IСТОРIЯ УКРАЇНИ

Держав – СНД. Це вiдбулося 7 грудня 1991 р. в Бiловезькiй Пущi
(Бiлорусь). За кiлька днiв угоду ратифiкували парламенти 3-х країн –
України, Росiї та Бiлорусi. Наголосiть, що таким чином було конституйовано
факт зникнення СРСР з iсторичної арени, що вiдкрило суверенним
республiкам шлях до повноцiнного державотворення.
Важливо прослiдкувати подальший розвиток СНД, показати
рiзницю в стратегiї України i Росiї щодо майбутнього цього
об’єднання. Якщо Росiя, яка дедалi активнiше стає на шлях фактичного,
неоiмперiалiзму, зробила ставку на змiцнення структур СНД, надання
їм можливостi безпосередньо впливати на перебiг подiй у державах
– членах спiвдружностi, то Україна, навпаки, обстоювала суто
консультативний характер органiв СНД та їхнiх рiшень. Наша держава
вважала СНД мiжнародним механiзмом, який доповнював i координував
процес формування якiсно нових двостороннiх вiдносин з незалежними
державами, утвореними на територiї СРСР. З її точки зору,
цей механiзм мав на метi передусiм сприяння бiльш успiшному
розв’язанню пекучих проблем, що виникли внаслiдок розпаду СРСР.
Таку ж позицiю Україна вiдстоює й зараз.
Далi варто зупинитися на iнших аспектах нацiонального державотворення,
зокрема, формуваннi дипломатичної структури, будiвництвi
українських Збройних сил, прийняттi законiв «Про громадянство України»,
«Про державний кордон», утвердженнi державної символiки
тощо.
2. Говорячи про проблеми, якi постали перед молодою Українською
державою з самого початку її iснування, важливо зазначити,
що український народ, тривалий час перебуваючи в колонiальному
становищi, втратив колишнi демократичнi iнститути iтрадицiї самоврядування,
а тому змушений в процесi державотворення спиратися на
реалiї, успадкованi вiд iмперсько-тоталiтарних структур, як в економiцi,
так i в полiтицi. Ознаками останнiх була економiчна неструктурованiсть
українського суспiльства i, вiдповiдно, вiдсутнiсть розвиненої
полiтичної структури. Держапарат, чиновництво України значною
мiрою стали уособленням консервативної сили, яка готова швидше
повернутися в минуле нiж рухати реформи вперед.
Звернiть увагу, що в умовах вiдсутностi цiлiсної концепцiї переходу
вiд тоталiтарного до демократичного суспiльства багато
прийнятих в Українi законiв виявилися вiдiрваними вiд життя i
належним чином не спрацювали. У пострадянському просторi
створилася унiкальна соцiально-економiчна ситуацiя, до якої не
пiдходив весь нагромаджений людством досвiд реформ. Просуватися