Untitled - Modern Phytomorphology

PROCEEDINGSOF THE VI INTERNATIONALYOUNG SCIENTISTS CONFERENCE«BIODIVERSITY. ECOLOGY. ADAPTATION. EVOLUTION.»,DEDICATED TO 150 ANNIVERSARY FROM THE BIRTHOF VLADIMIR LIPSKIY(ODESA, MAY 13 – 17, 2013)МАТЕРІАЛИVI МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ«БІОРІЗНОМАНІТТЯ. ЕКОЛОГІЯ. АДАПТАЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЯ.»,ПРИСВЯЧЕНОЇ 150-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯВИДАТНОГО БОТАНІКА В.І. ЛИПСЬКОГО(ОДЕСА, 13 – 17 ТРАВНЯ 2013 Р.)«Печатный дом»Одеса, 2013

УДК 573(063)ББК 28.ОЯ431Б 636Proceedings of the VI International Young scientists conference «Biodiversity.Ecology. Adaptation. Evolution.», dedicated to 150 anniversary from the birth offamous botanist Vladimir Lipskiy (Odesa, May 13 – 17, 2013). – Odesa: Pechatniydom, 2013. – 364 p.Thesae of reports reflecting contemporary level and main fields of research ofYoung scientists are presented in the book. The research fields include Botany, Zoology,Hydrobiology, Plant Physiology, Animal and Human Physiology, Microbiologyand Virology, Ecology, as well as Molecular Biology, Genetics, Biochemistry andEnvironmental management.Матеріали VI Міжнародної конференції молодих вчених «Біорізноманіття.Екологія. Адаптація. Еволюція.», присвячена 150-річчю від дня народженнявидатного ботаніка В.І. Липського (Одеса, 13 – 17 травня 2013 р.). – Одеса:Печатний дом, 2013. – 364 с.Збірка містить тези доповідей, в яких відображено сучасний стан та головнінапрямки робіт молодих вчених в галузях ботаніки, зоології, гідробіології,фізіології рослин, фізіології людини та тварин, мікробіології та вірусології,екології, а також молекулярної біології, генетики, біохімії та екологічногоменеджменту.Материалы VI Международной конференции молодых ученых«Биоразнообразие. Экология. Адаптация. Эволюция.», посвященная150-летию со дня роджения известного ботаника В.И. Липского (Одесса,13 – 17 мая 2013 г.). – Одесса: Печатный дом, 2013.- 364 с.В сборник вошли тезисы докладов, в которых отражено современноесостояние и основные направления работ молодых ученых в областях ботаники,зоологии, гидробиологии, физиологии растений, физиологии человека иживотных, микробиологии и вирусологии, экологии, а также молекулярнойбиологии, генетики, биохимии и экологического менеджмента.ISBN 978-966-389-362-4Тези надруковані з максимальним збереженням авторської редакції© Автори тез та статей, 2013© ИПП «Печатный дом», 2013© Рада молодих вчених біологічного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова

В.І.ЛИПСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ БОТАНІК ХХ СТОРІЧЧЯКоваленко С.Г.Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса,УкраїнаБіологія як справжня наука потребуєвід своїх прихильників відданості, енергії,повсякденного служіння, уміння вислухатиінших і зробити правильні висновки з своїхнедоліків та недоробок. Одним з тих, хтоприсвятив усе своє життя служінню ційнауці, є Володимир Іполитович Липський(1863-1937), академік УАН з 1919 р.,президент УАН у 1922-1928 рр., членкореспондент АН СРСР з 1928 р., 150 роківз дня народження якого виповнилося 27лютого (11 березня) цього року. Він буводним з найяскравіших ботаніків, чийвнесок у науку важко до кінця оцінити.Все життя він присвятив пізнанню світу рослин, причому завждизбагачував свої знання, вчився і вважав необхідним роботу з науковоюлітературою. Він закінчив Житомирську гімназію, а потім (1881)колегію П.Галагана у Києві із золотою медаллю. Під час навчанняу Київському університеті під впливом відомого вченого проф.І.Ф.Шмальгаузена проявився його інтерес до ботаніки, систематикирослин, і ще у студентські роки він почав приймати участь уекспедиціях. У 1887-1894 рр. В.І. робив цікаві збори у Бессарабії,Криму, на Кавказі, у Закаспійській області, Північному Ірані. Наоснові досліджень вийшли його перші наукові праці «Исследованиео Флоре Бессарабии» (1889), де вперше було описано новий видValerianella bessarabica Lypski, «Ботаническая экскурсия за Каспий»(1891), «От Каспия к Понту» (1892) тощо.З 1894 р. протягом наступних 13 років за запрошенням директорапетербурзького ботанічного саду О.Ф.Баталіна він працював уПетербургу. Тут він працював у гербарії, оброблював раніше зібранірослини, брав участь у великій кількості експедицій, мандрівок,вивчав природу рідної країни та зарубіжжя, певний час займав посадубібліотекаря, цікавився історією розвитку російської ботаніки,3

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013виступав як коректор, видавник, редактор. Просто перераховуватиобсяг зробленої ним роботи можна дуже довго. Його робота «ГербарийС.-Петербургского ботанического сада к концу его 75-летнегосуществования 1823-1898 », де детально висвітлено організаціюта значення гербаріїв, є взірцем такого роду праць до сьогодні.В той же час його звали до себе експедиції. За своїми даними у1899 р. В.І. видав величезну працю «Флора Кавказа. Свод сведенийо Флоре Кавказа за двухсотлетний период ее исследования, начинаяот Турнефора и кончая ХІХ в.», де не лише проаналізував дані щодовивчення флори регіону за 200 років, надруковану по темі літературу,але й навів повний перелік - 4430 видів флори Кавказу. Тут він описавтри нових роди квіткових рослин: Beketowia, Orthoriza, Schumanniaта багато нових видів. Робота не втратила своєї цінності дотепер.Багато часу й зусиль він присвятив вивченню природи СередньоїАзії, причому у багатьох районах він був першим з ботаніків.Результатом вивчення флори стали більше 30 наукових праць, девін описав чотири нових роди: Korshinskia, Galagania, Koslovia,Ladyginia та біля 100 нових видів. Окрім рослин, він відкривневідомі до того гірські хребти, системи льодовиків, водоспади,перевали тощо. У 1896 р. за ці дослідження він отримав премію ім..М.М.Пржевальського від Російського географічного товариства. Доречі, остання експедиція у його житті у 1935-1936 рр. була саме доСередньої Азії.У перервах між експедиціями В.І. був неодноразово відрядженийпетербурзьким ботанічним садом за кордон для вивчення роботигербаріїв, музеїв та ботанічних садів. Він відвідав Західну Європу,Південну та Центральну Азію, Північну та Південну Америку іАфрику. Особливо цікавим було його відрядження на Цейлон у1908 р., звідки він привіз багато зборів. Таким чином ми бачимоцілеспрямовану людину, яка свідомо присвятила своє життя вивченнюрослинного світу і не жалкувала для цього ні сил, ні здоров’я.У 1918 р. В.І. переїжджає до Києва, де було засновано АН і приній створено ботанічний сад, директором якого його було вибранона засіданні фізико-математичного відділення. Наступного рокувін був обраний дійсним членом УАН по кафедрі ботаніки. Поряд зроботою у ботанічному саду В.І. керував роботою кафедри квітковихрослин, приймав діяльну участь у роботі різних академічнихструктур, як наприклад, комісія УАН з вивчення природних багатств4

України, комісія енциклопедичного словника, видавницька комісіяІІ відділу УАН тощо. У 1919-1921 рр. В.І.Липський виконувавобов’язки секретаря ІІ відділу, віце-президента, а 12 червня 1922р. на загальному засіданні був обраний президентом УАН. У 1928р. за висновками комісії наркомата освіти України він пішов увідставку і переїхав до Одеси, де очолив ботанічний сад. Ще підчас роботи в УАН В.І. часто бував в Одесі: приймав участь у роботіРадіологічного з’їзду, у експедиціях з вивчення філофори, флориСухого лиману тощо. За результатами цих досліджень були вивченімежі розповсюдження цієї червоної водорості, відпрацьованаметодика збору і побудовані перші в Україні йодний та агаровийзаводи. У 1932-1933 рр. разом із дочкою Тетяною виїздив на о-вДжарилгач для вивчення розповсюдження Chrysopogon gryllis Trin.,який хотіли використовувати для виробництва щіток. Дані оброблені,але не надруковані. У 1933 р. В.І. пішов у відставку з-за небажанняпідтримувати ідеї Т.Д.Лисенка і до кінця життя працював науковимконсультантом ботанічного саду. На його честь були названі двароди: Lipskia Nevski (Apiaceae) та Lipskyella Jus. (Asteraceae) і 54нових види рослин.У В.І.Липського було шестеро дітей: дві доньки і чотири сини.Зараз за кордоном живуть його три онуки. Похований В.І. на ІІхристиянському цвинтарі. На будинку, що був побудованою нимдачею, подарованою ботанічному саду, є меморіальна дошка,присвячена цьому унікальному досліднику. Про те, яким талановитим,енергійним, працездатним був В.І., можна добре бачити з його зборів,написаним ним книг, зроблених ним фотографій. Він знав багатомов, у тому числі і мов народів Середньої Азії. Його учні згадувалипро нього як про дуже чуйну людину, яка могла вибачити невміннявисловити думки, але не прощала зради наукових принципів.5

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ГЕРБАРІЇ АКАД. В.І. ЛИПСЬКОГОШиян Н.М.Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, УкраїнаE-mail: herbarium-kw@ukr.netВ.І. Липський вважав гербарні колекції національним скарбом,і підкреслював, що справжній науковець у своїй роботі радшевідмовиться від бібліотеки, ніж від зразків (Липский, 1899). За своєжиття він зібрав чисельні матеріали з різних куточків світу і є знанимфахівцем з гербарної справи.Вже перші польові збори В.І. Липського-студента буливикористані його наставником, проф. Київського Імператорськогоуніверситету Св. Володимира І.Ф. Шмальгаузеном для написанняфундаментальної праці “Флора Юго-Западной России…” (1886). Ціматеріали, а також гербарії, зібрані ним в часи, коли по закінченнюнавчання В.І. Липський працював в цьому ж таки університеті напосаді консерватора ботанічного кабінету та асистента кафедриботаніки, зберігаються зараз в історичній колекції І.Ф. ШмальгаузенаНаціонального гербарію України (KW).Досвід роботи на посаді консерватора, широкі знаннязарубіжних колекцій помножені на зацікавленість щодо організаціїта удосконалення функціонування гербаріїв, як установ, яскравопроявилися в часи коли в 1894 – 1917 рр. В.І. Липський обіймаєпосаду хранителя гербарію Санкт-Петербурзького ботанічного саду.В цей час він долучив до наукового обігу сотні зразків, які лишалисянеоформленими в запасниках і, як результат, невідомі науковцям.До 75-річчя Гербарію Санкт-Петербурзького ботанічного саду В.І.Липський підготував роботу, що стосувалася історії становлення іфункціонування цієї колекції у 1823 – 1898 роках, а також абетковийпокажчик усіх матеріалів, що надійшли за ці роки до фондів (Липский,1898, 1899). На сторінках «Главнейших гербариев и ботаническихучреждений Западной Европы» (1901) автор ділиться досвідомроботи в європейських колекціях та аналізує переваги і недолікиорганізації цих установ. Гербарні матеріали самого В.І. Липського,зібрані в цей період під час чисельних подорожей до різних куточківРосійської імперії та зарубіжжя, зараз знаходяться в фондах ГербаріюБотанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН (LE).6

Після повернення до Києва у 1917 і аж до від’їзду в Одесу,В.І. Липський всі свої зусилля спрямував на організацію іфункціонування Всеукраїнської Академії Наук. Ця титанічна роботавідбирала майже увесь час, тому його наукова діяльність в ці рокистала менш інтенсивною і стосувалася переважно України та Кавказу(Шеляг-Сосонко, Зиман, 1983; Доброчаева, 1991; Мельник, 2003;Крецул, 2005; Шендеровський, 2009). Гербарні матеріали цьогоперіоду не чисельні (KW, MSUD).З 1928 року В.І. Липський на чолі Одеського ботанічного садуведе не лише роботу з розбудови колекцій власне саду, а й приділяєзначну увагу упорядкуванню гербарію університету та створеннютакої ж наукового зібрання при саді (Шеляг-Сосонко, Зиман, 1983;Доброчаева, 1991; Шендеровський, 2009). Дослідження фондівГербарію Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова(MSUD) виявили тут зразки 1930-х років зібрані В.І. Липським зБессарабії та Середньої Азії. Потрібно відмітити, що у 2003 р. значнукількість матеріалів вченого ми спостерігали в невеликій гербарнійколекції (до 8 тис. зразків), яка функціонувала безпосередньона території Одеського ботанічного саду, але яка не згадується влітературі як самостійне зібрання. Матеріали цього гербарію буливпорядковані, етикетовані і систематизовані. На даний момент доляцих зразків нам не відома.Таким чином, гербарні матеріали В.І. Липського, які мають неаби яке історичне і наукове значення на сьогодні достеменно відоміз колекцій KW, LE, MSUD.Herbarium materials of Аcad. V.I. LipskyShiyan N.M.The report presents the results of the search herbarium materials ofAcad. V.I. Lipsky and described their state of conservation in the KW,LE, MSUD.7

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ОДЕСЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ ВОЛОДИМИРАІПОЛИТОВИЧА ЛИПСЬКОГОКичук В.О. 1 , Тофанова Л.М. 2Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса,УкраїнаE-mail: 1 violietta.kichuk@bk.ru, 2 lidin@meta.ua11 березня 2013 р. виповнилося 150 років із дня народженнявидатного уродженця Волині (с. Самостріли Корецького районуРівненської області), вченого зі світовим ім’ям, мандрівника,фотографа, чудового знавця всіх ботанічних садів світу, президентаУкраїнської академії наук (ВУАН) Володимира ІполитовичаЛипського (1863-1937). 21 червня 1928 року В. І. приїхав до Одеси,де очолив Одеський ботанічний сад. Під час роботи в Одесі він внісзначний вклад у пожвавлення наукової роботи сад у, його розширення,виховання молодих науковців, впорядкування гербарію. У 1927 –1930 роках В.І. Липський вивчав водорості Чорного моря (зокремав районі Карадагської гідробіологічної станції), досліджуваввплив рослинності Атманайського лиману на Азовському морі наутворення та випадання солей, брав участь у роботах Українськогоінституту з каучуку та каучуконосів. Особливу увагу приділявдослідженню водорості філофори червоної., яка стала матеріаломдля виготовлення йоду та агар-агару, що на той час ввозили з-закордону. Так звані йодні експедиції на Чорному морі були проведеніу 1930—1931 роках на яхті «Сирена», на суднах «Друг жизни»та «Лысковский» і як наслідок в 1931 році завдяки діяльностіВ.І.Липського в Одесі було відкрито перший в Україні йодний завод(Доброчаева, Мокрицкий, 1991). Володимир Іполитович Липськийпрацював директором Одеського ботанічного саду до 1933 року, післячого подав у відставку у зв'язку із небажанням підтримувати ідеїТ. Д. Лисенка і до самої своєї смерті працював науковим консультантомботанічного саду. В 1936 здійснив останню наукову подорож – доУзбекистану та Туркменістану. Помер він 24 лютого 1937 р. в Одесі.Володимир Іполитович Липський особисто відкрив і описав 4 новихдля науки роди і понад 220 видів і різновидів рослин. Він зібраввеличезні колекції для природничих музеїв і написав більше 100наукових праць (Береговий, 1969). Основні наукові роботи вченого8

присвячені флористиці, систематиці, географії вищих рослин,гербарній справі, організації роботи ботанічних садів, історіївітчизняної ботаніки. Володимир Іполитович був людиноюунікальних здібностей, чудово володів усіма живими і мертвимиєвропейськими мовами. В.І.Липський досліджував рослинністьСухого лиману на півдні України (1927-1928), мінеральні радіоактивніджерела в Житомирській області (1927), водорості Чорного моря(1930-1931). На честь Володимира Іполитовича названі два новихроди (Lypskia родини Селерові та Lipskiella родини Айстрові)і 54 нових види рослин (наприклад, ковила Липського, чебрецьЛипського, молочай Липського, клен Липського, тюльпан Липськогота ін), які увійшли до флористичних зведень (Барбарич , 1958).В.І. Липський був науковим керівником аспірантів: Т. М Гольд,П. А. Сатановського, Н.З. Жаренко та І.І. Погребняка.Odessa’ life period of Vladimir Ippolitovich LipskyKіchuk V., Tofanova L.Vladimir Lipsky - ukrainian scientist, botanist, member of theUkrainian National Academy of Sciences, corresponding President ofthe USSR Academy of Sciences, director of the Odessa Botanical Garden(1928 – 1933).9

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Секція 1. Фітобіота і мікобіота наземних та водних екосистемБИОРАЗНООБРАЗИЕ ЦИАНОБАКТЕРИЙ И ВОДОРОСЛЕЙ ПЕЩЕРЫБАСКУНЧАКСКАЯ (АСТРАХАНСКАЯ ОБЛАСТЬ)Абдуллин Ш.Р.Башкирский государственный университет, Уфа, РоссияE-mail: abdullinshrbsu@mail.ruПроблема инвентаризации разнообразия автотрофной флоры, особенноее криптогамного блока, все еще далека от завершения. Это отрицательносказывается на решении проблемы сохранения биологического разнообразия.Пещеры – это специфические экосистемы со своей уникальной биотой,биоразнообразие которых изучено недостаточно (Coute, Chauveau, 1994;Абдуллин, 2005). Цель данной работы – изучить биоразнообразие цианобактерийи водорослей пещеры Баскунчакская.Пещера Баскунчакская расположена на территории Астраханской области(Россия) в верховьях балки Пещерная, впадающей с севера в котловину соляногоозера Баскунчак. Полость заложена в гипсах, по морфологии относится кгоризонтальным. Ее протяженность составляет 1480 м, максимальная глубина– около 32 м, объем – примерно 9400 м 3 (Белонович, Цой, 2002).Для выявления видового состава цианобактерий и водорослей в пещерев период 01-03.04.2011 было отобрано 17 проб. Выявление видового составацианобактерий и водорослей в пробах проводили в лаборатории стандартнымиметодами. Обилие оценивали по 7-балльной шкале. Для анализа использовалиметоды сравнительной флористики (Кузяхметов, Дубовик, 2001).В результате анализа собранного материала выявлено 25 видов ивнутривидовых таксонов цианобактерий и водорослей, относящихся к 3отделам, 7 порядкам, 12 семействам и 17 родам. Преобладали представителиотдела Chlorophyta, порядка Chlorococcalles, семейств Chlorococcaceaeи Chlorellaceae, родов Chlorococcum и Navicula; по сумме баллов обилияпреобладали и наиболее часто встречались виды Leptolyngbya gracillima (Zopf.)Anagn. et Komárek (F = 64,7 %), Nostoc punctiforme (Kütz.) Elenk. (F = 52,9 %),Mychonastes homosphaera (Skuja) Kalina et Punč. (F = 47,1 %) и Chlorococcuminfusionum (Schrank.) Menegh. (F = 41,2 %). Спектр жизненных форм:Ch 9P 5hydr. 5H 2M 1CF 1B 1X 1.Cyanobacteriae and algae biodiversity of Baskunchakskaya cave (Astrachanregion)Abdullin Sh.R.Cyanobacteriae and algae of Baskunchakskaya cave (Astrachan region) wereinvestigated. 25 species and infraspecific taxa from Cyanoprokaryota, Bacillariophytaand Chlorophyta were identified.10

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsФЕНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КАКТУСОВРОДА ECHINOPSIS ZUCC. В УСЛОВИЯХ СЕЗОННОГОКУЛЬТИВИРОВАНИЯ В ОТКРЫТОМ ГРУНТЕ ЦЕНТРАЛЬНОЙЧАСТИ УКРАИНЫАвекин Я. В.Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: avekinyaroslav@mail.ruНедавние выводы ведущих ботаников страны об изменении климатическихусловиях на территории Украины указывают на возможность круглогодичногоили сезонного культивирования новых растений - экзотов (Дідух, 2011). Опираясьна эту информацию, нами были проведены наблюдения за фенологическимиособенностями кактусов рода Echinopsis. Актуальность данной работызаключается в выявлении возможности культивации этих растений в открытомгрунте в качестве сезонного озеленения. Данный род считается одним из самыхнеприхотливых в культуре закрытого грунта, растения стойки к различнымзаболеваниям и вредителям, а также обладают высокой декоративностью,некоторые виды способны выдерживать заморозки до -2°C (Anderson, 2001).Фенологические исследования проводились в г. Помошная, который расположенна 48°13′59″ северной широты и 31°23′28″ восточной долготы, средняя высота надуровнем моря – 200 м. Территория характеризуется умеренно-континентальнымклиматом, мягкой зимой и довольно ранней весной. Лето сухое, довольно жаркоеи зачастую засушливое. Средняя температура июля составляет +21°C, января-5,5 °C (Географическая энциклопедия..,1989). Исследования проводились спомощью общепринятых методов (Алехин, 1938; Артюшенко, Федоров, 1979).Опыт был заложен 4.04.12. Растения Echinopsis tubiflora Zucc., Echinopsisoxygona Zucc., Echinopsis eyriesii Zucc. были высажены на светлый участок спористым питательным грунтом. Наблюдения показали, что активная вегетацияу кактусов началась неравномерно, у E. tubiflora и E. eyriesii с II-й декады апреля,а у E. оxygona, с I-й декады мая. Растения отличались довольно активным ростом.Прирост всех растений был примерно одинаковым и составлял 3,0 ± 1,1 мм закаждые 5 дней. Также, следует отметить, что за весь вегетационный период,растения активно цвели и плодоносили. Период цветения и плодоношения у E.tubiflora продолжался с III-й декады мая по I-ю декаду ноября. У E. oxygona соII-й декады июня по I-ю декаду октября, а у E. eyriesii с I-й декады июня по II-юдекаду октября. Конец вегетационного периода выпал на II-ю декаду ноября.Растения приостановились в росте и немного сморщились. В этот периоднаблюдались ночные заморозки до -5°C, а также обильные дождевые осадки вдневной период. Наблюдения показали, что у некоторых растений появилисьчастичные обморожения и загнивання корневой системы, в результате чего онибыли высажены в закрытый грунт и помещены в светлое, прохладное помещение.В результате наблюдений, можно предположить, что исследуемые видыкактусов рода Echinopsis можно культивировать в открытом грунте с апреляпо ноябрь без вреда для самих растений. Кактусы активно вегетируют, цветут11

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013и плодоносят, что дает возможность использовать эти растения для сезонногоозеленения приусадебных участков, и для создания экзотических островков вкультуре ландшафтного дизайна.Автор выражает благодарность научному руководителю, доценту Коваленко С.Г.Phenological characteristics of cactus genus Echinopsis Zucc. in seasonalcultivation in the open ground of the central part of UkraineAvekin Y.In this work the biology of the genus Echinopsis in the open ground of centralUkraine. The peculiarities of phenophases and ability to vegetative and reproductionfor use in ornamental gardening.ИНВАЗИОННЫЕ ВИДЫ РАСТЕНИЙ ВО ФЛОРАХ ПОБЕРЕЖИЙЛИМАНОВ И МАЛЫХ РЕК ЮГА ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИБондаренко Е.Ю.Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: Astrodozor@rambler.ruБыла исследована флора побережий лиманов и малых рек юга Одесскойобласти в междуречье Днестр-Тилигул. Выявлены инвазионно-активные виды[Протопопова и др., 2002; Протопопова и др., 2009], выяснены их хронотипи степень натурализации. Номенклатурные названия видов приводятся по(Mosyakin, Fedoronchuk,1999).В результате многолетних полевых исследований во флорах побережиймалых рек, в пределах исследованной территории междуречья, обнаружено 42инвазионных вида, из них по хронотипу доминируют кенофиты (52,4%), участиеэпекофитов – несколько выше, нежели в общей флоре междуречья – 88,1%. Тольково флоре побережий малых рек обнаружены три инвазионных вида растений:Cuscuta campestris Yunck., Raphanus raphanistrum L. и Solanum cornutum Lam.Во флоре побережий лиманов выявлено 50 инвазионных видов, из которых52,0% являются кенофитами, эпекофитов – 41 вид (82,0%). Только во флорахпобережий лиманов установлено произрастание видов: Atriplex sagittata Borkh.,Bidens frondosa L., Carthamus lanatus L., Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & Gray.,Helianthus tuberosus L., Hordeum murinum L., Salix fragilis L., Saponaria officinalisL., Setaria glauca (L.) P.Beauv., и Sinapis arvensis L.Обнаружено, что 40 инвазионных видов фиксируются как во флорепобережий лиманов, так и во флоре малых рек. Среди них такие древеснокустарниковыевиды как: Acer negundo L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle,Elaeagnus angustifolia L., Amorpha fruticosa L., Padus serotina (Ehrh.) Ag., Lyciumbarbarum L. Травянистые формы относятся к 10 семействам 29 родам 33 видам.Более всего представлены семейства Asteraceae (12 родов 15 видов), Brassicaceae(6 р. 6 в.), Poaceae (3р. 3в.), Apiaceae (2р. 2в.) Amaranthaceae (1р. 2в.). Такиесемейства как: Cannabaceae, Fabaceae, Malvaceae, Papaveraceae, Portulacaceae12

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsпредставлены одним родом и одним видом. Самые многочисленные родыSonchus (3 вида), Artemisia (2 в.) и Amaranthus (2в.). Большинство травянистыхрастений является однолетниками.Всего в низовьях междуречья Днестр – Тилигул обнаружено 53инвазионных вида растений из 48 родов и 19 семейств. (Протопопова и др.,2002). По хронотипу преобладают кенофиты (28 видов; 52,8%); по степенинатурализации – эпекофиты (44; 83,0%).Іnvasive species in floras estuaries and small rivers of south of the Odessa regionBondarenko E.Yu., Vasylyeva T.V.Was analyzed the invasion species of plants distributing in floras is set estuaries(50 species) and small rivers (42) in South of Ukraine. Forty species locations watchindicated as in floras estuary, as in floras small rivers.РАРИТЕТНІ ВИДИ ФЛОРИ ОСТРІВНИХ ЛІСІВГВІЗДЕЦЬКО-КІЦМАНСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО РАЙОНУВоробчук О.П., Буджак В.В.Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці,УкраїнаE-mail: budzhakv@gmail.comПрут-Дністровське межиріччя характеризується значним ступенемантропогенної трансформації. Природна рослинність тут збереглася лише вмісцях непридатних для сільськогосподарського використання. Проте такіділянки інтенсивно використовуються для сінокосіння, або випасу тварин.Особливої уваги заслуговують також лісові масиви, що збереглися на ційтериторії у вигляді невеликих острівних ділянок, площа яких рідко перевищуєкілька десятків гектарів. Не дивлячись на невелику їх площу та значнеантропогенне навантаження, острівні ліси Прут-Дністровського межиріччяє осередками збереження природної флори та рослинності. Вивчення їхфлористичного складу та структури дає уяву про характер рослинного покривудосліджуваної території в минулому.Нами досліджено 4 острівні ліси в межах Гвіздецько-Кіцманськогогеоботанічного району дубово-грабових та дубових лісів, який займає вузькусмугу Припуття в південній частині Кременецько-Хотинського геоботанічногоокругу, яка зі сходу обмежується західним макросхилом Хотинської височини,з півдня – р. Прут, з півночі – південною межею Лісостепу, а з північного заходу– Бистрицько-Тлумацьким Опіллям (Геоботанічне …, 1977).У складі флори острівних лісів регіону досліджень виявлено 157 видівсудинних рослин, які належать до 120 родів та до 55 родин.Встановлено зростання 4 видів, занесених до Червоної книги України (2009):Crocus heuffelianus Herb. (Iridaceae), Epipactis purpurata Smith., Plathanterabifolia (L.) Rich. (Orchidaceae), Lilium matragon L. (Liliaceae).13

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Популяція C. heuffelianus представлена на площі більше 10 га тахарактеризується високою щільністю – 5-30 генеративних особин на м 2 . Іншіраритетні види представлені поодинокими особинами.Rare species of flora insulated forests of Hvizdetsko-Kitsmansky geobotanicaldistrictVorobchuk O., Budzhak V.In the insulated forests Hvizdetsko-Kitsmansky geobotanical district is growing157 species of higher vascular plants, 4 of which are listed in the Red Book ofUkraine: Crocus heuffelianus Herb., Epipactis purpurata Smith., Plathantera bifolia(L.) Rich., Lilium matragon L.ВПЛИВ СЕРЕДОВИЩЕПЕРЕТВОРЮЮЧА ДІЯЛЬНОСТІКОЛОНІАЛЬНИХ ПОСЕЛЕНЬ ЧАПЛІ СІРОЇ (ARDEA CINEREA L.) НАРОСЛИННІСТЬ ОСОКОРОВИХ ЛІСІВГанжа Д.С.Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський»E-mail: ganzha_kr_r@ukr.netВплив зоогенного фактору на формування рослинного покриву та сукцесійніпроцеси у біогеоценозах особливо відчутні у місцях колоніальних поселенняхптахів де фіксуючи зміни у ценозах стає питання не тільки якісного порівнянняфлористичного складу, а й вираження цих змін числовою характеристикою.Такою числовою характеристикою може виступати коефіцієнт Жаккара.Дослідження проводились на території природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» у період 2008 – 2012 рр. Було закладено три пробних площі:№ 1 – лісовий заплавний біогеоценоз, який сформувався на місці, де ранішебула розташована колонія лелекоподібних, № 2 – сучасна колонія на острові«Погорілий», № 3 – контрольна ділянка, яка подібна за деревостаном та лісорослинними умовами лісовим біогеоценозам на пробних площах 1 та 2. Рослинніасоціації встановлено за домінантною класифікацією: І – ділянка на острові«Погорілий». Асоціація Populetum (nigrae) anthriscosum (longirostris); ІІ – ділянкау колишній колонії на території заповідника. Асоціація Populetum (nigrae) galiosum(aparine); ІІІ – контрольна ділянка осокорового лісу на території заповідника.Асоціація Populetum (nigrae) urticosum (dioica). Найбільш подібні між собоюрослинне угруповання, на місці колишньої колонії чапель та контрольна ділянказ показником коефіцієнта Жаккара 0,65. Сучасна колонія сірої чаплі на острові«Погорілий» за своїм флористичним складом менше подібна як по відношеннюдо колишньої колонії (0,57) і ще менше до контрольної ділянки (0,54). Найбільшвідмінні ділянки нинішньої колонії та контрольна. Трансформація рослинногопокриву виражається не тільки у зміні видового складу у травостої, а, насамперед,у зміні домінантних видів у трав’яному ярусі. Так домінування кропиви (Urticadioica L.) у нормі змінюється домінуванням буря’нисто-лісових видів (Galium14

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsaparine L, Anthriscus longirostris Bertol. Фітоценоз на колишній колонії (пп ІІ) засвоєю подібністю займає проміжне місце між фітоценозами на пп І та ІІ. Тутспостерігається поступове відновлення флори.Transformative influence of the gray heron colonies on vegetation poplar forestsGanzha D.S.Article is devoted to researches of influence of colonial settlements of a grayheron. Zhakkar’s factor was used for determination of similarity between vegetativegroups, which were formed in places of the former and modern colonies of herons.ЕКОТОПІЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ МІСТА ОДЕСИГерасимюк Н. В.Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: Natal1yaya@ukr.netСучасне місто, зазвичай, представлено цілою мозаїкою ландшафтів імікрокліматичних умов, що є частиною ділянок з певним мезокліматом (Троян,1988). Багато- і малоповерхова забудова, каналізаційні і водогінні системи,теплові і електричні станції, транспортні шляхи, фабрики, заводи, об’єктисільськогосподарського виробництва і зеленого будівництва розбиваютьвисхідний ландшафт на ділянки з різним режимом зволоження, температури,освітлення, різним хімічним і фізичним складом ґрунтів, тощо. З цих причинекологічні умови у місті досить сильно відрізняються від регіональних іпотребують дослідження окремих екотопів в ньому (Горышина, 1991).В межах міста Одеси можна виділити культурний та фінансовий центр,рекреаційні приморську і паркову зони, спальні райони малоповерховоїта висотної забудови, приватний сектор, промислові і транспортні зони,природоохоронні території та звалища. Однак, ці зони не мають чітких меж.Для кожної з зон характерна своя флора. У слід за Кучерявим (1981, 2001)ми поділили культивовану флору міста Одеси на такі групи: насадженнязагального використання, насадження обмеженого використання і насадженняспеціального призначення.До насаджень загального використання на території міста Одеси належать:1) парки всіх типів (культури і відпочинку, міські, районні, мікрорайонні,спортивні, меморіальні - 6 об’єктів, площею 171, 4 га); 2) сади житловихрайонів і об’єкти внутрішньо квартального озеленення; 3) сквери (26 об’єктів);6) бульвари; 7) гідропарк Лузанівський; 8) лісопарк Аеропортовський.До насаджень обмеженого використання міста Одеси належать: 1)насадження біля шкіл, дошкільних установ і інших навчальних закладів; 2)насадження санаторіїв і профілакторіїв, будинків відпочинку; 3) насадженняв зоні присадибної забудови; 4) насадження на території промисловихпідприємств; 5) насадження територій з особливим режимом охорони.15

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013До насаджень спеціального призначення відносяться: 1) нова і старатериторії Ботанічного саду ОНУ імені І.І.Мечникова, загальною площею 16га; 2) вуличні насадження; 3) насадження дендропарку і зоологічного саду; 4)насадження кладовищ (10 об’єктів, загальною площею приблизно 354, 1 га); 5)захисні насадження промислової зони та транспортних шляхів; 6) меліоративні іґрунтозакріплюючі насадження; 7) міські і приміські фруктові сади, розсадники.До інших типів насаджень належать рослини приморських і прилиманськихсхилів та смітників (Немерцалов, 2008). Таким чином, екотопічна структура м.Одеси досить різноманітна та цікава для вивчення.Ecotope structure flora of OdessaGerasimyuk N.The data on the division of the city of Odessa on the different zones of the cityand listed plantation of general, limited, special-purpose.УЛЬТРАСТРУКТУРА ПОВЕРХНІ ЛИСТКІВ ТА ЧАШОЛИСТКІВ ВИДІВРОДІВ CENTAURIUM HILL ТА SCHENKIA MANS. (GENTIANACEAE)ФЛОРИ УКРАЇНИГладка Т.О. 1 , Шиян Н.М. 2 , Футорна О.А. 1,21Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, УкраїнаЕ-mail: slobodyanuk.tanya@gmail.com2Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, Київ, УкраїнаЕ-mail: herbarium_kw@ukr.netДосліджуючи мікроморфологічні особливості представників родуCentaurium s.l. флори України, ми дослідили ультраструктуру поверхні листківта чашолистиків представників Centaurium s.str. та Schenkia: Centauriumerythraea Rafn, C. littorale (D. Turner) Gilmour subsp. uliginosum (Waldst. et Kit.)Rothm. ex Melderis, C. pulchellum (Sw.) Druce subsp. pulchellum, C. pulchellum(Sw.) Druce subsp. meyeri (Bunge) Tzvelev, Shenkia spicata (L.) G. Mans.). Дляцього використано гербарний матеріал, зібраний нами під час експедиційнихвиїздів, а також відібраний у фондах KW, KWU, MELIT. Зразки листків тачашолистиків фіксували на столику і напилювали тонким шаром золота.Ультраструктуру поверхні вивчали за допомогою СЕМ JSM-6060 LA. Описипроводились з використанням термінології, узагальненої в працях W. Bathlottта ін.; C. Chakrabarty, P. Mukherjee, С.Ф. Захаревич та ін. Для окремих видівопрацьовували матеріал, відібраний з різних точок ареалу.В результаті дослідження ультраструктури поверхні листових пластиноквстановлено, що досліджені таксони характеризуються амфістоматичнимтипом листка. Аномоцитні продихи неорієнтовані своєю довшою віссю вздовжсередньої жилки листка, рівномірно розміщені на обох поверхнях, на одномурівні з основними епідермальними клітинами. Клітини обох епідерм в усіхдосліджених зразків характеризуються чіткими контурами, розпластаними16

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ВИКОРИСТАННЯ ГІДРОФІТІВ В УМОВАХУРБАНІЗОВАНИХ ЛАНДШАФТІВДідух А. Я., Дідух М. Я., Мазур Т. П.Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна ННЦ “Інститут біології” Київськогонаціонального університету імені Тараса ШевченкаE-mail: ki26@bigmir.netЕкологічна ситуація сучасного міста це – взаємодія техногенних комплексівта урбанізованного ландшафту. За таких умов особливої актуальності набуваютьраціональне використання та охорона природних ресурсів, серед яких провіднемісце займають водні ландшафти. Природним та штучним водоймам в забудованійчастині міста, а також в приміському поясі та в приміській санітарно-захістнійзонах відводиться провідне місце в справі збереження і відновлення екологічногобалансу та мікроклімату (Лаптев, 2001). Вони також, частково, можуть взяти насебе вирішення питань фітосозологічних задач у справі збереження рідкісних тазникаючих видів гідрофільних рослин та тварин (Baensch, Paffrath, Seegers, 1992).Головною складовою такого урбанізованого ландшафту є природна рослинність,яка включає систему зелених насаджень безпосередньо на території міста та вприміських зонах. Площа таких зелених насаджень охоплює три територіальнопланувальнічастини міста: забудовної, приміського лісопаркового поясу та приміськоїсанітарно-захістної зони. Розміщення зелених насаджень за допомогоюрадіально-кільцевої системи планування підпорядковується принципам безперервностіта рівномірності в поєднанні з рельєфом та водним простором. В останнійчас відмічено відродження культури гідрофітів. Для їх озеленення можливевикористання міцевої та інтродукованної флори (Мазур, 2000). Зелені насадженнябезпосередньо впливають на планувальну структуру міста та є основним фактором,який сприяє створенню оптимальних екологічних, мікрокліматичних тасанітарно-гігієнічних умов життя міського населення.Наводимо перелік родин, перевірених видів та внутрішньовидових таксоівдля водойм різних типів: Acantaceae Juss. (5), Alismataceae Vent. (20), AmaranthaceaeJuss. (3), Amaryllidaceae Jaume St.-Hil. (2), Apiaceae Lindl (4), Araceae Juss.(12), Asteraceae Dum. (2), Azollaceae Lam. (2), Butomaceae L. (1), Cannaceae Juss.(4), Ceratophyllaceae S.F.Gray. (1). Cyperaceae Juss. (35). Haloragaceae Flind. (3),Hydrocharitaceae Juss (10), Iridaceae Juss. (6), Juncaceae Juss. (10), Lemnaceae S. F.Gray (4), Lentibulariaceae Rich. (3), Lobeliaceae Brown (5), Lythraceae Jaume St.-Hil(7), Marsiliaceae Mirb. (1), Menyanthaceae Dumort (4), Nymphaeaceae Salisb. (54),Onagraceae Juss. (2), Poaceae Barn. (19), Polygonaceae Juss. (2), Pontederiaceae Kunth(6), Potamogetonaceae Dum.(5), Primulaceae Ventenat (1), Salviniaceae Dum. (3).Ranunculaceae Juss. (5), Saururaceae Meyer (6). Scrophulariaceae Juss. (7), TrapaceaeDum. (4), Typhaceae Juss. (10).Запропонованний асортимент з 276 видів та внутрішньовидових таксонівгідрофітів, з 35 родин дасть можливість фахівцям, які працюють в напрямувідновлення та оздоблення природних та штучних водойм, підібрати рослинидля підсилення декоративного ефекту та відновлення біорізноманіття в умо-20

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsвах урбанізованних ландшафтів. Первинне випробування в умовах відкритогота захищеного ґрунтів проводиться впродовж 40 років у Ботанічному саду ім.акад О.В.Фоміна ННЦ “Інститут біології” Київського національного університетуімені Тараса Шевченка.Using of hydrophytes in conditions of urban areasDidukh A. Ya., Didukh N.Ya., Mazur T. P.We have proposed the assortment of 276 species and intraspecies taxons ofhydrophytes from 35 families that will help for choosing the plants for strengtheningof the decorative effect and renewal of the biodiversity in the different kind ofreservoirs in conditions of urban areas.FESTUCA EBELIANA ENUSTSCHENKO SP. NOV. – НОВЫЙ ДЛЯНАУКИ ВИД ВО ФЛОРЕ ТОМСКОЙ ОБЛАСТИЕнущенко И.В.Институт географии им. В.Б. Сочавы СО РАН, Иркутск, РоссияE-mail: deschampsia@yandex.ruНиже дается описание нового для науки вида овсяницы (Gramineae: FestucaL.), обнаруженной нами в фондах Гербария им. П.Н. Крылова (г. Томск).Festuca ebeliana Enustschenko sp. nov. – Растения (25) 30 – 45 (55) смвыс., плотнодерновинные, с внутривлагалищным возобновлением побегов.Дерновины разделены на б.м. обособленные пучки побегов, окруженные уоснования чехлами из влагалищ отмерших листьев. Влагалища внутреннихлистьев вегетативных побегов от основания на 1/3 и менее (чаще всего на 1/4)длины замкнутые. Листья с белесым оттенком (как у F. valesiaca), в сухомвиде желобчатые, по всей длине или только в верхней части б.м. шероховатые.На поперечном срезе округлые, обратнояйцевидные, (0,65) 0,7 – 0,9 мм вдиаметре, обычно с 7 проводящими пучками, внутри с 3 более-менее сильновыступающими ребрами, покрытыми короткими трихомами. Склеренхима влистовых пластинках располагается 3(5) тяжами. По сравнению с близкимиF. rupicola и F. valesiaca килевой и краевые склеренхимные тяжи в листовыхпластинках этого вида развиты слабее – состоят из 3-4 (а не 4 и более) клеток.Краевые часто сильно растянуты так, что практически сливаются с килевым.При этом боковые тяжи незначительно уступают по ширине килевому икраевым. В результате создается впечатление, что листовые пластинки напоперечном срезе имеют сплошной склеренхимный чехол (как у F. ovina),прерванный в отдельных местах. Колоски зеленые или розовато-фиолетовые,3–5-цветковые. Нижние цветковые чешуи (4) 4,5 – 5 мм дл., с остью 1 – 3 мм дл.Тип: Западная Сибирь, Томская область, С-В окрестности Томска, трассаТомск-Кузовлево, молодой сосновый лес, 6.VI.2009, А.Л. Эбель.Родство: Описываемый вид близок F. rupicola и F. valesiaca. Отличаетсявлагалищами вегетативных листьев замкнутыми от основания на 1/3 длины, а21

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013также особенностями развития и залегания склеренхимного чехла под нижнимэпидермисом листовых пластинок.Enushchenko I.V.The description of a new species of gramineous plants Festuca ebelianaEnustschenko from Tomsk region is givenИНВАЗИОННЫЕ ДРЕВЕСНО-КУСТАРНИКОВЫЕ ВИДЫ ВУРБАНОФЛОРЕ ГОРОДА ДОНЕЦКАЕрёменко Ю.А.Донецкий ботанический сад НАН Украины, Донецк, УкраинаE-mail: er_yu_al@ mail.ruФормирование ассортимента древесно-кустарниковых растений длязеленого строительства на юго-востоке Украины, в том числе в г. Донецке, восновном происходит за счет интродукции видов. В последние десятилетияв связи с активным привлечением в культуру древесных экзотов резкоувеличилось число дичающих интродуцентов, что может привести к ихинвазиям в природные сообщества.Ранее было установлено (Бурда, 1997), что спонтанно распространяются 12древесно-кустарниковых видов в пределах г. Донецка, из них к инвазионнымвидам был отнесен лишь Acer negundo L. В ходе исследования основныхочагов концентрации древесно-кустарниковых видов в г. Донецке обнаружен31 вид, дающий устойчивое семенное и вегетативное возобновление ираспространяющийся за пределы мест культивирования. Большинство из нихне представляют угрозы и неустойчивы в условиях урбанофлоры. Они чащевсего распространяются недалеко от мест первичной культуры или встречаютсявдоль железнодорожных путей, на обочинах дорог, газонах, свалках и пустырях(Еременко, 2011). Наиболее активно за последние годы распространяютсяследующие виды: Acer negundo L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle,Clematis vitalba L., Fraxinus lanceolata Borkh., Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch., Robinia pseudoacacia L., Ulmus pumila L. Эти виды заслуживают особоговнимания, так как являются инвазионными и расселяются не только в чертегорода, но и распространяются за его пределы. Так, на территории дендрарияДонецкого ботанического сада НАН Украины и в соседних санитарныхдревесных насаждениях отмечаются плотные заросли деревянистых лиан P.quinquefolia и C. vitalba. В одичавшем состоянии часто встречаются в скверахи парках г. Донецка, в лесополосах и других искусственных древесныхнасаждениях.Таким образом, видовой состав адвентивных древесно-кустарниковыхвидов в урбанофлоре Донецка за последние 15 лет увеличился более чем вдва раза. Появляются новые инвазионные виды, повышенная способность кнатурализации которых объясняется их предварительной акклиматизацией22

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsв ботанических садах и питомниках, обильным плодоношением и активнымвегетативным размножением, наличием опылителей, устойчивостью вновых экологических условиях, пластичностью биологических свойств.Invasive tree and shrub species of the Donetsk urban floraYeriomenko Yu.A.An increase of the number of invasive tree and shrub species of the Donetskurban flora has been pointed out. The most active species are spreading outside thecity. The main sources of their replenishment are introduction areas.МАКРОФІТИ ОХОТИН-КОМАРІВСЬКОГО ОЗЕРНО-БОЛОТНОГОКОМПЛЕКСУ ЗАКАЗНИКА «ЛЮБЧЕ» КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІЖалай І.М.Східноєвропейський національний університет ім. Л.Українки, Луцьк, УкраїнаE-mail: Tlisovskaia@mail.ruБотанічний заказник місцевого значення “Любче” створений з метоюзбереження унікального озерно-болотного комплексу, що сформувався на місціпрадавнього карстового провалля. Він розташований поблизу не великогос. Любче Ковельського р-ну Волинської обл., за 19 км на північ від Ковеля.На території озерно-болотного комплексу, який включає озера Комарівське іОхотин, виявлено рідкісні види рослин. Особливо цікавими і різноманітнимиє водні рослини заказника «Любче», які є дуже корисними для водойм, томущо сприяють розвитку літофільної фауни, яка приймає участь у самоочищенніводи та донних відкладень від органічних речовин і продуктів їх розпаду,бактерій. Незважаючи на те, що територія охороняється, спостерігається значнеантропогенне навантаження. Під час маршрутних обстежень 2011-2012 рр.було встановлено трапляння на території заказника 39-ти видів вищих водних іприбережно-водних рослин. Десять видів – представники класу Magnoliopsida– належать до 6 порядків, 6 родин, 6 родів, до класу Liliopsida належать 29видів, які відносяться до 10 порядків, 10 родин, 11 родів. Родинний аналізвстановив, що найчисельнішими є родини Potamogetonacea – 7 видів і Poaceae– 5 видів. Трьома видами представлені родини Cyperaceae, Hydrocharitaceae,двома – Lemnaceae, Holoragaceae, Nymphaeacea та ін.; по одному представникунараховують родини Iridaceae та Droseraceae. Созологічний аналіз виявив,що Aldrovanda vesiculosa є рідкісним видом (згідно созологічної класифікаціїостаннього видання Червоної книги України), Utricularia minor L. – вразливим,Sparganium minimum Walr – регіонально рідкісним у Волинській області.Aldrovanda vesiculosa L. також охороняється в Європі та занесена до Додатку IБернської конвенції. За нашими спостереженнями дуже рідко трапляються натериторії заказника види Aldrovanda vesiculosa L., Utricularia minor L., рідкотрапляються Potamogeton acutifolius L., Nympheae candida L., Lemna gibba23

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013L.; спорадично трапляються: Sagittaria sagittifolia L., Butomus umbelatum L.,Hottonia palustris L. Інші досліджені види більш поширені.Macrophytes of Ohotyn – Komarivskу lake-marsh complex reserve «Lubche»Kovel district of Volyn regionJalaj I. M.The modern state populations of 39 species of macrophytes Ohotyn – Komarivskуlake-marsh complex of reserve “Lubche” was investigated. Established distributionof macrophytes, including species listed in the Red Book of Ukraine - Aldrovandavesiculosa L., Utricularia minor L. and regionally rare species Sagittaria sagittifolia L.БИОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА МОХООБРАЗНЫХАНТРОПОГЕННО НАРУШЕННЫХ ТЕРРИТОРИЙ Г. СНЕЖНОЕДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИЗинченко Ю.В., Машталер А.В.Донецкий национальный университет, Донецк, УкраинаE-mail: golla@ukr.netБриофлора является весомым компонентом экосистем, существенновлияющим на микроклимат мест произрастания, на рост и возобновлениесосудистых растений. Мхи являются чувствительными организмами к действиюполлютантов, что позволяет использовать их в качестве индикаторов загрязнениясреды. Анализ их экобиоморф также является одним из важных показателейбриоиндикационных исследований, вследствие того, что они определяютприспособленность организма к условиям среды.Исследования проводились на территории г. Снежное Донецкой области впериод с апреля 2011 по август 2012 года. Было собрано 113 пакетов с материалом.Камеральная обработка данных проводилась в лаборатории кафедры ботаникии экологии биологического факультета ДонНУ по общепринятым методам иметодикам. Среди собранных образцов мохообразных было определено 13видов, которые относятся к 11 родам, 9 семействам, 6 порядкам, 1 классу, 1отделу.В соответствии с избранной классификацией экобиоморф (Бойко, 1999)были выделены следующие жизненные формы:1. подушковидная дерновина – более-менее компактные дерновинки до 2см и выше (Bryum argenteum Hedw., B. caespiticium Hedw.);2. плотная дерновина – гаметофиты покрыты густым ризоиднымвойлоком, скрепляющим их между собой. Характерно для акрокарпных мхов(Bryum funckii Schwaegr., Tortula muralis Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.)Brid.);3. рыхлая дерновина – побеги не скреплены ризоидным войлоком,находятся на некотором расстоянии друг от друга (Campyliadelphus chrysophyllus(Brid.) R.S. Chopra, Funaria hygrometrica Hedw.);24

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems4. малая подушка – побеги малых размеров, полусферической формы(Orthotrichum pumilum Sw.).5. плоский ковер – такой тип экобиоморфы характерен для плеврокарпныхмхов, имеет стелющееся расположение побегов в одной плоскости, которыеприкреплены к субстрату ризоидами (Hypnum cupressiforme Hedw., Leskeapolycarpa Hedw., Brachithecium velutinum (Hedw.) Schimp., Amblistegium subtile(Hedw.) Schimp., Pylaisia polyantha (Hedw.) Schimp.).Анализ спектра жизненных форм бриофитов показал, что в составебриофлоры г. Снежное преобладают такие жизненные формы, как плоскийковер – 5 видов (38,46%) и плотная дерновина – 3 вида (23,08%). В одинаковомколичестве представлены подушковидная дерновина – 2 вида (15,38%) ирыхлая дерновина – 2 вида (15,38%). В наименьшей степени представленаэкобиоморфа малая подушка – 1 вид (7,7%).Доминирование плоскоковровой и плотнодерновинной форм можетсвидетельствовать о мезоксероморфности бриофлоры г. Снежное. Наличиев спектре 5 жизненных форм говорит об относительно благоприятныхэкологических условиях для роста и развития мохообразных.Biomorphological structure on anthropogenically disturbed areas of Donetskregion bryofloraZinchenko Y., Mashtaler A.Determined the species composition of Bryophyta in the city Snezhnoe (13species). An analysis was made the spectrum of life forms of mosses. It was found thatthe life form is an adaptive response to growing conditions. Noted the predominanceof the vital form mat.ПРОИЗРАСТАНИЕ PHYSALIS ALKEKENGI L. В ИСКУССТВЕННЫХНАСАЖДЕНИЯХ СТЕПНОЙ ЗОНЫ УКРАИНЫИванько И. А, Леончук Н.Г.Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара,Днепропетровск, УкраинаE-mail: ivanko_irina@mail.ruФизалис обыкновенный (Physalis alkekengi L.) – это лесной, мезофитный,мезотрофный, гелиосциофитный вид, который в естественных условияхстепной зоны Украины изредка произрастает в сохранившихся байрачныхлесах, в основном локализуясь в верхних третях склонов и по опушкам.Данный вид был включен в предыдущую редакцию Красного списка видоврастений Днепропетровской области (1998). Геоботанические обследованияестественных лесов и искусственных насаждений Днепропетровской областипоказали, что на современном этапе существует тенденция активногоосвоения физалисом искусственных древесно-кустарниковых фитоценозов.Обширные куртины физалиса зарегистрированы в полезащитных25

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013акациево-ясеневых, акациевых насаждениях (окрестности сел Спасское,Андреевка Новомосковского района), на искусственно восстановленныхакациевыми насаждениями участках байраков (верховье балки Лозоватая).Особенности формирования куртин физалиса изучены в акациево-ясеневомнасаждении полуосветленного типа световой структуры с меланизированнымсветовым состоянием (окрестности с. Андреевка). В пределах изучаемогонасаждения физалис формирует обширные куртины до 100 м², в среднем - 60 м².Отмечена хорошая жизненность растений, достигающих фаз обильного цветенияи плодоношения. Среднее проективное покрытие по площади насаждения – 4,8%,в куртинах – 70%. Высота надземных побегов – 35-40 см. Надземная фитомассав куртинах – 52 г/м² воздушно сухого вещества. По типу подземных органовPhysalis alkekengi относится к длиннокорневищным растениям с кистекорневойуниверсальной корневой системой. Зарегистрированная глубина проникновениякорневой системы – 70 см. В почвенном слое 0-70 см в куртинах в среднемсодержится 98,8 г/м² подземных органов. Наибольшее количество подземнойфитомассы физалиса сосредоточено в горизонте 0-10 см (54,6%).Необходимо детальное изучение существующих ценопопуляций физалисаобыкновенного в искусственных насаждениях и включения данных насажденийв сеть природно-заповедных территорий Днепропетровской области какрезерватов для сохранения и возобновления данного ценного лесного вида.Vegetation of Physalis alkekengi L. at the artificial forests of steppe zone ofUkraineIvanko I.A., Leonchyk N.G.Peculiarities of vegetation of Physalis alkekengi L. at the artificial forests ofsteppe zone of Ukraine were reviewed. Data about overground and undergroundphytomass of Physalis at the acacia- ash plantations are presented.СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРИ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА«ЦЕЦИНО»Каланча О.В., Ванзар О.М., Романюк В.В.Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, УкраїнаE-mail: vanzar.72@mail.ruЛандшафтний заказник загальнодержавного значення «Цецино»розташований на західних околицях міста Чернівці (21-25 кв. Ревнянськоголісництва). При вершинної частини гори Цецино– найвищої точки (537 м. н. р.м) Чернівецької височини і Буковинського Передкарпаття.Створений 24.02.1964 р. рішенням Чернівецького облвиконкому (ОВК)№80/5 на площі 75 га як пам’ятка природи місцевого значення. Рішенням ОВКвід 29.12.1972 р. №473 об’єкту надано статус заказника зі збільшенням площідо 430 га, а Постановою Ради Міністрів (РМ) УРСР від 28.10.1974 р. № 500оголошено загальнодержавним.26

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsНами проведено структурний аналіз флори ландшафтного заказниказагальнодержавного значення «Цецино» на основі методичних порад В. Н.Шмідта. Встановлено, що переважну більшість у флорі ландшафтного заказника«Цецино» складають Покритонасінні (99.3%), на частку Голонасінних припадаєвсього 0.7%, що характерно для розподілу рослин по Земній кулі в цілому.Флора ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Цецино»представлена 10 провідними родинами: Asteraceae, Poaceae, Fabaceae,Lamiaceae, Rosaceae, Orchidaceae, Apiaceae, Ranunculaceae, Caryophylaceae таBrasicaceae.Проаналізувавши флору ландшафтного заказника загальнодержавногозначення ми встановили що вона представлена 55 родинами і 357 видами.Переважають Дводольні над Однодольними (4:1), і Покритонасінні переважаютьнад Голонасінними (38:1), що є характерним для флори України.У досліджуваній флорі домінують трав’янисті полікарпіки- 72,7%. Забіоморфами переважають гемікриптофіти (45,2%), менша частка геофітів-30,2% і терофітів- 13,7%. За характером споживання вологи переважаютьмезофіти - 49,8% і вдвічі меншою є група ксеромезофітів- 28%. За відношеннямдо освітленості переважають сциогеліофіти- 35,8% геліофіти становлять 31,2%;вдвічі менше сциофітів -17%. За вимогливістю до температурного режимунайбільше мезотермофітів - 60,2%. За ценотичною приуроченістю домінуютьсільванти - 32% та пратанти - 20%.Встановлений розподіл біоморф і екоморф флори ландшафтного заказниказагальнодержавного значення «Цецино» є подібним до лісостепових флорЄвросередземномор’я.Structural analysis of the flora landscape reserve «Tsetsino»Kalancha O., Vanzar O., Romanyuk V.Investigated systematic structure of the flora landscape reserve «Tsetsino».Established distribution biomorf and ekomorf by coenotic affinityСОСТОЯНИЕ И ЦЕНОТИЧЕСКАЯ ПРИУРОЧЕННОСТЬЦЕНОПОПУЛЯЦИЙ SALVIA AUSTRIACA В ЮГО-ЗАПАДНЫХРАЙОНАХ РОСТОВСКОЙ ОБЛАСТИКарасёва Т.А., Ковалёва В.А.Южный федеральный университет, Ростов-на-Дону, РоссияE-mail: takaras@yandex.ruSalvia austriaca Jacq. – паннонско-понтический вид, в Ростовской областираспространённый на восточной границе ареала. Занесён в Красную книгуобласти (2004). В период 2004-11 гг. на территории от х. Недвиговка до ст.Морская обследовано 8 ценопопуляций (ЦП) шалфея австрийского. 6 из нихприурочено к балочным системам, одна сохранилась на плакорном участкеи 1 – на вершине склона берега Таганрогского залива. Численность ЦП – от27

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 20135-6 до нескольких сотен особей. 3 ЦП шалфея обнаружены на сохранившихсяфрагментах сухих каменистых бедноразнотравно-типчаковых и типчаковоковылковыхстепей с низким видовым богатством и разреженным травостоем. Вэтих ценотических условиях шалфей австрийский, как правило, содоминирует сплотнодерновинными злаками. Плотность ЦП высокая: от 2,8 до 5,9 особей/м 2 .Здесь обнаружены особи всех возрастных стадий. Летний пожар 2009 г. не оказалзаметного негативного воздействия на ЦП шалфея окрестностей ст. Морская,восстановившую в 2010-11 гг. свою численность и роль в растительном покрове.4 ЦП входят в состав типично балочных сообществ, образованныхшироколистными злаками и степным и лугово-степным разнотравьем. Ихчисленность и плотность достоверно не отличаются от показателей степныхЦП (например, плотность ЦП у ост. п. «1300-ый км» – 3,4 особей/м 2 ), однаковизуальное обилие S. austriaca в этих условиях несколько ниже. Перезимовавшиевсходы здесь наблюдаются лишь на участках с разреженным покровом. Напримере 2 из этих ЦП подтверждена указанная в литературе устойчивость видак слабому и эпизодическому выпасу (Клеопов, 1927; Torok et al., 2011).Ещё одна ЦП S. austriaca, представленная лишь 6 особями, была найдена напырейно-бурьянистой залежи. Таким образом, в Северном Приазовье данныйвид проявляет свойства умеренного ценофоба. В распространении его диаспорможет принимать участие человек.A state and coenotic attachment of Salvia austriaca populations in the South-West areas of Rostov regionKarasyova T.A., Kovalyova V.A.8 native populations of Salvia austriaca have been studied in 2004-2011. Thespecies is presented in both plant communities dominated by meadow grasses andfragments of dry petrophytic steppe remained. S. austriaca is tolerant to low grazingpressure and can colonize sites with degraded vegetation.ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛОРИ ОКОЛИЦЬ С. ФУРМАНІВКА КІЛІЙСЬКОГОРАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІКичук В.О.Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: violietta.kichuk@bk.ruМатеріалом для дослідження послужили судинні рослини, які збирали підчас вегетаційного періоду 2011 року на ділянках з сильним антропогеннимнавантаженням, в околицях села Фурманівка Кілійського району Одеськоїобласті. Клімат території помірно-континентальний, з короткою теплоюзимою і тривалим, жарким літом. Протягом літа випадає 370-380 мм опадів.Середньомісячна річна температура становить 23 0 С. Осінь, звичайно, тепла ісуха, триває з вересня до початку грудня. Зима починається в середині грудня.Вона характеризується нестійким сніжним покривом (Природа, 1984).28

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsНами було обстежено узбережжя північно-східної частини озера Китайв районі с. Фурманівка. Рослини гербаризували за загальноприйнятимиметодиками (Скворцов, 1977). Їх визначення проводили за визначниками,флорами і монографічними зведеннями (Бур’яни, 1970; Губанов, 1976; Никитин,1983, Сорные растения, 1934-1935). Аналіз життєвих форм зібраних рослинпроводили за І. Г.Серебряковим (Серебряков, 1962), господарську цінністьрослин визначали за визначником (Определитель, 1987), монографічнимизведеннями (Васильєва, Коваленко, 2003). Було зібрано та визначено 30видів рослин, які належать до 27 родів, що входять до 15 родин. Провіднимиродинами за кількістю видів є: Айстрові (5), Бобові ( 4 роди). Таке розташуванняпровідних родин у дослідженій вибірці збігається з їх місцем у регіональнійфлорі (Васильєва, Коваленко, 2003), а також у синантропній флорі України(Протопопова, 1991). Серед зібраних рослин за життєвою формою переважаютьбагаторічні трави, серед них: Juncus gerardii Losel., Tribulus terrestris L. Аналізгосподарської цінності проводився за десятьма показниками. Як лікарськіможна використовувати 18 видів рослин, декоративні - 5 видів, кормовірослини -6 в., медоносні - один вид, харчові - 5 в., технічні - 5 в., отруйні - 2в., бур’янами є 6 видів рослин. Всі зібрані нами рослини були проаналізованіза належністю до екологічних груп. Серед зібраних рослин за гігроморфноюдомінують мезоксерофіти. Це такі види як: Cеntaurea soltitialis L, Tragopogonmajor Jacq. Аналіз геліоморф виявив домінування геліофітів. Серед них таківиди як: Marrubium vulgare L , Coronilla varia L.Отримані результати не можна вважати повними, однак, вони відображаютьіснуючі загальні тенденції флори регіону.Research Flora neighborhoods village Furmanovka Kiliysky district of OdessaregionKіchuk V.Was investigated flora of the northeastern coast of Lake Kitay. Collected andidentified 30 species from 27 genus and 15 families. The leading families are Asteraceaeand Fabaceae. Among the forms of life, dominated by perennial grasses, includingekobiomorf - mezokserofity and heliofity. Analyzed the economic value of plants.Harvested plants were analyzed as belonging to environmental groups.МЕТОДИКА ОЦЕНКИ ТРОФНОСТИ ВОДОЁМА ПО ИЗМЕРЕНИЮКОНЦЕНТРАЦИИ ХЛОРОФИЛЛА АКожемяка А.Б.Институт биологии южных морей им. А. О. Ковалевского НАНУ, Севастополь,УкраинаE-mail: AndreyKozhemiaka@rambler.ruПредлагается методика оценки трофности водоема на основе измеренияконцентраций хлорофилла а и ВОВ.29

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013В экспериментах использованы культуры пятнадцати видов водорослейчерноморского фитопланктона: Bacillariophyceae (9), Dinophyceae (4),Haptophyceae (1), Chlorophyceae (1). Диапазон изменения температуры составил16 – 23 0 С, интенсивности света 3.5–700 мкЕ×м -2 ×с -1 . Водоросли росли вполунепрерывной культуре в среде F/2. Изменение концентрации клеток в культуреопределяли подсчетом их прямым микроскопированием. Углерод измерялис применением метода газо-адсорбционной фронтальной хроматографии сдетектором катарометром после сжигания органического вещества методомДюма-Прегля – реализованными в анализаторе CHN-1. Ошибка измерений CHNанализане превышает 5%. Хлорофилл а измеряли флуориметрическим методом(Юнев, 1986) (в случае с Chlorophyceae расчетно-спектрофотометрическимметодом (Jeffrey, 1975)) в экстракте 90% водного раствора ацетона. Былополучено 84 точки. Рассчитано уравнение регрессии степенной функцииС=507×(Chla) 0.57 r 2 =0.74. Диапазон выборки концентрации хлорофилла а5–1324 мг/м 3 . Расчеты по данному уравнению дают завышенные результаты посравнению с опубликованными данными углерода ВОВ для глубоководной частиморя, не подверженной влиянию рек, и сопоставимые результаты, полученныедля приустьевого участка (Бурлакова, 1998, 2002). Вероятно, более высокиерезультаты расчетов связаны с разным насыщением основными биогеннымиэлементами фитопланктона в культурах и в глубоководной части моря. Поэтомупредлагается использовать расчеты по уравнению для приблизительных оценоктрофности участка водоема и возможного оборота автохтонного углерода ВОВгидробионтами высших трофических уровней. Для этого расчеты автохтонногоуглерода (мг/м 3 ), в период поступления биогенных элементов в водоем, когданаблюдается увеличение среднесуточной температуры и наименьшее влияниена биомассу фитопланктона высших трофических уровней в весенне-летнийпериод, принимать за максимально возможное содержание при некотороймаксимальной определяемой концентрации хлорофилла а (мг/м 3 ). Сопоставимыерасчётные и измеренные концентрации углерода ВОВ будут информироватьоб эвтрофности водоема. В случае превышения максимально возможногосодержания автохтонного ВОВ, что можно наблюдать весной в приустьевыхучастках, можно предполагать о значительном поступлении аллохтонногоВОВ. Также степенной коэффициент 0.57

Appendix B - GlobaLeaks v0.2 APITABLE OF CONTENTS1. Public API2. Submission API3. Tip API1 Public APIAPI accessible to all the users1.1 GET /nodeReturns information on the GlobaLeaks node.REQUESTRESPONSE200 (OK)Content-Type: application/json{"description":"GlobaLeaks node for testing my dissertation project.","maximum_namesize":128,"name":"NewcastleLeaks","tor2web_admin":false,"tor2web_unauth":true,"maximum_filesize":31457280,"email":"lorenzo@primiterra.it","languages":[{"code":"it","name":"Italiano"},{"code":"en","name":"English"}],31

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013The ecological characteristics of bryophytes Dobropolie (Donetsk region)Kolos O., Mashtaler A.In this paper present the ecological characteristics of bryophytes in the Donetskregion., City Dobropolie. Collecting a material was made from May, 2011 to August,2012. During this period it was defined 13 types of mosses. By us it was allocatedfactors influencing on growth of mosses, it is substratum type, illuminating intensity,moisture.ФЕНОЛЬНЫЕ ВЕЩЕСТВА ORIGANUM VULGARE L.Корнильев Г.В., Палий А.Е., Марко Н.В.Никитский ботанический сад – Национальный научный центр, Ялта, УкраинаE-mail: gurij-kornilev@yandex.ruOriganum vulgare L. – душица обыкновенная – евроазиатский вид, ареалкоторого охватывает Европу и Переднюю Азию (Алякин, 2010; Мирович, 2008).Ценными с точки зрения биологической активности являются эфирные маслаи экстракты сырья O. vulgare. Экстракт травы O. vulgare – составная частькомплексного препарата «Уролесан», применяющегося при лечении моче- ижелчевыводящей систем. Биологическую активность экстрактов O. vulgareопределяют прежде всего фенольные вещества: флавоноиды (лютеолин,лютеолин-7-глюкуронид, космосиин, хризин-7-глюкуронид, 5-изофлавон),гидроксикоричные кислоты (кофейная, хлорогеновая, ванилиновая) и дубильныевещества (Бойко, 2012; Мирович, 2008; Chun, 2005). Вместе с тем, состав истепень полноты перехода фенольных веществ из сырья в экстракты у различныхобразцов O. vulgare изучены недостаточно.Цель работы – сравнительный анализ качественного и количественногосостава фенольных веществ водно-этанольных экстрактов O.vulgareсортообразцов №№ 3, 17-7, 61 селекции НБС – ННЦ для их оценки в качествеисточников биологически активных веществ. Объект исследования – надземнаяоблиственная часть генеративных побегов, собранных в период массовогоцветения. Экстракцию проводили 50% этанолом при соотношении сырья иэкстрагента 1:10 настаиванием в течение 10 суток при комнатной температуре.Содержание фенольных веществ определяли методом ВЭЖХ.В изученных экстрактах O. vulgare идентифицированы гидроксикоричныекислоты и флавоны. Экстракт сортообразца №3 содержит 2235 мг/100 г сырьярозмариновой кислоты, 22,54 мг/100 г кофейной кислоты, 54,57 мг/100 глютеолина и 83,75 мг/100 г лютеолин-7-гликозида. Экстракт сортообразца№17-7 содержит 1961 мг/100 г розмариновой кислоты, 14,32 мг/100 г кофейнойкислоты, 207,1 мг/100 г лютеолин-7-гликозида. Экстракт сортообразца №61содержит 2536 мг/100 г розмариновой кислоты, 22,63 мг/100 г кофейнойкислоты и 1346 мг/100 г лютеолин-7-гликозида. Таким образом, средиисследуемых сортообразцов O. vulgare максимальное содержание фенольныхвеществ отмечено в экстракте сортообразца № 61, который представляетинтерес в качестве перспективного источника биологически активных веществ.32

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsPhenolic Substances of Origanum vulgare L.Kornil’yev G., Paliy A., Marko N.Qualitative and quantitative compositions of phenolic substances of waterethanolicextracts of Origanum vulgare L. specimens № 3, 17-7, 61 introductionedin NBS-NSC have been defined. In the extracts caffeic acid and rosemarinic acid,luteolin and luteolin-7-glycoside were identified. Due to phenolic substances containthe specimen № 61 extract has been distinguished.К ИЗУЧЕНИЮ ЛИШАЙНИКОВ СЕБЕЖСКОГО ПООЗЕРЬЯ(ПСКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ, РОССИЯ)Крюкова Е.М.Псковский государственный университет, Псков, РоссияE-mail: katerinka0908@yandex.ruПод влиянием постоянно возрастающего антропогенного воздействияпроисходит нарушение естественных экосистем, приводящее к сокращениючисленности и исчезновению видов различных систематических групп, вчастности лишайников. Но биологическое разнообразие многих территорийостается еще недостаточно изученным.Целью нашей работы было изучение лихенобиоты западной частиСебежского Поозерья. Исследованная территория расположена в крайней югозападнойчасти Себежского района Псковской области на границе России,Латвии и Белоруссии.Изучение лихенобиоты осуществлялось в полевой период 2012 годамаршрутным методом. Сбор материала проводился общепринятыми методами(Окснер, 1974). Определение осуществляли стандартными методами влабораторных условиях.В составе лихенобиоты западной части Себежского Поозерья к настоящемувремени выявлено 53 вида лишайников, относящихся к 29 родам, 13 семействам,6 порядкам, 1 классу (Lecanoromycetes), 1 отделу (Ascomycota) системы H.T.Lumbsch et al. (2010). В лихенобиоте исследуемой территории доминируетпорядок Lecanorales (5 семейств, 15 родов, 30 видов). Наибольшее количествовидов насчитывается в семействе Parmeliaceae (16). Род Cladonia включаетнаибольшее число видов (10). По одному роду и виду насчитывается в трехпорядках: Candelariales (Candelariella xanthostigma), Ostropales (Phlyctis argena),Pertusariales (Pertusaria amara).Виды лишайников исследованной территории относятся к 3биоморфологическим типам. Наиболее многочисленным по числу видовявляется тип листоватых лишайников (24), например, Hypogymnia tubulosa,Lepraria incana, Parmelia sulcata, Vulpicida pinastri. Кустистых видовнасчитывается 19 видов. Среди них Anaptychia ciliaris, Cladonia arbuscula,Pseudevernia furfuraceae, Ramalina farinacea. К группе накипных лишайниковотносятся 10 видов: Hypocenomyce scalaris, Chaenotheca ferruginea, Lecanoracarpinea, Scoliciosporum chlorococcum и др.33

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Обнаруженные виды лишайников относятся к 4 эколого-субстратнымгруппам: эпифиты (39 видов) – Cladonia fimbriata, Evernia prunastri, Leprariaincana, Physconia enteroxantha, Usnea hirta и др.; эпиксилы (8) – Cladoniapleurota, Hypogymnia physodes, Parmeliopsis ambigua; эпигеиды (7) – Cetrariaislandica, Cladonia cornuta, Peltigera malaceae; эпилиты (5) – Phaeophyscianigricans, Physcia caesia, Xanthoparmelia conspersa. Сумма видов лишайниковразных эколого-субстратных групп выше фактического числа видов, т.к.экологически пластичные виды отнесены к нескольким субстратным группам.Так, Xanthoria parietina, Phaeophyscia orbicularis были обнаружены на трехтипах субстрата.Выявленные виды относятся к следующим географическим элементам:бореальному (29 видов) (Cladonia macilenta); неморальному (17) (Ramalinafastigiata); мультизональному (7) (Peltigera rufescens). Они представляют двеареалогические группы: мультирегиональные (36) (Melanelia elegantula);голарктические (17) (Usnea subfloridana).На коре деревьев Tilia cordata обнаружен заслуживающий охраны вид –Ramalina fraxinea.Лихенобиота западной части Себежского Поозерья весьма разнообразна,требуется дальнейшее изучение данной территории.Lichens of the Sebezh Lakeland (Pskov region, Russia)Kryukova E.M.The lichens of the west part of the Sebezh Lakeland were studied. By now 53lichen species from 29 genera, 13 families, 6 orders, 1 class, 1 phylum were found.The analyses of lichen life forms, geographical elements and areal groups are given.Distribution of lichens in relation to substrate is discussed. Rare species are noted.МХИ УМЕРЕННО ВЛАЖНЫХ И НИВАЛЬНЫХ МЕСТООБИТАНИЙКОРЯКСКОГО НАГОРЬЯКузьмина Е.А.¹, Кузьмина Е.Ю².¹Санкт-Петербургский государственный университет, Санкт-Петербург,РоссияE-mail: ekuzmina@yandex.ru²Ботанический Институт Академии Наук, Санкт-Петербург, РоссияКорякское нагорье расположено на крайнем Северо-Востоке России, между59°40' и 63°40' с. ш. и 163°50' и 179°40' в. д. В растительных сообществахсеверных территорий большая роль принадлежит мхам, они часто являютсядоминантами и эдификаторами растительности. Для выявления особенностейраспределения видов мхов по территории Корякского нагорья фиксироваласьих экологическая и ценотическая приуроченность, а также характер ихучастия в формировании ценозов (Кузьмина, 1990; 1993). Наиболее важнымифакторами в условиях Метаарктики, влияющими на распространение мхов,34

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsявляются характер и степень увлажнения почв и условия распределенияснежного покрова. Эти факторы особенно важны, так как в подобныхусловиях повышается влияние перераспределения снежного покрова, чтоусиливает контрастность режима увлажнения в разных экотопах. На данныймомент флора мхов Корякского нагорья насчитывает 283 вида (Кузьмина,2012). По характеру и степени увлажнения почв, местообитания, в которыхпроизрастают мхи Корякского нагорья, были разделены на 4 группы типовэкотопов: сырые и переувлажненные, умеренно влажные, нивальные и сухие.Мхи местообитаний с умеренно влажным и нивальным режимом увлажненияиграют довольно значительную роль в сложении растительного покрова.Экотопы с умеренно влажными почвами приурочены к понижениям насклонах и террасах и к нижним частям склонов гор, распространены онии на равнинах. В травяных (мезоморфных) сообществах: лугах, луговинахи луговинных тундрах выявлено 57 видов мхов. Заросли кустарников истлаников - травяные, травяно-кустарничковые и моховые ольховники, ивнякии ерники – развиваются, в основном, в нижних частях склонов и на террасах.Здесь отмечен 71 вид мхов. В тундровых сообществах на умеренно влажныхэкотопах выявлено 67 видов мхов. Нивальные местообитания расположеныв местах снежных забоев и приурочены к крупным поздностаивающимснежникам. Они характеризуется сокращенным вегетационным периодоми постоянным, обычно проточным или полупроточным, увлажнением отстаивающих снежников. В сырых разнотравно-кустарничковых, дриадовыхи моховых нивальных тундрах в основании склонов и в местах снежныхзабоев выявлено наибольшее для этого типа экотопов количество видов – 21.В умеренно влажных мохово-ивковых и травяных сообществах в нижнихчастях склонов и в умеренно сухих моховых группировках у подножийостанцовых скал и каменистых склонов обнаружено по 14 видов мхов.Mosses of moderatly moist and nival habitats of the Koryak UplandKuzmina E. A., Kuzmina E. Yu.We found out the extent of participation of mosses in combination of communitiesplaced the moderately moist and nival habitats of the Koryak Upland. There isconsiderable proportion of mosses in vegetation of that region. Cenosis of shrubs, elfinwoods and tundra are particular rich in mosses. There are fewer varieties of mossesfound near bottoms of single rocks and stony mountainsides.35

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ВОДОРОСТІ ЯК ТЕСТ ОРГАНІЗМИ ПРИ ОЦІНЦІ ТОКСИЧНОСТІВАЖКИХ МЕТАЛІВМальцев Є.І., Решетило В.О.Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького,Мелітополь, УкраїнаE-mail: mz_5@ukr.netЗ метою отримання систематичної об'єктивної інформації про зміни стануґрунту, виявлення їх причин і тенденцій розвитку, оптимізації впливу людинина ґрунтовий покрив формують систему моніторингу стану ґрунтів. Ступіньта характер забруднення ґрунту можна оцінювати різними способами, в томучислі, шляхом біоіндикації і біотестування. Ґрунтові водорості мають високучутливість до дії різних факторів навколишнього середовища і можуть бутивикористані для вивчення токсичності важких металів. Метою роботи буловстановлення характеру дії різної концентрації іонів важких металів (купруму таплюмбуму) на види ґрунтових водоростей в лабораторних умовах. Концентраціїметалу підібрали так, щоб вони були більше і менше ГДК купруму та плюмбуму.Використовувалася ацетат купруму, сульфат купруму, хлорид купруму, хлоридплюмбуму. У якості тест-об’єктів вибрані поширені у різних типах ґрунтів видиEustigmatos magnus (B. Petersen) Hibberd, Botrydiopsis archiza Borzi, Tetracystisaggregatа Brown et Bold, Stichococcus bacillarias Nägeli, Oocystis parva W. etG.S. West. Досліджені види водоростей у порядку зменшення їх стійкості доіонів купруму на фоні аніону неорганічної кислоти, формують наступний ряд:Tetracystis aggregatа (ЛД 100більш 50 мг/л при концентрації клітин у досліді1∙10 5 клітин/мл), Stichococcus bacillarias, Botridioptis arhiza (ЛД 10050 мг/л приконцентрації клітин у досліді 1∙10 5 і 1∙10 4 клітин/мл відповідно), Eustigmatosmagnus (ЛД 10010 мг/л при концентрації клітин у досліді 1∙10 6 клітин/мл і ЛД 1003мг/л при концентрації клітин у досліді 1∙10 3 і клітин/мл). На фоні аніону органічноїкислоти токсичність іону купруму зменшується порівняно із варіантами заніонами неорганічної кислоти. Порівняння ступені токсичності плюмбуму ікупруму на фоні дії однакового аніону (Cl - ) показало, що купрум має більшвиражену токсичну дію, ніж плюмбум на водорості. На стійкість водоростейдо дії важких металів впливає початкова концентрація клітин, застосована удосліді. Концентрація у діапазоні 1∙10 4 - 1∙10 6 клітин/мл виявилась достатньоюдля досліджень токсичності купруму до концентрацій перевищуючих ГДК у16 разів. Збільшення початкової концентрації клітин водоростей у дослідіпідсилює їх стійкість до дії важких металів. При дослідженні більш високихконцентрацій важких металів доцільним є використання більшої концентраціїклітин водоростей а також використання солей органічних кислот.Algae as a test is organisms for the estimation of toxicness of heavy metalsMaltsev E.I., Reshetilo V.O.The importance of algae departments, namely Chlorophytа, Eustigmatophytaand Xanthophyta as the bioindicators of heahu metals was considered. The toxic36

