IСТОРIЯ УКРАЇНИ
IСТОРIЯ УКРАЇНИ IСТОРIЯ УКРАЇНИ
своїм агiтаторам, вiдправляючи їх для пiдривної роботи в Україну: «...Пам’ятайте також, що так чи iнакше, а нам необхiдно повернути Україну Росiї. Без України немає Росiї. Без українського вугiлля, залiза, руди, хлiба, солi, Чорного моря Росiя iснувати не може...». Розглядаючи роботу I з’їзду Рад України, його рiшення, доцiльно звернути увагу на причини залишення бiльшовицькими делегатами його роботи в Києвi i їх переїзду до Харкова. Студенти повиннi з’ясувати, що собою являло проголошення т.зв. «українського радянського уряду» та хто насправдi являвся натхненником цього акту, а також розглянути подiї в Українi в сiчнi 1918 р., якi привели до появи IV Унiверсалу Центральної Ради, що проголосив Україну «самостiйною вiд нiкого незалежною, вiльною, суверенною Державою Українського Народу» i закликав увесь народ звiльнити Україну вiд «большевикiв i инших напасникiв, якi розграблюють i руйнують наш край». Окремо треба спинитися на дiях вiйськ бiльшовицької Росiї в Українi на початку 1918 р. Зокрема, М.Грушевський писав з цього приводу: «Протягом 26 i 27 сiчня Київ був опорожнений i перейшов у руки большевикiв, прихожих i мiсцевих, якi вчинили з перших днiв ганебну рiзню, розстрiляючи всiх, хто мав посвiдчення українського правительства, всiх, кого можна було пiдозрювати на українця. Большевики хвалились, що в цi днi розстрiляли 5000 українцiв...». Сам бiльшовицький головокомандувач М.Муравйов про взяття Києва говорив так: «Ми йдемо з вогнем i мечем, встановлюємо радянську владу:... Я зайняв мiсто, бив по палацах i церквах, по попах, по монахах, нiкому не давав пощади! 28 сiчня оборонська дума попросила перемир’я. У вiдповiдь я велiв бити хiмiчними задушливими газами. Сотнi генералiв, можливо, й тисячi були вбитi безпощадно. Так ми мстили. Ми були б у змозi втримати вибух помсти, але не треба було цього, бо наш лозунг – бути безпощадними». Подiбне дiялося й по iнших мiстах України. При розкриттi помилок Центральної Ради доречно зазначити, що серед iншого очевидною її слабкiстю вiд самого початку дiяльностi була вiдсутнiсть необхiдної уваги до економiчної складової державотворення i вiдповiдних практичних дiй. Цi проблеми постiйно вiдкладалися «на потiм» – до вирiшення спочатку загальноросiйськими, а потiм українськими Установчими Зборами. А якщо їхнє вирiшення i декларувалося, то практичнi дiї в силу рiзних причин гальмувалися на мiсцях. Крiм того, вважалося, – свiдомо чи несвiдомо, –
що економiчнi проблеми розв’яжуться самi собою з ростом нацiональної свiдомостi, з органiзацiєю культурного життя української нацiї. Далі потрiбно придiлити увагу мирним переговорам у Брестi, зупинившись на аналiзi умов договору мiж делегацiями УНР та країн Четвертного союзу. При цьому варто зазначити, що укладання Брестського договору стало успiхом молодої непрофесiйної української дипломатiї та першим актом визнання України як незалежної держави у новiтнiй чаС. 2. Розглядаючи друге питання, насамперед з’ясуйте причини гетьманського перевороту у квiтнi 1918 р., зверніть увагу, що перiод правлiння П.Скоропадського був надзвичайно суперечливим i неоднозначним. З одного боку, створювалася сильна i спочатку досить ефективна централiзована влада, було упорядковане законодавство, вiдновлена у правах власнiсть, розгорнулося будiвництво регулярної армiї та флоту, значними були успiхи у зовнiшньополiтичнiй сферi. Особливо вражають досягнення гетьманського уряду в галузi науки й освiти. Було видруковано кiлька мiльйонiв примiрникiв україномовних пiдручникiв для початкових шкiл; засновано близько 150 нових українських гiмназiй, а бiльшiсть iснуючих шкiл українiзовано. У Києвi та Кам’янцi-Подiльському вiдкрилися українськi державнi унiверситети. Було також засновано Державний український архiв, Нацiональну галерею мистецтв, Український iсторичний музей та Українську нацiональну бiблiотеку. В листопадi 1918 р. вiдбулося урочисте вiдкриття Української Академiї Наук. Так за якихось кiлька мiсяцiв Гетьманат, за словами О.Субтельного, мав на своєму рахунку такi здобутки у царинi культури, про якi мрiяли багато поколiнь iнтелiгенцiї. З iншого боку, iнституцiї, якi дiяли вiд iменi української держави, цю державу дискредитували, причому нерiдко дiяли цiлеспрямовано й органiзовано. Передусiм йдеться про армiйськi частини, командний склад яких у великiй мiрi складався з офiцерства росiйської царської армiї, налаштованого вiдверто антиукраїнськи, та мiсцевих органiв влади, якi знов-таки складалися з колишнього iмперського чиновництва. Iснує чимало свiдчень того, наприклад, що офiцери, якi проводили в селах реквiзицiю збiжжя та iнших продуктiв (всупереч, до речi, задекларованiй недоторканостi власностi) для потреб гетьманату i нiмецької окупацiйної влади, казали селянам: «Ви хотiли незалежної України? Вiд’єдналися вiд Росiї? Ось i маєте!». Пiд виглядом українського вiйська нерiдко формувалися офiцерськi бiлогвардiйськi
- Page 25 and 26: Поруч з братствами
- Page 27 and 28: 24. Яворницький Д. Iс
- Page 29 and 30: На Сiчi дiяв оригiнал
- Page 31 and 32: козацтво в адмiнiст
- Page 33 and 34: 1. Висвiтлюючи перше
- Page 35 and 36: держцем руським»).
