IСТОРIЯ УКРАЇНИ
IСТОРIЯ УКРАЇНИ IСТОРIЯ УКРАЇНИ
Пiдсумовуючи, необхiдно зупинитися на наслiдках мiжстаршинської боротьби для України та її народу. 3. Незважаючи на глибокi суспiльно-полiтичнi суперечностi в середовищi державної елiти з її орiєнтацiєю на рiзнi зовнiшнi сили й постiйне втручання останнiх у внутрiшнє життя України, обидва її регiони зв’язували в один державний органiзм полiтичнi, етнокультурнi, конфесiйнi та iншi фактори. Ще не була втрачена перспектива об’єднання. Яскравим представником iдеї сильної, самостiйної, соборної України виступав обраний у серпнi 1665 р. гетьманом П.Дорошенко. Його дiяльнiсть розпочалася у дуже несприятливiй внутрiшнiй i зовнiшнiй обстановцi. Крiм того, що держава була розчленована на два гетьманства iз своїми урядами, вона виявилася також надзвичайно спустошеною. За приблизними пiдрахунками, на середину 60-х рр. XVII ст. Правобережна Україна втратила 65-70% свого населення. На поч. 1667 р. зазнало iсторичних змiн мiжнародне становище України. Наприкiнцi сiчня укладається московсько-польський Андрусiвський договiр. Вiн передбачав встановлення на 13,5 року перемир’я, закрiплення за Московщиною Сiверщини й Лiвобережної України i на два роки Києва, а за Рiччю Посполитою – земель Бiлорусi та Правобережної України. Запорiжжя потрапляло у спiльне володiння двох держав. Отже, договiр вiдображав компромiс мiж двома монархiями, що полягав у подiлi Української держави i мав надзвичайно трагiчнi наслiдки для iсторичної долi українського народу. Виникли незборимi труднощi на шляху консолiдацiї українських земель у межах незалежної нацiональної держави. На тривалий час загальмувався й деформувався процес розвитку української нацiї, її етнiчної й полiтичної самосвiдомостi, мови, культури тощо. Цей договiр, на думку В.Смолiя та В.Степанкова, знаменував собою завершення другого перiоду Нацiонально-Визвольної вiйни, що характеризувався рiзким загостренням соцiально-полiтичної боротьби, яка вилилася в громадянську вiйну (започаткувавши, таким чином, процес Руїни Української держави) й призвела до подiлу козацької України на два гетьманства. Почався останнiй, третiй перiод Нацiонально-Визвольної вiйни. Основним його змiстом була вiдчайдушна боротьба уряду П.Дорошенка за возз’єднання Української держави та змiцнення її суверенiтету. Далi потрiбно прослiдкувати основнi етапи дiяльностi гетьмана П.Дорошенка та їх змiст, коротко спинитися на характеристицi таких
постатей, як П.Суховiй, Д.Многогрiшний, М.Ханенко, I.Самойлович, I.Сiрко, проаналiзувати угоди, укладенi українськими гетьманами та мiжнароднi договори, що стосувалися України, зокрема Бучацький (1672 р.), Бахчисарайський (1681 р.), про «Вiчний мир» (1686 р.). Зазначте, що два останні акти закріплювали розкол України. Доцiльно також розповiсти про трагiчну долю Ю.Хмельницького, який намагався з допомогою Туреччини утвердитися на Правобережнiй Українi. У висновках семiнару важливо пiдкреслити, що, незважаючи на характернi для суспiльно-полiтичного розвитку козацької України другої половини 60 – середини 70-х рр. XVII ст. полiцентризм полiтичної влади i розчленованiсть ї територiї, все ж продовжувала iснувати єдина державна структура (гетьманат). Вона припинила своє iснування лише з лiквiдацiєю державних iнституцiй у Правобережнiй Українi, що у часi збiглося з падiнням гетьманства П.Дорошенка. Ця подiя була останнiм актом Нацiонально-визвольної революцiї. Українському народу не судилося добитися створення в етнiчних межах свого проживання незалежної соборної держави. Вдалося лише зберегти державнi iнституцiї на теренi Лiвобережжя, яке на правах автономiї входило до складу Росiї. Тема 7. ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД УКРАЇНИ В КІНЦІ XVII-XVIII СТОЛІТТЯХ (2 год.) План 1. Гетьманування I.Мазепи. Перша українська конституцiя. 2. Наступ Москви. Остаточна лiквiдацiя автономного устрою України. 3. Суспiльно-полiтичне становище Запорiжжя, Слобожанщини, Правобережжя та Захiдної України.
- Page 1 and 2: Микола Лазарович IС
- Page 3 and 4: Тема 1. НАЙДАВНІШІ Ч
- Page 5 and 6: бiзона, носорога, пе
- Page 7 and 8: процесу видiлення с
- Page 9 and 10: рабовласницькi дер
- Page 11 and 12: Сьогоднi всiм очеви
- Page 13 and 14: 10. Жуковський А., Су
- Page 15 and 16: жавне утворення, як
- Page 17 and 18: Водночас варто мат
- Page 19 and 20: Тема 3. УКРАЇНСЬКІ З
- Page 21 and 22: Значна ж бiльшiсть т
- Page 23 and 24: змiнювалося у гiрши
- Page 25 and 26: Поруч з братствами
- Page 27 and 28: 24. Яворницький Д. Iс
- Page 29 and 30: На Сiчi дiяв оригiнал
- Page 31 and 32: козацтво в адмiнiст
- Page 33 and 34: 1. Висвiтлюючи перше
- Page 35 and 36: держцем руським»).