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsconcentraitions of copper and lead for Eustigmatos magnus, Botrydiopsis archiza,Tetracystis aggregate, Stichococcus bacillarias, Oocystis parva were determined.ЕПІФІТНІ ЛИШАЙНИКИ ПАРКУ ІМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА(ОДЕСА, УКРАЇНА)Назарчук Ю.С., Ляліков Я.В.Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: bio_july@hotmail.comЛишайники є дуже зручними індикаторами стану атмосферного повітрязавдяки високій чутливості до забруднення; споживанню необхіднихнеорганічних сполук з атмосфери. До переваг ліхеноіндикаційних методів слідвіднести те, що вони є порівняно дешевими, швидкими (Оніщенко, 2000), атакож дають змогу провести оцінку багаторічної ситуації навколишньогосередовища. Одеса є не лише великим промисловим та портовим містомУкраїни, але й одним з курортно-туристичних центрів України. Першеобумовлює значне техногенне навантаження на повітряний басейн, друге– високі вимоги до якості стану атмосферного повітря. Велике значення упідтримці якості атмосферного повітря відіграють зелені насадження міста,особливо парки. Парк ім. Т.Г. Шевченка – один з найкрупніших парків м.Одеси, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, площаякого (згідно рішенню Одеської міської ради №1759-VI від 28.02.2012) складає44,3597 га. Дендрофлора парку нараховує 92 види (Попова, 2007).В ході досліджень епіфітної ліхенофлори парка ім. Т.Г. Шевченка нами буловиявлено 27 видів лишайників, які належать до 20 родів, 8 родин та 3 порядків.Цікавою була знахідка Candelaria concolor, яка зростала на Acer platanoides. C.concolor в степовій зоні Одеської області була раніше знайдена у Тарутинськихлісах, Дальницькому лісі, у «Діброві болотного дубу» на р. Дністер та удендропарку Перемоги у м. Одеса, тобто у штучних лісових ценозах, яківідзначаються відносно великим віком насаджень. До найбільш поширених натериторії парку видів лишайників відносяться Physcia adscendens, Phaeophysciaorbicularis та Xanthoria parietina які зустрічаються на всіх видах дерев.Найбільш рідкісними видами лишайників парку були Arthopyrenia punctiformis,Ramalina pollinaria, C. concolor, Lecania cyrtella.Спостерігається значна залежність видового складу лишайників від умовосвітлення форофіту. Під густою кроною, при сильному затіненні зазвичайлишайники майже не ростуть. Найбільша кількість видів лишайниківспостерігається в добре та помірно освітлених місцях зростання. У добреосвітлених місцях зустрічаються такі види, як Amandinea punctata, Caloplacalobulata, C. pyracea, Lecanora carpinea, L. hagenii та X. polycarpa.37

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Epiphytic lichens of the park named after T.G. Shevchenko (Odessa, Ukraine)Nazarchuk Yu.S., Lyalikov Ya.V.We studied the epiphytic lichens of park named after T.G. Shevchenko. The mostcommon species in the park were Physcia adscendens, Phaeophyscia orbicularisand Xanthoria parietina are found at all species of trees. The most rare species oflichen were Arthopyrenia punctiformis, Ramalina pollinaria, Candelaria concolor,Lecania cyrtella.ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ВИДА CYCLOTELLA COMTA В СОСТАВЕФИТОПЛАНКТОНА РЕК ПАМБАК И ТАНДЗУТМамян А.С. 1 , Гамбарян Л.Р. 21Институт Гидроэкологии и Ихтиологии в составе научного центра Зоологиии Гидроэкологии НАН РА, Ереван, Армения2Ереванский Государственный Университет, Ереван, АрменияE-mail: a_mamyan@mail.ruВ период с 2009-2012 гг. исследовалось фитопланктонное сообщество рекПамбак и Тандзут. В изученный период в альгоценозе рек доминирующейгруппой являлись диатомовые водоросли, по своим качественным иколичественным показателям. Диатомовые водоросли, входящие вфитопланктон рек принадлежали двум классам Centrophyceae и Pennatophyceae.Класс Pennatophyceae, превалировал по показателям видового разнообразия, вклассе Centrophyceae, особый интерес вызвал вид C. comta, который являлсяпостоянным представителем планктона рек.Следует отметить, что за весь период исследований вид C. comta, в составепланктона рек Памбак и Тандзут был отмечен с низкими количественнымипоказателями, однако в августе 2012г. были зарегистрированы его максимальныеколичественные показатели. Целью данной работы явилось выявление связимежду увеличением количественных показателей вида C. comta и некоторымиабиотическим факторами среды.Вид C. comta, является космополитом, соответствует группе β-0 бета -олигосапробов, по отношению к pH-алкалифильный, по отношению к соленостиолигогалоб-индифферентный,по местообитанию - планктонный вид.Динамика изменения количественных показателей вида C. сomta, в рекеТандзут за 4 года колебалась в пределах 7-10 тыс кл/л по численности, побиомассе 0.02-0.3 г/м 3 .В сентябре 2009г., в планктоне реки Памбак, зарегистрированымаксимальные показатели вида C. comta, составив по численности 88 тыс. кл/л,а по биомассе 1.7 г/м 3 соответственно.В развитии вида C. comta, в фитопланктоне реки Тандзут, наблюдаласьнесколько иная картина. В период с 2009-2011гг. среднегодовые показателисоставляли по численности 10 тыс. кл/л, а по биомассе 0.2г/м 3 , а в августе2012г., численность составила 3176 тыс. кл/л, биомасса 6.99 г/м 3 соответсвенно.38

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsЭто составило 93.8% численности и около 88.4% общей биомассы диатомовыхводорослей, а также 76.7 % численности и 53.7% всего фитопланктона.Для выявления причин бурного развития вида C. comta, был проведенкорелляционно-регрессионный анализ между количественными показателямии некоторыми абиотическими факторами среды, такими как температура, pH,растворенный кислород (O 2), БПК 5.В результате анализа данных полученатесная обратная связь лишь с показателями pH (r=-0.97),что позволяетпредположить что для увеличения количественных показателей вида C. comta,важным фактором является изменение показателей pH воды.Characteristics of the growth of the species Cyclotella comta in the phytoplanktoncomposition of the Pambak and Tandzut riversMamyan A. S., Hambaryan L. R.Development dynamics of C. comta species in Pambak and Tandzut rivers werestudied. Complete correlation analysis between quantitative indicators of indicatedspecies and some abiotic environmental factors revealed close connectivity only onpH value and abiotic factors.ВЛИЯНИЕ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ НА МОРФО-АНАТОМИЧЕСКИЕ ИФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ОВОЩНЫХ КУЛЬТУРМангаладзе Н., Киладзе Н.Государственный университет Акакия Церетели, Кутаиси, ГрузияE-mail: nino.mangaladze@mail.ruСогласно современным авторам, минеральные элементы необходимы дляпрорастания семян, формирования вегетативных органов, цветения и развитияплодов.Целью работы являлось изучение роли микроэлементов (I, B, Cu, Zn,Mn, Co) в развитии морфологических и анатомических структур растений ипротекании метаболических процессов в растительной клетке (кориандра,сельдерея, редьки и лука поррея)Практическое значение работы - получены сведения о роли микроэелементов(I, B, Cu, Zn, Mn, Co) в формировании вегетативных органов, цветков и плодововощных растений. Эти сведения имеют значение для научного управлениовощеводством.Семена экспериментальных рестений обрабатывали 0,02% растворомизучаемы микроэлементов. наблюдение за растениями велось в разные фазы ихразвития. Для водных культур использовали раствор Кноппа. Состав веществв растениях определяли классическими методами выявления органических инеорганических компонентов, широко используемыми в физиологии растений.Полученные данные обрабатывали статистическим методом Стьюдента.Эффект микроэелементов зависит от фазы развития растения. Влияниемикроэлементов неодинаково выражено и в зависимости от породы растений.39

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Влияние микроэлементов на растение не имеет односторонный характер.Ни один из исследованных микроэелементов не проявил однозначноположительное, или отрицательное влияние. Бор способствует вегетациии размножению растений, процесса метаболизма в растительной клетке,однако не влияет на прорастание семян или даже мешает этому процессу.Цинк способствует вегетации, однако тормозит активность каталазы.Кобальт не оказывает влияния или даже тормозит активность пероксидазы иполифенолоксидазы, однако способствует развития других физиологическихпроцессов в растителной клетке. Таким образом, специфическое воздействиемикроэлементов на растения дает возможность их целенаправленногоприменения в сельском хозяйстве.The Ompact of Microelemens on Morpho-anayomical and PhysiologicalCharacteristics of VegetablesMangaladze N., Kiladze N.Microelements play an important role in the process of metabolism in livingorganisms. The paper deals with the impact of microelements (J, B, Cu, Zn, Mn,Co) in vegetables (coriander, parsley, radish, and leek) on morpho-anatomical andsome physiological characteristics. The data is crucial for scientific management ofagriculture (horticulture).ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОСТІ ҐРУНТІВ ЗА УМОВ ВПЛИВУАМІАЧНОЇ СЕЛІТРИМикайло І.І., Кривцова М.В., Ніколайчук В.І.ДВНЗ «Ужгородський Національний Університет», Ужгород, УкраїнаE-mail: irin.mikaylo@gmail.comНезбалансоване застосування мінеральних добрив призводить допорушення екологічної рівноваги в системі ґрунт-рослина-людина (Патика,2003). Застосування різних агроприйомів в сільському господарстві дляпідвищення продуктивності рослинної продукції не завжди є економічновиправданим, через те, що може погіршуватись санітарний стан довкілля,зокрема ґрунту. Властивість ґрунту пригнічувати ріст і розвиток вищихрослин розуміють під фітотоксичністю ґрунту. Фітотоксичний ефект можеспричинюватись, згідно даних літератури (Balicka, 1975; Sobieszczanski,1975), різними видами полютантів та токсинами мікробного походження.Оцінку фітотоксичності ґрунту проводили на ґрунтових пластинках методомКрасильникова (Кабиров, 1997). В якості тест-об'єкту застосували пшеницюозиму (Triticum aestivum L). Для дослідження використовували ґрунт з попередньовнесеними концентраціями аміачної селітри з розрахунку 15 г, 30 г, 45 г на 100см 2 . В ході експерименту вираховували схожість насіння, довжину пагона ікореня у всіх варіантах, співвідношення надземної і підземної частини рослинта фітотоксичний ефект (ФЕ). Статистичну обробку результатів проводили звикористанням програми Microsoft Exсel.40

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsНайвищий фітотоксичний ефект, що становив 50,55±0,7%, виявлялиу ґрунті, з внесеною концентрацією аміачного добрива 45 г/см 2 . Про цесвідчать морфометричні параметри тест-культур, що були найменшими упорівнянні з контролем та з рослинами інших варіантів. Схожість насінняконтролю становила 87%. Найнижче значення ФЕ (39,36±1,4%) реєструвалипри дослідженні ґрунту, з внесеною концентрацією аміачної селітри 15 г/см 2 .Встановлено, що під впливом нітратних добрив спостерігається лише зниженнячисельності різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів. Саме томуфітотоксичний ефект ґрунту обумовлений внесеними аміачними добривами іпрямо пропорційний концентрації досліджуваного мінерального добрива.Soil phytotoxity estimation under the ammonium nitrate influence conditionsMykaylo I., Krivtsova M., Nikolaichuk V.Soil phytotoxic effect under the ammonium nitrate influence conditions has beeninvestigated. It has been set, that the soil phytotoxic effect is directly proportional tothe studied mineral fertilizer concentration.ЛИПИДЫ И УГЛЕВОДОРОДЫ В МАКРО- И МИКРОБИОТЕПРИБРЕЖНЫХ ЗАРОСЛЕВЫХ СООБЩЕСТВ ЮГО-ЗАПАДНОЙОКОНЕЧНОСТИ КРЫМА (ЧЕРНОЕ МОРЕ)Миронов О.А.Институт биологии южных морей им. А.О. Ковалевского, Севастополь, УкраинаE-mail: mironov87@gmail.comЗаросли макрофитов широко распространены в прибрежной зоне Крыма.Основную массу на твердых грунтах составляют водоросли рода Cystoseira.В свою очередь они покрыты микроводорослями (в основном диатомовыми),масса которых по данным (Маккавеева, 1979) доходит до 3,5 г на 1 кг макрофита.Вполне понятно, что такое сочетание макро- и микробиоты создает условия длясуществования представителей многих десятков видов морской фауны, находящихв прибрежных зарослях корм и защиту. Липиды являются энергетическимматериалом пищевой цепи, близки по своему химическому строению куглеводородам, и, по-видимому, вместе участвуют в метаболических процессах.Также известно, что в условиях нефтяного загрязнения накопление нефтяныхуглеводородов в гидробионтах идет в тканях, богатых липидами, а нефтяноезагрязнение стимулирует образование липидов в гидробионтах (Миронов О.Г.,1985). В этой связи представляет интерес изучение липидно-углеводородногосостава макро- и микробиоты прибрежных зарослевых сообществ.Объектом исследования являлась бурая водоросль цистозира спокрывающими ее микроводорослями. Сбор материала осуществлялся в трехточках акватории юго-западной оконечности Крыма на глубинах до 1 м впериод 2010 – 2012 гг. Сбор и обработка проб проводились по ранее описаннойметодике (Миронов О.А., 2010).41

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013В период проведения работ уровень нефтяного загрязнения морской водынаходился в пределах ПДК (0,05 мг/л) и его влияние на липидно-углеводородныйсостав исследованных объектов можно исключить.Осредненные результаты содержания липидов за весь период наблюденийсоставляли для цистозиры 2,37+0,04 мг/100мг, а для микроводорослей 3,06+0,22мг/100мг. Количество углеводородов - 0,69+0,04 мг/100мг и 1,17+0,14 мг/100мгсоответственно.Таким образом, впервые получены многолетние данные по содержаниюлипидов и углеводородов в микро- и макроводорослях прибрежной зоны югозападнойоконечности Крыма, имеющей важное рекреационное значение.Полученные данные могут быть использованы как для экомониторинга, так идля оценки перспективности развития прибрежной ихтиофауны.Учитывая низкий уровень нефтяного загрязнения морской воды можнополагать, что биогенные углеводороды составляют основную часть общегоколичества углеводородов в исследованных объектах.Lipids and hydrocarbons in the macro- and microbiota of the coastal spinneycommunities of the south-western Crimean coastal zone (the Black Sea)Mironov O.In the coastal waters of the south-western extremity of the Crimea the study oflipid hydrocarbon composition of the most abundant macrophytes (Cystoseira), aswell as microalgae, that cover them (mostly diatoms) was conducted. The followingresults were obtained: the amount of lipids for Cystoseira was 2,37+0,04 mg/100mg,and 3,06+0,22 mg/100mg for microalgae; amount of hydrocarbons was 0,69+0,04mg/100mg and 1,17+0,14 mg/100mg respectively.ЦІКАВІ ЗНАХІДКИ THYMUS SERPYLLUM L. НА ЛЬВІВЩИНІНачичко В. О.Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, УкраїнаE-mail: nachichko@rambler.ruThymus serpyllum L. – бореальний вид, широко розповсюджений у Західній таЦентральній Європі, Скандинавії, Західному і Східному Сибіру та приурочений доугруповань борових пісків (Ložienė, 2002). Південна межа поширення цього видув Україні, за даними літературних джерел, досить чітко проходить по південніймежі Полісся, включаючи на заході території Розточчя та Малого Полісся. Вонаокреслюється лінією: Львів – Золочів – Броди – Шепетівка – Житомир – Київ– Ніжин – Глухів. Як окремий, віддалений на південь, локалітет наводитьсямісцезнаходження в околицях м. Вінниця (Клоков, 1960; Pawłowski, 1967).В ході критичного опрацювання гербарних зразків роду Thymus L. длятериторії заходу України, в колекціях гербаріїв LW та LWS нами були виявленідва зразки T. serpyllum, які зібрані в локалітетах, розташованих далеко напівдень від межі суцільного поширення виду. Ці локалітети зосереджені воколицях смт. Журавно (s. dat., H. Łobarzewski, LWS № 81399) та м. Миколаїв42

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems(s. dat., Jarolim, LW № 114196) відповідно у Жидачівському та Миколаївськомурайонах Львівської області.Влітку 2012 р., під час польових досліджень, нами виявлено місцезнаходженняT. serpyllum поблизу с. Тростянець Миколаївського району Львівської області,яке, напевно, відповідає збору Jarolim: північні околиці, гора на виїзді із села;N 49°33´9,76´´, E 23°59´35,33´´, 296 м н. р. м. (6.07.2012, В. Начичко, VN315). Цей локалітет характеризується виходами піску, на яких природно ростеPinus sylvestris L., формуючи невеликий за площею ліс на вершині гори. Накрутому південному схилі, між поодинокими молодими рослинами P. sylvestrisта Crataegus monogyna Jacq., сформовані ділянки трав’яного угрупованнякласу Koelerio-Corynephoretea Klika in Klika et Novak 1941, до складу якоговходить T. serpyllum. Загальне проективне покриття травостою становить 65-70 %, проективне покриття T. serpyllum – 25-30 %. До складу ценозу входятьтакож Medicago procumbens Bess. (10-15 %), Artemisia campestris L. (5-7 %),Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl. (3-5 %), Poa compressa L. (3-5 %), Silenevulgaris (Moench) Garcke (2-3 %), Lepidium ruderale L. (2-3 %), Gypsophilapaniculata L. (2-3 %), Euphorbia cyparissias L. (2-3 %), Sedum acre L. (2-3 %),Calamagrostis epigeios (L.) Roth. (1-2 %), Poa nemoralis L. (1-2 %), Potentillaarenaria Borkh. (1-2 %), Plantago lanceolata L. (1-2 %). Поодиноко трапляютьсяKnautia arvensis (L.) Coult., Echium vulgare L., Conyza canadensis (L.) Cronquist,Convolvulus arvensis L., Anthyllis macrocephala Wend., Verbascum densiflorumBertol., Centaurea rhenana Boreau, Achillea millefolium L., Hypericum perforatum L.Таким чином, на сьогодні на заході України відомі три місцезнаходженняT. serpyllum, віддалені від території його суцільного поширення. Ці локалітети,вірогідно, є південними форпостами, в яких вид має змогу існувати завдякинаявності сприятливих факторів середовища. Лімітуючим з цих факторів є типсубстрату, до якого приурочений T. serpyllum.Interesting finds of Thymus serpillum L. in Lviv regionNachychko V.Based on herbarium specimens and conducted field investigations three localitiesof Thymus serpyllum L. that distant from the boundary of its continuous distribution,are revealed: Lviv Reg.: Mykolaiv Distr.: v. Trostyanets, Mykolaiv city; ZhydachivDistr.: v. Zhuravno.ВИДОВОЕ РАЗНООБРАЗИЕ МИКРОСКОПИЧЕСКИХ ГРИБОВ,ВЫДЕЛЕННЫХ ИЗ ГИПСОКАРТОНАПисьменная Ю.Б., Суббота А. Г., Наконечная Л. Т., Курченко И.Н.Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины,Киев, УкраинаE-mail: labgribimv@rambler.ruМикроскопические грибы занимают доминирующее положение средиорганизмов, вызывающих биоповреждения искусственных каменистых43

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013субстратов. Среди них остается неисследованной микобиота гипсокартона,масштаб производства и использования которого в последние годы значительноувеличился. Нами был изучен видовой состав микроскопических грибов 200образцов влагостойкого и обычного гипсокартона украинского производства.В результате установлена естественная микобиота гипсокартона, которая былапредставлена 55 штаммами микроскопических грибов 18 родов двух отделовZygomycota и Ascomycotа, включая их анаморфные стадии. У обычногогипсокартона производства 2005 г. микобиота включала 8 видов, среди которыхдоминировали: Stachybotrys chartarum; Chaetomium globosum; Dicyma aureum;Alternaria infectoria. Из аналогичного гипсокартона производства 2010 г.было выделено 29 видов, где доминировали Alternaria sp., Chaetomium sp.,Stachybotrys chartarum, Aspergillus flavipes, Aspergillus flavus, Cladosporiumsphaerospermum, Aspergillus ustus, Cochliobolos hawaiiensis. Микобиотавлагостойкого гипсокартона (2010 г.) - была наиболее разнообразной:представлена 31 видом; среди них часто встречались: Alternaria chlamydospora,Penicillium sp., Chaetomium sp., Aspergillus flavipes, Stachybotrys chartarum,Trichoderma viride, Synsephalastrum rasemosus. Анализируя полученные данныес использованием коэффициента Жаккара, установлено наибольшее числообщих видов (43,75%) для микобиот обычного и влагостойкого гипсокартонапроизводства 2010 г. Отмечено доминирование на картоне микроскопическихгрибов родов: Aspergillus, Chaetomium, Dicyma, Penicillium, Trichoderma; нагипсе - Alternaria, Cladosporium, Stachybotrys.Работа была выполнена на базе Испытательной лаборатории грибостойкостии микробиологических исследований технических, медицинских изделий иматериалов отдела физиологии и систематики микромицетов.The species diversity of microscopic fungi isolated from gypsum plasterboardPysmenna Y., Subbota A., Nakonechna L., Кurchenko I.Mycobiota of 200 samples of 3 types of gypsum plasterboard was studied. 55isolated strains were labeled as 18 genera of phylums Zygomycota, Ascomycota,including their anamorphic stages. The most common species of mycobiota ofcommon and moisture-resistant gypsum plasterboards (manufactured in 2010) wereconducted.МІКРОКОСМИ ЯК ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МОДЕЛІ ДЛЯПРОГНОЗУВАННЯ ЗМІН ФІТОБІОТИ НАЗЕМНИХ ТА ВОДНИХЕКОСИСТЕМРуденко С.С., Шпак Я. В.Чернівецькій національний університет імені Юрія ФедьковичаE-mail: rudenko.prof.eco@gmail.comШтучні екосистеми, що відомі під назвою «мікрокосми», є зручнимимоделями для прогнозування техногенне детермінованих змін як окремих44

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsвидів рослин, так і їх угруповань. Ці модельні екосистеми, перш за все,зручні тим, що мають чітко окреслені межі. Останнє дозволяє здійснювати вних не лише пооб’єктну, але й цілісну екосистемну оцінку. Нами розробленімікрокосми для прогнозування змін як наземних (лісових), так і водних(річкових, озерних) екосистем. Технологія створення обох типів мікрокосміврозроблялася в три етапи: створення моделей мікрокосмів, розробка методикиімітації антропогенних факторів, добір високочутливих тестових параметрівдля аналізу.Наземні мікрокосми було застосовані для прогнозування змін лісовихекосистем під впливом кислотних дощів та парникового ефекту. Для створенняцього типу мікрокосмів у 5–літрові пластикові бутлі вмонтовували самосівлісоформуючих видів разом з трав’яним покривом та підстилкою. Для зборупідземних вод використо вували спеціальні ємності, які прикріплювали до днаосновного корпусу. Було виявлено 17 тест–ознак, які з’являються у деревнихрослин під впливом імітованих кислотних дощів та підвищених температур:всихання стовбуру, ураження гілок або (та) стовбуру фітопатогенними грибами,почорніння гілок або (та) стовбуру, ураження бруньок фітопатогеннимигрибами, опадання бруньок, почорніння бруньок, в’янення та всиханнялистків, ураження листків фітопатогенними грибами, пожовтіння листків,посилена некротизація у місцях контакту гілок сусідніх дерев, дефоліація, атакож верхівковий, точковий, крайовий або плямистий некрози листків. Бувзапропонований інтегральний показник для оцінки стійкості деревних порід довідповідних чинників.Водні мікрокосми розробляли з метою прогнозування змін фітобіотилентичних (ставкових ) екосистем під впливом такого забруднювача як хром.Останній широко використовується в Західній Україні для дублення шкіри. Длястворення водних мікрокосмів також використовували 5–літрові пластиковіпляшки. Кожний мікрокосм цього типу включав по одній рослині кладофориі роголисника, два самця рибок гупі та три екземпляри котушки рогової. Уроголисника чутливими тест–ознаками виявились сумарна довжина стебел такількість листкових кілець. Натомість у кладофори ефективних тест–ознак задії цього полютанта виявити не вдалося. Запропоновано формулу для оцінкистійкості фітобіонтів до імітованих у мікрокосмах полютантів.Microcosms as experimental models for prognosis of changes phytobioticterrestrial and aquatic ecosystemsRudenko S.S., Shpak Y.V.Were developed of models overground (forest) and water (pond) artificialecosystems «microcosm» for predicting the impact of anthropogenic factors onphytobiota. Were selected organisms for sustainable existence of appropriateartificial ecosystems. In addition, methods have been developed simulating acid rain,greenhouse effect, water pollution by chromium. Were found sensitive componentsof the phytobiota and sensitive tests to predict changes of plant communities for theactions of the studied factors.45

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Characteristic features of the flora macrophytes Hetmansky national parkSkliar M., Skliar Yu.The information on the species composition and structure of the flora of higheraquatic plants within the central section of riverbed Vorskla river in Hetmanskynational parkАНАЛІЗ СЕЗОННОЇ ТА ДОБОВОЇ ДИНАМІКИ ПИЛКУ ВETULA УПОВІТРІ М. ВІННИЦІСлободянюк Л.В., Родінкова В.В., Мазур О.І., Мотрук І.І.Вінницький національний медичний університет, Вінниця, УкраїнаE-mail: pavonia83@gmail.comУ Вінницькому регіоні є близько 25 основних груп рослин, пилкові зерна(п.з.) яких здатні спричиняти алергічні захворювання. До них належить береза(Вetula), пилок якої має властивість швидко переноситись на значні відстані,що може істотно вплинути на зміну концентрацій алергенного п.з. у атмосферідо або після місцевого періоду цвітіння. Цей феномен потребує належногопрогнозування.Метою нашого дослідження стала оцінка сезонних та добових особливостейпалінації Вetula на території м. Вінниці під час сезону 2012 року.Відбір проб для визначення концентрації пилку у 1 м 3 повітря здійснювавсяволюметричним методом з використанням вловлювача пилку та спор Буркард(Burkard). У 2012 році аналіз вмісту пилку берези проводився з 1 березня по 31жовтня у щодвігодинному режимі.При аналізі закономірностей пилкування берези використовувалась системаSILAM, розроблена Фінським Метеорологічним інститутом (ФМІ). Її метою єоцінка і прогнозування атмосферної концентрації алергенного пилку в Європі.Дослідження показали, що період пилкування Вetula у 2012 році розпочавсяз кінця березня і тривав до початку травня. Сезонний максимум палінаціїВetula у Вінниці спостерігався між 10 і 25 квітня. Перша значна і максимальнаконцентрація пилку (1600 п.з./м 3 ) була зареєстрована 21 квітня. Натомість 22квітня кількість пилку в повітрі різко зменшилась (до 200 п.з./м 3 ), а наступногодня (23 квітня) спостерігалось різке збільшення, яке досягло 1000 п.з./м 3 повітря.Результати щодвігодинного моніторингу показують, що максимальнаконцентрація п.з. берези впродовж сезону спостерігалась між 11 та 16 годинами,мінімальна кількість припадала на 23 годину. У день сезонного максимуму 21квітня пік спостерігався о 16-ій годині дня, що вказує на його місцеве походження,адже викид пилку деревами відбувається у денні години. Аналізуючи характеррозповсюдження пилку берези у Європі 21 квітня 2012 року у системі SILAM,бачимо, що у цей час концентрації п.з. Betula перевищували 1000 п.з./м3 назначній території Західної та Центральної частини Правобережної України.Висновки: Пилок берези у повітрі Вінниці має локальне походження.Комп’ютерне моделювання його траєкторій може підвищити точністьалергопрогнозів.48

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsAnalysis of seasonal and diurnal dynamics of Вetula pollen dispersal in VinnitsaairSlobodyanuk L.V., Rodinkova V.V., Mazur O.I., Motruk I.I.The article deals with seasonal and diurnal pattern of Betula pollination inVinnytsia region (Ukraine). Seasonal peaks are registered at the last ten-day periodof April. Analysis of the diurnal pollination pattern using the SILAM system showedthat peaks are formed by local pollen fractions mostly.ВИЯВЛЕННЯ ТОКСИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОЗАКЛІТИННИХМЕТАБОЛІТІВ PENICILLIUM ROSEO-PURPUREUM НА РОСЛИННИХТЕСТ - ОБ’ЄКТАХ.Слюсаренко О.М., Кривицька Т.М., Кулак Ю.О., Ляховецька О.Б.Ботанічний сад ОНУ ім. І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: ku_lucky@ukr.netУ попередніх дослідах було виділено біологічно активний і доситьперспективний для впровадження у біотехнології штам мікроміцету P.roseopurpureumз наявністю антагоністичної активності по відношенню до токсигеннихфітопатогенних мікроміцетів родів Aspergillus, Alternaria, Fusarium, Botrytis.Виготовлений на основі P.roseo-purpureum експериментальний зразокпрепарату показав позитивну дію (пригнічення збудника захворювання) науражені борошнистої росою дерев’янисті рослини: магонію падуболистну(Mahonia aquifolium) , барбарис звичайний (Berberis vulgaris), 1-3 річні сіянціклену гостролистого (Acer platanoides).У наступній серії дослідів токсичні властивості культуральної рідиниP.roseo-purpureum виявляли на тест-рослинах: капуста (сорт Білосніжка),томат (сорт Новинка Придністров’я), озима м’яка пшениця (сорти Косовиця,Литанівка) у період їх найбільшої чутливості – від насіння до проростків, зазагальноприйнятими у мікології та фітопатології методиками та у відповідностіз держстандартом для насіння сільськогосподарських культур (Билай, 1982;ДСТУ 4138-2002).Фітотоксичну дію враховували за умови зменшення значення показникасхожості насіння та по ростовим характеристикам пророслих насінин повідношенню до контролю (Билай,1982).Встановлено, що нативна культуральна рідина P.roseo – purpureumхарактеризувалася токсичною дією по відношенню до насіння капусти сортуБілосніжка. Схожість насіння у даному варіанті досліду становила 59,4% відзначення контролю. Середня довжина корінців становила 58,5%, а довжинавсього проростку – 61,6% до контролю. Крім того, замочування насіння укультуральні рідині призвело до пригнічення процесу накопичення біомасипроростками капусти – 57,4% до контролю. Тобто, вторинні метаболітиP.roseo – purpureum виявили значну токсичну дію на даному тест-об’єкті. Прирозведенні культуральної рідини у співвідношенні 1:50 показник схожості49

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013насіння капусти дорівнював контролю, а показники ростових характеристиквідхилились у сторону збільшення порівняно з контролем (довжина корінців –113,0%, довжина надземної частини – 115,0%, показник накопичення біомасипроростками – 105,0% від значення контролю).При обробці насіння томату cорту Новинка Придністров’я нативноюкультуральною рідиною P. roseo-purpureum не було виявлено фітотоксичноїдії за показниками схожості та довжини проростків, у той час як показникнакопичення біомаси проростками виявився зниженим (69,7% до контролю),що відображає фітотоксичну дію за цим показником. Замочування насінняу розведенні культуральної рідини у співвідношенні 1:50 стимулювало рісткорінців у довжину (130,0% до контролю) та загальну довжину проростків(116,0% до контролю) томату.Ростові характеристики насіння пшениці сорту Косовиця, обробленогокультуральною рідиною P. roseo-purpureum відповідали значенням контролю, адля насіння сорту Литанівка вони були дещо зниженими (енергія проростання– 76,0% , схожість – 84,0% до контролю).Таким чином, у проведених дослідах було виявлено, що використанні, якоднодольні так і дводольні тест-рослини можуть слугувати для виявленняактивності вторинних метаболітів P. roseo-purpureum, причому найбільшчутливим тест-об’єктом були проростки капусти сорту Білосніжка; штам P.roseo-purpureum виявився активним продуцентом вторинних метаболітів, що ібуло показано у наведених результатах дослідів.Screening of phytotoxic properties of P.roseo-purpureum concerning cultivatedplantsSlyusarenko O.N., Krivitskaya T.N., Kulak J.A., Liachovetskaja O.B.Screening of phytotoxic properties of active strain P.roseo-purpureum was madeconcerning cultivated plants. It was established that the toxic effect of the culturefiltrate on tasted plants was mainly due to the presence of active secondary metabolites.КРАСНОКНИЖНЫЙ ВИД CAPPARIS ROSANOWIANA B. FEDTSCH. НАЮЖНОМ УСТЮРТЕТажетдинова Д.МИнститут генофонда растительного и животного мира АН РУз, Ташкент,УзбекистанE-mail: dilarom.tajetdinova@yahoo.comПлато Устюрт расположено на западе Аральского моря и находится натерритории трёх государств: Республика Узбекистан, Республика Казахстани Республика Туркменистан. Это самая большая территория, имеющаяхарактерную орографию, климат, флору и фауну.Южной часть Каракалпакской Устюрт расположен обширный шор —солончак с солевой коркой на поверхности – Барсакельмес (по-каракалпакский50

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsэто означает «пойдешь — не вернешься»: солончак очень топкий), глубокаявпадина Ассаке-Аудан, сливающаяся с Сарыкамышской котловиной и Южнойчасти Восточного чинкаРастительные ландшафты на Устюрте формировались за счет растенийпервичной гамады и пестроцветной флоры (Попов, 1923), фрагменты которойсохранились в современном растительном покрове плато в виде редкихвидов. Этих редких виды включаются в Красных книгах Узбекистана. Изкраснокнижного виды на южном Устюрте распространено реликт Malococarpuscrithmifolius (Retz.) C.F.May. и эндемик Euphorbia sclerocyathium Korov.et M.Pop.Наших флористических исследованиях проводилось в 2011-2012 гг. наюжных частях Каракалпакской Устюрт. Идентификация собранных материаловисследования показала, что нами найдены новые редкие вида Capparisrosanowiana B. Fedtsch. (координаты - N 43 0 07.580, E 057 0 38.318 и N 43 0 10.332,E 057 0 21.435, 14.05.2012) ранее не указанного для южного Устюрта, занесенныев Красную книгу (2009).2. Capparis rosanowiana B. Fedtsch. – Каперцы Розанова. Многолетнеетравянистое растение с многочисленными простертыми, колючими побегамидлиной до 1 м. Листья продолговато-ланцетные. Цветки в пазухах листьеводиночные, правильные, жёлтые, много тычиночные. Плод – коробочка,ланцетной формы, длиной до 30 см, бурый, с продольными жилками. Цветёт вмае-июне, плодоносит в июле-августе.Статус 2. Редкий эндемик южного Памироалая. Распространен наТашкентский, Сурхандарьинский вилояты: Западный Тянь-Шань: Пскемский,Чаткальский хребты; Памироaлай. За пределами Узбекистана встречается вТаджикистан, Кыргызстан. Местообитания мягкие увлажненные субстраты, варчовникахСохранность природных ресурсов данного участка довольно высокой.Но существуют потенциальные угрозы изменения структуры ландшафтавоздействия техногенных факторов геологической разведки и дальнейшейэксплуатации нефтегазовых месторождений. В связи с выше изложеннымвозникает серьезный вопрос об охране вида Capparis rosanowiana B. Fedtsch.The species Capparis rosanowiana B. Fedtsch. of Red books on the southern ofUstyurtTajetdinova D.M.Our floristic researches (2011-2012) and data of herbarium (TASH) show that,by us are found new rare species Capparis rosanowiana B. Fedtsch. (N 43007.580,E 057038.318 and N 43010.332, E 057021.435, 5/14/2012) earliern’t specified forsouthern of Ustyurt, brought in the Red book (2009).51

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ИССЛЕДОВАНИЕ БАНКА СЕМЯН ОБСЫХАЮЩЕЙ ОТМЕЛИТихонов А.В.Институт биологии внутренних вод им. И.Д. Папанина РАНE-mail: sandrokes@rambler.ruОтбор проб производился на обсыхающей песчаной отмели Рыбинскоговодохранилища в конце августа 2012 г. В пределах пляжа 14х60 м былозаложено 12 профилей с 4(5) точками для отбора проб на каждом. Банк семянисследуемой территории включает в себя семена 21 вида водных и сухопутныхмакрофитов. Разнообразие семян варьировало от 3-6 до 10-11 видов на профильи от 1-4 до 9 видов на пробу. Чаще всего (примерно в половине случаев)в пробе было по 2 или 3 вида. Полностью пустыми оказалось 6 проб. На 8из 12 профилей максимальное разнообразие приходилось на верную частьпрофиля, в одном случае – на нижнюю, 3 профиля не имели чётко выраженногомаксимума. Всего в отобранных пробах было выявлено 1490 семян, из которых1047 относятся к Betula pendula, составляя 70,3 % от общего их количества.Все семена берёзы, принесённые к берегу водой в один короткий промежутоквремени, были сосредоточены в средней части профилей. При исключенииэтих семян из дальнейших расчётов ведущими по численности видами стали:Eleocharis acicularis – 36,7% (163 штуки), Chenopodium album – 22,1% (98),Persicaria lapathifolia – 10,2% (45). Доли остальных видов распределилисьследующим образом: Juncus compressus – 5,2% (23) Alisma gramineum – 5(22),Taraxacum sp.– 4,7 (21), Carex acuta – 3,4% (15), Phalaroides arundinacea– 2,9% (13). На долю остальных 15 видов приходится 9,7%. Единичнымиобразцами были представлены Carex hirta, Persicaria hydropiper и Helianthussp. По классификации В.Г. Папченкова (Папченков 2001) доминирующиев банке семян виды относятся к гигрогелофитам – E. acicularis, гигрофитам– P. lapathifolia и мезофитам – Ch. album. В целом экотипы распределилисьследующим образом: мезофиты – 9 видов, гигрофиты – 6 видов, гигрогелофиты– 4 вида, гелофиты и гидрофиты по одному виду. Истинно водные растениябыли представлены только семенами Potamogeton perfoliatus, отмеченнымина 5 профилях преимущественно в нижней их части (в верхней части былиобнаружены лишь осколки семян этого рдеста). Семена гелофита A. gramineumчаще (17 из 22 найденных) встречались в средней части профилей. На всехпрофилях и по всей их длине отмечались семена гигрогелофита E. acicularis.Тогда как семена гигрогелофитов Carex acuta и R. amphibia встречались лишь вверхней части некоторых профилей. Так же вверху были сосредоточены семенагигрофитов P. lapathifolia и Ph. arundinacea, и мезофита Ch. album.Study of seed bank on drying shoalsTikhonov A.The seed bank study, carried out on a drying coast of Rybinsk reservoir, revealedthe presence of 1490 seeds belonging to 21 species of macrophytes in 53 soil samples.Dominated ecotypes are a hygrohelophyte and mesophytes.52

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsPEUCEDANUM LATIFOLIUM DC. (APIACEAE LINDL.) У ФЛОРІЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІТокарюк А.І., Волуца О.Д.Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Чернівці, УкраїнаE-mail: volutsa@list.ruPeucedanum latifolium (M.B.) DC. (P. macrophyllum Schischk., Macroselinumlatifolium (Bieb.) Schur) у Чернівецькій області потребує регіональної охорони.Його загальний ареал охоплює Кавказ (Східне Передкавказзя), південно-східнучастину Середньої Європи, Середземномор’є (Балкани) (Виноградова, 2004). У«Флорі УРСР» М.І. Котов зазначає P. latifolium для південної частини Лісостепута Степу (зрідка), не вказуючи його для Буковини. Росте у степах, на остепненихлісових галявинах, сінокісних, вологих, слабо засолених, засолених луках,солончаках і солонцях (Виноградова, 2004; Котов, 1955, 1987; Ciocîrlan, 2009).Перші літературні відомості щодо наявності P. latifolium на територіїЧернівеччини містяться у працях Й. Пачоського (Pazcoski, 1899; 1912), в якихвид вказується для околиць Новоселиці. Згодом інформацію про цей локалітетвіднаходимо у публікаціях Е. Цопи (Ţopa, 1934, 1939) та М. Гушуляка (Guşuleac,1934), в яких автори наводять ще шість нових місцезнаходжень виду. У 1960р. Р. Березовська (Березовская, 1960), цитуючи М. Гушуляка (Guşuleac, 1934),згадує про трапляння виду поблизу Новоселиці. На сьогодні вид відомий зтаких локалітетів у Новоселицькому районі:1. Новоселиця, 21.08.1934, E. Ţopa (CHER); 08.1934, M. Guşuleac (CHER);(Pazcoski, 1899; Пачоский, 1912; Ţopa, 1934, 1939; Guşuleac, 1934; Березовская,1960);2. Маршинці, 28.07.1935, E. Ţopa (CHER); (Guşuleac, 1934; Ţopa, 1939);3. Ванчиківці, 05.08.1934, E. Ţopa (CHER); 18.08.1957, І. Артемчук,(CHER); 27.08.2009, А. Токарюк, О. Волуца, С. Ткачук (CHER); (Guşuleac, 1934;Ţopa, 1939);4. між Кошулєнами та Ванчиківцями, 06.08.1934, E. Ţopa (CHER);5. ст. Лігочени, 21.08.1934, M. Guşuleac (CHER);6. долина р. Рокитна (Guşuleac, 1934);7. Тарасівці 05.09.1936, E. Ţopa (CHER); 7.09.2009, А. Токарюк,О. Волуца, О. Дісар (CHER); (Guşuleac, 1934; Ţopa, 1939);8. с. Строїнці (Guşuleac, 1934; Ţopa, 1939);9. с. Кошулєни (Ţopa, 1939).Наведений кадастр місцезнаходжень уточнює картину стосовно поширеннявиду в Україні, що створює передумови для поглибленого вивчення його напопуляційному рівні у відомих місцезростаннях та сприятиме пошуку нових інепідтверджених на сьогодні локалітетів.Peucedanum latifolium DC. (Apiaceae Lindl.) in the Chernivtsi region’s floraTokaryuk A., Volutsa O.The information about the chorological features of Peucedanum latifolium DC.– the species which in the Chernivtsi region needs protection at regional level are53

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013given. The cadastre of species localities will be used in development of measures ofeffective protection of P. latifolium’s populations in a region.ГРИБЫ РОДА ALTERNARIA НА СЕМЕНАХ ЛИСТВЕННЫХ ПОРОДФедорович М.Н.Белорусский государственный университетE-mail: mn_fedorovich@mail.ruВ области лесовосстановления важным звеном является развитие лесногосеменоводства. Контаминация семян спорами различных грибов, возможностьвнедрения их в семена, а также передача инфекции всходам требуют обязательнойфитопатологической экспертизы семян для определения их качества. Одним изпостоянных компонентов семенной микобиоты являются мелкоспоровые грибырода Alternaria Nees. Сведения о повсеместном распространении плесневениясемян лесных культур, вызываемых грибами Alternaria spp., приводятся внаиболее современном и полном руководстве по определению возбудителейболезней леса в Беларуси (Атлас болезней… Гапиенко, 2011). Кроме того,два вида данного рода ‒ A. alternata (Fr.) Keissler и A. tenuissima (Fr.) Wiltshireпричислены к возбудителям опасных заболеваний лесных насаждений.Учитывая широкое распространение и практическую значимость грибов р.Alternaria на лесных культурах, а также противоречивость в вопросах ихтаксономии, актуальным представляется проведение видовой инвентаризациимелкоспоровых представителей р. Alternaria, ассоциированных с семенамилиственных лесообразующих пород.Объектом исследования были семена березы повислой, ясеня обыкновенногои липы мелколистной. Анализ изолятов и видовую принадлежность грибовосуществляли, используя рекомендации Симмонса [Simmons, 2007]. Врезультате фитоэкспертизы исследуемых семян показана различная степеньинфицированности их грибами рода Alternaria: 53% семян березы и 100%-ноепоражение семян ясеня и липы. Идентифицировано пять видов р. Alternaria: A.tenuissima, A. alternata, A. arborescens E.G. Simmons, А. infectoria E.G. Simmonsи A. mimicula E.G. Simmons. Доминантным на исследованных образцахсемян оказался вид А. tenuissima (76,4-94,3 %). Среди общего количестваальтернариевых грибов на долю А. infectoria приходилось от 11,4 до 16,7 %.Вид А. arborescens характеризовался низкой частотой встречаемости ‒ 2,8-8 %.Минимальное количество семян было инфицировано видами А. alternata и A.mimicula (0-2 % и 2,2 % соответственно).Следует подчеркнуть, что при совместном развитии двух-трех видовданного рода на одном семени обязательным компонентом таких Alternariaкомплексовявлялся А. tenuissima. Известно, что данный гриб считаетсянаиболее распространенным сапротрофным представителем в пределах своегорода. Однако вместе с тем существует информация о токсигенной активностиA. tenuissima, вследствие чего он способен вызывать серьезные заболеванияразличных растений.54

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsAlternaria fungi on seeds of hardwoodsFedorovich M.N.Five species fungi of genus Alternaria: A. tenuissima, A. alternata, A. arborescens,А. infectoria and A. mimicula were found in the seeds of trees. Dominant position inall hardwoods is A. tenuissima (76,4-94,3 %).ВЕРТИКАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ВАСКУЛАТУРА ГІНЕЦЕЯSANSEVIERIA SUFFRUTICOSA N. E. BR. (ASPARAGACEAE JUSS.)Фіщук О. С.Східноєвропейський національний університет ім. Л. Українки, Луцьк, УкраїнаE-mail: dracaenaok@ukr.netВивченно морфологію та васкулатуру гінецея Sansevieria suffruticosa N.E. Br. У цього виду наявний зрослоплодолистковий тричленний гінецей ізсептальними нектарниками та верхньою зав’яззю (Иванина, 1982, Boss, 1998).У результаті дослідження анатомо-морфологічної будови квітки Sansevieriasuffruticosa встановлено, що всі органи іннервуються незалежно. Слідплодолистка містить дорзальний пучок та медіанний вентральний комплекс,який вище розпадається на два вентральних пучка, що зливаються іздорзальним пучком у даху зав’язі. Медіанний насінний зачаток іннервуєтьсявід вентрального комплексуГінецей Sansevieria suffruticosa гемісинкарпний s. l., у якому, на відмінувід типового гемісинкарпного гінецея за В. Ляйнфельнером, наявна короткасинасцидіатна зона, характерна для евсинкарпного типу. В гінецеї Sansevieriasuffruticosa наявні чотири структурні зони: синасцидіатна, гемісинасцидіатна(фертильна), гемісимплікатна та асимплікатна. Гемісимплікатна зона – верхнячастина зав’язі та основа стовпчика. Стовпчик і приймочка сформованіасимплікатною зоною.Септальні нектарники Sansevieria suffruticosa розміщені вздовжусієї зав’язі у вигляді окремих нектарних порожнин, що замкнені ззовніконгенітально зрослими плодолистками, а зсередини – постгенітальноз’єднаними епідермісами плодолистків. Лише в основі септальний нектарникпредставлений короткою спільною трипроменевою щілиною. За класифікацієюР.Шміда (Schmid, 1985) такі нектарники слід називати нелабіринтнимироздільними, а за класифікацією Е.Даумана (Daumann,1970) – внутрішніми.Проте, вище гнізд зав’язі септальний нектарник об’єднується з зовнішнімсередовищем і стає звивистим, слабо складчастим. Такий тип нектарника заР.Шмідом є лабіринтним роздільним, а за Е.Дауманом – зовнішнімMorphology and vascular anatomy of the flower in Sansevieria suffruticosa N.E. Br. (Asparagaceae Juss.)Fishchuk O.Gynoecium of Sansevieria suffruticosa is hemisyncarpous s. l., but it comprisesa short synascidiate zone, being characterictic for eusyncarpous gynoecium.55

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Above synascidiate zone there are presented next zones: hemisynascidiate (fertile),hemisymplicate and asymplicate. Presence of septal nectaries makes ovary zonalitymore complicated.ДИАТОМОВЫЕ ВОДОРОСЛИ В СОСТАВЕ ФИТОПЛАНКТОНАОСНОВНЫХ ПРИТОКОВ ОЗЕРА СЕВАНХачикян Т. Г. 1 , Гамбарян Л. Р. 21Научный центр зоологии и гидроэкологии НАН РА2Институт Гидроэкологии и ихтиологииE-mail: tkhachikyan@mail.ru 1 , lus-ham@yandex.ru 2Водоросли являются хорошими индикаторами условий среды обитания.Общепринято, что видовой состав водорослей служит интегральнымпоказателем совокупного воздействия факторов, характеризующих состояниеводного обьекта, уровень трофии и степень загрязнения вод.В 2008-2011 гг., проводились исследования фитопланктонного сообществаосновных рек впадаюших в озеро Севан, таких как Гаварагет, Дзкнагет, Арпа,Аргичи, Личк, Макенис, Варденик и Масрик. Выявлено, что в фитопланктоневсех рек доминирующей группой по количественным и качественнымпоказателям является группа диатомовых (Bacillariophyta) водорослей.Идентифицировано 109 видoв диатомовых водорослей принадлежащих двумклассам: Centrophyceae и Pennatophyceae. Класс Centrophyceae включаетоколо 10% от общего числа диатомей. Он представлен 11 видами, которыераспределились между порядками Melosirales и Thalassiosirales. КлассPennatophyceae представлен более разнообразно, в его составе около 98 видов,которые принадлежат порядкам Araphinales и Raphinales. В порядке Araphinalesвыявлены 14 видов, принадлежащих семействам Fragilariaceae (Kutz) DT.,Tabellariaceae Schutt, Diatomaceae Dumortier.К порядку Raphinales, принадлежат 84 вида водорослей. Особымразнообразием отличались роды Navicula Bory (19 видов), Pinnularia Ehr (10 в.),Nitzschia Hass (12 в.) и Cymbella Ag. (10 в.).В исследуемый период численность диатомовых колебалась в пределах 4.0-3.742.0 тыс.кл/л, а биомасса составила соответственно 0.02-15.6 г/м 3 .Из 109 таксонов диатомовых водорослей, обнаруженных в исследованныхреках, для 74, то есть более чем 68% отмечена видовая принадлежность ктой или иной степени сапробности. В притоках встречаются индикаторныевиды– от ксено- до полисапробности. Однако около 50% фитопланктона рек,составили β-мезосапробные виды. Следовательно, по данному показателюальгофлоры все исследованные водные экосистемы можно считать умереннозагрязненными.56

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsDiatom algae in the phytoplankton composition of the main tributaries of LakeSevanKhachikyan T., Hambaryan L.In phytoplankton of catchment basin rivers of Lake Sevan defined 109 speciesof diatomic algae. Greater species diversity was Raphinales from Pennatophyceaeclass.74 species of diatomic algae was bioindicators of organic pollution. Major partof them was β-mezosaprob species.НАСІННЕ РОЗМНОЖЕННЯ SAGITTARIA GRAMINEA MICHX.ТА РОЗВИТОК СІЯНЦІВ У КУЛЬТУРІ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИЧіков І.В.Дендрологічний парк “Софіївка”НАНУ, Умань, УкраїнаE-mail: garden2004@ukr.netSagittaria graminea Michx. ‐ належить до родини Alismataceae Vent. Виду природі поширений по водоймах, берегах і болотах Північної Америки,особливо в південних штатах США. Завдяки крупним ланцетним листкам тагарним білим трипелюстковим квіткам нині цю рослину широко застосовуютьу декоративних водоймах, у тому числі й в Україні.Протягом 2010-2012 року у Національному дендрологічному парку”Софіївка” НАН України проводилась робота по дослідженню екологобіологічнихособливостей S. graminea в умовах інтродукції. Рослину булопривезено восени 2010 р. з Арборетуму Болестрашице (Польща). За вегетацію2011 р. у S. graminea утворилося 28 суцвіть. У жовтні 65% листків в середньомубули завдовжки 7,7 см і завширшки 3,0 см та 35% більших за розміром (14,0см×6,7 см) з черешками від 15 до 28 см відповідно. З суцвіть було зібранонасіння загальною вагою 3,5 г. Вага 1000 насінин складала 0,25 г (Чіков, 2012).На початку грудня 2012 р. насіння (2011 р.) було висіяне по 100 шт. у двічашки Петрі та поміщено у термостат з температурою 25 °С (1-й варіант).Аналогічний дослід закладено на підвіконні (при освітленні) де температура –16 °С (2-й варіант) та досліджено інтенсивність проростання. У 1-му варіантіна 11-й день схожість насіння S. graminea склала 5%, а в 2-му — також 5%на 13-й день. На початку квітня насіння в 2-х склянках (по 100 шт. у кожній)з водою було закладено на стратифікацію (на 2 тижні при t= -4 °С). Післястратифікації склянки було виставлено на тиждень на відкриту ділянку.Проростання не спостерігалося. Після висівання насіння у контейнер (100 шт.)та розміщення у ємкостях з водою у теплиці. Через тиждень з’явилися масовопроростки. На початку червня контейнер було переміщено у відкриту водоймуна ділянці ім. В.В. Мітіна. Наприкінці червня у контейнері з S. graminea було 4розетки листків заввишки до 18 см з найбільшими листками розміром 5,5×1,5см. В кінці жовтня рослини були відмиті від ґрунту і визначено їх фітомасу, щостановила 19 г. Причому одна рослина важила 14 г, мала 5 листків (завдовжки57

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 20137±1 см та завширшки 2±0,5 см з черешками 13±4 см) і 5 коренебульб. Вагаінших була біля 2 г. На більшій рослині було 16 корінців від 2 до 12 см.Таким чином, було з’ясовано, що S. graminea при насінному розмноженніпотребує обов’язкової стратифікації насіння. Також протягом першого рокурослини потребують для розвитку відкритих місць.Seed reproduction Sagittaria graminea Michx. and development of seedlings inculture in elder UkraineChikov I.The intensity of seed germination Sagittaria graminea Michx. withoutstratification and after stratification was investigated. It was found that S. gramineaneeds obligatory stratification of seeds for seed multiplication.ДО АНАЛІЗУ ПІДЗЕМНОЇ ФІТОМАСИ КОРІННИХ АСОЦІАЦІЙРОСЛИННОСТІ АСКАНІЙСЬКОГО СТЕПУШаповал В.В. 1 , Звегінцов С.С. 1 , Гофман О.П. 21Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН,Асканія-Нова, Україна2Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр НААН, Ялта, АРКрим, УкраїнаE-mail: shapoval_botany@ukr.net, gofman.orusia@mail.ruВідбір зразків ґрунту з аналізу величини та профільного розподілу підземноїфітомаси корінних асоціацій рослинності асканійського степу виконано урозпал вегетаційного сезону 2011 р. ударним буром з діаметром ріжучогокільця 10 см до глибини 70 см. За результатами камеральної обробки матеріалумаксимальними запасами підземної фітомаси у дослідженому екологічному рядухарактеризуються фітоценози ass. Festuca valesiaca +Crinitaria villosa, поширеніна плакорах з темно-каштановими залишково середньосолонцюватими ґрунтами.Співвідношення між надземною та підземною фітомасою у типчатникахреалізується як 1 : 11,0. Максимум коренемаси приурочений до гумусовоелювіальногогоризонту (0–10 см) – 55,6% загального запасу у товщі 0–70 см.По схилах з темно-каштановими вилугуваними глеюватими ґрунтами,зайнятими фітоценозами Poeta angustifoliae, співвідношення надземної тапідземної фітомаси зменшується до 1 : 5,1. Максимум останньої (49,6%загального запасу) залягає у шарі 0–20 см. До оглеєного горизонту вмістпідземної фітомаси розподілений пропорційно, складаючи по 10-см відрізках12,0–15,0% сумарної.У депресійних екотопах, що репрезентують глейосолоді та дерново-глейовіґрунти з пирійниками Elytrigieta pseudocaesiae та Elytrigieta repentis пропорціянадземна / підземна фітомаса складає 1 : 4,8 – 1 : 5,4. У горизонті 0–10 смнакопичується 40,0% підземної фітомаси. До низу профілю спостерігаєтьсяплинний спад продукції з локальною специфікою профільного розподілу.58

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsАналогічні результати отримано у 2013 р. при диференційному аналізіпропорцій надземної та підземної фітомаси модельних дернинних едифікаторівStipa ucrainica P. Smirn., Festuca valesiaca Gaudin та Agropyron pectinatum(M. Bieb.) P. Beauv.: 1 : 5,35; 1 : 9,86; 1 : 9,02 відповідно.Означені різкі диспропорції підземної органічної маси та асимілюючоїнадземної дернинних асоціацій плакорних місцезростань і ксероморфнихомброфітних екобіоморф експлікують їх адаптацію до лімітуючого факторувологозабезпеченості, що сприяє відносній стабілізації та нівелюваннювеличини надземної фітопродукції степофітону у багаторічній динаміці.To the underground phytomass analysis of native vegetation associations of theascanian steppeShapoval V., Zvegintsov S., Hofman O.It is shown that maximal supplies of underground vegetation phytomass ofascanian steppe are 5516,1±693,25 g/m 2 at the zonal phytocenosis. Correlationbetween aboveground and underground phytomasses is realized with amplitude from1:4,8 to 1:11,0.НОВІ ЗНАХІДКИ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ З ПРУТ-ДНІСТРОВСЬКОГОМЕЖИРІЧЧЯШпарик М.М., Буджак В.В.Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Чернівці, УкраїнаE-mail: budzhakv@gmail.comЗбереження фіторізноманіття на антропогенно порушених територіяхсьогодні набуває першочергового значення, оскільки фрагментація ареаліввидів, та їх ізоляція є однією з найбільших загроз їхньому існуванню. Особливоце актуально для видів, занесених до різних созологічних списків. Томусвоєчасне виявлення таких осередків та взяття їх під охорону – запоруказбереження видового різноманіття. Регіон Прут-Дністровського межиріччя,характеризується високим відсотком окультуреності, внаслідок чого природнарослинність збереглася менше ніж на 10% його території (Геоботанічне …, 1977).В ході експедиційних досліджень у 2011 році нами виявлено ряд раритетнихвидів на території урочища «Сіножаті», що розташоване за 3 км на північнийзахід від села Старий Гвіздець (Коломийський р-н, Івано-Франківська область).Урочище займає площу близько 200 га, характеризується горбистим рельєфомі в основному використовується для сінокосіння та випасання худоби. Протеостанні 10 років сінокосіння практично припинене й спостерігається поступовезаростання чагарниками.На території урочища зростає 5 видів, занесених до Червоної книги України(2009): Colchicum autumnale L. (трапляється в пониження рельєфу поодинокимособинами, рідко 1-2 шт/м 2 ), Frittilaria meleagris L. (виявлена на площі близько400м 2 при основі схилу західної експозиції; щільність генеративних особин –59

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 20132-3 шт/м 2 ), Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (зростаєна площі близько 200м 2 на верхній частині схилу південно-західної експозиції;щільність генеративних особин – 3-4 шт/м 2 ), Adonis vernalis L. (виявлено лише3 генеративні особини), Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l. (зростають на площіблизько 3 га, й характеризуються високою щільністю генеративних особин –25-30 шт/м 2 ).Виявлене нове місцезростання раритетних видів доповнює відомості про їхпоширення, а висока щільність особин дає підстави розглядати дану територіюяк перспективну для заповідання.Гербарні зразки передані до Гербарію Чернівецького національногоуніверситету (CHER).New finds of rare species of Prut-Dniester interfluveShparyk M, Budzhak V.On the territory of Tracts “Sinozhaty” (outskirts of Staryi Gvozdets, Kolomiyskydistrict, Ivano-Frankivsk region) found 5 rare species: Colchicum autumnale L.,Frittilaria meleagris L., Anacamptis morio (L.) RM Bateman, Pridgeon et M.W.Chase, Adonis vernalis L., Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l.ВЛИЯНИЕ ПОЧВЕННО-КЛИМАТИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НАМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИSEPTORIA NODORUMЯруллина Л. М., Умаров И.А.ФГБОУ ВПО «Башкирский государственный университет», Уфа, РоссияE-mail: Lilechek89_89@mail.ruСепториоз – распространенная и опасная болезнь пшеницы на территорииЮжного Урала. Грибы рода Septoria, вызывающие эту болезнь, относятся кклассу Deuteromycetes, порядок Sphaeropsidales. В благоприятных условияхс теплым влажным климатом, и периодически выпадающими осадкамиза вегетационный период может развиваться до 6-12 генераций патогена.Широкая распространенность патогена, а так же высокая избирательностьпаразитирования на пшенице предполагает, многообразие его форм, что связанос различной степенью синтеза факторов вирулентности. Соответственно,определенные различия у этих патогенов должны проявляться и в культуральноморфологическихпоказателях.Для оценки образцов S. nodorum в условиях лаборатории отрезки первыхполностью развернувшихся листьев проростков пшеницы (7 - 10 сут после посева)помещали на среду с бензимидазолом (40 мг/л). Инфицирование проводилипутем нанесения микропипеткой суспензии спор гриба в концентрации 10 6спор/мл одной микрокаплей объемом 3 мкл на лист. Инокулированные листьявыдерживали при комнатных условиях в темноте в течение 24 часов, после чегопереносили на светоплощадку с фотопериодом 16 ч/сут.60

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsНаблюдение за ростом на эпидермисе листьев гриба S. nodorum, выделенногоиз популяции южной Лесостепи, показало, что признаки развития септориоза вконтрольных листьях проявлялись уже через 24 ч после инфицирования в видеслабого обесцвечивания листьев с последующим их побурением, а через 72 чпосле инокуляции симптомы септориоза проявлялись в виде крупных бурыхпятен. Кроме этого штаммы характеризовались более коротким латентнымпериодом, пикниды со спорами формировались уже к 7-м сут опыта.На листьях растений, инфицированных штаммами гриба из популяцииЗауральской степной зоны, симптомы болезни были выражены слабее, пикнидысо спорами формировались к 14-м сут опыта, что свидетельствует о низкойагрессивности гриба в данной популяции.Таким образом, нами выявлены морфо-физиологические различия междуизолятами S. nodorum, собранными из агробиоценозов, отличающимисяпочвенно-климатическими условиями, в том числе, по степени агрессивностиштаммов гриба.Работа проведена при финансовой поддержке гранта РФФИ_поволжье_а №11-04-97037.The influence of soil and climatic factors on the morphological and physiologicalcharacteristics of the Septoria nodorumYarullina L.M., Umarov I.A.The of fungal pathogen Septoria nodorum in pure culture were isolated and theirmorphological and physiological parameters were characterized. Researches showedthat strains of a mushroom of their southern Forest - steppe differed high aggression incomparison with S. nodorum isolates from population of the Trans-Ural steppe zone.PASTORAL DEGRADATION OF GRASSLAND PHYTOCOENOSES INSOUTHWEST OF UKRAINEBuzhdygan O.Y.Chernivtsi National University, Chernivtsi, UkraineE-mail: oksana.buzh@gmail.comThe 78% of Ukraine’s agricultural lands are arable, which is the highest level ofland plowing in a Europe (Sutton, 2008). This is a result of the large industrial farmsshifting away from cattle toward crop production, as cattle livestock is not quicklyprofitable and not as attractive to investors as the other types of farming. Because ofreduce in cattle’ inventories the demand for forage is continuing to shrink, which isfollowed by the transferring of the natural pastoral grasslands to the plowed landsin order to supply the crop production. Ukraine’s agricultural sector is estimated tocause 35-40 percent of all environmental degradation (USDA: Ukraine, 2004).The goal of current research is to assess the level of pastoral degradation ofgrassland plant communities in southwest of Ukraine. To achieve the goal we compareplant communities of the 31 pastoral grasslands, located in Chernivtsi Region in61

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Ukraine (47°43' – 48°41’ N × 24°55’ – 27°30’ E). In order to define the level ofpastoral degradation of the study phytocoenoses we assess the fraction (%) of theforage plant species (susceptible for cattle grazing) within the each of the study plotsusing the handbook of grazing-susceptible plant species of Europe by Medvedev(1981). Plant samples were gathered during peak growing seasons (June – July) inyears 2005, 2006, and 2007 and were identified to species. Study plots for each of thecompared pastures were 10m × 10m. All of the study grasslands, unmanaged since1992, are used as commons for cattle pasturing by private household farms, whichtypically have two to three head of cattle per farm.The species list of grazing- susceptible plants found within the study area ispresented in on-line data supplement of Buzhdygan et. al. (2012).Our results show that the ratio of the grazing-susceptible plant speciesvary (CV=18%) between a low of 35% and a high of 71% throughout the studyphytocoenoses (n=31).While moving in direction from mountain (Carpathian Mountains) to plain areathe fraction of the forage plants decrease within the study pastures, that can be drivenby anthropogenic (agricultural) influence increase in the direction from plane zone tomountains of the study area.In average within the study area the forage plants reach 54% (SD(+)=9.6) of thetotal plant species richness of the study phytocoenoses. Consequently, almost half ofthe plant species within the study pastoral grasslands are inedible for cattle (grazingtolerant).PHYTOTROPHIC PARASITIC MICROMYCETES OF NATURALBOUNDARY TASH–JARGAN (CRIMEA, UKRAINE)Gorkovenko A., Prosiannykova I.National Taurida V.I. Vernadsky University, Simferopol, UkraineE-mail: aphanisomenon@mail.ruTo anticipate the epiphytotic spread of parasitic micromycetes the stocktakingof their species’ composition is required. They are an integral part of the biocenosesperforming an important regulatory function. The Predgorniy zone of Crimea remainspoorly investigated in mycological respect. Although the region has no large naturereserve objects, it appears to be of a considerable interest in terms of mycologicalresearch, due to the unification of the steppe and forest vegetation. One of theseobjects is a natural boundary Tash-Jargan (546 m above the sea level, in the vicinity ofChistenkaya village, Simferopol district, Crimea). The natural boundary Tash-Jarganis an isolated natural complex with typical for Predgorniy Crimea vegetation, withoriginal weathering shapes and discovered historical monuments and is of interestfor the developing nature reserves’ studies as a nature monument of local importance(Jena, 2004). Mycological studies of phytotrophic parasitic mycobiota have not beenconducted in this region before.The aim of our research is to study the species’ diversity of phytotrophic parasiticmicromycetes of natural boundary Tash-Jargan. The collection of herbarium62

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsspecimens of parasitic fungi of the plants was accomplished during the growingseason of 2012 using the detail-routing method in the vegetative communities of thenatural boundary. The collected material was processed according to the standardmethod (Chumakov, 1974). As the result of the carried out mycological research wefound 23 species of 12 genera of parasitic fungi belonging to three divisions. Thedominant by the number of species is the division Basidiomycota - 13 species and 5genera (57% vs 42%), followed by the division Ascomycota - 9 species and 6 genera(39% vs 50%), while in third place is the division Oomycota (1 species). The species’composition of phytotrophic parasitic micromycetes of the natural boundary is givenin the following list:Division Oomycota, genera Peronosporales: Albugo amaranthi (Schwein) Kuntze.Division Ascomycota, genera Erysiphales: Erysiphe aquilegiae DC., E.berberidis (DC.) Lev., E. pisi DC., E. trifolii Grev., Golovinomyces cichoracearum(DC.) Heluta, Phyllactinia guttata (Wallr.) Lév.Genera Dothideales: Alternaria tenuis Ness, Ascochyta clematidina Gloyer.,Septoria cornicola Desm.Division Basidiomycota, genera Uredinales: Melampsora populnea (Pers.) P.Karst., Puccinia calcitrapae DC., P. cesatii J. Schröt., P. falcariae (Pers.) Fuckel,P. graminis Pers., P. lapsanae Fuckel, P. persistens Plowr., P. vincae (DC.) Berk., P.violae (Schumach.) DC., Triphragmium filipendulae Pass., Uromyces geranii (DC.)Lév., U. striatus J. Schröt.Genera Ustilaginales: Shizonella melanоgramma (DC) Schroet.DISTRIBUTION PATTERN OF ENDANGERED SPECIES OF THE GENUSCRAMBE L. IN ROSTOV REGION (SOUTH RUSSIA)Kalaschnik S.A., Fedyaeva V.V.Southern Federal University, Rostov-on-Don, RussiaE-mail: svetlyachok2014@yandex.ru, vfedyaeva@gmail.comThe wild flora of Rostov region include six species belonging to genus CrambeL. (Brassicaceae): C. aspera Bieb., C. koktebelica (Junge) N. Busch, C. maritima L.,C. steveniana Rupr., C. tataria Sebeok (Dorofeev, 2007) and C. pinnatifida R. Br.(Fedyaeva & al., 2012). All of them listed in the Red Data Book of Rostov region.With the exception of critically endangered (perhaps so extinct) C. koktebelica andvulnerable C. tataria and C. maritima, three species (C. aspera, C. steveniana, C.pinnatifida) in accordance with IUCN Red List Categories and Criteria: Version 3.1classify as endangered species. C. aspera and C. pinnatifida are endemics of thePontian province of the Eurasian steppe phytogeographical region; as endemic ofCrimea and Ciscaucasia C. steveniana has narrower area. These species are indicatorsof the virgin steppe, whose area in the Don Basin sharply decreased right from thebeginning of XX century. The data about their distribution, obtained from herbaria(RV, RWBG) clearly show tendency towards reduction of areas while the resultsof field studies – towards gradual reduction in the number of populations. Now the63

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013number of populations of all species in question is always low (from 5–10 to 150generative individuals). Distribution of these species in Rostov region is similar.Among them only C. steveniana was found in 2 localities on the North Azov plain, allthe others (8) are located towards south from the Lower Don’s valley on the Eysko-Egorlyzkaya plain and on the Sal-Manych watershed. Most of the known localitiesof C. aspera (6) also are located on the Eysko-Egorlykskaya plain, but the others twoextended on the west slope of Ergeny upland. Now it is known only 2 localities ofC. pinnatifida (Vasilevskaya gully on starboard of Manych’s valley and Kara-Sal’svalley on the west slope of Ergeny upland). Let us note, that its distribution studiedto the present time insufficiently.The majority of localities of endangered species of genus Crambe are dated byfirst half XX centuries. Part of them is destroyed because of the ploughing of thesteppes belonged to horse-breeding farms. As a whole, is required the revision of thecontemporary distribution these species in Rostov region.EVALUATION OF THE STAND OF SPRUCE TYPES CENOSESNATIONAL NATURAL PARK «HUZULSCHYNA» TERRITORY KOSOVOAREALegeta Y.V.Chernivtsi National University named after Yuriy Fedkovych, Chernivtsi, UkraineE-mail: yulianalegeta@ukr.netConservation business - one of the most important components of environmentalscience and environmental management. Significant number of environmental funds,including the National Park “Hutsulshchyna” located within the urban areas, becauseof what is experiencing significant human impact. Forest formations as geologicallyoldest and most vegetation type plays priority ecological role in the evolution of thebiosphere and maintaining its natural state.The aim of this study was to conduct a comprehensive analysis of the monitoringobservations of the different ages of the indigenous stand of spruce cenoses naturalorigin of the National Natural Park (GMP) “Huzulschyna.”Model of the experiment was based on the selection of the type of spruce standsKosmatskih forest state enterprise “Kut forestry.” The studies were conducted during2011-2012. Test site is located in the protected tract “Greg”, whose territory isincluded in the NPP “Huzulschyna.”Projective cover of grasses and mosses of the area is 95% and is represented by29 species of grasses and three species of moss. Species composition and densityof coverage of the overwhelming majority represented by the following species:blackberry hairy (Luzula pilosa (L.) Willd.)) Of 15%, Blackberry Forest (Luzulasylvatica (Huds). Gaudin) - 15%, defenders of Chartres (Dryopteris cartusiana (Vill.) HP Fuchs) - 20%, defenders lantsetnogrebnyasty (Dryopteris lanceolata-cristata(Vill.) HP Fuchs) - 20%, Alpine pidbilik (Homogyna alpina (L.) Cass.) - 15%,shamrock (Oxalis acetosella (L .)) - 25%.64

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsStands in the study area is located in the upper part of the slope at an altitude of1334-1360 meters above sea level, is the boundary of alpine and subalpine zones.Photo stand the test area is 685.5 m ³ / ha, to the first floor has 640.5 m ³ / ha, thesecond 42.5 and the third - 2.5m ³ / ha. The average diameter of the stand is 36.8inches and the average height of 28.9. The number of trees is 491 pcs. / Ha, and thecross sectional area - 51.3 m2/ha. The vertical spatial structure of tiered stands.Stabilizing factor this natural mountain forest is also sufficient and livingcondition of natural recovery, which is able to form a radical stand.MICRASTERIAS FOLIACEAE BAILEY EX RALFS IN AFRICA:DISTRIBUTION AND NEW RECORDSFROM THE REPUBLIC OF SOUTH AFRICA AND MOZAMBIQUELevanets A. 1* , de Klerk L.P. 2 , Barnard S. 1 , Oberholster P.J. 2,3 , van Rensburg L. 11North-West University, Potchefstroom, Republic of South Africa2CSIR, Pretoria, Republic of South Africa3University of Pretoria, Republic of South AfricaE-mail: 20868421@nwu.ac.zaGenus Micrasterias C. Agardh ex Ralfs (Desmidiales, Zygnematophyceae)counts 56 species worldwide (which are currently accepted taxonomically) and morethan 900 species and intraspecific names (AlgaeBase 2013). One of the most unusualmembers of this genus - M. foliaceae Bailey ex Ralfs - is the only filamentous speciesso far. It was described by Prof. J.W. Bailey in 1847, in a letter to John Ralfs, andwas published and figured by the latter in his British Desmidieae (Ralfs 1848, Brit.Desm.: 210, tab.35, fig.3).It is recorded in Asia (Thailand, Vietnam, Cambodia, Burma, Bangladesh, SriLanka, India, Nepal, China, Singapore, Malaysia, Indonesia, Papua New Guinea,Japan, Russia (river Amur basin)), North America (Canada, USA), South America(Brazil, Venezuela) Australia and Africa as well.At the moment on African continent records of this species are known from14 countries mostly from the tropical Central Africa, Madagascar and also fromSouthern Africa: Mali (Couté, Rousselin 1975), Côte d’Ivoire (Konan and al. 2012),Benin (Lalèyè and al. 2006), Sierra Leone (Woodhead, Tweed 1958; Gerrath,Denny 1989; Alfinito 2011), Nigeria (Compère 1977; Kadiri, Opute 1989; Opute1992; Kadiri 2002), DRC (van Oye 1953), Chad (Compère 1967), Sudan (Bourrelly1957; Woodhead, Tweed 1960), Zambia (Thomasson 1960, 1965, 1966), Zimbabwe(Thomasson 1965), Botswana (Cronberg and al. 1995), Madagascar (Bourrelly, Couté1991) and Republic of South Africa (Claassen 1982, unpublished data). Dr. MarthaIsabella Claassen in her dissertation thesis (1982, vol.1, p.449; vol.2. Fig.195: 8)indicated this species but unfortunately she did not publish this record later.We collected, found, described and documented this amazing and unusual speciesfrom two new locations within Southern Africa: Waterberg Mountains of SouthAfrica (Limpopo Province, Mokolo River) and from Northern Mozambique (Trans-Zambézia, Cabo Delgado, Palma environs, close to Tanzanian border).65

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Also a few varieties of this species were described and recorded in Asia, America,Australia and some of them in Africa (mostly tropical), i.e.:- var. elongata Turn., known from India, Sierra Leone.- var. granulifera Cushman, known from USA.- var. multiornata Y. Zalocar, known from Argentina.- var. ornata Nordst., known from Mali, Nigeria, Sahel-Sudan region, Kingdomof Swaziland, Malaysia, Indonesia, Papua New Guinea, Madagascar, USA, Australia.- var. quadrinflata Scott et Prescott, known from Indonesia and Thailand.ECOLOGICAL AND CENOTICAL CHARACTERISTIC ASSOCIATIONGLYCERIETUM MAXIMAE OF SMALL RIVER (BELARUS)Moiseichik E.V.Institute of Experimental Botany, Minsk, BelarusE-mail: e.mojsejchik@gmail.comOur research aim was to analyze the structure of aquatic plant community Nachasmall river basin Pripyat (headwater source at 53°03΄N, 26°24΄E, mouth at 52°52΄N,26°35΄E); the river is 42 km, of which 20.8 km channelized. Geobotanical studies werecarried out in August of 2012 the method of sample plots (n=13, S=400m 2 ). Calculationof ecological regimes phytocenoses conducted by Tsyganov (Buzuk, Sozinov, 2009).We revealed the following syntax according to the dominant species: 1 type,2 group of classes, 2 classes of formations, 2 groups of formations, 5 formationsincluding 5 associations (Papchenkov, 2003).To study the ecological structure of the aquatic plant communities we havechosen the plant communities related to the association Glycerietum maximae: theyaccount for 55% of all described coenoses.Plant communities related to Glycerietum maximae, noted at the canalized andmeandered areas of the channel. For all the above community revealed significantvariation in the number of species (4-13), and the total percent cover (27,9-100,4%).The most stable number of species in the plot meandered coenoses channel (8-13species). Channelized area is characterized by a minimum of species (4 species),because 1) cenopopulation Glyceria maxima have a high density and a practical formmonospecific communities, 2) the rapid development of Glyceria maxima due to lackof competition after cutting, but one with a big plant communities number of species– 11, which is, in our view, with strongly zoogenic impact on habitat (soil damagewhen scott grazing) and, as a consequence, high mosaic grass cover.Ecological parameters are all described coenoses quite similar and slightlyfluctuate. For all cenoses characteristic slightly acidic rather rich soils. Humidificationranges typical of wetlands at low (only in plant communities subject to periodicfluctuations in water level at the site of a transformed channel) and moderate-levelvariable water regimeThus, the association of plant communities Glycerietum maximae exhibitconsiderable variability in species composition and abundance of species in asufficiently stable ecological regime.66

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystemsON THE MATTER OF DINOPHYTA CHANGES IN THE NORTH-WESTERN BLACK SEA FOR THE LAST 20 YEARSMolodit O.V., Dereziuk N.V.Odessa National I.I. Mechnikov University, Odessa, UkraineE-mail: omolodit@gmail.comDinophyta algae of the Black Sea plankton are the important component ofmarine ecosystem, they are food for many marine animals and could cause ‘algalblooms’, the so-called ‘red tides’. Most of the species are aututrophs, however weknow about heterotrophic nutrition of some of them by osmosis or phagocytosis. It isknown that the following factors influence the size of cells and, respectively – totalbiomass of dinophyta algae: seasonal changes of water temperature and content ofdissolved nutrients, as well as age of the cells and the level of provision with food(for phagocytes).Aim of our work has been study of size of dinophyta algae cells in the periodfrom 1992 to 2012. Our studies cover two periods – the end of the ХХ Century(eutrophication of marine waters) and the past decade, which is characterized bypractical absence of eutrophication phenomena on sea shelf.Methodology of studies and the source planktonic materials collected by OdessaNational I.I.Mechnikov University on the north-western Black Sea shelf (1992–2000)and in the Zmiinyi Island coastal waters (2003–2012) are described.Changes of cell sizes of 97 mass species belonging to 15 genera семействам:Gymnodiniaceae, Polykrikaceae, Cladopyxidaceae, Gonyaulacaceae, Ceratiaceae,Goniodomataceae, Heterocaspaceae, Glenodiniaceae, Peridiniaceae, Lessardiaceae,Oxytoxaceae, Dinophysiaceae, Prorocentraceae, Protoperidiniaceae, Warnowiaceaehave been analyzed. Diagrams of changes of cell sizes have been presented anddiscussed; elongation and roundness factors for each species have been calculated. It isshown that during eutrophication periods for species of genus Ceratiaceae indices ofelongation of cells increase, while after 2003–2005 they decrease. Species belongingto genera Prorocentraceae, Glenodiniaceae, Gymnodininiaceae and others duringeutrophication were more round, while in the current period the cells became flatter.The current state of dinophyta compared with the data of the 90 th is characterizedby development of the cells having more ‘common’ form and size specified inbotanical literature for the seas of the Atlantic Ocean.Authors gratefully acknowledge support from the projects EU’s FP7 ProjectPERSEUS – “Policy-oriented marine Environmental Research for the SouthernEUropean Seas” (Grant Agreement № 287600) and “To assess long-term changesand to substantiate measures to stabilize environmental state of coastal waters andcoastline of the Zmiinyi Island” (№ 506), funded by the Ministry of Education andScience of Ukraine.67

