G.HOOR_Magazine_Oekraiens_los

Як справитися в Нідерландах
Hoe red je je in Nederland als
глухому
біженцю з
України
24 лютого 2022 року був жахливий день. Так починається розповідь
Ольги, Людмили і Надії, трьох глухих біженців з України. Це був
день, коли в Україні почалася війна. І вони теж кинулися навтьоки.
В Iнстаграмi вони побачили повідомлення від Миколи російською
жестовою мовою. Ось чому вони обрали Нідерланди. Тому що
можливість спілкуватися рідною мовою дає трохи спокою в часи
тривоги і стресу.
Oльга і Людмила поїхали з
України автобусом спочатку
до Польщі, а потім до Німеччини.
Ні в Польщі, ні в Німеччині не було
перекладача жестової мови, який міг
би їм допомогти. Ольга: “Коли ми
побачили відео Миколи російською
жестовою мовою в Iнстаграмi,
ми зв’язалися з ним. Він сказав:
“Приїжджайте до Нідерландів,
ласкаво просимо”. То ми й поїхали
до Роттердама - гуртом із 19 осіб, які
втиснулися в три мікроавтобуси”.
Надія розповідає, що її глухий брат
також подивився відео Миколи.
Згодом вона поїхала до Роттердама
- потягом через Польщу, Берлін та
Амстердам. “Микола забрав мене і
мою дочку з залізничного вокзалу.
Ми були дуже раді бути тут і бачити
Миколу. Він сказав: “Я допоможу
Рене фан ден Бузем
член правління Swedoro (Фонду
Добробуту Глухих Роттердаму), який
також є волонтером, що працює з
українськими біженцями.
Рене в основному займається
організаційними питаннями, такими
як контакти з муніципалітетом
Роттердама, Червоним Хрестом і
потенційними роботодавцями. Він
робить це у співпраці з Сюзанне
Гойфт, однією з інших волонтерів
(вона відсутня на фото).
22

вам знайти місце для ночівлі, не
хвилюйтеся, я все влаштую”. Те, що
він також глухий і знає російську
мову, значно полегшує ситуацію.
Він може жестикулювати поросійськи,
і коли він щось записує,
я можу це прочитати”. Микола: “Я
отримав багато запитань через
моє відео в Iнстаграмi та Фейсбуцi.
Мій телефон не замовкав цілий
день. Тоді я навіть придбав новий
телефон через Swedoro, тому що
мій власний був старий і так сильно
зависав під час відеодзвінків,
що з цього нічого не виходило.
Я допомагав глухим біженцям
дістатися до Роттердама. Надсилав
їм розклад поїздів і забирав їх зі
станції. Людям, які перебували
в інших місцях Нідерландів,
я надсилав повідомлення
через WhatsApp. Там було
написано, щоб вони сказали
поліції, що хочуть поїхати до
Роттердама. Потім я надсилав
їм повідомлення нідерландською
мовою, щоб вони зачитали його
поліції. І так справді день за днем”.
Притулок
Новина про те, що в Роттердамі є
перекладачі російської жестової
мови, які допомагають у спілкуванні,
розлетілась швидко. До Роттердама
приїздило дедалі більше глухих
українців. Лілія: “У Фейсбуцi я
побачила повідомлення, що комусь у
відділку поліції потрібен перекладач
жестової мови. Я відгукнулася.
Коли прийшла у відділок, побачила
Лілія Дуник-Гоммерс
волонтерка
Лілія одружена з українцем Максимом.
Тому Україна та біженці, які прибувають
звідти, близькі її серцю. Володіючи
російською* та голландською жестовою
мовою, Лілія відгукнулася на заклик
у Фейсбуці, де шукали перекладача
для глухих біженців з України. Одне
призвело до іншого, і тепер вона вже
декілька місяців працює волонтером
для таких біженців. Окрім своєї основної
роботи, вона допомагає їм у спілкуванні
та записує відеоролики жестовою
мовою на різні теми спеціально для
українців.
