IСТОРIЯ УКРАЇНИ

пiдтримували українiзацiю в мiстах, у 30-х рр. вони енергiйно намагалися
поширити вплив росiйської культури навiть на селi.
3. При вивченнi цього питання слiд простежити вплив адмiнiстративно-командної
системи на полiтичний розвиток України в
30-х рр. Доцiльно пiдкреслити, що на першому етапi наступу Сталiна
проти потенцiйної опозицiї в Українi (реальний опiр йому був дуже
слабким) основною мiшенню стала стара українська iнтелiгенцiя,
особливо та, що була пов’язана з нацiональними урядами та небiльшовицькими
партiями 1917-1921 рр., а також видатнi дiячi культури
i науки. ОДПУ, фабрикуючи «таємнi антирадянськi органiзацiї», застосовуючи
фiзичний i психологiчний терор, змушувало своїх жертв
визнавати своє членство в них на широко висвiтлюваних у пресi показових
процесах. У такий спосiб полiтична полiцiя виправдовувала покарання
засуджених, дискредитуючи всiх, хто подiяв їхнi погляди i готуючи
грунт до наступних арештiв.
Зазначте, що вперше до цiєї практики в Українi вдалися в 1929-
1930 рр., коли в належностi до таємної нацiоналiстичної органiзацiї пiд
назвою «Cпiлка визволення України» (СВУ) було звинувачено 45
провiдних вчених, письменникiв та iнших представникiв iнтелiгенцiї,
включаючи С. Єфремова, В.Чехiвського, А.Нiковського, Й.Гермайзе,
М.Слабченка, Г.Голоскевича, Л.Старицьку-Черняхiвську. «Виявленiй»
органiзацiї приписувалася мета: за допомогою чужоземних держав,
емiгрантських сил, пiдбурювання селянства проти колективiзацiї,
вбивства Сталiна та його соратникiв, вiдокремити Україну вiд СРСР i
утворити Українську самостiйну державу.
Пiсля процесу СВУ, пiд час якого називалися iмена багатьох
членiв Всеукраїнської Академiї наук, уряд увiв цензуру на її видання,
став закривати найдiяльнiшi її секцiї i виганяти «буржуазних нацiоналiстiв».
У 1931 р. було розпущено iсторичну секцiю
М.Грушевського, а самого вченого пiд приводом того, що вiн причетний
до ще однiєї таємної органiзацiї, вислали до Росiї, де вiн у 1934
р. помер при загадкових обставинах. Набагато суворiших
переслiдувань зазнали багато його колег i майже всi учнi. Процес СВУ
став також сигналом до знищення Української автокефальної
православної церкви. Звинуваченi у спiвпрацi з цiєю органiзацiєю,
першоiєрархи церкви були змушенi скликати у сiчнi 1930 р. собор i
саморозпуститися. Незабаром митрополита М.Борецького, десятки
єпiскопiв та сотнi священникiв було заслано до таборiв.