- Page 37 and 38: основних тлумачень
- Page 39 and 40: 4. Велика iсторiя Укр
- Page 41 and 42: розповісти про Кон
- Page 43 and 44: 2. Приступаючи до ро
- Page 45 and 46: постатей, як П.Сухо
- Page 47 and 48: цiльно розкрити хар
- Page 49 and 50: гутньою тодi Швецiє
- Page 51 and 52: ницю1722 р. надiйшло 45
- Page 53 and 54: Тема 8. СУСПІЛЬНО-ПО
- Page 55 and 56: ня української iнте
- Page 57 and 58: мiсячного iснування
- Page 59 and 60: Тема 9. ЗАХІДНА УКРА
- Page 61 and 62: Доречно зазначити,
- Page 63 and 64: Доречно вiдмiтити, щ
- Page 65 and 66: вiд iдеалу нацiональ
- Page 67 and 68: (2 год.) План 1. Суспiл
- Page 69 and 70: кiвських активiстiв
- Page 71 and 72: ними, поки частина
- Page 73 and 74: ментацiєю своїх дiй
- Page 75: 1. При вивченнi перш
- Page 79 and 80: фронти роздiляли од
- Page 81 and 82: єдиної України - За
- Page 83 and 84: свiдчать i слова Х.Р
- Page 85 and 86: них служити у бiльш
- Page 87 and 88: у виглядi стрiмкого
- Page 89 and 90: пiдтримували украї
- Page 91 and 92: запаси їжi. Намагаю
- Page 93 and 94: Тема 13. ЗАХІДНОУКРА
- Page 95 and 96: населення Польщi (н
- Page 97 and 98: Пiдкреслiть, що найб
- Page 99 and 100: ностi. ОУН вiдкидала
- Page 101 and 102: карпаттi в березнi 19
- Page 103 and 104: 12. Косик В. Україна i
- Page 105 and 106: З осенi 1939 по осiнь 19
- Page 107 and 108: вела до конфлiкту. О
- Page 109 and 110: померло не менше 800
- Page 111 and 112: Петро Шелест i Укра
- Page 113 and 114: критичному виступi
- Page 115 and 116: незгоду. Проти бiль
- Page 117 and 118: популярнiсть, але с
- Page 119 and 120: 8. Жуковський А., Суб
- Page 121 and 122: (1987 р. у Львовi - «Тов
- Page 123 and 124: Особливу увагу нео
- Page 125 and 126: Методичннi поради 1.
що економiчнi проблеми розв’яжуться самi собою з ростом нацiональної<br />
свiдомостi, з органiзацiєю культурного життя української<br />
нацiї.<br />
Далі потрiбно придiлити увагу мирним переговорам у Брестi, зупинившись<br />
на аналiзi умов договору мiж делегацiями УНР та країн<br />
Четвертного союзу. При цьому варто зазначити, що укладання Брестського<br />
договору стало успiхом молодої непрофесiйної української дипломатiї<br />
та першим актом визнання України як незалежної держави у<br />
новiтнiй чаС.<br />
2. Розглядаючи друге питання, насамперед з’ясуйте причини<br />
гетьманського перевороту у квiтнi 1918 р., зверніть увагу, що перiод<br />
правлiння П.Скоропадського був надзвичайно суперечливим i неоднозначним.<br />
З одного боку, створювалася сильна i спочатку досить<br />
ефективна централiзована влада, було упорядковане законодавство,<br />
вiдновлена у правах власнiсть, розгорнулося будiвництво регулярної<br />
армiї та флоту, значними були успiхи у зовнiшньополiтичнiй сферi.<br />
Особливо вражають досягнення гетьманського уряду в галузi науки й<br />
освiти. Було видруковано кiлька мiльйонiв примiрникiв україномовних<br />
пiдручникiв для початкових шкiл; засновано близько 150 нових українських<br />
гiмназiй, а бiльшiсть iснуючих шкiл українiзовано. У Києвi<br />
та Кам’янцi-Подiльському вiдкрилися українськi державнi<br />
унiверситети. Було також засновано Державний український архiв,<br />
Нацiональну галерею мистецтв, Український iсторичний музей та Українську<br />
нацiональну бiблiотеку. В листопадi 1918 р. вiдбулося урочисте<br />
вiдкриття Української Академiї Наук. Так за якихось кiлька мiсяцiв<br />
Гетьманат, за словами О.Субтельного, мав на своєму рахунку такi здобутки<br />
у царинi культури, про якi мрiяли багато поколiнь iнтелiгенцiї.<br />
З iншого боку, iнституцiї, якi дiяли вiд iменi української держави,<br />
цю державу дискредитували, причому нерiдко дiяли цiлеспрямовано й<br />
органiзовано. Передусiм йдеться про армiйськi частини, командний<br />
склад яких у великiй мiрi складався з офiцерства росiйської царської<br />
армiї, налаштованого вiдверто антиукраїнськи, та мiсцевих органiв<br />
влади, якi знов-таки складалися з колишнього iмперського чиновництва.<br />
Iснує чимало свiдчень того, наприклад, що офiцери, якi проводили<br />
в селах реквiзицiю збiжжя та iнших продуктiв (всупереч, до речi, задекларованiй<br />
недоторканостi власностi) для потреб гетьманату i<br />
нiмецької окупацiйної влади, казали селянам: «Ви хотiли незалежної<br />
України? Вiд’єдналися вiд Росiї? Ось i маєте!». Пiд виглядом українського<br />
вiйська нерiдко формувалися офiцерськi бiлогвардiйськi
Change language