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013HIGH-MOUNTAIN RANUNCULUS L. IN UKRAINIAN CARPATHIANSNovikoff A.V.State Natural History Museum NAS Ukraine, Lviv, UkraineE-mail: novikoffav@gmail.comRanunculus L. is the largest genus within family Ranunculaceae Juss. whichconsists of about 600 species of herbaceous species of a cosmopolitan distribution(Tamura 1995; Hörandl et al. 2005; Hörandl & Emadzade 2012). This genus containsthe number of agamic species and as a result is very difficult taxonomic group withgreat diversity of morphological features. In the same time Ranunculus mountainspecies form independent and unique phylogenetic clade which is rich in endemics(Paun et al. 2008; Hörandl & Emadzade 2011).There are several contemporary publications dedicated to the taxonomy anddistribution of Ranunculus in Carpathian Mountains (Schönswetter et al. 2003;Paun et al. 2005; Paun et al. 2008; Ronikier 2010; Hörandl & Emadzade 2011).Nevertheless these papers deal with the investigations outside Ukrainian part ofmountains which belong to Eastern Carpathians. The last taxonomical revision of thegenus Ranunculus in Ukrainian Carpathians was conducted in 1977 (Chopyk 1977).On the base of my preliminary analysis I have suggested that in UkrainianCarpathians growth about 29 Ranunculus species. From this number 13 species(R. crenatus Waldst. & Kit., R. platanifolius L., R. thora L., R. cassubicus L., R.fallax (Wimm. et. Grab.) Sloboda, R. auricomus L., R. bulbosus L., R. repens L., R.carpaticus Herbich, R. montanus Willd., R. oreophilus Bieb., R. serpens Schrenk, R.acris L.) could be found in high-mountain habitats.Clarifications of the taxonomy due to the contemporary data with applicationof phenetic study as well as the analysis of distribution of the genus Ranunculus inUkrainian Carpathians are the most important aims for today. The investigations onhigh-mountain species will be the first step on this way. Thereupon it allows conductingcommon biogeografical, comparative phylogenetic and molecular research.Секція 2. Фауна наземних та водних екосистемCКЛАДЧАТОКРЫЛЫЕ ОСЫ (HYMENOPTERA, VESPIDAE)МОНГОЛИИАбашеев Р.Ю. 1 , Батчулуун Б. 21Бурятский государственный университет, Улан-Удэ, Россия2Институт биологии, Академия наук МонголииE-mail: abashrom@yandex.ru; martahgui_11@yahoo.comВ работе приведен видовой состав складчатокрылых ос Монголиисоставленный на основе материалов собранных в ходе совместныхэкспедиционных работ в течение двух полевых сезонов в 2011-2012 гг. и68

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsколлекционных материалов Института биологии МАН, а также приобщенылитературные данные (Курзенко, 1977,1978,1984,1995; Gusenleitner 1991;Giordani Soika 1970). Нами выявлено 92 вида складчатокрылых ос из 24родов и 4 подсемейств. Из них обитание 7 видов (выделено жирным) впервыеуказываются на территории Монголии. Информация о распространении 26видов по территории дополнены новыми сведениями.Список видов: Allodynerus mandschuricus Bluethgen, Ancistrocerus antilopePanz., Ancistrocerus ichneumonideus kaszabi G.S., Ancistrocerus mongolicus Kost.,Ancistrocerus nigricornis Curtis, Ancistrocerus oviventris hibernicus Bluethgen.,Ancistrocerus parietum L., Ancistrocerus raddei Kost., Ancistrocerus scoticusCurtis, Ancistrocerus tenellus Kost., Ancistrocerus trifasciatus Müller, Ancistrocerushangaicus Kurzenko, Ancistrocerus rufopictus Meade-Waldo., Antepiponavarentzowi F. Mor., Antepipona orbitalis balioni F. Mor., Celonites kozlovi Kost.,Discoelius dufourii Lep., Discoelius zonalis Panz., Eremodynerus atrofasciatus F.Mor., Eumenes coarctatus L., Eumenes coelestimontanus Kost., Eumenes coronatusPanz., Eumenes mediterraneus Kriechbaumer, Eumenes mongolicus F. Mor., Eumenespedunculatus Panz., Eumenes septentrionalis G. S., Eumenes jarkandensis Blüthgen,Eumenes tripunctatus Christ., Eumenes papillarius papillarius Christ., Eumenestransbaicalicus Kurzenko., Euodynerus caspicus F. Mor., Euodynerus curictensisBluethgen, Euodynerus dantici Rossi, Euodynerus rufinus Bluethgen, Euodynerusnotatus pubescens Thom., Euodynerus quadrifasciatus F., Eustenancistrocerusaskhabadensis Radoszkowski, Gymnomerus laevipes Shuckard, Ischnogasteroidespicteti tenius F. Mor., Katamenes tauricus tauricus Sauss., Katamenes radoszkovskiiBluethgen, Odynerus alpinus Schulthess, Odynerus cuneiformis Kost., Odynerussimillimus F. Mor., Odynerus spinipes L., Onychopterocheilus pallasii Klug,Onychopterocheilus eckloni F. Mor., Parodontodynerus ephippium laudatusKost., Pseudepipona augusta F. Mor., Pseudepipona herrichii mongolica G.S.,Pseudepipona kozhevnikovi Kost., Pseudepipona przewalskyi F. Mor., Pseudepiponaherzi kozlovi Kost., Pterocheilus uralensis Kost., Pterocheilus dementievi Kost.,Pterocheilus napalkovi Kurzenko, Pterocheilus hebtneri Kost., Pterocheiluskiritshenkoi Kost., Pterocheilus mandibularis F. Mor., Pterocheilus phaleratus kaszabiG.S., Pterocheilus quaesitus F. Mor., Pterocheilus sibiricus F. Mor., Pterocheilusturovi Kost., Pterocheilus auriantius Kost., Stenancistrocerus transcaspius Kost.,Stenodynerus punctifrons Thom. Stenodynerus kaszabi G.S., Stenodynerus nudus F.Mor., Stenodynerus pullus Gusen., Stenodynerus orenburgensis Andre., Stenodynerusclypeopictus Kost., Symmorphus crassicornis crassicornis Panz., Symmorphusbifasciatus L., Symmorphus fuscipes H.-Sch., Symmorphus angustatus Zett., Polisteschinensis F., Polistes biglumis L., Polistes riparius Sk.Yamane et S.Yamane, Polistesnimpha Christ., Polistes dominulus Christ., Polistes gallicus L., Vespa crabro L.,Vespula austriaca Panz., Vespula rufa L., Vespula germanica F., Vespula vulgaris L.,Dolichovespula media Retz., Dolichovespula adulterina Buysson, Dolichovespulasylvestris Scop., Dolichovespula norwegica F., Dolichovespula saxonica F.,Dolichovespula intermedia Birula.69

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Eusocial and solitary vespoid wasps (Hymenoptera, Vespidae) of MongoliaAbasheev R.Yu., Batchuluun B.In this paper lists 92 species of eusocial, solitary and masarid wasps of 24genera for four subfamilies. Of these seven species inhabiting the first time shownon the territory of Mongolia. Information on the distribution of 26 species acrosssupplemented with new information.ФАУНА ТЕРМАЛЬНЫХ ИСТОЧНИКОВ ПЫМВАШОР НА ЮГО-ВОСТОКЕ БОЛЬШЕЗЕМЕЛЬСКОЙ ТУНДРЫ (НЕНЕЦКИЙАВТОНОМНЫЙ ОКРУГ, РОССИЯ)Аксёнова О.В., Беспалая Ю.В., Болотов И.Н.Институт экологических проблем Севера УрО РАН, Архангельск, РоссияE-mail: olgausa4eva@yandex.ruВ литературе значительное число работ посвящено отдельнымтаксономическим группам водной фауны, населяющей термальные источникиДальнего и Ближнего Востока, Европы и Азии, Южной и Северной Америки.Особый интерес представляет фауна гидротерм высокоширотных регионов,где тепловые контрасты максимальны по сравнению с зональным фоном. Сэтой целью в период с 2009 по 2012 гг. нами были исследовано 8 термальныхисточников Пымвашор, находящихся за полярным кругом на юго-востокеБольшеземельской тундры (67°9′42.6′′ с.ш., 67°51′10.2 ′′ в.д.), вблизи р. Адзьвы(приток р. Усы, бассейн р. Печора). Температура воды в них от 18,5 до 28,5°Скруглогодично. Вода источников слабощелочная (рН 7,5–8,5), содержаниерастворенного кислорода – 3,5–4,8 мг/л, минерализация вод – 289,1–1762,1 мг/л,уровень ХПК 9–29 мгО/л. Для изучения фауны источников нами по стандартнымгидробиологическим методикам были отобраны образцы макрозообентоса иихтиофауны. В результате исследований в составе бентоса было обнаружено11 систематических групп донных беспозвоночных. Наиболее многочисленныв пробах брюхоногие моллюски рода Lymnaea и Anisus. Их доля выборке - 97%.Моллюски сохраняют активность и зимой при отрицательных температурахвоздуха (до -38°С). Они обитают в ограниченном пространстве и приуроченык обильно разрастающимся в теплых водах альгобактериологическим матами мхам. Характерной особенностью популяций моллюсков из термальныхисточников является сокращение размеров раковины и увеличениечисленности и плотности особей (до 13,6 тыс. экз./м 2 ) по сравнению сзональными водоемами. Помимо моллюсков в фауне источников встречаютсяличинки двукрылых, хирономид, ручейников, а также личинки и имаго жуков,олигохеты, гидракарины, нематоды. Из ихтиофауны непосредственно в руслетермального ручья в летний и осенний периоды зарегистрированы усатыйголец, гольян обыкновенный и мальки европейского хариуса. Исследованиявыполнены при поддержке грантов Президента Российской Федерации длягосударственной поддержки молодых ученых МД-4164.2011.5, РФФИ №12-04-31488_мол_а, №13-04-10107_к; УрО РАН №13-5-НП-11, №12-П-5-1014,70

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystems№12-У-5-1022, №12-М-45-2062, №12-5-7-009; ФЦП «Научные и научнопедагогическиекадры инновационной России на 2009-2013 годы» и проекта№546152011 государственной ведомственной программы «Темплан вузов».Fauna from Pymvashor thermal springs in the southeast Bolshezemelskayatundra (the Nenets Autonomous Area, Russia)Aksenova O., Bespalaya J., Bolotov I.The aim was to study the fauna in the Pymvashor warm streams. 8 springs werestudied with water temperature from 18,5°C to 28,5°C. Gastropods were the dominantspecies. Macrozoobenthos was presented by larvae of diptera, beetles, oligochaetesand other. Three species of fishes were found here.ТЕРМОФИЛЬНЫЕ РЕЛИКТЫ БАРГУЗИНСКОГО ХРЕБТА(СЕВЕРНЫЙ БАЙКАЛ)Ананина Т.Л.ФГБУ «Заповедное Подлеморье»Е-mail: a_ananin@mail.ruРеконструкция природной обстановки прошлого необходима дляинтерпретации её современного состояния и направлений естественногоизменения.Баргузинский хребет, поднимающийся до высоты 2840 м н. ур. м.,является северо-восточным бортом Байкальской впадины. По представлениямведущих тектонистов Восточной Сибири рифтовая структура и цельное озерообразовались в среднем плиоцене, и продолжают формирование в настоящеевремя (Думитрашко, 1979; Попов, 2005). Свой рельеф и облик Баргузинскийхребет приобрел в конце третичного и начале четвертичного периодов(Тюлина, 1948). Климат исследуемой территории – резко континентальный(среднегодовая температура равна –3,7°С).Становление современной биоты проходило в эпоху плейстоценовыхпохолоданий (Ананина, 2010). Отголосками тектонической активности районаявляются выходы термальных вод в долинах рек, температура воды в которыхколеблется от 38° до 80°С (Гусев, 1959).Горячие ключи сохранили с третичных времен группу реликтовшироколиственных лесов: Viola collina Bess., Galium triflorum Michx.,Ophioglossum vulgatum L. Thelypteris palustris Schott. (Бардунов, 1961),Lithospermum officinalis L., Arsenjevia baicalensis Turcz. ex Ledeb. (имеетразорванный ареал) и представителя дальневосточной флоры Polugonumpauciflorum L. В целом на термальных площадях произрастает более четвертисостава флоры Баргузинского хребта, которая служит очагом распространениявидов для сопредельных территорий (Троицкая, 1996).В термальных водах развиваются южный вид белохвостой стрекозыOrthetrum albistulum Selys, карликовый вид Lestes uncatus Kirby (Белышев,1961), ареал распространения которых включает Южную Европу, Кавказ,71

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Японию (Белышев, Гагина, 1959), Nepa cinerea L. европейско-сибирскогоареала. Здесь же обитает яйцекладущая змея Edaphne dione Pall., естественнаяграница обитания которого лежит далеко на юге. Эти растения, насекомыеи рептилии были признаны верхнеплиоценовыми третичными реликтами,обитающими здесь более миллиона лет (Белышев, 1960). Виды жужелиц (отр.Жесткокрылые) Pterostichus niger Schall, Leistus terminatus Hell. на Баргузинскомхребте встречаются локально в районе термальных ключей. Пребывая вявном оптимуме жизненных условий, они реагируют на это значительнымувеличением численности (Ананина, 2004).На разных этапах эволюции менялся уровень развития биоты. Еслинаибольшего расцвета он достиг в триасе, то его обеднение (выпадениетермофильных элементов) состоялось в квартере (Калмыков, 1999).Месторождения термальных источников Баргузинского хребта, лежащих вцентре территории четвертичного оледенения, послужили рефугиумами длянекоторых видов флоры и фауны.Thermophilic relicts of Barguzin mountain range (Nothern Baikal)Ananina T.L.The hot sources in continental climate of Barguzin mountain range are the refugiafor certain species of flora and fauna. Plants, insects, snakes are considered as tertiaryrelicts in the neighboring geothermal sources.МАЛАКОФАУНА УЧАСТКА РЕКУЛЬТИВАЦИИ НИКОПОЛЬСКОГОМАРГАНЦЕВО-РУДНОГО БАССЕЙНААндрусевич Е.В.Днепропетровский государственный аграрный университетE-mail: eandrusevich@mail.ruБиологическое разнообразие – главный параметр эволюционного процесса,одновременно его итог и фактор, действующий по принципу обратной связи.Одним из основных фундаментальных направлений изучения биологическогоразнообразия является его инвентаризация, базирующаяся на систематике(Чернов, 1991).Наземные моллюски (Mollusca, Gastropoda) – относительнонемногочисленная, но весьма широко распространённая группабеспозвоночных (Сачкова, 2009). Для жизнеспособности сообществ наземныхгастропод важными факторами природной среды являются температура ивлажность. Распространение и численность моллюсков зависит так же от типарастительности, её видового состава, наличия отмершей органики (Яворський,Рибка, 2011). Наземные брюхоногие моллюски питаются преимущественнорастительной пищей – зелеными частями растений или гниющимирастительными остатками (Пузанов, 1987; Кульбачко 2007).72

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsСостав и количественное соотношение видов герпетобионтных моллюсковможно использовать для характеристики увлажнения почвы, ее кислотности,состоянии растительных остатков.Материал собран на участке рекультивации Никопольского марганцеворудногобассейна, г. Орджоникидзе, Днепропетровской области в маеиюне2012 г. Для исследования таксономического состава малакофауныиспользовались стандартные почвенно-зоологические методики.Hа участке рекультивации зарегистрировано 6 видов моллюсков из 4семейств: Enidae, Helicidae, Hygromidae, Valloniidae.Семейство Enidae представлено двумя видами – Brephulopsis cylindrica (Menke,1828) и Chondrula tridens (Muller, 1774). Двумя видами представлено семействоHelicidae – Helix lucorum martensii (Boettger, 1883) и Cepaea vindobonensis(Ferussac, 1821). Следует отметить, что Helix l. martensii – крымско-кавказскийэндем, на территорию участка, вероятно, интродуцирован случайно. СемействаHygromiidae и Valloniidae представлены на участке по одному виду: Monachacartusiana (Muller, 1774) Vallonia pulchella (Muller, 1774) соответственно.По биотопической приуроченности 4 из 6 видов моллюсков относятсяк степным видам (B. cylindrical, Ch. tridens, C. vindobonensis, M. cartusiana).Учитывая этот факт, можно говорить о сформировавшемся комплексе условий,приближенных к степным. Helix l. martensii – политопный вид, населяющийширокий спектр биотопов. V. pulchella – мезофильный вид, предпочитающийболее влажные биотопы (луга, места вдоль ручьев).Species composition of the mollusk fauna at the recultivation sites of the Nicipolmanganese ore basinAndrusevych E.V.Terrestrial mollusks are relatively small group of terrestrial invertebrates. Theycan be used as indicators of habitat characteristics. Investigation was conducted at therecultivation land in Ordzhonikidze. We registered 6 mollusks species of 4 familiessuch as Brephulopsis cylindrical, Chondrula tridens, Helix lucorum martensii,Cepaea vindobonensis, Monacha cartusiana, Vallonia pulchella.ҐРУНТОВА МЕЗОФАУНА УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙБалюк Ю.О.Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара,Дніпропетровськ, УкраїнаE-mail: bja@ua.fmҐрунтова мезофауна є важливим компонентом наземних екосистем. Високерізноманіття, біомаса та чисельність являються характерною рисою угрупованьґрунтових безхребетних.Матеріал зібрано у червні 2011 році у ботанічному саду Дніпропетровськогонаціонального університету імені Олеся Гончара (м. Дніпропетровськ) умежах загальної площі 32,5 га. Дослідження проводилися на території саду,73

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013яка складається з 37 секторів, що об’єднуються в 4 групи і 6 підгруп поособливостях використання рослинного і ґрунтового покривів. Розташування 6пробних ділянок залежить від природних та антропогенних градієнтів.Мезофауна урбоекосистем страждає від надмірного антропогенногонавантаження. Встановлено, що міська ґрунтова мезофауна у межахдосліджуваної території представлена порівняно невеликою кількістю видівтварин. Видовий склад ґрунтової мезофауни пробних ділянок ботанічного садунараховує 24 види ґрунтових безхребетних, чисельність яких коливається від10,16 екз./ 0,0625 м 2 до 21,71 екз./ 0,0625 м 2 (Aporrectodea caliginosa trapezoides(Duges, 1828), Aporrectodea rosea rosea (Savigny, 1826), Lumbricus rubellusHoffmeister (1843), Octodrilus transpadanus (Rosa, 1884), Badister bipustulatus F.,Chrysomelidae, Coccinellidae, Chondrula tridens (Mull.), Geophilus proximus C.L.Koch, Lepidoptera (larv.), Limax sp., Monotarsobius curtipes, Amphimalon assimilisHrbst. (im.), Octolasion lacteum (Oerley, 1885), Pyrrhocoris apterus, Amphimalonassimilis Hrbst. (l.), Staphylinus caesareus, Trachelipus rathkii C.L. Koch, Araneasp. sp., Cylindronotus brevicollis Kust.).Найбільшим видовим різноманіттям характеризується пробна площа №1, дезареєстрований 21 вид ґрунтових безхребетних. Найменше видове різноманіттявстановлене на пробних ділянок №3 та №5.Встановлено, що в угрупованнях ґрунтової мезофауни ботанічного саду іззростанням чисельності видове різноманіття за індексом Шеннона знижується.The soil mesofauna urbanized areasBalyuk Y.A.As a result of studies established the spatial component of variation in speciesdiversity and ecological structure of soil animal groups and quantitative ecologicalniches, which are the dominant species Aporrectodea caliginosa trapezoides(Duges, 1828), Lumbricus rubellus (Hoffmeister, 1843), and the rare are Limax sp.,Staphilinus (St.) caesareus Ceder., Aranea sp. sp.ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ КОЛОНІАЛЬНОГО ПОСЕЛЕННЯЧАПЛІ СІРОЇ (ARDEA CINEREA L.) У ВЕРХІВ’Ї ЗАПОРІЗЬКОГО(ДНІПРОВСЬКОГО) ВОДОСХОВИЩАВовк М.В.Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський», Дніпропетровськ, УкраїнаE-mail: Prostomaria6@rambler.ruЗавдання даної роботи - вивчити динаміку колоніальних гніздувань сірої чапліяк модельного виду для подальшого застосування цих даних під час проведенняорнітологічних досліджень. Дослідження проводились на території природногозаповідника «Дніпровсько-Орільський» та на прилеглій до нього територіїпротягом 2000–2011 рр.. В результаті проведених досліджень встановленоіснування двох колоній сірої чаплі – старої та нової: в межах природногозаповідника «Дніпровсько-Орільський» і на прилеглій до нього території. Нам74

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsоснові досліджень встановлено динаміку чисельності колоній, починаючиз 1979 р. Одержані дані свідчать, що у 1979 р. колонія, яка розміщувалась натериторії заповідника й була змішаною, складала 412 гнізд (Гавриленко, Губкин,1979). Також, нам вдалося простежити тенденцію зниження чисельності птахівна території колонії. Встановлено, що станом на 1997 р., кількісне багатствоколонії, яка на той час вже складалася лише з сірої чаплі, становило 297 пар.За результатами наших обстежень у 2005 р. до складу колонії входило 226 пар.Критичної кількості колонія набула у 2006 р. У травні 2006 р. встановленонаявність лише 65 пар сірої чаплі, гнізда яких розташовані рівномірно на чотирьохдеревах осокору. Дослідження у 2007 р. зафіксували відсутність гніздовоїдіяльності чаплі сірої на території колонії. Однак, завдяки спостереженням, якітакож проводяться й за межами заповідника, вдалося встановити утворення новоїколонії – на острові Погорілий. У 2007 р., коли відбулося переселення колонії зтериторії заповідника на острів, нараховувалося 65 пар птахів на 12 деревах, товже у 2008 р. колонія збільшилася до 125 пар на 25 деревах. Дослідження натериторії колонії в 2009 р. зафіксували 176 пар на 22 деревах, 2010 рік – 141 паруптахів на 23 деревах, а вже у 2011 р. – 148 гнізд на 27 деревах.Колоніальні поселення птахів постійно підпадають під антропогеннийтиск. Одна з причин скорочення чисельності пар, що гніздиться, «факторзанепокоєння», спричинений людиною. Однак, дослідження встановили, щоколивання чисельності птахів в колонії залежить також від стану деревнихпорід, які використовує птах. Колонія на острові займає таке місце, де «факторзанепокоєння» має найбільший прояв – колонія розташована на березісудноплавної частини р. Дніпро. Однак, щороку спостерігається тенденція дозбільшення кількості пар в колонії.Dynamics of number of grey herons (Ardea cinerea L.) colony in the uppercourse of Zaporozhye (Dneprovskoye) reservoirVovk M.V.The research was performed in the area of natural reserve “Dneprovsko-Orelsky”and its adjacent territory. We discovered the changes of number of grey heron incolonial settlements. We were tracking the number dynamics of pioneer colonyand revealed the principal ecological and anthropogenic factors influencing thefluctuation of its abundance.БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛ ЦЕНТРОХЕЛІДНИХ СОНЦЕВИКІВ УВОДОЙМАХ КИЇВСЬКОГО ТА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛІССЯГапонова Л.П.Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України,Київ, УкраїнаE-mail: lgaponova@gmail.comНами зареєстровано 14 видів центрохелідних сонцевиків у різнотипнихводоймах Київського та Чернігівського Полісся. Найбільше видове багатство75

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013центрохелід спостерігалося в ставках (8 видів), найменше – в меліоративнихканалах (2 види).За індексами фауністичної подібності Чекановського-Серенсена найбільшаподібність між річками і астатичними водоймами (індекс 0,67) та річками ізаплавними водоймами (0,60), дещо менша між річками і ставками (0,31) та міжзаплавними водоймами і ставками (0,47). В болотах і меліоративних каналах невиявлено спільних з річками, ставками і астатичними водоймами видів. Значенняіндексу Чекановського-Серенсена для списків боліт і меліоративних каналів зісписками заплавних водойм були досить низькими (0,25 і 0,29 відповідно).Таким чином, серед центрохелід по приналежності до типів водойм можнавиділити дві групи. Одна з них (11 видів) тяжіє до водойм з нейтральноюактивною реакцією води і не має приналежності до якихось конкретних типівводойм. Друга група – види, що населяють болота і подібні до них водойми зкислою реакцією води (Raineriophris echinata, Acantocystis penardi, Acantocystisturfacea).Biotope distribution of centrohelid heliozoans species in water-bodies of Kyivand the Chernigiv regions of PolissyaGaponova L.P.Six genera with 14 species of centrohelid heliozoans are registered in Kyivand the Chernigiv regions of Polissya. On the character of biotope distribution thecentrohelid heliozoans species divide into two groups. First group is the majority ofthem (11 species) have no preference to any type of water-bodies with pH 7. Secondgroup is species inhabiting in bogs and similar to them water-bodies with low pH(Raineriophris echinata, Acantocystis penardi, Acantocystis turfacea).ІХТІОФАУНА ВОДОСХОВИЩ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІГоголь О. М.Харківський національний університет імені В.Н. КаразінаE-mail: alek20082008@ukr.netОстаннім часом відбулось різке посилення антропогенного навантаженняна поверхневі водні об’єкти, особливо це стосується штучних водойм. Цепризводить до погіршення якості водного середовища, порушення структурнофункциональноїорганізації водних екосистем, зниження водогосподарського,рибогосподарського і рекреаційного стану водойм. Узбережжя водосховищвиступають не лише у якості популярних рекреаційних зон, а і є привабливимидля приватної забудівлі. Не оминули ці проблеми і Харківщини.Харківська область налічує 57 водосховищ загальною площею 32,835 тис.га, 2538 ставків площею 13,174 тис.га. Крім водосховищ і ставків на територіїобласті протікає 25 річок басейну р. Дніпро загальною довжиною 1072 км і106 річок басейну р. Дон загальною довжиною 3177 км, налічується 584 озеразагальною площею – 4466,0 га та водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС площею76

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystems1266 га. Зважаючи на маловодність річок і озер, головними рекреаційними ірибогосподарськими водоймами Харківщини є Печенізьке, Червонооскольськеі Краснопавлівське водосховища.У водоймах Харківської області іхтіофауна представлена наступними видамириб: щука, лящ, судак, сом, сазан, короп, плоскирка, плітка, краснопірка, окунь,йорж, в'юн, верховодка, карась, лин, білизна, головень, строкатий та білийтовстолобики (їх гібриди) та інші.Серед вселенців переважає товстолобики(білий, строкатий), короп та білий амур.Штучне формування структури рибних запасів у області відбуваєтьсяголовним чином за рахунок вселення рослиноїдних видів риб, щорічний виловяких складає 380 - 560 тон. Виловом охоплено, як аборигенні види – щука,судак, сом, плоскирка, плітка, сазан, карась, окунь так і види - вселенці – білий,строкатий товстолобики та їх гібриди, короп та білий амур.Для відновлення популяції у водосховищах здійснюється штучневідтворення водних біоресурсів. У водойми Харківської області користувачамиводних біоресурсів, наприклад у 2012 році вселено - 3,012671 млн.екз. молодіводних біоресурсів.Для збереження нерестового популяції водних живих ресурсів встановленоконтроль за її охороною, визначені ділянки нерестовищ та ділянки дляаматорського рибальства, затверджені терміни заборони – з 1 квітня по 30червня. Крім цього, для збереження промислового стада риб та плідників підчас зимівлі введено заборони вилову водних живих ресурсів на зимувальнихямах в осінньо-зимовий період.Fauna of storage pools of the Kharkiv areaGogol О. М.Work contains the estimation of specific and quantitative composition of populationof fishes in the storage pools of the Kharkov area and measure on her maintenance.ОЦЕНКА ВКЛАДА КОРНЕВЫХ ВЫДЕЛЕНИЙ РАСТЕНИЙВ ЭНЕРГЕТИКУ СООБЩЕСТВА ЛЕСНЫХ ПОЧВЕННЫХБЕСПОЗВОНОЧНЫХ С ПРИМЕНЕНИЕМ ИЗОТОПНОЙ МЕТКИ ( 13 С)Гончаров А.А. 1 , Цуриков С.М. 2 , Потапов А.М. 2 , Тиунов А.В 1 .1Институт проблем экологии и эволюции им. А.Н. Северцова РАН, Москва,Россия2Московский Государственный Университет им. М.В. Ломоносова, Москва,РоссияE-mail: antonio.goncharoff@gmail.comПроведенные в последние годы исследования с применением изотопнойметки ( 13 C) позволили показать, что почвенное население весьма эффективноосваивает свежезафиксированный углерод атмосферы, поставляемый в почвукорнями высших растений (Ostle et al., 2007; Pollierer et al., 2007, 2012). Однако,77

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013отсутствуют данные о степени трофической связи почвенных беспозвоночныхс выделениями корней. Целью нашего исследования была количественнаяоценка вклада корневых выделений растений в энергетику сообщества лесныхпочвенных беспозвоночных.В период с 5 по 18 сентября 2012 года на базе Черноголовской биостанции(Московская область, Россия) пять модельных имматурных деревьев Елиевропейской (Picea abies) были помещены на трое суток в индивидуальныегерметичные полипропиленовые камеры оригинальной конструкции объемом36 м 3 , в которые было добавлено по 2 дм 3 меченого углекислого газа ( 13 CO 2). Затем втечение 46 дней в подкроновом пространстве каждого дерева отбирали почвенныепробы по стандартной методике (Гиляров, 1941), собранных беспозвоночных(мезофауна) определяли до рода или вида, после чего исследовали изотопныйсостав углерода (соотношение атомов 12 С и 13 С) в их тканях. Всего в рамкахисследования проанализировано 758 особей беспозвоночных, 154 образца корнеймодельных деревьев и 55 образцов гифов грибов. Среди проанализированныхбеспозвоночных выделили три главных трофических группы: ризофаги (52животных), сапрофаги (313), хищники (393).Повышенное содержание 13 С в тканях было зафиксировано на третий деньпосле внесения метки в тонких корнях модельных деревьев и гифах грибов,на четвертый день – в беспозвоночных-сапрофагах и хищниках. В тканяхризофагов метки обнаружено не было. По консервативным оценкам, среди всехсобранных в период исследования беспозвоночных 13% сапрофагов и 12%хищников были трофически связаны с корневыми выделениями корней. Приэтом в объектах питания помеченных животных содержание тяжелого атомауглерода было выше нормы в среднем на 10% (от 1,6 до 72%). Наибольшеечисло помеченных животных было среди личинок-сапрофагов Bibio sp.(Bibionidae) и хищных костянок Lithobius curtipes (Lithobiidae).Таким образом, данное исследование согласуется с прозвучавшим в первыхтрёх исследованиях по данной проблеме предположением о сравнимой созначением опада важности корневых выделений в энергетике ряда групппочвенных беспозвоночных.Evaluation of the plant rhisodeposits contribution to the energy of forest soilanimal food webs using SIAGoncharov A., Tsurikov S., Potapov A., Tiunov A.Five intact immature trees of Norway spruce were labeled by 13 CO 2. During 46days after labeling 758 individuals of soil invertebrates were collected under crownof the trees. More than 13% of collected as predatory and saprophages soil animalshad the high level of 13 C content indicating close trophic links between rhisodepositsand soil macrofauna.78

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsОСОБЕННОСТИ ПИТАНИЯ И РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ГОРБАТЫХ КИТОВ(MEGAPTERA NOVAEANGLIAE) В АКВАТОРИИ О. БЕРИНГАГончарова М.И. 1 , Гончаров А.А. 21Всероссийский научно-исследовательский институт рыбного хозяйства иокеанографии, Москва, Россия2Институт проблем экологии и эволюции им. А.Н. Северцова РАН, Москва,РоссияE-mail: 8mshevchenko8@gmail.comГорбатые киты Северо-Тихоокеанской популяции проводят лето в районахнагула в высокопродуктивных водах высоких широт вдоль побережья ДальнегоВостока, Алеутской гряды, Аляски и западного побережья Северной Америки,где питаются мелкой стайной рыбой и крупным зоопланктоном (Clapham, Mead,1999). В 2002-2005 гг. было выяснено, что одним из ключевых мест нагулагорбачей в этом регионе Восточного побережья Камчатки может являтьсязаповедная акватория Командорских островов (Бурдин и др., 2009). Цельюданной работы было установление миграционного статуса и трофическойспециализации скопления горбачей в акватории Командорских островов.Используя методы фотоидентификации и береговых наблюдений, мыполучили данные по распределению и перемещению горбачей с 18 июня по3 октября 2010 года. Для изучения трофической специализации был проведенанализ изотопного состава углерода и азота в образцах биопсии кожи китов.Пробы планктона с глубины до 55 м позволили определить видовой составпотенциальных кормовых объектов горбачей.В районе исследования было отмечено 596 индивидуально различимыхгорбачей, 555 из которых идентифицированы впервые. Несмотря на то, чтопроведенное исследование в 5,5 раз увеличило число известных особейгорбачей в акватории о. Беринга, кривая динамики фотоидентификации пока невышла на плато. Вследствие этого на данном этапе исследования невозможнооценить численность скопления.Изотопный состав углерода (δ 13 C) и азота (δ 15 N) кожи горбачей составил-18,04±0,10‰ и 10,68±0,11‰ соответственно (±стандартная ошибка среднегозначения, N = 27), что свидетельствует о преобладании макропланктона в диетеизученных особей (Wetteveen et al., 2009; Тиунов, 2007). В пробах планктонапреобладали эуфазииды (Thysanoessa inermis) и веслоногие рачки (Neocalanuscristatus, Eucalanus bungii).Таким образом, в ходе проведенного исследования выявлены основныепопуляционно-экологические характеристики командорского скоплениягорбатых китов. В течение летнего периода скопление нагуливается в акваториио. Беринга, перемещаясь вдоль берега в северо-западном направлении.Основными объектами питания горбачей в акватории о. Беринга в периоднаблюдений были, по-видимому, эуфаузииды и веслоногие рачки. Внутриимежгодовая стабильность состава командорского скопления достаточновысока, но незначительная доля особей может перемещаться между разныминагульными районами Дальнего Востока.79

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Feeding and distribution features of humpback whales (Megaptera novaeangliae)in the waters of Bering IslandGoncharova M., Goncharov A.Data on the distribution and local migrations of humpback whales in the waters ofBering Island (Commandor Islands, Russia) in summer season 2010 were collectedusing photoidentification and land observations. According to isotopic analysis ofskin samples (SIA) humpback whales in this region preferably feed on zooplankton(euphausiids and copepods).ПИТАНИЕ ОСТРОМОРДОЙ ЛЯГУШКИ RANA ARVALIS (NILSSON,1842) НА ЮЖНОМ УРАЛЕДавлетбакова Г.М. 1 , Юмагулова Г.Р. 21Салаватский колледж образований и профессиональных технологий, Салават,Россия2Башкирский государственный университет, Уфа, РоссияE-mail: 1 gulnazdaw@mail.ru, 2 guldar02@mail.ruНа Южном Урале остромордая лягушка Rana arvalis встречается повсеместно(Гаранин, 1983); также является обычным видом и на урбанизированныхтерриториях (Зарипова, 2012). Спектр питания остромордой лягушки изучалсямногими авторами: на территории Республики Башкортостан (Баянов, Яковлева,2000), в горно-лесной части РБ и Зауралье (Юмагулова, 2001), в Предуралье иЗауралье (Зарипова, 2012).В настоящей работе приводятся результаты исследований по питаниюостромордой лягушки, проведенные в 2006 – 2011 гг. на территории ЮжногоУрала (Республики Башкортостан: Баймакский, Зилаирский, Зианчуринский,Кугарчинский и Хайбуллинский районы; Оренбургской области: Кувандыкский,Оренбургский, Саракташский и Тюльганский районы).Состав пищи изучался путем анализа содержимого желудков у 175особей R. arvalis, отловленных в различных местообитаниях. В ряде случаевиспользовалась методика прижизненного изъятия пищи (Писаренко, Воронин,1976). Использовались определители по беспозвоночным (Мамаев и др., 1976;Плавильщиков, 1994; Определитель пресноводных беспозвоночных, 2004).В общей сложности в рационе остромордой лягушки встречено 83 видабеспозвоночных животных из 4 классов (Gastropoda, Myriopoda, Insecta,Arachnida). Среди объектов питания были обнаружены представители двухтипов: моллюски (Mollusca), членистоногие (Arthropoda).Из членистоногих наибольшее значение в питании лягушек имеютнасекомые (81,1% от общего числа жертв), представленные 8 отрядами.Большую роль в питании R. arvalis играют жесткокрылые (Coleoptera), ихвстречено 69 видов из 14 семейств. Наиболее значимыми являются следующиесемейства: Carabidae (23,9% от общего количества жуков), Chrysomelidae(25,4%), Scarabaeidae (8,9%). Из сем. Carabidae наиболее обычными оказалисьпредставители рода Pterostichus, которые являются довольно многочисленными80

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsжужелицами поверхности почвы. Семейство Curculionidae доступны для R.arvalis лишь в случае нахождения жуков-долгоносиков в травянистом ярусе,поэтому их доля падает до 6,6%. Щелкуны (Elateridae - 7,9%) более обычныв нижних ярусах фитоценозов, где и поедаются лягушками. Остальные 9семейств жуков в питании остромордой лягушки большой роли не играют,каждое из них составляет менее 4% от общего количества жуков.Двукрылые (13,1%) оказались второй после жуков по значимости группой врационе R. arvalis, особенно их доля возрастает в урбанизированных биотопах.Значение остальных групп насекомых в питании остромордых лягушек постепеннопадает: отряд Hymenoptera – 6,3%, Hemiptera – 5,3%, Orthoptera – 4,7%.К очень редким компонентам питания остромордой лягушки,встречающимся единично, можно отнести несколько групп: класс Gastropoda –1,3%; отряд Odonata – 1,2%, Lepidoptera - 0,5%.Таким образом, спектр питания остромордой лягушки в условиях ЮжногоУрала довольно разнообразен и включает 83 вида беспозвоночных животных.В пищевом комке преобладают различные классы и отряды Arthropoda. Косновным группам, которые амфибии потребляют в пищу во всех биотопахможно отнести представителей 12 отрядов беспозвоночных - обитателейподстилки, надпочвенного и травянистого яруса.Food of frog Rana arvalis (Nilsson, 1842) in the Southern UralsDavletbakova G.M., Yumagulova G.R.During the period from 2006 - 2011 in the Southern Urals food of 175 R. arvalisspecimen were studied. The specimen of invertebrates were discovered in thedietary intahe, they belong to two types (Mollusca, Arthropoda), and four classes(Gastropoda, Myriopoda, Insecta, Arachnida). Three group of insects from theorter Coleoptera (Chrysomelidae - 25,4% Carabidae - 23,9%, Scarabaeidae - 8,9%)predominate over the rest insect orders, they vary from 0,5 to 13%.МАКРОЗООБЕНТОС ПРИДУНАЙСКОГО ОЗЕРА КОТЛАБУХДимитрова С.И 1 , Джуртубаев М.М. 21Измаильский теротдел управления «Запчергосрыбоохрана», Измаил, Украина2Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: hydrobiologia @ mail. ruОзеро Котлабух – одно из крупнейших придунайских озёр, имеющее большоерыбохозяйственное значение. После сооружения системы дамб вследствиесокращения связи с Дунаем, экологическая ситуация в придунайских озёрахмедленно ухудшается. Ранее дунайская вода в половодье и паводки поступалав озёра, пройдя биофильтр из зарослей тростника и других растений плавней.Сейчас она поступает в озёра по каналам и протокам со шлюзами напрямую,неся в озёра взвесь и загрязнения. Медленно растёт мутность и минерализацияводы, заиление дна. Соответственно изменяется биотическая компонента81

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013озёрных экосистем, в частности макрозообентоса, большинство видов которого– кормовые объекты рыб – бентофагов.Мы изучали макрозообентос литорали озера Котлабух – зоны особенночувствительной к неблагоприятным воздействием. Материал собран в июнеи августе 2010г. Пробы собраны в верховье озера, в Гасанском заливе, гдегидрологические условия несколько отличаются от основной части озера,и в низовье, где минерализация воды наименьшая. Бентос собран скребкомшириной 0,3 м. и гидробиологическим сачком.Всего обнаружен 51 вид: губок – 1 вид, олигохет – 4, пиявок – 4, изопод–1, амфипод – 4, мизид – 2, полужесткокрылых – 4, найдены личинки 7 видовстрекоз, 1- подёнок, 1 – жуков, 3 вида жуков хирономид. Обнаружен такжеводяной паук Argyroneta, брюхоногие моллюски – 15 видов и двустворчатыемоллюски – 3 вида.Наибольшее видовое богатство бентоса зафиксировано в низовье – 49видов. Приблизительно в двое меньше видов в верховье и Гасанском заливе,соответственно 27 и 22 вида. Важнейшие причины такого сокращения –повышенная минерализация и общее загрязнение этих участков. Например, внизовье встречаются все 15 найденных видов брюхоногих моллюсков, тогдакак в верховье удалось обнаружить только 3 вида: Viviparus contectus, Bithyniatentaculata, B. leachi, а в Гасанском заливе – 2: B. tentaculata и Planorbis planorbis.На всех изучаемых участках встречаются 17 видов из 51, только в низовье – 20.Анализ количественных характеристик основных групп макрозообентосапоказало, что олигохеты, амфиподы, мизиды, личинки хирономид, а в радеслучаев и личинки подёнок, брюхоногие моллюски характеризуются довольновысокой численностью и биомассой, что образует значительную кормовую базубентосоядных рыб. Так, в среднем по озеру численность олигохет составила840 экз./м 2 , а биомасса – 2,9 г/м 2 ; в низовье эти показатели составили 1500 экз./м 2 и 4,0 г/м 2 . В среднем по озеру численность и биомасса амфипод составили,соответственно, 170 экз./м 2 и 1,7 г/м 2 . Биомасса брюхоногих моллюсковсоставила 13,0 г/м 2 .Теоретически возможные максимальные значения численности и биомассымакрозообентоса озера Котлабух летом 2010 г. составляли: в верховье – 1115экз./м 2 и 11,44 г/м 2 ; в Гасанском заливе – 1410 экз./м 2 и 17,40 г/м 2 ; в низовье –2840 экз./м 2 и 55,77 г/м 2 .Macrozoobenthos Danubian Lake KotlabuhDimitrova S., Dzhurtubaev M.Мacrozoobenthos of the littoral zone of Lake Ktlabuh was studied in the summerof 2010. The samples were collected in the upper reaches, Gasanskom Gulfand the lower reaches of the lake. 51 species were found: sponges - 1, annelids - 8,crustaceans - 7, insects - 16, spiders - 1, shellfish - 18. In the upper reaches werefound 27 species, in the Gulf were found 22, and in the Lower were found 49 sp. Themaximum values of abundance and biomass are: in the upper - 1,115 examples and11.44 g/m 2 in the Gulf - 1410 examples and 17.40 g/m 2 in the lower reaches - 2840examples and 55.77 g/m 2 .82

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ ТА МОРФОЛОГІЇ МОРСЬКОЇ ГОЛКИSYNGNATHUS ABASTER (RISSO, 1827) З ОДЕСЬКОЇ ЗАТОКИЄловая О.Г., Ковтун О.О.Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: hydrobiostation@gmail.comРодина Syngnathіdae у Чорному морі представлена 7 видами риб-голок,два з яких – Syngnathus variegates і S. tenuirostris занесені до Червоної книгиУкраїни (2009), А S. acus тільки нещодавно зафіксована у берегів України. УОдеській затоці нами виявлено 4 види риб-голок. Найбільш чисельним видом,кількість якого в період розмноження може сягати 15-20 екз./м 2 є пухлощокариба-голка S. abaster. У зв’язку з тим, що прибережна зона знаходиться підзначним антропогенним впливом (забруднення, періодичний намив піску напляжі, знищення природніх субстратів та ін.), що негативно впливає на усіхмешканців цієї зони, вивчення біології риб-голок, що мають велике значення укругообігу органічних речовин є дуже актуальним. S. abaster входить до IUSNRed List of Threatened species (2006), як вид з невідомою небезпекою. Масоверозселення останні десятиріччя S. abaster у прісних водоймах, що продовжуєтьсяі подалі, негативно впливає на процеси природнього відтворення популяційпромислових і рідкісних риб у зв’язку з можливістю виїдання їх ікри та молоді.Наші дослідження проведено у травні-вересні 2011-2012 рр. на матеріалі(N=120), що зібран у різних частинах Одеської затоки біля міських пляжів задопомогою легководолазного обладнання. Методом візуального спостереженняописано переваги даного виду до різніх підводних субстратів, особливостіповедінки та взаємовідносини з іншими видами, з якими вони співмешкаютьу біотопі. У літературі майже відсутня інформація щодо особливостейморфології S. abaster Одеської затоки. Для морфометричного аналізу обрано19 ознак, що враховуються найчастіше (Vіnsent, 1995; Gurkan, 1997). Отриманонаступні результати: загальна довжина тіла склала 141.72±2.50 мм, найбільшата найменша висота тулуба 3.92±0.29 та 0.70±0.29 мм відповідно, найбільшатовщина 3.11±0.13 мм, антидорсальна відстань 37.6±0.67 мм, постдорсальнавідстань 47.69±1.31 мм, антианальна відстань 38.78±0.75 мм, довжина та висотадорсального плавця 11.68±0.40 та 2.58±0.14 мм відповідно, висота грудногота хвостового плавця 2.30±0.05 та 2.84±0.08 мм. Пластичніі ознаки мали такізначення: кількість тулубових кілець 15.92±0.12, кількість кілець від анальногодо хвостового плавця 38.11±0.18, кількість кілець під основою спинного плавця9.08±0.09 і кількість променів у грудному, хвостовому та спинному плавцях11.80±0.14, 8.93±0.19 і 35.50±0.35 відповідно. Середня кількість ікриноку самців склала 69.96±4.03. Що до відомостей про загальну чисельністьпопуляції S. abaster, динаміку змін кількості, особливості розмноження тавзаємовідносини з промисловими видами риб, то вони фрагментарні і неповні,тому цей вид ще потребує ретельних додаткових досліджень.83

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Biology and morphology features of pipefish Syngnathus abaster (Risso, 1827)from the beach basins of Odessa bayElovaya E.G., Kovtun O.A.Based on analysis of 120 samples of S. abaster, certain data on the biology andmorphology of the most numerous pipefish in Odessa Bay, which abundance in thecity beach basins may reach 20 per m 2 .ТАКСОНОМИЧЕСКИЙ СОСТАВ ХИРОНОМИД (DIPTERA,CHIRONOMIDAE) ОСАДОЧНЫХ ТОЛЩ ОЗ. ВЫСОКОГОРНОЕ(ВОСТОЧНАЯ СИБИРЬ, РЕСПУБЛИКА БУРЯТИЯ)Енущенко И.В.Институт географии им. В.Б. Сочавы СО РАН, Иркутск, РоссияE-mail: deschampsia@yandex.ruChironomidae (комары-дергуны или звонцы) – обширное семейство отрядадвукрылых насекомых (Diptera), насчитывающее 6000 видов в мировоммасштабе и не менее 600 в России (Нарчук, 2003). Наибольшую часть жизни(от 2 недель до 2 лет) хирономиды проводят в стадии личинки. Последниемогут использоваться как индикаторные организмы для оценки трофности озери чистоты воды.Нами были исследованы ископаемые хирономиды, в толще осадковоз. Высокогорное. Озеро расположено между Китойскими и Тункинскимигольцами, в 14 км западнее оз. Ильчир, на высоте ок. 2100 м над уровнем моря.Осадок отбирался с глубины 11 м в прозрачную пластиковую трубку длиной1 м и диаметром 60 мм с помощью пробоотборника Uwitec-Niederreiter. Длявыявления таксономического разнообразия хирономид в осадке нами отбиралосьпо 1 см3 вниз по керну. Осадок промывался на тканевых ситах из газа с размеромячеи 80 мкм. Определение таксонов хирономид велось по головным капсулам иостаткам ментумов личинок. Число остатков в горизонтах керна колеблилось от30 до 140 штук в 1 см3. Полученный в результате проведенной работы списоквключает 20 видов хирономид, из 19 родов и четырех подсемейств:Подсемейство 1. Tanypodinae: Procladius sp.; Подсемейство 2. Diamesinae:Protanypus morio-type, Protanypus sp.; Подсемейство 3. Orthocladiinae:Corynineura arctica-type, Heterotrissocladius gr. marcidus, Orthocladius sp.,Psectrocladius gr. sordidellus; Smittia sp., Synortocladius sp., Thienemanniella gr.clavicornis, Vivacriocotopus sp., Zalutschia sp.; Подсемейство 4. Chironominae:Chironomus gr. plumosus, Micropsectra sp., Paracladopelma camptolabis-type,Sergentia baueri, Shangomyia sp., Stempellina bausei-type, Tanytarsus conf. lugens,Tanytarsus conf. medius.Enushchenko I.V.The results of investigation on fauna of fossilisated chironomid of Vysokogornoyelake (East Siberia, Republic of Buryatiya) are given. The core 43 cm of lake fossils84

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsis investigated. Twenty one chironomid species of 19 genera and 4 subfamilies arefounded.МАССОВАЯ ГИБЕЛЬ МОРСКОЙ МЫШИ МАЛОЙ, CALLIONYMUSRISSO LE SUEUR, 1814 (OSTEICHTHYES, CALLIONYMIDAE) ВОВРЕМЯ ЛЕТНЕГО ЗАМОРА В ОДЕССКОМ ЗАЛИВЕКовтун О. А.Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: hydrobiostation@gmail.comВо время подводных наблюдений в районе Малого Фонтана 20.08.2011 г.при резком понижении температуры воды у дна до 3.9 о С на глубине 2.0-4.5м была зафиксирована массовая гибель многочисленного в Одесском з-ведемерсального вида рыб морской мыши малой, Callionymus risso (= Callionymusbelenus Risso, 1827). Причиной данного явления, как мы считаем, явилосьвызванное сгонным ветром северных направлений придонное течение, котороепривело к образованию резкого термоклина и подходу со стороны моря ксамому волнорезу (глуб. 1.0-1.5 м) очень холодной воды (вероятно, с низкимсодержанием кислорода), что привело к оцепенению зарывшихся в песокпескарок и их массовой гибели. В то же время перед волнорезом, на песчаномпляже, морские мыши чувствовали себя вполне благополучно, и каких-либопризнаков их гибели отмечено не было. В зоне песка за волнорезом в среднем вполе зрения водолаза при прозрачности воды 4-5 м наблюдалось 2-5 экз. мертвыхрыб. Часть еще живых особей, зарывшихся в песок, практически не проявлялиактивности и позволяли брать себя руками. Все зарывшиеся рыбы былипокрыты толстым слоем слизи с прилипшим к ней песком, что демаскировалорыб на фоне песчаного дна. На момент наблюдений менее 10 % погибшихособей были незначительно повреждены раками-отшельниками D. pugilator икрабами-плавунцами M. holsatus (съедены внутренние органы), численностькоторых в исследованном районе достаточно высока, что свидетельствовалоо недавнем заморе, который все еще продолжался в период наблюдения. Наприбрежном участке дна напротив пляжа Гидробиостанции ОНУ на указанныхглубинах для биологического анализа было отобрано 75 экз. недавно погибшихморских мышей. Повторные наблюдения на том же участке были проведены23.08.11 г. Прозрачность воды и её температура практически не изменились,однако численность морских мышей на глубине 2.0 и более метра уменьшиласьдо единичных особей. Мертвых особей обнаружено только 3, и все они уженаходились в стадии разложения. Недавно погибших рыб не было. Термоклиннаходился у самого волнореза, и большая часть бычков, морских игл, барабулеки других видов рыб держались в более теплом слое воды над дном на самомволнорезе. Часть рыб переместились во внутреннюю акваторию пляжа, в болеетеплую воду. В некоторых местах пляжа вдоль волнореза численность морскихмышей составляла более 5 экз./м 2 , а распределение рыб было мозаичным85

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013и приурочено к участкам с самым мелким песком. Некоторые экземплярывстречались на глубине менее 0.5 м, что раньше никогда не наблюдалось.Mass mortality of dotted dragonet, Callionymus risso Le Sueur, 1814(Osteichthyes, Callionymidae) during the summer fish kill in Odessa BayKovtun O.A.The unusual case of mass mortality of dotted dragonet, Callionymus risso at adepths between 2.0 and 4.5 m in the period of summer kill observed on 20.08.2011induced by the wind-induced water current and upwelling of water layers withtemperature about 3.9 o С, was analyzed.НОВЫЕ АКТИНИИ СЕВЕРНОЙ ЧАСТИ ЧЁРНОГО МОРЯКовтун О. А.Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: hydrobiostation@gmail.comЧёрное море, будучи относительно замкнутым водоемом с пониженной посравнению с океанической соленостью является бедным на представителей отрядаActiniaria. Последние десятилетия в литературе для Чёрного моря достоверноуказывалось только 2 представителя отряда - Actinia equina L. и Actinothoë clavata(= Cylista viduata). В более старой литературе есть упоминания о многочисленнойв биоценозе мидий, мелкой, от 2 до 10 мм Edwardsia claparedii Panc. (Киселева,1981) и Halcampella (Synhalcampella) ostroumovi Wyr., информации о биологиикоторой в литературе нет. Возле берегов Турции указывается Sagartiogetonundatum, что пока не подтверждено специалистами по актиниям. Подводныенаблюдения и многочисленные бентосные сборы показывали, что в севернойчасти моря отмечается как минимум 5 внешне отличающихся актиний, изкоторых только для одной - A. equina определение не вызывает сомнений. Триразновидности с черным, оранжевым и белым околоротовым диском былиобнаружены в морских пещерах Тарханкута, с пестрым окрасом щупалец былинайдены на глубинах более 10 м в Одесском заливе и Крыму, а одна более мелкаяи очень многочисленная разновидность с оранжевыми полосами встречаетсяповсеместно в соленых лиманах и прибрежной части моря от глубины 0.05м. Проведенные совместно с российскими специалистами по актиниям (д.б.н.Гребельный С.Д. и к.б.н. Санамян Н.П.) анатомические и морфологическиеисследования собранного в разных частях моря материала показали, что цветныепещерные актинии и пестрые разновидности с Одесского залива, это новый дляЧёрного моря вид Sagartia elegans (Dalyell, 1848), для которого у побережьяЕвропы описаны четыре четко различающиеся цветовые морфы: miniata, rosea,aurantiaca и venusta. По нашим наблюдениям, в пещерах Крыма встречаютсяminiata и rosea, а в Одесском заливе до сих пор мы обнаруживали только формуminiata. Мелкий массовый вид с оранжевыми полосами оказался новым дляЧерного моря видом-вселенецем Diadumene lineata (Verrill, 1869), родом с морей86

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsюго-восточной Азии. Эта актиния в настоящее время активно распространяетсяпо многим морям всех континентов. Таким образом, было доказано, что эти двавида, неизвестно когда появившиеся в Чёрном море, скорее всего смешивалии ошибочно идентифицировали как Actinоthoë clavata, хотя в специальнойлитературе эти виды всегда четко разделяют.Novel anemones species from nothern part of the Black seaKovtun O. A.Anatomic and morphological studies of anemones of the Black sea showed thatanemon Actinothoë clavata is a collective species that was mixed up with Sagartiaelegans (Dalyell, 1848) and Diadumene lineata (Verrill, 1869) and was not registeredfor the Black sea.РАЗМЕРНО-МАССОВЫЙ СОСТАВ RAPANA VENOSA В ОДЕССКОМЗАЛИВЕКовтун О.А., Топтиков В.А.Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: hydrobiostation@gmail.comRapana venosa – недавний вселенец с дальневосточных морей, яркийпример успешной интродукции чужеродного вида в новую экосистему.Более чем за 70 лет с момента появления этого вида в Черном море он оказалнастолько сильное отрицательное влияние на донные биоценозы, что во многихрайонах моря привел к их полной трансформации. Образуя в местах с большимколичеством доступной пищи (чаще всего мидии) большие скопления, какправило, в течение одного-двух десятилетий рапана полностью их уничтожает,после чего сама мельчает и резко сокращает численность. В настоящее времяво многих районах Крыма популяция хищника находится в стадии деградациии полностью утратила свое хозяйственное значение как пищевой объект.Однако, являясь генетически пластичным видом, быстро приспособившимсяк обитанию в воде с низкой соленостью (5-17 ‰), в настоящее время вОдесском заливе этот вид волнообразно наращивает свою численность, что вближайшие годы также может привести к серьезным изменениям биоценозов.На некоторых каменистых участках морского дна уже наблюдается почтиполное выедание мидии. Промежуточную стадию такого воздействия мынаблюдаем на о-ве Змеиный. Для понимания процессов изменения в популяциирапаны нами проведен анализ ежемесячных результатов наблюдения заморфолого-физиологическими особенностями моллюсков, отобранных врайоне Гидробиостанции ОНУ (N=986) в 2012 г. Показано, что распределениеособей в размерных группах в течение года носит сложный характер. Влетний период в нерестовых скоплениях распределение по высоте раковиныотносительно равномерное, преобладают (73.4 %) особи размерной группы75.1-90.0 мм (в среднем 74.6±1.5). Чаще всего (53.7 %) встречаются моллюски87

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013с общей сырой массой от 70.1 до 100.0 г (в среднем 72.9±5.5). Средняя массамягкого тела у самцов и самок составила 39.9±1.3 и 32.9±0.9 соответственно,а масса белого мяса, используемого в пищевых целях 22.0±0.7 и 16.3±0.5 г, чтосоставляет у самцов и самок 24.4-21.1 % от общей сырой массы. В 2012 г. этоже соотношение для рапаны с п-ова Тарханкут составило для самцов и самок7.8 и 5.1 г. Раковины рапаны из Одесского з-ва относительно тонкостенные,их средняя масса составляет 40.3±3.0 г или 55.3 % от общей сырой массымоллюска. Соотношение полов в выборках различается в зависимости от сезона,составляя в среднем за год 51.2 % для самцов и 46.6 % для самок. Ювенильныеособи, ведущие скрытный образ жизни, встречаются только в 2.2 % случаев.Size frequency - weight structure of RAPANA VENOSA in Odessa BayKovtun O. A., Toptikov V.A.The data on the length frequency, weight structure and sex composition ofRAPANA VENOSA in Odessa Bay had been obtained. It is shown that distribution inlength-weight groups is uniform with predomination of the individuals from 75.1-90.0 mm size group. Weight of white meat is up to 24.4% of the total wet weight ofshellfish.ВИДОВОЕ РАЗНООБРАЗИЕ ИКСОДОВЫХ КЛЕЩЕЙ В НЕКОТОРЫХОЧАГАХ НА ТЕРРИТОРИИ НИЖНЕГО ТЕЧЕНИЯ Р. ДНЕСТРКравченко О.В., Мовилэ А.А.Институт Зоологии Академии Наук Молдовы, КишиневE-mail: kalitas@list.ruИксодовые клещи (Acarina: Ixodidae) – кровососущиеэктопаразиты способные передавать ряд патогенных вирусов, бактерий,риккетсий, простейших. Целью настоящей работы было проведениесовременных исследований по изучению фаунистического комплексаиксодовых клещей территории нижнего Днестра.Для исследований послужили материалы полевых сборов, проведенныев период 2011 - 2012 гг. на территориях гг. Тирасполь, Бендеры, Днестровск,пгт. Первомайск, сел Меренешты, Суклея, Гиска, Хаджимус. В течение двухлет сборы велись на растительности, с помощью волокуши на стационарных(г.Тирасполь, г.Бендеры, с.Гиска) и свободных маршрутах в различныхрайонах нижнего Днестра. Определение видового и половозрастного составовиксодовых клещей проводились в лаборатории института зоологии АНМ.Исследуемая территория - лесостепная равнина, образованная террасамир. Днестр, характеризуемая равнинным рельефом с редкими балками.Встречаются кустарники и островки леса в оврагах, балках и берегахДнестра где созданы благоприятные условия для обитания птиц и мелкихмлекопитающих, являющихся возможными прокормителями иксодовыхклещей. Эта территория приспособлена для выпаса скота, принадлежащегоиндивидуальным владельцам.88

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsВ результате сборов обнаружены клещи из семейства Ixodidaeпредставленные 4 видами: Ixodes ricinus;- Dermacentor marginatus; -Dermacentorreticulatus;- Haemaphysalis punctatа. Было проведено 125 маршрутных сборовобщей протяженностью 25 000 метров. В результате было собрано 639экземпляра иксодовых клещей разных фаз развития - 538 экз. (84,2%) I. ricinus(383 имаго,149 нимфа, 6 личинок); 20 экз. (3,1%) D. marginatus (20 имаго);14 экз. (2,2%) D. reticulatus (13 имаго,1 нимфа); 67 экз. (10,5%) H. punctatа(26 имаго,38 нимфа,3 личинки). По нашим наблюдениям иксодовые клещираспределены очагово, формируя небольшие очаги из 2-3 видов, с участиемклеща I. ricinus. Следует отметить, что I. ricinus - составил 84,2 % от всехсобранных клещей в регионе за весь период наблюдений, встречается во всехобследованных районах. Активность I. ricinus - наблюдается дважды в течениегода – весной (апрель - май) и осенью (сентябрь-октябрь). В летние месяцы(вторая половина июня – июль) встречались единичные экземпляры имаго I.ricinus, но наблюдалась активность нимф.Данные исследования расширяют современные представления огеографическом распространении и экологии иксодовых клещей на территориинизовья Днестра.Tick species diversity in some foci of the lower Dnister river basinKravchenko O., Movila A.We have analyzed the modern faunistic complex of tick species in some fociof the lower Dnester river basin. Altogether, four tick species were identified.О ЗИМНЕЙ АКТИВНОСТИ ЛЕОПАРДОВОГО ПОЛОЗА (ZAMENISSITULA) НА СЕВЕРНОМ ПРЕДЕЛЕ АРЕАЛА В КРЫМУКукушкин О.В.Карадагский природный заповедник НАНУ, Феодосия, УкраинаE-mail: vipera_kuk@pochta.ruНа юго-востоке Крыма Z. situla обитает близ северной границы ареала. В2002-2012 гг. появление этой змеи после зимней спячки наблюдалось здесь15.03(2002)-8.05(2005) (в среднем 18.04); последние ее находки приходилисьна 21.10(2010)-26.11(2005) (в среднем 6.11). Для сравнения на юго-западеКрыма в 1996-2012 гг. появление этой змеи после зимней спячки отмечалосьна протяжении марта (1.03(1998)-27.03(2012)), уход на зимовку – во 2-3 декадахноября, очень редко в начале декабря (3.12.2004); в зимний период отмечалисьединичные особи (Кукушкин, 2004). Находки Z. situla зимой (единичные в январе,более многочисленные в феврале) указаны также для южной Италии (Riguero,1998). Ниже приводятся сведения об эпизодических встречах этой змеи в зимнийпериод в юго-восточном Крыму, характеризующемся более континентальнымклиматом. 6.12.2004 при теплой солнечной погоде активный полоз наблюдался в14 ч. 30 мин. на южных склонах Карадага. 19.01.2009 малоподвижный молодой89

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013экземпляр встречен между 12 и 13 ч. на побережье близ Биостанции. В моментего находки погода была облачной и прохладной (температура воздуха на высоте1 м – 9 о С, каменистого субстрата – 7,5 о С); влажность была высокой (ночьюпрошел дождь со снегом). Можно предположить, что змея вышла из убежищапри прояснении, а затем охладилась и осталась на поверхности. Возможно ииное объяснение появления Z. situla: его зимовальное убежище могло бытьвскрыто одним из частых в холодное время года обвалов. Ранним утром11.12.2011 на северном склоне хр. Тепе-Оба в черте г. Феодосия обнаруженпогибший молодой полоз. Находке предшествовали 2 дня с небольшими(до -0,5 о ) заморозками; ноябрь также выдался холодным (среднемесячнаятемпература ниже нормы на 5 о С). Вероятно, змея зимовала в каком-либоподвале (поблизости расположен малоэтажный жилой массив), и ее появлениена поверхности было вызвано случайными причинами: фактором беспокойства,высокими температурами в помещении. Среднесуточная температура воздухав дни зимних находок Z. situla составляла 5,3-8,7 о С, суточный минимум 1,0-5,1 о С, максимум 7,9-10,2 о С. В начале XXI в. в Крыму наметилась тенденция кувеличению продолжительности активного периода ряда змей сем. Colubridae, внорме уходящих на зимовку в октябре. Coronella austriaca отмечалась 9.11.2010(окр. г. Старый Крым), Dolichophis caspius – 8.11.2009 (гора Опук на Керченскомполуострове) и 12.11.2010 (пос. Краснокаменка, Феодосия), Elaphe sauromates– 7.11.2009 и 15.11.2010 (Опук). Безусловно, этот сдвиг является следствием«медитерранизации» климата юго-восточного Крыма – особенно заметнойв последнее десятилетие (Костенко и др., 2011). Сопряженное с потеплениемклимата увеличение продолжительности периода активности некоторых змейконстатировано и в Средиземноморье s. str. (Moreno-Rueda, 2009).About winter activity of Leopard Snake, Zamenis situla, on the northern limit ofits distribution range in the CrimeaKukushkin O.V.In 2002-2011 3 cases of extraordinary winter activity in Z. situla was documentedin South-Eastern Crimea, Theodosian territory (6 December 2004; 19 January 2009;11 December 2011). At norm the period of activity of this thermophilous reptile herecontinues from 2 d ten days of April to 1 st ten days of November. We connect anextension of the terms activity in Z. situla and some others colubrid snakes withclimatic trends of last decade – ‘Mediterranization’ of the climate of studied area.О МАКСИМАЛЬНЫХ РАЗМЕРАХ ЛЕОПАРДОВОГО ПОЛОЗА(ZAMENIS SITULA) В КРЫМУКукушкин О.В.Карадагский природный заповедник НАНУ, Феодосия, УкраинаE-mail: vipera_kuk@pochta.ruЛеопардовый полоз – распространенная в Средиземноморье некрупнаязмея семейства Colubridae, общая длина (TL = SVL + CL) которой обычно не90

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsпревышает 1 м. 6.05.2012 в урочище Старый Карантин на северном склоне хр.Тепе-Оба (г. Феодосия) обнаружена убитая особь Z. situla (♀) с длиной тела(SVL) 1000 мм. Большая часть хвоста отсутствовала; длина сохранившейсяего части – 20 мм. Встречи особей столь крупных размеров по ареалу видакрайне редки. В крупной выборке из Болгарии SVL max♂♂ (n = 55) составила825 мм, ♀♀ (n = 25) – 690 мм (Moravec, 2005). Близкие показатели обнаруженыв Италии: SVL max.♂♂ (n = 14) 807 мм, ♀♀ (n = 13) 747 мм (Rugiero, 1998).Наибольшая длина тела самок в Греции – 950 мм (Cattaneo, 1989), в Италиии Хорватии – 980 мм, самцов (на Сицилии) – 830 мм (Bruno, 1969; Obst,1993). Максимальная общая длина особей из Италии – 1020 мм (♂), 1120(♀); для одной самки с поврежденным хвостом приводится ориентировочное«восстановленное» значение ТL – 1160 мм (Bruno, 1969). Из-за ошибкиперевода именно последнее значение иногда указывается как наибольшая длявида длина тела – SVL (Ананьева, 2004). Змеи крымской популяции крупнее:почти у трети изученных в 1996-2012 гг. взрослых (SVL > 500 мм) самок (31%;n = 29) и у четверти взрослых самцов (25%; n = 36) длина тела превышала800 мм. Ранее установленная максимальная длина тела Z. situla из Крыма(Севастополь) – 908 мм (♂) и 905 мм (♂); наибольшая общая длина крымскихзмей составила: 1108 мм (♂), 1062 мм (♀) (Кукушкин, 2004; Kukushkin, 2008).Поскольку отношение SVL/ CL у самок из Крыма в среднем равно 5,3 (lim. 4,83-7,72), можно заключить, что общая длина особи из Феодосии превышала 1150мм. Таким образом, данный экземпляр – один из крупнейших представителейсвоего вида. Подчеркнем, что происходит он из одного из самых северныхпунктов ареала (45 о 01`N, 35 о 24`E). Увеличение максимальных и среднихразмеров тела Z. situla на крымском участке ареала, характеризующемсянаиболее суровыми климатическими условиями, предположительно связанос сумеречно-ночным образом жизни этой змеи. Крупные особи, по-видимому,должны получать преимущества за счет более высокой тепловой инерции,позволяющей сохранять активность в течение более продолжительного временипосле захода Солнца. Для дневных видов чешуйчатых рептилий характернапротивоположная описываемой правилом Бергмана зависимость длины тела отгеографической широты местности (Ashton, 2003).Maximum Body Lenght of Leopard Snake, Zamenis situla, from the CrimeaKukushkin O.V.In 2012 the largest known specimen of Z. situla (female with SVL 1000 мм)was discovered in the limits of the town of Theodosia, in the northernmost point ofEastern part of the species distribution range. The specimen deposited in ZoomuseumNMNH, Kyiv. In comparison with populations of Southern Europe the Crimeansample is characterized by more large maximum and average body lenght. Weassumed that increase of dimentions of this crepuscular snake is adaptation to the lifeon the northern border of species range.91

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ОФИОФАГИЯ И КАННИБАЛИЗМ У ЖЕЛТОБРЮХОГО ПОЛОЗА(DOLICHOPHIS CASPIUS) В КРЫМУКукушкин О.В.Карадагский природный заповедник НАНУ, Феодосия, УкраинаE-mail: vipera_kuk@pochta.ruПо характеру питания желтобрюхий полоз – один из наиболее широкораспространенных и успешных видов змей офидиофауны Крыма – являетсягенералистом, поедая почти любую доступную добычу, но отдавая предпочтениекрупным объектам (Щербак, 1966, 1989; наблюдения автора). В спектре питаниямолодых змей превалируют настоящие ящерицы (Lacertidae), взрослые переходятна питание млекопитающими (размером до суслика и новорожденного зайчонка).В рационе также отмечены птицы (размером до скворца) и змеи других видов.Так, описан случай поедания желтобрюхом ужа Natrix natrix (Шербак, 1966).10.06.2003 г. в Мекензиевском лесничестве близ г. Инкерман (Севастополь)И.С. Турбановым был сфотографирован взрослый D. caspius, заглатывающийпалласова полоза (Elaphe sauromates) несколько меньших размеров. А в 2010 г.от С.А. Шарыгина мы получили фотодокумент из заповедника «Мыс Мартьян»(Ялта): некрупный взрослый полоз заглатывал желтопузика (Pseudopus apodus),почти равного ему по длине. Поедание желтобрюхим полозом этих крупныхзмееподобных ящериц отмечено и на Балканах (Jovanović, 2009) и, безусловно,может рассматриваться вместе с офиофагией. В начале мая 2006 г. крупный самецD. caspius (SVL 1118 мм, CL 416 мм) найден на проходящем по солончаковойстепи шоссе в 4 км к северо-востоку от пос. Приморский (Феодосия). Полозполучил несовместимые с жизнью травмы, но на момент обнаружения оставалсяживым. При вскрытии в его желудке обнаружили полупереваренную змею этогоже вида общей длиной (TL) около 1 м. Случаи каннибализма описаны для змейродов Dolichophis (Gӧҫmen, 2008) и Hierophis (Lusičić, 2011; Lelièvre, 2012), нов Крыму это явление регистрируется впервые. То, что каннибализм отмеченименно в причерноморской части Акмонайского перешейка, по-видимому,не является случайностью. D. caspius весьма многочислен здесь: весной нарасчлененных террасетами береговых обрывах к востоку от пос. Приморскийучитывали до 15 взрослых змей на 0,5 км маршрута, иногда удавалось наблюдать2-3 особи одновременно. Отметим полное отсутствие каких-либо ящериц наэтом отрезке побережья. Следовательно, D. caspius может питаться здесь толькогрызунами (встречаются колонии общественной полевки) и змеями своего идругих видов (E. sauromates, N. tessellata, возможно, и Vipera renardi), молодыеособи которых представляют легкую добычу.Ophiophagy and cannibalism in the Caspian Whip Snake, Dolichophis caspius,in CrimeaKukushkin O.V.The ophiophagy for D. caspius in Crimea was documented more than once. A caseof cannibalism was observed on the steppe-semidesert Black Sea coast of Isthmus92

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsAkmonaisky, where the population density of D. caspius is very high, but any lizardsspecies is absent. The predation regarding others snakes species and legless lizards ismore common phenomenon, which also observed on others plots of peninsula.ЧАСТОТЫ МОЛЕКУЛЯРНЫХ ФОРМ МАЛАТДЕГИДРОГЕНАЗЫБЫЧКА-КРУГЛЯКА NEOGOBIUS MELANOSTOMUS ИЗ АКВАТОРИИО. ЗМЕИНЫЙ И ОДЕССКОГО ЗАЛИВАКуликова О. В., Заморов В. В., Кучеров В. А., Радионов Д. Б.Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: ok.druzenko@gmail.comМалатдегидрогеназа (Дегидрогеназа яблочной кислоты, MDH, КФ1.1.1.37) — фермент, катализирующий последний этап цикла Кребса, частоиспользуется в популяционно-генетических исследованиях как биохимическиймаркер наследственного разнообразия. Однако, в известной нам литературеотсутствуют данные как о спектре молекулярных форм малатдегидрогеназы убычка-кругляка Neogobius melanostomus (Pallas) так и о генетической структурепопуляций указанного вида по локусам кодирующем МДГ. В святи с этим,целью данных исследований. является изучение генетической структурыприродных популяций Neogobius melanostomus (Pallas) обитающих в Черномморе по локусам кодирующим МДГ.Анализ электрофореграмм экстрактов мышечных тканей бычковвыловленных вблизи острова Змеиный выявил две основные зоны (Аи В) активности исследуемого фермента. Зона А предположительносоответствует митохондриальной форме малатдегидрогеназы, в то время какв зоне В содержатся формы расстворимой цитоплазматической МДГ, уровеньэкспрессивности которых был значительно выше. Проанализировав 40экземпляров (20 самцов и 20 самок) бычка-кругляка из данной локальности намибыло выявлено 2 типа фенотипов. С наибольшей частотой (92 %) встречалисьособи, у которых спектр цитоплазматической МДГ был представлен 5 полосами,что может указывать на то, что данный фермент является гетеротетрамером.Параллельно с этим, с низкой частотой (8 %) встречались особи с тремяизоформами МДГ. В группировке бычка-кругляка Одесского залива, в отличиеот рыб выловленных вблизи о. Змеиный, фенотип с пятью электроморфамирастворимой цитоплазматической МДГ встречается в анализируемойпопуляции значительно реже (44 %). В то же время, частота встречаемостиособей с тремя изоферментами цитоплазматической малатдегидрогеназы быладостоверно выше среди рыб, выловленных в Одесском заливе (56 %).Выявленные достоверные различия в частотах фенотипов кодируемыхлокусами цитоплазматической МДГ между двумя проанализированнымигруппировками позволяют предположить, что мы имеем дело с двумялокальными популяциями, входящими в состав популяционной системы.93

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013The frequency of Mdh molecular forms of Neogobius melanostomus from islandZmeyniy and Odessa Bay.Kulikova O. V., Zamorov V. V., Kucherov V. A., Radionov D. B.The spectrum of Neogobius melanostomus malate dehydrogenase isozymes wasstudied in the of the fish lived near the i. Zmeinyi and in the Gulf of Odessa. 2forms of MDH were identified: mitochondrial and soluble. Significant differences inthe frequencies of the cytoplasmic MDH isozymes between the two groups of fishhave been identified. It can be assumed that the investigated groups of fish can bedetermined as different populations.ФАУНА И ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ГУБОНОГИХМНОГОНОЖЕК (CHILOPODA) СТЕПНОГО ПРИДНЕПРОВЬЯКунах О. Н.Днепропетровский национальный университет имени Олеся ГончараE-mail: Olga-kunakh@rambler.ruГубоногие многоножки являются хищниками и достигают высокойчисленности во многих биогеоценозах степной зоны Украины (Жуков и др.,2007). Таксономическое и экологическое разнообразие этой группы позволяетим активно выполнять регуляторные функции в экосистеме в подстилке иминеральных почвенных горизонтах. В сводке Н. Т. Залесской (1978) приводятсяупоминания о некоторых находках костянок в Днепропетровской области. Вмонографии Н. Т. Залеской и А. А. Шилейко (1991) детально обсуждаютсявопросы биологии, экологии и таксономии сколопендровых многоножек.Данные по губоногим многоножкам встречаются в экологических работах попочвенной мезофауне (Пахомов, Кунах, 2006; Жуков и др., 2007). По даннымМ. Г. Черного и Е. Косьяненко (2003) в среднем Приднепровье встречается 29видов хилопод и 31 вид диплопод.Для степной зоны Украины сводных работ по фауне губоногих многоножекнет.Целью настоящей работы является привести обзор полученных данных пофауне губоногих многоножек степного Приднепровья.Сбор материала проведен в пределах Днепропетровской, Херсонской иКировоградской областей.Анализ полученных данных свидетельствует, что наиболее типичнымипредставителями этой группы животных являются Lithobius forficatus L. иMonotarsobius curtipes C.K.. Помимо этих видов, Lithobiomorpha степнойзоны Украины представлены Lithobius cyrtopus Latzel, Lithobius lucifugus L.K.и Hessebius multicalcaratus Folk. На юге лесостепной зоны в Черном лесутакже встречены Lithobius mutabilis L.K. и Lithobius proximus Sseliw.. ЗемлянкиGeophilomorpha представлены Geophilus proximus C.L. Koch, Pachimeriumferrugineum C.L. Koch, Schendyla nemorensis C.L. Koch и Strigamia crassipes C.L.Koch. Из Scolopendromorpha в ловушках Барбера обнаружен только один видCryptops anomalans Newport.94

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsВ результате проведенного исследования установлено, что в настоящее времяв степном Приднепровье фауна губоногих многоножек представлена 15 видами.Наибольшим разнообразием из изученных географических мест характеризуютсяприродные комплексы Черного леса, который находится на границе степной илесостепной зон. По мере продвижения от лесостепной зоны на юг наблюдаетсяуменьшение видового разнообразия данной группы. Доминирование и высокоеразнообразие литобиоморфных многоножек на севере изученной территориизамещается доминированием геофиломорфных многоножек в центральнойи южной части. На юге важную роль в термофильных биогеоценозахиграют сколопендроморфные многоножки. Значительная трансформациямикроклиматических условий в пределах промышленного города объясняетнаходки синантропных скутигер в техногенных ландшафтах г. Днепропетровска.Fauna and ecological features of the Chilopoda of the steppe Pridniprovie regionKunah O. N.The Chilopoda fauna steppe Pridniprovie have been revealed as being presentedby 15 species. The most typical species of this group of animals are Lithobiusforficatus L. and Monotarsobius curtipes C.K.МЕЙОБЕНТОС ПРИДУНАЙСКОГО ОЗЕРА КИТАЙЛесик О. А. 1 , Джуртубаев М. М. 21Килийский РОУМВД Украины в Одесской области, Килия, Украина2Одеский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: hydrobiologia @ mail. ruОзеро Китай расположено в Одесской области. Его площадь – около 60км 2 , объём – более 100 млн. м 3 . Озеро характеризуется высоким уровнемзагрязнения и минерализации воды. Мейобентос озера (организмы размером0,1 – 2,0 мм) несмотря на его большое экологическое значение, почти не изучен.Цель нашей работы – изучить многолетнюю динамику мейобентоса озераКитай. Материалом послужили 18 проб, собранных нами летом 2010г, а такжерезультаты наших исследований в 2001 и 2006 гг. Летом 2010 г. в мейобентосе озрабыли обнаружены нематоды, полихеты, олигохеты, гарпактикоды, остракоды,кумовые раки, личинки хирономид. Большинство групп встречаются по всейакватории, кумовые найдены в низовье, где экологическая ситуация нескольколучше, чем в средней части и в верховье, где мейобентос, в целом, достигаетнаибольшего развития. Его численность здесь составляла 94,2 тыс. экз./м 2 ,биомасса – 2,22 г/м 2 . В средней части и в верховье эти показатели не превышали50 тыс. экз./м. 2 и 8,89 г/м 2 . Такую картину мы объясняем во-первых, заметнобольшой минерализацией воды в верховье (в отдельных случаях – до 600 мг/л)и средней части озера, в низовье в период исследований она составляла 2350мг/л. Во-вторых, мы не исключаем влияния конфигурации береговой линии.Средняя часть озера сильно заужена перегорожена дамбой со шлюзом. Этоухудшает гидродинамику, а также кислородный режим на данном участке.95

