IСТОРIЯ УКРАЇНИ

На Сiчi дiяв оригiнальний державний устрiй, який виключав узурпацiю
влади козацькою старшиною, передбачаючи виборнiсть всiх органiв
i виконавцiв, забезпечуючи визначальну роль громади у вирiшеннi
всiх важливих справ. Неперевершений знавець як iсторiї Запорiзької
Сiчi, так i її внутрiшнього ладу Д.Яворницький зазначав: «В
основi порядкiв запорозького устрою лежала община, громада, мир,
товариство... Зовнiшнiм виявом цiєї общини була рада.., народне вiче.
На цiй радi могли бути присутнiми всi без винятку сiчовi козаки, починаючи
вiд вiйськової старшини i кiнчаючи простою «сiромою», або
простолюддям, «черню». Тут панувала повна рiвнiсть мiж всiма членами
общини; кожен користувався однаковим правом голосу, кожен
мiг вiдкинути пропозицiї iншого i взамiн запропонувати власнi плани й
мiркування; проте, коли рiшення було прийняте бiльшiстю голосiв на
радi, воно ставало необхiдним i обов’язковим для всiх».
Важливо показати, що, номiнально пiдвладна урядовi Речi Посполитої,
Сiч далеко не завжди зважала на його волю i нерiдко виявляла
самостiйнiсть у своїй внутрiшнiй i зовнiшнiй полiтицi. Вже наприкiнцi
ХVI ст. вона починає вiдiгравати помiтну роль i в мiжнародних справах.
Зважаючи на запорозьке козацтво як на значну вiйськову та полiтичну
силу, уряди Австрiї, Венецiї, Московщини, Туреччини, Молдавiї,
Трансiльванiї, Швецiї, Кримського ханства встановлюють з
Сiччю зв’язки.
Доречно зупинитися на вiйськово-полiтичнiй дiяльностi Запорiзької
Сiчi, її збройних силах та бойових засобах, зазначивши, що вже
на другу половину ХVI ст. Сiч мала чiтку вiйськову органiзацiю. Все
запорiзьке вiйсько дiлилося на куренi. Курiнь – це i своєрiдна казарма,
у якiй постiйно жили козаки, i адмiнiстративна одиниця у самiй Сiчi, i,
водночас, завжди готовий до дiї бойовий пiдроздiл, з яких складалося
вiйсько запорiзьких козакiв. Сам курiнь-казарма вмiщував 150-200 чоловiк,
хоч загальна кiлькiсть приписаних тому чи iншому курiню могла
досягти 400-600 чоловiк. Бiльшiсть з них тiльки числилась за ним,
проживаючи постiйно при своїх господарствах на територiї, що
пiдпорядковувалася Запорiзькiй Сiчi, i з’являлися сюди за вимогою.
Очолював цю вiйськову органiзацiю загальновиборний кошовий отаман.
Крiм нього у керiвництво Коша входили також вибранi зборами
усiх козакiв вiйськовий суддя, писар, курiннi отамани, хорунжий, бончужний
та iн. У своїх грамотах i «листах» козаки титулували себе
«Вiйськом Зопорозьким» або «Лицарством Вiйська Запорозького».