IСТОРIЯ УКРАЇНИ

Розкриваючи дане питання, студентам також треба добре засвоїти
суть та причини так званого «великого перелому» 1929 р. Зокрема слiд
уяснити, що в цей час соцiально-економiчнi перетворення сiльського
господарства зводилися до сталiнської колективiзацiї, яка
пов’язувалася з курсом на форсовану iндустрiалiзацiю, з позаекономiчним
примусом селянства, котре повинно було платити своєрiдну
«данину» на розвиток промисловостi.
Потрiбно проаналiзувати особливостi суцiльної колективiзацiї в
Українi, полiтику розкуркулення, руйнiвний вплив бiльшовицького
насильства на продуктивнi сили сiльського господарства. Так, щоб
придушити опiр суцiльнiй колективiзацiї, заможних селян оголошували
«куркулями» i виселяли у райони Пiвночi, потiм почали виселяти
середнякiв i навiть частину бiднякiв. Загалом за 1928-1931 рр. зникло
352 тиС. господарств, 200 тиС. з яких було експропрiйовано. З понад
мiльйона українських селян, репресованих радянською владою на початку
30-х рр., близько 850 тиС. депортували на Пiвнiч, де багато з
них загинули.
Визначаючи причини голодомору 1932-1933 рр. в Українi, необхiдно
наголосити, що це була спланована акцiя комунiстичного режиму
проти українського селянства, яка повинна була лiквiдувати базу
української нацiї i нацiонального вiдродження, протистояння
радянськiй владi. Аналiз архiвних джерел переконливо засвiдчує той
факт, що в українському селi мали мiсце всi елементи полiтики геноциду.
Такого висновку дотримуються i члени Мiжнародної комiсiї по
розслiдуванню голоду в Українi (до її складу входили провiднi юристи
свiту), яка працвала в 1988-1990 рр. Та й сам Сталiн визнавав, що загальний
вврожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше
кажучи, харчiв не бракувало. Проте держава систематично
конфiсковували бiльшу їх частину. Ігноруючи заклики i попередження
українських представникiв влади, Сталiн пiдняв план заготiвлi зерна у
1932 р.на 44 %. Це рiшення i та жорстокiсть, з якою виконувалися його
накази, прирекли мiльйони людей на смерть вiд голоду, який неможливо
назвати iнакше, як штучний.
Голод, що поширювався протягом 1932 р. набув найстрашнiшої
сили на поч. 1933 р. Залишившись без хлiба, селяни їли мишей, пацюкiв
та горобцiв, кiсткову муку i кору дерев. Мали мiсце численнi
випадки канiбалiзму. Але конфiскацiї збiжжя продовжувалися, незважаючи
на те, що з голоду вимирали цiлi села. За вказiвкою Молотова,
коли хлiба не було, забирали сухарi, картоплю, сало, солiння, тобто всi