IСТОРIЯ УКРАЇНИ

Трiумф i трагедiя Миколи Скрипника.
Голодомор 1932-1933 рр.в Українi.
Список лiтератури
1. Бiлас I. Репресивно-каральна система в Українi. 1917-1953. Суспiльно-полiтичний та
iсторико-правовий аналiз: У 2 кн. – К., 1994.
2. Волкогонов Д. Трiумф i трагедiя: Полiтичний портрет Й.В.Сталiна: У 2 кн. – К.,
1989-1990.
3. Голод 1921-1923 рокiв в Українi: Збiрник документiв i матерiалiв. – К., 1993.
4. Грабовський С. , Ставроянi С. , Шкляр Л. Нариси з iсторiї українського державотворення.
– К., 1995. – С. 346-376, 574-584.
5. Дашкевич Я. Україна i союзнi договори 1920 та 1922 рр. // Ровесник. – 1991. – №5.
6. Дзюба I. Iнтернацiоналiзм чи русифiкацiя? // Вiтчизна. – 1990. – №5, 7.
7. Жуковський А., Субтельний О. Нарис iсторiї України. – Львiв, 1992. – С. 99-106.
8. Iсторiя України: нове бачення: У 2 т. Т.2 / Пiд ред. В.Смолiя. – К., 1995. – С. 144-256.
9. Касьянов Г., Даниленко В. Сталiнiзм i українська iнтелiгенцiя. – К., 1991.
10. Конквест Р. Жнива скорботи. – К., 1993.
11. Кульчицький С. Цiна «великого перелому». – К., 1991.
12. Курносов Ю. Духовне життя на Українi в 20-30 рр. // У.I.Ж. – 1990. – №1.
13. Курносов Ю. Суспiльно-полiтичне життя на Українi в 20-30 рр. // У.I.Ж. – 1989. –
№12.
14. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Історiя України. – Тернопiль, 1995. – С. 284-
306, 310-317.
15. Лозицький В. Полiтика українiзацiї в 20-30 роках: iсторiя, проблеми, уроки // У.І.Ж.
– 1989. – №3.
16. Мельгунов С. Красный терор в Росии. – Москва, 1990.
17. Петров В. Дiячi української культури (1920-1940 рр.) – жертви бiльшовицького терору.
– К., 1992.
18. Соловей Д. Голгота України: московсько-бiльшовицький терор в УРСР мiж першою
i другою свiтовою вiйною. – Дрогобич, 1993.
19. Субтельний О. Україна: iсторiя. – К., 1991. – С. 332-368.
20. Хвильовий М. Україна чи Малоросiя? // Вiтчизна. – 1990. – №2.
Методичнi поради
1. Розкриваючи передумови встановлення бiльшовицького режиму
в Українi, важливо вказати, що його остаточну перемогу забезпечило
не що iнше, як збройна сила Радянської Росiї. До осенi 1919 р. у
Червонiй армiї було 1,5 млн. солдатiв, а весною 1920 р. – майже 3,5
млн. пiд командуванням 50 тиС. колишнiх царських офiцерiв, змуше-