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsМы изучали таксономический состав макрозообентоса озера Лунг,распределение видов по его акватории летом 2012 г. Пробы собраны в верховье,средней части озера и в низовье – всего 12 проб. Всего обнаружено 34 вида:губок – 1 вид, олигохет – 4, пиявок – 2, изопод – 1, амфипод – 3, мизид – 1,стрекоз – 3, подёнок – 1, полужёсткокрылых – 3, двукрылых – 2, брюхоногихмоллюсков – 2 вида. В верховье найдено 21 вид, в средней части все 34 видаи в низовье – 20 видов. По всей акватории озера встречались 3 вида олигохет,3 вида пиявок, изопода – водяной ослик Asellus aquaticus, подёнка Cloeondipteram (личинки), водяные клопы – 2 вида, двукрылые – два вида (личинкихирономид), брюхоногие моллюски – 6 видов.Средняя часть озера, по сравнению с верховьем и низовьем характеризуетсянаиболее благоприятными условиями. Здесь более разнообразны биотопы,большая изрезанность береговой линии, особенно по сравнению с верховьем;обычно большая динамика водных масс в следствии работы небольшойнасосной станции, подающей воду из озера, прежде всего для полива.Половина обнаруженных видов имеют частоту встречаемости 50 – 100%,т.е. являются обычными в макрозообентосе. Это большинство олигохет,личинки хирономид, семь видов двустворчатых моллюсков, др. Найменьшойчастотой встречаемости – менее 25% характеризуются 13 видов, т.е. около40% от общего количества обнаруженных видов. Это, в частности, олигохетаOphidonais serpentina, амфипода Corophium curvispinum, мизида Limnomysisbenedeni, личинки стрекозы Coenagrion pulchellum, брюхоногий моллюскTheodoxus fluviatilis, др.Количество особей в пробах у разных видов колебалось от единиц (крупныебрюхоногие – Lymnaca stagnalis, Planarbarius corneus; ранатра Ranatra linearis)до 50 экземпляров (олигохеты Potamotrix hammoniensis, Psammoryctidesbarbatus; гастропода Bithynia tentaculata).Все обнаруженные в Лунге виды обычны в других придунайских озёрах, заисключением озера Китай.Макрозообентос озера Лунг летом 2012 г.Lisenko N., Dzhurtubaev M.We studied macrozoobenthos of the Lake Lung by the summer harvest of 2012.All of 34 species of sponges, worms, crustaceans, insects, snails and bivalves werefound in the middle of the lake, where the habitat conditions are the most favorable.In the upper reaches 21 species were found, and in the Lower 20 species werefound. Across water area were found 18 species. For the half of the species detectedfrequency is 50 - 100%. The number of animals of individual species in the sampleswas up to 50 examples.97

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ВНУТРИГОДОВАЯ ДИНАМИКА КАЧЕСТВЕНОГО СОСТАВАИ КОЛИЧЕСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ МАКРОЗООБЕНТОСА ВВЕРШИННОЙ ЧАСТИ БУХТЫ КАЗАЧЬЕЙ(ЮГО-ЗАПАДНЫЙ КРЫМ, ЧЁРНОЕ МОРЕ)Макаров М.В.Институт биологии южных морей им. А.О. Ковалевского НАНУ, Севастополь,УкраинаE-mail: mihaliksevast@inbox.ruНесмотря на некоторую изученность бентосной фауны бухты Казачьей(например, Маккавеева, 1992, Миронов, 2002, Макаров, 2007), в её вершинной(кутовой) части, в контактной зоне «суша-море», таких исследований ранее непроводили. Бухта Казачья является одной из многочисленных бухт Севастополяи расположена на юго-западной окраине города. В акватории бухты отсутствуютпорты, но есть дельфинарий и небольшие пляжи. Акватория бухты являетсяперспективной для заповедания.В течение года, ежемесячно, в период с августа 2011 по август 2012гг. на рыхлых грунтах в вершине данной бухты на глубине 0,1 м ручнымдночерпателем площадью захвата 0,04 м 2 на 2 станциях в двух повторностяхотбирали пробы макрозообентоса. Моллюсков идентифицировали до вида,остальные группы – до класса или типа, потом подсчитывали их численность.Всего на 2 станциях обнаружен 21 вид Mollusca, из них 12 видов относятсяк классу Gastropoda, 9 – к классу Bivalvia. Среди всех моллюсков явнопреобладает Hydrobia acuta Draprnaud, 1805 (средняя численность 1300 экз./м 2 на ст. 1 и 5170 экз./м 2 на ст. 2). Следует отметить, что обнаружены такиедостаточно редкие и малочисленные виды, как Chrysallida obtusa (T. Brown,1827), Setia turriculata (Monterosato, 1884) и Turbonilla delicta (Monterosato1874). Из других групп отмечены Polychaeta+Olygochaeta, Crustacea, личинкиChironomidae. На обеих станциях максимум численности макрозообентосаотмечен в августе-сентябре 2011 г., а на ст. 1 – также в августе 2012 г. Это связанос тем, что большинство встреченных здесь видов размножаются в летний сезон.Минимум обилия макрозообентоса приходится на период с ноября по март,когда температура воды минимальная, а в холодную зиму 2012 г. кутовая частьбухты была частично покрыта тонким льдом. На обеих станциях Mollusca вцелом доминировали по численности среди остальных групп макрозообентоса,за исключением января на ст. 2 и апреля на ст. 1, когда несколько преобладалиAnnelida (Polychaeta+Olygochaeta).В целом, несмотря на нестабильность условий в кутовой части бухтыКазачьей (перепад солёности в течение года от 15,8 до 22,9 ‰, а температурыот + 3 до + 30 ºС, наличия сгонно-нагонных явлений) качественный состави количественное развитие макрозообентоса в этом районе являютсяотносительно высокими.98

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsThe inner year of quality composition and quantity characteristic ofmacrozoobenthos in the corner part of Kazachya bay (south-west of Crimea,the Black sea)Makarov M.V.The macrozoobenthos in the corner part of Kazachya bay every month fromaugust 2011 to august 2012 on the soft bottom (depth 0,1 m) was researched. In thewhole, on 2 stations, 21 species of Mollusca, including 12 species of Gastropodaand 9 species of Bivalvia were found. The most of numerous species was Hydrobiaacuta. The maximum of abundance of the macrozoobenthos was found on augustseptember2011 and on august 2012, minimum – on november-march. The mostof mollusks species, which found in it, was spawning in summer. The Molluscaprevailed in comparative with other groups of macrozoobenthos, except january onstation 2 and april on station 1, when the Annelida some dominated.ХАРАКТЕРИСТИКА НЕРЕСТОВОЇ ПОПУЛЯЦІЇ ЛЯЩА (ABRAMISBRAMA L.) ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДОСХОВИЩАМаренков О.М.Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпропетровськ,УкраїнаЕ-mail: gidrobs@yandex.ruУ перші роки існування Запорізького водосховища вилови ляща досягали280 т, що становило 60% від обсягу вилову риби. В результаті антропогеннихчинників його улови зменшилися в 10 разів.Мета науково-дослідних робіт – вивчення стану нерестової популяціїляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) Запорізького водосховища в умовахантропогенного навантаження та рибогосподарської експлуатації. Контрольнілови здійснювались набором ставних сіток з кроком вічка 30-150 мм на підставідозволів на спеціальне використання водних живих ресурсів. Лов молодіпроводили десятиметровою мальковою тканкою з капронової делі з розміромвічка 4 мм. Біологічний аналіз риб здійснювали згідно класичних іхтіологічнихметодик.Віковий склад ляща обмежений. Граничний вік в 2012 р. становив 11 р.Ядром популяції ляща є особини віком від 4-6 років (88,4%). Риби віком 10-11років складали 1,5 %.Довжина самок становила 38,0±1,44 см, самців – 35,2±0,48 см; середня масавідповідно – 1370,6±141,4 г та 1013,2±38,8 г. Значення коефіцієнту вгодованостіза Фультоном – 2,2-3,2. Репродуктивне ядро популяції складали 4–6-річки(85,1%). Середня абсолютна плодючість ляща дорівнювала 148,2±38,4 тис. ікр.Близько 90 % ляща припадало на сітки з вічком 75–85 мм. Протягом останніх4-х років простежується чітка тенденція до зменшення улову дрібновічковихсіток з а=40–50.У 2013 р. запас ляща будуть формувати генерації 2008-09 рр., які булималоврожайними – 8,65 та 4,32 екз./100 м 2 відповідно.99

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Засвоєння ліміту вилову ляща становило 80 %. Коефіцієнт природноїсмертності - 0,16, коефіцієнт вилову - 0,27. Запас ляща на сьогодні становить450 т. Низькі показники поповнення, зменшення показників плодючості,зміщення середнього віку самиць в бік молодших вікових груп, свідчать продоцільність встановити ліміт вилову ляща в 2013 р. не вище 80 т.Characteristics of the spawning populations of bream (Abramis brama L.) theZaporozhian ReservoirMarenkov O.M.Provides information on the current status and the fishing stock of bream. Linearage-specific of bream, fecundity of fish and values of natural replenishment wasgiven. Calculated the volume of allowable catch bream in 2013.СОВКИ (LEPIDOPTERA: NOCTUIDAE) КРАСНОЙ КНИГИДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ (УКРАИНА)Махина В. О., Триль В. Г.Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара,Днепропетровск, УкраинаE-mail: veronika.afanaseva@gmail.comДнепропетровская область расположена на севере Степной зоны Украины,регион характеризуется сложностью рельефа и разнообразием природныхэкосистем на относительно небольшой территории. Антропогеннойтрансформации подвергнуто около 97% площади области, что привело к угрозеисчезновения ряда стенобионтных видов.Вопрос охраны редких и исчезающих чешуекрылых степного Приднепровьяостро стал уже к началу 70 годов ХХ столетия. Проблема отражена в работахизвестного лепидоптеролога В.А. Барсова (1968, 1975, 1983; 1984), в которыхдля региона указаны 18 видов совок требующих охраны. Последнее десятилетиепроводятся интенсивные исследования совок фауны Днепропетровской области,публикуются работы посвященные инвентаризации и охране (Голобородько идр., 2009; Афанасьева и др., 2010; Ключко и др., 2011). В 2011 году вышла в свет«Красная книга Днепропетровской области. Животный мир», в которой совкизанимают 38% от общего числа чешуекрылых, охраняемых в регионе. Основойдля составления списка нуждающихся в охране видов Noctuidae послужилирегулярные исследования в большинстве районах области на протяжении болееполувека.Из 400 видов совок фауны региона, природоохранный статус присвоен 29,из 17 родов и 8 подсемейств. К категории «уязвимые» отнесено 12, «редкими»являются 16 видов, Catocala pacta (Linnaeus, 1758) известна в области поединственной находке из г. Днепропетровск и имеет статус «не определенный».Восемь видов совок регионального Красного списка, охраняются в Краснойкниге Украины (2009). Наибольшее количество охраняемых видов принадлежитк родам Cucullia Schrank 1802 (10 видов), и Catocala Schrank, 1802 (3 вида).100

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsОсновными рефугиумами редких совок в области являются целинныеучастки степи по склонам балок правобережья долины р. Днепр. Здесьзарегистрировано 75% видов, охраняемых в региональном красном списке.По единичным находкам с правобережья известны: Cucullia magnifica Freyer,1839, C. argentea (Hufnagel, 1766), C. xeranthemi Boisduval, 1840, Heliothisincarnata (Freyer, 1838), Gortyna borellii Pierret, 1837. Только в долине р. Самарарегистрируются Cucullia asteris ([Denis & Schiffermüller], 1775), Schinia cognata(Freyer, 1833), Phragmatiphila nexa (Hübner, [1808]).Noctuidae Lepidoptera of Dniepropetrovsk regional Red Book, UkraineMahina V., Triеl V.This concerns to protection problems of Dniepropetrovsk region Noctuidae. Theanalysis is given to 29 species enlisted in The Red Book Of Dnepropetrovsk Region.ХАРАКТЕРИСТИКА ІХТІОФАУНИ ДЕЯКИХ КОЛЕКТОРІВ У М. КИЇВМедовник Д. В., Алексієнко В. Р.Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, УкраїнаE-mail: fallen91@meta.uaНа багатьох малих річках Києва споруджено колектори, для яких типовівідсутність освітленості та вищої рослинності, мала глибина (переважно до 0,5м) та місцями сильна течія (до 0,5 м/с). Попри екстремальні умови існування, вдеяких із колекторів зустрічаються риби.З метою дослідження якісного та кількісного складу іхтіофауни колекторіву 2010-2012 рр. проведені візуальні спостереження та відлов риб за допомогоюпідсаки. Досліджено 9 колекторів м. Київ, риби виявлені у 5 з них. Не виявленориб у верхньому колекторі на р. Нивка, в колекторах на річках Клов і Оріхуватката на струмку Кадетський Гай.У нижньому колекторі на р. Нивка виявили 8 видів риб: краснопірказвичайна (Scardinius erythrophthalmus (L.), 1758), карась сріблястий (Carassiusgibelio (Bloch), 1782), гірчак європейський (Rhodeus amarus, (Bloch) 1782),чебачок амурський (Pseudorasbora parva (Temminck and Schlegel), 1846), пічкурзвичайний (Gobio gobio (L.), 1758), окунь звичайний (Perca fluviatilis, L., 1758),головешка ротань (Perccottus glenii, Dybowski, 1877) та колючка триголкова(Gasterosteus aculeatus (L.), 1758). Масовими були чебачок (44%), пічкур (31%)та карась (23%).У колекторі на р. Либідь було відмічено 7 видів риб: плітка звичайна(Rutilus rutilus rutilus (L.), 1758), ялець звичайний (Leuciscus leuciscus (L.),1758), головень європейський (Leuciscus cephalus (L.), 1758), в’язь європейськосибірський(Leuciscus idus (L.), 1758), верховодка звичайна (Alburnus alburnus(L.), 1758), карась сріблястий та окунь. Домінував в уловах в’язь, частотраплялись плітка, карась та окунь.У колекторі на р. Дарничанка виявили 4 види риб: верховодка, карасьсріблястий, чебачок амурський та головешка ротань, які зустрічались поодиноко.101

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013У колекторі на р. Золоче виявили 2 види риб – карась сріблястий та в’юн(Misgurnus fossilis (L.), 1758), які були представлені поодинокими екземплярами.У колекторі на р. Совка виловлено 1 екземпляр карася сріблястого.Таким чином, у 5 колекторах виявлено 14 видів риб, що належать до 5 родин.Попри несприятливі умови, риби здатні тривалий час існувати у каналізаційнихколекторах, куди вони заносяться із відкритого русла річок.Characteristic of the ichthyofauna of some sewers of KyivMedovnyk D., Aleksienko V.9 sewer collectors on small rivers in Kyiv were researched. There were registered14 species of fishes belonging to 5 families in 5 of sewer collectors. The most commonis silver carp, also such eurybiontic species as Pseudorasbora parva (Temminck andSchlegel, 1846) and Perccottus glenii, Dybowski, 1877 were often met.СУЧАСНИЙ СТАН ТЕРІОФАУНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГОПАРКУ «КРЕМЕНЕЦЬКІ ГОРИ»Оніщук А. С.ЛНУ імені Івана Франка, Львів, УкраїнаНПП “Кременецькі гори”, Кременець, УкраїнаE-mail: LikaOAS1@mail.ruТериторія національного природного парку «Кременецькі гори» входитьдо Кременецького горбогірного лісового району. Різновікові лісові масивистворили складний мозаїчний ландшафт, що сприятливо впливає на формуваннявидового спектру фауни хребетних.Комахоїдні (Insectivora). Наймасовіший і найпоширеніший по всій територіївид – кріт звичайний (Talpa europaea). Крім того часто трапляються мідицеві:мідиця звичайна (Sorex araneus) і мала (Sorex minutus). Поширення їжакаєвропейського (Erinaceus europaeus) приурочене до узлісь.Рукокрилі (Chiroptera). Поширені тут нетопир (Pipistrellus), лилик(Vespertilio), підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros). З червонокнижнихвидів тут зустрічаються нічниця велика (Myotis myotis) та вухань бурий (Plecotusauritus). Детальне дослідження представників даного ряду не проводилось.Зайцеподібні (Leporiformes). Заєць-русак (Lepus europaeus) - синантропнийвид, тому кормові та захисні фактори утримують його в межах ліс-поле.Гризуни (Rodentia) – найбільш чисельний ряд, який включає групу наземнихссавців. Масовими видами для парку є мишак лісовий (Sylvaemus sylvaticus)та нориця руда (Myodes glareolus). Для листяних насаджень характернедомінування мишака жовтогорлого (Sylvaemus flavicollis). Зустрічається також імиша польова (Apodemus agrarius) Відповідно до літературних даних (Рудишин,1975) тут трапляються вовчки лісовий (Dryomys nitedula) та сірий (Myoxus glis),проте нами вони спостережені не були. Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris)зустрічається по всій території. Також в межах парку відмічена популяції102

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystems(не менше 6 особин) бобра європейського (Castor fiber). В окультурених таприродних біотопах зрідка трапляються хом´як звичайний (Cricetus cricetus) тапацюк сірий (Rattus norvegicus).Хижі (Carnivora). Лисиця звичайна (Vulpes vulpes) та борсук звичайний(Meles meles) зустрічаються у різновікових різнопорідних лісостанах ізсередньою повнотою 0,6-0,8. Зустрічаються тут куниця кам´яна (Martes foina),яка селиться в каміннях, розколинах скель, горищах.Ратичні (Artiodactyla). Козуля європейська (Capreolus pygargus) та свинядика (Sus scrofa) трапляються по всій території парку, але топічно перебуваютьу певній залежності від таких екологічних факторів, як кормність, захищеністьта турбування лісових угідь.Теріофауна НПП «Кременецькі гори» представлена широким спектромвидів, характерних для цього регіону. Подальші дослідження повинністосуватися вивчення динаміки популяцій та щільності розселення ссавців.Current status of mammal fauna of the national park “Kremenets Mountains”Onishchuk A.The data regarding the current state of the mammal fauna of the national park«Kremenets mountains».ОРНІТОФАУНА ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОСМУГ ВАГРОЛАНДШАФТАХ ДНІСТРОВСЬКО-ДНІПРОВСЬКОЇПІВНІЧНОСТЕПОВОЇ ПРОВІНЦІЇПетрович О.З.Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України,Київ, УкраїнаE-mail: petrovych.o@gmail.comНаші дослідження приурочені до полезахисних лісосмуг, як важливихдля птахів біотопів в умовах сучасного агроландшафту. Метою дослідженняє вивчення орнітофауни полезахисних лісосмуг Дністровсько-Дніпровськоїпівнічностепової провінції.Обліки проводилися в межах Вознесенського району Миколаївськоїобласті, маршрутним та точковим методами. Для досліджень обрано 28лісосмуг з різними характеристиками видового складу і структури рослинності,конструкції, віку та стану. Загальна довжина досліджених лісосмуг склала39 км, загальна площа – 85 га. Роботи проведено у весняний, раньо-літній,пізньо-літній та осінній періоди.Проведені обліки виявили 64 види птахів, 50 з яких постійно зустрічалисяв лісосмугах та на закрайках у гніздовий період. Під час обліків спостерігалисяпредставники таких рядів: Falconiformes – 9 видів (5,76% від загальноїкількості видів), Galliformes – 3 види (1,92%), Columbiformes – 4 види (2,56%),Cuculiformes – 1 вид (0,64%), Caprimulgiformes – 1 вид (0,64%), Upupiformes103

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013– 1 вид (0,64%), Coraciiformes – 1 вид (0,64%), Piciformes – 4 види (2,56%),Passeriformes – 40 видів (25,6%).У пізньоосінній період проведено обліки гнізд на кущах та деревах. Впрочищених лісосмугах продувної конструкції з одновидовим складом деревта шириною 15-18 м виявлено до 3-4 гнізд/1 га. У лісосмугах напівпродувної танепродувної конструкції шириною 20-30 м зі змішаним видовим складом деревта різноманітним підліском виявлено до 20 гнізд /1 га. Більша кількість гніздвиявлена на кущах шипшини та глоду, на висоті до 1,5 м, вздовж країв лісосмуг,біля прогалин та на перших 50 м лісосмуг.Щільність птахів та їх видовий склад сильно варіює в залежності від сезону.В гніздовий період середня щільність населення птахів становить 42 особин/га. Найбільша кількість птахів спостерігалася нами у пізньо-літній та раньоосіннійперіод під час міграцій, коли були відмічені змішані зграї Passeriformesвід 50 до 300 особин та максимальна щільність становила до 150 особин/га.Avifauna of shelterbelts in agricultural landscapes into Dniester-Dniepernorthern-steppe provincePetrovych O.Z.Field data collected in the shelterbelts of the Dniester-Dnieper northern-steppeprovince. The specific composition of bird communities of the shelterbelts wasdetermined. The habitat distribution of birds was investigated.ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ МАЛОГО ПОЛІССЯРибка К.М.Інститут екології Карпат НАН УкраїниE-mail: katerina.ribka@yaydex.uaБуло досліджено малакофауну у різних типах біотопів північно-західноїчастини Малого Полісся (Ратнянський, Радехівський, Кам’янко-Бузькийрайони). Дослідження проводили протягом 2010-2012 років на луках, ділянкаххвойних, мішаних лісів. Антропогенно трансформовані біотопи у межах містбули представлені деревно-кущовими насадженнями, ділянками суходільнихлук і рудеральною рослинністю. На основі індексу видової подібності(Чекановського-С’єренсена) було виділено малакокоплекси у залежності відфакторів вологості, лісорослинниих умов (деревостій, травостій, підстилка,тип ґрунту). За подібністю видового складу наземних молюсків було виділеночотири групи фітоценозів: 1) остепнені луки, пустирі та пустища; 2) мезофільнілісо-лучні і чагарникові угруповання, мезофільні луки; 3) грабово-дубовий іліщиновий сугруд: 4) лучно-степова рослинність та залишки лучної рослинності.Найбільшим видовим багатством наземних молюсків серед фітоценозівМалого Полісся відрізняються чорновільхові та грабово-дубові, грабовососновіліси – 23 і 20 видів відповідно. Найменше видове різноманіття молюсківу соснових лісах – 4 та на остепнених луках – 8.104

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsМалакофауна антропогенно трансформованих територій (деревночагарниковінасадження, території з рудеральною рослинністю) збагачується зарахунок антропохорних і еврибіонтних видів наземних молюсків (15-18 видів).На території дослідження було зареєстровано 47 видів наземних молюсківGastropoda, Pulmonata, які належать до 17 родин і 36 родів. З них голарктичних– 5 видів, європейських – 28, західнопалеарктичних – 4, європейсько-сибірських– 4, середземноморських – 2, середземноморсько-понтійських – 4 види. Буливстановлені такі ландшафтно-зонально групи наземних молюсків: неморальнівиди – 57,5%, бореальні – 10,6%, широкопоширені – 17%, степові – 14,9%.На території Малого Полісся присутні європейські гірські види, більшість зних відносяться до групи карпатсько-подільських видів (Байдашніков, 1996,2000, 2002), які мешкають виключно у широколистяних лісах. Це такі видияк: Perforatella dibothrion (Kim.), Alinda stabilis (L.Pfer.), Plicuteria lubomirskii(Slós.), Faustina faustina (Rssm.). Сучасне розповсюдження карпатських видівмолюсків на рівнині демонструє чіткий зв’язок з лісовими масивами, а усередині останніх – з глибокими ярами, берегами лісових струмків та іншимивологими стаціями (Сверлова 2005).Було зареєстровано два монтані види наземних молюсків – Granaria frumentum(Drap.) Plicuteria lubomirskii (Slós.), які занесені до Червоної книги України.Species diversity of terrestrial snails of north-WESTERN part of Male PolissyaRybka K.M.Malakofauna of Male Polissya was presented by 47 species of terrestrial snailswhich belong to 17 families and 36 genera. The highest species diversity is formedin areas of broad-leaved deciduous forests and in shaded areas and outskirts. Theleast by the number of species characterized coniferous forests and heahts. The mostnumber of species was registered in anthropogenic biotops (gardens and parks). Therare species known only from the single localities are selected.ТРОФІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ЖУКІВ - ЛИСТОЇДІВ (COLEOPTERA,CHRYSOMELIDAE) З ДЕЯКИМИ ТРАВ’ЯНИМИ ТА ЧАГАРНИКОВИМИРОСЛИНАМИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТСачок О.С.Львівський національний університет ім. І.Франка, Львів, УкраїнаE-mail: oksachok@rambler.ruДані щодо фауни листоїдів були досить фрагментарними і не повними.Перші про них згадки і окремі фауністичні списки опубліковано в другійполовині XIX і на початку XX ст. в околицях Львова, теренах колишньоїГаличини і Карпат (Nowicki, 1973); (Lomnicki,1884), (Weise, 1876); (Reitter,1878); (Holdhaus, 1919в) та інші. Відомості про видовий склад, поширенняі кормові зв’язки листоїдів України опубліковані переважно в загальнихеколого-фауністичних працях О.Кришталя (1949), С.Медведєва і Д.Шапіро(1965), В.Бровдія (1974, 1976).Жуки й личинки листоїдів живляться переважнолистками різноманітних деревних, чагарникових і трав’янистих рослин. Багато105

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013видів твердокрилих України є трофічно спеціалізованими, тобто живлятьсяблизькоспорідненими рослинами або особинами лише одного роду. Меншевидів листоїдів можуть живитись на рослинах, що належать до різних родин.Кормова спеціалізація жуків виявляється також у їх пристосуванні до живленняу дорослих та личинкових стадії особин на певних частинах рослин. Метоюнашої роботи було встановити фауну та трофічну спеціалізацію жуківлистоїдівна північно-східному макросхилі Чорногори (Українські Карпати).Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: вивчити видовийсклад листоїдів, встановити особливості їх біотопічного розподілу, їхнютрофічну спеціалізацію до певних видів рослин в межах району досліджень.Матеріалом для дослідження зв’язків твердокрилих з рослинами УкраїнськихКарпат слугують власні збори комах і спостереження протягом вегетаційнихперіодів 2009-2012 років. Збір матеріалу проводили на північно-східномумакросхилі Українських Карпат, в районі біологічного стаціонару Інститутуекології Карпат НАН України (полонина Пожижевська) на ділянках: г. Брескул(1750 м.н.р.м.); г. Пожижевська (1800 м.н.р.м.); Урочище «Цибульник» (1550м.н.р.м.). Визначення комах проводили згідно визначника Плавильщиков Н.Н.,«Определитель насекомых Эвропейской части СССР» (під ред. Бей-Биенко).Трофічну спеціалізацію жуків-листоїдів ми досліджували на прикладі рослинрізних родин, а саме: Senecio carpaticus Koch (Asteraceae), Rumex carpaticusZapal.(Polygonaceae), Duschekia viridis Opiz (Chaix) (Betulaceae).Встановлено, що з жовтозіллям карпатським, у порівнянні з іншимирослинами Українських Карпат, трофічно пов’язано найбільша кількістьлистоїдів – 6. Це переважно листоїди роду Chrysochloa, а саме: Chrysolinaumbratilis Ws., Chrysochloa tristis F.і ін. Це можна пояснити тим, що видицього роду найбільше зустрічаються у вологих хвойних і листяних лісах,субальпійських і альпійських луках, а це саме біотопи в яких росте жовтозілля.Встановлено значно меншу кількість листоїдів на щавлі – види роду Gastrophysa.Види цього роду є типовими олігофагами, саме види Gastrophysa viridulaDeg. і Gastrophysa polygoni L.є добре пристосованими видами до гірськихумов. Duschekia viridis (Chaix) Opiz а найбільш активно відвідували листоїдиAgelastica alni L. Це можна пояснити тим, що ці види траплялись на висоті1500 і вище м.н.р.м. і з переходом з альпійського до субальпійського поясу їхнякількість істотно збільшується.Велика втрата листкової поверхні послаблює рослини, зменшує їх річнийприріст, значно знижує ріст їх пагонів, а це в свою чергу призводить дозбіднення видового різноманіття рослин Українських Карпат.Sachok O.S.It was determined, that 12 species of the beetles are related by trophical relationswith the Senecio carpaticus Koch., Rumex carpaticus Zapal., Duschekia viridis Opiz(Chaix) of Ukrainian Carpathian. It was analyzed trophic specialization about especiallytheir biotope section and than it was estimated the percentage of damage their plants.106

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsОСОБЕННОСТИ СЕЗОННОЙ АСПЕКТИВНОСТИ НАСЕЛЕНИЯПТИЦ ГОРОДА ЕЛАБУГА (РЕСПУБЛИКА ТАТАРСТАН)Соловьева Е.А.Институт систематики и экологии животных СО РАН, Новосибирск, РоссияE-mail: lady.kati.88@yandex.ruВ сообщении приведены некоторые результаты, полученные покруглогодичным маршрутным учетам птиц в восьми местообитаниях г. Елабугаи ее окрестностях с 16.10.2010 по 15.10.2012 гг.Анализ собранных материалов показал, что сезонная аспективность сообществптиц, сроки их наступления, а также продолжительность фенологических сезоновпо числу границ не совпадают. Формирование аспекта массового прилета ипролета птиц запаздывает почти на полмесяца по отношению к соответствующемуфенологическому сезону весны. Период отлета и начала летне-осеннегопролета птичьего населения соответствует спаду лета, опережая начало осени.Это было установлено для населения птиц новосибирского Академгородка иОмска (Цыбулин, 1985; Одинцева, 2012). С.М. Цыбулин считал, что это связанос проявлением адаптации птиц к большой изменчивости и неустойчивостипо годам климата Западной Сибири. А.А. Одинцева связывает запаздываниес тем, что в городах со специфичными микроклиматическими условияминаиболее значимые процессы проходят в синантропной части населения птиц,а миграционные процессы еще малозначительны. Оживление весны почтисовпадает по срокам с аспектом окончания прилета и гнездования. Переход кгнездованию и послегнездовых кочевок повторяет границу наступления лета.Перелетные птицы заканчивают отлет ко времени завершения сезона золотойосени и покидают места гнездования до наступления зимних холодов. Откочевказимующих птиц и перелом зимы происходит в сходные сроки.Фенологические сезоны стабильны в отличие от сезонной аспективностиптиц, которые обусловлены характером местообитаний и их климатическимиособенностями в годы наблюдений. Наиболее стабильны по числу идлительности аспекты участков застройки. Эта особенность также характернадля Лесосибирска (Шеломенцева, 2009). Большое число сезонов, отличающихсяпо срокам в годы наблюдений, выявлено для березово-сосновых парков,кладбищ, сосновых лесов, малых и средних рек.По степени выраженности сезонной аспективности в ряду: населениеучастков индивидуальной застройки – многоэтажной, малоэтажной застройки,кладбищ, сосновых лесов – березово-сосновых парков – рек прослеженоснижение количества периодов (9–8–7–5).При сопоставлении временной динамики населения птиц Елабугис опубликованными сведениями по внутригодовой изменчивостиорнитокомплексов новосибирского Академгородка, Новосибирска, Бийска,Горно-Алтайска, Лесосибирска, Омска (Цыбулин, 1985; Козлов, 1988; Беликова,2007; Малкова, 2008; Шеломенцева, 2009; Одинцева, 2012) не выявлено связеймежду сроками сезонной аспективности и географическим положением городов.107

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Features seasonal aspectivnost of birds population of Yelabuga city (Republicof Tatarstan)Solovyova E.The article presents some results of an year-round route registration birds in eightbiotops of Yelabuga city and its surroundings from 16.10.2010 to 15.10.2012.As a result of the analysis made it was revealed that seasonal aspektivnost ofbirds communities, the timing of it’s occurrence and duration of phenological seasonson the number of boundaries do not match.НАСЕКОМЫЕ - ВРЕДИТЕЛИ МАЛЬКА РЫБТарасенко А. А.Харьковская государственная зооветеринарная академия, Харьков, Украина.E-mail: Bogomol201@mail.ruВ рыбных хозяйствах большой ущерб малькам рыб наносят водяныенасекомые: жуки, клопы, личинки стрекоз. Видовой состав их изучался путемотлова водяным сачком и водяными ловушками.Обнаруженные нами насекомые-вредители рыбных хозяйств Харьковскойобласти представлены следующими видами: Стрекозы – ODONATA,Полужесткокрылые или клопы – HEMIPTERA, Твердокрылые или Жуки –COLEOPTERA.Стрекозы – ODONATAСемейство Настоящие стрекозы – LibellulidaeСтрекоза плоская – Libellula depressa L.,Стрекоза жёлтая – Sympetrum fiaveolum L.,Стрекоза четырёхпятнистая – Libellula guadrimaculata L.,Стрекоза перевязанная – Sympetrum pedemontanum Allioni.,Стрекоза обыкновенная – Sympetrum vulgatum L.,Стрекоза бронзово-зеленая – Cordulia aenea L.Семейство Коромысло – AeschnidaeКоромысло рыжее – Aeschna isosceles Mull.,Коромысло большое – Aeschna grandis L.,Коромысло синее – Aeschna cyanea.Семейство Дедка – GomphidaeДедка обыкновенная – Gomphus vulgatissimus L.Полужесткокрылые или клопы – HEMIPTERAСемейство водяные скорпионы – NepidaeРанатра – Ranatra linearis L,Водяной скорпион – Nepa cinerea Latreille.Семейство Гладыши – NotonectidaeГладиш – Notonecta glauca L.Твердокрылые или Жуки – COLEOPTERAСемейство плавунцы – Ditiscidae108

Поводень – Graphoderes cinereus L.,Полоскун – Acilius sulcatus L.,Окаймлённый плавунец – Macrodytes marginalis L.,Скоморох – Cybister laterimarginalis De Geer.Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsInsect-vermin of young-fishTarasenko A.Specific composition of insect-vermin of fish farming of Kharkov region hasbeen studied. It is presented by ODONATA, HEMIPTERA and COLEOPTERA.СЕЗОННЫЕ МИГРАЦИИ ГУСЕОБРАЗНЫХ В ОЛЕКМИНСКОМЗАПОВЕДНИКЕТирский Д.И.ФГУ Государственный природный заповедник «Олекминский», Олекминск,РоссияE-mail: td1961@mail.ruВидовой состав гусеобразных, пролетающих через территориюОлекминского заповедника, представлен 24 видами. Только пролетнымиявляются 9 видов, остальные представлены и пролетными и гнездовымигруппировками. Достаточно массовыми видами являются гуменник,лебедь-кликун, кряква, шилохвость, чирок-свистунок, хохлатая чернеть.Неравномерное распределение водно-болотных угодий, их ограниченноеразнообразие обусловливает наличие только двух мест, где наблюдаетсявыраженный пролет и регулярные остановки мигрантов озёрно-болотныекомплексы в долине р. Олекмы и, в меньшей мере, истоки р. Туолбы. Общаячисленность гусеобразных пролетающих через территорию заповедника вовремя сезонных миграций находится на уровне 10000–20000 особей. Однаководно-болотные угодья заповедника привлекают как места отдыха и кормежкив среднем только 5% мигрантов, а для основной части мигрирующих особейгусеобразных наблюдается транзитная форма пролёта. Динамика, сроки пролётапрактически те же, что и на Лено-Амгинском междуречье и соответствующихучастках долины р. Лена. Некоторые отличия прослеживаются в численностиотдельных видов. Так здесь, имеет место выраженный пролёт лебедя-кликуна,которого учитывается до 4,5–5,5 тысяч за сезон.Многолетняя динамика миграционной численности у ряда видов гусей,лебедей и уток имеет разнонаправленные тенденции (явное нарастание,цикличные колебания, снижение). Однако общее количество мигрирующихпо территории ГПЗ «Олекминский» гусеобразных проявляет тенденцию кснижению, что прослеживается по материалам наблюдений как весеннихмиграций, так и осеннего пролета109

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Seasonal migrations of waterfowl to reserve “Olekminsky”Tirsky D. I.The species composition of waterfowl that pass through Olekminsky reserve arerepresented by 24 species. Only 9 species are transiting, the rest are passing andnesting groups. Enough mass species are bean, whooper swan, mallard, pintail, teal,garganey teal, tufted duck.ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ПОШИРЕННЯ МОЛЮСКІВ РОДУ LIMAХНА ТЕРИТОРІЇ ПОЛІССЯЧернишова Т. М., Пінкіна Т. М.Житомирський національний агроекологічний університет, Житомир, УкраїнаE-mail: taya21@inbox.ruНа території України зустрічається 5 видів роду Limax, що належать до 2підродів (Limax – 3, Limaсus – 2). Усі вони мешкають переважно в урбанізованихбіотопах, лісових смугах біля міст (Limax flavus, Limax ecarinatus, Limaxmaximus), а також в листяних лісах, в затінених місцях з багатою і достатньовологою підстилкою або під густим трав’яним покровом, трухлявою деревиноюL. сinereoniger, L. maximus).L. maximus поширений синантропний вид на Україні. Його в різний часвиявляли у населених пунктах, а також у лісових смугах біля міст по всійтериторії України. Нами цей вид виявлено в урбанізованих біотопах (підвали,погреби, паркова зона) Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівськоїобластей. Причому цей вид виявився багаточисельним, вибірки становили 15-30 особин з одного пункту збору.L. сinereoniger поширений вид на Україні, населяє північні та західніобласті. Це стенобіонтний лісовий вид, який переважно мешкає в мішаних ташироколистяних лісах. Зустрічається він також на урбанізованих територіях(виявлений в парках та лісопарках на околицях Львова (Сверлова, 1998, 2003).Нами цей вид було знайдено у Житомирській, Київській та Чернігівськійобластях, у мішаному лісі під трухлявою деревиною.L. flavus є західно-середземноморським видом. Природний ареал цьоговиду охоплює середземноморські країни Європи, Передньої Азії та островиСередземного моря. Проте він широко розселився по синантропних біотопахі в даний час є космополітним видом. На території України L. flavus ранішевиявляли лише в урбанізованих біотопах Криму й південних областях (Сверловата ін., 2000; Крамаренко, Сверлова, 2001).Нами встановлено, що L. flavus на території України має значно ширшийареал. Популяції L. flavus знайдено у Житомирській, Київській та Рівненськійобластях. Вони виявились досить багаточисельними (5-30 екз. з одного пунктузбору). Отримані результати доводять, що цей вид є звичайним на досліджуванійтериторії.L. ecarinatus – східно-середземноморський вид. Його природний ареал– країни Причорномор’я, де цей вид заселяє природні біотопи. В Україні110

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsL. ecarinatus був вперше виявлений у горах Криму. Але нещодавні знахідкицього виду в урбанізованих біотопах Миколаєва, Одеси та Запоріжжя та останнізнахідки L. ecarinatus у Київській області (Гарбар, Чернишова, 2009), говорятьпро значно ширший ареал цього виду на території України.Нами виявлено L. ecarinatus у Житомирські та Київській областях. Прицьому цей вид виявився мало чисельним і був знайдений лише в урбанізованомусередовищі.Отже, в результаті дослідження нами виявлено чотири види роду Limax:L. maximus, L. сinereoniger, L. flavus, L. ecarinatus. L. maximus надає перевагуурбанізованим біотопам, де він зустрічаються у великій кількості. L. flavus іL. ecarinatus типові підвальні види, в природних біотопах нами не зустрічалися.L. сinereoniger – вид, який домінує у природних біотопах на рівнинній територіїУкраїни.Specific composition and distribution of shellfishes of genus Limax on theterritory of PolissyaChernyshova T. M., Pinkina T. M.As a result of research, we have educed four types of species of Limax:L. maximus, L. сinereoniger, L. flavus, L. ecarinatus. L. maximus gives advantage tothe urbanized biotopes, where it is met in great numbers. L. flavus and L. ecarinatusare typical basement kinds, in natural biotopes we did not meet kind. The species ofL. сinereoniger, which prevails in natural biotopes on flat territory of Ukraine.ФАУНА МОЛЛЮСКОВ ВОДОЕМОВ СЫРДАРЬИ И ИХ РОЛЬ ВТРАНСМИССИИ ТРЕМАТОДОЗОВ ЖИВОТНЫХШакарбаев У.А., Акрамова Ф.Д., Сафарова Ф.Э.Институт генофонда растительного и животного мира АН РУз., Ташкент,УзбекистанE-mail: ushakarbaev@mail.ruВодоемы дельты рек Сырдарьи, Чирчика и Ангрена являются уникальнымместом обитания моллюсков, рыб, амфибий, птиц и млекопитающих, которые,по общему признанию, выполняют роль промежуточных и окончательныххозяев трематод. Исследование видового разнообразия моллюсков и ихзараженности партенитами и церкариями трематод способствует воссозданиюобщей картины экологических связей в циркуляции трематод в биоценозеводоемов северо - востока Узбекистана.Нами в течение 2010-2012 гг исследованы 4842 экз. пресноводных моллюсковиз водоемов Ташкентской, Сырдарьнской и Джизакской областей, принадлежащихк семействам Lymnaeidae, Plаnorbidae и Physidae. Зарегистрировано 15 видовмоллюсков, из указанных семейств: Lymnaea auricularia, Lymnaea bactriana,Lymnaea truncatula, Lymnaea subdisjuncta, Lymnaea stagnalis, Lymnaea palustris,Lymnaea peregra, Lymnaea ovata, Planorbis planorbis, Planorbis tangitarensis,Anisus septemgyratus, Anisus spirorbis, Physa fontinalis, Gyraulus sp., Costatella111

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013acuta. Наиболее широко представлены моллюски рода Lymnaea (8 видов),остальные роды представлены двумя или одним видом.Моллюски, обитатели, небольших водоемов со слабым течением, заросшихводной растительностью или с глинистым дном и большим количествомгниющих органических веществ, как показали наши наблюдения, зараженыличинками трематод больше, чем моллюски обитающие в водоемах с быстрымтечением. 12 видов моллюсков оказались зараженными личинка трематод.Общая зараженность составила 1.46%.В целом наиболее богатый состав личинок трематод обнаружен у Lymnaeidae- 15 видов; у Planorbidae - 8 видов. При этом, некоторые виды отмечены каку лимнеид, так и планорбид (Notocotylus attenuatus, Echinostoma revоlutum,Trichobilharzia ocellata). Всего зарегистрировано 21 вид церкарий.В трансмиссии трематодозов северо-востока Узбекистана значительнуюроль как первые промежуточные хозяева трематод играют моллюски семействLymnaeidae и Planorbidae.The fauna of mollusks in the waterbodies of the Syrdarya river valley and theirrole in transmission of trematode-induced diseases of animalsShakarbaev U.A., Akramova F.D., Safarova F.E.МАКРОЗООБЕНТОС РЕКИ ЯГОРЛЫКШевченко О.Н. 1 , Джуртубаев М.М. 21Средняя школа, с. Любомирка, Котовский район, Одесская область, Украина2Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: hydrobiologia@mail.ruИзучали макрозообентос малой реки Ягорлык (длина – 73 км.), котораяпроходит по территории Котовского и Красноокнянского районов Одесскойобласти и впадает в Днестр. Ширина реки на незначительном протяжении лишьнесколько метров, глубина не более 1м. Материал собирали в раёне с. Любомиркав апреле 2010г. на трёх участках – на илистом грунте с зарослями тростника,других макрофитов; на каменистом грунте; на илистом грунте без макрофагов.Всего гидробиологическим сачком собрано 15 проб, по 5 на каждом участке.Обнаружено 19 видов макрозообентоса, в том числе: губок – 1 вид, олигохет– 2, пиявок – 2, равноногих раков – 1, разноногих раков – 2, по одному виду(личиночные стадии) стрекоз, подёнок, двукрылых, ручейников, а также 5 видовбрюхоногих моллюсков и 2 вида двустворчатых. Все обнаруженные виды –обычно в нашем регионе, встречаются в других реках, придунайских озёрах, др.Больше всего видов – 15 – найдено на илистом грунте с макрофитами.Причём, большинство из них одинаково успешно освоили как у самого днареки, так и макрофиты. На камнях и илистом грунте без макрофитов найдено,соответственно 10 и 11 видов. На всех субстратах найдены пиявка Erpobdellaoctoculata, равноногий рак Asellus aquaticus, равноногие раки Pontogammarus112

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013впоследствии он был разделен на виды E. atlavynitae, E. acystis, а также подвидыE. n. nordenskioldi и E. n. pallida (Всеволодова-Перель, 1997).Целью нашей работы было исследование генетического разнообразияE. n. nordenskioldi из различных точек Сибири при помощи ядерных имитохондриальных молекулярно-генетических маркеров.Образцы видов E. n. nordenskioldi были собраны в 2007-2012 гг. в различныхточках Западной Сибири и Урала. В качестве молекулярных маркеров мыиспользовали фрагмент митохондриального гена цитохромоксидазы 1 (cox1),а также внутренний транскрибируемый спейсер 2 рибосомального кластера.Обработка результатов производилась при помощи программ MEGA 5.0 и Tcs 3.2.Филогенетические деревья, построенные как по митохондриальным, так ипо ядерным последовательностям показали, что E. n. nordenskioldi не являетсямонофилетичной группой. Последовательности образцов E. n. nordenskioldiобъединились в 6 кластеров, уровень различий между которыми соответствовалтаковому между представителями различных видов сем. Lumbricidae. Уровеньгенетических различий был большим как между этими генетическими линиями,так и между их популяциями из различных географических точек.Линия 1 характерна для севера Сибири. Линии 2 и 3 симпатричнораспределены на юго-востоке Западной Сибири в Томской, Новосибирскойобластях, Алтайском крае и республике Алтай. Линия 4 E. n. nordenskioldiбыла найдена в двух точках на севере и юге Салаирского кряжа. Представителилинии 5 были обнаружены на правом берегу р. Иртыш. Линия 6 характерна дляЮжного Урала и левобережья Иртыша.Таким образом, на территории Западной Сибири E. n. nordenskioldiпредставлен комплексом из шести генетических линий.Genetic diversity of Eisenia nordenskioldi subsp. nordenskioldi (Lumbricidae,Annelida) in Western SiberiaShekhovtsov S.V., Golovanova E.V., Peltek S.E.Eisenia nordenskioldi subsp. nordenskioldi is a cold-tolerant earthworm specieswidespread in Northeastern Palearctics. We studied variation of mitochondrial andnuclear markers in populations from Western Siberia and the Urals. We found that E.n. nordenskioldi consists of six highly diverged lineages having distinct distributions.ТАКСОНОМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МАКРОЗООБЕНТОСАОЗЕРА КРИВОЕШкимбова Е.А. 1 , Джуртубаев М.М. 21Детский сад с. Кулевча, Саратский район, Одесская область, Украина,Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова2Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: hydrobiologia@mail.ruОзеро Крикое – одно из малых придунайских озёр. Расположено юговосточнеег. Измаила практически на его окраине. Длина озера около 4 км. Дамба114

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsс автодорогой рассекает озеро на две не равных части. Восточная часть длиной2,5 км может рассматриваться как озеро Кривое, но в новых «антропогенныхграницах». В озеро попадают различные стоки расположенного рядом селаДунайское. Связь озера с Дунаем осуществляется через небольшой, плохофункционирующий канал. Таким образом, озеро Кривое находится под сильнымантропогенным прессом. Дно озера илистое, глубина на большей акваторииоколо 1 м. Наибольшая ширина 0,5 км. Площадь исследуемой восточнойчасти 75 га. Озеро сильно заросло тростником, а из подводных растений –роголистником, др. В гидрологическом аспекте озеро практически не изучено.Цель работы – изучить таксономический состав макрозообентоса озера взимне-весенний период 2012 г. материал (18 проб) собран в верховье, среднейчасти и низовья скребком шириной 0,3 м, на глубине до 0,7 м. от линии урезадо 15 м.Обнаружено 23 вида мкрозообентоса: губок – 1 вид, олигохет – 2, изопод– 1, амфипод – 1, мизид – 1, полужесткокрылых – 3, личинки: стрекоз 2 вида,подёнок – 1, жуков – 1, хирономид – 2. Найдены также брюхоногие моллюски– 7 видов и 1 вид двустворчатых – шаровка Sphaerium corneum. Зимой, хотя бына 1 участке, обнаружено 15 видов, весной – 19. По всей акватории в оба сезонавстречались оба вида олигохет: Potamotrix hammoniensis и Psammoryctidesbarbatus. По всей акватории хотя бы в один из сезонов находили Choronomusplumosus, Sigara striata, Bithynia tentaculata, Lymnaea stagnalis. Только зимойнайдено 3 вида, только весной – 8.Меньше всего видов выявлено в низовье – 6. Тут сложилась наиболеенеблагоприятная для гидробионтов ситуация. Небольшо по пропускнойспособности канал, по которому в озеро поступает дунайская вода, сильнозаилена, заросла тростником и не расчищается. Большая част низовья оченьмелководна – 0,5 м, поэтому особенно чувствительна к колебаниям уровня воды;при его падении значительные участки пересыхают. Во многих местах нозовьезвгрезнено хозяйственными отходами. В верховье и особенно в центральнойчасти озера в этом отношении положение лучше, следствием чего являетсязначительное увеличение количества видов макрозообентоса, соответственно,17 и 21 вид.Частота встречаемости видов колеблеться от 15 до 100%. Более чем уполовины видов этот показатель находится в пределах 15 – 30%. Зимой в 100%проб встречается Ch.plumosus, весной – S. striata. B. tentaculata и L.stagnalis.В широких пределах колеблется количественная представленность видов впробах: от 1- 2 экземпляров (Ranatra linearis, L. stagnalis, др.) до 50 экземпляров.Таксономическая характеристика макрозообентоса озера КривоеShkimbova E., Dzhurtubaev M.Taxonomic composition of macrozoobenthos of the Krivoe Lake. 23 animalspecies were found in the winter and spring of 2012: sponges - 1 species, Oligochaeta- 2, crustaceans - 3, insects - 9, gastropods - 7, bivalves - 1 species. In the upperreaches of the lake were found 17 species, in the middle of the lake 21 sp., in the lowerreaches where the habitat conditions are the worst - 6 species. Incidence of animals115

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ranges from 15 to 100%. The most common species are Chironomus plumosus,Sigara striata, Lymnaea stagnalis, etc. The quantitative representation of species inthe samples ranged from 1 - 2 (Ranatra linearis, etc.) up to 50 (Ch. plumosus).THE CURRENT STATE OF ICHTHYOFAUNA IN THE COSTESTI-STÂNCA LAKECebotari A., Vatavu D., Dadu A.Institute of Zoology of ASM , Chisinau, MoldovaE-mail: cebotari.andrei.1989@mail.ruDuring the period 1973-1977 it was built the accumulation lake (dam) Costesti-Stânca. The length of the dam is 740 m and its height is 45 m. The length of the Lakeis 70 km, and its maximum width is 3612 m, the average width being 806 m.The control fishing made during the years 2000 - 2004 revealed the presence of26 species in the lake ichthyofauna (Usatîi, 2004).Currently there are large negative changes in the composition of ichthyofauna,it continues the substitution of valuable species by economically worthless specieshaving a reduced rate of growth. Also, there are changing the conditions of reproductionof native fish species. Moreover, acclimatization and introduction of new speciesfrom the Far East fauna complexes performed in the 70-80 years of last centurymade it possible the completion of the ichthyofauna with three new species: silvercarp, bighead carp, and grass carp. The mentioned species numbers are maintainedexclusively by artificial reproduction in the nurseries of specialized fish farms andare very poorly represented (silver carp - 0.7%, bighead carp - 0.8% and grass carp -0.5%) (according to the annual reports of the Institute of Zoology for 2011).According to control fishing, 28 species were found in 2011 – 2012. Comparedwith the period 2000-2004 there were also recorded sterlet and common barbell.Common barbell has been seen before, in the period 1985-1998, and starlet afterfloods in 2008 and 2010.According to control and commercial / industrial fishing during 2006-2007, bynumerical density and spatial distribution of fish populations in the lake, the freshwaterbream can be considered the most abundant species (32% of the total) followed bybleak (11.8 %), prussian carp (7.9%), roach (7%) and white-eye bream (6.3%).Thus, the spatial distribution of fish populations in Lake Dam Costesti-Stanca isdirectly dependent on a number of abiotic and biotic factors (depth, water currents,the trophic base, and intra and interspecific relationships).The influence of anthropogenic factors induced substantial changes in agestructure, manifested by decrease of reproductive age groups of economicallyvaluable fish species.At the same time, there is a proliferation of eurybionte species with short andmedium life cycle (bleak, roach, perch, etc.) that are currently in the process ofbiological progress.116

PATCHES AROUND POWER-LINE PYLONS AS A POTENTIALLYIMPORTANT COMPONENT IN SUSTAINING OF BIODIVERSITY ININTENSIVELY FARMED FARMLAND – CASE STUDY ON ANTSChanas P.University of Presov, Presov, SlovakiaE-mail: chanas.peter@gmail.comFauna of aquatic and terrestrial ecosystemsBiodiversity is outcome of natural and antropogenic factors and their impacts.Most of the past ecological research focused till lately in survey of forest andmountain biotops and of natural reservations.But also biodiversity of common sites is fading visibly. To the most important andconsequential threatening factors belong degradation and fragmentation of biotops.Therefore some recent studies revealed ecological significance of those types ofbiotops that were earlier considered as unimportant or even undesirable – lakes, caves,free spaces in treetops of forests, small islands of savannah vegetation in woodland,forests surrounded by fields solitaire trees, stone pits, ski slopes, golf courses, spoiltips or pits created by man and grass-grown patches around power poles.Despite of significance of intensely farmed agricultural land in cultural landscapebegann its research also only lately. It was already proved that populations of importantkinds of vertebrates and invertebrates including endangered species of savannahsurvive in such environment. Good example are long-distance high voltage powerlines. They belong to ecological elements that got almost no attention till now or wererather emphasized as harmful for environment. There are only few studies about it, butthey show on a contrary, that they may play relevant and notable part in sustaining ofnumber of species, their abundance and diversity. Essential role have here uncultivatedand untilled small patches of habitat in immediate closeness around the power pillars.Based on this we hypothesized that such ecosystem islands create a significantelement, which contribute for sustaining of biodiversity of ants in agricultural landcultivated by high farming. Ants are ecosystem engineers. They are known as anextremely important component of almost all terrestrial ecosystems, they are oftenused for bioindicating purposes, for example in rehabilitation of mine stands, asindicators of pollution, of forest health or as model organism for estimation of localbiodiversity. In our study it was revealed that the patches around the power linepylons have some meaning and serve as place for nesting of ants, all depending onsize of the area and vegetation character.WASTE WINE USED AS FOOD FOR HERBIVOROUS FISHDadu A., Cebotari A., Vatavu D.Institute of Zoology of ASM , Chisinau, MoldovaE-mail: anita_dadu@mail.ruObtaining affordable and quality food resources, in the current economicstagnation of the Republic of Moldova, is an important objective. The use of highlyproductive species may be one solution for harnessing the resources untapped by117

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013other species of economic importance. We used grass carp as object of study in ourresearch (Ctenopharyngodonidella) – phytophagous species, with fast-growing andwith high quality of the meet and wine waste was served as trophic basis, whichexcessive quantities are often unused later, the recovery potential being defied.Marc of grapes food contains a substantial quantity of fats (8-12%), carbohydrates(24%), protein (13%) and mineral substances and the huge amount of this waste cansubstantially reduce the cost of fish feed. Comparing other feeds with brewer’s grainscontent can equate with meal from different cereal plants but not their cost.Grass carp can also serve as biological ameliorator under conditions of activeeutrophication of aquatic ecosystems, consuming the excess macrophytes frombiotope and reducing trophic links causes minimum loss of energy with maximumincrease in useful biomass.There scientific researches were conducted in Sarata Noua village with theexecution of all works to increase the polyculture of underearing.Rearing larvae of grass carp was carried out in an experimental pond with an areaof 0.4 ha. The larvae were fed with grape marc - 2.5 kg for 150 thousand exemplarstwice a day during juvenile growth.Summer sapling growth was carried in 2 experimental ponds with an area of 0,3–0,6 ha. Our research was centered on growth of juvenile grass carp in polyculture withjuveniles of bighead carp, common carp, silver carp at different densities. Larvae ofbighead carp, common carp, silver carp were reared in experimental ponds. Bigheadcarp, common carp, silver carp juveniles age was 15 - 20 days the average weight -30,0; 41,67 and 120mg and body length - 11,4; 12,7 13,2; and 18,1 mm.Water temperature in ponds was favorable for rearing. The monthly averagetemperature value recorded 22 0 Cin July, 24,5 0 Cin august and 190Cin September.Concentration of dissolved oxygen in water ranged between 4,7 to 8,6 mg/l.So, at high densities popular underearing of grass carp, bighead carp, commoncarp, silver carp increased rapidly in weight during the vegetation period (grass carp- 16,4g; common carp – 26,5g; silver carp – 27,5g; bighead carp – 22,6g)minimizingthe costs of nutrition.So at the end of vegetation period we got the juveniles in polyculture with optimalgrave - dimensional values in conditions of high density and with minimal nutritionexpenses.DIVERSITY OF BIRDS ON THE RURAL CATTLE FARM IN TRANSVAAL,REPUBLIC OF SOUTH AFRICALevanets A. 1 , Levanets D. 21North-West University, Potchefstroom, Republic of South Africa2Laerskool Mooirivier, Potchefstroom, Republic of South AfricaE-mail 2 : 20868421@nwu.ac.za54 bird species were recorded on the territory of small (about 260 ha) cattle farmin Oudedorp (Old Town in Afrikaans), environs of Potchefstroom in North-WestProvince. Identification was based on (Sinclair, Hockey 2005) and documented with118

Fauna of aquatic and terrestrial ecosystemsusing of binocular (BushBaby 12x) and digital optics (Canon PowerShot SX 20xIS 5.0-100.0 mm 1:2.8-5.7 USM). All of the bird species were divided into the fourgroups according to their biology features:1. Nesting birds: black-shouldered kite (Elanus caeruleus), Swainson’s spurflow(Pternistes swainsonii), helmet guineafowl (Numida meleagris), crowned lapwing(Vanellus coronatus), blacksmith lapwing (V. armatus), speckled pigeon (Columbaguinea), laughing dove (Streptopelia senegalensis), spotted eagle-owl (Bubo africanus),greater striped swallow (Hiundo cucullata), fiscal flycatcher (Sigelus silens), housesparrow (Passer domesticus), Cape sparrow (P. melanurus), white-browed sparrowweaver(Plocepasser mahali), southern masked-weaver (Ploceus velatus).2. Common non-nesting residents: cattle egret (Bubulcus ibis), little egret (Egrettagarzetta), Hadeda ibis (Bostrychia hagedash), green wood-hoopoe (Phoeniculuspurpureus), African hoopoe (Upupa africana), crested barbet (Trachyphonusvaillantii), pied crow (Corvus albus), African red-eyed bulbul (Pycnonotusnigricans), Karroo thrush (Turdus smithi), Cape white-eye (Zosterops virens), Capewagtail (Motacilla capensis), Cape glossy starling (Lamprotornis nitens), Indianmyna (Acridotheres tristis), southern red bishop (Euplectes orix).3. Local migrants/visitors: reed cormorant (Phalacrocorax africanus), blackheadedheron (Ardea melanocephala), glossy ibis (Plegadis falcinellus), Egyptiangoose (Alopochen aegyptiaca), white-faced duck (Dendrocygna viduata), blackkite (Milvus migrans), peregrine falcon (Falco peregrines), grey go-away-bird(Corithaixoides concolor), Burchell’s coucal (Centropus burchelli), African blackswift (Apus barbatus), swallow-tailed bee-eater (Merops hirundineus), Africangrey hornbill (Tockus nasutus), common scimitarbill (Rhinopomastus cyanomelas),cardinal woodpecker (Dendropicos fuscenses), African pied wagtail (Motacillaaguimp), crimson-breasted shrike (Lanarius atrococcineus), lesser grey shrike(Lanius minor), bokmakierie (Telophorus zeylonus), amethyst (African black)sunbird (Chalcomitra amethystine), ?Marico sunbird (Cinnyris mariquensis), shafttailedwhydah (Vidua regia), pin-tailed whydah (V. macroura), violet-eared waxbill(Granatina granatina), blue waxbill (Uraeginthus angolensis).4. Non-local seasonal migrants/visitors: European swift (Apus apus), Europeanbee-eater (Merops apiaster).We are sure what the studies of ordinary local avian fauna are very importantbecause quite often in special literature such knowledge/studies is/are absent partlyor completely.THE CURRENT STATE OF THE MIDDLE COURSE OF THE RIVERDNIESTER ICHTHYOFAUNAVatavu D., Cebotari A., Dadu A.Institute of Zoology of ASM , Chisinau, MoldovaE-mail: dima.vatavu@mail.ruBased on observations and analysis of the relevant literature, there was undertakena research on the evolution of ichthyofauna diversity in the middle sector of Dniester119

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013River, and it was established that the Dniester River ichthyofauna in the 2000-2004period included 59 species and subspecies of fish assigned to 13 families (Usatîi, 2004).Following control and scientific fishing conducted in 2011-2012 in the middle courseand Dubasari lake, there were found 15 species and subspecies of fish that refers to fivefamilies of which being the largest the family Cyprinidae that comprises 10 species,followed by Percidae families with 3 species, and Esocidae, and Siluridae families eachwith one species. After the Dubasari (1956) and Novodnestrovsc (Ukraine 1981) damswere constructed, the extraction of river sand and stone from the Dniester riverbed, thewater use for agricultural, industrial and domestic purposes, the pollution caused byuntreated wastewater from enterprises, as well as by pesticides, herbicides and othersubstances used in agriculture have changed the conditions of reproduction, nutritionand fattening of fish. These negative factors along with poor exploitation of fisheriesresources through unregulated fishing, poaching and lack of measures to improve fishproduction caused structural and livestock changes of populations and numbers ofbarbel, sturgeon, starlet, pike, bass, sleep, clean and other species.The Novodnestrovsc Dam has modified the hydrological and thermal regimes witha negative impact on downstream ecosystems. Flows were significantly decreasedduring breeding, their volume decreased sharply, causing significant periodic changesand as a result where is fertilization of fish are not covered with water or covered andthen emptied, causing massive perils of deposited eggs and juveniles.The Dubasari Lake is a typical pool with high coefficient of hydrological regimeand totally depends on the Upper Dniester sector regime. Flow regime of the lakehas conditioned permanent vertical displacements of water bodies, beneficiallyinfluencing the thermal and fluid regimes. Currently a part of the Lake bed hascompletely transformed into a swimming-lake with less water and lined with aquaticvegetation (Шарапановская. 2008).As a result of these negative processes the effect of valuable fish species (commoncarp, freshwater bream, white-eye bream, pike-perch etc.) in the Dubasari Lakedecreased more than 10 times (compared to the 70's of last century), and in recentyears their share in catch is less than 1 ton per year (Ганя, 1990; Usatîi, 2004).Секція 3. Механізми життєдіяльності рослинСТРАТЕГІЯ ЖИТТЯ ПОПУЛЯЦІЙ РОСЛИНБаглей О.В.Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, Чернівці, УкраїнаE-mail: bagley_oks@ukr.netПізнання стратегії популяцій в умовах глобальної екологічної кризи татотального антропогенного пресінгу на екосистеми є особливо актуальним.Охорона популяцій рідкісних видів рослин неможлива без урахування120

Mechanisms of plant vital functionsособливостей біології, екології видів та вивчення типу стратегії життя. Метоюданих досліджень було проведення комплексної оцінки стану популяцій тарозкриття стратегії Saussurea porcii Degen – ендеміка Українських Карпат,рідкісного виду, занесеного у Червону книгу України та до ЄвропейськогоЧервоного списку. Дослідженнями було охоплено 5 популяцій S. porcii.Застосовувались методи, спрямовані на вивчення диференційних ознак стратегіїна популяційному рівні (Царик, 2001). Було встановлено, що переважаючимтипом самопідтримання популяцій S. porcii є вегетативне розмноження,внаслідок чого утворюються парціальні утворення – клони. Виявлено, щовікові спектри усіх досліджених популяцій є неповночленними (відсутні ss таs вікові стани), а у деяких популяцій відсутні проростки. Отже, очевидно, щопрегенеративні особини утворюються вегетативним шляхом, тобто генетичноідентичні материнським особинам. Цей факт вказує на продовження онтогенезу,чим забезпечується існування елементів популяції на цій території, а отже,є ознакою стрес-толерантності. Важливою комплексною та діагностичноюхарактеристикою популяційного рівня є життєздатність популяцій. Під цимпоняттям розуміють інтегральний ефект основних популяційних функцій– оновлення (циклічності), утримання і експансіїї території (розселення) тазбереження еволюційних перспектив. Для оцінки життєздатності популяційрідкісних видів використовували популяційний індекс – індекс віталітетуценопопуляцій (ІVC) (Ишбирдин, 2004). Градієнт погіршення умов росту (абопідсилення стресу) вибудовується як ряд зменшення значень індексу віталітету.Досліджено, що лише одна популяція має ІVC >1, усі інші за цим показникомзнаходяться у стресових фітоценотичних та екологічних умовах. Також, булавиявлена тенденція зменшення врожайності насіння, та низький відсоток йогосхожості, що можна вважати ознаками стрес-толерантної стратегії.Отже, за типом стратегії вид відноситься до стрес-толерантів, що єпідставою для запровадження моніторингових досліджень, посилення режимузаповідання та охорони територій, де ростуть досліджені популяції.Life strategy of plant populationsBagley O.V.Some populative level features from the point of view to determinate the life strategyof cenopopulations of endemic species Saussurea porcii Degen on the territory of theUkrainian Carpathians have been analyzed. Due to the complex of investigated signs,as it has been established, the species shows the features of stress-tolerate strategy.БИОЛОГИЯ ПРОРАСТАНИЯ СЕМЯН PRUNELLA VULGARIS L.Барсукова И.Н.Хакасский государственный университет им. Н. Ф. Катанова, Абакан, РоссияE-mail: saphronovairina@mail.ruPrunella vulgaris L. (черноголовка обыкновенная) – лекарственное растениефлоры Республики Хакасия (РХ). Обладая широкой экологической амплитудой,121

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013в природных условиях – малопродуктивна, поэтому целесообразным являетсясоздание культурных посевов с высокими показателями урожайности исодержания биологически активных веществ. В связи с этим актуальноизучение биологии прорастания семян вида.Цель исследования - изучение влияния времени сбора семян, температурногофактора и эколого-ценотических условий произрастания особей P. vulgaris напрорастание семян.Сбор семян проводили в РХ в 2012 г. в лесных (ценопопуляция (ЦП 1) илуговых (ЦП 2) растительных сообществах в фазу полной зрелости (началоавгуста (ЦП 2) – начало сентября (ЦП 1)). До постановки опыта былиопределены морфометрические параметры семян. Размеры семян (по 30 шт.каждого образца) определяли под бинокуляром с измерительной сеткой, массусемян – взвешиванием 1000 семян в четырех повторностях. Недоразвитыесемена в выборку не включали. Семена проращивали в чашках Петри по 50шт. в каждом образце в четырех повторностях (Майсурадзе, 1984). Опытыпроводили в четырех вариантах: 1) в холодильной камере (5°С), 2) в холодильнойкамере (10-13°С), 3) при комнатной температуре (22°С), 4) в термостате (30°С).Проросшими считали семена, у которых корешок достигал длины семени.Подсчет проросших семян вели ежедневно.Размеры семян P. vulgaris в среднем: длина – 1,877 + 0,05мм, ширина –0,99 + 0,04мм. Средняя масса 1000 шт. семян составила 0,6 + 0,04 г.Изучение биологии прорастания семян вида показало, что набуханиепроисходит за 1–2 суток с момента увлажнения, что указывает на отсутствиепериода покоя. Семена начинают прорастать лишь при температуре 10-13°С.Проростки появляются на 3-и (ЦП 2), 5-ые (ЦП 1) сутки. На 18-е сутки прорастаниезаканчивается. Лабораторная всхожесть низкая и составляет 48% (ЦП 1) и 25%(ЦП 2). При температуре 22°С период прорастания сокращается и продолжаетсяот 3-го до 9-го (ЦП 2), 16–го (ЦП 1) дня опыта. Наибольшая лабораторнаявсхожесть характерна для семян из ЦП 2, она составляет 57%. Однако энергияпрорастания остается более высокой в ЦП 1 и достигает 37%. Оптимальнойдля проращивания семян является температура 30°С. При этом температурномрежиме всхожесть семян максимальна и составляет 81% для ЦП 1 и 91% для ЦП2. Прорастание начинается на 3-и сутки опыта и заканчивается на 18-ые сутки.Семена прорастают интенсивно и на 4-ые сутки, энергия прорастания достигает63% (ЦП 1) и 60% (ЦП 2). Не проросшие семена загнивают.Таким образом, незначительные различия во всхожести и энергиипрорастания семян, выявленные при разных температурных режимах,вероятно, обусловлены сформированностью семян, зависящей от времени ихсбора, а также эколого-ценотических условий произрастания вида (наличиеили отсутствие достаточного количества света).Biology of germination of seeds Prunella vulgaris L.Barsukova I.N.Biology of germination of seeds Prunella vulgaris L. from different ecologicalcoenotichabitat conditions in Khakassia were studied. Optimal temperature for seeds122

Mechanisms of plant vital functionsgermination is 30°С. It has been established, that viability and germination energy ofseeds is determined by the time of seeds collection and ecological-coenotic growthconditions species.ВЛИЯНИЕ ЕКЗОГЕННОГО ЛЕКТИНА НА СОДЕРЖАНИЕФОТОСИНТЕТИЧЕСКИХ ПИГМЕНТОВ В ЛИСТЬЯХ СОИ,ИНОКУЛИРОВАННОЙ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM, В УСЛОВИЯХРАЗНОГО ВОДООБЕСПЕЧЕНИЯВеселовская Л. И., Михалкив Л. М., Коць С. Я.Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, Киев, УкраинаE-mail: veselovskalili@mail.ruЛектины играют важную роль в регуляции становления и функционированиябобово-ризобиального симбиоза. Кроме того они являются физиологическиактивными веществами, способными индуцировать или модифицироватьряд процессов, осуществляемых на мембранах различного типа (в том числехлоропластов), вследствие изменения их структурной организации.Целью нашей роботы было исследование влияния лектина на содержаниефотосинтетических пигментов в листях сои, инокулированной разными поактивности штаммами Bradyrhizobium japoniсum, которая выращивалась приразном водообеспечении.Семена сои сорта Васильковская перед посевом инокулироваликлубеньковыми бактериями Bradyrhizobium japoniсum активного - 634б инеактивного - 604к штаммов. При этом в опытных вариантах применялираствор коммерческого лектина семян сои (Львов, «Лектинотест»). Изучалидва способа использования лектина: обработка семян и обработка ризобий.В качестве контроля брали вариант без использования лектина. Растениявыращивали в 16-килограммовых сосудах Вагнера в песчаной культуре свнесением питательной смеси Гельригеля с 0,25 нормы азота в условияхоптимального (60 % ПВ) и недостаточного (30 % ПВ) водообеспечения. Засухусоздавали контролируемым поливом на протяжении двух недель, начиная сфазы трех настоящих листьев, после чего полив возобновляли до 60 % ПВ.Отбор растительного материала проводили в фазу формирования бобов.Содержание пигментов определяли по методике Вельбурна.В результате проведенных исследований отмечено изменение количествафотосинтетических пигментов в листьях растений сои под влияниемлектина. Показано, что при оптимальном водообеспечении использованиелектина способствовало повышению количества хлорофиллов a и b, а такжекаротиноидов. В этих условиях более эффективной оказалась инкубацияризобий с лектином. В аналогичных вариантах, но под влиянием засухи, лектинвызывал снижение количества указанных пигментов на фоне инокуляции соиактивным штаммом. Внесение этого белка в суспензию неактивного штаммабактерий приводило к повышению содержания хлорофиллов a и b а такжекаротиноидов независимо от уровня водообеспечения.123

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Таким образом, показано, что использование лектина способствуетувеличению количества фотосинтетических пигментов в листьях сои в условияхоптимального водообеспечения, при недостаточном водообеспечении действиелектина определяется активностью штамма-инокулянта. Отмечена зависимостьэффективности использования лектина от способа его применения.The influence of the exogenous lectin on the content of photosynthetic pigmentsin the leaves of soybean inoculated with Bradyrhizobium japonicum, underdifferent water supply conditionsVeselovskaya L.I., Mykhalkiv L.M., Kots S.Ya.It is studied the effect of the lectin and inoculation by different nodule bacteria onthe content of photosynthetic pigments in the soybean leaves. It is shown that the useof the lectin changes the number of chlorophylls and carotenoids in leaves, dependingon the water supply of plants, bacteria activity and the way to apply of the lectin.АКТИВНІСТЬ ОКИСНИХ ПРОЦЕСІВ В ПРОРОСТКАХ ТОМАТІВ ТАОГІРКА ЗА ДІЇ ПРЕПАРАТУ ФІТОЦИДВініговська К.О., Якуба І.П., Паузер О.Б.Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: irinayakuba@yahoo.comМікробні біопрепарати сприяють підвищенню врожайності сільгоспкультурзавдяки різноплановому впливу на рослинний метаболізм, проте багато аспектівданого впливу залишаються невідомими. Наразі необхідно розкривати новібіохімічні механізми дії мікробних біопрепаратів. Це дозволить вирішити як деякіфундаментальні питання стосовно взаємодій в системі рослина–мікроорганізм, ай ряд практичних, а саме оптимізувати дози та строки внесення мікроорганізмів.Метою дослідження було вивчити вплив передпосівної обробки препаратомФітоцид (на основі бактерій Bacillus subtilis) на деякі показники окисновідновнихпроцесів в листках томатів та огірка.Рослини томатів та огірка вирощували в лабораторних умовах та умовахтеплиці кафедри ботаніки ОНУ імені І.І.Мечникова. Передпосівну обробкуФітоцидом у рекомендованій для овочевих дозі здійснювали шляхомнамочування із подальшим висушуванням та висадкою наступної доби.Контрольний варіант обробляли водою. В тканинах двотижневих проростківвизначили вміст сухої речовини, білку, вміст хлорофілу та аскорбінової кислоти,активність каталази по Баху і Опаріну, активність пероксидази по Бояркіну таактивність поліфенолоксидази по .Передпосівна обробка Фітоцидом спричиняла підвищення вмістухлорофілів а і в а також суми хлорофілів в проростках огірка та томатів на17-23%. Більш суттєво збільшувався вміст більш окисненої форми хлорофілу– хлорофілу в. Вміст сухої речовини з дії Фітоциду зростав в середньомуна 18 %, білку на 15-20%. Вміст аскорбінової кислоти зростав на 50-75 %.124

Mechanisms of plant vital functionsФітоцид призводив до двократного підвищення активності каталази в тканинахоброблених проростків. Активність пероксидази за дії Фітоциду зростала на32-60%, активність поліфенолоксидази – в середньому на 40 %. Підвищенняактивності ферментів суттєвіше в проростках огірка.Таким чином, передпосівна обробка насіння огірка та томатів мікробнимбіопрепаратом Фітоцид спричиняє підвищення показників активності окисновідновнихпроцесів, що може бути одним з механізмів позитивного впливуФітоциду як індуктора неспецифічної стійкості рослин.Activity of oxidation processes in the sprouts of tomatoes and cucumbers treatedwith microbial plant stimulator PhytocidVinigovska K.O., Yakuba I.P., Pauzer O.B.Pre-sow seed treatment of cucumbers and tomatoes with Phytocid, whichis a microbial plant stimulator containing Bacillus subtilis, has increased amountof chlorophyll, protein and dry mass in the sprouts. In the tissues of the treatedsprouts the bigger content of ascorbic acid, activity of katalase, peroxidase andpoliphenoloxidase has been detected.ДО ПИТАННЯ БІОХІМІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОСЛИН РОДУCALYCANTHUS L.Гаврилюк О.С.Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Луцьк,УкраїнаЕ-mail: agroolga@mail.ruЖивим системам, у тому числі рослинному організмові, притаманнавища форма цілісності, нерозривний зв’язок і взаємозумовленість йогокомпонентів. Цілісність організму обумовлюється еволюційно сформованимивзаємозв’язками між біохімічними процесами, що відбуваються в межахконкретного організму(Мусієнко, 2005).Оскільки процес адаптації калікантових залежить від реакції рослин накультивування в нових умовах, за цих обставин можлива зміна метаболічнихпроцесів та структурних перебудов на дію нових чинників. Метою роботи булодослідження біохімічних показників листків та стебел трьох видів калікантів вумовах інтродукції.Біохімічні показники залежать від погодних умов: суттєво – цукри, органічнікислоти, в меншій степені – пектинові та дубильні речовини. В умовахВолинської височини в стеблах калікантових може накопичуватись цукрів від1,56 до 2,28%, дубильних речовин від 1,39-1,91%, аскорбінової кислоти від30,82-39,44 мг%, кислотність коливається від 1,03-1,39 мг% (в залежності відвиду); в листках відповідно цукрів – 23,58-30,71%, дубильних речовин – 4,38-5,69%, аскорбінової кислоти – 181,63-211,28 мг%, кислотність – 2,63-3,67 мг%(у перерахунку на суху речовину). Дослідження велись протягом трьох років125

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013(2009-2011). Хімічний склад суттєво змінюється з року в рік, вміст окремихречовин також змінюється. Все це залежить від інтенсивності освітлення,кількості тепла та вологи в різних метеорологічних і кліматичних умовах.Самий низький вміст пектинових речовин та сухих речовин відмічений у 2009році, який характеризувався порівняно холодною та дощовою погодою.Каротину в органах калікантів вміщується в межах 0,10 – 1,12%. В листкахйого вміст завжди вищий. Ненасичена структура бета-каротину дозволяє йогомолекулам адсорбувати світло і запобігати накопиченню вільних радикалів іактивних форм кисню.Із макроелементів в середньому в органах калікантів вміщується: натрію– 16,3, заліза – 21,5, кремнію – 50,7, магнію – 15,8мг% у перерахунку на сируречовину; кальцію у листках – 1,6352%, а в стеблах – 1,1734%; фосфорувідповідно – 0,1534 - 0,1687%, золи – 9,0029 (у листках) і 2,6736% у стеблах.Мінеральні речовини безпосередньо зв’язані з ферментними системами клітині приймають участь в низці окисно-відновних процесах в рослинах, впливаютьна синтез вуглеводів, білків, нуклеїнових та органічних кислот, вітамінів,чим забезпечують нормальну життєдіяльність. Нами було встановлено, щонайбільша кількість мінеральних речовин вміщується в молодих листках тастеблах калікантів.The features of biochemical parameters of leaves and stems of three species ofCalycanthus L. under the influence of new factors in cultivationGavrylyuk O.S.ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ В ЛИСТКАХ ОЗИМОГОРІПАКУ ЗА ДІЇ ПРЕПАРАТУ МІКОСАНГончар А.В., Якуба І.П., Швець Г.А.Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: irinayakuba@yahoo.comВикористання біопрепаратів, що містять фізіологічно активні речовини, завирощування сільськогосподарських культур – це невід’ємна частина сучасноїагротехніки, що дозволяє підвищити врожайність, ефективність добривта пестицидів, покращити стан агроценозів. Таким препаратом є Мікосан,ефективність якого біла доказана для багатьох овочевих та зернових культур,але не вивчалась на ріпаку в умовах півдня України.Метою дослідження було визначити вплив передпосівної обробки насіннябіопрепаратом Мікосан та суміщу мікроелементів на фізіологічні показники тапоказники пігментної системи рослин озимого ріпаку.Озимий ріпак сорту Света вирощували в умовах відкритого ґрунту удрібноділяночному досліді на території КАРП «Придунайська нива» с. КислицяІзмаїльського району. Дослідження проводили три вегетаційних сезони 2010-2013 р.р. Передпосівну обробку насіння проводили шляхом намочування у126

