IСТОРIЯ УКРАЇНИ

кiнцi Х ст. була створена величезна за розмахом (вали простягалися
майже на тисячу кiлометрiв), складна й розгалужена система валiв,
фортець, укрiплених мiст, що мала захистити Русь вiд печенiгiв.
У системi заходiв,спрямованих на змiцнення Київської Русi, важливе
мiсце посiдали релiгiйнi реформи Володимира. У 988 р. на Русi
як офiцiйна державна релiгiя було запроваджено християнство. Розглядаючи
його значення, треба пiдкреслити, що воно змiцнило авторитет
i владу князя, сприяло розбудовi держави. Київська Русь ввiйшла
до кола християнських країн свiту, стали можливими рiвноправнi й
плiднi взаємовiдносини мiж нею та Вiзантiєю, Нiмеччиною й iншими
державами. Значний поштовх дала нова iдеологiя пiднесенню давньоруської
культури.
Подальше пiднесення Київської держави вiдбулося за Ярослава
Мудрого (1019-1054 рр.), який, перемiгши в мiжусобнiй боротьбi з
братами, став київським князем. Даючи характеристику його правлiнню,
важливо вiдзначити, що саме в цей час завершилося будiвництво
Давньоруської держави i вона досягла апогею своєї могутностi.
Було остаточно зламано мiсцевий сепаратизм, стабiлiзувалися
державна територiя й кордони, вдосконалився державний апарат. Полюддя
все бiльше змiнювалося м’якшими, передовiшими формами данини,
що вiдповiдало прогресуючiй феодалiзацiї суспiльства. Бл.1037
р. князь виступив iнiцiатором проведення кодифiкацiйних робiт у
Києвi, завдяки чому з’явився перший писемний збiрник норм давньоруського
права «Руська правда». В роки правлiння Ярослава
iнтенсивно розвивалося землеробство i скотарство, ремесло i промисли,
значно пожвавилася внутрiшня й мiжнародна торгiвля.
З iм’ям Ярослава пов’язаний розквiт давньоруської культури, насамперед
книжностi. Київський лiтописець з гордiстю вiдзначав, що
князь «до книг виявляв охоту, читаючи їх i вночi, i вдень». За це його
прозвали Мудрим.
Окремо варто зупинитися на зовнiшньополiтичнiй дiяльностi князя
Ярослава; розповiсти про його воєннi походи, охарактеризувати дипломатичнi
вiдносини Київської Русi з iноземними країнами.
Особливу увагу при пiдготовцi другого питання необхiдно придiлити
проблемi феодальної роздрiбленостi, що охопила Русь у ХII-
ХIII ст. Визначаючи причини цього явища, слiд пам’ятати, що вони
випливали з самого характеру суспiльно-полiтичного та економiчного
розвитку Київської Русi. Це був закономiрний процес, притаманний
всiм державам середньовiчної Європи.