським жителям хлiб продавати заборонялося. Селянам не дозволялося
також найматися самостiйно на роботу на промисловi
пiдприємства. Незважаючи на те, що шляхи, якi вели до мiста, були
блокованi, тисячi сiльських жителiв пробивалися туди, але не знаходили
порятунку i вмирали прямо на вулицях. У Харковi, Одесi,
Днiпропетровську, Полтавi, Києвi кожного ранку збирали i вивозили
до братських могил померлих вiд голоду селян. Прагнучи врятувати
вiд голодної смертi дiтей, селяни везли їх до мiста i залишали в установах,
лiкарнях, просто на вулицях.
Загалом же, за пiдрахунками дослiдникiв вiд голоду 1932-1933 рр.
в Українi загинуло вiд 5 до 9 млн.чол. Цим самим пiдривалася етнiчна
основа становлення української нацiї – село, знищувався той прошарок,
вiд якого залежали процвiтання суспiльства, здатнiсть його до
розвитку.
Далi варто зупинитися на висвiтленнi масових репресiй, якi
здiйснювалися в Українi протягом 30-х рр. Слiд пiдкреслити, що з
особливою силою вони розгорiлися пiсля того як в сiчнi 1933 р. Сталiн
призначив своїм особистим представником в Українi П.Постишева.
Разом з ним прийшов новий голова ОДПУ В.Балицький i тисячi росiйських
функцiонерiв. Постишеву було доручено завершити колективiзацiю
без огляду на цiну, провести чистку в компартiї та припинити
українiзацiю. По мiрi того, як набирало обертiв правлiння терору нового
сталiнського посланця в Українi, страчувалися чи висилалися в табори
тисячi представникiв нової української iнтелiгенцiї, що з’явилася
у 20-тi рр. З 240 українських письменникiв тодi зникло 200, iз 85 вчених-мовознавцiв
лiквiдували 62. Оголошували шпигунами i заарештовували
фiлософiв, художникiв, редакторiв. Деякi дiячi, не бажаючи
зректися своїх поглядiв, накладали на себе руки, як це зробили
М.Скрипник та М.Хвильовий. До сибiрських таборiв заслали навiть
М.Яворського та його колег з iнституту марксизму-ленiнiзму, що розробляли
марксистську iсторiю України. Закрили експерементальний
театр Л.Курбаса «Березiль», а сам Курбас, як i М.Кулiш, також зникли
у таборах. Прославленi на весь свiт фiльми О.Довженка зняли з прокату,
а самого кiнорежисера змусили переїхати до Москви.
Зазначте, що в 1933 р. знищення українських установ сягнуло апогею.
Комiсарiати освiти, сiльського господарства, юстицiї,
сiльськогосподарська академiя, редколегiї газет, лiтературних жур-