IСТОРIЯ УКРАЇНИ
IСТОРIЯ УКРАЇНИ IСТОРIЯ УКРАЇНИ
Даючи оцiнку українському дисидентському руховi та розкриваючи його значення, наголосiть, що постання в Українi дисидентства свiдчило про вiдродження пiсля розгрому ОУН-УПА органiзованого українського руху опору. Тема 16. «ПЕРЕБУДОВА» І РОЗПАД СРСР (2 год.) План 1. Пошуки шляхiв модернiзацiї суспiльства. Суперечливiсть перебудовних процесiв в Українi. 2. Початок українського нацiонального вiдродження. 3. Вiд Декларацiї про державний суверенiтет України до референдуму про її незалежнiсть. Реферати Українське студентство в боротьбi за державну незалежнiсть. Повернення української національної символiки. Список лiтератури 1. Акт проголошення незалежностi України // Вiльне життя. – 1991. – 28 серп. 2. Бiлинський А. Загадка Михайла Горбачова // Україна. – 1992. – №25. 3. Гарань О. Вiд створення Руху до багатопартiйностi. – К., 1992. 4. Горбачов зробив свою справу..? // Молодь України. – 1991. – 20 серп. 5. Грабович О. Крах Радянського Союзу та незалежнiсть України: Культурологiчнi та психологiчнi фактори // Сучаснiсть. – 1992. – №4 6. Грабовський С. , Ставроянi С. , Шкляр Л. Нариси з iсторiї українського державотворення. – К., 1995. – С. 446-458, 582-592. 7. Декларацiя про державний суверенiтет України. – К., 1990.
8. Жуковський А., Субтельний О. Нарис iсторiї України. – Львiв, 1992. – С. 151-157. 9. Iсторiя України: нове бачення: У 2 т. Т.2 / Пiд ред. В.Смолiя. – К., 1995. – С. 408-428. 10. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Iсторiя України. – Тернопiль, 1995. – С. 380- 387, 392-397, 399-403. 11. Литвин В. Полiтична арена України: Дiйовi особи та виконавцi. – К., 1994. 12. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Iсторiя української державностi. – Львiв, 1995. – С. 180-185, 199-200. 13. Останнi днi iмперiї... Першi роки надiї // Київськi вiдомостi. – 28 квiт., 4 трав. 14. Плачинда С. Україна в небезпецi // Лiтературна Україна. – 1991. – 14 березня. 15. Рубан В. Довга дорога до себе // Сучаснiсть. – 1992. – №1. 16. Субтельний О. Україна: iсторiя. – К., 1991. – С. 460-462, 490-496. 17. Указ Президiї Верховної Ради України «Про заборону дiяльностi Компартiї України» // Голос України. – 1991. – 3 вер. 18. Україна багатопартiйна: Програмнi документи нових партiй. – К., 1991. 19. ЦК КПРС i ЦК КПУ причетнi до перевороту // Вiльне життя. – 1991. – 28 серп. Методичнi поради 1. Розпочинаючи вивчення даної теми, потрiбно насамперед вiдзначити, що на середину 1980-х рр. криза в СРСР охопила всi сфери життя. Розладнана економiка хронiчно не забезпечувала потреб країни. Рiк у рiк падав рiвень життя населення. Зниження цiн на нафту i природний газ на мiжнародному ринку та агресiя в Афганiстані завдали нищiвного удару i без того критичному економiчному становi. Тотальний контроль душив будь-якi прояви незалежної громадської та особистої думки. Зазнали руйнацiї суспiльнi вiдносини, мораль, процвiтали корупцiя, казнокрадство, органiзована злочиннiсть. СРСР опинився перед прiрвою. Ця критична ситуацiя i змусила нового (з березня 1985 р.) генерального секретаря ЦК КПРС М.Горбачова на квiтневому партiйному пленумi 1985 р. оголосити про змiну економiчної, соцiальної та зовнiшньої полiтики. Був узятий курс на т.зв. «перебудову», «демократизм» i «гласнiсть». Водночас, важливо звернути увагу, що, ведучи мову про «перебудову», її iнiцiатори мали на метi лише вдосконалення iснуючої системи. Йшлося про лiбералiзацiю в межах «оновленого соцiалiзму», про «повернення до ленiнських норм» i т.iн. Тому з часом поняття «перебудова» поступово втратило свiй змiст через притаманнi їй утопiчнi риси. При висвiтленнi перебудовних процесiв в Українi слiд пiдкреслити, що певний час тут не спостерiгалося будь-яких змiн, оскiльки вiльна думка в Українi була винищена значно ретельнiше, нiж у
- Page 67 and 68: (2 год.) План 1. Суспiл
- Page 69 and 70: кiвських активiстiв
- Page 71 and 72: ними, поки частина
- Page 73 and 74: ментацiєю своїх дiй
- Page 75 and 76: 1. При вивченнi перш
- Page 77 and 78: що економiчнi пробл
- Page 79 and 80: фронти роздiляли од
- Page 81 and 82: єдиної України - За
- Page 83 and 84: свiдчать i слова Х.Р
- Page 85 and 86: них служити у бiльш
- Page 87 and 88: у виглядi стрiмкого
- Page 89 and 90: пiдтримували украї
- Page 91 and 92: запаси їжi. Намагаю
- Page 93 and 94: Тема 13. ЗАХІДНОУКРА
- Page 95 and 96: населення Польщi (н
- Page 97 and 98: Пiдкреслiть, що найб
- Page 99 and 100: ностi. ОУН вiдкидала
- Page 101 and 102: карпаттi в березнi 19
- Page 103 and 104: 12. Косик В. Україна i
- Page 105 and 106: З осенi 1939 по осiнь 19
- Page 107 and 108: вела до конфлiкту. О
- Page 109 and 110: померло не менше 800
- Page 111 and 112: Петро Шелест i Укра
- Page 113 and 114: критичному виступi
- Page 115 and 116: незгоду. Проти бiль
- Page 117: популярнiсть, але с
- Page 121 and 122: (1987 р. у Львовi - «Тов
- Page 123 and 124: Особливу увагу нео
- Page 125 and 126: Методичннi поради 1.