Mechanisms of plant vital functionsрозчинах із подальшим підсушуванням та висадкою насіння наступної доби.Варіанти досліду: контроль – намочували у воді, суміш мікроелементів,Мікосан, суміш мікроелементів+Мікосан. Препарат Мікосан отримують згрибів трутовиків, він є біофунгіцидом та індуктором стійкості рослин. Насіннявисіяне у другу декаду жовтня. Визначали біометричні показники рослин,біомасу, вміст фотосинтетичних пігментів в листках та врожайність ріпаку.Рослини, що вирощували з обробленого насіння, мали більшу польовусхожість, висоту, кількість та площу листків, а також біомасу протягомпроростання, утворення розетки, зимівлі, осіннього відростання; кількістькитиць підчас цвітіння та початку дозрівання насіння. Максимальна прибавкадо контролю була за комбінованої обробки Мікосан+мікроелементи.У варіантах Мікосан та Мікосан+Мікроелементи підвищується вмістхлорофілів а і в на 15-32% та 28-41 %, відповідно. При цьому знижуєтьсяспіввідношення хлорофілів а / в. В листках дослідних рослин відміченозростання вмісту каротинів на 40 – 111 %. Спостерігали зростання вмістувідновлених форм ксантофілів – лютеїну на 8 % - 36 % та зеаксантину на 3- 14 %. В оброблених варіантах мале місце зниження вмісту окиснених формксантофілів - неоксантину 28-40% та віолаксантину на 11 – 18 %. Дані змінисвідчать про кращий функціональний стан пігментної системи. Дія Мікосанупроявляється сильніше на фоні мікроелементів.Таким чином, передпосівна обробка насіння озимого ріпаку препаратомМікосан окремо, а також разом із суміщу мікроелементів покращує фізіологічніпоказники та врожайність ріпаку. Одним з механізмів такого покращенняможна вважати вплив на вміст та співвідношення фотосинтетичних пігментівв листках рослин.Amount of photosynthetic pigments in the leaves of Brassica napus afterapplication of MikosanGonchar A.V., Yakuba I.P., Shvets G.A.Presaw treatment of the rape seeds with solution of Micosan which is a metaboliteof fungi from Poliporeceae family causes positive effect on growth parameters ofplants and harvest of rapeseed. The effect may be a result of the increased chlorophylland carotenes content, bigger amount of lutein and zeaxanthin and decreased amountof neoxanthin and violaxanthin.АЗОТФІКСУВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ СОЇ ЗА СУМІСНОГОЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ І МІКРОДОБРИВГуральчук Ж.З., Сорокіна С.І., Родзевич О.П., Мордерер Є.Ю.Інститут фізіології рослин та генетики НАН України, Київ, УкраїнаЕ-mail: azhanna@ukr.netСоя є культурою, дуже чутливою до забур’янення, що може призвести дозначних втрат урожаю. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває боротьба127

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013із забур’яненістю посівів, і зокрема підвищення селективності дії гербіцидівщодо сої для зменшення їх фітотоксичного ефекту на культуру, оскільки порядзі знищенням бур’янів може спостерігатись негативний вплив гербіцидів нарослини даної культури. Попередніми дослідженнями було встановлено, що заефективністю контролювання бур’янів та селективністю щодо сої оптимальнимє застосування суміші гербіцидів пульсар та гармоні (Сорокіна, 2012). Однакповністю виключити вірогідність негативного впливу гербіцидів на сою невдалося. Окрім захисту від бур’янів, важливим є оптимальне забезпеченнярослин сої усіма елементами живлення, і зокрема мікроелементами, які єнеобхідними для нормального перебігу багатьох фізіологічних процесів. Окреміелементи мінерального живлення можуть вплинути на вибірну фітотоксичністьгербіцидів. У зв’язку з цим метою роботи було дослідження селективностісуміші гербіцидів пульсар та хармоні щодо рослин сої при комплексномузастосуванні з мікродобривами.Вивчення впливу гербіцидів і добрив на рослини сої проводили в умовахвегетаційного досліду. Рослини сої сорту Васильківська вирощували упосудинах місткістю 8 кг ґрунту. Насіння перед посівом інокулювалибульбочковими бактеріями Bradyrhizobium japonicum (штам 634б). У ґрунтвносили макроелементи за Гельрігелем, азот – у кількості 0,25 його норми упоживній суміші. Повторність досліду – п’ятиразова. Рослини у фазі другогосправжнього листка обробляли сумішшю гербіцидів пульсар і хармоні(відповідно 0,5 л/га та 3 г/га) окремо або з додаванням до неї добрив нутрівантплюс олійний (2 і 3 кг/га) та реаком-СР-бобові (2 і 4 л/га).Застосовані разом з гербіцидами хармоні 3 г/га і пульсар 0,5 л/га добриванутрівант плюс олійний і реаком-СР-бобові у дозах відповідно 2 кг/га і 2 л/гана 26-й день після обробки позитивно впливали на формування симбіотичногоапарату, сприяючи збільшенню кількості та маси бульбочок на коренях сої.Застосування гербіцидів хармоні 3 г/га і пульсар 0,5 л/га не впливало наазотфіксувальну активність сої. В результаті внесення добрив нутрівант плюсолійний і реаком-СР-бобові у нижчих дозах, у ранні строки після обробки нимирослин у бакових сумішах з гербіцидами виявлено тенденцію до зниженняазотфіксувальної активності, а в більш пізні строки, навпаки, її зростання.Особливо велике збільшення азотфіксувальної активності відбувалось заспільного застосування з гербіцидами добрива нутрівант плюс олійний в дозі 2кг/га. На фоні відсутності гербіцидів ефективнішим було добриво реаком-СРбобові,яке в дозі 2 л/га підвищувало азотфіксувальну активність порівняно зконтрольними рослинами.Nitrogen-fixing activity of soybean at combined use of herbicides and fertilizersGuralchuk Zh.Z., Sorokina S.I., Rodzevich O.P., Morderer Ye.Yu.After application of tank mixtures of herbicides pulsar and harmony withfertilizers nutrivant plus oil and realcom-SR-bean the transient inhibition of soybeansnitrogen-fixing activity was observed. However, further microfertilizers had apositive effect on formation of nodules, their weight and nitrogen-fixing activity.128

Mechanisms of plant vital functionsAccording to obtained data about the action on the formation of symbiotic apparatusand nitrogen-fixing activity, the microfertilizer nutrivant plus oil at a dose of 2 kg / hawas more effective at combined application with herbicides.ВНУТРИКЛЕТОЧНАЯ ЛОКАЛИЗАЦИЯ ФЕНИЛАЛАНИН-АМИЯК-ЛИАЗЫ (ФАЛ; К.Ф. 4.3.1.5) ПЛОДОВ ЯБЛОНИГюльахмедов С.Г., Кулиева С.М.Бакинский Государственный Университет, Баку, АзербайджанE-mail: sahib66@rambler.ruФенилаланин-амияк-лиаза (ФАЛ; КФ 4.3.1.5), ключевой ферментфенилпропаноидного пути, широко распространена в растительных тканях.Показано, что она часто представлена несколькими молекулярными формамии эти формы могут локализоваться в разных участках клетки.ФАЛ обнаружена также в сочных плодах. В настоящей работе представляютсярезультаты исследования внутриклеточной локализации ФАЛ яблок.Эксперименты проводились с яблоками двух сортов – Гызыл Ахмеди иРенет Симиренко. Получение первичного препарата фермента и определениеего активности проводили по ранее описанной методике (Гюльахмедов, 2012).Фильтрат гомогената подвергали последовательному центрифугированиюпри 1000, 10 000, 30 000 и 105 000 g. В осадках активность исследовалипосле обработки 0.1%-ным раствором Твин-80, приготовленным на основеэкстрагирующей среды в присутствии 0.5 М сахарозы.Результаты экспериментов показали, что в субэпидермальных тканяхплодов яблони активность ФАЛ распространена по различным фракциямнеравномерно. Большая ее часть (около 88% и 72%, в сортах Гызыл Ахмедии Ренет Симиренко, соответственно) была сосредоточена в исследуемыхсупернатантах. При этом увеличение силы тяжести практически не отражалосьв активности фермента. В осадках фракций 10000 и 30000 g активностьфермента практически отсутствовала. Небольшая активность (около 4%)выявилась в осадке 105000 g. Такое распределение активности по фракциямсвидетельствует о том, что в субэпидермальной ткани плодов яблони основнаячасть фермента локализована в цитоплазматической, а небольшая – вмикросомальной фракциях клеток.Intracellular localization of Phenylalanine-ammonia lyase from apple fruitGulahmadov S.G., Kulieva S.M.The intracellular localization of phenylalanine-ammonia lyase from theparenchyma tissue of apple fruits was studied. The enzymatic activity distributedunequally among different fractions. More than 70% of activity was detected in thecytoplasmic fraction. Only small amount of activity (4%) was found in the 105000 gpellet after treatment with Tween-80 in the presence of KCl.129

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013СТРУКТУРА АССИМИЛИРУЮЩИХ ОРГАНОВ ВИДОВCLIMACOPTERA В СВЯЗИ ТИПОМ ФОТОСИНТЕЗАДусчанова Г.М.Академия наук Республики Узбекистан Институт генофонда растительногои животного мира, Ташкент, УзбекистанE-mail: guljon.duschanova@mail.ruОсобенностью многих видов Chenopodiaceae Vent. является наличиемС 4фотосинтеза, обеспечивающегося наличием кранц-клеток, либопространственным распределением органелл в клетке (Borszczowia, BienertiaBge). Однако, кранц-структура присутствует не во всех ассимилирующих органоврастений. Изучено строение семядоли, листа, прицветника, прицветничка илисточков околоцветника 5 видов рода Climacoptera собранных в Мирзачуле (C.intricata, C. longistylosa) на пылевато-глинистой почве с хлоридно-сульфатным,засолением до 3% (сухого остатка), и в Юго-Западном Кызылкуме (C. ferganica,C. lanata, C. aralensis) на серо-бурой, гипсоносной, легкосуглинистой почве сзасолением от 2 до 5% (Юсупова, Стрельцова, 2008). Установлено: мезофиллсемядолей дорзивентральный с 1-3 рядами палисадных клеток, то есть типструктуры некранцевый, примитивный. Проводящие пучки в числе 11-21,слабосклерифицированы, окружены однорядной паренхимой обкладкой.Структура листа кранцевая, которая разделяется на 2 типа мезофилла: восновании мезофилл кранц-вентро-дорсальный, в средней части Сlimасорtеrаtype,отличающийся от Salsola-type несомкнутостью хлоренхимы наадаксиальной стороне и отделенностью проводящих пучков от кранц-обкладкиводоносными клетками. Кранц-клетки наиболее высокие у C. intricata (28,0±0,3мкм) и мелкие у C. lanata (16,0±0,1 мкм), средние у C. longistylosa (19,3±0,4мкм), C. ferganica (18,3±0,2 мкм), C. aralensis (19,1±0,1 мкм).Прицветник и прицветничек в поперечном сечении имеют формуполумесяца, как в основании листа, мезофилл кранц-вентро-дорсальный.Кранц-обкладка состоит из кубических клеток. В прицветничке кранц-клетоквыше, чем в прицветнике. Мезофилл листочков околоцветника некранцевый,состоит из 5 рядов губчатой паренхимы.Таким образом, в онтогенезе растения в органах Climacoptera происходитизменение структуры от некранцевой в семядолях к кранцевой в листе,прицветнике и прицветничках и некранцевой в листочках околоцветника.Каждый вид имеет присущую ему форму и размер кранц-клеток. В разныхэкологических условиях количественные параметры кранц-клеток различны вМирзачуле (C. intricata, C. longistylosa) наиболее высокие, а в Юго-ЗападномКызылкуме кранц-клетки (C. ferganica, C. lanata, C. aralensis) мельче.The structure of assimilating organs Climacoptera species in connection the typeof photosynthesisThe change type mesophylls assimilating organs from the cotyledons (and leafbracts, bracteoles) to perianth in 5 species Climacoptera on saline soil and Mirzachuland Kyzylkums related C 3and C 4types of photosynthesis. Identified quantitative130

Mechanisms of plant vital functionsparameters kranz-cells and their variability in the ontogeny of plants and speciesspecificity.МОРОЗОУСТОЙЧИВОСТЬ ВИДОВ РОДА MALUS MILL.Дьякова И.Н.Майкопский государственный технологический университет, Майкоп, РоссияE-mail: djakova_irina@ rambler.ruВозможности существования растения ограничивают температуры, которыенаиболее удаляются от оптимума. Максимально и минимально переносимыетемпературы являются критическими точками для жизнедеятельности растения(Чернова, 2004).Исследования проводили в Майкопе в предгорьях Республики Адыгея, навысоте 238 м над у. м., климат умеренно-континентальный с мягкими зимами.Материал исследования - коллекция родового комплекса Malus Mill., котораянасчитывает 8 представителей этого рода: Malus orientalis Uglitz, M. cerasifera,M. baccata, М. х рurpurea, Malus x scheideckeri (Spaeth)Zab., M. halliana, M.niedzwetzkyana, M zieboldii x Спартан.Оценку морозоустойчивости видов проводили по транспирации зимующихпобегов и по наличию крахмала в тканях побега. Определение крахмалапроводилось в январе на поперечных срезах побегов с помощью реактиваЛюголя. Оценивали по пятибалльной шкале. Содержание крахмала в побегахвидов яблонь колеблется. В середине зимы, оно должно быть минимальным,но аномальное повышение температуры воздуха в январе приводит к распадужиров и повторному накоплению крахмала. Последующее понижениетемпературы вызовет гибель клеток. У всех интродуцированных видов яблоньсодержание крахмала - 5 баллов, кроме M. baccata – 2 балла. M. baccata обладаетбольшей адаптивностью к стрессовым факторам, соответственно меньше будетповреждаться возвратными заморозками. Для определения величины зимнейтранспирации срезались однолетние побеги в январе и затем в течение месяцапериодически взвешивались. Первоначальная масса 1см 2 побега яблони различнаи колеблется от 54,9мг (M. cerasifera) до 93,2 мг (M. purpurea), коэффициентвариации С v= 18,0%. Через месяц масса побегов уменьшилась у всех яблонь.Масса варьирует в пределах 39,8…68,8мг С v=18,1%. Для вычисления общегосодержания воды побеги высушивали в термостате. Содержание воды в 1см 2побега яблонь колеблется от 26,4% (М. Scheideckeri) до 42,3% (M. cerasifera). УM. niedzwetzkyana, M. cerasifera, M. baccata в побегах содержится наибольшееколичество воды, транспирация от первоначального содержания влаги у данныхяблонь соответственно составляет 56,2…79,1%. У М. Scheideckeri и M. hallianaтранспирация побегов практически 91%. M. niedzwetzkyana, M. cerasifera, M.baccata медленнее выходят из состояния глубокого покоя соответственно болееморозоустойчивые, чем М. Scheideckeri и M. halliana.В результате исследования можно сделать вывод, что в условияхинтродукции яблони M. Niedzwetzkyana, M. cerasifera, обладают относительной131

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013морозоустойчивостью, а M. baccata высокой морозоустойчивостью. М.Scheideckeri в условиях резких колебаний температуры в зимний периодвыходит из состояния покоя, что в дальнейшем приводит к повреждениюпобегов возвратными морозами.Cold hardiness of the genus Malus Mill.Dyakova I.N.The results the study of resistance to frost introduced Malus Mill. in the Republicof Adygea. Defined resistance to frost on circumstantial evidence - desiccation ofshoots in the middle of winter, and the presence of starch in the tissues of escape.ВЛИЯНИЕ СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА НА РАЗЛИЧНЫЕ СТАДИИРАЗВИТИЯ РАСТЕНИЙ РОДА TAGETЕSЖарикова Д.А., Назарчук Ю.С.Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: v_oslo@mail.ruВ связи с последними изменениями климатических условий, что натерритории юга Украины непосредственно проявляется в участившихся летнихнапряженно высоких температурах с длительными засушливыми периодами, иотсутствием нормальных систем полива в садах и парках г. Одессы цветникигородских объектов после летнего периода находятся в неудовлетворительномсостоянии. В связи с этим, важным вопросом является оптимизация сроковцветения, сокращение периода вегетации посадочного материала в осеннийпериод. Объектом исследования являлись растения рода Tagetеs, сорта‘Tangerine’ и ‘Marietta’.Стимуляторы роста различного происхождения и разной химическойприроды давно и успешно используются в растениеводстве. Их применениедает возможность управлять фенофазами, что с недавнего времени используетсяи в цветоводстве. В качестве стимуляторов роста использовались эпин,циркон, гумат, а также два варианта коммерческого ростостимулирующегоудобрения «Стимовит». Практически все используемые препараты повышалиэнергию прорастания и всхожесть по сравнению с контролем. Особенновыделялись растения сорта ‘Marietta’: при использовании «Стимовита» ихвсхожесть повышалась на 43%. Биометрические показатели растений, такиекак длина корней и надземной части достоверно не отличались от контроля,что свидетельствует о том, что используемые стимуляторы не вызываютчрезмерного роста, что в свою очередь ценно для качества рассады.Применение стимуляторов в полевом опыте привело к более раннему,по сравнению с контролем, появлению листьев и началу цветения всехисследуемых растений, особенно это касалось обоих вариантов «Стимовита».Кроме того, отмечено увеличение количества пар листьев и размеры растенийпрактически во всех вариантах опыта.132

Mechanisms of plant vital functionsThe influence of growth stimulants on the various stages of the development ofplants of the genus TagetesZharikova D.A., Nazarchuk Yu.S.The study of the influence of growth stimulants on the various stages of thedevelopment of plants of the genus Tagetes showed that almost all stimulantsincreased germination readiness and ability of seeds. Furthermore, earlier appearanceof leaves, the beginning of flowering, increase the number of leaves and the plant sizewhen using the «Stimovit» were notedРИЗОГЕНЕЗ ЖИВЦІВ BUXUS SEMPERVIRENS ЗА ДІЇ СТИМУЛЯТОРІВИванова А.Г., Назарчук Ю.С.Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: bio_july@hotmail.comСтворення нових зелених зон та реконструкція існуючих зелених насадженьнаселених пунктів є актуальними завданнями сучасного озеленення. Самшит(Buxus sempervirens) – вічнозелена рослина, яка широко використовуєтьсяв озелененні на півдні України та має високий потенціал вегетативногорозмноження.Для прискореного розмноження цінних деревних порід у теперішнійчас майже завжди використовуються стимулятори та гормони. Метою нашоїроботи було вивчення дії стимуляторів коренеутворення на ризогенез живцівBuxus sempervirens. В роботі використовували комерційні препарати в різнихконцентраціях: «Корнєвін» (індолілмасляна кислота), «Чаркор» (композиціяростових речовин природного походження та комплексау 2,6-диметілпіридин-1-оксиду с α-фенілоцтовою кислотою) та «Radifarm» (рослинний комплексекстрактів, що містить полісахариди, стероїди, глюкозиди, амінокислоти табетаїн).Вкорінення живців відбувається в дві стадії: утворення калюсу та утвореннякоренів. Майже всі живці утворили калюс за дії стимуляторів в однакові строки.Однак, що стосується утворення коренів, то найбільш ефективними булипрепарати «Чаркор» та «Радіфарм», за дії яких кількість утворившихся коренівперевищувала контроль у 2 – 2,5 рази. Крім того, важливим був той факт, щочим краще був розвинений калюс, тим меншою була кількість утворившихсякоренів та навпаки, з чого ми можемо зробити висновок, що більша частинапластичних речовин використовувалась рослиною для формування коренів.Довжина утворившихся коренів була однаковою в усіх варіантах досліду.Rhizogenezis of Buxus sempervirens stem cuttings by root stimulatorsIvanova A.G., Nazarchuk Yu.S.It is shown that stimulants «Charkor» and «Radіfarm» increased the number ofroots of Buxus sempervirens cuttings in 2 - 2.5 times compared with control. It is notedthat the number of formed roots is inversely related to the degree of callus development.133

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ОСОБЕННОСТИ РИТМОВ СЕЗОННОГО РАЗВИТИЯ IRIS PUMILA L ВРЕСПУБЛИКЕ КАЛМЫКИЯИнджеева Л.А., Бакташева Н.М.Калмыцкий государственный университет, Элиста, РоссияЕ-mail: Liudmila.ind@mail.ruВ результате биоэкологических исследований определены ареал Iris pumilaL., установлены особенности процесса репродукции и сезонного ритма егоразвития в острозасушливом климате республики.Iris pumila L. - многолетний корневищный эфемероидный геофит,компонент белополынно – злаковых, полынно – типчаково – ковыльных иполынно - тырсовоковыльных фитоценозов пустынной степи на светло -каштановых суглинистых почвах плакоров Ергенинской возвышенностиРеспублики Калмыкия. В связи с сокращением ареала включен в список видов,нуждающихся в охране.Род Iris в Республике Калмыкия представлен видами Iris pumila L., I.halophila Pall., I. scariosa Willd. ex Link, I. tenuifolia Pall., I. pseudacorus L.,I.aphylla L., I. pseudonotha (Бакташева, 2000).Исследования природных ценопопуляций I. pumila L. проводились на12 площадках в период с 2009 по 2012г. При описании онтогенетическихособенностей использовалась методика изучения возрастных состояний Т.А.Работнова (1950).В Калмыкии надземное развитие I. pumila L. начинается в первой половинемарта. С началом вегетации от корневища начинает формироваться боковой побег(отросток) 5 – 8 мм дл. По окончании надземной вегетации происходит процессдифференциации цветка, в середине апреля в цветочном побеге формируютсямужские и женские органы. Цветение одного цветка составляет 5 - 6 дней. Вначале июня образуется плод с семенами. Во второй половине вегетационногопериода происходит развитие монокарпического цветочного побега. Такимобразом, малый жизненный цикл завершается в течение 80-86 дней.В ходе морфогенеза сменяются следующие фазы: первичный побег (p-im) –главный симподий (ν) - первичный куст с молодым цветоносным побегом (g1)– взрослое растение с цветущим побегом (g2), старое генеративное растение(g3) – субсенильное растение (ss) - сенильное растение (s).Нами замечено, что наибольшей плотностью характеризуютсяценопопуляции, на степных участках пологих склонов балок. Здесь представленывзрослые генеративные особи, образующие отдельные локусы I, II, III порядка,в которых насчитывается 5-12 представителей разных возрастных групп.По классификации Любарского Е.Л. (1967) ирису карликовому большехарактерна вегетативная оседлость и вегетативная подвижность, чемгенеративная подвижность. В Калмыкии диссеминация у Iris pumila L.начинается в конце мая - начале июня. Вес коробочки с семенами варьируетот 0,336 до 1,268 г. Вес семян составляет от 0,305 до 0,739 г. При изучениисеменной продуктивности ириса карликового в течение 4-х лет обнаружено, что134

Mechanisms of plant vital functionsвсе популяции характеризуются стабильной потенциальной продуктивностьюи низкой приживаемостью всходов.В экстремальных климатических условиях и при усилении пастбищноговыпаса изменяется способ самоподдержания ценопопуляций Iris pumila L.от семенного к смешанному. В данных условиях преобладает вегетативнаяоседлость, происходит разрастание надземных побегов и уменьшение ролисеменного потомства.Important aspects seasonal of rhythm Iris pumila L. in Kalmyk Republic.Indzheeva L., Baktasheva N.As a result of the bioecological studies of the Iris pumila L. in arid climate ofKalmyk Republic the present day area of the species, its reproductive features andseasonal of rhythm of development have been defined.ИЗМЕНЕНИЕ АКТИВНОСТИ НАДФН-ОКСИДАЗЫ В ПРОРОСТКАХЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ ПРИ ДЕЙСТВИИ ГРИБА BIPOLARISSOROKINIANA И ТЕПЛОВОГО ШОКАКапылова Л.В., Абрамчик Л.М., Зеневич Л.А., Кабашникова Л.Ф.Институт биофизики и клеточной инженерии НАН Беларуси, Минск, БеларусьЕ-mail: kabashnikova@ibp.org.byРастительные организмы обладают широким спектром защитноадаптационныхреакций, способствующих развитию их устойчивости кразличным стрессовым факторам (Шакирова, 2001). Наиболее раннейответной реакцией растительного организма на инфицирование патогенамиявляется генерация активных форм кислорода (АФК) – окислительныйвзрыв, запускающий цепь последующих защитных реакций (Droge, 2002,Миннибаева, 2007). Одним их ключевых источников образования АФК врастительной клетке при инфицировании растений патогенами, а также придействии неблагоприятных абиотических факторов выступает НАДФНоксидаза(Sagi, 2001). НАДФН-оксидаза (КФ 1.6.99.6) – ферментныйкомплекс, восстанавливающий с участием НАДФН молекулярный кислород(О 2) с образованием супероксидного анион-радикала (О 2.-). В растенияхс функционированием белков этого семейства связывают реализациюфитоиммунитета, апоптоза, роста и адаптации (Глянько, 2009).Нами было показано, что инфицирование 5-дневных проростков яровогоячменя спорами гриба Bipolaris sorokiniana приводило к увеличениюактивности фермента НАДФН-оксидазы на 27 % по отношению к контролю,при совместном действии патогена и теплового шока (ТШ) (40 0 С, 3 ч) этотпараметр повышался на 19%, а под действием ТШ − на 15% на 1-е суткипосле стрессовых воздействий. При этом содержание стабильной формы АФК− Н 2О 2в растительных тканях возрастало как при раздельном действии двухстрессовых факторов, так и при сочетанном. На 3-и сутки было выявлено еще135

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013большее возрастание активности НАДФН-оксидазы в 8-дневных проросткахячменя, максимум которой наблюдался при совместном действии патогенаи теплового шока (на 80% к контролю). Выявленный всплеск активностифермента также сопровождался генерацией пероксида водорода.Исходя из приведенных данных, можно предположить, что влияниеэкстремальных факторов на функциональную активность НАДФН-оксидазызависит от их природы и времени воздействия на растительный организм.Changes in the NADPH-oxidase activity in spring barley seedlings exposed toheat shock and Bipolaris sorokiniana treatmentKapylova L., Abramchik L., Zenevich L., Kabaschnikova L.NADPH-oxidase activity was studied in spring barley seedlings infected withBipolaris sorokiniana fungus and exposed to heat shock (40 0 С, 3h) at 24 and 72hours after aforementioned manipulations. Variations in NADPH-oxidase activitywere revealed, depending on the type of stressor, combinations thereof and theexposure time. A surge in the enzyme activity in the tested samples was accompaniedby hydrogen peroxide generation.ВОЗМОЖНАЯ РОЛЬ ЭНДОРЕПЛИКАЦИИ В ФОРМИРОВАНИИУСТОЙЧИВОСТИ КЛЕТОК DUNALIELLA VIRIDIS TEOD.К ТОКСИЧЕСКИМ КОНЦЕНТРАЦИЯМ ИОНОВ МЕДИКизилова В.Ю., Мензянова Н.Г.НИИ биологии, Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина,Харьков, УкраинаE-mail: kizilova86@mail.ruИоны тяжелых металлов, как индустриальные поллютанты, представляютсерьезную опасность для человека, отдельных видов животных, растенийи различных экосистем в целом. В связи с этим изучение закономерностейформирования устойчивости к тяжелым металлам является актуальнымнаправлением в медицине, экологии и биотехнологии.Одними из удобных объектов для изучения процессов адаптации к ионамтяжелых металлов являются микроводоросли. Ранее в нашей лаборатории былаполучена культура Dunaliella viridis, устойчивая к летальным концентрациямионов меди (СuR-культура). Было обнаружено, что у CuR-культуры содержаниеДНК выше по сравнению с клетками культуры микроводорослей на стандартнойсреде (CuS-культура). Возможно, что увеличение содержания ДНК в клеткахсвязано с увеличением плоидности клеток. Известно, что одним из механизмовувеличения плоидности клеток могут быть процессы эндорепликации вклеточном ядре, что приводит к увеличению содержания ДНК в ядрах.В связи с этим выделяли ядра из CuR- и CuS-культуры и определяли в нихсодержание ДНК, РНК и белка, а также их удельную радиоактивность (УРА) настационарной фазе роста (21-е сутки культивирования).136

Mechanisms of plant vital functionsБыло показано, что в ядерной фракции клеток СuR-культуры содержаниеДНК, РНК и белка было в 2,6, 2,0 и 3,4 раза, соответственно, больше, чем вклетках СuS-культуры. Значительное увеличение содержания ДНК и белкав ядерной фракции может быть связано с высокой активностью процессовэндорепликации и увеличением численности субпопуляции полиплоидныхклеток в СuR-культуре.При этом, УРА ДНК и белка в ядрах СuR-культуры была значительнониже, чем в CuS-культуре (в 4,3 и 12,3 раза, соответственно). Величинапулов ( 3 Н-тимидин и 14 С-лейцин) в клетках CuS- и СuR-культур достоверноне отличалась. Поэтому выявленные различия в УРА ДНК и белка не могутбыть связаны с различной скоростью проникновения радиоактивной метки вклетки CuS- и СuR-культур, а вероятно, отражают низкую скорость синтезаДНК и белков в клеточных ядрах СuR-культуры. Можно полагать, что в клеткахСuR-культуры процессы эндорепликации и увеличение плоидности клетокпроисходит в экспоненциальной фазе роста и в ранней стационарной фазесинтетические процессы угасают.Полученные результаты позволяют предположить, что увеличениесодержания ДНК в клетках в процессе формирования устойчивости кионам меди связано с высокой активностью процессов эндорепликации вэкспоненциальной фазе роста D. viridis.The possible role of endoreplication in formation of resistance of the Dunaliellaviridis cells to the toxic copper concentrationKizilova V., Menzyanova N.The content of the nuclear DNA, RNA, protein and their specific radioactivityof the CuS- and CuR-culture in the stationary growth stage were determined. It wasshown that content of the nuclear DNA, RNA and protein in CuR-culture was greaterthan in CuS-culture. It can be result of endoreplication in the exponential growthstage of the D. viridis cells.КОМПОЗИЦІЯ ФІТОГОРМОНІВ НА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУРАХКовбасенко Р.В., Дмитрієв О.П.Інститут клітинної біології та генетичної інженерії, Київ, УкраїнаE-mail: kovbasenko@yandex.ruФітогормони, як відомо (Уоринг, Филипс, 1984, Кефели, 1991), координуютьпроцеси росту і розвитку рослин. Метою наших досліджень було встановленняможливості синергічного поєднання двох фітогормонів з різними механізмамидії при їх застосуванні на основних овочевих культурах. Циркон – регуляторросту, цвітіння, стимулятор коренеутворення і плодоношення рослин, індукторхворобостійкості і стресовий адаптоген. Діючою речовиною цього препаратує суміш гідрооксикоричних кислот (0,01 г/л), виділених із ехінацеї пурпурової(Echinacea purpurea). Епін-екстра – регулятор росту, створений білоруськими137

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013біохіміками (Хрипач и др. 1993), який володіє широким спектром стимуляційноїі протекторно-захисної дії. Діючою речовиною є 24-епібрасинолід (0,025г/л) – досить ефективний імуномодулятор, стимулює резистентність рослиндо біотичних та абіотичних стресів, а також регулює баланс ендогеннихфітогормонів у рослинах. Для обприскування рослин в польових умовах нормизастосування були такими: епін-екстра – 20 мг/га, і циркон – 10 мл/га, а їхкомпозиція – половинні норми: 10 мг/га + 5 мл/га відповідно. Застосуванняепіну-екстра дало можливість отримати зростання продуктивності картоплісорту Лугівська на 15,6%, томату сорту Хорів – на 17,3%, а сорту Бобрицький –на 18,2%, огірка сорту Джерело – на 14,2%. Крім цього, було відмічено зниженняураженості рослин картоплі фітофторозом на 7,8%, томату – на 8,4% і 8,6%відповідно, а огірка пероноспорозом – на 7,7%. Аналогічно, обприскуваннярослин цих же культур і сортів цирконом стимулювало підвищенняпродуктивності картоплі на 14,3%, томату – на 16,8% і 17,7% відповідно, аогірка – на 13,8%. Також виявили зниження показників ураженості рослинхворобами: картопля, сорт Лугівська – на 7,5%, томат, сорт Хорів – на 8,0%,сорт Бобрицький – на 8,3%, огірок, сорт Джерело – на 7,5%. Композиція цихфітогормонів дала можливість одержати ще більш обнадійливі результати. Так,на картоплі сорту Лугівська було одержано приріст урожаю, який перевищувавпоказники контрольного варіанту (без обробки) на 17,9%, а ураженість рослинфітофторозом була нижчою на 9,1%. Відмічено зростання урожайності плодівтомату на обох вивчених сортах: Хорів – на 19,8%, Бобрицький – на 20,5%, атакож зниження їх уражуваності фітопатогеном – на 8,8% і 9,3% відповідно.Аналогічна закономірність спостерігалася і при обробці рослин огірка. Йогопродуктивність зросла на 16,2%, а ураженість листя пероноспорозом знизиласяна 8,3%. Одержані нами результати дають можливість стверджувати проперспективність застосування цієї композиції фітогормонів із запропонованиминормами витрат для підвищення продуктивності овочевих культур і зниженняїх уражуваності найбільш шкодочинними фітопатогенами.Phytohormones tank mix on vegetablesKovbasenko R.V., Dmitriev A.P.Efficacy of treatment phytohormones zircon and appin-extra on vegetables toincreace productivity and resistance to abiotic factors were shown. A yield increaseand a damage decrease of main diseases were registered. It was determintd that acombined effect of these preparations used with half rates was more effective thanthat of each growth regulators rate seharately.138

Mechanisms of plant vital functionsВМІСТ ХЛОРОФІЛІВ І КАРОТИНОЇДІВ У ХЛОРОФІЛДЕФЕКТНИХМУТАНТІВ ТОМАТУМайданський С.П.Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк,УкраїнаE-mail: lisovskaia52@mail.ruФотосинтез – єдиний процес у біосфері, який веде до збільшення вільноїенергії біосфери за рахунок зовнішнього джерела Сонця – як і інші процесив організмі, знаходиться під генетичним контролем. Генетичний контрольфотосинтезу вивчають зокрема на мутантах, дефектних за утвореннямфотосинтетичних пігментів. Знання генетичного контролю фотосинтезудозволить людині одержувати рослини із вищою ефективністю процесівфотосинтезу і накопичення біомаси.В роботі досліджували вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів у листіхлорофілдефектних неалельних мутантів томату: ful –жовте листя та m-2–дрібні, хлоротичні плями на листі (Жученко А.А., 1975). Концентраціюпігментів визначали спектрофотометричним методом (Гавриленко В.Ф., 2003).Для дослідження брали третій зверху листок сіянців томату віком чотири тижніу потрійній повторності.Результати дослідження свідчать, що мутація ful в гомозиготному станізменшує вміст хлорофілу а майже втричі – із 1,58 мг/г в контролі (генотип FulFul) до 0,56 мг/г у мутантних рослин, а вміст хлорофілу в більше ніж у чотирирази – з 0,78 мг/г в контролі до 0,19 мг/г у рослин ful ful.Мутація m-2 у гомозиготному стані зменшує вміст хлорофілу а у 2,3 рази:із 1,58 мг/г в контролі (рослини M-2 M-2) до 0,69 мг/г у мутантних рослин; але,на відміну від мутантних за геном ful рослин, вміст хлорофілу в у мутантів m-2m-2 істотно зростає: з 0,78 мг/г в контролі до 1,14 мг/г у мутантних рослин, щопризводить до значних змін у співвідношенні хлорофілу а до хлорофілу в, якестановить 0,60 у порівнянні з 2,02 в контролі.Досліджені хлорофільні мутації томату також впливають на синтезкаротиноїдів. Екстремально низький вміст каротиноїдів виявлено у мутантаm-2, істотно менший за контрольні значення у мутанта ful (0,18 мг/г).Таким чином, мутація m-2 специфічно впливає лише на синтез хлорофілуа, істотно знижуючи його концентрацію в листі, а мутація ful впливає насинтез як хлорофілу а, так і хлорофілу в, істотно знижуючи їх вміст. Нестачапігментів знижує ефективність фотосинтезу, що виявляється у зниженні масита швидкості росту сіянців досліджуваних мутантів.The content of chlorophylls and carotenoids in chlorophyll defective mutantsof tomatoMaidanskyi S. P.The content of chlorophylls and carotenoids in chlorophyll defective mutantsof tomato ful and m-2 was studied. Found that mutation m-2 specifically affects139

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013only the synthesis of chlorophyll a, significantly reducing its concentration in theleaves and ful mutation affects the synthesis of both chlorophyll a and chlorophyll b,significantly reducing their content.МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ПОВЕРХНІРОСЛИН ОЗИМОЇ МۥЯКОЇ ПШЕНИЦІ (TRITICUM АESTIVUM L.) ТАПШЕНИЦІ СПЕЛЬТИ (T. SPELTA L.)Підгірна А. І., Корновал Н. А., Ружицька О. М.Одеський національний університет імені І.І. МечниковаЕ -mail: flores@ukr.netДослідження з вивчення морфо-метричних ознак та різних аспектівфункціонування рослин видів-співродичів сучасних сортів м’якої пшениці ємалочисленими, особливо в незвичних для них ґрунтово-кліматичних умовах.Метою даного дослідження було проведення порівняльної оцінки морфометричних показників асиміляційної поверхні рослин мۥякої пшениці T. аestivumL. та пшениці T. spelta L., вирощених в польовому досліді за кліматичних умовпівдня Одеської області.В дослідженнях використовували рослини озимої форми розвитку м’якоїпшениці (T. аestivum L., сорти Селянка та Куяльник) та пшениці спельти (T. speltaL. var. duhame lianum, трьох зразків різного еколого-географічного походження),в період цвітіння – молочної стиглості рослин. Рослини вирощували рядовимспособом за метеорологічних умов сезону 2011/2012 років.Згідно з отриманими даними, рослини T. spelta L. всіх дослідних зразківвідрізнялись від рослин вказаних сортів мۥякої пшениці більшою довжиною тамасою надземної вегетативної частини. За кількістю листків на головному пагоніпшениця спельта не відрізнялась від мۥякої пшениці, а за площею прапорцевоголистка головного пагону рослини спельти поступалися (в середньому на 20%) рослинам мۥякої пшениці. Однак, загальна площа листової поверхні однієїрослини у зразків спельти виявилась на 47 – 85 %, а маса сирої речовини листківу однієї рослини в 2,2 – 2,5 разів більшими, ніж у мۥякої пшениці, що пов’язаноіз більшою кількістю пагонів у рослин пшениці спельти. За вмістом хлорофілівв листках ми спостерігали відмінності, як між обома сортами мякої пшениці,так і між окремими зразками пшениці спельти. Водночас рослини всіх зразківпшениці спельти випереджали за вмістом хлорофілів (мг/г сухої речовини) сортСелянка на 20-100 % в залежності від зразку.Отже, за метеорологічних умов вирощування 2011/2012 років на півдніОдеської області, рослини озимої пшениці T. spelta L. відрізнялись більшоюдовжиною рослин, кількістю пагонів та площею листової поверхні і масоюлистків з однієї рослини.140

Mechanisms of plant vital functionsMorphometrical parameters of photosynthetic area of winter wheat plants(Triticum аestivum L. and T. spelta L.)Pidgirna A.I., Kornoval N.A, Ruzhytska O.M.It was found, that spelt wheat was characterized by greater weight of vegetativeoverground part of a plant, bigger leaf area and higher content of chlorophyll (mg/gof dry substance) in leaves in comparison with T. aestivum L. v. Selyanka accordingto the results of the field experiment that took place in the south of Odessa area.ПРОГРАМОВАНА ЗАГИБЕЛЬ РОСЛИН ЗА ДІЇ ГЕРБІЦИДІВ -ІНГІБІТОРІВ АЦЕТИЛ-КОА-КАРБОКСИЛАЗИ (ГРАМІНІЦИДИ)Радченко М.П., Сичук А.М., Мордерер Є.Ю.Інститут фізіології рослин та генетики НАН України, Київ, УкраїнаE-mail: mpalanytsya.ifrg @ i.uaАктивні форми кисню (АФК) відіграють сигнальну роль у запускупрограмованої загибелі клітин (ПЗК) за дії біотичних і абіотичних стресоріву рослин (Gadjev, 2008). Баланс між генерацією та знешкодженням АФК можебути вирішальним для розвитку ПЗК (de Pinto, 2012). Найбільш надійниммаркером ПЗК є міжнуклеосомна фрагментація ДНК, на відміну від деякихоборотних початкових стадій процесу ПЗК (O’Brien, 1998), така фрагментаціяДНК є вже необоротною. Нашими попередніми дослідженнями буловстановлено короткочасне підвищення вмісту пероксиду водню (ПВ) та більштривала генерація супероксидного аніон-радикала (САР) за дії грамініцидугалоксифоп-R-метилу (ГФ) (Паланиця, 2010). Окрім цього, було показанозменшення фітотоксичної дії ГФ за дії антиоксиданту іонолу, а додаванняінгібітору супероксиддисмутази до антагоністичної суміші грамініциду згербіцидом інгібітором ацетолактатсинтази (АЛС) змінювало характер взаємодіїна адитивний. Всі ці дані є однозначним свідченням важливої ролі АФК віндукованому грамініцидами патогенезі. Нами були проведені дослідженняз метою з’ясування джерел виникнення АФК за дії грамініцидів. Буловстановлено, що через годину після обробки ГФ спостерігається короткочаснепідвищення активності іоннозв’язаної пероксидази клітинної стінки, що можесвідчити про роль даного ферменту у підвищенні вмісту ПВ за дії грамініцидів(Паланиця, 2010). Для гербіцидів, фітотоксичність яких зумовлена порушеннямпроцесу фотосинтезу, було показано апоптозподібну фрагментацію ДНК. Більштого, трансгенні рослини тютюну, до яких було введено гени, що кодуютьантиапоптозні білки родини Bcl-2, набували стійкості до дії даних гербіцидів(Chen S., 2004). Ці дані є свідченням участі ПЗК у патогенезі, індукованомугербіцидами даного класу. Метою наших досліджень було встановити рольНАДФН-оксидази в генерації АФК та дослідити деградацію ДНК на наявністьапоптозподібної фрагментації за дії грамініцидів.Для досліджень використовували етіольовані проростки кукурудзи (Zeamays L.), які слугували моделлю однодольних бур’янів. Обробку грамініцидом141

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ГФ (10 -5 М) проводили шляхом намочування насіння або інкубацією коренівв розчині гербіциду. Активність НАДФН-оксидази визначали за двомаметодиками (Pinton,1994; Van Gestelen,1997). Виділення ДНК з меристемкоренів проводили СТАБ-методом (Dolye, 1987).Було встановлено підвищення в 2 рази НАДФН-оксидазної активності вмікросомальній фракції меристем проростків кукурудзи через 3-5 годин післяобробки грамініцидом. НАДФH-оксидазна активність цитозольної фракціїпротягом усього періоду досліджень була нижче контролю. З цього випливає,що прискорення генерації САР за дії грамініциду, хоча б на початковому етапіпатогенезу, може бути зумовлено підвищенням активності НАДФН-оксидазимікросомальної фракції. Дослідження стану ДНК показало, що на 2 добу післяобробки рослин грамініцидом відмічається деградація високомолекулярноїДНК, а на 3 добу виявляється апопотозподібна фрагментація по нуклеосомах.Отримані дані дають всі підстави стверджувати про участь АФКопосередкованоїПЗК у індукованому грамініцидами патогенезі.Plant programmed cell death at the action of herbicides - inhibitors of acetyl-CoA-carboxylase (graminicides)Radchenko M.P., Sychuk A.M., Morderer Ye.Yu.It was shown the transient increase in the activity of the enzyme NADPHoxidase of microsomal fractions at the herbicide haloksyfop-R-methyl actions, whichobviously with peroxidase of cell wall is involved in the generation of reactiveoxygen species by herbicides of this class. It was established the degradation of DNAon 2th day after herbicide treatment, and on 3th day – the apoptotic fragmentation ofDNA to nucleosomes was shown. Was discussed the participation of ROS-mediatedprogrammed cell death in graminicide induced pathogenesis.РІВЕНЬ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИЗЕМНИХ ШАРІВ АТМОСФЕРНОГОПОВІТРЯ НБС ВІД АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУРудь Н.В.Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАН України, Київ, УкраїнаE-mail: schkandrik@ukr.netПроведені дослідження по визначенню інтенсивності автотранспортнихпотоків прилеглих автодоріг до території ботанічного саду. Розрахованіконцентрації шкідливих речовин. Проведений аналіз рівня забрудненняатмосфери для рослинності.Проблема забруднення міського середовища автотранспортом є дужегострою для більшості міст світу і стала складовою частиною екологічноїкризи мегаполісів. Автотранспорт дає близько 70% усіх токсичних викидів уатмосферу та 90% шумового забруднення міст. (Осєтрін, 2010).Найбільша частка у викидах від автотранспорту належить оксиду вуглецю,летким органічним сполукам та оксидам азоту. Кількість шкідливих речовин, які142

Mechanisms of plant vital functionsнадходять в атмосферу, в складі відпрацьованих газів, залежить від загальноготехнічного стану автомобіля, технічних характеристик двигуна, режиму йогороботи, швидкості руху, стану і ухилу дороги, якості палива (Стольберг, 2000).Забруднення атмосфери від пересувних джерел визначали методомпiдрахунку автомобiлiв рiзних типiв. Вимірювання проводили протягом10 діб щоквартально о 8-й, 13-й і 18-й год (Методика розрахунку …, 2000).Визначення викидів забруднюючих речовин від автотранспорту по кожнійречовині здійснювали за “Методика определения выбросов автотранспортадля проведения сводных расчетов загрязнения атмосферы городов” (1999).Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин від автотранспорту проводилиза “Правила расчета загрязняющих веществ в атмосферном воздухе отмобильных источников выбросов” (2010). Для аналізу показників забрудненняпо шкідливості для рослинності використовували вторинні нормативигранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин Зеркалова (2007).Дослідження проводились протягом 2007-2010 років. Безпосередньодо східної межі НБС прилягає вулиця Наддніпрянське шосе (магістральнавулиця з двостороннім рухом у вісім смуг) протяжністю 2,1 км; до західної– вулиця Тімірязєвська (з однобічною забудовою, двостороннім рухом удві смуги) протяжністю 1,3 км; до північно-західної на незначній відстані– вулиця Бастіонна (дорога з багатоповерховою забудовою з обох сторін,двостороннім рухом у дві смуги) протяжністю 530 м. Згідно наших розрахунківвід автотранспорту у 2007-2010 р.р. на вулицях поблизу НБС концентраціївуглеводнів, свинцю, бенз(а)пірену, кіптяви поблизу автомагістралей:Наддніпрянське шосе, вулиць Бастіонна та Тімірязєвська, не перевищують 0,1ГДК с.д. На вулицях Тімірязєвська та Бастіонна немає перевищень 0,1 ГДК і заоксидом вуглецю.Біля Наддніпрянського шосе протягом 2007-2010 р.р. спостерігаєтьсяперевищення ГДК для рослинності за діоксидом азоту у 3,6 рази таформальдегідом у 1,7 рази; перевищень за оксидом вуглецю та діоксидом сіркинемає.Рівень забруднення від автотранспорту на вулицях Тімірязєвська таБастіонна за діоксидом азоту та формальдегідом не перевищує 0,5 ГДК длярослинності.Level of pollution by motor transport of the bottom layers of atmosphere ofterritory of a botanical gardenRud N.V.Researches by definition of intensity of transport streams of roads adjoining toterritory of a botanical garden are carried out. Concentrations of harmful substancesare calculated. The analysis of level of pollution of atmosphere for vegetation iscarried out.143

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ВПЛИВ СПОЛУК МІДІ НА ОНТОГЕНЕЗ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІТкач О.П., Яночко В.М.Ужгородський національний університет, Ужгород, УкраїнаE-mail: tkachelena84@gmail.comЗабруднення довкілля призводить до погіршення якості зрошувальних вод,які можуть бути додатковим джерелом надходження важких металів у ґрунти.Аналіз сільськогосподарських культур показав, що вміст важких металів уних значно коливається і залежить як від забруднення ґрунтів, зрошувальнихвод, так і від біологічних властивостей культур і важких металів. В певнихконцентраціях важкі метали не тільки не токсичні, а навпаки, є необхіднимиелементами для нормального росту і розвитку рослинного організму. До такихважких металів, що виступають, у помірних концентраціях як мікроелементи,належить мідь. Мікроелементи прискорюють розвиток рослин і дозріваннянасіння, підвищують стійкість рослин до негативних факторів навколишньогосередовища, а також роблять їх стійкими до ряду бактеріальних та грибковиххвороб, тобто, в оптимальних дозах – вони підвищують імунітет рослин.Об’єктом наших досліджень була озима пшениця сорту Одеська 66.Ми вивчали вплив передпосівної обробки насіння різними концентраціямисульфату міді та гідроксиду міді (II) (в межах 0,001–1%). Насіння замочувалив розчинах відповідних концентрацій і залишали на добу. Потім оброблененасіння переносили на чашки Петрі для проростання. Контролем служилирослини, вирощені на дистильованій воді. Через 3 доби визначали енергіюпроростання, через 7 – схожість. На 12 добу від початку експерименту, удослідних та контрольних рослин визначали довжину і масу коренів та пагонів.Ми спостерігали пригнічення розвитку насіння під впливом передпосівноїобробки 1%-ним розчином CuSO 4та Cu(OH) 2, при чому коренева система майжене утворювалась. Обробка 0,001%-вим розчином створювала стимулюючу діюта прискорювала розвиток рослинного організму в порівнянні з контролем, щоможна було спостерігати візуально та свідченням чого є збільшення показникаенергії проростання на 6-10%. А також істотно впливало на середній показникдовжини проростка та збільшення біомаси рослин. З досліджень можемозробити висновок, що 1%-ва концентрація CuSO 4, при передпосівній обробці єкритичною для розвитку насіння.Influence of copper compounds on ontogenesis of winter wheatTkach E., Yanochko V.Concentrations of copper compounds, which influenced on some processes ofgrowth and development of winter wheat of sort Odeska 66 subject to the conditionof before sowing treatment of seed, were set.144

Mechanisms of plant vital functionsОСОБЛИВОСТІ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯCHAMAECYPARIS LAWSONIANA ЗА ДІЇ СТИМУЛЯТОРІВТокан О.В., Назарчук Ю.С.Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: bio_july@hotmail.comВикористання асортименту шпилькових рослин, що відзначаютьсявисокими декоративними якостями та є стійкими до конкретних умоввирощування є основою озеленення громадських та приватних територій.Незважаючи на те, що останнім часом переважну більшість шпильковихрослин розмножують вегетативно, насіннєвий спосіб має ряд переваг: рослинистійкіші та довговічніші, мають краще розвинену кореневу систему та ін.Chamaecyparis lawsoniana – один з найкрасивіших представників шпилькових.В південних регіонах це дерево до 10 м заввишки, з вузькою конусоподібноюкроною, яке використовується для алейних, групових та поодиноких насаджень.Ch. lawsoniana має низьку регенераційну здатність, внаслідок чого вкоріненістьживців не перевищує 20 % (Глухов, Усольцева, 2008), тому насіннєверозмноження деяких культиварів Ch. lawsoniana є перспективним.Використання комерційних препаратів «Корнєвін», «Чаркор» та «Radifarm»в різних концентраціях збільшило як енергію прорастання насіння, так івсхожість в 2,5 – 3 рази в усіх варіантах, причому максимально ефективнимбув 0,1% розчин «Чаркору» та 0,4% розчин «Radifarm». Означені препаратиприскорювали як появу сім’ядолей, так і появу справжніх листків. Однак, щододовжини кореневої системи та надземної частини, то максимально ефективнимбув «Корнєвін», який збільшував довжину коренів у 2,9 рази, а довжинунадземної частини в 2 рази.Peculiarities of Chamaecyparis lawsoniana seed germination for the actions ofstimulatorsTokan O.V., Nazarchuk Yu.S.Using of growth stimulators «Kornyevin», «Charkor» and «Radifarm» indifferent concentrations increased as germination readiness and ability of seeds in2.5 - 3 times. Height roots and aerial parts significantly stimulated «Kornyevin» thatincreased root length in 2.9 times, and the length of the aerial parts in 2 times.МЕТАБОЛІЗМ АНІОННИХ ФОРМ ЖИРНИХ КИСЛОТ У РОСЛИНАХКУКУРУДЗИ ЗА ВПЛИВУ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИНФедак В. 1 , Мамчур О. 2 , Рівіс Й. 31Інститут сільського господарства Карпатського регіону, Оброшино, Україна2Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна3Інститут біології тварин, Львів, УкраїнаМетаболізм ліпідів та жирних кислот в рослинному організмі забезпечуєнизку функцій, особливу увагу з яких приділяють процесам формування145

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013стійкості рослин до несприятливих умов середовища. Проте досліджень, котріпояснюють зміну ліпідного балансу рослини в процесі онтогенезу за впливуфітогормонів та їх аналогів, практично немає, тому за мету було поставленодослідити рівень нагромадження аніонних форм жирних кислот у рослинахкукурудзи впродовж онтогенезу та встановити вплив регулятора ростуЗеастимуліну на їх вміст у листках та стеблах.Польові дослідження проводили у сівозміні лабораторії селекції танасінництва Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНУна сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах, застосовуючи технологіювирощування кукурудзи, загальноприйняту для грунтово-кліматичної зони.Обробку посівів регулятором росту Зеастимулін в дозі 20 мл/га здійснювализгідно рекомендацій виробника. У листках рослин кукурудзи впродовж 3 етапівонтогенезу (фаза 8-10 листків, викидання волоті та цвітіння) визначали вмістаніонних форм жирних кислот за допомогою методу газової хроматографії.Отриманий цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики звикористанням критерію Стьюдента.Аніонні форми жирних кислот у рослинних клітинах і тканинах містятьсяв невеликих кількостях, вони утворюються у рослинних тканинах у результатівзаємодії неетерифікованих жирних кислот з катіонами. Аніонні жирні кислотивиконують здебільшого запасні функції, у метаболічному відношенні вониє малоактивними. Виявлено, що в період інтенсивного росту кукурудзи назерно в стеблі та листках поступово зростає вміст аніонних форм насиченихжирних кислот з парною і непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу,мононенасичених жирних кислот родин n-7 і n-9 та поліненасичених жирнихкислот родини n-3, що, ймовірно, зумовлено зростанням обмінних процесівнеетерифікованих жирних кислот і зв’язуванням їх з катіонами та утвореннямсолей жирних кислот. Концентрація аніонних форм насичених жирних кислотз парною і непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу, мононенасиченихжирних кислот родин n-7 і n-9 та поліненасичених жирних кислот родин n-3 іn-6 у стеблі та листках кукурудзи на зерно у період інтенсивного росту (8-10листків, викидання волоті та цвітіння) за впливу стимулятора росту Зеастимулінузменшується. У завершальну фазу інтенсивного росту кукурудзи (цвітіння) задії Зеастимуліну зростає співвідношення аніонних поліненасичених жирнихкислот родини n-3 до аніонних поліненасичених жирних кислот родини n-6 устеблі та листках. Відомо, що стимулятори росту сприяють більш інтенсивномувключенню неетерифікованих жирні кислоти у фосфоліпіди, етерифікованих– у фітостерол і триацилгліцероли, тим самим зменшують утворення солейжирних кислот.Metabolism anionic forms of fatty acids in maize plants under the influence ofplant growth regulatorFedak V., Mamchur O., Rivis J.During the period of intensive growth of maize plants in leaves the content ofanionic forms saturated fatty acids, monounsaturated fatty acids families n-7 and146

Mechanisms of plant vital functionsn-9 and polyunsaturated n-3 family was gradually increasing. In the final phase ofintensive growth of corn by the ratio of Zeastymulin anionic family of polyunsaturatedfatty acids n-3 acids to n-6 family was increasing.КОНЦЕПЦИЯ ФЕРМЕНТАТИВНОГО РОСТА КЛЕТОКРАСТЯЖЕНИЕМХаблак С. Г.Луганский национальный аграрный университет, Луганск, УкраинаE-mail: serhab_211981@rambler.ruОсновой любого роста растений является рост клеток. Важную роль встимуляции роста клеток играют ауксины. Однако механизм, посредствомкоторого эти гормоны стимулируют растяжение клеток, изучен недостаточно.В 1973 году американские ученые А. Хагер, Г. Менцель и А. Краусс,исследуя эффект «кислого роста» у проростков подсолнечника и отрезковколеоптилей овса, разработали теорию так называемого «кислого роста»(Rayle, 1992). Тем не менее, в 80-90 годах прошлого столетия было установлено,что существование ауксин-зависимой активации Н + -помпы и роста клетокрастяжением наблюдается не всегда и поэтому сейчас теория «кислого роста»ставится под сомнение (Kutschera, 1985). В настоящее время необходимановая теория роста клеток растяжением, объясняющая механизм, в результатекоторого гормоны стимулируют элонгацию клеток. Целью данной работыявляется разработка новой теории роста клеток растяжением.Корневые волоски у растений являются удобным объектом для изучениямеханизма гормон-регулируемой элонгации клеток. В последние годы большиеуспехи были достигнуты в получении мутантных растений у A. thaliana,нарушающих образование корневых волосков. К ним относятся мутантныелинии rhd1-1, rhd2-1, rhd3-1, rhd4-1, rhd6-1, axr-1, axr2-1/iaa7, axr3-1/iaa17,keu-1, etr1-1, eto1-1, trh1-1, tip1-1, kjk3-1, shv1-1, shv2-1, shv3-1, bst1-1, cow1-1, scn1-1, aux1-7, lrx-1, phyА, phyВ, sar-1, сpc-1, erh1-1, gl-2, rhl1-1, ttg-1, wer-1, ctr1-2, ein2-1, pfn1-1, lrx-1, trn1-1 и trn2-1. Анализ подробного изучениястроение выростов клеток эпиблемы кожицы корня у растений этих мутантныхлиний показал, что у них корневые волоски очень разнообразны в очертаниии отличаются между собой по длине, количеству, форме и степени ветвления.В этой связи в зависимости от особенностей влияния данных мутантныхлиний на строение волосков эпиблемы гены, принимающие участие в ихразвитии, в соответствии с характером выполняемых функций на молекулярномуровне можно условно поделить на четыре группы. К первой группе относятсягены, участвующие в метаболизме и транспорте гормона (AUX1 и ETO1).Во вторую группу входят гены, контролирующие восприятие и передачугормонального сигнала (AXR1, ETR1, EIN2, CTR1, PHYA, PHYВ, RHD3, BST1,SHV3, RHD4 и COW1). К третьей группе относятся гены первичного ответа нагормон (WER1, TTG1, GL2, CPC1, RHD6, AXR2 и AXR3). Эти гены кодируют147

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013транскрипционные факторы, которые контролируют активность большогочисла других генов, участвующих в образовании волосков эпиблемы. Вчетвертую группу объедены гены вторичного ответа на гормон (RHL1, RHL2,RHL3, TRN1, TRN2, KEU1, SAR1, KJK1, RHD1, RHD2, SHV1, SHV2, LRX1,TRH1, ERH1, ERH2, ERH3, PFN1 и TIP1). Данные гены вызывают биосинтезгидролитических ферментов, обусловливающих разрыхление клеточнойстенки, приводят к цитоплазматическому синтезу микрофибрилл целлюлозыи компонентов матрикса, переносу этого материала через плазмалемму ивключение его в клеточную оболочку.Таким образом, приведенные здесь результаты исследований позволилинам разработать новую теорию роста клеток растяжением, которая объясняетмеханизм, посредством которого гормоны стимулируют элонгацию клеток. Этуконцепцию мы назвали теорией «ферментативного роста» клеток растяжением.Согласно данной теории, первичное действие ауксинов обусловлено незакислением матрикса клеточной стенки, а их взаимодействием с рецепторамии образованием гормон-рецепторного комплекса, который проникает в ядроклетки и оказывает влияние на активность генов, что вызывает биосинтезферментов, определяющих разрыхление клеточной стенки, приводит к синтезумикрофибрилл целлюлозы и веществ матрикса, переносу данного материалачерез плазматическую мембрану и включение его в клеточную стенку.Concept of enzymatic cell growth sprainsHablak S.G.Presented a new concept of cell growth by stretching, which explains themechanism by which hormones stimulate cell elongation. It is shown that theprimary effect of auxin is not due to acidification of the cell wall, and the activationof receptors in the plasma membrane of cells, leading to changes in gene activity andthe synthesis of enzymes that cause cell wall loosening.ВЛИЯНИЕ МИВАЛА НА РОСТОВЫЕ ПРОЦЕССЫ ЯЧМЕНЯ СОРТАСТАЛКЕР НА РАННИХ ЭТАПАХ ОНТОГЕНЕЗАЧмелева С.И., Кравченко Н.С.Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, СимферопольE-mail: chmelevasiv@ukr.netОдним из путей повышения продуктивности сельскохозяйственныхкультур является предпосевная обработка различными регуляторами ростав комплексе с микроэлементами. Большинство современных синтетическихрегуляторов роста являются физиологически активными аналогамиэндогенных фитогормонов. Такие стимуляторы роста способны, меняягормональный баланс в растении, увеличивать интенсивность транспортаассимилянтов в хозяйственно-ценные органы. Подобно гормонам, онивключаются в процессы репликации, транскрипции и трансляции, а такжестабилизации мембран и модуляции активности ферментов, что приводит к148

Mechanisms of plant vital functionsсущественным изменениям в онтогенезе растения (Суслова,1993). При этом вотличие от пестицидов, они не фитотоксичны и характеризуются сравнительноменьшей токсичностью для человека и теплокровных животных. К такимкомплексным препаратам относится кремнийорганическое соединение мивал,состоящий из двух биологически активных соединений: 1-хлормтилсилатрани триэтаноламмониевая соль ортокрезоксиуксусной кислоты. Воздействуяна гормональную систему растений, мивал позволяет снизить стрессовуюнагрузку внешних негативных факторов, уменьшить количество пестицидныхобработок и повысить урожайность выращиваемой культуры. В связи с этим,перспективным является изучение влияния мивала на посевные качествасемян и показатели начального роста растений ячменя сорта Сталкер, что иявилось целью наших исследований. В результате наших исследований былоустановлено, что мивал стимулирует ростовые процессы ячменя сорта Сталкеруже на ранних этапах онтогенеза. Наблюдается увеличение надземной иподземной части растений, как по массе, так и по длине. Наилучшие результатыбыли получены нами при использовании препарата в 0,025%-ной концентрации,при замачивании семян в течение 6 часов. Показано, что под действием 0,025% препарата мивал увеличивается высота проростков ячменя сорта Сталкер на13%, длина главного корня – на 17 %, площадь листовой пластинки – на 17,6%,масса сырого вещества – на 12 - 25%, масса сухого вещества на – 25 - 29% уопытных растений, по сравнению с контрольными.Mival influence on the growth processes of barley varieties Stalker in the earlystages of ontogenyChmeleva S.I., Kravchenko N.S.Found that pre-sowing preparation mival stimulates germination and growthprocesses of barley varieties Stalker in the early stages of ontogeny, increasing thegrowth characteristics of seedlings.ОСОБЛИВОСТІ ПІГМЕНТНОЇ СИСТЕМИ ВІЧНОЗЕЛЕНИХ ВИДІВРОДУ EUONYMUS L. В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИШапарєва М.О.Донецький ботанічний сад НАН УкраїниE-mail: gasyan@mail.ruЛисток є найбільш пластичним органом рослини, на якому відображаютьсяпроцеси її адаптації до нових умов існування. Пігментна система листківвічнозелених рослин підлягає впливу не лише сезонних кліматичних змін,а і річних. Тому вивчення сезонної динаміки фотосинтетичної активностірізновікових листків вічнозелених інтродукованих рослин є важливим етапомдосліджень їхньої фізіологічної адаптації до умов регіону інтродукції.Метою роботи було дослідити пігментний комплекс вічнозеленихвидів роду Euonymus L. на Південному Сході України. До завдань входило149

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013встановлення видових відмінностей дослідних рослин, ролі листків різноговіку у фотосинтетичній активності рослини та її зміни у різні сезони року.Об’єктами дослідження були перспективні для озеленення міст вічнозеленівиди: Euonymus nana M.Bieb., E. koopmanni Lauche, E. fortunei (Turcz.) Hand.-Mazz. ‘Emerald Gaiety', E. fortunei 'Emerald'n Gold'.Визначення вмісту хлорофілів виконане спектрофотометрично на S 108 UV.Спиртові витяжки виконували за загальноприйнятими методиками (Мусієнко,2001; Шлык, 1968).Види E. koopmanni та E. nana мають більш високий вміст пігментів (1,81–2,69мг/г), ніж строкаті сорти E. fortunei (0,9–1,38 мг/г). Фотосинтетична активністьлистків різного віку видоспецифічна. У E. nana більш фотосинтетичноактивними є однорічні листки у порівнянні з новоутвореними на відміну відE. koopmanni. Таку саму різницю спостерігаємо у сортів E. fortunei: у сорту‘Emerald’n Gold’ більш активні однорічні листки, а у ‘Emerald Gaiety’ – навпаки.В усіх видів закономірно відбувається збільшення фотосинтетичної активностіу весняний період.Влітку у цьогорічних листках E. koopmanni відбувається зниженняфотосинтетичної активності у порівнянні з весняним періодом. У новоутворенихлистках E. nana, які мали меншу ніж старі листки концентрацію хлорофілів,в літній сезон вміст пігментів збільшується. Так само у сортів E. fortunei:новоутворені листки сорту ‘Emerald’n Gold’ збільшують влітку концентраціюхлорофілів, а сорту ‘Emerald Gaiety’ – зменшують. Така різниця у вмісті зеленихпігментів в літній період може бути пов’язана з різним рівнем посухостійкостівидів. Так E. nana та E. fortuneі ‘Emerald’n Gold’ оцінені як більш посухостійкіза візуальною шкалою (І – ІІ бали за Гриценко, 1953) у порівнянні з E. koopmanniта E. fortuneі ‘Emerald Gaiety’ (ІІ – ІІІ бали). Восени види з високою літньоюфотосинтетичною активністю зменшують кількість листкових пігментів, а знизькою – збільшують.Таким чином, зміна фотосинтетичної активності в листках різного вікувічнозелених кущів роду Euonymus в певній мірі є видоспецифічною. Сезоннадинаміка вмісту фотосинтетичних пігментів також відрізняється за видами: уE. nana та E. fortuneі ‘Emerald’n Gold’ з максимумом у літній період, а у E.koopmanni та E. fortuneі ‘Emerald Gaiety’ – у весняний.Features of the pigment system in evergreen species of the genus Euonymus L.in the South East of UkraineShapareva M.O.We investigated the dynamics of photosynthetic activity in the leaves of twoevergreen species and two varieties of the genus Euonymus L. in the south-east ofUkraine. On species and seasonal differences in photosynthetic activity has beenstudied. Species-specific in the content of green pigments in the leaves of differentages of the genus Euonymus has been reflected.150

Mechanisms of plant vital functionsHETEROPHYLLY IN THE GROUP PROLIFERAE OF THE GENUSKALANCHOË (CRASSULACEAE)Chernetskyy M.Botanical Garden of Maria Curie-Skłodowska University, Lublin, PolandE-mail: m.czernecki@umcs.lublin.plThe group Proliferae Boit. et Mann. of section Bryophyllum (Salisb.) Boit. etMann. in the genus Kalanchoë Adans. (Crassulaceae DC.) contains several succulentand monocarpous species, i.e. Madagascan endemites (apart from the pantropicalK. pinnata native to Madagascar) (Boiteau and Allorge-Boiteau, 1995).The present results demonstrate a characteristic phenomenon of heterophylly intwo species – K. pinnata (Lam.) Pers. and K. prolifera (Bowie ex Hook.) Hamet– from the aforementioned systematic group. Berger (1930) and Yarbrough (1934)reported that only pinnately compound leaves with 3-5 blades developed above the20 th node on the K. pinnata stem. Upon damage to the apical part above this zone,lateral shoots developed, from which at first simple leaves appeared, but sometimescompound leaves emerged first (Yarbrough, 1934).It was observed in the present study that compound leaves in K. pinnata appearedon the stems much lower than the 20 th node. Frequently, simple leaves grew in thezone of compound leaves. A similar peculiarity was observed in K. prolifera, a plantthat produces simple leaves with pinnately sected or whole blades. The polymorphismin these taxa is probably caused by changes in cultivation conditions. When growingunder intensive solar radiation and in excessively dry air, plants produced onlypinnately dissected (K. prolifera) or compound (K. pinnata) leaves. In contrast,when periodically transferred to a shaded and more humid environment, the plantstems produced simple leaves (K. pinnata) with non dissected blades (K. prolifera).This phenomenon can be explained by an increase in the transpiration surface indrier conditions. This adaptive reaction may be interpreted as a decrease in the totaltranspiration surface of leaves with divided or dissected blades, since a reducedtranspiration surface area contributes to retention of water in the plant body. However,the edges of the segments in pinnately sected leaves in K. prolifera have ability tocurl in tube which reduces excessive water evaporation. In K. pinnata, blades ofcompound leaves may drop off in adverse conditions, and then the cylindrical petiolewith a minimum total surface area serves the function of the leaf. Such developmentalspecificity in these species ensures survival in periodically extreme conditions.LIMITING FACTORS OF GROWTH AND DEVELOPMENT OF THEHAZELNUT VARIETIESHuzhahmetova A.Sh.All-Russian Scientific-Research Institute of Agroforest Reclamation, Volgograd, RussiaE-mail: vnialmi@yandex.ruSet specific growth and development of different hazelnut varieties in extremeconditions and relationship to the environmental factors.151

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013In natural stands of the Lower Volga no Nut bushes. Traditionally, privategardening possible to meet common hazel. Hazelnut is the most precious plantsamong the huge variety of nut crops.Object of research is hazelnut varieties - President, Circassian-2 Futkurami.Planting material obtained from the All-Russian Research Institute of Floricultureand Subtropical Crops. Landing site - a collection of FSUE «Volgogradskoe».All varieties of hazelnuts have a short period of growth in the spring and earlystart to vegetate (III decade of March), which is one month later than in the Black Seacoast. Growing season - 205-215 days. The difference in the pace of developmentbetween varieties is insignificant. Differences requirements for environmentalconditions in cultivars demonstrated in the study of growth processes. Beginning ofshoot growth coincided with the full disclosure of leaf buds.In dry conditions, with good lighting and additional moisture are more intensestages of the formation of systems of shoots, and the characteristic feature of thedevelopment is to reduce the duration of the growth of the main axis and the earlytransition from monopodial to sympodial type of branching stems. Hazelnut varietieson light chestnut soils reach the same heights as in the natural habitat of growth. Thehighest values of growth observed in grade Circassian-2 (3.3 m).Growth and development are closely linked to hazelnuts water regime of plants.On the stability of cell membranes to dehydration hazelnut varieties were dividedinto two groups. The first group includes the Circassian-2 and the President, whichhave a low water deficit and relative yield of electrolytes (1,81-1,90), and in theVolgograd region have better growth, development and regulation of water balance.Factors limiting fruiting hazelnuts in the Lower Volga, are the low wintertemperatures, so to create a selection of fruit trees need cold-resistant varieties.Temperatures down to –37 °C affects the fruiting hazelnut and was the main reasondamage generative organs in the extreme 2005/06.Thus, the limiting factors for the introduction of varieties of the genus CorylusL. in the Lower Volga region are low rainfall, frequent repetition of dry years, lowwinter temperatures in the unstable snowpack.ADAPTIVE CAPABILITIES OF SHRUBS IN ARID CONDITIONSKostyukov S.M.All-Russian Scientific-Research Institute of Agroforest Reclamation, Volgograd, RussiaE-mail: vnialmi@yandex.ruComparative evaluation of adaptation capabilities 30 species introduced shrubs.Determined by the degree of winter hardiness and drought resistance and perspectivesof using shrubs.Trees in the desert of the Lower Volga short-lived, so the important role is playedby shrubs that are not widely used in planting greenery (Semenyutinа, 2005).Object of research is Berberis nummularia, Br. vulgaris var. purpurea, Br.сanadensis, Mahonia aquifolium, Ligustrum vulgare, Forsythia ovata, Forestieraneo-mexicana, Viburnum lantana, Sаmbucus racemosa, Symphoricarpos albus,152

Mechanisms of plant vital functionsCaragana turkestanica, Deutzia scabra, Philadelphus sсhrenkii, Ph. caucasicus,Buxus colchica, Amygdalus nana, Amelanchier spicata, Crataegus korolkowii,Cr. monogyna, Cerasus tomentosa, Chaenomeles maulei, Cotoneaster lucidus,Cotoneaster multiflorus, Rosa rugosa, R. есае, Rhodotypus kerrioides, Spiraeavanhouttei, Sp. japonica, Sorbaria pallasii, Physocarpus opulifolius differentgeographical origin and age, growing in collections VNIALMI. Adaptive capabilitiesof introduced shrubs were determined by the a integrated assessment.Stability of shrubs to low negative temperatures (-37 ° C) in the Volgogradregion have shown severe winters. Revealed that the high degree of hardiness, havespecies (Berberis, Ligustrum, Symphoricarpos, Caragana, Amelanchier, Crataegus,Cotoneaster, Spiraea, Physocarpus) of Circumboreal floristic region of the RockyMountains and the Holarctic Kingdom.Data on the water content in the leaf tissue showed that over the years the generallaw is to reduce the water content after the fall of soil moisture. In species (Berberisсanadensis, Amelanchier spicata, Cotoneaster lucidus, Caragana turkestanica, Rosa,Mahonia aquifolium, Crataegus korolkowii, Cr. monogyna, Berberis nummularia,Spiraea japonica, Forsythia ovata, Deutzia scabra, Ligustrum vulgare, Cerasustomentosa, Amygdalus nana) that are able to regulate their the water balance indrought which leads to better their endurance and drought resistance.Ecological and biological studies of introduced shrubs in the Lower Volga regionpermitted the selection of hardy and drought-resistant species that are complete afull cycle of seasonal development, abundant flower and fruit. As a result of theexperience of introduction of shrubs found that plants from the Iran-Turan andCircumboreal areas Holarctic floristic kingdom in the new xerothermic have goodfeatures and high adaptive capacity.THE USE OF DIFFERENT METHODS OF BULB COOLING TOREGULATION OF MUSCARI MILL. HABITUS FORCED IN POTSMarcinek B.Institute of Ornamental Plants and Landscape Architecture, University of LifeScience in Lublin, Lublin, PolandЕ-mail: barbara.marcinek@up.lublin.plMuscari are a valuable group of bulbous plants used to forcing in pots. The mostcommonly cultivated species is M. armeniacum. The leaves of this species has anunfavourable feature to grow up during the rooting of bulbs in a cold store. It isrelevant in pot culture to obtain plants with leaves shorter than the flowering stems.Therefore, the aim of research was to determine the impact of time and way of coolingof bulbs on the growth and development of different species of Muscari.Four varieties of M. armeniacum (Leichtlin ex Baker) was used to research:‘Blue Spike’, ‘Early Giant’, ‘ Fantasy Creation’ and ‘Valerie Finnis’, 2 varieties ofM. aucheri (Boiss.): ‘White Magic’ and ‘Blue Magic’ and M. latifolium (Kirk). We153

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013used two ways of cooling at 9°C: the cooling dry or planted bulbs. Each combinationconsisted of 50 plants. Nine variants of cooling and rooting were applied: coolingplanted bulbs for 12, 14 and 16 weeks; cooling dry bulbs for 8 weeks and rooting for4 or 6 weeks, cooling dry bulbs for 10 weeks and rooting for 4 or 6 weeks, coolingdry bulbs for 6 weeks and rooting for 6 weeks and cooling dry bulbs for 12 weeks androoting for 4 weeks. After the cooling Muscari were transferred to the greenhouseand forced at 16-18°C. The number of days necessary to forcing was determined inthe stage of a half of opened flowers in the raceme of the first flowering stem.The longest forcing time in the greenhouse (55 days) was for a variety of ‘BlueSpike’, when bulbs were cooled 12 weeks. This variety requires cooling by 14-16weeks. The plants obtained from the bulbs cooled by 12 weeks created deformedracemes, and the subsequent flowering stems withered.The extension of the bulb cooling from 12 to 16 weeks shortened the forcing timein a greenhouse for 20 days for a variety of ‘Blue Spieke’ and ‘Valerie Finis’ and M.latifolium, about 10 days for M. armeniacum ‘Fantasy Creation’ and ‘Early Giant’and 5 days for M. aucheri.Cooling dry bulbs for 10-12 weeks and rooting by the 4 weeks influenced bythe production of significantly shorter leaves on all varieties M. armeniacum andM. latifolium. All varieties of M. armeniacum only cooling planted bulbs for 14-16weeks effect on producing a greater number of flowering stems per one bulb.Both varieties of M. aucheri produced longer flowering stems than leavesregardless of time and way of bulb cooling. The cooling planted bulbs resulted in theproduction of a greater number of flowering stems per one bulb.CHLOROPHYLL AND CAROTENOIDS CONTENT IN CUTTINGSOF ROSA ‘MAIDEN’S BLUSH’ ROOTED BY MEANS OF SEAWEEDBIOSTIMULANTSMonder M.J., Niedzielski M., Woliński K.Polish Academy of Sciences Botanical Garden – Centre for Biological DiversityConservation in Powsin, Warsaw, PolandE-mail: mondermarta@obpan.plRosa ×alba ‘Maiden’s Blush’ is a valued park historical cultivar (unknown, bef.1400). The aim of research were to evaluate the influence of seaweed biostimulantsin the rhizogenesis process on the content of chlorophyll a and b and carotenoids inleaves of cuttings from shoots in four phases of maturity. The one-bud stem cuttingswere cut from shoots: flowers buds closed; all flowers open; right and 7-14 daysafter petal fall; were planted in peat substrate and treated with rooting stimulatorpowders (Ukorzeniacz A aqua0,4% IBA, Ukorzeniacz B aqua0,2% NAA) or wateredwith solutions of different concentrations biostimulants after cutting (10ml each):BioRhizotonic (0.4 and 0.6%; 1, 2 or 3 in 10 days); RootJuice (0.1, 0.2 and 0.4%),BioRoots (0.012 and 0.02%). The content of chlorophyll a and b, carotenoids beforeand after rooting in leaves were examined.154

Mechanisms of plant vital functionsThe highest percentage of rooted cuttings were obtained from shoots with theflower buds closed (60.5%), lower - all flowers open (36.9%), right (34.9 %) and 7-14days (13.7%) after falling petals.The content of pigments in leaves of mother plants increased together withthe development of shoots to a third phase and then decreased. Average content ofchlorophyll a & b decreased during the season in leaves of mother plants and morein cuttings; the lowest was for cuttings from shoots third phase. Level of carotenoidsremained congruent in mother plants (VI-VIII).The using of biostimulants prevented decreasing of pigments in leaves in cuttingsof first and second phase. The most content for shoots with bud flower closed wereafter watering 0.012 % BioRoots and 0.02% RootJuice. Cuttings from shoots with allflowers opened tended to increase the content of the chlorophyll a & b with wateringlower concentrations of BioRhizotonic and Ukorzeniacz B aqua, and carotenoids – withBioRhizotonic and BioRoots. The lower pigment content in cuttings derived fromshoots of both phases referred to control combinations. Using biostimulants do notdifferentiate content of pigments in cuttings derived from shoots after falling petals.The research was financed by the National Science Centre (Poland), own researchproject NN 310008240.DEVELOPMENTAL BIOLOGY OF CAREX HUMILIS L. (CYPERACEAE)IN EX SITU CONDITIONSRysiak K.Botanical Garden, Marie Curie-Skłodowska University, Lublin, PolandE-mail: rysiakk@hektor.umcs.lublin.plCarex humilis is a Eurosiberian species with a submediterranean-continentalcharacter (Meusel, 1965). In Poland, it reaches rhe northern limits of its range andoccurs in the south and south-east of Poland (Lublin region, Małopolska); additionally,it occurs in single localities in central and western Poland.This densely tufted, small plant reaches a height of 10-15 cm. In nature, Carexhumilis occurs on insolated slopes, primarily in steppe grasslands, where it grows inlarge group forming dense undergrowth. In central Europe, it is regarded as a speciesassociated with Festuco-Brometea grasslands (Oberdorfer, 1994). In the classificationof plant communities, it is characteristic for the class Carici humilis-Quercetum(Fijałkowski, 2011), where the herbaceous layer is dominated by Carex humilis withnumerous admixtures of mainly Carex flacca, Galiom verum, Peucedanum cervaria,Salvia pratensis, and Viola mirta.Carex humilis is a hemicryptophyte. It flowers every year, but produces fruitsirregularly. In April or early May, it has characteristic apical male spikes withlong, yellow anthers. Young leaves with red-brown or purple-brown basal sheathshave a decorative aspect. The plant propagates by seeds as well as tuft growth andfragmentation. In both in situ and ex situ conditions, it inhabits a relatively widerange of localities and grows well in insolated sites and under trees with not very155