- Page 37 and 38: основних тлумачень
- Page 39 and 40: 4. Велика iсторiя Укр
- Page 41 and 42: розповісти про Кон
- Page 43: 2. Приступаючи до ро
- Page 47 and 48: цiльно розкрити хар
- Page 49 and 50: гутньою тодi Швецiє
- Page 51 and 52: ницю1722 р. надiйшло 45
- Page 53 and 54: Тема 8. СУСПІЛЬНО-ПО
- Page 55 and 56: ня української iнте
- Page 57 and 58: мiсячного iснування
- Page 59 and 60: Тема 9. ЗАХІДНА УКРА
- Page 61 and 62: Доречно зазначити,
- Page 63 and 64: Доречно вiдмiтити, щ
- Page 65 and 66: вiд iдеалу нацiональ
- Page 67 and 68: (2 год.) План 1. Суспiл
- Page 69 and 70: кiвських активiстiв
- Page 71 and 72: ними, поки частина
- Page 73 and 74: ментацiєю своїх дiй
- Page 75 and 76: 1. При вивченнi перш
- Page 77 and 78: що економiчнi пробл
- Page 79 and 80: фронти роздiляли од
- Page 81 and 82: єдиної України - За
- Page 83 and 84: свiдчать i слова Х.Р
- Page 85 and 86: них служити у бiльш
- Page 87 and 88: у виглядi стрiмкого
- Page 89 and 90: пiдтримували украї
- Page 91 and 92: запаси їжi. Намагаю
- Page 93 and 94: Тема 13. ЗАХІДНОУКРА
Пiдсумовуючи, необхiдно зупинитися на наслiдках<br />
мiжстаршинської боротьби для України та її народу.<br />
3. Незважаючи на глибокi суспiльно-полiтичнi суперечностi в середовищi<br />
державної елiти з її орiєнтацiєю на рiзнi зовнiшнi сили й постiйне<br />
втручання останнiх у внутрiшнє життя України, обидва її регiони<br />
зв’язували в один державний органiзм полiтичнi, етнокультурнi,<br />
конфесiйнi та iншi фактори. Ще не була втрачена перспектива<br />
об’єднання. Яскравим представником iдеї сильної, самостiйної, соборної<br />
України виступав обраний у серпнi 1665 р. гетьманом<br />
П.Дорошенко. Його дiяльнiсть розпочалася у дуже несприятливiй<br />
внутрiшнiй i зовнiшнiй обстановцi. Крiм того, що держава була розчленована<br />
на два гетьманства iз своїми урядами, вона виявилася також<br />
надзвичайно спустошеною. За приблизними пiдрахунками, на середину<br />
60-х рр. XVII ст. Правобережна Україна втратила 65-70% свого населення.<br />
На поч. 1667 р. зазнало iсторичних змiн мiжнародне становище<br />
України. Наприкiнцi сiчня укладається московсько-польський Андрусiвський<br />
договiр. Вiн передбачав встановлення на 13,5 року перемир’я,<br />
закрiплення за Московщиною Сiверщини й Лiвобережної України<br />
i на два роки Києва, а за Рiччю Посполитою – земель Бiлорусi та<br />
Правобережної України. Запорiжжя потрапляло у спiльне володiння<br />
двох держав. Отже, договiр вiдображав компромiс мiж двома монархiями,<br />
що полягав у подiлi Української держави i мав надзвичайно<br />
трагiчнi наслiдки для iсторичної долi українського народу. Виникли<br />
незборимi труднощi на шляху консолiдацiї українських земель у межах<br />
незалежної нацiональної держави. На тривалий час загальмувався<br />
й деформувався процес розвитку української нацiї, її етнiчної й полiтичної<br />
самосвiдомостi, мови, культури тощо.<br />
Цей договiр, на думку В.Смолiя та В.Степанкова, знаменував собою<br />
завершення другого перiоду Нацiонально-Визвольної вiйни, що<br />
характеризувався рiзким загостренням соцiально-полiтичної боротьби,<br />
яка вилилася в громадянську вiйну (започаткувавши, таким чином,<br />
процес Руїни Української держави) й призвела до подiлу козацької<br />
України на два гетьманства. Почався останнiй, третiй перiод Нацiонально-Визвольної<br />
вiйни. Основним його змiстом була<br />
вiдчайдушна боротьба уряду П.Дорошенка за возз’єднання<br />
Української держави та змiцнення її суверенiтету.<br />
Далi потрiбно прослiдкувати основнi етапи дiяльностi гетьмана<br />
П.Дорошенка та їх змiст, коротко спинитися на характеристицi таких