IСТОРIЯ УКРАЇНИ
IСТОРIЯ УКРАЇНИ IСТОРIЯ УКРАЇНИ
процеси,якi розгорнулися в козацькому краї, можуть перенестися на московськi землi. I справдi, порiвняння виглядає досить промовисто. Україна була республiкою демократичного взiрця, тим часом як Московщина демонструвала приклад деспотичного єдиновладдя. Україна фактично лiквiдувала в себе феодальне землеволодiння, у Московiї воно становило основу економiчної системи. Україна стояла на межi лiквiдацiї крiпацтва, Московська держава знала найбрутальнiшу форму того iнституту. Україна мала мiське самоврядування, у Московщинi нiчого подiбного не iснувало i т.i. Отож панiвнi верстви останньої з вiдразою ставилися до українських порядкiв, якi неминуче революцiонiзували народнi маси Московщини. Йдучи на союз iз Москвою, Б.Хмельницький розумiв, що на карту ставиться все, чого пощастило досягти цiною запеклої боротьби. Вiн покладав сподiвання на угоду, досягнуту 1654 р. Проте пiдступний царат одразу взяв курс на послiдовно здiйснюване обмеження самостійності. Уже в першi роки пiсля Переяславської ради права України стали порушувати раз по раз. Тому то I.Виговський, ставши гетьманом, зосередився на пошуках противаги московським впливам в Українi. З цiєю метою вiн змiцнює зв’язки з Польщею. У вересні 1658 р. між Україною і Польщею було укладено Гадяцький договір, який передбачав: 1. Україна в складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств під назвою Князівства Руського об’єднувалася з королівством Польським і Великим князівством Литовським персональною унією, тобто особою спільного короля. 2. Найвища законодавча влада належала Національним зборам депутатів від усіх земель Князівствва Руського. 3. На чолі виконавчої влади мав стояти гетьман, який обирався пожиттєво і затверджувавсяся королем. 4. Князівство Руське мало мати свій суд, скарбницю, грошову одиницю, 40-тисячне військо, українське діловодство. 5. Перебування польських та литовських частин на українській території заборонялося, а при нагальній потребі вони підпорядковувалися українському гетьману. 6. Загальна свобода віри, слова, друку тощо. Далi треба зупинитися на загостреннi полiтичної i соцiальної боротьби в українському суспiльствi та визначити роль Москви у нiй;
розповісти про Конотопську битву; вказати причини невдач полiтики I.Виговського. Підкресліть, що трагедія цієї, безперечно розумної людини, щирого українського патріота полягала в тому, що він знехтував здобутками Національної революції й намагався створити шляхетську Україну на зразок шляхетської Польщі. Говорячи про гетьманування Ю.Хмельницького, важливо вiдзначити, що вже з самого початку його дiяльностi перед ним стояли надзвичайно складнi завдання: припинити громадянську вiйну, пом’якшити соцiальне напруження, покласти край як охлократичним поривам «чернi», так i олiгархiчнiй сваволi старшин. I, що найголовнiше, – запобiгти загрозi територiального розпаду України на Лiвобережжя, Правобережжя та Запорiжжя, полiпшити функцiонування центральних i мiсцевих органiв влади, домогтися повного суверенiтету та об’єднання етнiчно-українських земель у межах держави. Окрiм цього, новому гетьману доводилося дiяти у дуже складнiй ситуацiї. З одного боку, на Лiвобережжi перебували московськi вiйська, якi, поширюючи популiстськi гасла, користувалися пiдтримкою значної частини населення. За таких обставин ведення вiйни з Московiєю означало продовження громадянської вiйни. Тому потрiбно було шукати порозумiння. З другого – розрив договору з Рiччю Посполитою ставив Україну перед загрозою вiдновлення воєнних дiй з нею та Кримським ханством, у чому шансiв на перемогу не було. Тому уряд прийняв таке рiшення: дiяти обережно, граючи на суперечностях мiж Московiєю i Рiччю Посполитою. Як зазначав восени 1659 р. А.Потоцький у листi до короля, козацька старшина вважала за найрозумнiше «не бути нi пiд королем, нi пiд царем, сподiваючись цього досягти, обманюючи i лякаючи короля царем, а царя – королем». Після свого обрання Юрій Хмельницький вирішив укласти новий договір з Московією. Для цього були вироблені т.зв. Жердовські статті, спрямовані на збереження суверенітету козацької України в її конфедеративному зв’язку з Московією. Вони передбачали включення до її складу північної Чернігівщини й частини Білорусії; заборону перебування на її теренах московського війська і воєвод (за винятком Києва); вільне обрання гетьмана; право на зовнішньополітичну діяльність; присяги царя на умовах договору тощо. Однак, Москва, вдавшись до військового шантажу (за присутності біля Переяслава 40-тиС. царського війська), відхилила ці статті і домоглася на скликаній у жовтні 1659 р. раді ухвалення нового Переяс-
- Page 1 and 2: Микола Лазарович IС
- Page 3 and 4: Тема 1. НАЙДАВНІШІ Ч
- Page 5 and 6: бiзона, носорога, пе
- Page 7 and 8: процесу видiлення с
- Page 9 and 10: рабовласницькi дер
- Page 11 and 12: Сьогоднi всiм очеви
- Page 13 and 14: 10. Жуковський А., Су
- Page 15 and 16: жавне утворення, як
- Page 17 and 18: Водночас варто мат
- Page 19 and 20: Тема 3. УКРАЇНСЬКІ З
- Page 21 and 22: Значна ж бiльшiсть т
- Page 23 and 24: змiнювалося у гiрши
- Page 25 and 26: Поруч з братствами
- Page 27 and 28: 24. Яворницький Д. Iс
- Page 29 and 30: На Сiчi дiяв оригiнал
- Page 31 and 32: козацтво в адмiнiст
- Page 33 and 34: 1. Висвiтлюючи перше
- Page 35 and 36: держцем руським»).