Людмила Яшник
біженка
Вона також родом із Черкас Має сина
(11 років) та доньку (6 років). Діти з
нею в Нідерландах. Обидві дитини
мають вади слуху. В Україні Людмила
працювала прибиральницею в
Макдональдсі.
там близько семи глухих українців.
Микола теж був присутнім. Я була
перекладачем для Миколи, а Микола
перекладав українцям. Поліція
порадила їм звернутися до Червоного
Хреста за притулком. Врештірешт
ми допомогли цілому потоку
глухих біженців зареєструватися в
муніципалітеті, сходити до лікаря
і так далі. Це було дійсно багато
роботи”. Волонтерам Swedoro було
також проблематично працювати,
бо близько 120 глухих українських
біженців у Роттердамі перебували
в шести різних місцях. Рене: “Я
попросив муніципалітет розмістити
всіх глухих біженців разом. Це
зекономить нашим волонтерам
багато часу і для соціальних
контактів також краще, якщо
вони будуть перебувати разом. У
липні муніципалітет запропонував
колишній будинок престарілих. Там
вони зараз живуть всі разом. Армія
Спасіння підтримує біженців там.
Наприклад, забезпечує грошову
допомогу на проживання, харчування
i медичне обслуговування. За
соціальною підтримкою та
психологічною допомогою глухі
біженці також можуть звертатися
до Армії Спасіння. Але люди з
Армії Спасіння не володіють мовою
жестів, не звикли працювати з
сурдоперекладачем і не знають
* Росія, Україна і Білорусь підписали 1991 року Біловезьку угоду. Це припинило існування
Радянського Союзу, і Україна стала незалежною державою. Оскільки Україна довгий час була
частиною Радянського Союзу, багато українців все ще розмовляють російською, а глухі люди досі
використовують російську жестову мову.
23

Микола Ярошеня
волонтер
Він втік із Білорусі багато років
тому. Вже 22 роки живе в
Нідерландах. Микола помітив,
що глухі біженці мають проблеми
спілкування з організаціями, до
яких вони повинні звертатися,
коли приїжджають до
Нідерландів, як-от з поліцією
та Червоним Хрестом. Тому
записав відео російською
жестовою мовою і виклав його
на своїх сторінках у Фейсбуцi та
Iнстаграмi. На відео він жестами
показує, що українські біженці,
які потребують допомоги у
спілкуванні, можуть звертатися
до нього. Багато глухих біженців
саме так і зробили. Тепер
Микола опікується спортивною
програмою для глухих біженців
для Swedoro.
культури глухих. Це ускладнює
спілкування. Тому ми особливо
раді, що муніципалітет Роттердама
виділив GGMD бюджет для
проведення двічі на тиждень
консультаційної години в будинку
престарілих. Біженці багато
пережили, тому гарна допомога їм
вкрай необхідна”.
Робота
Волонтери також намагаються
допомогти біженцям знайти
роботу, щоб подолати нудьгу,
внести структуру в їхні дні та
забезпечити дохід. Надія, на
жаль, поки що не має роботи, але
Ольга i Людмила мають. Ольга:
“Рене нам дуже добре допоміг.
Зараз ми працюємо в Jumbo.
Випікаємо там піцу та робимо
сендвічі. А також працюємо
з овочами та сиром”. Рене:
“Хтось підказав мені, що в AD
опубліковане інтерв’ю з Дірком
Слаббекоорном, менеджером
локації в Jumbo в Роттердамі. У
ньому він сказав, що також наймає
людей з “подряпинкою”. Тоді я
зв’язався з ним. На першій же
співбесіді мені вдалося розвіяти
його упередження щодо глухоти.
На другій співбесіді були присутні
Людмила, Ольга i перекладач
російської жестової мови - Олена.
