IСТОРIЯ УКРАЇНИ

Доречно вiдмiтити, що за iнiцiативою Головної руської ради за
нацiональну символiку галицьких українцiв було прийнято синьожовтий
прапор та герб iз зображенням золотого лева на синьому полi.
Важливим завданням є з’ясування програмних вимог Головної
руської ради. Головними з них були: скасування феодальних повинностей
селян за викуп, гарантування селянської земельної власностi,
пiднесення сiльського господарства, свобода промислової дiяльностi i
торгiвлi, утворення промислових спiлок i кредитних установ, скасування
станової нерiвностi й встановлення рiвноправностi перед судом i
законом, захист власностi i честi, полiпшення народної освiти, забезпечення
вiльного нацiонального розвитку українського населення
Схiдної Галичини. Рада висунула важливий полiтичний постулат:
подiлити Галичину на двi окремi адмiнiстративнi одиницi – захiдну
(польську) i схiдну (українську). Варто зазначити, що на мiсцях боротьбу
за реалiзацiю даної вимоги повели близько 50 мiсцевих руських
рад, якi зiбрали серед населення понад 200 тиС. пiдписiв на її
пiдтримку.
Особливу увагу в даному питаннi необхiдно звернути на те, що за
обсягом формульованих i вирiшуваних завдань український рух в Галичинi
набував характеру справдi нацiональної революцiї. Головна
руська рада чимало зробила для роз’яснення нацiонально-полiтичних
устремлiнь українцiв перед громадкiстю Австрiї й усiєї Європи. З цiєю
метою вона вiдряджала делегацiю на Слов’янський з’їзд у Празi (червень
1848 р.), зверталась з петицiями i заявами до Вiденського парламенту,
вiдозвами до чехiв i нiмцiв, надсилала численнi статтi до
європейської преси. Завдяки цьому українське питання вперше привернуло
до себе увагу широкої європейської громадськостi.
Аналiзуючи українськi здобутки цього часу, також варто сказати,
що правлячi кола Австрiї, iгноруючи бiльшiсть вимог українства, все ж
погодилися на запровадження 1848 року навчання українською мовою
в народних школах та викладання цiєї мови як обов’язкового предмету
в гiмназiях. На початок 1849 р. вiдкрито кафедру української мови у
Львiвському унiверситетi. Активiзувалося лiтературне та театральне
життя. Згiдно з рiшенням з’їзду дiячiв української культури i науки
(жовтень 1848 р.) у Львовi було засновано «Галицько-руську матицю»
– культурно-освiтню органiзацiю, яка мала завданням видання популярних
книг для народу. До цього часу вiдноситься й створення,хоч i
короткочасне, української вiйськової формацiї.