- Page 37 and 38: основних тлумачень
- Page 39: 4. Велика iсторiя Укр
- Page 43 and 44: 2. Приступаючи до ро
- Page 45 and 46: постатей, як П.Сухо
- Page 47 and 48: цiльно розкрити хар
- Page 49 and 50: гутньою тодi Швецiє
- Page 51 and 52: ницю1722 р. надiйшло 45
- Page 53 and 54: Тема 8. СУСПІЛЬНО-ПО
- Page 55 and 56: ня української iнте
- Page 57 and 58: мiсячного iснування
- Page 59 and 60: Тема 9. ЗАХІДНА УКРА
- Page 61 and 62: Доречно зазначити,
- Page 63 and 64: Доречно вiдмiтити, щ
- Page 65 and 66: вiд iдеалу нацiональ
- Page 67 and 68: (2 год.) План 1. Суспiл
- Page 69 and 70: кiвських активiстiв
- Page 71 and 72: ними, поки частина
- Page 73 and 74: ментацiєю своїх дiй
- Page 75 and 76: 1. При вивченнi перш
- Page 77 and 78: що економiчнi пробл
- Page 79 and 80: фронти роздiляли од
- Page 81 and 82: єдиної України - За
- Page 83 and 84: свiдчать i слова Х.Р
- Page 85 and 86: них служити у бiльш
- Page 87 and 88: у виглядi стрiмкого
- Page 89 and 90: пiдтримували украї
розповісти про Конотопську битву; вказати причини невдач полiтики<br />
I.Виговського.<br />
Підкресліть, що трагедія цієї, безперечно розумної людини, щирого<br />
українського патріота полягала в тому, що він знехтував здобутками<br />
Національної революції й намагався створити шляхетську Україну<br />
на зразок шляхетської Польщі.<br />
Говорячи про гетьманування Ю.Хмельницького, важливо<br />
вiдзначити, що вже з самого початку його дiяльностi перед ним стояли<br />
надзвичайно складнi завдання: припинити громадянську вiйну,<br />
пом’якшити соцiальне напруження, покласти край як охлократичним<br />
поривам «чернi», так i олiгархiчнiй сваволi старшин. I, що найголовнiше,<br />
– запобiгти загрозi територiального розпаду України на<br />
Лiвобережжя, Правобережжя та Запорiжжя, полiпшити функцiонування<br />
центральних i мiсцевих органiв влади, домогтися повного<br />
суверенiтету та об’єднання етнiчно-українських земель у межах держави.<br />
Окрiм цього, новому гетьману доводилося дiяти у дуже складнiй<br />
ситуацiї. З одного боку, на Лiвобережжi перебували московськi<br />
вiйська, якi, поширюючи популiстськi гасла, користувалися<br />
пiдтримкою значної частини населення. За таких обставин ведення<br />
вiйни з Московiєю означало продовження громадянської вiйни. Тому<br />
потрiбно було шукати порозумiння. З другого – розрив договору з<br />
Рiччю Посполитою ставив Україну перед загрозою вiдновлення<br />
воєнних дiй з нею та Кримським ханством, у чому шансiв на перемогу<br />
не було. Тому уряд прийняв таке рiшення: дiяти обережно, граючи на<br />
суперечностях мiж Московiєю i Рiччю Посполитою. Як зазначав восени<br />
1659 р. А.Потоцький у листi до короля, козацька старшина вважала<br />
за найрозумнiше «не бути нi пiд королем, нi пiд царем, сподiваючись<br />
цього досягти, обманюючи i лякаючи короля царем, а царя – королем».<br />
Після свого обрання Юрій Хмельницький вирішив укласти новий<br />
договір з Московією. Для цього були вироблені т.зв. Жердовські<br />
статті, спрямовані на збереження суверенітету козацької України в її<br />
конфедеративному зв’язку з Московією. Вони передбачали включення<br />
до її складу північної Чернігівщини й частини Білорусії; заборону перебування<br />
на її теренах московського війська і воєвод (за винятком<br />
Києва); вільне обрання гетьмана; право на зовнішньополітичну<br />
діяльність; присяги царя на умовах договору тощо.<br />
Однак, Москва, вдавшись до військового шантажу (за присутності<br />
біля Переяслава 40-тиС. царського війська), відхилила ці статті і домоглася<br />
на скликаній у жовтні 1659 р. раді ухвалення нового Переяс-