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013dense crowns. A good solution is growing the species in Botanical Gardens, as nativematerial could be used for reintroduction of the entire population were destroyed.Owing to its botanical values, decorative foliage, health, and longevity(Mowszowicz, 1987), Carex humilis can be used as a practical groundcover plant ininsolated sites, where hydrophilous species cannot be introduced.ECOLOGICAL PLASTICITY OF ZIZYPHUS JUJUBA IN THE LOWERVOLGA REGIONSemenyutinа V.AAll-Russian Scientific-Research Institute of Agroforest Reclamation, Volgograd, RussiaE-mail: vnialmi@yandex.ruThe features of growth and development, the relationship to environmental factorsin the Lower Volga Region 6 varieties of Zizyphus jujuba (Ta-Yang-Zao, Yuzhanin,Druzhba, Burnim, Temryukski, Sochinski).One of the promising in breeding for ecological plasticity and economic value isZizyphus jujuba. This is a valuable fruit crop family Rhamnáceae. Her homeland -China, where the area of industrial plantations reach 200 hectares.The region is introduced either Zizyphus jujuba 6 varieties growing in theFSUE «Volgogradskoe» RAAS: large (Ta-Yang-Zao, Yuzhanin), medium (Druzhba,Burnim) and small-fruited (Temryukski, Sochinski). Experimental studies werecarried out by conventional methods in plant introduction.In the study of Zizyphus jujuba essential to know the rhythm of their seasonaldevelopment, because it provides a basic understanding of the relation of plants to thenew conditions. According to our observations, and the average small-fruited speciesZizyphus jujuba complete growing season 10 days earlier. The time required for allsorts of phenophases close together, especially in the early growing season, due to therapid growth of positive temperatures.Assess hardiness Zizyphus jujuba allowed to winters that with suddentemperature changes. In 2005/06 compared to previous years, recorded a long dropin temperature in the second half of January. The response to these climatic factorsdetermined visually by the presence of damaged shoots. The level of adaptation ofplants increased with increasing age. If, before the age of three showed a significantfreezing of the plants, in the age of ten plants had only minor damage to of annualshoots.Zizyphus jujuba studied species had a high drought tolerance and ability toregulate its water exchange in the dry season. In the period of intensive growthZizyphus jujuba varieties had stable water content of leaves, despite the high summertemperatures (30°-38°) and the fall of humidity and soil (25%).In conditions introductions Zizyphus jujuba - deciduous bush, up to 2.5-3.0 m,crown widely spreading or pyramidal. Zizyphus jujuba leaves oblong, lanceolate,flowers are small, bisexual, greenish-white, fragrant, with a delicate flavor. The fruitshave a different shape and size. Mass of large-fruited varieties of fruit exceeds 30156

Mechanisms of animal vital functionsg, and small-fruited 1-2 g. The most vulnerable are large-fruited varieties. The highadaptive capacity of small-fruited varieties indicates the presence of self-seeding.THE EFFECT OF DIFFERENT METHODS OF FORMING ON YIELD ANDFLOWERING OF ROSES CV. ‘RED HOUSE’Szmagara M.Institute of Ornamental Plants and Landscape Architecture, University of LifeScience in Lublin, Lublin, PolandE-mail: mariusz.szmagara@up.lublin.plRoses take first place among the ornamental plants produced on cut flower allover the world and in Poland. Market demand for cut flowers available throughout theyear and economic considerations enforce the necessity to search methods allowingto obtain high quality roses. Such alternative method is crop with bending of shoots,used until only in year-round greenhouse crop. Studies suggest the possibility ofusing this method also in unheated foil tunnels. Crop of roses in unheated foil tunnelsrequires high skills from the growers, however, roses are characterized by highquality and covering with foil accelerates their flowering and prolongs the harvest offlowers in the autumn. Therefore, the first flowering in unheated foil tunnel occurs ina period of intensive demand for cut flowers.The purpose of researches is the improvement of technology of rose cultivationwith the use of shoot-bending method in unheated foil tunnel. Six ways of cropshrubs were used: 1) traditional (control); and bending of: 2) three shoots with headedbuds; 3) three shoots with headed buds with one leaf; 4) half of shoots with headedbuds; 5) half of shoots with headed buds with one leaf; 6) two shoots with buds inhazelnut phase. In combinations of 2-5, shoots were headed in phase of breaking budshowing the colour. Taking into account the way of forming bushes, the highest yieldof flowering stems per one plant (17.8) was obtained in combination 3. Slightly loweryield of flowers was obtained in the combination 2 and 5, average 16.6 and 16.2 stemsper plant, respectively. The least stems (9.2 pcs/plant) were collected from plantscultivated traditionally. All the shrubs of roses cv.’Red House’, both traditionallycultivated as well as with use of the shoot-bending method have started flowering inthe 3 rd decade of May. The harvest of flowers on plants cultivated traditionally in thisperiod was higher, but for the remainder of the growing season was weaker than inthe other combinations. In the case of plants carried out by adapted methods the peakof flowering was observed at the turn of June and July, and another bunch of flowersreached the peak in the 1 st decade of August. Since the 2 nd decade of August wasobserved lower but permanent level of flowering, which continued until the end ofthe crop season. Forming of shrubs with shoot-bending methods provides continuousflowering at a high level throughout the crop season.157

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Секція 4. Механізми життєдіяльності тваринЕМБРІОНАЛЬНА КАРДІОСПЕЦИФІЧНА ДЕЛЕЦІЯ ОДНОГО АЛЕЛЮB-КАТЕНІНУ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗМІНИ СИГНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІWNT/ B-КАТЕНІНУ У ДОРОСЛОМУ МІОКАРДІБалацький В.В. 1,2 , Пальчевська O.Л. 1,2 , Андреєва A.O. 1,2 , Мацевич Л.Л. 2 ,Півень О.О. 2 , Лукаш Л.Л. 21Київський національний університет імені Тараса Шевченка2Інститут молекулярної біології і генетикиE-mail: o.o.piven@imbg.org.uaWnt/b-катеніновий сигналінг має надзвичайно важливе значення дляпроцесів кардіогенезу та функціонування дорослого серця. Раніше нами булопоказано, що повна делеція b-катеніну у ранньому ембріогенезі призводить долетальності ембріонів на пізніх етапах гестації та одразу після народження,що ймовірно зумовлено втратою транскрипційної активності b-катеніну. Вданій роботі ми вирішили дослідити вплив ембріональної кардіоспецифічноїделеції одного алеля гену b-катеніну на його сигнальну активність в доросломусерці. Для цього ми генерували тварин із ембріональною кардіоспецифічноювтратою одного алелю досліджуваного гену та проаналізували рівень експресіїгенів залучених до реалізації Wnt/b-катенінового сигналінгу: Axin2, самогоb-катеніну та його транскрипційного ко-активатора TCF4.Моделлю для дослідження слугували умовно нокаутні та трансгенні самцімишей віком 1, 3 та 6 місяців. Усі молекулярно-біологічні процедури (виділенняДНК та РНК, ПЛР, синтез кДНК, ПЛР у реальному часі) проводили згіднозі стандартних протоколів. Рівень експресії генів оцінювали як ΔC Tвідноснореферентного гену GAPDH.У результаті проведених досліджень нами було показано, що у тварин ізделецією одного алелю b-катеніну в усіх вікових групах спостерігали зростаннярівня мРНК b-катеніну порівняно із контрольними мишами. Проте, рівеньекспресії ядерного ко-активатора транскрипції TCF4 у дослідних групах тваринбув нижчим, ніж у контрольних, що свідчить про зниження активності Wnt/bкатеніновогосигналінгу у тварин із кардіоспецифічним дефіцитом b-катенінупорівняно із контрольними мишами того ж віку. Цей факт підтверджує і аналізрівня експресії гену Axin2, який входить до складу деградувального комплексу,так нами показано, що у тварин із дефіцитом b-катеніну він був вищимпорівняно із тваринами контрольної групи.Таким чином нами було показано, що ембріональна кардіоспецифічнаделеція одного алелю гену b-катеніну спричиняє зменшення активності Wnt/bкатенінусигналінгу у дорослому серці.Embryonically induced cardiospecific b-catenin haploinsufficiency changesWnt/b-catenin signaling activity in adult myocardiumBalatskii V.V. , Palchevska O.L., Andrejeva A.O., Маcewicz L.L., Piven О.О.,158

Mechanisms of animal vital functionsLukash L.L.With conditional knock-out mice using we have generated cardiospecific b-cateninhaploinsufficiency in embryos. We have analyzed the level b-catenin signalingactivity in normal and mutant mice at different time points. We have revealed thatb-catenin haploinsufficiency leads to b-catenin signaling activity downregulation inadult heart.РОЛЬ ІНСУЛІН - ПОДІБНОГО ПЕПТИДУ 5 (DILP 5) У РЕГУЛЯЦІЇЖИВЛЕННЯ ТА МЕТАБОЛІЗМІ У ОСОБИН DROSOPHILAMELANOGASTERБоржун В.М., Вівсяник В.О., Лущак О.В.Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, УкраїнаE-mail: vika250592@ukr.netЗдатність організмів адаптуватись до зміни харчового раціону маєвирішальне значення для їх виживання. Дослідження молекулярних механізміврегуляції харчової поведінки організмів є одним з головних завдань сучасноїдієтології, адже порушення режиму харчування може призводити до виникненняфізіологічних розладів, таких як цукровий діабет, ожиріння, метаболічнийсиндром.Mетою даної роботи було визначення ролі інсуліноподібного пептиду5 (dILP5) у регуляції апетиту D. melanogaster при споживанні їжі з різнимспіввідношенням вуглеводів та білка, а також з’ясування того, як dILP 5залучений у підтриманні енергетичного гомеостазу клітин через регуляціюнакопичення триацилгліцеридів (ТАГ). Нами було зроблено припущення, щоінсулінова система регуляції метаболізму також задіяна у координації харчовоїповедінки у D. melanogaster. Тому у даній роботі ми порівнювали живлення уD. melanogaster дикої лінії w 1118 та Δdilp 5.Отримані результати вказують на те, що відсутність dILP 5 у самокD. melanogaster змінює їх харчову поведінку. Так, зниження концентраціїДА (дріжджового автолізату) в дієті, що містила 3% сахарозу, від 12 до 3%призводило до зсуву у співвідношеннях спожитого ДА та сахарози самками,дефектними за dilp 5. Зокрема, співвідношення кількості спожитого ДА докількості спожитої сахарози у мух лінії w 1118 змінювалося від 1:4 до 1:6 у самок,дефектних за dilp 5, відповідні пропорції складали приблизно від 1:2 до 1:4.Було виявлено що у мух, лінії Ddilp 5 при споживанні дієти з концентрацієюсахарози 3%, а ДА 12% вміст ТАГ був на 70 та 30%, відповідно, нижчим завідповідне значення у контрольної лінії.Отримані результати свідчать, що dILP 5 функціонує як один з головнихперемикачів, які координують обмін речовин у плодової мушки D. melanogasterна різних рівнях.159

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Role of insulin - like peptide 5 (dilp 5) in the regulation of nutrition andmetabolism in individuals Drosophila melanogasterBorzhun V.M., Vivsyanyk V.O., Luchak O.V.The role of dILP5 has been studied in regulation of macronutrient balance inflies given a choice to select between carbohydrate and protein. We found that fliesdefective by dILP5 had more protein-based trajectories of macronutrient ingestionand had less fat content in the body. We concluded that this peptide is an importantmolecule to regulate uptake of specific macronutrients and adjust metabolism.СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗНА, КАТАЛАЗНА ТА ЗАГАЛЬНААНТИОКСИДАНТНА АКТИВНОСТІ КРОВІ ЩУРІВ В УМОВАХТРИВАЛОГО ВВЕДЕННЯ ГЛУТАМАТУ НАТРІЮБорщовецька Н.Л., Бевзо В.В.Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, УкраїнаЕ-mail: nadiychik.sonechko@mail.ruГлутамат натрію – це натрієва сіль глутамінової кислоти яка сама пособі є необхідною й корисною для нашого організму. Однак, після того якнавчилися синтезувати штучний глутамат натрію, його стали використовуватипри виробництві величезної кількості продуктів харчування. На сьогодніспостерігається надмірне споживання глутамату в досить великих кількостях,тому дослідження його впливу на активність окремих ланок антиоксидантногозахисту за тривалого введення глутамату натрію є досить актуальним, щодозволить розширити спектр негативних аспектів впливу цієї харчової добавкина деструктивні процеси в організмі та інші біохімічні показники.Тому метою роботи було вивчення тривалого впливу глутамату натрію накаталазну, супероксиддисмутазну та загальну антиоксидантну активності кровіщурів.Вивчення токсодинаміки глутамату натрію проводили на дослідних щурах,що отримували 3%-й водний розчин per os щоденно по 1 мл в розрахунку 30 мг/кг маси тіла протягом 28 днів, що відповідає 2 г глутамату натрію на людину іне викликає негативного впливу. Контрольна група тварин отримувала таку жкількість дистильованої води без глутамату натрію.Дослідження токсодинаміки глутамату натрію за умов тривалоговнутрішньошлункового введення щурам у дозі 30 мг/кг маси тіла показало,що глутамат натрію викликав вірогідне підвищення СОД, каталазної тазагальної антиоксидантної активностей в крові щурів на початкових етапахексперименту. Так, вірогідне зростання каталазної активності відмічали на7-му і 14-у доби експерименту, а підвищення СОД активності в гемолізаті кровідослідних щурів реєстрували починаючи з 7-ї по 21-у доби. Такі ж зміни булихарактерні для загальної антиоксидантної активності. Після чотирьохтижневоговведення глутамату натрію дослідним тваринам спостерігали різке вірогіднезниження як каталазної, так і СОД активностей на фоні зменшення й загальноїантиоксидантної активності крові. При цьому амплітуда змін каталазної160

Mechanisms of animal vital functionsактивності в гемолізаті крові дослідних тварин була більшою порівняно з СОДактивністю. Зниження активності антиоксидантних ферментів крові досліднихтварин можливо обумовлено їх інактивацією АФК чи їх глікозилюваннямпродуктами окислення глюкози.Отже, зниження каталазної, СОД та загальної антиоксидантної активностейв крові дослідних щурів після чотирьохтижневого введення глутамату натріюв дозі 30 мг/кг маси тіла може свідчити про індукцію оксидативного стресу тазв’язаний з ним ефект ендогенної інтоксикації організму.Superoxide dismutase, catalase and total antioxidant activity of rats in longtermadministration of sodium glutamateBorschovetska N.L, Bevzo V.V.Shown, that daily intake of sodium glutamate during 28 days at a dose of 30 mg/kg body weight led to the likely increase SOD, catalase and total antioxidant activityin the blood of rats in the early stages of experiment and decrease in the studies bloodparameters after the four week administration of sodium glutamate.ВЛИЯНИЕ ГИПО- И ГИПЕРДИНАМИИ НА КАЛЬЦИЕВЫЙ ОБМЕН УКРЫС ЛИНИИ ВИСТАРБоярский А.А.Харьковский национальный медицинский университетE-mail: san_sanich7779@mail.comКлинические и экспериментальные исследования свидетельствуют о том,что ограничение двигательной активности сопровождается нарушениямимногих физиологических функций и состояния систем организма: иммунной,сердечнососудистой, пищеварительной. Многочисленные исследованияуказывают на то, что при гипокинезии нарушаются белковый, липидный,углеводный и минеральный обмен. В настоящее время стало ясно, что в основедисбаланса многих метаболических процессов лежит нарушение обменакальция. Известно, что концентрация кальция в организме определяетсяуровнем паратгормона, кальцитонина и кальцитриола. Особенности их секрециипри гипокинезии и гиподинамии мало изучены. Целью данного исследованияявляется установить взаимосвязь между содержанием кальция и гормонов,влияющих на его уровень, с различной двигательной активностью у крыс.Эксперимент был проведен на трехмесячных крысах-самцах линии Вистар,содержавшихся в стандартных условиях вивария при естественном освещении.Экспериментальные животные были разделены на 3 группы (по 10 крыс в каждой).Группа №1 – крысы с повышенным уровнем двигательной активности (20 минутежедневного бега в колесе). Группа № 2 - крысы с низким уровнем двигательнойактивности (по 4 часа в день находились в станках, ограничивающих движения).Группа №3 (контрольная) – крысы, находившиеся в стандартных условиях.В крови экспериментальных животных определяли содержание общего иионизированного Ca, а также уровень паратгормона и кальцитриола.161

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Результаты исследования показали, что у крыс при повышенном уровнедвигательной активности содержание в крови паратгормона соответствуетих количеству у животных контрольной группы, а содержание кальцитриоладостоверно выше; концентрация общего и ионизированного Ca выше, чем уживотных контрольной группы, но в пределах физиологической нормы.У животных с низким уровнем двигательной активности содержаниепаратгормона достоверно выше, а кальцитриола – ниже, чем у животныхконтрольной группы. У этой группы животных концентрация общего кальция всыворотке крови ниже, чем в контрольной группе, а ионизированного кальция– выше.Следовательно, недостаточность двигательной активности приводит кснижению синтеза кальцитриола и, в связи с этим, к снижению усвоенияпищевого кальция. Стабилизация уровня кальция в крови осуществляется засчет его резорбции из костной ткани под влиянием паратгормона.Учитывая важную физиологическую роль Са можно ожидать, что снижениеего усвоения отразится не только на состоянии костной ткани, но и на функцииэндотелия сосудов, секреции инсулина, реализации действия ряда гормонов.Полученные результаты позволяют сделать следующие выводы: синтезкальцитриола зависит от уровня двигательной активности; при недостаточномуровне двигательной активности физиологический уровень Ca в кровидостигается за счет резорбции костной ткани.The influence of hypo- and hyperdynamia for calcium metabolism of wistar ratsBoyarskiy A.The experiments were conducted on wistar rats in the age of three months.They were kept in the standard conditions, but rats had different physical activity.The results of experiments indicted that calcitriol synthesis is dependent on the levelof physical activity; with inadequate physical activity physiological levels of Ca inthe blood is achieved by bone resorption.СТАН НИРКОВОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ПІСЛЯНАВАНТАЖЕННЯ БІЛКОМБурлака Н.І.ДП УкрНДІ медицини транспорта, Одеса, УкраїнаE-mail: burlakanataly@mail.ruРізниця між показниками величин клубочкової фільтрації в умовах спокоюорганізму і при виконанні додаткової роботи названа нирковим функціональнимрезервом.Дослідження функції нирок та функціонального резерву було проведенов експерименті на щурах при навантаженні білковим препаратом PROTEINLatvia sport nutrition, який отриманий із застосуванням технології фірмиHALECO (Німеччина). До його складу входять наступні інгредієнти: білки –162

90%, вуглеводні - 4%, жири – 0%, амінокислоти, соєвий ізолят або молочнояєчнийпротеїн, вітамінно-мінеральний комплекс, смаковий наповнювач.Дослідження проводились на 3-х групах тварин: 1-ша - інтактні, 2-га -тварини з білковим навантаженням і 3-я - навантаження розчином NaCl+KCl(70 ммоль/л). Третя група тварин була досліджена в зв'язку з тим, що така жкількість даних солей містилася в білку, який вводився.При навантаженні білком (1 г білка на 3 мл води): 1-й групі вводили воду, 2-й розчин білку; 3-й - розчин солей, через 1 годину після введення збиралася сечаі проводилося водне навантаження 5 мл/100г м.т. усім 3-м експериментальнимгрупам. У наступні 2 години збиралася сеча за кожну годину роздільно.Тварини другої групи, що піддавалися білковому навантаженню, в першугодину сечі не дали, на 2-й і 3-й годині в них кількість сечі бути значно меншою,ніж у інтактних і тих, котрим уводили сольовий розчин.Екскреція (Е) NO 2на другій годині була приблизно в 2 рази меншою впорівнянні з висхідною, а на 3-й годині різко зростає, і перевищувала ENO 2у 3-ї групи в 16 раз (p

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ЗМІНИ АКТИВНОСТІ ТРАВНИХ ФЕРМЕНТІВ У КУРУЕЙ НЕСУЧОКВ ОНТОГЕНЕЗІГалущак Л.І., Кирилів Б.Я., Кисців В.О., Лісна Б.Б., Сірко Я. М.Інститут біології тварин НААН, Львів, УкраїнаE-mail: lab_poultry@ukr.netБалансування раціонів для птиці за вмістом основних поживних табіологічно активних речовин покладено в основу сучасних систем живлення.Проте проблеми підвищення продуктивності птиці й покращення якостіпродукції птахівництва не можливо вирішити без знання перебігу фізіологобіохімічнихпроцесів у їхньому організмі. Особливе місце належить системітравлення, оскільки їй належить вирішальна роль у процесах розщеплення ізасвоєння поживних речовин корму. Функціональна активність травної системизалежить від багатьох чинників, у тому числі кормових.Метою нашої роботи було встановити онтогенетичні особливості активностігідролітичних ферментів у критичні періоди росту і розвитку курей яєчногонапряму продуктивності.Упродовж досліду проводили дослідження протеїназної активностіферментів травного каналу в організмі курчат одно- та шести-добового віку,35-добового (під час ювенальної линьки), 60-ти та 90-добового віку та у курей120-добового віку (на початку яйцекладки) і на піку продуктивності —150-добового віку. У вказані вікові періоди проведено забій птиці.Результати біохімічних досліджень вказують на те, що зміни фізіологічногостану птиці впливають на активність гідролітичних ферментів органівтравлення. Зокрема встановлено, що протеїназна активність слиизовоїзалозистого шлуночка впродовж перших 6 діб вирощування курчат зросла на13,01 %, порівняно з добовими пташенятами. У наступному досліджуваномувіковому періоді нами відзначено суттєве зменшення протеїназної активності,порівняно з попереднім віковим періодом, на 45,63 %. У 60-добових та90-добових курчат активність знову зростає з наступним різким зниженням у120-добової птиці, що зумовлено періодом їх статевого дозрівання і початкомяйцекладки.Дослідження протеїназної активності у тканинах підшлункової залозипоказали, що зміни активності цього ферменту в період з добового до30-добового віку були такими, як у тканинах слизової залозистого шлуночка.Починаючи з 30-добового віку активність цього травного ферменту у тканинахпідшлункової залози зростала до 120-добового віку, а з початком яйцекладкизнову знижувалась.В тканинах печінки теж неоднакова картина змін протеолітичної активності.Пік зниження активності припав на молодняк 90-добового віку, а у пташенят30-добового віку протеїназна активність була найвищою.Отже, зміни протеїназної активності травного каналу молодняку курейяєчного напрямку виявляють вікові та органо-тканинні особливості.Таким чином, отримані результати онтогенетичних досліджень вказують нате, що характер змін протеїназної ативності у травному тракті курей яєчного164

Mechanisms of animal vital functionsнапрямку продуктивності залежить від вікового періоду і субстратного складукомбікорму оскільки склад комбікорму зінюється у відповідності до роступтиці.Changes in the activity of digestive enzymes in layin chickens in ontogenеsisHaluschak L.I., Kyryliv B. Y., KyscivV.O., Lysna B.B., Sirko Y. M.The results of ontogenetic research indicate that the character of the changesproteolytic activities in the digestive tract of laying chickens in performance dependson the age period and substrate composition.ВПЛИВ ПОХІДНИХ ЦИС-3-АРІЛІДЕН-1,2-ДИГІДРО-3Н-1,4-БЕНЗДІАЗЕПІН-2-ОНІВ НА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ ЩУРІВГлушаніна І. П. 1 , Бачинський С. Ю 2 .1Одеський національний університет ім. I. І. Мечникова, Одеса, Україна2Фізико-хімічний інститут ім. А. В. Богатського НАНУ, Одеса, УкраїнаE-mail: valivodzirina@ukr.netТерапія пацієнтів з нейродегенеративними хворобами (Альцгеймера,Паркінсона, синільною деменцією) за останній час набуває критичногозначення. Актуальним є пошук і розробка нових препаратів з ноотропною дієюсеред похідних 1,4-бенздіазепінів. Виконані дослідження дозволили виявитиряд закономірностей залежності ноотропної активності похідних 3-аріліден-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів від їх хімічної структури у тестыводного лабіринту Морриса. Було досліджено 4 нові сполуки: 1726, 1751, 1718,1750. Було встановлено, що сполука 1726, яка містить 5-фенільний замісникхлор у дозі 1 мг / кг має тенденцію до зниження короткочасної пам’яті, в тойже час довготривала пам’ять у експериментальних тварин на десятий деньпокращилась на 21 % . Введення меркапто-метильної групи у пара- положеннябензиліденового фрагменту у сполуці 1751 у дозі 1 мг / кг призводить допокращення як короткочасної (на 29 %) так і довготривалої (на 25 %) пам’яті.Сполука 1718, що у своєму складі не містить замісників у бензиліденовомуфрагменті та 5-фенільного замісника хлору вплив на короткочасну пам’ять немала, а от латентний час знаходження платформи на 10-й день експериментузнизився, можна судити про покращення довготривалої пам’яті на 31 %, впорівнянні з контрольною групою тварин. Було встановлено, що сполука 1750,яка містить у пара- положенні у складі бензиліденового фрагменту меркаптометильнугрупу в дозі 1 мг / кг суттєво не впливає ні на короткочасну, ні надовготривалу пам’ять. Дослідження впливу пірацетаму, препарату зрівняння,на пам’ять в дозі 200 мг / кг за 60 хв до початку експерименту показало, щовін покращує короткочасну пам’ять на 21 %, а довготривалу - на 11 %, приодноразовому введенні, в порівнянні з інтактними тваринами.Наукові керівники: к.б.н., доцент Сьомік Л. І. м.н.с., к.б.н. Цапенко Ж. М.165

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013The influence cis-3-ariliden-1,2-dihydro-3H-1,4-benzodiazepine-2-onederivatives on rats’ cognitive functionsGlyshanina I., Bachinсky S.It was studied the influence of novel cis-3-ariliden-1,2-dihydro-3H-1,4-benzodiazepine-2-one derivatives on rats’ cognitive functions n Morris water maze.For the first time it was found the compounds which possessed in low dose 1 mg /kg the high nootropic activity and enhanced the memory and orientation in rats. Themost active was compound 1751 wich in doze 1 mg / kg had the activity as piracetamin doze 200 mg / kg.ИЗУЧЕНИЕ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНЫХ СВОЙСТВ СИНТЕТИЧЕСКИХАНАЛОГОВ ПРОСТАГЛАНДИНОВ ГРУППЫ Е IN VITRO И IN VIVOГубич О.И., Фурс А.З., Новиков Д.А., Гриневич С.В.Белорусский государственный университет, Минск, Республика БеларусьE-mail: Hubich_Oksana@tut.byПростагландины (ПГ) – биологически активные производныеполиненасыщенных жирных кислот, обеспечивающие регуляцию основныхфизиологических функций организма в норме и при патологии. Известно,что природные ПГ, оказывают цитопротекторное действие на клетки печени вразличных экспериментальных моделях повреждения печени. Однако низкаястабильность и биологическая селективность природных ПГ затрудняет ихпрактическое использование. Таким образом, целью данной работы явилосьизучение гепатопротекторных свойств новых синтетических простаноидовгруппы Е, синтезированных в Институте биоорганической химии НАНБеларуси. Первый этап оценки протекторного действия ПГ выполнялся напервичной суспензии гепатоцитов печени крыс, обработанных 0,5% CCl 4.ПГ в концентрации 10 -10 – 10 -6 моль/л добавляли к опытным пробам через 30минут после CCl 4. После 2-хчасовой инкубации аликвоты клеточной суспензииотбирали и использовали для измерения параметров клеточного повреждения.Цитопротекторные свойства ПГ оценивали по их способности предотвращатьутечку лактатдегидрогеназы из цитозоля, глутаматдегидрогеназы – измитохондрий и кислой фосфатазы – из лизосом гепатоцитов. Статистическаяобработка результатов проводилась с использованием программы Stadia 6.0.Установлено, что обработка клеток синтетическими ПГ в присутствии 0,5%CCl 4вызывает развитие дозозависимого защитного эффекта. Максимальноэффективной оказалась концентрация ПГ, равная 1•10 -7 моль/л. По силе действияисследуемые соединения образовали следующий ряд эффективности: ТЯ-227(-75,1% к эффекту CCl 4) > ТЯ-30 (-69,4%) > 11-дезокси-ПГЕ 1(-53,0%) > ПГI 2(-46,8%) > ТЯ-287 (-39,2%) > силимарин (-38,2%) > ТЯ-280 (-32,4%) > ТЯ-246(-21,4%) > ТЯ-239 ≈ ТЯ-263 ≈ 0. Максимальный защитный эффект наблюдалсяв присутствии аналога, обладающего С 15-фенильным радикалом в ω-цепи,расположенном в непосредственной близости от С 13-изоксазола. Наблюдаемыйэффект коррелировал со способностью ТЯ-227 на 32,8% снижать в гепатоцитах166

Mechanisms of animal vital functionsинтенсивность перекисного окисления липидов, индуцированного свободнорадикальнымипродуктами биотрансформации CCl 4. Примечательно, чтооднократное внутрибрюшинное введение препарата ТЯ-227 крысам в дозе 50мкг/кг спустя 5 минут после внутрижелудочного введения CCl 4в дозе 0,5 мл/кгмассы тела животного достоверно снижало развитие гепатотоксического эффекта.Так, наблюдалось снижение активности АлАТ в сыворотке крови крыс на 60,1%к эффекту CCl 4, щелочной фосфатазы – на 23,5 %. Содержание билирубина иобщего белка достоверно не отличалось от показателей интактной серии.Таким образом, выявлен простаноид, проявляющий гепатопротекторноедействие in vitro и in vivo, перспективный для дальнейших клиникобиохимическихиспытаний.The investigation of hepatoprotective properties of E-group syntheticprostanoids in vitro and in vivoHubich A., Furs A., Novikov D., Hrynevich S.The cytoprotective effects of synthetic prostaglandin E analogs against CCl 4were studied in vitro and in vivo. It was found that the prostanoid possessing C 13-isoxazol and C 15-phenyl in ω-chain decreased cytotoxic effect of CCl 4by 75% in vitroand was more effective than natural PGI 2and sylimarin by 30%. The pronouncedhepatoprotective effect of the prostanoid was confirmed in experiments in vivo.ДОСЛІДЖЕННЯ ТОКСОДИНАМІКИ ГЛУТАМАТУ НАТРІЮ НАОРГАНІЗМ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТРИВАЛОГО ЙОГО ВВЕДЕННЯГунчак С.В., Бевзо В.В.Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, УкраїнаЕ-mail: bevzo61@mail.ruВідомим підсилювачем смаку, аромату та замінником солі є глутаматнатрію. При цьому допустимі норми глутамату натрію можуть бути завищені,а кількість його вживання практично неконтрольований процес, що можепровокувати розвиток гіпертонії, ерозійних уражень шлунку та ожиріння.На сьогодні залишається дискусійним питання про участь глутамату натріюв розвитку синдрому ендогенної інтоксикації організму при тривалому йоговживанні в незначних кількостях. Метою роботи було дослідити вміст речовиннизької й середньої молекулярної маси (МСМ), альбуміну в сироватці кровіщурів та розрахунок коефіцієнту інтоксикації в умовах тривалого введенняглутамату натрію.Дослідження токсодинаміки глутамату натрію проводили на досліднихщурах, що отримували 3%-й водний розчин глутамату натрію який вводили peros щодня по 1 мл у розрахунку 30 мг/кг маси тіла протягом 28 діб. Така дозавідповідала 2 г глутамату натрію на людину та не виявляє негативного впливу.Показано, що щоденне введення глутамату натрію протягом 28 дібпризводило до збільшення рівня МСМ (2000-5000 Д), які визначалися придовжині хвилі 280 нм. Вірогідне підвищення даного показника в сироватці167

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013крові дослідних тварин відмічали вже після двотижневого введення глутаматунатрію, тоді як максимальні зміни припадали на 28 добу експерименту, прицьому рівень МСМ в сироватці крові перевищував контрольні значенняв 1,8 раз. Для низькомолекулярних речовин (до 2000 Д) сироватки кровіщурів, що визначалися при довжині хвилі 254 нм, реєстрували тенденцію дозбільшення після двотижневого введення глутамату натрію. Вірогідні зміниданого показника відмічали на 21 та 28 доби експерименту, які перевищуваликонтрольні значення на 35 і 60 % відповідно.Для оцінки рівня ендогенної інтоксикації розраховували коефіцієнт, щовідображає дисбаланс між накопиченням і детоксикацією токсинів в крові наоснові відношення двох показників МСМ (D 254) і концентрації альбуміну. Вмістальбуміну в сироватці крові щурів зростав на 21 добу експерименту, а вірогіднізміни фракції альбумінів відмічали на 28 добу, що перевищували контрольнізначення на 40 %. Крім того, після чотирьохтижневої дії глутамату натріюспостерігали максимальне підвищення коефіцієнту ендогенної інтоксикації,так як дисбаланс між накопиченням токсичних продуктів і здатністю альбумінудо їх зв’язування збільшувався в 1,5 рази. Такий дисбаланс є прогностичнонесприятливим показником, вказує на посилення метаболічних порушень притривалому введенні глутамату натрію.Research of toxodynamic MSG on the rat’s body during its prolonged enteringGunchak S.V, Bevzo V.V.Shown that daily intake of MSG at a dose of 30 mg/kg body weight for 28 daysled to a probable increase in the average molecular masses and micromolecularsubstances in the blood serum. Prolonged exposure of MSG caused an increaseof endogenous intoxication ratio in 1,5 times, witch indicating about increased ofmetabolic abnormalities.ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПРИ ТРИВАЛІЙШЛУНКОВІЙ ГІПОХЛОРГІДРІЇДворщенко К.О., Шелест Д.О.Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, УкраїнаЕ-mail: k21037@gmail.comТривалі гіпоацидні стани шлунка є причиною розвитку дисбіозів та запальнихпроцесів у шлунково-кишковому тракті. За умов дисбіозу кишечника зростаєризик розвитку метаболічних захворювань печінки. У механізмах формуванняпошкодження органу інформаційно-цінним є дослідження жирнокислотногоскладу ліпідів, який відображає зміни в мембранах клітин печінки.Мета роботи: визначити вміст жирних кислот у печінці щурів при тривалійшлунковій гіпохлоргідрії.Досліди проводили на білих нелінійних статевозрілих щурахсамцях.Гіпоацидний стан моделювали введенням омепразолу 14 мг/кгвнутрішньочеревно 1 раз на добу 28 діб. Контрольним щурам 28 діб вводили168

Mechanisms of animal vital functionsвнутрішньочеревно 0,2 мл води для ін’єкцій. Вміст жирних кислот (ЖК)визначали біохімічним методом, який складається з екстракції ліпідів з печінки,метилювання та газохроматографічного аналізу. Для кількісної оцінки спектружирних кислот використовували метод нормування площин.Встановлено, що при тривалій гіпоацидності шлункового соку в печінцізнижується вміст лауринової ЖК (С 12:0) – в 1,6 рази, пальмітинової ЖК(С 16:0) і лінолевої ЖК (С 18:2) – в 1,3 рази, пальмітоолеїнової ЖК (С 16:1) – в 1,7рази, олеїнової ЖК (С 18:1), ліноленової ЖК (С 18:3) і арахінової ЖК (С 20:0) – в1,4 рази відносно контролю. За цих же умов експерименту зростає рівеньмаргаринової ЖК (С 17:0), стеаринової ЖК (С 18:0) і докозадієнової ЖК (С 22:2) – в1,6 рази, дигомоліноленової ЖК (С 20:3) – в 2,8 рази, арахідонової ЖК (С 20:4) ідокозатетраєнової ЖК (С 22:4) – в 1,4 рази, докозатрієнової ЖК (С 22:3) – в 1,7 разита докозагексаєнової ЖК (С 22:6) – в 2 раза порівняно з контролем.Таким чином, при тривалій шлунковій гіпохлоргідрії у печінці щурівзмінюється жирнокислотний склад ліпідів, що свідчить про структурнофункціональнізміни властивостей мембран гепатоцитів.Fatty acid composition of the liver of rats upon long-term gastric hypochlorhydriaDvorshchenko K.O., Shelest D.O.It is shown that under conditions of long-term hypoacidity state was changes thefatty acid composition of the liver of rats. This indicates a structural and functionalchanges in the membranes of liver cells.АКТИВНІСТЬ АМІНОТРАНСФЕРАЗ ТА ЛАКТАТДЕГІДРОГЕНАЗИ ВОРГАНАХ ЩУРІВ ІЗ ГІПОКСІЄЮ ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУЖилович Л.В., Ковалевська А.О., Ожерельєва К.Ю., Томачинська В.С.Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: budnyak2005@ukr.netГіпоксія стала однією з найактуальніших проблем сьогоднішньогодня внаслідок того, що будь-який патологічний стан прямо або побічнопов'язаний з порушенням кисневого гомеостазу організму. Інсульти, інфаркти,ішемічні стани різних органів, інфекційні захворювання - це лише невеликийперелік патологій, в основі ґенезу, яких лежить гіпоксичний фактор.При гіпоксії в головному мозку, серці, печінці порушується обмін вітамінівгрупи В, їх коферментних форм, змінюєьться співвідношення між активністюдеяких ферментів ЦТК, ПФШ, дія яких залежить від концентрації В 1,ЛК, пантотената, С, похідних В 2, РР, В 6та інших вітамінів в результаті їхендогеного дефіцита. Явище гіпоксії давно відомо, але механізми гіпоксичнихпроцесів вивчені недостатньо. Одним з варіантів гіпоксії є гіпоксія замкненогопростору. Подібні стани можуть відбуватися в умовах деяких виробництв,при аваріях, на вугільних шахтах тощо. Знання механізмів розвитку такихпроцесів є актуальною проблемою біохімії. Таким чином, метою роботи169

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013було визначити дію гіпоксії замкненого простору на активність аспартат- іаланінамінотрансферази та лактатдегідрогенази в органах щурів. Експериментипроводили на кафедрі біохімії ОНУ. Тварин поміщали в камеру об’ємом 1000мл, щільно закриту скляною кришкою, змащену герметиком. Фіксувализа допомогою секундоміра максимальну тривалість життя і симптомитанатогенеза. Камери з тваринами під час дослідження знаходилися вкондиціонері, що забезпечує стабільність умов експерименту(температура +20С, вологість - 65-70%, атмосферний тиск.) [Каркіщенко 2010].Білих безпородних щурів масою 200-250 г, що містилися на раціоні віварію,декапетували, на льоду виділяли органи, зважували, гомогенізували і вгомогенатах визначали активність амінотрансфераз, лактатдегідрогеназиза Прохоровою, 1982. Отримані дані свідчать про суттєві зміни активностіферментів, які вивчались, за дією гіпоксії замкненого простору. Попереднєвведення вітамінів групи В, зокрема В 1, В 2, РР, В 6, С, різним чином модифікувалипорушення метаболізму.Activity of aminotransferases and lactatdehydrogenase in the organs of ratswith hypoxia OF closed spaceGilovich L.V., Kovalevska A.O., Ozherelyeva K.Y., Tomachinska V.S.The goal of the work was to determine the effect of hypoxia of closed space onactivity of aminotransferases and lactatdehydrogenase in the organs of rats. Hypoxiaof closed space significantly changed activity of enzymes which were studied.Injection of some B vitamins variously modified activity of this enzymes.СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ОРИЕНТИРОВОЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОГО ПОВЕДЕНИЯ КРЫС ЛИНИЙ WISTAR, SHRИ WAG/CPBЗаморская Т.М., Плотникова Л.Н.Институт физиологии им. А.А. Богомольца, Киев, УкраинаE-mail: tanya_ztm@ukr.netТест «открытое поле» используется для изучения реакции тревоги иисследовательского поведения у животных. При тестировании выявляютсяразличия в характере двигательной активности и эмоциональности у крыс.Цель работы – изучить двигательную, исследовательскую и эмоциональнуюактивность у крыс линий Wistar, SHR и WAG/CPB в тесте «открытое поле».Исследования проведены на 30 крысах-самцах массой 200±50 г. линии Wistar,SHR (линия гипертонических крыс) и WAG/CPB (крысы эпилептическойлинии). Животные были получены из вивария Института физиологии им. А.А.Богомольца НАН Украины. Установка представляла собой квадратную площадкуразмерами 100х100 см с бортиками высотой 40 см. Животное помещали в центркамеры, в течение 3 минут регистрировали следующие показатели: количествопересеченных квадратов (центральных и периферических), вертикальных стоек170

Mechanisms of animal vital functionsи дефекации. Статистическую обработку результатов выполняли в программеOriginPro 7,5.Исследование поведенческих реакций в тесте «открытое поле» показало, чтообщая двигательная активность (сумма пересеченных квадратов и количествостоек на задних лапах) у крыс линии Wistar и SHR была почти одинаковой исоставляла 54,9±8,8 и 50,2±5,1 соответственно, в то время как у животных линииWAG/CPB возросла на 71% (р

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Отримані нами результати свідчать про те, що загальний вміст ліпідів унирках коливався в межах від 1,92±0,14 г% у птиці 30-добового віку до 6,76±0,07г% у 150-добових курчат. Концентрація ліпідів починаючи з 120-добового вікубула в середньому в 2 рази більшою, ніж в перші 90 днів.Дослідженнями було встановлено, що відносний рівень фосфоліпідів нироку 6-добовому віці становив 33,68±0,81 % з поступовим його зниженням у90-добовому віці до 21,57±0,21 % (р

Mechanisms of animal vital functionsшкільний навчальний матеріал на високому рівні (7,89 %), 13 дітей на достатньому(34,23 %) та 5 дітей на середньому рівні (13,16). Друге місце посідають дітифлегматики,які у 31,57 % випадків навчаються добре: 1 дитина (2,63 %) маєвисокий рівень знань, 7 дітей (18,42 %) достатній рівень знань та 4 дитини(10,52 %) середній рівень знань. Наступну сходинку займають діти з холеричнимтипом темпераменту, в яких хороші знання виявлені у 5 дітей – 2 дитини (5,25%) з достатнім та 3 дитини (7,89 %) з середнім рівнем знань; учнів-холериків звисоким рівнем знань немає. Початкового рівня знань немає ні в одного учня.Дослідження, що проводилися з метою відповісти на питання, чи існуєзалежність між рівнем інтелектуальних здібностей і типом темпераменту,показали, що особи, які мають різний темперамент, виявляють і різні рівнірозумових здібностей. Це обумовлено тим, що особливості темпераменту,звичайно ж, позначаються і на власне розумовій праці: у таких характеристиках,як швидкість розумових операцій, стійкість і переключення уваги, динаміка«втягування в роботу», та чи інша ступінь нервового напруження абостомлюваності . Однак властивості темпераменту, надаючи своєрідність манері,стилю діяльності, не визначають самих розумових можливостей людини.Особливості темпераменту зумовлюють шляхи і способи роботи, але не рівеньдосягнень. Враховуючи індивідуальні особливості темпераменту учнів, не слідзастосовувати заходи педагогічного впливу його слабким сторонам, потрібнорозвивати його позитивні якості.Temperament and learning activities of pupilsKomar O.V.Learning activity of pupils requires not only a certain level of knowledge andlevel of mental, emotional and volitional development of children, but there arecertain typological characteristics of the nervous system, and hence temperament.ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА ЛАГОВИН НА ПРОЦЕСС СВЕРТЫВАНИЯКРОВИ, В ОПЫТАХ IN VITROКузиев Ш.Н. 1 , Далимова С.Н. 1 , Далимов Д.Н. 2 , Жамолова Н.З. 1 , Выпова Н.Л. 21Национальный Университет Узбекистана им. М. Улугбека2Институт Биоорганической химии им. А.С. Садыкова АН РузE-mail: Kuziyev.Sherali@mail.ruКровотечение является угрожающим и наиболее опасным спутником многихранений, повреждений и заболеваний. В последние годы было показано, чтонарушение свертывания крови и сопряженные с ним патологические процессыиграют значительную роль в развитии основных болезней человекаВ лаборатории полифенолов Института биоорганической химми АН РУзсоздан ряд препаратов на основе лагохилина для внутривенного применения.Целью данного исследования явилось изучение возможного механизмагемостатического действия на кровь кроликов препаратов ДМХ1 и ДМХ2 принепосредственном контакте с ней.173

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Об общей направленности изменения процесса свертывания под действиемпрепаратов ДМХ1 и ДМХ2 судили по записям тромбоэластограмм проведеннымна Тромб-2. Препараты исследовали в 1,0; 0,1; 0,01; и 0,001% концентрациях.Полученные данные обрабатывали статистически.Проведенные исследования показали, что 1% растворы препаратовоказывали слабое действие на процесс свертывания крови, во всех другихконцентрациях наблюдали сокращения показателей тромбоэластограм в1,5-2 раза по отношению к контролю. Наибольший эффект проявлялся вконцентрации 0,001% концентрациях, где показатель R сократился с 20±1,5 до10±1,5 и 6,5±0,4мм, R/K- c 2, до 1,5 и 1,3, а индекс гиперкоагуляции Сi с 3,4±0,2до 5,8± 0,2и 8,0±0,4.На основе полученных данных можно сделать следующие выводы:1. В опытах in vitro препараты ДМХ1 и ДМХ2 в 1% концентрации не влиялиили недостоверно понижали свертывания крови, а в малых концентрациях (0,1-0,0001%) повышали свертываемость крови.2. Механизм гемостатического действия препаратов в опытах in vitroзаключается в активации I и II фазы свертывания крови, то есть они оказываютвлияние на тромбопластино - и тромбинообразование.3. Наиболее выраженное гемостатическое действие проявлял препарат ДХМ2.The influence of the preparation lagovin on process of rolling up shelters in invitro experimentsКuziyev Sh.N., Dalimova S.N., Dalimov D.N., Jamolova N.Z., Vipova N.L.The Study of the possible mechanism hemostatic actions preparation DMX1and DMX2 has allowed to show that experience in vitro preparations DMX1 andDMX2 did not affect or unauthentic lowered the rolling ups shelters, but in smallconcentration raised coagulability shelters. Possible that mechanism hemostypticactions preparation is concluded in activations I and II phases of the rolling upshelters. The most expressing hemostyptic action shown the preparation DMX2.ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТОВ ДМХ1 И ДМХ2 НА КРОВЬ И ПЛАЗМУКРОЛИКОВ В ОПЫТАХ IN VITROКузиев Ш.Н. 1 , Далимова С.Н. 1 , Далимов Д.Н. 2 , Юнусова М.Х. 1 , ВыповаН.Л. 2 , Умарова Г.Б. 11Национальный Университет Узбекистана им. М. Улугбека2Институт Биоорганической химии им. А.С. Садыкова АН РузE-mail: Kuziyev.Sherali@mail.ruПоиск веществ, для экстренной остановки кровотечения различнойэтиологии, остро необходим для современной медицины, т.к. система гемостазаодна из первых реагирует на любое вмешательство в организм человека и являетсяодной из причин гибели человека при не своевременной её нормализации.В лаборатории полифенолов Института биоорганической химми АН РУзсоздан ряд препаратов на основе лагохилина для внутривенного применения.174

Mechanisms of animal vital functionsЦелью данного исследования явилось выяснение способностипрепаратов ДМХ1 и ДМХ2 стимулировать процесс свертывания крови принепосредственном контакте с ней и изучение возможного механизма ихгемостатического действия на кровь и плазму кроликов.Для достижения поставленной цели препараты исследовали в 1,0; 0,1;0,01; 0,001 и 0,0001% концентрациях. О влиянии препарата на кровь и плазмукроликов судили по времени свертывания крови (Ли-Уайт), рекальцификацииплазмы и влиянию препарата на цитратную плазму без добавления хлористогокальция. Полученные данные обрабатывали статистически.Проведенные исследования показали, что при добавлении к 1мл крови0,1мл физиологического раствора хлорида натрия, время свертывания кровисоставило 240±12сек. Замена физ. раствора 0,001% раствором препарата ДМХ1приводит к сокращению времени свертывания крови. Действие препаратаДМХ2 было более эффективно и составило 36-67 %.Для определения времени свертывания цитратной плазмы к 0,2 мл плазмыдобавляли по 0,2 мл каждого из растворов препаратов ДМХ1 и ДМХ2. Наиболееэффективными оказались концентрации 0,1% где время образования сгусткасоставило соответственно 40 и 17,5 секунды.Проведенные эксперименты в пробирках с цитратной плазмой и цельнойкровью показали, что препараты ДМХ1 и ДМХ2 обладает отчетливовыраженным коагулирующим действием, как на кровь, так и на плазму кроликов.Более выраженное действие препаратов проявляется при наличии хлористогокальция. Наиболее эффективным оказался препарат ДХМ2, который в 1,5-2раза быстрее сокращал время образования сгустков.Influence preparation DMX1 and DMX2 on blood and plasma of rabbits in invitro experimentsКuziyev Sh.N., Dalimova S.N., Dalimov D.N., Yunusova M.X., Vipova N.L.,Umarova G.B.The Clarification to abilities preparation DMX1 and DMX2 to stimulate theprocess of the rolling up shelters shown that these preparations possesses distinctlyexpressed coagulation action, both on blood, and on plasma rabbit. The moreexpressing action preparation reveals itself at presence of the calcium chloride. Themost efficient turned out to be the preparation DMX2, which in 1,5-2 times quickershortened time of the formation clot.ПОКАЗАТЕЛИ ОБМЕНА БЕЛКОВ У КРЫС ПРИ УПОТРЕБЛЕНИИ ВПИТАНИИ ГЕННОМОДИФИЦИРОВАННОЙ СОИКука А.С., Басик К.Д.Харьковский национальный медицинский университет, Харьков, УкраинаE-mail: anastaisha-kuka@mail.ruИспользование в питании ГМ-продуктов – свершившийся факт. Однако,безопасность их применения по-прежнему является предметом дискуссий.175

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Сведенья, которые имеются в литературе, противоречивы. О влиянии ГМпродуктовна обмен веществ животных и человека практически ничего неизвестно. Целью нашей работы явилось изучение особенностей белковогообмена у крыс при использовании в их питании ГМ-сои.Эксперименты проведены на 3-х месячных крысах – самцах линииВистар. Животные разделены на 3 группы: 1) контрольная, находившаяся настандартном рационе питания, 2) крысы, получавшие на базе стандартногопитания немодифицированную сою в количестве , покрывавшем 50%потребности в белке, 3) крысы, получавшие часть рациона (50% суточнойпотребности в белке) в виде генномодифицированной сои (сорта «RoundupReady», содержащий трансгены cp4epsps и нерегуляторные элементы –промотер Е355, термистор NOS). Определяли содержание белковых фракцийметодом электрофореза в ПАГе, мочевины, общего белка. Установлено, что2-месячное питание ГМ-продуктами приводит к повышению содержаниянизкомолекулярных белков (14000 ДА), до 5 % против 2 % в группе,употребляющих сою, и 1,2 % в контрольной, при содержании мочевины иобщего белка на уровне контрольной группы. Пяти месячное употреблениеГМ- сои приводит к появлению новой фракции высокомолекулярных белков –110000 ДА ( 2.65% ), увеличению содержания белков с молекулярной массой74000 – 51000 ДА, снижению процентного содержания белков с молекулярноймассы 93000 – 88000 ДА, повышению содержания мочевины, при уровнеобщего белка, соответствующем животным контрольной группы. У животных,получавших немодифицированную сою 5 месяцев, достоверных отличий визучаемых показателях с контрольной группой не выявлено. Полученныерезультаты позволяют сделать вывод об активации обмена белков и измененииих спектра в сыворотке крови под влиянием ГМ – продуктов.The indicators of protein metabolism in rats while using genetically modifiedsoya beans in foodKuka A.S., Basik K.D.The aim of our work is to study the particularities of protein metabolism in ratswhile using genetically modified soya beans in their food. . The obtained results permitto draw a conclusion about the activation of protein metabolism and the alteration oftheir spectrum in blood serum under the influence of genetically modified products.ГОРМОНАЛЬНАЯ РЕГУЛЯЦИЯ ПОЛОВОЙ ФУНКЦИИВ ЭКСПЕРИМЕНТЕ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ В ПИЩУГЕННОМОДИФИЦИРОВАННОЙ СОИКукушкина М.Ю.Харьковский Национальный Медицинский Университет, Харьков, УкраинаE-mail: Grapee@yandex.ruГенномодифицированные организмы растительного происхождения внастоящие время все шире используются в качестве пищи животных и человека,176

Mechanisms of animal vital functionsоднако безопасность их применения не доказана. В ряде экспериментальныхработ, проведенных в разных странах, показано, что употребление крысамигенномодифицированных продуктов ( ГМ-продуктов) приводит к бесплодию,однако, особенности содержания гонадотропных и половых гормонов припитании крыс ГМ- продуктами не изучены.Целью нашего исследования являлось изучение содержания половыхи гонадотропных гормонов у самок крыс при использовании в питаниигенномодифицированной сои ( ГМ-сои).Для проведения эксперимента было сформировано 3 группы 3-месячныхкрыс- самок линии Вистор: 1) контрольная– получавших стандартный рацион;2) крысы, получавшие на базе стандартного рациона немодифицированную союсорта «Рядова» в количестве, покрывающем 50% потребности в белках; 3) крысы,получавшие на базе стандартного питания ГМ-сою сорта «Roundup Ready» вколичестве, покрывающем 50% суточной потребности в белках. Экспериментпродолжался 5 месяцев. Для биохимических исследований использовалисыворотку крови. Определяли содержание фоликулстимулирующего (ФСГ),лютеинизирующего (ЛГ) гормонов, эстрадиола, прогестерона. Гормоныопределяли иммуноферментными методами. Из всех исследованныхяичниковых и гипофизарных гормонов наблюдали изменение концентрациитолько эстрадиола и ФСГ у животных, получавших в питание ГМ-сою,наличие в пище немодифированной сои не ведет к изменению концентрацииэтих гормонов. У животных, получавших в питание ГМ-сою, наблюдаетсядостоверное снижение уровня эстрадиола (7,34±0,62 пм/мл против 12,75±3,25лм/мл в контрольной группе) при достоверном повышении концентрации ФСГ(44,68±3,25 пм/мл против 32,47±2,55 в контольной группе), что указывает на« скомпроментированность» яичников, на уменьшение морфофункциональнойактивности гранулез яичниковых фолликулов и, в связи с этим, гипофизарнуюстимуляцию этой функции яичников без достижения нормального уровняэстродиоло-продукции. Гистологическое исследование ячников самок показало,что питание ГМ-соей стимулирует образование многочисленных белых тел изпрекративших развитие растущих фолликулов и развитие склероза яичника.Hormonal regulation of sexual function in experiments using geneticallymodified soybean in foodKukushkina M.The purpose of our study was to examine the content of sex and gonadotropichormones in female rats by using genetically modified soy in the diet, to determine asignificant decrease of estradiol levels while increasing the concentration of folliclestimulatinghormone that indicates a decrease of the morphofunctional activity ofgranuloses of the ovarian follicles.177

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ВМІСТ ТІАМІНУ ТА ЙОГО МЕТАБОЛІТІВ В ОРГАНАХ ЩУРІВ ІЗГІПОКСІЄЮ ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУЛимар Н.О., Іщенко В.М., Чернадчук С.С.Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: chuk32@yandex.ruТіамін є одним з найважливіших вітамінів, функції фосфорильованих формякого добре вивчені.На кафедрі біохімії Одеського національного університету іменіІ.І. Мечникова протягом останніх 30 років вивчається біохімічна рольосновних катаболітів тіаміну - тіохрому і 4-метил-5β-оксиетилтіазолу.Всупереч встановленим уявленням про те, що ці катаболіти є біохімічнимбаластом, призначеним для виведення з організму, було встановлено, що ціречовини і, особливо, тіохром, є регуляторами активності багатьох ферментів.Крім того, було встановлено, що швидкість катаболізму тіаміну багато вчому залежить від стану тканини, від наявності в ній патологічних змін.При різних патологічних процесах вже давно встановлена досить сильназалежність живого організму від наявності вітамінів, зокрема тіаміну. Однакособливості катаболізму вітамінів в тканинах при гіпоксії замкнутого просторумайже не вивчені.Метою роботи було визначити співвідношення метаболітів тіаміну втканинах щурів при гіпоксії замкнутого простору.Дослідження проводили на безпородних статевозрілих щурах-самцяхмасою 150-200 г, вирощених в умовах віварію при вільному доступі до їжі іводи, а також природному чергуванні добової освітленості. Утримання тварині проведення експериментів проводили у відповідності з міжнароднимиправилами «Guide for the Care and Use of Laboratory Animals». У роботівикористовували експериментальну модель гіпоксії замкнутого простору.Вміст тіаміну та його метаболітів визначали в тканинах мозку, печінки танирок.В результаті роботи було виявлено, що в тканинах контрольної групи щурівпереважною формою є тіамінфосфати. За рівнем цих сполук на першому місцістоїть печінка (0,63 мкг\г тканини), потім слідують нирки (0,470 мкг\г тканини)і мозок (0,060 мкг\г тканини). У тканинах печінки і нирок на другому місціза змістом знаходився тіохром (0,290 мкг\г тканини і 0,150 мкг\ г тканини,відповідно), а в мозку - 4-метил-5β-оксіетилтіазол (0,035 мкг\ г тканини).В умовах гіпоксії замкнутого простору в тканинах мозку, нами булозареєстровано достовірне зниження вільного тіаміну на 50%, 4-метил-5βоксіетилтіазолуна 43%, тіамінфосфатів на 50% та значне підвищення тіохрому(більш ніж на 200%), по відношенню до показників контрольної групи тварин.При гіпоксії в тканинах печінки нами було зареєстровано достовірнезбільшення тіохрому (на 55%) та тіамінфосфатів (на 38%).В тканинах нирок ми не спостерігали достовірних змін рівня тіаміну та йогометаболітів по відношенню до показників контрольної групи щурів.178

Mechanisms of animal vital functionsContents of thiamine and its metabolites in rat organs under closed space hypoxiaLymar N.A., Ichenko V.M., Chernadchuk S.S.The content of thiamine and its catabolites in the tissues of rats during hypoxia ofclosed space. Found that during hypoxia in the tissues of the brain decreased levelsof free thiamine, 4-methyl-5-β-oksietiltiazola and heightened tiohroma, in the liver -significantly increased the level and tiohroma tiaminfosfatov.СТАН СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ТКАНИНАХНИРОК МОЛОДНЯКУ КУРЕЙ-НЕСУЧОК В ОНТОГЕНЕЗІЛісна Б.Б., Кисців В.О., Сірко Я.М., Галущак Л.І., Кирилів Б.Я.Інститут біології тварин НААН, Львів, УкраїнаE-mail: lab_poultry@ukr.netВ організмі птахів постійно відбувається окисненя поліненасичених жирнихкислот, які входять до складу фосфоліпідів біологічних мембран. Збільшенняконцентрації та накопичення в організмі продуктів ліпопероксидації,які володіють високою реакційною спроможністю та можуть чинитисистемну пошкоджуючу дію на клітину обмежуються активністю системиантиоксидантного захисту, або природними антиоксидантами.У процесі онтогенетичного розвитку птахів існують, так звані критичніперіоди, які характеризуються пригніченням метаболічних процесів у їхорганізмі, виснаженням резервів системи антиоксидантного захисту. Тому,метою нашої роботи було вивчити стан антиоксидантної системи курей укритичні періоди їх росту і розвитку.У результаті досліджень, встановлено, що вміст гідропероксидів ліпідів удосліджуваних тканинах нирок курчат був найвищим у першу добу їхньогожиття, а далі в процесі росту знижувався аж до 60-добововго віку. Високийвміст продуктів пероксидації ліпідів у добових курчат зумовлений стресом таадаптацією організму до нового середовища.Починаючи з 90-добового віку відбувається значне зростання концентраціїгідроперекисів ліпідів у тканинах нирках. Саме в цей період рівень обмінноїенергії та жиру у раціоні знижується, внаслідок чого відбувається вивільненняжирних кислот з організму для їх подальшого окиснення, щоб поповнитизапаси метаболічної енергії.У тканинах нирок максимальна концентрація ТБК-активних продуктівбула на 30 добу і становила 12,00±0,73 нМоль/мг і поступово знижувалась до120-добового віку. Це пов’язано з тим, що нирки особливо інтенсивно ростуть уперіод з 14 до 21доби життя курчат. Менш інтенсивний, але посилений перебігпроцесів нефрогенезу відбувається до 45-добового віку птиці.Виходячи з отриманих даних бажано введення природних антиоксидантівдля корекції системи антиоксидантного захисту в процесі інтенсивного ростукурчат починаючи з 30 до 120 добового віку.179

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Antioxidant status of the tissues in the kidneys of young hens in ontogenyLisna B.B., Kystsiv V.O., Sirko Ya.M., Galushchak L.I., Kyryliv L.I.It was established that the level of lipid hydroperoxides in the target tissuesof chickens depends on the content of total lipids and triacylglycerols, andTBA-active products - from the amount of total lipids and non esterified fattyacid. The highest concentration of TBA-active products was in the kidney of30-day-old chicks.ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ШВИДКОГО ФАРМАКОЛОГІЧНОГОКІНДЛІНГУ У ЩУРІВМаєвська М.В., Денисенко О.ВОдеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: tarna91@mail.ruНа сьогоднішній день одним із актуальних питань експериментальноїепілептології є створення нових моделей, які дозволять вивчати механізмирозвитку як патологічних, так і компенсаторних систем при поступовійгенералізації епілептиформної активності (ЕпА). Метою даного дослідженнябуло вивчення ЕЕГ-активності лобної кори (ЛК), вентрального гіпокампу (ВГп)і медіодарсального таламусу (МТ) при формуванні швидкого коразоловогокіндлінгу у щурів.Експериментальна частина роботи була виконана на 25 самцях білихнелінійних щурів масою 180 - 250 г. Стереотаксичну імплантацію електродівв ЛК великих півкуль, у ВГп та МТ проводили згідно з атласом Paxinos G. таWatson C. (2007). ЕЕГ-активність реєстрували протягом 40 хв до і 5 - 6 год післяпочатку формування кіндлінгу. Моделювання швидкого фармакологічногокіндлінгу проводили за допомогою коразолу (пентилентетразол, «Sigma»,США). Сумарна доза конвульсанту, яку одержували щури в експерименті неперевищувала 85 мг/кг. Перша доза коразола (К) складала 25 мг/кг, послідуючі- 10 мг/кг. Коразол припиняли вводити, коли у тварин реєстрували розвитокгенералізованих клоніко-тонічних судом. У першій групі (n = 10) К вводиликожні 10 хв, у другій (n = 10) – кожні 20 хв.Послідовність подій на ЕЕГ при моделюванні швидкого фармакологічногокіндлінгу відрізнялись від активності, яка реєструється при розвиткутипового кіндлінгу. У більшості тварин після перших ін’єкцій К під часрозитку несудомного початкового періоду відразу відбувалось формуваннясинхронізованих коркових та таламічних комплексів спайк-хвильової активності,які є характерним корелятом генералізованої ЕпА. Після 4 – 5 ін'єкції К і в 1,і в 2 групах спостерігали перетворення класичних спайк-хвильових розрядів втривалі високочастотні комплекси високоамплітудних спайкових та хвильовихрозрядів. Частота генерації спайк-хвильових розрядів досягала 7 - 9 за хвилину, атривалість – 6,83±3,71 та 5,73±1,37 с/хв, відповідно. Одночасно зростала частотавнутрішньокомплексної спайк-хвильової генерації (до 6 – 8 Гц) та амплітуда180

Mechanisms of animal vital functionsрозрядів. Після 6 - 8 ін'єкції К відбувалось значне зростання інтенсивності судомз формуванням високоамплітудних розрядів тривалістю до 40 – 50 с. Частотаспайк-хвильових комплексів за хвилину досягала 18,33 ± 7,37 та 16,22 ± 4,33, атривалість 23,15 ± 3,7 с/хв та 20,21 ± 2,43 с/хв відповідно. Розвиток генералізованихклоніко-тонічних судом відбувався у 80% та 70% щурів, відповідно.Таким чином, збільшення інтервалу введення К не призводило до значнихзмін у розвитку ЕпА. Характер генерації ЕпА відповідав генералізованому типуактивності. В жодному випадку не було виявлено розвитку корелятів фокальноїЕпА.Peculiarities of rapid pharmacological kindling of ratsMaevskaya M., Denisenko O.The aim of this research was studying of the EEG activity of the frontal cortexventral hippocampus and mediodorsal thalamus in the formation of rapid korazolkindling (K) of rats. The sequence of events in the EEG at modeling of the rapidpharmacological K was different from that recorded in the development of typicalK. Increasing the interval input Korazol did not lead to significant changes inthe development of epileptiform activity (EPA). Character of EPA generationcorresponded to generalized type of activity. In no case, development of correlates offokal EPA was detected.ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СТАНУ ШТУЧНОГОВУГЛЕКИСЛОТНОГО ГІПОБІОЗУ В ТВАРИННИЦТВІ ТАВЕТЕРИНАРІЇМорозова В.С. 1 , Бабич Л.В. 2 , Сисолятін С.В. 1 , Бойко В.В. 11Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ,Україна2Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Київ, УкраїнаE-mail: biohimik@ukr.netПри створенні стану штучного гіпобіозу для тварин визначальним факторомє поєднання використання гіпокси-гіперкапнічних газових середовищ призниженні температури тіла. Розроблені методи штучного створення гіпобіозувідкрило перспективи його використання в тваринництві та ветеринарії, а самеяк способу загального знеболювання, консервації клітин крові, вирішенняпитань, пов’язаних з продовженням термінів зберігання продукції тваринництва.Показано, що в стані штучного гіпобіозу тварини, зокрема щури, переносятьоперативні хірургічні втручання. В порівнянні з використанням традиційногозагального наркозу (хімічного) новий спосіб відзначається суттєвимиперевагами: рани майже не кровоточать, діяльність серця, легенів і нирок значнопригнічується, що дозволяє проводити операції практично без крововитрат.Застосування явища гіперкапнії в комбінації з гіпероксією, тобто насиченняводи сумішшю вуглекислотного газу і кисню (у співвідношенні 1:1), обумовлює181

Mechanisms of animal vital functionsсприймання тону музикантами та немузикантами за показниками когнітивнихвикликаних потенціалів (КВП). Обстежуваними були студенти, які закінчилимузичну школу і постійно вдосконалювали навички гри (музиканти; n=10),та ті, які ніколи не мали вокально-інструментальної практики (немузиканти;n=10). Стимулами були високі (2000 Гц; значимий сигнал) та низькі (1000 Гц;незначимий сигнал) тони, які подавалися як бінаурально, так і моноурально.Виявлено, що при лівосторонньому подаванні тону латентний період (ЛП)компоненту N2 у правій і лівій півкулях музикантів був коротшим порівняноз немузикантами. Можливо, це повязано з повільнішим впізнанням тону унемузикантів. При правосторонньму подаванні тону міжгрупові відмінностіЛП N2 й інших компонентів КВП не спостерігалися. У музикантів під часподавання тону у праве і ліве вухо відмічено подовження інтервалу когнітивнихкомпонентів N2-N3 та ЛП компоненту N3 в обох півкулях порівняно збінауральною стимуляцією. Ймовірно, це можна пояснити необхідністюбільш тривалого аналізу стимулу під час одностороннього подавання тону. Унемузикантів значуще подовження інтервалу N2-N3 та ЛП N3 в обох півкуляхвиявлялися лише при подаванні тону в праве вухо. У музикантів подаваннятону в праве вухо виявляло зростання міжпікових амплітуд N1-P2, P2-N2, P3-N3 як у правій, так і лівій півкулі у порівнянні з бінауральним подаванням,а також одностороннью стимуляцією лівого вуха. Можливо, це свідчитьпро переважання інформаційного потоку від правого вуха в музикантів.У немузикантів амплітуди компонентів КВП не відрізнялися при бі- тамоноуральному подаванні тону.Audio-modal cognitive event-releted potentials in musicians and non-musiciansduring bi- and monaural tone listeningOkhrey A.G., Kutsenko T.V., Makarchuk M.Yu.N3 component and N2-N3 interval is longer in musicians during monaural vs.binaural stimulation. Non-musicians showed similar latency increase only in a caseof right-sided stimulation. N1-P2, P2-N2, P3-N3 amplitudes are increased in bothhemispheres only in musicians group during right-sided vs. binaural and left-sidedstimulation.МОЛІБДАТ НАТРІЮ МОДИФІКУЄ ПЕРЕБІГ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНИХПРОЦЕСІВ У ПЛОДОВОЇ МУШКИ DROSOPHILA MELANOGASTERПерхулин Н.В., Ровенко Б.М.Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, УкраїнаЕ-mail: nataliaperkhulyn@gmail.comЗміна редокс-статусу є основою регуляції багатьох функцій клітин.Неорганічні йони, зокрема, йони перехідних металів, в тому числі і молібдену,здатні впливати на окисно-відновні процеси в клітинах, і таким чином183

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013регулювати клітинні функції. У зв’язку з цим метою даної роботи було з’ясувативплив молібдату натрію на перебіг вільнорадикальних процесів у плодовоїмушки D. melanogaster.Особини D. melanogaster лінії w 1118 вирощували на агаризованомуекспериментальному живильному середовищі, яке містило 5% сухих дріжджів,5% сахарози, 1% агар-агару та 0,2% ніпагіну. Молібдат натрію додавали вживильне середовище в концентраціях 0,025 мМ, 0,5 мМ і 10 мМ. Контрольнесередовище не містило молібдату натрію.Молібдат натрію у концентрації 0,5 і 10 мМ призводив до достовірногозниження на 19 та 23% відповідно вмісту карбонільних груп білків у самців,але у самок, навпаки, вміст карбонільних груп білків був на 18 і 25% відповідновищим відносно контролю. Вміст пероксидів ліпідів у самок, які споживалисередовище з молібдатом натрію у найвищій з обраних концентрацій, бувдостовірно нижчий на 32%. У самців 0,025 мМ молібдат натрію достовірнознижував вміст пероксидів ліпідів відносно відповідних значень у контрольноїгрупи на 24%. Молібдат натрію у найвищій з обраних концентрацій призводивдо достовірного зниження вмісту білкових тіольних груп у самців та самокприблизно на 15%. Активність супероксиддисмутази за всіх обранихконцентрацій молібдату натрію була достовірно вищою в середньому на 47% усамців, але у самок достовірно не відрізнялася від контролю.Таким чином, отримані результати дають підстави припускати, щомолібдат натрію, який є компонентом дієти личинок, модифікує перебігвільнорадикальних процесів залежно від статі плодової мушки.Sodium molybdate modifies the perturbation of free radical processes in fruit flyDrosophila melanogasterPerkhulyn N.V., Rovenko B.M.The perturbation of free radical processes in Drosophila melanogaster has beenstudied under subjection of fruit fly larvae to oral intake of sodium molybdate indifferent concentrations. Sex-dependent modifications of free radical processes infruit flies subjected to peroral intake of sodium molybdate were found.ВМІСТ ФЛАВІНІВ У ТКАНИНАХ ЩУРІВ ЗА ГІПОКСІЄЮЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУПетров А.С., Пахоменко В. В., Козловска Н. Ю.Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: Nata_1504@ukr.net, vikusya-92@inbox.ruУ самому загальному виді гіпоксію можна визначити як стан клітини(органа, організму в цілому), що розвивається при невідповідності продукціїенергії в ході окисного фосфорилювання енергетичним потребам клітини.Дефіцит АТФ призводить до якісно однотипних метаболичних і структурнихзрушень у різних органах і тканинах.184

Mechanisms of animal vital functionsУ дослід брали статевозрілих нелінійних білих щурів із середньою масою200 г. Тварин розподіляли на дві групи: дослідну і контрольну. Всього було вексперименті 20 щурів. У якості моделі гіпоксичних умов нами була обранамодель гіпоксії замкненого простору, яка широко використовується прискринінгі нових потенційних фармагентів у плані вивчення їх антигіпоксичноїзахисної дії (Чупахина, 2000) .Після агонального вдиху щурів декапітували і тканини органів (печінці,мозку, нирок) обробляли до визначення загальної кількості флавінів.У всіх досліджуваних тканинах органів контрольних тварин співвідношенняфлавінових фракцій було практично однаково, але процентний вміст ФАД - в 2рази більше, чим (РФ + ФМН).В умовах гіпоксії замкненого простору відзначене зниження загальної фракціїфлавінів у всіх досліджуваних тканинах – на 20%. Причому, більшою міроюзнижувалася фракція ФАД, а фракція (РФ + ФМН) – практично не змінювалася.У тканинах вітамін B 2утримується переважно у вигляді ФАД, тому змінацього показника особливо важливо, тому що воно відбиває роботу великоїкількості окисно-відновних ферментів.ОЦІНКА ГРУНТІВ ПРИБЕРЕЖНОЇ ЗОНИ ОЗЕРА КРИВЕ МЕТОДОМБІОТЕСТУВАННЯПобережський О. І., Семенова О. О., Санду О. Ю.Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: masterkristi@ramvler.ruОзеро Криве, що відноситься до придунайських озер, є одним з прикладівнегативного антропогенного впливу на природні екосистеми. Дослідженняякості ґрунтів цього озера досі ніхто ще не проводив.Результатами наших дослідів по вивченню впливу екстрактів ґрунтів,відібраних в прибережної зоні оз. Криве влітку та восени 2009 р. на размноженнятест - об`єкту встановлена наявність забруднювачів, що вимиваючись з ґрунтівпотоками води можуть здійснювати негативний вплив на розвиток первиннихпродуцентів. Як відомо первинні продуценти, до яких відноситься тест-об`єкт,що був використаний для дослідів, складають важливішу ланку в трофічнихланцюгах прісних водойм. Порушення трофічних ланцюгів можуть викликатинеоборотні зміни у екосистемах.Нашими дослідами встановлено, що токсичні для процесів репродукціїречовини знаходилися у різних частинах озера на протязі двох сезонів - вліткута взимку. Влітку 2009 р. в ґрунтах прибережної зони оз. Криве,відібраниху верхів`ях,та особливо у середній – частині та пониззі була встановленанаявність забруднювачів, токсичних для процесів репродукції Ch. vulgaris. Вґрунтах прибережної зони оз. Криве, відібраних у середній частині містилисязабруднювачів,що мали гостротоксичну дію на репродукцію Ch. vulgaris.В дослідних варіантах з концентрацією 50,0 г·л -1 по результатам дослідучисельність клітин тест - об`єкту складала 43,56 % від контрольних значень.185

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Восени 2009 р. в ґрунтах прибережної зони оз. Криве, відібраних у пониззімістилися забруднювачі,що мали токсичну дію на процеси розмноження тест -об`єкту. У ґрунтах відібраних в середній частині озера встановлена наявністьречовин, що були стимуляторами процесів репродукції Ch. vulgaris.Результати наших досліджень свідчать, що екосистема оз. Криве знаходитьсяу незадовільному стані та потребує постійних мониторінгових досліджень.Estimation of soils of off-shore area of lake Kryve by method of biotestingPoberezhskiy O. I., Semenova O. O., Sandy O. J.By the methods of biotesting accepted in general lines, it is set that in summer in2009 in soils of off-shore area oz. Kryve, selected in riverheads, and especially, inmiddle – part and lower reaches there was the set presence of zabrudnyuvachiv, toxicfor the processes of reproduction of Ch. vulgaris. In soils, selected in middle part,contained zabrudnyuvachiv which had gostrotoksichnu operate on reproduction ofCh. vulgaris. It is rotined that in autumn in 2009 in soils of off-shore area oz. Kryve,selected in lower reaches, there were zabrudnyuvachi which had the toxic operatingon the processes of reproduction test - to the object. In soils selected in middle partof lake there is the set presence of matters which were stimulyatorami of processesof reproduction of Ch. vulgaris.ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ДОННИХ ВІДКЛАДЕНЬ ПРИБЕРЕЖНОЇЗОНИ ОЗЕРА ЛУНГ В 2011 Р. МЕТОДОМ БІОТЕСТУВАННЯПобережський О. І., Семенова О. О.Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: masterkristi@ramvler.ruУ теперішній час донні відкладення практично всіх водойм забрудненірізними сполуками: органічними, неорганічними та біогенними. Відомо, щодонні відкладення володіють кумулятивними здібностями можуть накопичуватизабруднювачі, та тим самим забезпечувати якість води всього водоймища.Кафедрою гідробіології та загальної екології у 2008 р. вперше було розпочатодослідження якості донних відкладень придунайських озер, тому числі оз. Лунг,методом біотестування з використанням у якості тест - об`єкту одноклітиннихводоростей. Ці дослідження продовжуються до теперішнього часу.Встановлено, що взимку 2011 р. в донних відкладень, відібраних в пониззіоз. Лунг результатами експериментів встановлена наявність забруднювачів,екстракти яких мали токсичний вплив на розмноження тест - об’єкту (рис.3).В інших містах пробовідбору – районі насосної станції та у верхів`ях озерав ґрунтах не містилися забруднюючі речовини, що пригнічували процесирозмноження Ch. vulgaris, а навпаки стимулювали її репродукцію, Особливоу центральній частині озера (в районі насосної станції). Вочевидь, наявністьзабруднювачів, що стимулювали зростання чисельності клітин Ch. vulgarisзумовлена роботою насосної станції. Робота насосної станції сприяє186

Mechanisms of animal vital functionsзмішуванню шарів ґрунту з різних глибин, та підняттю біогенних речовин доповерхні.Навесні 2011 р. в донних відкладеннях озера, відібраних вверхів`ях,центральній частині озера (районі насосної станції) та у пониззівстановлена наявність забруднюючих речовин, що значно стимулювалирепродукцію тест - об`єкту. Вочевидь, це біогени, що попадають в озеро навесніз суспільного пасовища, а також з дачних ділянок та дренажних каналів, змінеральною водою що прорізають землі прилеглі до озера.Отримані данні свідчать, що забруднюючі речовини, що містяться у доннихвідкладеннях, безумовно, мають вплив на екосистему озера, що являєтьсянайбільшим водним простором заповідника «Лунг».Description of quality of the ground deposits of off-shore area of lake of Lung in2011 by the method of biotestingPoberezhskiy O. I., Semenova O. O.By the methods of biotesting accepted in general lines, it is set that in winter in2011 in the ground soils of lower reaches of lake there were contaminents extracts ofwhich, had a toxic influence on reproduction test - to the object, unlike soils, selectedin a middle and riverheads of lake. It is rotined that in spring in 2011 in the groundsoils, selected in lower reaches, to the middle of lake (district of the pumping station)and, especially in the riverheads of lake there were zabrudnyuvachi the extracts ofwhich had a considerable stimulant influence on reproduction of Ch. vulgaris.ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ БИЧКА КРУГЛЯКА(NEOGOBIUS MELANOSTOMUS (PALLAS, 1814)) ЗА РІЗНОГОЙОННОГО СКЛАДУ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩАПустовгар В.П., Худіяш Ю.М., Красюк Ю.М.Інститут гідробіології НАН України, Київ, УкраїнаE-mail:j-krasyuk@ukr.netАктивність проходження фізіолого-біохімічних процесів в організмі рибзалежить від впливу чисельної низки екологічних чинників навколишньогосередовища, одним із яких є йонний склад води. Посилення антропогенногонавантаження на водні екосистеми (зарегулювання річок, створення водосховищі водних каналів) призвело до підвищення мінералізації водного середовища.Ці зміни викликали значні порушення біологічної рівноваги в біотопах, до якихможна віднести вселення нових видів риб. Одним із представників є бичоккругляк (Neogobius melanostomus (Pallas, 1814)), який належить до понтокаспійськоїіхтіофауни (Ткаченко, Заброда, 2012; Фролова, 2009).Відомо, щопристосування риб-вселенеців до нових місць існування відбувається за рахунокперебудови фізіологічних процесів (де достатньо значна роль відводитьсяосморегуляції), в результаті чого в організмі змінюється інтенсивність обмінуречовин (Гинецинский, 1964; Магей, Комов, 1983). Тому метою досліджень було187