- Page 127 and 128: ний людством досвiд
- Page 129 and 130: економiчних, активн
- Page 131 and 132: 8. Лановик Б., Матися
- Page 133 and 134: 12. Огiєнко I. Українс
- Page 135 and 136: 5. Кондратюк К. Нари
- Page 137 and 138: 9. Мiрчук П. Українсь
- Page 139 and 140: 6. Курносов Ю. Духов
- Page 141 and 142: 13. Полонська-Василе
- Page 143: Навчальне видання
8. Жуковський А., Субтельний О. Нарис iсторiї України. – Львiв, 1992. – С. 151-157.<br />
9. Iсторiя України: нове бачення: У 2 т. Т.2 / Пiд ред. В.Смолiя. – К., 1995. – С. 408-428.<br />
10. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Iсторiя України. – Тернопiль, 1995. – С. 380-<br />
387, 392-397, 399-403.<br />
11. Литвин В. Полiтична арена України: Дiйовi особи та виконавцi. – К., 1994.<br />
12. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Iсторiя української державностi. – Львiв, 1995. – С.<br />
180-185, 199-200.<br />
13. Останнi днi iмперiї... Першi роки надiї // Київськi вiдомостi. – 28 квiт., 4 трав.<br />
14. Плачинда С. Україна в небезпецi // Лiтературна Україна. – 1991. – 14 березня.<br />
15. Рубан В. Довга дорога до себе // Сучаснiсть. – 1992. – №1.<br />
16. Субтельний О. Україна: iсторiя. – К., 1991. – С. 460-462, 490-496.<br />
17. Указ Президiї Верховної Ради України «Про заборону дiяльностi Компартiї<br />
України» // Голос України. – 1991. – 3 вер.<br />
18. Україна багатопартiйна: Програмнi документи нових партiй. – К., 1991.<br />
19. ЦК КПРС i ЦК КПУ причетнi до перевороту // Вiльне життя. – 1991. – 28 серп.<br />
Методичнi поради<br />
1. Розпочинаючи вивчення даної теми, потрiбно насамперед<br />
вiдзначити, що на середину 1980-х рр. криза в СРСР охопила всi сфери<br />
життя. Розладнана економiка хронiчно не забезпечувала потреб країни.<br />
Рiк у рiк падав рiвень життя населення. Зниження цiн на нафту i природний<br />
газ на мiжнародному ринку та агресiя в Афганiстані завдали<br />
нищiвного удару i без того критичному економiчному становi. Тотальний<br />
контроль душив будь-якi прояви незалежної громадської та особистої<br />
думки. Зазнали руйнацiї суспiльнi вiдносини, мораль, процвiтали<br />
корупцiя, казнокрадство, органiзована злочиннiсть. СРСР опинився<br />
перед прiрвою. Ця критична ситуацiя i змусила нового (з березня 1985<br />
р.) генерального секретаря ЦК КПРС М.Горбачова на квiтневому партiйному<br />
пленумi 1985 р. оголосити про змiну економiчної, соцiальної<br />
та зовнiшньої полiтики. Був узятий курс на т.зв. «перебудову», «демократизм»<br />
i «гласнiсть».<br />
Водночас, важливо звернути увагу, що, ведучи мову про «перебудову»,<br />
її iнiцiатори мали на метi лише вдосконалення iснуючої системи.<br />
Йшлося про лiбералiзацiю в межах «оновленого соцiалiзму», про<br />
«повернення до ленiнських норм» i т.iн. Тому з часом поняття «перебудова»<br />
поступово втратило свiй змiст через притаманнi їй утопiчнi<br />
риси.<br />
При висвiтленнi перебудовних процесiв в Українi слiд<br />
пiдкреслити, що певний час тут не спостерiгалося будь-яких змiн, оскiльки<br />
вiльна думка в Українi була винищена значно ретельнiше, нiж у
Change language