IСТОРIЯ УКРАЇНИ

ний людством досвiд реформ. Просуватися вперед можна було лише
методом проб i помилок, пристосовуючи законодавство не стiльки до
тривалої перспективи, скiльки до пекучих проблем сьогодення. До того
ж у колишнiх союзних республiках чiтко проявилася цiлком
зрозумiла закономiрнiсть: радикалiзм нового законодавства був тим
меншим, чим кращим виглядало поточне становище. Ситуацiя в
Українi, зокрема, була кращою, нiж в Росiї, особливо щодо продовольчого
постачання населення. Вiдповiдно серед української
полiтичної елiти переважали настрої на користь якомога повiльнiшого
просування в реформах. Небезпека такого пiдходу виявилася не
вiдразу, а в результатi – i радикальнi змiни почалися значно пiзнiше.
Прслiдкуйте хiд економiчних реформ в Українi пiсля обрання Президентом
Л.Кучми, вкажiть на перешкоди в їх реалiзацiї.
Далi варто проаналiзувати полiтичнi змiни, якi вiдбулися в українському
суспiльствi за роки незалежностi, показати причини дострокових
перевиборiв Верховної Ради та Президента України в 1994 р.,
розкрити суть протирiч мiж законодавчою та виконавчою гiлками влади.
Поза увагою не повинно залишитися питання мiжконфесiйних
вiдносин в державi та проблем їх вирiшення.
Окремо слiд зупинитися на ходi конституцiйного процесу в Українi.
Основну увагу при цьому треба зосередити на розглядi нової
Конституцiї нашої країни, з’ясувати її основнi положення, дати їх
оцiнку та пiдкреслити значення прийняття нового основного закону.
3. Ставши незалежною державою, Україна опинилася перед необхiднiстю
визначити свої геополiтичнi прiоритети. Перед нею постала
альтернатива: або залишитися сателiтом Росiї, або ж заявити про
свою захiдну орiєнтацiю. Перший варiант означав, що Україна приречена,
як i ранiше, лишатися об’єктом геополiтики, другий вiдкривав
можливiсть входження до свiтового спiвтовариства в якостi суб’єкта
геополiтики. Як показує практика прiоритетним став другий варiант.
Необхiдно усвiдомити, що поза свiтовими глобальними i регiональними
процесами становлення полiтично стабiльної, демократичної,
економiчно процвiтаючої України – просто неможливо. Поступове
повне включення в європейськi i свiтовi мiжнароднi полiтичнi,
економiчнi, гуманiтарнi й iншi процеси, розвиток України як надiйної
ланки в будiвництвi нової всесвiтньої системи мiжнародних вiдносин,
нової європейської архiтектури безпеки є, за словами заступника
мiнiстра закордонних справ України К.Грищенка, одним iз першочергових
завдань зовнiшньополiтичного курсу нашої молодої держави.