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013порівняння морфологічних і біохімічних показників бичка кругляка з Чорногоморя і Київського водосховища, що суггєво відрізняються за йонним складомводного середовища. В результаті досліджень було встановлено, що риби зЧорного моря мали більшу масу (на 43%), довжину і висоту тіла (в середньомуна 15%) порівняно з особинами Київського водосховища. Зокрема, отриманідані підтверджуються коефіцієнтом вгодованості по Кларку. Так, відмічено, щоу бичків кругляка з Чорного моря даний показник значно вищий (на 12 %), ніжз Київського водосховища. Це може свідчити про достатньо сприятливі умовиживлення та відсутність значних енергетичних витрат організмом на реагуваннящодо негативного впливу екологічних чинників водного середовища.Слід зазначити, що гідрохімічний склад води історичних ареалів проживаннявідрізняється від показників води нових експансованих бичками круглякамісць. Для підтримання загального гомеостазу організм потребує значнихенерговитрат, що може забезпечуватись за рахунок таких енергозберігаючихречовин як загальних ліпідів і глікогену. Так, вміст ліпідів в тканинах печінкибичків з Чорного моря був вищим на 19%, ніж з Київського водосховища.Очевидно, внаслідок активного проходження осморегуляційних процесів ворганізмі бичків кругляка з Київського водосховища, відбувається інтенсивневикористання загальних ліпідів з тканин печінки на енерговитрати данихпроцесів. При цьому кількість глікогену в печінці бичків кругляка з Київськоговодосховища була вища на 20%, ніж з Чорного моря. Це, очевидно, можесвідчити про те, що за підвищеного проходження метаболізму, організм рибпотребує використання найбільш доступних енергозапасаючих речовин, якимє глікоген.Таким чином, результати наших досліджень свідчать про те, що умовиіснування для бичків кругляка в Київському водосховищі для них є неспецифічними. За низького вмісту солоності води, очевидно, відбуваєтьсяперебудова обмінних процесів в організмі риб, що призводить до збільшеннявуглеводневої фракції в тканинах печінки і зменшення ліпідної в печінці.Physiology and biochemical indexes of Neogobius melanostomus (Pallas, 1814)are at different of ionic composition of water environment.Pystovgar V.P., Hydiyash Yu.M., Krasyuk Yu.M.The results research showed increase mass, length and height of body ofNeogobius of melanostomus from the Black sea comparatively with the fishes of theKyiv’s reservoir.This type of fishes can adapt to the new places of existence condition of exchangeprocesses in an organism. At the action of low content of salinity of water of theKyiv’s reservoir in the liver of Neogobius melanostomus increased hydrocarbonfaction and decreased lipid faction.188

Mechanisms of animal vital functionsМЕХАНІЗМ НЕЙРОТОКСИЧНОСТІ ФОСФОРОРГАНІЧНИХСПОЛУК: РОЛЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУРосаловський В.П., Грабовська С.В., Федяков Р.О., Салига Ю.Т.Інститут біології тварин НААН, Львів, УкраїнаE-mail: 911vova@gmail.comФосфорорганічні сполуки (ФОС) широко використовуються у сільськомугосподарстві та промисловості. Вони входять до складу багатьох пестицидів,пластифікаторів, компонентів лікарських препаратів, полімерних матеріалів.Основний механізм дії ФОС ґрунтується на пригніченні активностіхолінестерази – ензиму, що гідролізує ацетилхолін і відіграє важливу роль упроцесі синаптичної передачі нервового імпульсу в холінергічних синапсах.Проте, не всі ефекти ФОС можна пояснити антихолінестеразною дією. Ще однієюмішенню токсичної дії ФОС може бути система антиоксидантного захистуорганізму. За оксидативного стресу має місце пошкодження нейрональнихмембран токсичними вільними радикалами Оксигену і продуктами перекисногоокиснення ліпідів (ПОЛ), а це є одним з ключових механізмів загибелінервових клітин, разом з ексайтотоксичністю, мітохондріальною дисфункцією,гіперекспресією ранніх генів, дефіцитом нейротрофічних факторів, щоініціюють нейроапоптоз.Дослідження проводили на самцях білих лабораторних щурів лінії Вістар.У якості модельної ФОС використовували хлорпірифос фірми Sigma (серійнийномер 45395). Вплив хлорпірифосу на функціональний стан нервової системидослідних щурів оцінювали за допомогою тесту відкритого поля, Т-подібноголабіринту і водного тесту Морріса. У гострих експериментах на щурах,інтоксикованих хлорпірифосом у різних дозах у тварин відбирали кров ітканини різних відділів головного мозку (великі півкулі, гіпокамп, мозочок),у яких визначали холінестеразну активність, а також основні параметриензиматичної та неензиматичної складових системи антиоксидантного захисту.Отримані результати на основі оцінювання процесів ПОЛ, зокрема, череззміни вмісту ТБК-активних продуктів у плазмі крові та гомогенатах тканин, атакож змін активностей супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази іглутатіонпероксидази дозволяють стверджувати, що хлорпірифос токсично дієна нервову систему не лише шляхом інгібування ацетилхолінестерази, а й черезоксидативний стрес, який він достовірно викликає.The mechanism of neurotoxicity of organophosphorus compounds: role ofoxidative stressRosalovsky V., Hrabovska S., Fedyakov R., Salyha Y.Oxidative stress as a mechanism of organophosphorus compounds neurotoxicitywas studied. It was confirmed that chlorpyrifos neurotoxicity caused not only byinhibiting acetylcholinesterase but also by inducing the oxidative stress.189

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013L-ГЛУТАМІНОВА КИСЛОТА ЯК РЕГУЛЯТОР АНТИОКСИДАНТНОГОТА ІМУННОГО СТАТУСУ ЩУРІВСалига Н.О., Сварчевська О.З., Максимович І.Я., Бучко О.М., Сеньків О.М.Інститут біології тварин НААН, Львів, УкраїнаE-mail: ynosyt@yahoo.comМетаболічні процеси, що відбуваються в організмі тварин та людинипри стресах призводять до використання великої кількості L-Glu. Наявністьрецепторів глутамінової кислоти на клітинах імунної системи дозволяєвважати глутамінову кислоту (L-Glu) не лише нейро-, але і імуномодулятором.Відомо, що L-Glu має виражену антиоксидантну дію завдяки пригніченнюпероксидного окислення ліпідів.Наші дослідження були сконцентровані на вивченні впливу додатковоговведення L-Glu на показники пероксидного окислення ліпідів, активністьокремих ензимів антиоксидантного захисту та функціональну активність Т-і В-клітинного імунітету за дії стресу. Як показали результати досліджень,L-Glu стимулювала процеси клітинної активації, проліферації і диференціації.У тварин, які зазнавали дії стресу і не отримували L-Glu знижуваласьзагальна кількість Т-розеткоутворюючих лімфоцитів та Т-лімфоцитів звисокою щільністю рецепторів. Нами відмічено, що L-Glu впливала нафункціональну активність Т-хелперів, про що може свідчити збільшенняТ-хелперів із середньою та високою щільністю рецепторів у тварин, які післядії стресу отримували додатково L-Glu. Зокрема, активація імунної системиприводила до підвищення показників системи антиоксидантного захисту,а саме, зростання активності глутатіонпероксидази та вмісту відновленогоглутатіону. Антиоксидантні властивості L-Glu сприяють пригніченню процесівпероксидного окислення ліпідів. Це проявилось у зниженні вмісту ТБКактивнихпродуктів та гідропероксидів ліпідів.Встановлено, що застосування L-Glu приводило до змін активностіглутатіонової ланки антиоксидантного захисту та інтенсивності пероксидногоокислення ліпідів. Аналіз результатів досліджень показав, що введенняL-Glu впливало на активацію Т- і В- клітинної ланки імунітету, активувалисярецепторні структури на лімфоцитах.L-glutamic acid as a regulator of antioxidant and immune status of rats.Salyha N.O., Svarchevska O.Z., Maksymovych I.Ya., Buchko O.M., Senkiv O.M.Our research has focused on studying of the additional introduction of L-Glu onon lipid peroxidation and activity of some antioxidant enzymes and the functionalactivity of T-and B-cell immunity for the actions of the stress and under normalconditions and elucidation of the mechanisms involved in this process.190

ВПЛИВ РІЗНИХ ДОЗ ЦИНК НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВАНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ В ТКАНИНАХ ПОРОСЯТСеньків О.М., Бучко О.М., Салига Н.О., Сварчевська О.З., Максимович І.Я.Інститут біології тварин НААН, Львів, УкраїнаE-mail: oksana1829291@ukr.netПідвищення життєдіяльності і збереження поросят у ранньому віцівідноситься до однієї з найбільш актуальних науково-практичних проблемсучасного свинарства. Життєздатність молодняка сільськогосподарськихтварин, зокрема поросят, значною мірою залежить від забезпечення потребїх організму в цинку. Цей мікроелемент характеризується широким спектромвпливу на фізіологічні функції обміну речовин в організмі поросят. Зокрема,цинк входить до складу супероксиддисмутази, ключового ферменту системиантиоксидантного захисту і гормону інсуліну, який відіграє важливу роль врегуляції різних ланок метаболізму. Дефіцит цинку в раціоні поросят негативновпливає на їх ріст, резистентність, стійкість до стресів та деякі ланки обмінуречовин в їхньому організмі. Крім того, наукову цікавість викликає значні різниців нормах даного мікроелементу для вищевказаних тварин у різних країнах. Узв’язку з цим, науково-практичну цінність становить дослідження зв’язку міжрівнем цинку в раціоні поросят у ранньому віці та станом антиоксидантноїсистеми захисту в їх організмі.Для дослідження було підібрано 4 групи поросят по 20 голів у кожній50 добового віку, великої білої породи, живою вагою 12-12,5 кг. Тваринамзгодовували комбікорм до якого додавали добавку цинку (сульфат цинку уперерахунку на елемент). Контрольна група тварин, отримувала комбікорм звмістом цинку відповідно до встановлених норм (60мг/кг); І – дослідна групаотримувала дефіцитний по цинку комбікорм на 50% нижче норми (30 мг/кг);ІІ дослідна група тварин отримувала з кормом доз цинку, яка складала на 50%вище норми (90 мг/кг ); ІІІ дослідна – дозу цинку, яка складає 100% вище норми(120 мг/кг). Відлучення поросят проводили на 28 добу життя.Матеріалом для досліджень служили тканини печінки, селезінки, скелетнихм’язів та нирки, які були відібрані на 50-, 60-, 90-, 120- день, життя.На 50-ту добу життя нами не було встановлено вірогідних різниць уактивності ферментів антиоксидантного захисту у тканинах тварин контрольноїта дослідних груп. Подібна ситуація була і через 10-ть днів після початкудослідного періоду. Однак в ІІ-й та ІІІ-й дослідних групах спостерігаєтьсяневірогідне зростання активності ферментів каталази та глутатіонпероксидазив тканинах поросят. Проте, вже на 90-ту добу життя нами спостерігаласяпряма залежність між рівнем цинку в раціоні і активністю каталази таглутатіонпероксидази в тканинах поросят у всіх групах.На 120-ту добу життя найвища активність досліджуваних ферментів була утварин ІІ-й дослідної групи, де рівень цинку становив 90 мг/кг, а найнижча в І-йдослідній групі з рівнем цинку 30 мг/кг.Проведені дослідження дозволяють рекомендувати з метою підвищенняактивності ферментів антиоксидантного захисту у тканинах поросят,191Mechanisms of animal vital functions

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013починаючи з 50-денного віку згодовувати їм комбікорм з рівнем цинку 120 мг/кг, а з 90-денного віку в кількості 90 мг/кг.Influence of different doses of zinc on the activity of enzymes antioxidant systemin the tissues of pigletsSenkiv O., Buchko O., Saluha N., Svarchevska O., Maksymovych I.Researches can recommend to increase the activity of antioxidant enzymes intissues of pigs from 50 days of age fed feed them to the level of zinc 120 mg / kg, andfrom 90 days of age in the amount of 90 mg / kg.СОМАТО-СТАТЕВИЙ РОЗВИТОК НАЩАДКІВ САМЦІВ, БАТЬКОЯКИХ ДО СПАРОВУВАННЯ ОТРИМУВАВ ФІТОЕСТРОГЕНИСелюкова Н. Ю., Почєрняева С. С.ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.ДанилевськогоНАМН України», ХарківE-mail: selyk3@ukr.netСеред багатьох причин, які можуть негативно вплинути на репродуктивнездоров’я, важливе місце посідає надходження надлишку ФЕ (фітоестрогени)з продуктами харчування. Доведено, що уживання значної кількості ФЕ підчас вагітності матір’ю несприятливо позначається на стані та репродуктивнійфункції нащадків, призводячи до відхилень у сомато-статевому розвитку. В тойже час відносно значення надлишку ФЕ у раціоні батька для розвитку нащадківта стану їх репродуктивної функції даних у доступній літературі не знайдено.Тому доцільним було дослідити чи не мають ФЕ подібних же наслідків.Метою нашої роботи було визначення наслідків вживання ФЕ самцямиплідникамиперед паруванням з самкою для сомато-статевого розвитку їхнащадків чоловічої статі.Робота виконана на дорослих самцях та самках щурів популяції Вістар таїх нащадках чоловічої статі. Для моделювання аліментарного надходженнянадлишку ФЕ використовували біологічно активну домішку Genistein SoyComplex isoflavone-rich фірми Soylife, USA, яка містить 60 % дайдзеїну, 22 %гліцитеїну, та 18 % геністеїну. Дозу розраховували за так званим «геністеїновимеквівалентом». Самцям щурам впродовж 30 днів згодовували з їжею ФЕ у дозі20 мг/кг м. т. після чого їх спаровували з інтактними самками для одержаннянащадків (гр. ФЕ). Відстежували розмір ано-генітальної відстані (АГВ), часвідлипання вушок, появи генералізованого волосяного покриву, відкриттяочей, прорізування зубів та опущення яєчок у мошонку. Рівень естрадіолута тестостерону у сироватці крові щурів визначали у статевозрілому віціімуноферментним методом. Результати порівнювали з даними щурів, щонародилися від інтактних батьків (гр. Контроль). Статистичну вірогідністьвідмінностей між групами розраховували використовуючи критерій t Ст’юдента.Загальна кількість народжених щурят у приплоді гр. ФЕ була статистичновірогідно більша, при цьому кількість новонароджених самок була вища на 60 %.192

Mechanisms of animal vital functionsОзнакою внутрішньоутробного статевого розвитку є величина АГВ.У самців-нащадків гр. ФЕ вона була менша, ніж у інтактних тварин, щосвідчить про фемінізацію. Соматичний розвиток нащадків не відрізнявсявід контрольних показників. У самців гр. ФЕ спостерігалась затримка в часіопущення сім’яників, що свідчило про порушення статевого розвитку.Рівень тестостерона в усіх групах нащадків не відрізнявся від контрольнихзначень. Концентрація естрадіола у крові статевозрілих самців щурів гр. ФЕбула у два-три рази більшою порівняно з щурами гр. Контроль, більш того,співвідношення тестостерона до естрадіола було вірогідно нижчим.Таким чином, надлишок ФЕ в преконсумаційний період батька порушуєстатевий розвиток його нащадків чоловічої статі та призводить до зменшеннявідносної андрогенізації дорослих нащадків за рахунок зростання вмістуестрогену.Somatic and sex development of male offspring to mate whose father receivedphytoestrogensSelyukova N., Pochernyaeva S.Excess of phytoestrogens in their diet his father a dose of 20 mg/kg body weightthrough preconsummation period violates the sexual development of male offspringand alters their hormonal status in adulthood.ОНТОГЕНЕТИЧНІ ЗМІНИ ВМІСТУ ЦИНКУ В ТКАНИНАХМОЛОДНЯКУ КУРЕЙСірко Я.М., Гунчак А.В., Кисців В.О., Лісна Б.Б., Галущак Л.І.Інститут біології тварин НААН, Львів, УкраїнаE-mail: lab_poultry@ukr.netОднією з основних передумов підвищення продуктивності птиці єповноцінне мінеральне живлення. Відсутність або нестача окремих мінеральнихелементів, а також не оптимальне їх співвідношення у раціонах призводить дозниження ефективності використання поживних речовин кормів і як наслідок –до зниження продуктивності поголів’я.Метою нашої роботи було вивчити зміни вмісту Цинку в тканинах різнихорганів молодняку курей-несучок у критичні періоди їх росту і розвитку, а саме:у добового молодняку до прийняття ними корму; у 6-добового, тобто у періодзавершення жовткового живлення; у 30-добового – на початку ювенальноїлиньки; у 60- і 90-добового – під час формування вторинного оперення.У результаті проведених досліджень встановлено, що у 6-добових курчат,порівняно з однодобовими, у тканині печінки кількість Цинку зростала на28,45 % (P

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013На наш погляд цікаві дані були отримані стосовно вмісту цього елементу втканинах шкіри, м’язів стегна та пір’ї. При цьому, кількість Цинку в тканинахшкіри, м’язів стегна та пір’ї 30-добових курчат порівняно з 6-добовими, суттєвозросла: у шкірі – на 33,14%, м’язах стегна – на 51,3 % та у пір’ї – на 28 % (P

Mechanisms of animal vital functionsТому нами було проведено дослід на 3-х групах молодняку курей-несучоккросу «Хайсекс коричневий». Тварини отримували стандартний комбікорм,збалансований за поживними і біологічно активними речовинами. Досліднігрупи тварин № 1 та № 2 з 18-и та 46-и денного віку, відповідно, протягом двохтижнів одержували 1 % біомаси дріжджів P. rhodozyma до комбікорму. У 32-хта 60-и добовому віці, було проведено забій птиці. Дослідження кількісногота якісного складу мікрофлори проводили у вмістимому сліпих кишок курейметодом розведень та висіванням мікроорганізмів на селективні середовища.Виявлено, що у вмісті сліпих кишок дослідної групи курей № 1 відбулисяпозитивні зміни у співвідношенні штамів кишкової палички з нормальноюферментативною активністю до лактозонегативних. Крім того у курей групи№ 1, спостерігали зниження кількості клітин протею у мікробоценозі сліпихкишок у 48 рази, порівняно з контролем. У 60-и добових курей контрольної ідослідної групи № 2 виявлено збільшення загальної кількості кишкової палички впорівнянні з тваринами 32 добового віку. Кількість лактобактерій у мікробоценозісліпих кишок тварин групи № 2 зросла на 12,5 %, порівняно з тваринами, якіотримували добавку дріжджів P. rhodozyma з 18-и денного віку (група №1).Отже, біомаса дріжджів P. rhodozyma (у кількості 1 % від корму) придатнадля застосування протягом 2-ох тижнів в якості пробіотика з метою корекціїпорушень становлення мікробоценозу кишечника курей в ранньому віці (з 18доби) та з метою профілактики порушень у мікробоценозі кишечника птиці з46-и денного віку.Applicability of carotene synthesizing yeast Phaffia rhodozyma biomass inpoultry farming as a probioticStefanyshyn O. M., Nechay H. I., Tsepko N. І., Boretska N. I., Hural S. V.Discovered that in order to prevent and correct disorders at formation ofmicrobiocenosis of chickens’ intestine it is offered to use biomass of carotenesynthesizing yeast P. rhodozyma at an early age (since 18 th day), during the secondcritical stage of formation of microbiocenosis tract (from 46 th to 60 day of life), wepropose to use biomass of carotene synthesizing yeast P. rhodozyma (in the amountof 1% by weight of the diet) as a probiotic for two weeks.АНТИОКСИДАНТНОЕ ДЕЙСТВИЕ СПИРУЛИНЫ НА ФОНЕРЕНТГЕНОВСКОГО ОБЛУЧЕНИЯТерлецкая Я.О, Притыка Ю.В., Донич С.В., Ершова О.Н., Каракис С.Г.Одесский национальный университет имени И.И.Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: ershova_ok@mail.ruВ условиях повышенного радиационного фона и возможного действияионизирующего облучения особенно актуальны антиоксиданты природногопроисхождения. Сине-зеленая микроводоросль Spirulina platensis занимаетособое место среди источников соединений, обладающих биологической195

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013активностью. В нашей лаборатории селекционно-генетическим методом былиполучены штаммы Spirulina platensis 198В и 27G, которые отличаются отисходного штамма дикого типа (ДТ) повышенным содержанием β-каротина,с-фикоцианина, обладающих антиоксидантными свойствами. Полученныештаммы апробированы нами в условиях стресса и действия фенилгидразина.Цель: изучить антиоксидантные возможности штаммов 198В и 27G испирулины ДТ в условиях действия рентгеновского облучения.Опыты проводили на белых нелинейных крысах-самцах массой 100-150г. Животные были поделены на 5 групп по 6 крыс в каждой. Первая группа- интактные животные. Животные 2-5 групп подвергали однократномурентгеновскому облучению 6 грей. Группы животных (3, 4, 5) получали биомассуспирулины штаммов 27G, 198В и ДТ соответственно в форме сухого порошкас основной пищей (250мг на 1кг массы тела) в течение двух недель за 2 неделидо рентгеновского облучения. Через 14 суток после облучения животных бралив эксперимент. Исследовано содержание малонового диальдегида (МДА) иглутатиона восстановленного (GSH) в печени, почках, сердце, мозге, селезенке икрови крыс. Под действием ионизирующего облучения повышалось количествоМДА во всех исследуемых органах в среднем в 1,2 раза, что свидетельствует обактивации ПОЛ. Добавление в рацион животных различных штаммов спирулиныпривело к уменьшению содержания МДА. Так штамм 27G максимальноснижал количество МДА в печени, почках, сердце и селезенке, штамм 198В- в сердце и селезенке, а ДТ – в мозге и эритроцитах. Содержание GSH во 2группе достоверно уменьшалось в печени и почках в 2,1 раза, в сердце и крови– в 1,4 раза, в селезенке – в 1,3 раза. В мозге крыс 2 группы содержания GSHпрактически не изменялось. Добавление в рацион крыс штамма 27G возвращалоданный показатель до исходных значений в печени, почках и эритроцитах,а в сердце, мозге и селезенке данный штамм увеличивал содержание GSH,превышая контрольные значения. В 4 группе наблюдается та же тенденция.Максимальное увеличение содержания GSH отмечается в 5 группе животных,в рацион которых добавляли ДТ спирулины (в 2,5 - 3,6 раз), что объясняетсяповышенным содержанием этого антиоксиданта в составе спирулины ДТ.Выводы: 1. На фоне рентгеновского облучения у крыс наблюдалосьповышение интенсивности ПОЛ и снижение содержания GSH. 2. БиомассаДТ спирулины и ее мутантные штаммы 198В и 27G на фоне рентгеновскогооблучения подавляли свободнорадикальный процесс и увеличивали содержаниеGSH.Antioxidant effect of Spirulina platensis on the X-ray backgroundTerletskaya Y.O., Prityka Y.V., Donich S.V., Ershova O.N., Karakis S.G.It was studied the effect of wild-type Spirulina strain and its mutant strains 198Band 27G on the antioxidant system on the background of X-ray radiation. It wasinvestigated lipid peroxidation and GSH level in the liver, kidney, heart, brain, spleenand red blood cells of rats. It was discovered LPO increasing and GSH decreasingunder the action of X-irradiation. Spirulina based dietary supplement inhibited lipid196

Mechanisms of animal vital functionsperoxidation and increased GSH level in all investigated organs, which indicates theantioxidant activity of Spirulina.ОПРЕДЕЛЕНИЕ ТОКСИЧНОCТИ СЕКРЕТА СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗКЛЕЩЕЙ РОДА HYALOMMA НА МИТОХОНДРИЯХ ПЕЧЕНИ ИГАЗООБМЕНЕ ТЕПЛОКРОВНЫХ ЖИВОТНЫХУмркулова С., Мирзаева А., Рахматуллаев Э.А.Институт генофонда растительного и животного мира АН РУз., Ташкент,УзбекистанE-mail: ajnabiy87@yahoo.comВопрос о токсическом влиянии на организм хозяина секрета кровососущихклещей рассматривался в литературе неоднократно и в нашей работе изучалсяэкстракт слюнных желез (ЭСЖ) клещей – Hyalomma asiaticum, Hyalommaanatolicum. Токсичность ЭСЖ выясняли на лабораторных мышей путем еговнутрибрюшинного введения. После введения препарата мышам, наблюдализа поведением животных, а также устанавливали летальные дозы ЭСЖ клещей.Также был изучен характер влияния токсинов ЭСЖ на газообмен мышей путемоценки интенсивности потребления ими О 2и выделения СО 2.. Дополнительнотестировали токсичность ЭСЖ клещей на митохондриях печени крыс.Эксперименты показали, что введение мышам сублетальных доз ЭСЖклещей H. asiaticum, H. anatolicum, вызывало у животных замедления движенияи частоты их дыхания. При действии летальных доз ЭСЖ наблюдалось учащениядыхания и судорожное движение конечностей с последующей их гибелью.Вышеприведенные эксперименты с использованием ЭСЖ на лабораторныхмышах показали их значительную токсичность, что позволяют отнести секретыслюнных желез к ядам.Нами также показано, что ЭСЖ исследованных клещей, вызываютподавление интенсивности газообмена независимо от видовой принадлежностиклещей, однако каждому из использованных ядов клещей характерна свояэффективная доза. В частности, более токсичен яд H. anatolicum (200.2 мг/кг) и менее токсичен яд ЭСЖ у H. аsiaticum. Также выявлено, что летальныедозы ЭСЖ клещей вызывали снижение интенсивности обменных процессовживотных до трех раз.Toxicological definition of tick salvia secretion of the genus Hyalomma on themitochondria of liver and gas exchange in warm-blooded animalsUmrqulova S.H., Mirzaeva A.U., Rahmatullayev E.A.The intra-abdominal administration of saliva extracts of mites Н. asiaticum andH. anatolicum to warm-blooded experimental mice and rats caused their death. Theextract of Hyalomma mites caused the permeability of isolated mitochondria in therat liver, which indicates the presence of phospholipase and neurotoxin activities inthe extract.197

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СИСТЕМАНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ ЩУРІВ-ПУХЛИНОНОСІЇВ ПІД ВПЛИВОМ ПЛОДОВО-ЯГІДНОГОЕКСТРАКТУ ФУДЖУФуджу Халид Исса МухамедХарьковский национальный университет имени В.Н. КаразинаE-mail: fudju@hotmail.comВідомо, що внаслідок розвитку новоутворень, в організмі відбуваютьсянегативні зміни в системі антиоксидантного захисту, що прискорює рістпухлин та потребує відповідної корекції про-антиоксидантної рівноваги. Тому,дослідження особливостей активності антиоксидантних ферментів у динаміціросту пухлини викликають значний інтерес. Метою даної роботи було вивченняефективності плодово-ягідного екстракту Фуджу у корекції стану системантиоксидантного захисту в організмі щурів-пухлиноносіїв у динаміці росту вних перещепленої карциноми Герена.Експериментальну модель пухлинного росту робили загальноприйнятимметодом підшкірної перевивки у стегно задньої кінцівки щурів 0,5 мл 20 %суспензії пухлинних клітин штаму карциноми Герена. Експериментальнихтварин розділяли на дві групи: 1-а група – тварини з перевитою карциномоюГерена, що не одержували досліджуваного екстракту (контрольна патологія);2-а група – тварини з перевитою карциномою Герена, яким перорально вводилидосліджуваний екстракт у кількості 0,5 мл на 100 г маси тіла щодня 1 раз у добу,починаючі з 7-ї доби після імплантації пухлини протягом 21-ї доби. На 7-у,14-у та 21-у добу після початку введення досліджуваного екстракта у печінціщурів-пухлиноносіїв визначали вміст малонового діальдегіду (МДА), рівеньвідновленого глутатіону, супероксиддисмутази (СОД) і глутатіонпероксидази.Встановлено що, введення досліджуваного екстракту Фуджу за зазначеноюсхемою сприяло нормалізації про-антиоксидантної рівноваги та покращеннюстану антиоксидантної системи організму. Так, після введення екстрактупротягом 14 діб (21-а доба після перещеплення пухлини) рівень МДАзнижувався на 28 % порівняно зі значеннями показника у групі тварин зконтрольною патологією. Ще більший ефект спостерігався наприкінці дослідів,після 3 тижнів введення екстракту (28-а доба після перещеплення пухлини),коли вміст МДА у печінці піддослідних тварин нормалізувався практичнодо рівня в інтактних тварин. Відповідно, в тварин з карциномою Герена заумов застосування досліджуваного екстракту вміст глутатіону відновленогоу печінці також нормалізувався через 14 діб його вживання (21-а доба післяперещеплення пухлини) та наприкінці дослідів практично не відрізнявся відінтактного контролю. На фоні застосування екстракту протягом усього періодуспостережень не відзначалося виснаження активності глутатіонпероксидази іСОД, на відміну від тварин у групі з контрольною патологією.198

Mechanisms of animal vital functionsStudy of changes in the functional state of the antioxidant defense system in rats,with the aid of tumor by fruit and berry extracts Fougo.Fougo Khalid Issa MohamedThe effectiveness of fruit and berry extract Fougo in correction of the antioxidantdefense system in the rat tumor in growth in the Guerin’s carcinoma was studied. Itwas found that under the influence of the test extract to change the levels of malonicdialdehyde, content of reduced glutathione, activity of glutathione peroxidase andsuperoxide dismutase.ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТУ ВОДИ І ЕЛЕКТРОЛІТІВЧЕРЕЗ ЕПІТЕЛІЙ ТОВСТОЇ КИШКИ В ЩУРІВ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯМУЛЬТИПРОБІОТИКОМ «СИМБІТЕР ® АЦИДОФІЛЬНИЙКОНЦЕНТРОВАНИЙ»Черпак М. Ф., Скочко Н. С., Торгало Є.О., Берегова Т.В.НДЛ «Фармакології і експериментальної патології», ННЦ «Інститут біології»КНУ імені Тараса ШевченкаE-mail: chumka@yandexФізіологічне старіння організму супроводжується функціональною іорганічною перебудовою органів травної системи, а саме: послабленням моторноїдіяльності кишечника, атрофією ворсинок кишечника, розвитком закрепів, атакож дисбіозу, дисбактеріозу, для корекції яких використовують пробіотики.Метою роботи було дослідити транспорт води і електролітів черезепітелій товстої кишки у щурів різного віку та вплив мультипробіотика«Симбітер ® ацидофільний» концентрований (С) на net-абсорбцію води іелектролітівДослідження проведені на білих нелінійних щурах, розділенихна 2 групи. Щурам контрольної групи у віці 1,5, 4,5, 7,5, 10,5, 13,5, 16,5, 19,5та 22,5 місяців упродовж 10 днів перорально вводили воду. В цей самий часщурам основної групи перорально вводили С (фірма «О.Д. Пролісок»). У віці 3(ювенільний вік), 6 (юнацький вік), 9 (юнацький вік), 18 (зрілий вік), 21 (похилийвік), 24 (старечий вік) місяці з кожної групи відбирали по 6 щурів та в умовахгострого експерименту визначали у них транспорт води і електролітів черезепітелій товстої кишки методом перфузії ізольованої ділянки товстої кишки.Сумарний потік води визначали колориметричним методом, сумарний потік Na +та К + - за допомогою полум`яного-фотометричного аналізатора рідин, сумарнийпотік Сl - - за допомогою іономіра з використанням іон-селективних електродів.В результаті проведених досліджень встановлено, що у щурів 3-х місячноговіку контрольної групи рівень всмоктування води становив 31,01;(5,05…68,93)мкл/г*20хв; Na+ - 24,81;(2,86…46,85); K+ - -0,74;(-3,01…-0,05) та Cl- -13,92;(4,46…26,99) мкмоль /г*20хв, що співпадає з даними інших дослідників,результати експериментів яких показали, що всмоктування води в товстій кишцісупроводжується абсорбцією іонів Na + і Cl - та секрецією K + . У щурів віком 6місяців транспорт води, Na+, Сl- та K+ через епітелій товстої кишки був таким199

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013же, як і у щурів ювенільного періоду. У щурів 9-ти місячного віку всмоктуванняводи, Na+ та Сl- зменшилось відповідно на 42,2% (p

Mechanisms of animal vital functionsof wool fibers were obtained by extraction with mixture of chloroform-methanol(2:1, v/v) in the Soxhlet apparatus and covalently bound lipids were extracted withthe same mixture after alkaline hydrolysis. The fatty acids of free and covalentlybound lipids were converted to methyl esters and these fatty acids methyl esters wereseparated by gas-liquid chromatography on «Chrom-4».Fatty acid composition of free structural lipids is represented by 19 acids and thecovalently bound lipids include 10 fatty acids. It was shown that the major fatty acidsof free integral lipids are palmitic, stearic and oleic acids. Together, these accountfor 60 % of their total content and their amount is typical both normal and abnormalfibers. Whereas, the main fatty acid of the covalently bound lipids, isolated fromwool fibers, is 18-methyleicosanoic acid (18-MEA), comprising 40 % of the totalfatty acid, while it’s amount in the free lipids less than 4 % in the norm.It was established the decrease of 18-MEA content in the covalently bound lipidsboth in abnormal thinned and felted wool fibers, which is associated with damageof cuticle layer surface. Increasing of 18 MEA content in the free integral lipids inthe felted wool fibers may indicate on a rupture of tioester bonds between lipids andproteins of cuticle layer lamellar structures.BIOINDICATION TECHNOLOGICALLY TRANSFORMED TERRITORIESWITH THE KINDS OF DROZOFILID MELANOGASTERLegeta Y.V.Chernivtsi National University named after Yuriy Fedkovych, Chernivtsi, UkraineE-mail: yulianalegeta@ukr.netToday there is a great advance in the direction of using drozofilid melanogastergroup for environmental research, which is reflected in the works of both foreignand domestic researchers (SA Gavrikov EL Ermakov, V. Greceanii, J. David, I.Bouletreau -Merle et al.).The goal was to conduct a comparative evaluation of the sensitivity of drozofilidmelanogaster, discovered in Chernivtsi, to technological transformation of theenvironment for a change of morphometric parameters. To achieve the goal isthe absolute morphometric parameters in a model experiment with biotopes priortechnological transformation.Was chosen as a control biotope Central Park rest. Shevchenko. The experimentalpart was carried out in May-July 2011-2012, measurements were made with the floorunder a binocular microscope MBS-9 with ocular micrometer with increasing x8.When measuring morphometric parameters were guided by Makarov KV. The resultsof the study of a 9-morphological parameters were selected two - wing length (CL)and the length of the second pair of limbs (DCI) as the most representative featuresthat varied depending on the anthropogenic impact study area.The obtained results showed that the sign of OCD in females is species-specific, asfor D. melanogaster its level decreases relative to the control, in contrast to the natureof this indicator in the female form D. funebris, which is growing at the same plant’semissions. When comparing the results of the females of both species increased201

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013sensitivity to the presence of man-made factors that have a species D. melanogaster.Similarly, a comparison of morphometric characters of males of D. melanogaster andD. funebris higher sensitivity observed for the species D. melanogaster.So, on the basis of the findings set specific nature of the changes in female signsDTCs D. melanogaster depending on the nature of man-made factors. This testfeature as OCD in female form D. funebris can be effectively used during the nonspecificform of biological indication areas. The results allow to allocate a sign ofOCD in females as an example of interspecific test specific features, allowing bothtypes of further studies.THE INFLUENCE OF METRIBUZIN ON BIOCHEMICAL INDICES INLIVER OF GOLDFISH (CARASSIUS AURATUS L)Maksymiv Ivan V., Husak Victor V., Ivasiuk Ivanna T.Vassyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, UkraineE-mail: M_I_V@ukr.netModern agriculture has developed officient herbicide apparatus to control weedsor any unwanted vegetation on agricultural land. Thus, long-term and uncontrolleduse often leads to contamination in the environment, particularly aquatic that mayresult in natural and water disturbance. The triazine-containing herbicides haveprovided weed control in more than 50 crops around the world for the last five decades.Metribuzin belongs to the group of triazine-containing herbicides; its herbicidalactivity is mediated through the inhibition of photosynthesis by blocking electrontransport in photosystem-II. In animal organisms metribuzin causes metabolicdisorders, has neurotoxic and hepatotoxic actions. The toxicity of metribuzin to fishstill remains unclear.This research was undertaken to investigate the effects of metribuzin exposure(5, 25 and 50 mg/L) for 96 h on some biochemical parameters in liver of goldfishCarassius auratus L. Thus, goldfish exposure to 50 mg/L of metribuzin resultedin significant 65% decrease of liver glucose concentration, while glycogen levelremained unchanged. Furthermore, the herbicide at all concentrations used did notaffect neither total protein concentration, nor triglyceride content in liver.However, goldfish exposure to the highest concentration used (50 mg/L)decreased activity of lactate dehydrogenase by 20%, the middle one (25 mg/L) –increased lactate content in liver by 64 %.The activities of transaminases were significantly lower in group exposedto higher concentrations of metribuzin compared to the control group. Alanineaminotransferase activity decreased by 19% after exposure to 50 mg/L of theherbicide, whereas the activity of aspartate aminotransferase decreased by 15 and18% after exposure to 25 and 50 mg/L of metribuzin, respectively.Taking into account the received data we can conclude that short-time exposureof goldfish to 5-50 mg/L of metribuzin disrupts the normal flow of basic metabolicprocesses and lead to pathological changes in liver of goldfish.202

Mechanisms of animal vital functionsGLYCEMIC INDEX OF DIFFERENT CARBOHYDRATES INDROSOPHILA MELANOGASTERRovenko B.M., Lushchak O.V.Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, UkraineЕ -mail:bohdanarovenko@gmail.comIn Drosophila, induction of carbohydrate-caused insulin resistance, obesity andassociated disorders has been extensively used during last two years to understandthe molecular mechanisms of their appearance and physiology. As a commonlyused sugar for this purpose sucrose has been explored. However, the studies withmammals have poised that different carbohydrates are not equally contributed todevelopment of such metabolic disorders. For instance, fructose has been shown as amore prevalent sugar in inducing of metabolic disorders in comparison to isocaloricsucrose and glucose.In this study, we have tested glycemic response of fruit flies to diets containingglucose, fructose and sucrose at the same concentrations (20%). Glycemic responsewas assessed in 3-day old flies of both sexes. The glucose concentration in flyhemolymph was measured after 15-min feeding during next 3 hours. Glycemic loadwas calculated using NCSS 2007 software. Glycemic index was calculated as a ratiobetween glycemic load and amount of carbohydrate eaten. Correspondingly to studieswith mammals, we firstly had shown that in fruit flies glucose has twice highestglycemic index than fructose, sucrose or equimolar mixture of glucose and fructose.By the way, any difference in glycemic index of fructose, sucrose and equimolarmixture of glucose and fructose has not been found.In conclusion, our data provide with new information concerning glycemicresponse in fruit fly to different carbohydrates that can be useful for diet-inducedmodelling of metabolic disorders in Drosophila.NEW APPROACHES FOR THE PREVENTION OF PATHOLOGICALPROCESSES AT METABOLIC SYNDROMERushchak V.V., Kitam V.O., Zayets V.M., Maksymchuk O.V., Rosohatska I.V.,Chashchyn M.O.Institute of Molecular Biology and Genetics, Kyiv, UkraineE-mail: v.v.rushchak@gmail.comMetabolic syndrome is a combination of disorders that, when occurringtogether, increase the risk of developing of diabetes. The main development factorof complications of metabolic syndrome is oxidative stress. Cytochrome P450 2E1(CYP2E1) is one of the main sources of free radicals in the cell. The accumulationof these radicals leads to oxidative stress, which is a major cause of cell and tissueinjury. The aim of our research is the studying of the influence of specific CYP2E1inhibitors on the development of pathological processes at metabolic syndrome.In our work we used a model of hyperglycemia (A. Ulyanov, 1997) with somemodifications (Rushchak, 2012). As laboratory animals we used 25 guinea pigs.203

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Experimental animals were treated by protamine-sulfate (15mg/kg, twice a day for 5weeks), and then within 2 weeks animals were kept under normal conditions. Afterthis, the animals were divided into five groups: group 1 after an overnight fastingwas decapitated and subjected to analysis; groups 2 – 4 were treated by specificinhibitors of CYP2E1 – quercetin, 4-methylpyrazol, disulfiram, respectively; group 5were kept for two weeks under standard conditions and were used as a control of thedevelopment of the disease. The main biochemical parameters in serum and the levelof free radicals in the blood of animals of all groups were identified.Biochemical analysis of blood serum of animals of the first group revealedsignificant changes: two-fold increase in levels of glucose and cholesterol (one ofthe main features of the metabolic syndrome); pronounced increase of alanine, -aspartate aminotransferase and alkaline phosphatase activities, as well as creatininelevel, indicating dysfunction of the liver and kidneys. The administration by CYP2E1inhibitors (especially quercetin) led to statistically significant changes of biochemicalparameters comparing with untreated animals of group 1.The level of free radicals in the blood of animals of group 5 was two-fold higherthan in group 1. Administration by CYP2E1 inhibitors prevents such an increase offree radicals content.Use of CYP2E1 inhibitors in metabolic syndrome leads to a decrease in freeradical content in blood and the normalization of the main biochemical parameters ofblood serum of experimental animals.Секція 5. Мікробіологія та вірусологіяОПРЕДЕЛЕНИЕ НАЛИЧИЯ ВНЕХРОМОСОМНЫХ ГЕНЕТИЧЕСКИХЭЛЕМЕНТОВ У БАКТЕРИЙ СУЛЬФИДОГЕННЫХ КОРРОЗИОННЫХСООБЩЕСТВАбдулина Д.Р., Гавриш В.Н.Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного, Киев, УкраинаE-mail: adara@ukr.netФункционирование сульфидогенного коррозионного микробногосообщества в биопленке на поверхности металла обеспечивается наличиеммежду его компонентами сложной системы взаимодействий. Горизонтальныйперенос генов интенсивно происходит в условиях биопленки, однако до сихпор не изучался в биопленках, вызывающих повреждения металлическихповерхностей. Важным условием горизонтального переноса генов есть наличиевнехромосомных генетических элементов. В связи с этим, целью нашей работыбыло изучение наличия внехромосомных генетических элементов у бактерийсульфидогенных коррозионных сообществ. Объектами исследования были 7коллекционных штаммов, среди которых один штамм сульфатредуцирующихбактерий рода Desulfovibrio и его ассоциативные спутники, бактерии родовPseudomonas, Aeromonas, Stenotrophomonas, Sphingobacterium, а также 14204

Microbiology and virologyизолятов бактерий из природного сульфидогенного микробного сообщества.Для определения наличия плазмид использовали референтные штаммы,несущие плазмиды в широком диапазоне размеров – от 9,8 до 100 т.п.н.Исследование коллекционных штаммов бактерий показало, что онине содержат внехромосомных генетических елементов, что может бытьобусловлено их длительным культивированием в лабораторных условиях.Установлено, что у представителей бактерий природного сульфидогенногосообщества имеются внехромосомные элементы, характеризующиеся малымиразмерами, от 5 до 9 т.п.н.Исходя из того, что у изолятов бактерий природного сульфидогенногосообщества обнаружены внехромосомные генетические элементы, можнопредположить, что изученные бактерии в естественных условиях обитаниямогут участвовать в переносе генетической информации, а также, вероятно,влиять на функционирование бактерий в биопленке и коррозионныe процессы.Detection of the exrtachromosomal genetic elements in bacteria from sulfidogenicmicrobial communitiesAbdulina D., Gavrish V.Exrtachromosomal elements have been found within the isolates of the naturalcorrosive microbial community. They were small size in the range 5-9 kb.ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГРУП Α-АМІЛАЗИ BACILLUSSUBTILIS 147Авдіюк К. В.Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, Київ, УкраїнаE-mail: avdikat@i.uaα-Амілази (КФ 3.2.1.1; 1,4-α-D-глюкан-глюканогідролази) – ферментиамілолітичної дії, що належать до класу гідролаз, підкласу глікозидаз, іздатні розщеплювати внутрішні α-1,4-глікозидні зв’язки в полісахаридах, якіскладаються з трьох чи більше глюкозних одиниць, утворюючи в результатіреакції олігосахариди різної молекулярної маси, а також мальтозу і глюкозу. Даніензими застосовуються скрізь, де переробляється крохмалевмісна сировина,а саме: у хлібопекарстві, пивоварінні, крохмале-патоковому, спиртовому,паперовому, текстильному виробництвах, в аналітичній, медичній і клінічнійхімії, як добавки до мийних засобів.Для створення ефективної технології одержання ферментних препаратівнеобхідно з’ясувати особливості їх дії. Одним із підходів для вивченнямеханізму дії ферментів є дослідження функціональних груп їх активнихцентрів. Для цього був використаний інгібіторний аналіз ферментативноїреакції за допомогою іонів металів та специфічних хімічних реагентів.Вивчення впливу ряду іонів металів на активність α-амілази Bacillus subtilis147 показало, що майже всі досліджені катіони (10 -3 М) в тому чи іншомуступені інгібували активність ензиму: іони Co 2+ , Cd 2+ , Ni 2+ та Fe 2+ пригнічували205

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013активність ферменту на 49-78%, іони Hg 2+ – на 93%, а іони Cu 2+ і Fe 3+ –призводили до повної втрати активності. Лише іони Mn 2+ і Mg 2+ підвищувалиактивність α-амілази B. subtilis 147 на 33% і 89%, відповідно.Для дослідження функціональних груп активного центру α-амілази B. subtilis147 були використані 6 типів специфічних реагентів: 1) хелатуючі, 2) надисульфідні зв’язки, 3) на SH-групи, 4) на карбоксильні групи, 5) на серин та 6)на імідазольну групу гістидину. Наявність інгібувального ефекту в присутності10 -2 М ЕГТА (на 77,5%), 10 -5 М 1-[3-(диметиламіно)пропіл]-3-етилкарбодіімідметіодиду (на 36%), 10 -2 М L-цистеїну (на 74%), 10 -4 М N-етилмалеіміду (на64%) і 10 -3 М сульфіту натрію (на 40%), свідчить, що α-амілаза B. subtilis 147є металозалежним ферментом, який містить у своїй структурі дисульфіднізв’язки. Важливу роль у функціонуванні α-амілази відіграють карбоксильні, атакож сульфгідрильні групи. На відміну від більшості глікозидаз даний ферментне містить у своїй структурі імідазольну групу гістидину, що продемонстровановідсутністю її фотоінактивації у присутності метиленового синього.The study of functional groups of Bacillus subtilis 147 α-amylaseAvdiyuk K.V.The effect of cations and specific chemical reagents on the α-amylase activityisolated from culture liquid of Bacillus subtilis 147 has been investigated. It has beenestablished that carboxyl and sulfhydryl groups take part in catalysis. The groupscontaining the atoms of metals are present in the α-amylase molecule.СТИМУЛЯЦИЯ РОСТА РАСТЕНИЙ АЭРОБНЫМИМЕТИЛОБАКТЕРИЯМИ DELFTIA SP. LP-1Агафонова Н.В., Капаруллина Е.Н., Доронина Н.В.Пущинский государственный естественно-научный институт, Пущино, РоссияФедеральное государственное бюджетное учреждение науки Институтбиохимии и физиологии микроорганизмов им. Г.К. Скрябина РАН, Пущино, РоссияE-mail: lady_dragona@mail.ruАэробные метилобактерии, использующие метанол, метиламин,формальдегид, формиат и другие окисленные и замещенные производные метанав качестве источников углерода и энергии, широко распространены в природеи часто ассоциированы с растениями. Эта связь объясняется образованием ивыделением растениями метанола, который активно используется аэробнымиметилобактериями как источник углерода и энергии.Цель работы – анализ влияния штамма метилобактерии Delftia sp. Lp-1 нарост растений, культивируемых in vitro.Объектом исследования служил штамм Lp-1, выделенный с клубеньковлюпина (Lupinus polypholium L.). На основании секвенирования гена 16SрРНК выявлено 99% сходство штамма с представителями рода Delftia.Обнаружена способность штамма Lp-1 синтезировать фитогормоны –ауксины. В культуральной жидкости исследуемой метилобактерии методом206

Microbiology and virologyВЭЖХ обнаружена индолилуксусная кислота (2,4 мкг/мл). Показано, чтоштамм Lp-1 обладает способностью к синтезу сидерофоров, специфическисвязывающих ионы железа, что может ограничивать рост фитопатогенов.Вероятно, это является одной из причин обнаруженного подавления штаммомразвития фитопатогенных грибов видов Verticullium albo-artrum, Fusariummoniliforme, Fusarium oxysporum. Кроме того, штамм Lp-1 способен переводитьнерастворимые фосфаты в доступную для себя и растений форму. Так прикультивировании метилобактерии на среде с Са 3(РО 4) 2в качестве единственногоисточника фосфора, концентрация свободного фосфора достигала 237 мкг/л.В опытах по инокуляции клетками штамма стерильных бобов фасоли(Phaseolus vulgaris L.), семян гороха (Pisum sativum L.) и огурца (Cucumissativus L.) показано, что на 10 сутки масса колонизованных метилобактериями(опытных) растений превышала массу контрольных (стерильных) в 2 раза. Приэтом длина стебля опытных растений превышала контрольные в 2,5-3 раза, адлина корня – в 2 раза.Таким образом, показано, что ризосферная метилобактерия Delftia sp.Lp-1 является фитосимбионтом, потребляющим выделяемые растениямиС1-субстраты, синтезирующим фитогормоны, сидерофоры и обладающимфосфатсолюбилизирующей и антифунгальной активностью. Следовательно,новый изолят перспективен для создания нового препарата-стимулятора ростарастений. Его применение в сельскохозяйственной практике позволит увеличитьурожайность культур и снизить количество используемых агрохимикатов ипестицидов.Работа выполнена при поддержке гранта РФФИ 12-04-31373.Stimulation of plant growth by aerobic methylobacteria Delftia sp. Lp-1Agafonova N.V., Kaparullina E.N., Doronina N.V.The stimulation of plant growth by aerobic methylobacteria Delftia sp. Lp-1was studied. The rhizosphere methylobacteria Delftia sp. Lp-1 synthesized auxins,siderophores, antagonized the growth of 3 fungal pathogens of plants. Also one ofthe features of this culture was the ability to dissolve phosphorus from insolublephosphates. Our results showed that strain Lp-1 can be used to improve plant growthand is promising in agriculture.РЕГУЛЯЦИЯ ВСХОЖЕСТИ СЕМЯН СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХКУЛЬТУР МЕТАБОЛИТАМИ СТРЕПТОМИЦЕТОВ ПОЧВ МОЛДОВЫБалцат К.К. 1 , Барбак Т.А. 1 , Пойрас Н. 2 , Бырса М. 2 , Бурцева С.А 2 .1Институт защиты растений и экологического земледелия АНМ2Институт микробиологии и биотехнологии АНМE-mail: ka2088@mail.ruИспользование микроорганизмов-продуцентов регуляторов роста растенийприобретает особую значимость в связи с интенсивным ведением сельскогохозяйства и улучшением питания растений.207

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Особое внимание в последнее время уделяется представителям родаStreptomyces, так как работы многих исследований свидетельствуют, чтострептомицеты в результате своей деятельности продуцируют антибиотики,витамины, аминокислоты, а также метаболиты с фитогормональным действием(ауксины, цитокинины, гиббереллины).Для экспериментов нами были использованы семена кукурузы сорта ГибридДебют и томатов сорта Ляна и Приднестровье.Экзометаболиты (ЭМ) стрептомицетов по-разному стимулировалиувеличение количества корней у кукурузы. Так, например, их количествоувеличилось на 13,8-19,4% по сравнению с контролем под влиянием ЭМштаммов Streptomyces sp.11, 22 ,49.Отличались по длине главные корни: средняя длина его увеличилась на24,4-44,8%. Под действием растворов ЭМ штаммов Streptomyces sp.49, 123, 182было замечено и удлинение колеоптелей (на 23,1-38,1%).Изменился и вес колеоптелей: в опытных вариантах он был большеконтроля на 13,82-36,17%, максимум был отмечен в вариантах опыта с ЭМштамма 182-147,87% к контролю (вес сырых колеоптелей) и 175,0% (вес сухихколеоптелей).Вес корней также изменился и превышал показатели контроля на 27,5-55,0%, достигая максимума-171,42% (вес сырых корней после замачиваниясемян кукурузы в растворе ЭМ штамма Streptomyces sp.49).Лучший показатель всхожести был отмечен после обработки семянтоматов растворами ЭМ Streptomyces sp.11 и Streptomyces sp.182 - 115-118% посравнению с контролем для сорта Ляна, и 107-110% для сорта Приднестровье.Под влиянием биологически активных веществ, образуемых такимиштаммами, как Streptomyces sp.11 и Streptomyces sp.182, суммарная длинакорешков была меньше чем в контроле (95% у семян сорта Приднестровье и90% у семян сорта Ляна к контролю соответственно). После замачивания врастворе ЭМ Streptomyces sp.22 замечено увеличение длины корешков семянтоматов сорта Приднестровье и Ляна (115-120%).Сухой вес корешков обработанных семян обоих сортов превышал вескорешков контрольных семян после обработки ЭМ Streptomyces sp.11,Streptomyces sp.22 (115% и 120% соответственно).Выявлены штаммы, обладающие способностью одновременностимулировать и корнеобразование, и образование колеоптелей. Под влияниемЭМ штаммов №11,22, 49, 154, 182 одинаково активно происходит увеличениеих длины и веса.Таким образом, установлено, что экзометаболиты стрептомицетов,выделенных из почв Молдовы, влияют существенным образом на приростдлины корней и колеоптелей, а также на их массу, что позволяет рассматриватьих как потенциальные продуценты регуляторов роста растений. Биопрепараты,приготовленные на их основе могут с успехом применятся в растениеводстве.208

Microbiology and virologyRegulation of seed germination of crops by Streptomyces metabolites ofMoldavian soilsBaltsat K.K., Barbac T.A., Poiras N., Birsa M., Boortseva S.А.Tested the ability of soil Streptomyces metabolites to stimulate germination, theformation of roots of crop seeds. Exometabolites of strain № 11 and 182 increase thegermination rate by 115 - 118% and 107 - 110% tomato seeds Liana and Pridnestroviecompared with the control. Streptomyces metabolites № 11, 22, 49 stimulated theincrease in the number of roots by 13.8 - 19.4%, and their wet weight by 27.5 - 55%.ФІТОЦИД В БІОЛОГІЧНОМУ ЗАХИСТІ КАРТОПЛІБальвас К.М., Бородай В.В.Національний університет біоресурсів і природокористування УкраїниE-mail: skarlet191@mail.ruНа сьогоднішній день для землеробства і рослинництва пріоритетинаправлені на ресурсоенергозбереження та природоохоронні комплекси.Сучасна сільськогосподарська мікробіологія може запропонувати виробництвуширокий спектр біопрепаратів, які використовуються для підвищенняпродуктивності важливих овочевих та технічних культур, покращення якостіпродукції, зниження норм внесення добрив і пестицидів(Патика, 2005;Волкогон, 2007; Курдиш, 2011; Колтунов, 2012).Основними особливостями біофунгіциду Фітоцид-Р (1,0×10 4 КУО/см 3 ,ПП « БТУ-Центр», Україна) є рістстимулюючі і антимікробні властивості.Здатність мікроорганізмів Bacillus subtilis активно поширюватися в тканинахрослин, заважає проникненню збудників різних хвороб в клітини рослини.Антимікробні речовини і зокрема метаболіти, беруть активну участь в переробціскладних органічних і мінеральних речовин, переводячи їх на доступні длярослин речовини (азот, гумус, фосфор і т.п.).Захисний ефект препарату Фітоцид оцінювали в лабораторних умовах invitro за концентрації 5% (в лабораторії промислової біотехнології, кафедраекобіотехнології та біорізноманіття Національного університету біоресурсіві природокористування України) методом стандартних паперових дисків(просочені розчином препарату, розкладені по периметру чашок Петрі). Вцентрі розміщували агаровий блок із збудниками хвороб картоплі - Fusariumoxysporum та Alternaria alternata. (1×1 см 2 ). Зону затримки росту збудникавизначали за діаметром стерильної зони. Була виявлена антагоністичнаактивність Bacillus subtilis проти патогенів (діаметр стерильної зони становив10-15 мм в порівнянні з контролем (обробка водою) - 2-3 мм).Іншим нашим завданням було перевірити ефективність захисту призберіганні бульб. Картопля зберігалась у сховищі з припливно – витяжноювентиляцією протягом 6 місяців. В кінці зберігання проводили облік поширеннята розвитку хвороб за стандартними методиками. У процесі зберігання набульбах картоплі у контрольному варіанті спостерігались такі хвороби, як209

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013фомозна гниль, суха фузаріозна гниль, мокра бактеріальна гниль, кільцевагниль і фітофтороз, тоді як при застосуванні Фітоциду поширення хвороббуло у 1,5- 2,3 рази меншим. Застосування Фітоциду в овочівництві забезпечуєістотну перевагу за врожайністю, строками отримання продукції та збереженняїї в належній якості в осінньо-зимовий період.Phytozid in the biological protection of potatoBalvas K., Borodai V.V.Antagonistic activity of Bacillus subtilis was detected against pathogens (diameterof sterile area was 10-15 mm, compared with the control (water treatment) - 2-3 mm).Various diseases were observed in the control during storage on potato tubers suchas dry rot, wet bacterial rot, ring rot and blight, while diseases were in 1.5 - 2.3 timesless at the application of Phytozid.ПЕРСПЕКТИВА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КУЛЬТУРАЛЬНОЙ ЖИДКОСТИЦИАНОБАКТЕРИИ SPIRULINA PLATENSIS ПРИ КУЛЬТИВИРОВАНИИМИКРОВОДОРОСЛИ DUNALIELLA SALINA В ПРИСУСТВИИКООРДИНАЦИОННЫХ СОЕДИНЕНИЙ CU(II).Бивол Ч. 3 , Зосим Л. 1 , Еленчук Д. 2 , Батыр Л. 3 , Джур С. 3 , Олан О. 11Молдавский Государственный Университет,2Университет Академии Наук Молдовы,3Институт Микробиологии и Биотехнологии Академии Наук МолдовыE-mail: ciumac@yahoo.comМикроводоросль Dunaliella salina является способна выдерживать широкуюамплитуду экстремальных значений различных абиотических факторов, в связи,с чем она является прекрасным модельным объектом для биотехнологическихисследований.Культивирование D. salina при различных условиях и в присутствиинекоторых координационных соединений позволяет получить биомассус прогнозируемым содержанием биоактивных веществ и биоэлементов.Культивирование дуналиеллы в присутствии некоторых координационныхсоединений меди позволит получить биомассу, обогащенную медью.Целью исследования является изучение влияния координационныхсоединений Cu(II) на продуктивность микроводоросли дуналиела.D. salina CNM–AV-01 культивировалась на органо-минеральной среде,полученной на основе культуральной жидкости цианобактерии Spirulinaplatensis. В качестве регуляторов роста и стимуляторов синтеза биологическиактивных веществ были использованы 4 координационных соединения Сu(II):RGT-23, RGT-24, RGT-25, RGT-28 с замешенными фенолятами, добавленные вконцентрациях 2 – 6 мг/л.В результате было установлено, что при выращивании D. salina наоргано-минеральной среде, при интенсивном освещении и с добавлением210

Microbiology and virologyкоординационных соединений RGT-23, RGT-24, RGT-25, продуктивность D.salina увеличилась в среднем на 3-17% по сравнению с контрольным образцом.Наибольший стимулирующий эффект на продуктивность оказал комплекс RGT-24, который в концентрации 4мг/л способствовал увеличению продуктивностина 17 % по сравнению с контролем.Таким образом, можно отметить, что координационный комплекс RGT-24может служить стимулятором роста D. salina, так как при его добавлении вконцентрации (4мг/л) продуктивность увеличивается на 17 % по сравнению сконтролем.Исследование было проведено в рамках проекта 13.819.18A финансируемаяВысшим Советом по Науке и Технологическому Развитию АН РМThe perspective of using the culture fluid of the cyanobacterium Spirulinaplatensis at cultivation of microalgae Dunaliella salina in presence of coordinationcompounds of Cu (II)Bivol C., Zosim L., Elenciuc D., Batir L., Djur L., Olan O.Our study focuses on investigating of the influence of coordination compounds ofCu (II) on the productivity of microalgae Dunaliella. The greatest stimulatory effecton productivity has set the compounds RGT-24, which at a concentration 4 mg/l toan increase in productivity by 17% compared to control. So coordination complexRGT-24 can serve as a growth factor D. salina.АНТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ АНАЛОГІВ НУКЛЕОЗИДІВВІДНОСНО ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУБілявська Л. 1 , Лузан Б. 2 , Лонтковська Т. 2 , Ґудзь А. 31Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, Київ, Україна2Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна3Інституті органічної хімії НАНУ, Київ, УкраїнаE-mail: Bilyavskal@ukr.netГерпетичні вірусні захворювання – одна з актуальних проблем сучасноїклінічної медицини. Хвороби викликані вірусом простого герпесу (ВПГ1) –хронічно, рецидивуючі антропонозні інфекції, які перебігають переважно влокалізованих формах із везикулярними висипаннями на слизових оболонкахта рідше генералізовано, з ураженням внутрішніх органів та ЦНС. Існуючіпрепарати мають високі показники токсичності, недостатню біопридатність тависокий ризик появи нових резистентних штамів. Тому актуальним залишаєтьсяпошук нових антивірусних препаратів.Метою роботи було дослідити антивірусну активність новосинтезованихфторвмістних гетероциклічних сполук відносно ВПГ1.Речовини синтезовано в Інституті органічної хімії НАНУ. За структуроюце гетероциклічні сполуки подібні до тимідину, що містять фторований1,2,3-тріазол, в якості нуклеїнової основи із різними замісниками в ароматичних211

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013кільцях: залишок перфлуоропропілу (№1, №3, №4), тіосульфату (усі сполуки)та фрагменти: 3-хлортетрагідрофурану (№2, №4), 3-хлортетрагідропурану(№1), дигідрофурану (№3). Для дослідження використано культуру клітинHeLa - епітеліальні клітини карциноми шийки матки.Цитотоксичність речовин вивчали колориметричним МТТ методом.Антивірусну дію сполук досліджували цито-морфологічним методом,застосовуючи барвник акридиновий оранжевий, за наявністю вірусспецифічнихвключень.Показано, що речовини №1– №3, мали показники цитотоксичності (СС 50)–220 – 310 мкг/мл, а речовини №4 – 890 мкг/мл. Серед досліджених сполук лише№2 та №4 мали виражену антигерпетичну активність, що можливо пов’язано знаявністю в їх структурі фрагменту 3-хлортетрагідрофурану. ЕС 50сполуки №2становить 7,6 мкг/мл, а №4 – 50 мкг/мл. Таким чином, речовини №2 та №4 єперспективними для подальших досліджень.Antiviral activity of nucleoside analogues against herpes simplex virusBiliavska L., Luzan B., Lontkovskaу T., Gudz G.The purpose of this investigation was to examine the impact of a numbernucleosides analogue on the reproduction of herpes simplex virus. Antiviral effectof the compounds against HSV-1 studied cyto-morphological method using dyeacridine orange. It is shown that among the studied compounds promising are №2and №4, their EC 50is 7,6 mg/ml and 50 mg/ml.ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТІВПРИМАГІСТРАЛЬНИХ ЕКОСИСТЕМБобрик Н.Ю., Кривцова М.В., Ніколайчук В.І.ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, УкраїнаЕ-mail: NadjaBobrik@mail.ruЦелюлозолітичні мікроорганізми відіграють значну роль в процесахґрунтоутворення і є представниками активної мінералізації органічної речовинив ґрунті. Нашими попередніми дослідженнями показано негативний впливзалізничного транспорту на мікрофлору ґрунту та повітря примагістральнихекосистем (Ніколайчук, 2009; Симочко, 2009). У зв’язку з цим актуальним буловивчення целюлозолітичної активності ґрунту в умовах впливу цього видутранспорту.Визначення целюлозолітичної активності ґрунту проводилось на відстані0, 25, 50 та 100 м від залізничної колії Ужгородського району за допомогоюаплікаційного методу Мішустіна (Федорец, 2009). В ґрунт поміщали чистізнежирені скельця, обшиті з обох сторін стерильним целюлозним полотном задопомогою шовкових ниток. Кількісне визначення ступеня розкладу проводиличерез 1, 2, 3 місяці (червень, липень, серпень) після закладання досліду.Показано, що на відстані 0 м та 25 м від залізничної колії відсоток розкладуполотна за весь період вегетації складав 53,61±2,48% та 45,16±5,65% відповідно,212

Microbiology and virologyщо за шкалою інтенсивності розкладу целюлози оцінюється як «середня».При віддаленні від залізничної колії спостерігали значне підвищення даногопоказника (94,43±1,35% та 81,95±8,88%), що оцінюється як «дуже сильна»інтенсивність целюлозолітичної активності ґрунту.Аналізуючи динаміку целюлозолітичної активності ґрунтів за місяцямипоказано, що на відстані 25 м від залізничної колії максимальну целюлозолітичнуактивність спостерігали у липні, що становила 60%. На відстані 50 і 100 м відзалізничної колії максимальну целюлозолітичну активність спостерігали учервні (45% і 62% відповідно). На відстані 0 м від залізничної колії максимальнийвідсоток розкладання полотна спостерігали в серпні (62%). На інших відстанях(25, 50 і 100 м) від залізничної колії у серпні зафіксовано мінімальне значенняданого показника (1%, 18% та 12% відповідно).Отже, встановлено пригнічення целюлозолітичної активності ґрунтупримагістральних екосистем на відстані 0 і 25 м від залізничної колії.Cellulolytic activity of the pre-railway ecosystems soilsBobryk N., Kryvtsova M., Nikolajchuk V.Decrease of the railway track side soils cellulolytic activity under the Uzhgorodregion conditions based on the Mishustin method application has been set.ВИКОРИСТАННЯ ЛАКТОБАКТЕРІЙ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕРОБКИФРУКТІВБугера І.П. 1 , Кігель Н.Ф. 21Національний університет харчових технологій, Київ, Україна2Інститут продовольчих ресурсів, м. Київ, УкраїнаE-mail: baspygira@ukr.netМолочнокислі бактерії відносять до промислово важливих мікроорганізмів.Це пов’язано з їхньою позитивною ферментативною активністю, в результатіякої отримують різноманітні продукти з високими харчовими та дієтичнимивластивостями.На поверхні рослинної сировини завжди наявна велика кількістьрізноманітних мікроорганізмів, тому в процесі переробки можна спостерігатирізноманітні процеси – молочнокисле, спиртове, оцтовокисле, маслянокисле,мурашинокисле бродіння, а також пліснявіння [Rattanachaikunsopon, 2010]. Дляотримання якісного продукту з бажаними смаковими якостями обов’язковим ємолочнокисле бродіння, збудниками якого є бактерії родини Lactobacillaceae.Тому важливим є пошук перспективних штамів лактобактерій, які бзабезпечували характерний для ферментованих фруктів смак та аромат.Аналіз мікрофлори вітчизняних квашених та сушених фруктів показав, щовона представлена молочнокислими бактеріями родів Lactobacillus, Leuconostoc,Pediococcus та видом Streptococcus thermophilus. Найбільшу частину складаютьлактобацили з гомо- та гетероферментативним типом молочнокислого бродіння.213

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Утворені ними молочна кислота та СО 2виступають як природні консерванти ізабезпечують збереження форми ферментованих плодів. Домінування зазначенихмолочнокислих бактерій в складі мікробного ценозу є результатом високоїадаптації до сировини та здатністю до синтезу антибіотичних речовин. Встановлено,що представники роду Pediococcus продукують бактеріоцини.На території України поширеним методом консервування плодів та ягідє мочення. Якість мочених плодів та ягід в значній мірі залежить від видівмікроорганізмів, що забезпечують молочнокисле та спиртове бродіння. Хорошірезультати отримано за використання композицій молочнокислих бактерійLactobacillus brevis або Lactobacillus listeri з дріжджами Saccharomycesellipsoideus.Отже, молочнокислі бактерії є обов’язковою складовою при ферментативнійпереробці рослинної сировини. Для отримання якісних з необхіднимисмаковими характеристиками ферментованих фруктів слід на початку бродіннядобавляти до продукту переробки закваску чистих культур лактобактерій.Usage of lactic acid bacteria during fruit processingBugera I., Kihel N.Analysis of domestic pickled and dried fruit microflora showed that it is representedby lactic acid bacteria of genera Lactobacillus, Leuconostoc, Pediococcus and speciesof Streptococcus thermophilus. The majority consists of lactobacilli with homo- andhetero-fermenting lactic fermentation types.ДЕФЕКТИ СИГНАЛЬНОГО ШЛЯХУ TOR ЗНИЖУЮТЬ РІВЕНЬПОКАЗНИКІВ КАРБОНІЛЬНОГО/ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ УДРІЖДЖІВ SАССHAROMYCES CEREVISIAEВасильковська Р.А., Гомза Б.В.Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, УкраїнаE-mail: vasylkovska_r@ukr.netКарбонільний/оксидативний стрес це стан, що виникає внаслідокзбільшення концентрації активних карбонільних сполук (АКС) та активнихформ кисню (АФК). Небезпека даних сполук полягає у їхній здатності братиучасть у неензиматичних перетвореннях, які погано контролюються клітинами.До таких процесів, насамперед належать вільнорадикальне окислення танеензиматичне глікозилювання (глікація). Пекарські дріжджі Saccharomycescerevisiae є популярною і однією з найзручніших модельних систем у вивченнімеханізмів розвитку карбонільного та оксидативного стресів та способів захистувід них у вищих еукаріотів. Сигнальний шлях TOR є висококонсервативнимрегулятором багатьох функцій, зокрема інтенсивності метаболізму та стійкостідо стресу, у різноманітних організмів: від дріжджів до людини. Взаємозв’язокTOR з вуглеводами досліджений мало, тому метою роботи було визначити214

Microbiology and virologyвміст карбонільних і α-дикарбонільних сполук, маркерів оксидативного такарбонільного стресів, у дефектних за різними ділянками TOR-сигнальногошляху штамів S. сerevisiae.В роботі використовували наступні штами: JK9-3da (MATa leu2–3,112 ura3–52 rme1 trp1 his4 GAL+ HMLa) та його похідні ∆TOR1, ∆TOR2 та ∆TOR1∆TOR2.Дріжджі вирощували за умов аерації при 28 о С у середовищі, яке містило якджерело карбону 2% глюкозу або фруктозу. Клітини дезінтегрували на вортексміксерізі скляними кульками діаметром 450-500 мкм. Отриманий супернатантвикористовували для спектрофотометричного визначення вмісту карбонільнихгруп білків та α-дикарбонільних сполук.Показано, що у присутності фруктози клітини демонструють вищий вмісткарбонільних груп та α-дикарбонільних сполук. Крім того, зазначені вищепараметри були достовірно нижчим у штамів дефектних за різними ділянкамиTOR-сигнального шляху, порівняно з диким штамом. Отже, ріст на фруктозіпризводить до розвитку карбонільного/оксидативного стресу, і як наслідок,пришвидшує старіння дріжджів. Проте дефекти у TOR-сигнальному шляхусповільнюють старіння S. cerevisiae.Defects in TOR-signaling pathway reduce the level of carbonyl/oxidative stressmarkers in yeast Saccharomyces cerevisiaeVasylkovska R.A., Homza B. V.Saccharomyces cerevisiae wild type and strains defective in TOR-signalingpathway were used as a model to compare the effects of glucose and fructose onhigher eukaryotes. It has been found that the intensity of carbonyl/oxidative stresswas higher in cells grown on fructose that accelerated aging, but defects in TORsignalingpathway extended lifespan of yeast.АКТИВНІСТЬ ГЛІОКСАЛАЗНОЇ СИСТЕМИ ТА ВМІСТГЛІКОЗИЛЬОВАНИХ БІЛКІВ У ДРІЖДЖІВ SАССHAROMYCESCEREVISIAE, ЯК ПОКАЗНИКИ КАРБОНІЛЬНОГО СТРЕСУГомза Б.В.Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, УкраїнаE-mail: b.homza@ukr.netОстанні роки значно зросло споживання харчової фруктози. Більшістьдієтологів переконані, що фруктоза є безпечнішою і кориснішою, ніж глюкоза- тому часто пропонують фруктозу, як замінник глюкози. Проте дослідникинаголошують про потенційну небезпеку тривалого споживання фруктози, якеможе призводити до розвитку метаболічних порушень, механізми розвиткуяких, на жаль, залишаються вивченими недостатньо.В зв’язку з цим, метою роботи було порівняти особливості росту дріжджівSассharomyces cerevisiae на глюкозі та фруктозі, визначити вміст глікозильованих215

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013білків та активність гліоксалаз 1 та 2 за умов стресу вуглеводами високихконцентрацій.В роботі використовували штам дріжджів S. cerevisiae YPH 250, отриманийвід професора Yoshiharu Inoue (Кіотський університет, Японія). Дріжджівирощували при 28 ºС на шейкері (175 коливань за хвилину) в живильномусередовищі, яке містило як джерело карбону глюкозу або фруктозу. Чутливістьдріжджів до вуглеводів високих концентрацій визначали за допомогою методурозведень. Визначення вмісту глікозильованих білків та активності гліоксалази1 та 2 здійснювали спектрофотометрично у супернатантах зруйнованих навортекс-міксері клітин.Порівняння особливостей дії стресу, спричиненого глюкозою та фруктозоювисоких концентрацій, на клітини пекарських дріжджів S. сerevisiae свідчитьпро те, що дріжджі є чутливішими до дії фруктози. Крім того, дріжджі, підданідії 10% фруктози, демонстрували вищий вміст глікозильованих білків, ніжклітини, інкубовані з 10% глюкозою. Крім того, активність гліоксалази 1 та 2,основних ферментів захисту від карбонільного стресу, була достовірно вищою удріжджів, інкубованих із фруктозою, в порівнянні із клітинами, які знаходилисьу присутності глюкози, і зростала з часом інкубації клітин. Отримані результативказують на вищу інтенсивність карбонільного стресу в клітинах, інкубованиху присутності фруктози.Activity of glyoxalase system and level of glycated protein as indicators ofcarbonyl stress in yeast Sассharomyces cerevisiaeHomza B. V.It has been found that yeast Saccharomyces cerevisiae grown on fructose, comparingto glucose-grown one, demonstrated higher level of glycated proteins, marker ofcarbonyl stress. In addition, the activity of glyoxalase system was significantly higherin fructose-incubated yeast compared with glucose-incubated cells, that may indicatea higher intensity of carbonyl stress in cells incubated with fructose.ДІЯ Α-L-РАМНОЗИДАЗ CRYPTOCOCCUS АLBIDUS ТА EUPENICILLIUMЕRUBESCENS НА СИНТЕТИЧНІ І ПРИРОДНІ СУБСТРАТИГудзенко О. В.Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, КиївE-mail: ov_gudzenko@bigmir.netα-L-Рамнозидаза (α-L-рамнозид-рамногідролаза – К.Ф. 3.2.1.40)гідролітично відщеплює термінальні невідновлені α-1,2-, α-1,4- та α-1,6-зв’язані залишки L-рамнози, що присутні в значних кількостях в природнихглікокон¢югатах, а також в синтетичних глікозидах. В останні роки цей ензимпривертає особливу увагу дослідників, які на основі глікозидів рослинногопоходження створюють засоби для лікування серцево-судинних захворювань,а також препаратів з противірусною та імунотропною дією. Для прояву216

Microbiology and virologyбіологічної дії деяких з цих препаратів необхідна наявність рамнози, інших– її відщеплення. Раніше внаслідок скринінгу серед різних таксономічнихгруп мікроорганізмів відібрано два продуценти α-L-рамнозидаз з високоюактивністю: Eupenicillium erubescens та Cryptococcus albidus.З супернатанту культуральних рідин E. erubescens та C. albidusфракціонуванням сульфатом амонію, хроматографією на TSК-гелях ToyopearlHW-60 і Fractogel DEAE-650-s та Sepharose 6B виділені a-L-рамнозидази (~40 та50 кДа відповідно). рН-Оптимуми склали 4,0-5,0, термооптимум обох ензимів– 60ºС. Дослідження субстратної специфічності α-L-рамнозидаз показало, щоензими здатні діяти на синтетичні (п-нітрофенільні похідні моносахаридів) іприродні (нарингін, неогесперидин) субстрати. α-L-Рамнозидази гідролізувалиприродні субстрати досить ефективно, причому препарат E. erubescensхарактеризувався більшими значеннями V max, ніж ензим C. albidus. Алеα-L-рамнозидаза C. albidus виявляла більшу спорідненість до нарингіну інеогесперидину, ніж ензим E. erubescens (К m0,77 та 5,0 мМ відповідно).Обидва ензима проявляли вузьку специфічність до глікону: α-L-рамнозидазаE. erubescens – тільки до п-нітрофеніл-α-L-рамнопіранозиду, а C. albidus – доп-нітрофеніл-b-D-глюкопіранозиду.Таким чином, здатність препаратів a-L-рамнозидаз E. erubescens і C. albidusгідролізували природні субстрати: нарингін та неогесперидин свідчить проїх специфічність до a-1,2-зв’язаної L-рамнози, що представляє безсумнівнийінтерес, оскільки чим більш вузьку специфічність виявляє ензим, тим більшуцінність він представляє як тонкий та надзвичайно точний інструментбіохімічних досліджень.The effect of Cryptococcus аlbidus and Eupenicillium еrubescens α-Lrhamnosidaseson synthetic and natural substratesGudzenko O. V.The substrate specificity of Cryptococcus albidus and Eupenicillium erubescensα-L-rhamnosidases have been investigated. It is shown that the enzymes are ableto act on synthetic and natural substrates, such as naringin, neohesperidin. α-L-Rhamnosidases hydrolysed the last ones very effectively at that E. erubescens enzymewas characterized by high values of V maxin compare with enzyme of C. albidus.БАКТЕРІАЛЬНА МІКРОФЛОРА НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВДворак К.П. 1 , Буценко Л.М. 21Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Київ, Україна2Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Київ, УкраїнаE-mail: ekaterina-dvorak@rambler.ruМікрофлора насіння представлена різними систематичними групамимікроорганізмів – сапротрофами і патогенами. Вони можуть бути локалізованіна поверхні насіння (епіфітна мікрофлора) та всередині (ендофітна). Патогенниммікроорганізмам приділяють особливу увагу у сільськогосподарському217