Людмилу i Ольгу відразу ж взяли
на роботу. Для того, щоб було
видно, що вони глухі, вони тепер
носять спеціальний значок. Це
запобігає непорозумінням”.
Спілкування
На запитання, з чим вони найчастіше стикаються в
плані спілкування, Людмила відповідає: “Похід до
лікаря чи стоматолога. Без перекладача зробити це
складно. Якщо Олена може, вона їде з нами, а якщо
ні, то спілкується з нами по відеозв’язку. Це добре,
тому що перекладач Google теж не завжди добре
працює. Так, наприклад, нещодавно за допомогою
перекладача Google ми надіслали на роботу додаток
з текстом: “Я одружуся з Ольгою”. А ми хотіли
сказати: Ми скоро прийдемо на роботу з Ольгою”.
Рене: “Тут це смішно, але непорозуміння у лікаря
чи стоматолога може бути небезпечним, і цього не
хочеш. Також не хочеться, щоб їм виставили великий
рахунок. Багато медичних працівників не знають
про RMO (“Регулювання медичного забезпечення
для переселенців з України”). Це положення діє на
всій території Нідерландів. Фахівці зі слуху також
Олена Марковські
перекладач російської жестової мови
Вона дитина глухих дорослих (CODA).
Народилася в Радянському Союзі і закінчила
там навчання на перекладача російської
жестової мови. Коли українські біженці приїхали
до Нідерландів, Олена захотіла їм допомогти.
Через інтернет-групу для глухих українців вона
приєдналася до Swedoro. Олена підтримує глухих
біженців у спілкуванні з організаціями, на роботі,
в кабінеті лікаря тощо.
24

Надія Довгошея
біженка
Родом з Києва. Втекла разом з
дочкою (23 роки). Її дочка має вади
слуху. В Україні Надія працювала в
Макдональдсі на кухні.
можуть призначати зустрічі на
основі RMO, щоб українські
біженці могли просто прийти
до них за своїми слуховими
апаратами”. Для того, щоб
біженці могли функціонувати
якомога самостійніше, Swedoro
звернулася до муніципалітету
з проханням виділити кошти
на уроки нідерландської мови і
нідерландської жестової мови.
Рене: “Ми також звернулися до
муніципалітету за грошовою
допомогою на такі речі, як дитячі
заходи, спільне приготування
їжі та харчування, а також на
гостьовий будинок для родичів.
Адже їм не дозволено залишатися
на ніч в місцях, де живуть біженці.
Окрім муніципалітету, свій
внесок роблять також багато
інших людей та організацій. Наші
волонтери готові допомагати
біженцям практично день і ніч.
Auris надав свій спортивний зал
у розпорядження. Зараз Микола
проводить там спортивні заняття.
Багато біженців із задоволенням беруть у них
участь. Так вони можуть на деякий час забути про
війну і свої проблеми. Для святкування першого дня
Різдва ми також знайшли спонсора: Надія. Біженці
не могли святкувати Різдво так, як це робимо ми,
в колі своїх родин і друзів. Тому ми надали їм в
розпорядження нашу кухню і головний зал, який був
повністю прикрашений у різдвяній атмосфері. Надія
подбала про їжу. 14 глухих біженців з Дордрехта
також приїхали, так що було дуже гарно”.
Погода
Ольга, Людмила і Надія постійно дякують Swedoro
та понад 20 волонтерам за допомогу. Ольга: “На
початку було важко, але зараз я вже трохи звикла. Я
маю роботу і почуваюся добре. В Україні буває або
дуже спекотно, або дуже холодно. У вас гарна погода.
Україна - моя країна, але я почуваюся тут також
дедалі більше як удома”.
Ольга Гречуха
біженка
Вона родом з Черкас. Має дві доньки.
Молодша (6 років) знаходиться з
нею. Старша (21 рік) - у Німеччині.
Обидві її доньки також глухі. В Україні
Ольга працювала на ринку. Там вона
продавала металовироби, як-от ключі
та замки.
25