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013виробництві, оскільки їх присутність на насінні навіть у сотих долях відсоткавід загальної чисельності мікроорганізмів становить реальну загрозу якнасінню, так і рослинам в період їх росту і розвитку.Для проведення досліджень використовували насіння цукрових буряківукраїнської селекції: гібриду Олександрія та гібриду Уманський ЧС-97,виведених дослідно-селекційними станціями Інституту біоенергетичнихкультур і цукрових буряків. Насіння гібриду Олександрія було обробленефунгіцидним протруйником Максим ХL 035 FS, т.к.с.. Насіння гібридуУманський ЧС-97 – без попередньої обробки.Із досліджуваних зразків виділено 18 різних типів ізолятів бактерій, ізяких 12 з Уманського ЧС-97 та 6 з Олександрії. Що свідчить про більшубіорізноманітність мікрофлори необробленого насіння. 61% виділенихізолятів – бактерії, що мають колонії світло-жовтого і жовтого кольору, 22%- сірого, 11% - рожевого та 6% - кремового. 83% ізолятів є грамнегативнимиоксидазонегативними паличками, 17% -дрібні коки. Більшість (61%) ізолятівбактерій є рухливими. 9 з 18 ізолятів є факультативними анаеробами.Враховуючи проведені поетапно дослідження нами попередньо віднесенідо роду Pseudomonas 33% із загальної кількості виділених ізолятів, при чомупереважна більшість із них є складовими мікрофлори насіння гібриду цукровихбуряків Олександрія, що попередньо оброблене пестицидом. Саме серед цихізолятів можуть бути ідентифіковані збудники хвороб цукрових буряків.Більшість жовтопігментних ізолятів попередньо ідентифіковані як Pantoeaagglomerans. З насіння гібриду Уманський ЧС-97 було виділено представниківметилотрофних бактерій.Два ізоляти (Б-32 і Б-40) мають антагоністичну активність до відомихзбудників бактеріозів цукрових буряків, що підтверджує захисну рольмікрофлори насіння.Потенційно можливим є виявлення серед виділених ізолятів збудниківбактеріозів цукрових буряків, що в подальшому буде нами визначено, шляхомвстановлення здатності цих бактерій уражувати рослини.Microflora of sugar beet seedsDvorak K., Butsenko L.In the thesis presents the results of research microflora of sugar beet seeds.ИЗУЧЕНИЕ ПРОЦЕССОВ БИОДЕСТРУКЦИИ ДИЗЕЛЬНОГОТОПЛИВА «АРКТИКА», ПОД ДЕЙСТВИЕМ АССОЦИАЦИЙУГЛЕВОДОРОДОКИСЛЯЮЩИХ МИКРООРГАНИЗМОВЕрофеевская Л.А.Институт проблем нефти и газа Сибирского отделения РАН, Якутск, РоссияE-mail: lora-07.65@mail.ruС целью разработки технологии оздоровления окружающей среды послеаварийных разливов нефти и нефтепродуктов на территории склада горюче-218

Microbiology and virologyсмазочных материалов (ГСМ) в с. Хонуу, расположенном в Момском районена северо-востоке Республики Саха (Якутия), проведены ряд экспериментов помикробиологической очистке мерзлотных почв от дизельного топлива «Арктика».Общая площадь загрязнения составила 0,8 га. При выполнении полевыхработ по очистке загрязненной площади руководствовались требованияминормативной документации (РД 39-00147105-006-97).Для оценки биологической активности загрязнённых почв проведеныисследования проб на микробиологические показатели.Из почв выделены ассоциации углеводородокисляющих микроорганизмов(УОМ), на основе которых изготовили биопрепарат для очистки нарушеннойтерритории от нефтепродуктов.В качестве носителей УОМ и поглотителей нефтепродуктов исследованоминеральное сырьё местных месторождений.Полученные результаты свидетельствуют, что выделенные ииммобилизованные на минеральное сырьё, аборигенные УОМ, эффективноразрушают нефтепродукты. Степень деградации дизельного топлива за одинвегетационный период, составила 85,48 - 91,71%, в зависимости от типаносителя и степени загрязнения.Полученные результаты вызывают необходимость дальнейших научныхисследований по изучению аборигенных штаммов микробных культур свысокой метаболической активностью в условиях Крайнего Севера, способныхв короткие сроки утилизировать нефтяные углеводороды и подготовитьнарушенные экосистемы к самовосстановлению.The authors investigate processes of diesel fuel “Arctic” biodestruction underthe action of hydrocarbon oxidizing microorganismsErofeevskaya L.The authors investigate processes of diesel fuel “Arctic” destruction under theaction of hydrocarbon oxidizing microorganisms isolated from permafrost soilscontaminated by oil and oil products.A high degree of degradation and contamination by oil is established accordingto the results of studying the composition and chemical structure of isolated extractsof soil samples after their treating with indigenous hydrocarbon oxidizing bacteria.During one summer season on the plots with the biological preparations immobilizedon mineral carriers the diesel fuel destruction has made 85,48 - 91,71%.ВИВЧЕННЯ ПРОТЕКТИВНОЇ ДІЇ LACTOBACILLUS PLANTARUM НАНАСІННЯ ТОМАТУ В УМОВАХ ЗАСОЛЕНОСТІ ГРУНТУЗлатогурська М.А.Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: marusia14@ukr.netВ умовах використання штучного зрошування спостерігається повільнезбільшення засоленості ґрунту. Альтернативою до загальноприйнятих засобів219

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013боротьби з даною проблемою може бути використання мікробіологічнихметодів усунення негативної дій високого вмісту солей в ґрунті(Садрния, 2011).Метою даної роботи було вивчення протективної дії L. plantarum на насіннятомату в умовах засоленості ґрунту.Об’єктом дослідження було насіння томату сорту «Надранній». Задляусунення негативного впливу супутньої мікробіоти насіння попередньооброблювалося 3% розчином Н 2О 2. Далі в лабораторних умовах вонозамочувалося в трьох варіантах: стерильна вода з водогону – контроль, розчинNaCl в концентрації 207 ммоль/л – імітація засоленості ґрунту (Садрния, 2011),розчин рідкої культури L. plantarum ОНУ 345, виділеного з виноградногосусла, у 207 ммоль/л NaCl у рівних об’ємних співвідношеннях. Рідка культурамікроорганізмів була вирощена на поживному середовищі MRS (Man,1960) притемпературі 36 о С впродовж 12 годин. Клітини мікроорганізмів були попередньотричі відмито дистильованою водою на центрифузі при 13000 об/хв впродовж7 хв з метою видалення поживного середовища та продуктів життєдіяльності.Концентрація життєздатних клітин становила 3-8×10 9 КУО/мл. Насінняоброблялося впродовж 6 годин та було розкладено в стерильні чашки Петрі нафільтрувальний папір, змочений стерильною водою з водогону. Пророщуванняздійснювалось при кімнатній температурі. Взагалі було здійснено 6 незалежнихекспериментів по 50 насінин у кожному з трьох варіантів досліду.Протективну дію L. plantarum в умовах засоленості ґрунту визначалишляхом оцінювання посівних характеристик насіння (енергія проростаннята всхожість) та біометричних показників сіянців (розміри стебел, коріння,додаткових корінців та загальна маса). Енергію проростання визначали через 6днів, а всхожість через 12 згідно з загальноприйнятою методикою (ДСТУ 4138-2002, 2003). На 12-й день також були здійснені заміри біометричних показників.В результаті проведених досліджень було з’ясовано, що обробка суспензієюлактобацил L. plantarum ОНУ 345 у розчині NaCl концентрацією, що імітуєзасолений грунт, не в значній мірі підвищує енергію проростання та всхожість(51,2±0,07% та 52±0,07% відповідно) у порівнянні з обробкою водою(49,7±0,07%, 49,3±0,07%) та розчином NaCl (49,3±0,07%, 49±0,07%). Такимчином ми припускаємо, що засоленість ґрунту у такій концентрації не впливаєна посівні якості насіння томату, а обробка лактобактеріями збільшує енергіюпроростання та всхожість на 1,5 – 2%.Проте слід відмітити, що обробка насіння NaCl дещо зменшує біометричніхарактеристики проростків, а додавання лактобацил доводить ці показникидо рівня контроля, який перебував у воді. Так, довжина коріння проростківза проростання у соленому розчині зменшувалася з 5,51±0,76 до 4,90±0,72%,довжина стебел – з 5,09±0,62 до 4,48±0,64%, а маса – з 44,41±4,93 до39,54±4,24% у порівнянні з обробкою суспензією лактобацил L. plantarum ОНУ345 у розчині NaCl.Отже, використання бактерій штаму L. plantarum ОНУ 345 є перспективнимдля захисту насіння томату від засоленості ґрунту.220

Microbiology and virologyStudy of the protective effect of Lactobacillus plantarum on tomato seeds undersoil salinization conditionsZlatogurska M.The protective effect of L. plantarum ONU 345 on tomato seeds sowing andbiometric characteristics under soil salinization conditions has been studied. It wasfound that lactobacilli eliminated the negative impact of sodium chloride on tomatoseeds.ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКІСНО-КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ КАРОТИНОЇДІВДРІЖДЖІВ РОДУ RHODOTORULAКавуля О.М, Васіна Л.М.Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, УкраїнаE-mail: okavulya@bk.ruРізноманітність каротиноїдів, їх широкий спектр фізіологічноїта терапевтичної дії (антиоксидантна, антимутагенна, антистресова,імуномодуляторна, імуностимуляторна), використання у різних галузяхгосподарства залишають актуальними проблеми пошуку, селекції, культивуванняїх ефективних продуцентів. Тому, метою даної роботи було дослідження якіснокількісногоскладу каротиноїдних пігментів дріжджів роду Rhodotorula.Дріжджі вирощували на модифікованому поживному середовищі MZ-30 притемпературі 27 0 C протягом 5 діб. Мікробну масу відділяли центрифугуванням,доводили до певної концентрації. Деградацію клітин здійснювали фізикохімічнимиметодами. Екстракцію пігментів проводили сумішшю органічнихрозчинників. Одержані екстракти повністю упарювали, розчиняли у гексанічи етанолі і використовували для реєстрації електронних спектрів поглинанняі хроматографічного розподілу. Тонкошарову хроматографію проводилина силуфолових пластинках марки «Sorbfil» розміром 5×10 см, апробуючирізні комбінації розчинників, представлених гексаном, бензолом, ацетоном,петролейним ефіром, хлороформом.Як свідчать експериментальні дані, оптимальною системою розчинників буласуміш гексан-бензол (29:1), що дозволила зареєструвати три пігментні смуги.Визначення загального вмісту каротиноїдів досліджуваних представників родуRhodotorula показало незначне коливання їх рівня (різниця у 60 мкг/г сухоїмаси). В результаті спектрофотометричного аналізу каротиноїдних пігментівдріжджів у видимому діапазоні (λ=400-550 нм) отримані спектральні криві,які слугували основою для їх ідентифікації. Нами зафіксовані максимумипоглинань, характерні для β-, γ-каротинів та у діапазоні хвиль від 510 до 530 нм.Кількісний аналіз вмісту пігментів у їх суміші виявив найбільші відмінності урівнях β-каротину.Отже, досліджувані культури мікроорганізмів представляють інтерес якперспективні об’єкти з багатим хімічним складом, що можуть використовуватисядля отримання біологічно цінних сполук та практичного їх застосування.221

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Study of qualitative and quantitative composition of carotenoids yeast genusRhodotorulaKavulya O.M., Vasina L.M.The method of thin layer chromatography in the solvent system hexane-benzenerecorded the appearance of three pigment bands. As a result, spectrophotometricanalysis, the spectral curves of pigments, their absorption maxima recorded and made ​their identification specified total carotenoid content and the content of individualpigments.ПОЛИАМИНЫ КАК ФАКТОРЫ ПОВЫШЕНИЯАНТИБИОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТИ КЛИНИЧЕСКИХ ШТАММОВESCHERICHIA COLIКараваева Е.А. 1,2 , Нестерова Л.Ю. 2 , Ткаченко А.Г. 1,21Пермский государственный национальный исследовательский университет,Пермь, Россия2Институт экологии и генетики микроорганизмов УрО РАН, Пермь, РоссияE-mail: karavaeva.elena2009@yandex.ruПолиамины – соединения, которые играют важную роль в регуляции ростаи деления клеток, а также участвуют в адаптации микроорганизмов к стрессам.Нами показано, что экзогенные полиамины увеличивают минимальнуюподавляющую концентрацию (МПК) левофлоксацина. Экспериментыпроводились на природных изолятах E.coli, предварительно распределенных по3 группам в зависимости от значения МПК левофлоксацина: чувствительные,переходные, устойчивые. Результаты показали, что полиамины, спермидини путресцин в концентрации 10 мМ увеличивали МПК во всех группах.Положительное влияние было наиболее выраженным у чувствительныхштаммов, где путресцин повышал МПК в 2 раза, а спермидин почти в 3.Кадаверин не оказывал достоверного влияния на уровень устойчивости. Однимиз возможных механизмов, посредством которого полиамины защищаютбактерию от антибиотика, является стимулирование развития биопленок.Проанализировав уровень биопленкообразования в штаммах E.coli, мыпоказали прямую зависимость между этим показателем и степенью устойчивостик антибиотику. Наибольшими абсолютными значениями биопленкообразованияотличались группы переходных и устойчивых изолятов. В этих же группахнаблюдалось двукратное повышение активности полиамин-синтезирующейсистемы. Последний параметр оценивали по активности орнитиндекарбоксилазы(ОДК), ключевого фермента синтеза путресцина и спермидина.Показано, что все используемые концентрации полиаминов достоверностимулировали биопленкообразование штаммов разных уровней устойчивости.Наибольший эффект оказал спермидин в концентрации 10 мМ, а такжесуммарная добавка полиаминов в той же концентрации. Менее выраженнымэффектом обладал путресцин.222

Microbiology and virologyТаким образом, одним из возможных механизмов, повышенияантибиотикоустойчивости полиаминами, является их положительный эффектна биопленкообразование.Работа выполнена по программе Президиума РАН «Молекулярная иклеточная биология» (проект № 12-П-4-1047) и поддержана грантами РФФИ№№ 11-04-9600, 13-04-96002 и грантом молодых ученых УрО РАН №18.Polyamines as a factor of antibiotic resistance increasing of Escherichia coliclinical strainsKaravaeva E., Nesterova L., Tkachenko A.Natural polyamines were found to enhance levofloxacin MIC for E.coli isolates.Fluoroquinolone-resistant E. coli strains were shown to have an elevated ability toform biofilms and possess increased activity of ornithine decarboxylase. Putrescineand spermidine positively affected biofilm formation of E.coli isolates.ХРОМАТО-МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВПОРОЖНИННОЇ МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА БІЛИХ ЩУРІВЛитвин В.В., Колісник Я.І.Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, УкраїнаЕ-mail: lytvvol@gmail.comЗастосовувані на сьогоднішній день методи визначення складу мікрофлорикишечника та діагностики супутніх захворювань мають ряд недоліків, середяких висока вартість і тривалість дослідження (7-10 днів) та неможливістьвиявити форми мікроорганізмів, які важко культивувати.Відомо, що склад жирних кислот мікроорганізмів видоспецифічний,детермінований в ДНК. Це дало можливість виявляти мікроорганізми тапроводити моніторинг їх чисельності шляхом хроматографії-мас-спектрометрії(ГХ-МС) метилових естерів жирних кислот, виділених з вмісту товстогокишечника.Зазвичай, для одержання метилових естерів використовують кислотнийметаноліз жирів від об’єктів. Але не завжди метилові естери вдаєтьсяідентифікувати, або для цього потрібні важкодоступні стандарти. Мета даноїроботи – полегшити ідентифікацію жирних кислот шляхом перетворенняїх метилових естерів у триметилсилильні (ТМС) естери під дією N,Oбіс(триметилсилил)-трифторацетаміду(БСТФА).Метаноліз вмістимого товстої кишки, проводили в 1 М HCl. Метиловіестери дворазово екстрагували гексаном, висушували і обробляли БСТФА.Одержаний розчин ТМС-естерів в кількості 1 мкл вводили в інжектор ГХ-МСсистеми Agilent (США). Хроматографічне розділення проби здійснювали накапілярній колонці Agilent 122-5532.Застосування додаткової обробки БСТФА при визначенні числамікроорганізмів в вмістимому товстої кишки показало, що одержані дані223

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013корелюють з даними одержаними бактеріологічним методом. Крім того виявленігрупи мікроорганізмів, які не вдається виявити класичним бактеріологічнимметодом.Цей результат дозволяє стверджувати, що після обробки БСТФА миодержуємо достовірні дані. При цьому скорочується потреба в дорогихпоживних середовищах, та значно скорочується час аналізу. Застосуваннязапропонованого методу розширює діагностичні можливості при мікробнихпатологіях кишечника.Chromatography-mass spectrometrical determination of rats` abdominalintestinal microflora markersLytvyn V., Kolisnyk Y.Chromatography-mass spectrometry determination of rats` abdominal intestinalmicroflora molecular markers has been carried out by using derivatization reagent N,O-Bis (trimethylsilyl) trifluoroacetamide. It was determined that this method makesit possible to detect more chemical markers in comparison with acid methanolysis.СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА УСТОЙЧИВОСТИ К ВИЛТУ СОРТОВХЛОПЧАТНИКА ВИДА G.HIRSUTUM L. И G.BARBADENSE L.Мамедова Н.Х., Шихлинский Г.М., Гасанова Г.И.Институт Генетических Ресурсов НАН Азербайджана, Баку, АзербайджанE-mail: naila.xurshud@yahoo.comИзучались сорта хлопчатника вида G.hirsutum L. в количестве 70сортообразцов и 50 сортообразцов хлопчатника, относящихся к видуG.barbadense L. Среди сортов вида G.hirsutum L. 4,3% оказались иммуннымик этой болезни, 7,1% - высокоустойчивыми, 14,3% - устойчивыми, 51,4% -толерантными, 22,9% - восприимчивыми.У вида G.barbadense L. иммунных к этой болезни сортов было 20,0%,высокоустойчивых – 32,0%, устойчивых – 24,0%, толерантных – 20,0%,восприимчивых – 4,0%.Сравнительная оценка устойчивости к вилту сортов хлопчатника,относящихся к видам G.hirsutum L. и G.barbadense L. показала, что болезньочень широко распространяется на сортах хлопчатника вида G.hirsutum L.,которые имеют наибольшее значение в хлопководстве. В меньшей степениболеют сорта вида G.barbadense L., среди которых много высокоустойчивых кзаболеванию вертициллезом. Это можно объяснить тем, что возбудитель вилта– грибки V.dahliae Klebahn не паразитируют на видах G.barbadense L., то естьэтот вид имеет устойчивый ген против вилта.Количество иммунных, высокоустойчивых и устойчивых сортов у видаG.barbadense L., в процентном отношении, почти в три раза больше, чем усортов вида G.hirsutum L., сумма их процентов составляет соответственно76,0% против 25,7%.224

Microbiology and virologyОценка устойчивости сортообразцов хлопчатника к вертициллезномувилту показала, что наилучшими из них были у вида G.hirsutum L. 0117- USA,Delserro, 11-743, S-NIXI; а у вида G.barbadense L. Гянджа-97, АР-391, Pima-5-1,Гянджа-102, RAM-35, C-6040.Методом отдаленной гибридизации, широко применяемым в селекциихлопчатника, возникает возможность выведения сортов, сочетающих в себе какустойчивость к заболеванию вертициллезом, так и высокие технологическиекачества волокна.A comparative estimation of wilt resistance in cotton varieties belonged toG. hirsutum L. and G.barbadense L. speciesMamedova N., Shikhlinski H., Gasanova G.The phytopathological estimation of wilt resistance in cotton varieties belongedto G.hirsutum L. and G.barbadense L. species on an artificial infectious backgroundwas carried out. As a result of research resistant and tolerant cotton varieties topathogen were determined. These varieties can be used in selection as donors ofresistance to this disease.ВПЛИВ ОБРОБОК LACTOBACILLUS PLANTARUM ОНУ 12НА ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ТОМАТУ, ІНФІКОВАНОГОAGROBACTERIUM TUMEFACIENS C58Масловська Н.С., Ліманська Н.В.Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: Sashenka-m-1988@mail.ruМетою даного дослідження було вивчення впливу суспензії бактерії L.plantarum ОНУ 12 на посівні якості насіння томату, інфікованого Agrobacteriumtumefaciens C58 на сорті томату Балада. Для обробки насіння було використанобактеріальні штами музею ОНУ імені І.І.Мечникова. Добові культуримікроорганізмів було вирощено на поживному середовищі MRS та LB [Man,1960] при температурі 36 о С та 25 о С. З нічної культури L. рlantarum ОНУ 12 8мл суспензії було відібрано та попередньо тричі відмито дистильованою водоюна центрифузі при 10000 об/хв., 10 хвилин з метою видалення поживногосередовища та продуктів метаболізму. Концентрація життєздатних клітинстановила 3 - 8 ×10 9 КУО/мл. З нічної культури A. tumefaciens C58 було відібрано8 мл суспензії до відмитої культури L. рlantarum ОНУ 12. Насіння замочувалосьсуспензією з двох штамів, а контрольне насіння в стерильній дистильованійводі та в поживному середовищі LB. Поставлено 8 повторностей (один повтор– 50 насінин). Пророщувались при кімнатній температурі. Всхожість визначали- через 12 згідно з загальноприйнятою методикою [ДСТУ 4138-2002, 2003].Результати досліджень показали, що обробка насіння томату суспензієюL. plantarum ОНУ 12 та A. tumefaciens C58 змінила всхожість насіння сорту«Балада» (75 ± 0,02%) у порівнянні з контролями: дистильованій воді (48 ±0,024%) та у поживному середовищі LB (43 ± 0,023%) на 32-27%. Позитивний225

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ефект обробок лактобацилами для захисту рослин від фітопатогенів булоописано деякими авторами, наприклад, у захисті томатів від Fusariumoxysporum, і цей вплив був штамоспецифічним [Hamed et al., 2011].Використання бактерій штаму L. plantarum ОНУ 12 може бути перспективнимдля обробок насіння томату, оскільки лактобацили, як антагоністи пригнічуютьрозвиток патогенних агробактерій, і окрім того, значно покращують всхожістьнасіння.The influence of treatments with L. plantarum ONU 12 suspension on sowingquality of tomato seeds infected with A. tumefaciens C58Maslovska N.S., LimanskaN.V.The aim of this research was to study the influence of treatments with L.plantarum ONU 12 suspension on sowing quality of tomato seeds infected with A.tumefaciens C58. The experiment was carried out under laboratory conditions withvariety of tomato Ballad. Seeds were treated with a suspension contained two mixedcultures of microorganisms during 6 hours. The inoculation with the suspension ofL. plantarum ONU 12 and A. tumefaciens C58 resulted in the improvement of seedgermination as compared with the control.ДОСЛІДЖЕННЯ РОСТОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛАКТОБАКТЕРІЙ УСКЛАДІ КОМПЛЕКСНОГО ПРЕПАРАТУ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИНМелешко Т., Кондратюк Т.Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: meleshkotv@ukr.net, tatiana_1992@inbox.ruПерспективним напрямком наукової роботи на сьогодні являється пошукта розроблення біологічних засобів боротьби із збудниками бактеріальногораку рослин – Rhizobium radiobacter та Rhizobium vitis.. Було створеноекспериментальний комплексний біопрепарат, спрямований на захистдводольних рослин від фітопатогенних бактерій.Метою дослідження було вивчення ростових характеристик лактобактерій ускладі комплексного препарату для захисту рослин та визначення оптимальнихумов його зберігання.Дослідження були проведені на кафедрі мікробіології, вірусології табіотехнології ОНУ імені І.І. Мечникова. У якості матеріалів дослідженнябули використані штам Lactobacillus plantarum ОНУ-87, ізольований знекомерційного ферментованого продукту, та комплексний препарат длязахисту рослин, до складу якого входили живі клітини лактобактерій у кількості1,5 ± 0,2 х 10 10 КУО/мл, та бактеріофаг і бактеріоцини Еrvinia carotovora ZM1.Співвідношення клітин лактобактерій, бактеріоцину та бактеріофагу ервіній удосліджуваному препараті було 1:1:1.Робочу культуру лактобактерій готували шляхом внесення до MRS бульйонудобової культури клітин L. plantarum ОНУ-87 у кількості 5 % і культивували226

Microbiology and virologyпри 37 °C протягом 24 годин. Кількість клітин лактобацил визначали заметодом Коха. Приріст біомаси визначали методом спектрофотометрії зазміною показника оптичної щільності.Вплив бактеріоцину на життєздатність штаму L. plantarum ОНУ-87 у складікомплексного препарату визначали шляхом висіву культури лактобактерійна щільне середовище MRS і нанесення на поверхню газону 5 мкл розчинубактеріоцину. Контролем слугувала добова культура досліджуваного штамулактобацил.Вплив температури на виживання лактобактерій у контрольному варіанті тау складі препарату визначали за 22, 4 та -20 °С зберігання протягом 31 доби. Длязбереження життєздатності лактобацил за температури -20 °С до кріопробірокіз препаратом вносили 25 % гліцерину. Досліди проводилися у 9 повторах.Отримані дані обробляли методом варіаційної статистики за допомогою Пакетуприкладних програм STATISTICA 6.0.Показники виживання штаму L. plantarum ОНУ-87 у контрольному варіантіта у складі комплексного препарату протягом 14 діб зберігання за різнихтемператур складали 10 10 -10 7 КУО/мл.Стабільні показники життєздатності лактобактерій протягом перших трьохдіб зберігання відмічалися 4 °С та складали 10 10 КУО/мл. Надалі спостерігалиоднакову тенденцію до зниження кількості життєздатних клітин лактобацил уконтрольному та дослідному варіантах. Після 14 доби зберігання показникивиживання лактобактерій у всіх варіантах досліду знизилися на 2-6 порядків.Встановлено, що наявність бактеріоцину у складі препарату не впливаєна життєздатність штаму лактобактерій L. plantarum ОНУ-87 за широкогодіапазону температур зберігання. Доцільним є використання препаратупротягом 14 діб без зниження активності життєздатних клітин лактобактерій.Investigation of lactobacilli growth characteristics in the composition of complexpreparation for plant protectionMeleshko T., Kondratiuk T.Bacterial cancer of grapes is one of the most dangerous diseases of the commercialnursery of many countries. Researching and development biological methods ofcombating the pathogens of bacterial cancer of plants are perspective nowadays.Experimental complex biopreparation, aimed at the protection of dicotyledonousplants from pathogenic bacteria was created.227

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ВЛИЯНИЕ ХРОНИЧЕСКОГО ГАММА-ОБЛУЧЕНИЯ НАЭКСПРЕССИЮ ФАКТОРОВ ПАТОГЕННОСТИ У БАКТЕРИЙРSEUDOMONAS AERUGINOSAМороз Ю.И. 1 , Шилина Ю.В. 2 , Гуща Н.И. 2 , Моложавая О.С. 11Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Киев, . Украина2Институт клеточной биологии и генетической инженерии НАНУ, Киев, . УкраинаE-mail: j.shilina@gmail.comПроблема влияния хронического облучения на свойства микроорганизмов вэкосистемах загрязненных радионуклидами территорий остается недостаточноизученной. Вместе с тем показано, что длительное воздействие облучения вмалых дозах приводит к такому состоянию микроэкологической системы,когда происходит изменение свойств оппортунистической и сапрофитноймикрофлоры - ее активация, возрастанием устойчивости к неблагоприятнымфакторам среды, повышением патогенных и иммуносупрессивных свойств(Василенко, Василенко, 2011, Терещенко и др., 2007, Лукьянова и др., 2003).Увеличение патогенности микроорганизмов обусловлено повышениемэкспрессии их факторов патогенности.Целью исследования было изучение влияния хронического облученияразной интенсивности на пролиферативную активность, синтез пиоцианина ипиомеланина у разных штаммов бактерий Рseudomonas aeruginosa.Бактерии разных штаммов P. aeruginosa (фитопатогенные - IMB-9024,IMB-9095, IMB-9096 и сапрофитные - IMB-8614, IMB-8615, IMB-8616)культивировали в течение 8 суток при мощностях доз 0,55, 1,2 и 5,2 .10 -8 Гр/с.Контрольные варианты культивировали при тех же условиях без облучения.Спектрофотометрическим методом определяли концентрацию бактериальныхклеток, содержание пиомеланина и пиоцианина.Было показано, что хроническое облучение бактерий P. aeruginosa с малымимощностями доз может вызывать повышение пролиферативной активностии стимуляцию синтеза пиоцианина и пиомеланина у всех исследованныхфитопатогенных и сапрофитных штаммов. При этом рост экспрессии этихфакторов патогенности в данном дозовом диапазоне не имел дозозависимогохарактера; штаммы, у которых было обнаружена стимуляция и количественныезначения эффекта варьировали в разных сериях опытов. Можно предположить,что стимуляция пролиферации бактерий P. aeruginosa и образование имисоединений, участвующих в процессах их адаптации и патогенеза - пиоцианинаи пиомеланина - может быть одной из причин возрастания патогенностибактерий в условиях хронического облучения.Impact of chronic gamma-irradiation on pathogenicity factors expression of thebacteria Pseudomonas aeruginosaMoroz J.I., Shilina J.V., Gusha M.I., Molozhava O.S.The stimulant effect of chronic gamma-irradiation on the cell proliferation andsynthesis of pyocyanine and pyomelanine of the phytopathogenic and saprophyticstrains P. aeruginosa was established.228

Microbiology and virologyИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ЗАСОЛЕНИЯ НА КАТАЛАЗНУЮАКТИВНОСТЬ АРИДНЫХ ПОЧВМуродова С.С., Гафурова Л.А., Саидова М.Э., Кадирова Д.А.,Набиева Г.М., Махкамова Д.Э.Национальный университет Узбекистана имени Мирзо Улугбека, ТашкентE-mail: murodova.sayyora@yandex.ruКаталаза является наиболее чувствительным ферментом к воздействиямвнешней среды. Наблюдается инактивация каталазы различными анионамисульфатов и хлоридов. Засоленность почвы способствует быстрому торможениюактивности фермента.В результате исследований почв Джизакской степи было установлено, чтокаталитическая активность изученных объектов также различается по профилямгоризонта и по уровню засоления. Исследования показали, что наибольшаякаталазная активность отмечается в верхних горизонтах исследуемых почв.В орошаемых почвах они более плавно уменьшаются к нижним горизонтампо сравнению с целинными, что коррелирует с данными гумуса, элементовпитания, запаса воднорастворимых солей и другими физическими и физикохимическимисвойствами почв.Ход анализов дал возможность, выявить что орошаемых луговых илугово-сероземных и сероземно-луговых слабозасоленных почвах хлоридносульфатноготипа каталазная активность в верхнем слое составляла 4,65, 3,8, и2,65 см 3 О 2на 1 г почвы за 1 мин. В среднезасоленных почвах этот показательсоставлял 3,5, 3,35 и 2,2 см 3 О 2,соответственно, а в сильнозасоленных почвахданный показатель был низким и составлял 2,4, 1,95, 1,65 см 3 , соответственно.Увеличение степени засоления, замедление темпов микробиологическойдеятельности почв приводит к снижению интенсивности разложенияорганического вещества, ослаблению выделения СО 2,из почвы, уменьшаетсяактивность каталазы.Установленные корреляционные связи активности каталазы с генетическиустойчивыми характеристиками засоленных почв позволяет использовать ихдля диагностики уровня плодородия почв.Study of the influence of salinity catalase activity of arid soilsMurodova S. S., Gafurova L.A., Saidova M.E, Kadirova D.A., Nabiyeva G.M.,Makhkamova D.E.In the arid meadow, meadow-serozem and serozem-meadow slightly saline soilsDjizak steppe catalase activity in the upper layer was 4,65, 3,8, and 2,65, in themedium saline 3,5, 3,35 and 2,2 and of strongly the soil was low at 2,4, 1,95, 1,65cm 3 O 2 per 1 g of soil for 1 min, respectively.229

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ВЛИЯНИЕ ПРОТЕОЛИТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ШТАММАENTEROCOCCUS FAECALIS AN1 НА ОБРАЗОВАНИЕ БИОАКТИВНЫХАНТИМИКРОБНЫХ ПЕПТИДОВ ИЗ КАЗЕИНОВ В УСЛОВИЯХ INVITRO СИМУЛИРОВАННОЙ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЙ СИСТЕМЫМустафаева Р.С., Гюльахмедов С.Г., Кулиев А.А.Бакинский Государственный УниверситетE-mail: rugiyamustafayeva@mail.ruМолоко является богатым источником биологически активных пептидов. Этибиологически активные пептиды заложены в первичной последовательностимолочных белков и их высвобождение происходит в результате гидролиза подвоздействием протеолитических ферментов молока и стартерных культур,используемых в процессе ферментации, а также продолжается в желудочнокишечнойсистеме конечного потребителя ферментированного молочногопродукта.Целью данной работы было изучить потенциал протеолитического штаммаEnterococcus faecalis AN1 генерировать антимикробные пептиды из казеинов, атакже определить влияние последующего гидролиза пепсином и панкреатиномв условиях in vitro симулированной желудочно-кишечной системы на даннуюактивность. Данный штамм был выделен из традиционного Азербайджанскогосыра, обладает протеолитической активностью и интенсивно расщепляетказеины и беталактоглобулин молока. Протеолиз казеинов проводили согласно(Fira и соавт, 2001). Степень гидролиза и профиль образующихся пептидовопределяли при помощи SDS-ПААГ-электрофореза и ОФ ВЭЖХ анализагидролизатов. Для изучения последующего гидролиза казеинов в условиях invitro симулированной статической желудочно-кишечной системы использовалипротокол Mouecoucou и соавт. (Mouecoucou, 2004). Антимикробную активностьгидролизатов проверяли луночно диффузным методом (Schillinger и соавт,1989) против Listeria monocytogenes EGDe107776. Для каждого этапа гидролиза(гидролиз протеазами штамма E, faecalis AN1, гидролиз пепсином и гидролизпанкреатином) использовали соответствующие контроли, т.е. нативные казеиныи гидролизат казеинов без предварительного гидролиза протеазами E, faecalisAN1.В результате первого этапа гидролиза казеинов экстрактом штамма E.faecalis AN1 наблюдалось образование большого количества олигопептидовсреднего размера и гидрофобности, а также небольшого числа болеегидрофильных пептидов меньшего размера. Гидролизат штамма проявилантимикробную активность против Listeria monocytogenes EGDe107776.Далее гидролиз продолжали пепсином. Профиль образующихся пептидовразличался для контроля и гидролизата наличием небольших пептидовмежду 15 и 20 мин элюции у последнего. Антимикробная активность, ранеенаблюдаемая для гидролизата казеинов протеазами штамма E. faecalis AN1,сохранялась после гидролиза пепсином, однако при воздействии панкреатинаполностью исчезала, возможно в результате дальнейшего расщепления и230

Microbiology and virologyдеградации активной аминокислотной последовательности пептидов. Дляконтроля антимикробная активность отсутствовала на всех этапах гидролиза.В перспективе дальнейшее изучение антимикробных пептидов, образующихсяв результате протеолитической активности штамма Enterococcus faecalis AN1,определение их аминокислотной последовательности и оптимизация условийдля их образования.КУЛЬТУРА МОЛОЧНОКИСЛЫХ БАКТЕРИЙ ДЛЯФЕРМЕНТИРОВАНИЯ КОЗЬЕГО МОЛОКАНиколаеску М-М., Бурец Е., Коев Г.Научно-исследовательский Институт Садоводства, Виноградарства иПищевых Технологий, Кодру, МолдоваE-mail: icsptia@mail.ruВ лаборатории пищевых биотехнологий НИИСВПТ создана и постояннопополняется отраслевая коллекция местных штаммов молочнокислыхбактерий перспективных для использования в молочной промышленности.Чистые культуры выделяются из спонтанной микрофлоры национальныхсамоквасных молочных продуктов. Селекция культур осуществляется побиотехнологическим свойствам, проявленным в среде молока коровьего.Известно, что козье молоко высоко ценится по своим питательными диетическим свойствам: его белок лучшего качества, с более высокимсодержанием тиамина, чем у коровьего, а жировые шарики более мелкие илегче усваиваются человеческим организмом. Как среда жизнедеятельностимолочнокислых бактерий, козье молоко также имеет некоторые отличия откоровьего, в частности, фракционный состав белка в два раза ниже, β- казеинав два-три раза выше.В Республике Молдова не производятся ферментированные молочныепродукты из козьего молока. В рамках исследований по разработке технологиипроизводства йогурта из козьего молока, нами были проведены исследованияпо подбору местных штаммов молочнокислых бактерий и созданиюсимбиотической культуры из Streptococcus thermoрhylus и Lactobacillusbulgaricus для ферментирования козьего молока. Результаты исследованийпоказали, что симбиотическая культура в среде козьего молока более активна,чем в среде коровьего молока. В процессе ферментации козьего молока,снижение активной кислотности среды до значения рН 4,6 и образованиясгустка происходит за 2,5 часа, что на один час быстрее, чем в коровьем молоке.Титруемая кислотность сгустка достигает 85˚Т, а количество молочнокислыхбактерий – 2,7*10 8 /см 3 , что соответствует техническим требованиям. При этом,сформированный сгусток гомогенный, кремообразный, умеренно вязкий схорошими реологическими свойствами. Это доказывает, что свойство штаммовпродуцировать экзополисахариды сохранилось. Вместе с тем, сгусток козьегомолока намного нежнее.231

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Полученные данные позволили рекомендовать созданную симбиотическуюкультуру для промышленного производства йогурта из козьего молока.Culture of lactic acid bacteria for the fermentation of goat milkNicolaescu M-M., Burets E., Coev G.Authors were selected strains of Streptococcus thermorhylus and Lactobacillusbulgaricus and created a symbiotic culture for fermentation of goat milk.ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ РИЗОБІЄПОДІБНИХКОЛОНІЙ У ПУХЛИННИХ ТКАНИНАХ НА ВИНОГРАДНИКАХСОРТУ КАБЕРНЕ СОВІНЬОН ПІВДНЯ УКРАЇНИНіколова Н.І.Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаЕ-mail: exkimurzhi1992@mail.ruСеред судинних захворювань виноградних рослин найбільшогошкодочинного ефекту завдає бактеріальний рак.Збудником данного захворювання є грамнегативна, неспороносна бактеріяRhizobium vitis.Бактеріальний рак винограду є системним захворюванням. Цей факт буввстановлений Лєхоцкі (Lehoczkу, 1968), який виявив збудника в пасоці хворихкущів винограду, в калюсі і коренях стратифікованих живців. Їм показана такожможливість появи вторинних пухлин на надземній частині уражених кущів,розвиток яких свідчить про те, що бактерії здатні пересуватися в рослині посудинах ксилеми (Султанова, 1984).Вперше пухлини на винограді були відзначені в Німеччині в 1822 році, апотім у Франції в 1853 році. В даний час бактеріальний рак зустрічається увсіх країнах, де культивується виноград: в Угорщині, Румунії, Болгарії, Чехії,Словаччині, Франції, Греції, Південній Африці (Бурдинская, 2010).Для України проблема бактеріального раку стоїть особливо гостро, дем’який клімат і щадне оброблювання грунту не призводять до пошкодженняповерхні. Для півдня України показана висока (до 47,1 %) інфікованістьґрунту деяких ділянок уражених виноградників пухлинотвірними штамами(Лиманская, 2003).Метою данної роботи було визначення кількісного складу ризобієподібнихколоній у пухлинних тканинах Каберне Совіньон, що є одним з найбільшчутливих сортів до ураження бактеріальним раком в умовах України.Відбиралося 10 зразків пухлинної тканини з кущів сприйнятливогосорту Каберне Совіньон в Миколаївській області. Ризобії виділяли шляхомрозташування фрагментів пухлин розміром 0,5 на 0,5 мм на щільномусередовищї Рой і Сасера (Roy, Sasser, 1983). Через 5 днів культивування при25°С підраховували кількість колоній, що виросли. Потім їх пересівали накартопляний агар, і накопичену біомасу використовували для виділення ДНК.232

Microbiology and virologyНавколо фрагментів пухлин, викладених на чашках Петрі, спостерігавсяріст колоній, що за своєю морфологією були великі, слизові, безбарвні, дещопідведені в центрі. Кількість пухлинних фрагментів, навколо яких утворювалисяризобієподібні колонії склала 76 %.Таким чином, проведені дослідження показали високий вміст збудникабактеріального раку у пухлинних тканинах і підтвердили дані про високийрівень ураження винограду бактеріальним раком в умовах півдняУкраїни.Detection of quantity of rhizobium-like colonies in tumor tissue on the CabernetSauvignon grape in the south of UkraineNikolova N.The quantitative composition of rhizobium-like colonies in the tumor tissueon the Cabernet Sauvignon grape in the south of Ukraine has been studied. It wasestablished that rhizobium-like colonies are formed around 76 % of tumor fragmentsthat proved a high level of contents of exciter in tumor tissue.ЭКОЛОГО-САНИТАРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОВЕРХНОСТНЫХВОД ДНЕСТРОВСКОГО ЛИМАНАПавлова А.Г., Нарцева О.С., Нидзвецкая Л.М., Копытина Н.И.Одесский филиал Института биологии южных морей НАН УкраиныE-mail: anna.pavlova99@gmail.comИсследования воды Днестровского лимана проводили в июле, октябре 2007г. и мае 2008 г. на 8 станциях. Численность сапрофитных и кишечных бактерий(БГКП) определяли стандартными методами (Родина, 1965).Согласно эколого-санитарной классификации поверхностных вод суши иэстуариев по трофо-сапробиологическим (эколого-санитарным) критериями(Романенко, Жукинский и др., 2001) по средней численности сапрофитныхбактерий водоем характеризовался: в июле 2007 г. как загрязненный; в октябре2007 г. – умеренно чистый; мае 2008 г. – чистый. В класс умеренно чистых(мезотрофных) вод вошли Карагвольский залив (2000 КОЕ×мл -1 ), Маяки(2633 КОЕ×мл -1 ), Овидиополь (2783 КОЕ×мл -1 ), загрязненных (эвтрофных) –Затока (5500 КОЕ×мл -1 ) и Николаевка (7750 КОЕ×мл -1 ); очень загрязненных(политрофных) – Роксоланы (13767 КОЕ×мл -1 ). В лимане наибольшиеконцентрации БГКП отмечены на ст. Маяки и Роксоланы в июле (1800 и 1500)и октябре (по 4500 КОЕ×мл -1 ), в мае на ст. Николаевка и Затока (1100, 1100 и1350 КОЕ×мл -1 соответственно).Численность населения пгт. Затока и в селах Николаевка, Роксоланысоставляет по 1500 человек, в с. Маяки – 6300, в пгт. Овидиополь – 60300.Следовательно, качество вод в населенных пунктах Затока, Николаевка иРоксоланы обусловлено не только количеством жителей, климатическимиизменениями, географическим положением (река, низовье лимана и т.д.), но иналичием местных источников загрязнения.233

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Исследования сотрудников Одесского национального университета виюле 2009-2011 гг., показали, что антропогенное воздействие на экосистемуДнестровского лимана проявляется в его прогрессирующей эвтрофикации.Трофность вод изменялась от эвтрофных в верховье до гипертрофных в нижнейчасти лимана. В целом поверхносные воды лимана оценены как гипертрофные.(Ковалева, Мединец, 2012).Ecological and sanitary characteristic of Dniester estuary surface watersPavlova A.G., Nartseva O.S., Nidzvetskaya L.M., Kopytina N.I.Waters of the Dniester estuary can be described according to EnvironmentalQuality Classification of surface waters and estuarine as moderately clean(mesotrophic) – sampling stations of Carolino-Bugaz, Karagvolsky Bay, Mayaki andOvidiopol, polluted (eutrophic) – Zatoka and Nikolaevka, very polluted (politrophic)– Roksolany.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯФОТОМОДИФІКАЦІЇ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ІНФЕКЦІЙ,ВИКЛИКАНИХ STAPHYLOCOCCUS AUREUSПантьо В.В.ДВНЗ «Ужгородський національний університет»E-mail: pantyo@meta.uaЗростаюча кількість антибіотикорезистентних штамів Staphylococcus aureusта широкий спектр дії нових антибіотиків зумовлюють актуальність розробкита впровадження нових шляхів подолання стійкості мікроорганізмів, одним ізяких є використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ)для фотомодифікації антибіотикотерапії.Проведено серії досліджень з вивчення впливу НІЛВ з довжинами хвиль 635та 870 нм на антибіотикочутливість культури Staphylococcus aureus. Джереломлазерного випромінювання був сертифікований вітчизняний лазер „Лікатерапевт”.Використовували експозиції 180, 360 та 600 секунд при потужності15 мВт.Дослідження антибіотикочутливості in vitro проводили диско-дифузійнимметодом та порівнювали антибіотикограми культур, які були опромінені НІЛВта контрольних культур. Чутливість визначали до наступних антибіотиків:ампіцилін, оксацилін, гентаміцин, цефотаксим, тетрациклін.Клінічна частина роботи полягала у дослідженні гнійно-запальних рану 270 хворих на цукровий діабет, у 73 з яких висіяно Staphylococcus aureus.До контрольної групи увійшли 33 хворих, яким проводилась традиційнаантибактеріальна терапія. До основної групи включено 40 хворих, у яких,додатково, проводилось опромінення вогнищ гнійно-запального процесу НІЛВз довжинами хвиль 635 (24 хворих) та 870 нм (16 хворих).В результаті проведених досліджень відзначали значне підвищеннячутливості опромінених культур до усіх антибіотиків. Найбільш виражений234

Microbiology and virologyефект отримали за експозиції 180 секунд (доза 2,7 Дж), при якій чутливістькультур, опромінених НІЛВ підвищувалася на 20-61%.Перебіг ранового процесу у хворих основної групи характеризувавсяприскоренням усіх його фаз (регрес перифокального запалення, очищення рани,гранулювання та початок епітелізації), що підтверджує клінічну ефективністьрозробленої методики.The clinic-experimental photomodification grounds of the infections antibiotictherapy caused by Staphylococcus aureusPantyo V.V.The clinic-experimental investigation data of the low-intensity laser irradiationinfluence on antibiotic sensitivity of Staphylococcus aureus culture have beenpresented. Significant sensitivity increase to investigated antibiotics and significantwound process dynamic acceleration during laser irradiation usage in patients hasbeen set.ПОТРЕБЛЕНИЕ ФОСФОРА МИКРООРГАНИЗМАМИ В УСЛОВИЯХСТРЕССАПодзноева З.Л.Крымский инженерно-педагогический университет, Симферополь, УкраинаE-mail: zarema.podznoeva@gmail.comВ работе использовались дрожжи Saccharomyces cerevisiae штаммыродительский (CRY) и мутантный (CNX), предоставленные сотрудникамиинститута микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного.Дрожжи S.cerevisiae показали активную способность эффективнопоглощать фосфат из среды культивирования в процессе роста независимо отего начальной концентрации. Оказалось, что уже при начальной концентрацииP i0,05 S. cerevisiae способна поглощать фосфат из среды. При росте культурынаблюдалось снижение концентрации фосфата в среде культивирования и ростбиомассы. На протяжении эксперимента было отмечено, что рост биомассы(CNX) был больше (CRY) во всех случаях. Максимальный рост биомассы у двухштаммов наблюдался при концентрации фосфата 20 мМ. Быстрое потреблениеглюкозы наблюдалось при 12 мМ P i. К 36 часом культивирования во всехобразцах концентрация глюкозы равнялась нулю. Штамм (CRY) потреблялфосфат немного лучше, чем (CNX): 50% P i– при 12 мМ; 80% P i– при 20мМ и99% P i– при 100мМ.Обработка клеток дрожжей радиочастотным излучением приводила кснижению потребления глюкозы у родительского штамма CRY, и не оказывалавлияния на эффективность потребления глюкозы у штамма дефектного погенам экзополифосфатаз. Потребление фосфора из среды также проявлялонаибольшие изменения в сторону интенсификации процесса в результатепредварительного облучения именно у родительского штамма, в сравнении235

Microbiology and virologyreuteri в ротовій порожнині пацієнтів, спостерігали зниження кровоточивостіясен при гінгівіті, а також пригнічення розвитку гінгівіту (Esha Agarwal, 2011).Koll-Klais та ін. встановили, що резидентні лактобактерії здатні пригнічуватиріст Porphyromonas gingivalis та Prevotella intermedia на 82% та 65% відповідно(Rinkee Mohanty, 2011). Пробіотичні штами включені до пародонтальноїпов’язки в оптимальній концентрації 10 8 КУО/мл здатні пригнічуватикількість пародонтальних патогенів, таких як: Bacteroides sp., Actynomices sp.,S.intermedius та C.albicans (Dr. Sumit Narang, 2011).Нами встановлена висока антагоністична активність штамів бацил-активноїоснови пробіотиків «Біоспорин» (виробник «Біофарма», Україна), «Субалін»(виробник «Біофарма», Україна), «Нормофлора» (виробник «Sanofi-aventis Zrt.»,Угорщина), «Ентерожерміна» (виробник «Sanofi-Synthelabo S.p.A.», Італія) доізолятів бактерій, виділених з ротової порожнини людей з захворюваннямитканин пародонту. Зокрема Neisseria sp., Staphylococcus aureus, Candidaalbicans, Enterobacter aerogenes №1, Enterobacter aerogenes №2, Esherichia coli,S.mutans. Водночас показано, що більшість ізолятів були чутливими лише допрепарату «Біоспорин».Тому актуальним залишається проведення досліджень щодо корекціїмікробіоценозу ротової порожнини у людей з пародонтитом.Perspectives of use of probiotics for the correction of oral microflora in patientswith periodontal diseases.Rivis O., Krivtsova M., Nikolaychuk V.The investigations of using the probiotics in dental practice to correct the oralmicroflora in people with periodontitis are represented in the theses.БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЗБУДНИКІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОББУР’ЯНІВСавенко О.А., Пасічник Л.А.Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, Київ, УкраїнаE-mail: S.Helen@ukr.netВ останні роки в аграрній сфері з’явились негативні побічні ефекти, які призвелидо істотного зростання рівня забур’яненості орних земель. Значна присутністьбур’янів у посівах сільськогосподарських культур створює гостру конкуренціюкультурним рослинам за доступ до обмежених запасів вологи та поживнихречовин в ґрунті. Тому бур’яни є одним з біологічних факторів ризикуотримання запланованого рівня урожайності культур.Аналіз даних літератури показав, що впродовж вегетації, як на ураженихтак і на здорових рослинах можуть паразитувати фітопатогенні мікроорганізми.Як відомо у сформованих біотопах кількісний i якісний склад мікробіоценозувідносно стабільний. Та останнім часом в результаті антропогенного впливулюдини спостерігається значна трансформація мікробних ценозів. А через237

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013розбалансованість чисельності корисної i патогенної мікробіоти виникаютьі набувають значного розвитку різноманітні хвороби рослин в тому числі ібактеріальні.Тому вивчення складу фітопатогенних мікроорганізмів бур’янів вагрофітоценозах на сьогодні є актуальним.У ході нашої роботи в агроценозі пшениці було зібрано і проаналізовано 233зразки супутніх бур’янів серед яких: підмаренник чіпкий (Galium aparine L.),лобода біла (Chenopodium album L.), плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli(L.) Beauv), грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), тонконіг однорічний (Poaannua L.), зірочник середній (мокриця) (Stellaria media (L.) Vill.), березкапольова (Convolvulus arvensis L.), хвощ польовий (Equisetum arvense L.),пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski, осот польовий (Sonchus arvensisL.), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.), редька дика (Raphanusraphanistrum L.). Із бур’янів з симптомами бактеріального ураження виділено105 ізолятів фітопатогенних бактерій, які за штучного зараження рослинихазяїнавикликали симптоми, подібні до тих, які спостерігали в природнихумовах. Крім бур’янів, ізольовані бактерії в експерименті спричинювалиураження зернових культур.За дослідженими морфологічними, культуральними, біохімічнимивластивостями ізольовані з бур’янів фітопатогенні бактерії ідентифіковані якPseudomonas syringae, Pectobacterium carotovorum, Pantoea agglomerans.Таким чином бур’яни є однією з екологічних ніш збереження і виживаннязбудників бактеріозів за несприятливих та екстремальних умов довкілля.Вони не тільки засмічують посіви сільськогосподарських культур, але присприятливих умовах стають потенційною загрозою спалаху їх бактеріозів.Biovariety of causes bacterial diseases of weeds.Savenko O.A., Pasichnyk L.A.It have been revealed that associated weeds in agrocenosis wheat were affectedby bacterial diseases, their agents were identified as Pseudomonas syringae,Pectobacterium carotovorum, Pantoea agglomerans.ОТРИМАННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ АНТИСИРОВАТОК ДЛЯВИЯВЛЕННЯ ВІРУСУ ЖОВТОЇ МОЗАЇКИ КВАСОЛІСамойленко Ю.О., 1 Кириченко А.М. 21 - Національний університет харчових технологій, Київ, Україна2 - Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Київ, УкраїнаЕ-mail: Ulya31_1991@mail.ruСеред збудників хвороб рослин віруси родини Potyviridae складають майжетретину всіх відомих фітопатогенних вірусів. Втрати врожаю за ураженнявірусами цієї родини складають від 30 до 90 %.Основними засобами, що дозволяють обмежити поширення вірусноїінфекції та підвищити продуктивність сільськогосподарських культур є238

Microbiology and virologyвидалення хворих рослин з посівів (фітовірусні прочистки), знищення бур'янів–резерваторів вірусів і їх переносників, а також використання безвірусногонасіннєвого та посадкового матеріалу. Контроль вірусного ураження рослинта насіннєвого матеріалу має бути забезпечений чутливими методами масовоїдіагностики вірусів [Харбоу Н., Ингильд А., 1997]. Але для здійснення такоговідбору необхідно керуватися чутливими методами масової діагностики вірусів.Традиційна імунодіагностика фітовірусів, в тому числі вірусу жовтої мозаїкиквасолі, базується на антигенних властивостях капсидних білків вірусів до якихприготовані специфічні антисироватки.Тому метою даної роботи було отримати діагностичних антисироваток длявиявлення вірусу жовтої мозаїки квасолі та встановити її титр.Гіперімунну кролячу сироватку отримували з використанням очищеноговірусу. Очистку та концентрацію вірусу проводили за модифікованим методомHattinga [Hattinga H., 1973].Кролі породи Шиншила імунізували вірусним препаратом, емульгованимз масляним адьювантом Montanide ISA 25 виробництва фірми «SEPPIC», щоутворює емульсію зворотнього типу.Через 30 днів після останньої імунізації відбирали кров та визначали титрсироватки в реакції крапельної аглютинації та методами подвійної дифузії в гелі.Титр діагностичної сироватки в реакції крапельної аглютинації зінфікованим ВЖМК рослинним матеріалом становить 1:128-1:256, в реакціїподвійної дифузії в гелі - 1:32-1:64.Elaboration of diagnostic antisera for detection of bean yellow mosaic virusSamoilenko J., Kirichenko A.We have developed the schemes of bean yellow mosaic virus preparative excretionand immunization of animals. The above mentioned schemes led to elaboration ofspecific anticera with high titer. These anticera can be used to alaborate test kits ofbean yellow mosaic virus diagnosis.LACTOCOCCUS LACTIS BIOFILM FORMATION UNDER THEAUTOINDUCER NISIN INFLUENCEСеменец А.С.Одеський національний університет імені І.І. МечниковаE-mail: assems@ukr.netНа сьогодні складність представляє підвищена лікарська стійкість бактерійу біоплівках. Здатність бактерій утворювати біоплівки цікава з огляду на те, щопредставники патогенних для людини і тварин збудників виявляють стійкість додії антимікробних речовин при їх зростанні в біоплівках (Parsek M., GreenbergE., 2005) З іншого боку утворення біоплівок пробіотичними мікроорганізмамиможе запобігати або інгібувати проліферацію патогенів, пригнічувати синтезїх факторів вірулентності чи модулювати імунну відповідь макроорганізму(Ndagijimana M., 2006).239

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013З огляду на це метою роботи було перевірити інгібуючу та стимулюючуроль аутоіндуктора нізину у формуванні біоплівки L. lactis (De Ruyter O., 2008).В стерильний 48-луночний полістироловий плоскодонний планшет вносилипо 1 мл середовища ТДЕС у кожну лунку. Після цього у лунки додавали по50 мкл суспензії мікроорганізму з концентрацією 2·10 4 клітин/мл. До усіх лунок,окрім контрольних, додавали по 20 мкл досліджуваної концентрації нізину(0,001-10 мг/мл). Планшети інкубувалися при температурі 30 о С протягом 48годин. Після закінчення терміну інкубації вимірювали оптичну густину зразківна спектрофотометрі при довжині хвилі 540 нм.Суттєве збільшення інтенсивності формування біоплівки було відміченеу зразках з додаванням нізина з концентрацією 100 нг/мл. Помітно низькаактивність утворення біоплівки відмічена у зразках з додаванням нізинаконцентраціями 5 мкг/мл та 10 мкг/мл.Інші досліджувані концентрації нізина показали незначний інгібуючийефект; в цілому, зниження активності утворення біоплівки відмічалося на рівні10-15% (окрім досліджуваної концентрації 2,5 мкг/мл, додавання якої знизилоінтенсивність формування біоплівки на 35%).З огляду на отримані дані є доречним подальше вивчення впливуаутоіндуктора нізину на формування біоплівки Lactococcus lactis.Lactococcus lactis biofilm formation under the autoinducer nisin influenceSemenets A.S.Autoinducer added in the concentration range of 0,001-10 mg/ml. About thenisin activity judged by the presence of the optical density difference between theexperimental and control samples. The significant increase of biofilm formation wasin samples with nisin added concentration of 100 ng/ml. Low activity of biofilmformation noted in the samples with added concentrations of 5 mg/ml and 10 mg/ml.КОЛИЧЕСТВЕННОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ СУЛЬФАТРЕДУЦИРУЮЩИХБАКТЕРИЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОДЕРЖАНИЯНЕФТЯНЫХ УГЛЕВОДОРОДОВ В ДОННЫХ ОСАДКАХ БУХТЫСЕВАСТОПОЛЬСКОЙ (ЧЁРНОЕ МОРЕ)Тихонова Е.А., Бурдиян Н.В.Институт биологии южных морей имени А.О. Ковалевского НАН Украины,Севастополь, УкраинаE-mail: tihonoval@mail.ruДонные осадки представляют собой динамическую систему со сложнымифизико-химическими условиями, от которых зависит бактериальноенаселение. При избыточном поступлении в донные отложения антропогенныхуглеводородов в них начинают преобладать восстановительные условиясреды, благоприятные для жизнедеятельности анаэробных микроорганизмов.Учитывая, что большинство донных осадков прибрежной зоны акватории240

Microbiology and virologyСевастополя обладают восстановительными условиями среды (Миронов,2003), можно предположить, что процесс самоочищения от углеводородовнефти будет протекать за счет деятельности анаэробных бактерий, в частностисульфатредуцирующих.Целью работы было оценить зависимость численностисульфатредуцирующих бактерий от уровня нефтяного загрязнения донныхотложений.Пробы донных осадков были отобраны во время проведения плановойсанитарно-биологической съёмки в летний период в 2009 г. на станциях,предусмотренных схемой мониторинга. Отбор проб и последующая обработкаматериала велась по стандартным методикам (Тихонова, 2013, Нетрусов, 2005).Как показали наши исследования, донные осадки бухты Севастопольскойразличаются по содержанию нефтяных углеводородов. Наибольшее ихсодержание определено в центральной части бухты Севастопольской, а также вбухтах Южной и Артиллерийской, входящих в акваторию б. Севастопольской.В частности, максимальные значения достигают до 1369,5; 1260,0 и 189,3мг/100 г возд.-сух. д.о. соответственно.Численность сульфатредуцирующих бактерий колебалась от 1 до 2500 кл./г,причём их максимум определен в донных осадках с повышенным содержаниемнефтяных углеводородов (бухты Южная, Артиллерийская и центральная частьбухты Севастопольской).Анализ данных, полученных на станциях в б. Севастопольской, показалпрямое взаимодействие между содержанием нефтяных углеводородов в донныхосадках и численностью сульфатредуцирующих бактерий. Коэффициенткорреляции равен 0,75 (n=10, Р

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ПОШУК ШТАМІВ ЛАКТОБАКТЕРІЙ, ПЕРСПЕКТИВНИХ ДЛЯВИКОРИСТАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ТВЕРДИХ СИРІВЦиганенко Т.С., Кігель Н.Ф.Національний університет харчових технологій, Київ, УкраїнаОдеський національний університет імені І.І. Мечнікова, Одеса, УкраїнаОднією з причин зниження якості твердих сичужних сирів з тривалимтерміном визрівання є забруднення молока спороутворювальними бактеріямироду Clostridium ssp. Режими теплової обробки, які застосовують у виробництвісиру (72-76 0 С з витримкою 20 с) не знешкоджують спор маслянокислихбактерій. Останні, розвиваючись у сирній масі, спричиняють маслянокислебродіння під час якого відбувається анаеробне розщеплення лактатів у маслянукислоту, яка надає сиру неприємного прогірклого присмаку та формуваннярваного малюнка. Водночас утворюється значна кількість молекулярноговодню, що спричиняє ваду «пізнє здуття» та може призвести до розриву сирноїголовки (Шульга Н. 2011).Перспективним напрямком запобігання розвитку маслянокислого бродінняу сирах є використання заквашувальних культур зі штамів лактобактерій звисоким рівнем антагоністичної активності щодо маслянокислих бактерій,насамперед Clostridium tyrobutyricum як найбільш шкодочинного представникаклостридій (Julien M. 2008).Метою роботи було здійснити пошук лактобактерій-антагоністів клостридій,перспективних для залучення до складу захисної культури антибактеріальноїдії для виробництва твердих сичужних сирів. З природних джерел (сирі молокодомашні сири та квашена капуста) було вилучено 50 ізолятів лактобактерій. Звикористанням методу лунок здійснено тестування даних культур на здатністьпригнічувати розвиток маслянокислих бактерій. За цією ознакою відібрано 8найбільш активних штамів L. plantarum. Зона пригнічення росту клостридійвідібраними штамами лактобактерій становила 20-23 мм. Також встановлено,що при спільному культивуванні штамів L. plantarum та Clostridium tyrobutyricumза анаеробних умов ріст даних тест-культур пригнічувався не менше ніж на 3порядки.Searched lactobacteriumi of clostridia antagonists that are looking to attract tothe protective culture antibacterial action for cheeseTsiganenko T., Kigel N.It was searched lactobacterium of clostridia antagonists that are looking to attractto the protective culture antibacterial action for cheese. According to the researchwere selected eight cultures L. plantarum, which can inhibit the development ofcollection strains of Clostridium tyrobutyricum.242

АНТИМИКРОБНЫЕ СВОЙСТВА МНОГОШТАММОВОЙКОМБИНАЦИИ МОЛОЧНОКИСЛЫХ БАКТЕРИЙШвец С 1 ., Бурец Е 1 ., Коев Г 1 ., Бурцева С 2 .1Научно Исследовательский Институт Садоводства, Виноградарства иПищевых Технологий2Институт Микробиологии и Биотехнологии Академии Наук МолдовыE-mail: ssval1@rambler.ruMicrobiology and virologyОт качественного состава, количественного содержания, физиологобиохимическихсвойств и активности молочнокислых бактерий, входящихв состав микрофлоры «стартерных» культур во многом зависит качествомолочнокислых продуктов и их безопасность.Известно, что многие штаммы молочнокислых бактерий обладаютантимикробной активностью.В лаборатории «Пищевой биотехнологии» НИИСВПТ проводилисьисследования по выявлению антимикробных свойств многоштаммовойкомбинации молочнокислых бактерий составленной из культур ОтраслевойКоллекции промышленных микроорганизмов (Lactococcus lactis ssp.lactis,Lactococcus lactis ssp.cremoris, Lactococcus lactis ssp.lactis biovar diacetylactis),предназначенной для производства ферментированных молочных продуктов.Исследования проводились методом агаровых блоков по Н. Егорову (2004).В результате исследований выяснилось, что испытуемая комбинацияподавляет рост Pseudomonas aeruginosa (диаметр зоны лизиса - 15,0 мм),Staphylococcus aureus (диаметр зоны лизиса - 15 мм), Proteus vulgaris (диаметрзоны лизиса - 14 мм), Escherichia coli (диаметр зоны лизиса - 13 мм), Salmonellaenterica ssp. enterica sv. аbony (диаметр зоны лизиса - 11 мм).Таким образом, антимикробный потенциал созданной комбинациимолочнокислых бактерий оценен как средний. Это предполагает, что культураспособна подавить развитие кишечных инфекций, а продукты, выработанныес ее использованием будут обладать определенным антимикробным эффектомдля человека.Antimicrobial properties combination of lactic acid bacteriaSvets S., Burets Е., Coev G., Burtseva S.Studied and identified antimicrobial activity combination of lactic acid bacteriato pathogenic test cultures.243

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013БИОГЕННЫЕ ПОЛИАМИНЫ КАК МОДУЛЯТОРЫБИОПЛЕНКООБРАЗОВАНИЯ ESCHERICHIA COLIШирокова О.А. 1,2 , Нестерова Л.Ю. 2 , Ткаченко А.Г. 1,21Пермский государственный национальный исследовательский университет,Пермь, Россия;2Институт экологии и генетики микроорганизмов УрО РАН, Пермь, Россия.E-mail: olga.shirockova@gmail.comВ природе до 99 % микроорганизмов существуют в форме биопленок– бактериальных сообществ, развивающихся на границе раздела сред.Формирование биопленок является причиной снижения чувствительностимикроорганизмов к антибактериальным препаратам, что может привестик возникновению персистирующих инфекций и увеличению затрат намедикаментозное лечение. Регуляция биопленкообразования (БП) малоизучена,однако, за последние несколько лет значительно вырос интерес к биогеннымполиаминам (ПА) как к возможным факторам, определяющим процессы БП.Проведенные нами исследования показали, что ПА путресцин, спермидини спермин значительно стимулируют образование биопленок. Нами сделанопредположение о том, что ПА обладают способностью стимулировать БП,повышая уровень экспрессии гена rpoS. Продукт данного гена, белок RpoS,контролирует около 10% генома Escherichia coli, в том числе, гены, участвующиев БП. Последующие исследования подтвердили, что сверхэкспрессия rpoSувеличивает БП в 2,5 раза. Из исследованных нами ПА только путресцинположительно модулировал экспрессию rpoS, тогда как спермидин и спермин,наоборот, снижали ее. Таким образом, положительный эффект ПА на БП лишьчастично можно объяснить повышением уровня экспрессии rpoS .Изучение биопленок при помощи световой микроскопии показало, чтоувеличение БП при внесении полиаминов происходило за счет возрастанияколичества клеток в биопленке. Количество КОЕ в пленке так же увеличивалосьпри добавке путресцина и спермидина в концентрации 10 мМ и спермина вконцентрации 1 мМ на 95, 65 и 50%, соответственно. При этом возрастанияколичества КОЕ в планктоне при добавке ПА не наблюдалось.Таким образом, внесенные в среду ПА стимулируют БП E. coli. Вероятно,механизмом, лежащим в основе данного эффекта, является модулирующиедействие ПА на экспрессию генов, задействованных в БП, в том числе,находящихся под контролем RpoS.Работа выполнена по программе Президиума РАН «Молекулярная иклеточная биология» (проект № 12-П-4-1047) и поддержана грантами РФФИ№№ 11-04-9600, 13-04-96002 и грантом молодых ученых УрО РАН №18.Biogenic polyamines as an Escherichia coli biofilm formation’s modulatorsShirokova O.A., Nesterova L.Yu., Tkachenko A.G.Polyamines were shown to elevate biofilm formation of E. coli in dose-dependentmanner. It was found that growth with polyamines leads to CFU’s amount rising in244

Microbiology and virologybiofilms. Polyamines’ positive effect on biofilm formation seems to be greatly basedon modulation of gene expression, particularly rpoS regulon.МИКРООРГАНИЗМЫ ВЫЗЫВАЮЩИЕ ГНИЕНИЕ КОРНЕЙВИНОГРАДА ПОСЛЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ФИЛЛОКСЕРОЙШихлинский Г.М., Мамедова Н.Х.Институт Генетических Ресурсов НАН Азербайджана, Баку, АзербайджанE-mail: sh.haci@yahoo.comВ виноградарских хозяйствах Тертерского района из корней винограда,пораженных филлоксерой сорта Баяншира, Тебризи и Хиндогни быливзяты образцы для определения видового состава микроорганизмов (грибыи бактерии), вызывающих гниение корней винограда, как вторичныйпатологический процесс.Микроорганизмы, выделенные из пораженных филлоксерой корнейвинограда сорта Баяншира составили 100%. Из них фитопатогенные грибы,относящиеся к роду Gliocladium–15%, грибы рода Cylindrocarpon–17% и грибырода Fusarium–23%. В то же время, было установлено, что на корнях этогосорта винограда имеются бактерии, относящиеся к роду Pseudomonas–12%и бактериии рода Bacillus–15%. Из сапротрофных грибов выявлено наличиерода Absidia – 1%, Mucor–6,5%, Molissia–3%, Penicillium–5%. Больше всего измикроорганизмов у сорта Баяншира встречались фитопатогенные грибы родаFusarium–23%, фитопатогенные бактерии рода Bacillus–15%.Микроорганизмы, выделенные из поврежденных вредителем корнейвинограда сорта Тебризи составили 94%. Из них 27 % были фитопатогенныегрибы рода Gliocladium, 33%-грибы рода Cylindrocarpon и 10%-грибы родаFusarium. А также, было выявлено наличие фитопатогенных бактерий,относящихся к роду Pseudomonas–6% и бактерий рода Bacillus–15%. Инаконец, на корнях этого сорта винограда присутствовали сапротрофныегрибы рода Penicillium–5%, грибы рода Mucor–4%, Molissia–3% и грибы родаRhacodiella–2%. На корнях винограда сорта Тебризи фитопатогенные грибырода Cylindrocarpon и сапротрофные грибы рода Penicillium, в отличии отдругих микроорганизмов, составили большинство и равнялись соответственно33% и 5%. А также, фитопатогенные бактерии рода Bacillus составили 15%.Микроорганизмы, выделенные из пораженных филлоксерой корнейвинограда сорта Хиндогни составили 98%. Было выявлено, что из них 27%были фитопатогенные грибы рода Gliocladium, 13%-рода Cylindrocarpon и40% грибов, относящихся к роду Fusarium, также имелись фитопатогенныебактерии рода Bacillus–25%, а наличие бактерий, относящихся к родуPseudomonas не было выявлено. Из сапротрофных, установлено присутствиегрибов рода Penicillium–3,5%, Mucor–2,5%, Absidia–3%, Molissia–2% иRhacodiella–3%.245

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Microorganisms caused rotting the root of grape by PhylloxeraShikhlinski H., Mamedova N.Phytopathogen fungus species: Fusarium, Gliocladium, Cylindrocarpon;phytopathogen bacterium species: Pseudomonas, Bacillus; saprotroph fungusspecies: Mucor, Absidia, Molissia, Penicillium and Rhacodiella caused rotting theroots of grape by phylloxera were determined in Tartar region of Azerbaijan.НОВІ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ ВІРУСИ ТА БАКТЕРІЇ ОВОЧЕВИХКУЛЬТУР ДЛЯ АГРОЦЕНОЗІВ УКРАЇНИЮсько Л.С., Бокшан О.Я., Садляк А.М.Закарпатський територіальний центр карантину рослин ІЗР НААН України,Ужгород, УкраїнаE-mail: lesjusko@mail.ruНещодавно Європейська організація карантину та захисту рослинповідомила про наявність ряду нових збудників бактеріозів (Acidovorax citrulli,Xanthomonas axonopodis pv. alli, Candidatus Liberibacter solanacearum) тавірозів (Iris yellow spot virus, Tomato torrado virus, Pepino mosaic virus, Tomatoapical stunt pospiviroid) на овочевих культурах. Аналітичний огляд літературипоказав відсутність досліджуваних організмів на території України. Метоюнаших досліджень було встановити чи становлять дані збудники хвороб рослинфітосанітарний ризик для овочевих агроценозів України. Основними шляхамипоширення даних організмів є інфіковані плоди, насіння, цибулини, зовнішніознаки ураження яких можуть бути відсутніми, що перешкоджає їх своєчасномувиявленню. Аналіз даних Держкомстату України відносно імпорту рослинноїпродукції, з якою можуть асоціювати вище зазначені організми, свідчать пронеодноразове її надходження з країн, в яких вони присутні. Так, лише за 2007-2010 роки в Україну ввозились цибулини, бульбоцибулини, саджанці та ін. зАвстрії, Бельгії, Ізраїлю, Мексики, Нідерландів, Німеччини, Перу, Польщі,Угорщина, Франції, Чилі. Таким чином існує реальна загроза проникнення цихпатогенів на територію нашої держави. Враховуючи той факт, що в Україні третємісце в посівах займають картопля і овоче-баштанні культури (2185 тис. га, щостановить 7,2 % всієї посівної площі), а економічні збитки від досліджуванихпатогенів в їх сучасних ареалах складають від 30 до 100 %, при їх інтродукціїв Україну можна очікувати значних економічних та соціальних збитків (втратаринків збуту, робочих місць тощо).На основі одержаних даних зроблено висновок про те, що всі досліджуванізбудники бактеріозів та вірозів становлять потенційний фітосанітарний ризикдля України і вони можуть мати статус регульованих шкідливих карантиннихорганізмів. Застосування фітосанітарних заходів, які можливі лише притехнічному обґрунтуванні, забезпечить захист овочевих культур країни.Дослідження в цьому напрямку в Україні проводяться вперше, містять новизну,є актуальними і будуть використані в практиці фітосанітарної служби України.246

Microbiology and virologyNew potentially dangerous viruses and bacteria of vegetables for agrocenosisUkraineYusko L.S., Bokshan O.Y., Sadlyak A.M.The studies allowed to categorize Acidovorax citrulli, Xanthomonas axonopodispv. alli, Candidatus Liberibacter solanacearum, Iris yellow spot virus, Tomato torradovirus, Pepino mosaic virus, Tomato apical stunt pospiviroid as potential quarantineharmful organisms. Such researches in Ukraine are the first, contain novelty, arerelevant and will be used in the practice of Phytosanitary Service of Ukraine.ВИВЧЕННЯ АНТИБІОТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ КВІТІВДИКОРОСЛИХ ТА КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН ЩОДО ТЕСТ-КУЛЬТУРИBACILLUS SUBTILISЯрошко О.М., Шепелевич В.В., Гриценко Л.М., Яворська Н.В.Київський національний університет імені Тараса Шевченка,ННЦ «Інститут біології», кафедра мікробіології та загальної імунології, НДЛ«Мікробіологічних та імунологічних проблем біотехнології», Київ, УкраїнаE-mail: 90tiger90@mail.ru, vshepelevich@ukr.netПочинаючи з 2006 року популяція бджіл у Європі та Америці стрімкоскорочується. Причини цього явища поки до кінця не з'ясовані, протенауковці висловлюють думку про те, що воно може бути викликане віруснимита бактеріальними захворюваннями, кліщами, шкодою від використанняпестицидів та від випромінювання стільникового зв'язку, вирощуваннямгенетично модифікованих рослин, іншими факторами. Існують припущення,що масова загибель бджіл може бути пов'язана з загибеллю різнотрав'я і йогозаміною монокультурами.Метою нашої роботи було дослідження антибіотичної активності екстрактівквітів дикорослих та культурних рослин щодо тест-культури Bacillus subtilisУКМ В-901. В роботі використовували квіти 110 дикорослих, культурних,декоративних видів рослин, зібрані в червні-жовтні 2013 року в Києві,Київській та Луганській області. 1 грам квітів заливали 2 мл етилового спирту,гомогенізували, отримували спиртовий екстракт, який наносили на паперовідиски. З добової культури мікроорганізму готували інокулюм на стерильномуфізіологічному розчині за стандартом мутності 5 одиниць, 1-2 краплібактеріальної суспензії розтирали скляним шпателем по поверхні чашки Петріз середовищем Мюллера-Хінтона. Диски з екстрактами розкладали по поверхнісередовища з культурою, витримували 24 год в термостаті за 37 о С, реєструвализони затримки росту культури.Показано, що екстракти 30 видів рослин проявляли антибіотичну активністьщодо тест-культури, зони затримки росту становили 7-25 мм.Найбільш активними виявилися екстракти квітів осоту польового,вербозілля лучного, гортензiї великолистої, звіробою звичайного, квасениціпрямостоячої, злинки канадської, горошку мишачого, пижма звичайного,плетухи звичайної, троянди дамаської, ромашки без’язичкової, скерди247

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013колосовидної, спiреї японської, cуріпиці звичайної, дереві́ю звичайного, чинилучної, чистотілу великого. Таким чином можна зробити припущення, що лишерізноманіття диких і культурних рослин може забезпечити бджіл біологічноактивними речовинами, які б могли захистити їх від захворювань.The study of antibiotic activity of plant extracts (of wild and cultivated plants)against the test culture of Bacillus subtilisYaroshko O.M., Shepelevych V.V., Gritsenko L.M., Jaworska N.V.It has been shown that the extracts of 30 species of plants among 110 surveyedshowed antibiotic activity against the test culture Bacillus subtilis, in which growthstunted zones were 7-25 mm. The most active extracts were Hypericum perforatum,Oxalis stricta, Erigeron canadensis, Vicia cracca, Matricaria discoidea, Chelidóniummájus. This it can be assumed that only the diversity of wild and cultivated plants canprovide bees with biologically active substances that could protect them from diseases.Β‐GALACTOSIDASE GENE EXPRESSION UNDER THE CONTROL OFP BIO-PROMOTER IN THE CELLS OF B. SUBTILISChepisiuk N.V.Belarusian State University, Minsk, Republic of BelarusE-mail: Natalia_Chepisiuk@mail.ruBacillus species are attractive industrial organisms for a variety of reasons. Muchis known about the biochemistry, physiology, and genetics of B. subtilis and otherspecies, which facilitates further development and exploitation of these organismsin industrial processes. In genetic engineering of B. subtilis, plasmid backbone andpromoter are two basic elements to be taken into consideration while developing thestrategy of recombinant strain construction. There is a number of hybrid commercialpromoters used for directed expression of cloned genes in the cells of B. subtilis, butthe number of native promoters used for this purpose is still very limited.P bio-promoter is a promoter of B. subtilis biotin-biosynthesis operon bioWAFDBI.The promoter is negatively regulated by biotin. Nowadays P bio‐promoter is notapplied for target geterologous gene expression. In order to examine the possibilityof P bio‐promoter application for geterologous gene expression we constructedrecombinant strains B. subtilis 2W2 and B. subtilis A2M1. B. subtilis 2W2 andB. subtilis A2M1 contain marker-gene lacZ placed under the control of P bio‐promoterat the distance of 400 and 2200 bp from the promoter start, respectively. Accordingto natural negative regulation of P bio‐promoter by biotin, the expression of lacZcould be regulated by endogenous biotin. We carried out a comparative analysisof β‐galactosidase activity assay under repression and derepression conditions inB. subtilis 2W2 and B. subtilis A2M1. Cultivation of bacteria was carried out in themedium supplemented with chromogenic substrate X‐gal for the detection of lacZactivity with exogenous biotin and without the vitamin. β‐galactosidase activity assayin the cells of B. subtilis 2W2 and B. subtilis A2M1 under repression and derepressionconditions revealed that the expression of lacZ is regulated by endogenous biotin248

Microbiology and virologyin both strains and proved that P bio-promoter is able to control geterologous geneexpression in-between 400 and 2200 bp from the promoter start at the same level.PRODUCTION OF VIRUS-FREE PROPAGATION STOCK OF APPLE,PEAR, PLUM AND CHERRY TREES IN THE CZECH REPUBLICChroboková E., Suchá J., Ludvíková, H., Vacková, H., Talácko, L.,Karešová R., Křivohlávková L., Nováková D., Babec V.Research and Breeding Institute of Pomology Holovousy Ltd., Holovousy, CzechRepublicE-mail: chrobokova.vsuo@seznam.czBecause of the long term use of woody perennial fruit crops, it is important tostart with clean material, which can be reliably obtained only through certificationschemes. In the Research and Breeding Institute of Pomology (RBIP) HolovousyLtd., located in the Czech Republic, production of virus-free propagation stockof apple, pear, plum and cherry trees was conducted according to the certificationschemes (EPPO 2001a, EPPO 2001b, EPPO 2001c) between 2002-2012. Testingon woody indicators is a classic biological indexing method based on the doublebudding technique. First the indicator must be inoculated on a virus free rootstockevery August and then, 10-14 days after the inoculation, the candidate plants wereinoculated under the indicator. After at least 2-3 years, it is possible to clearly evaluatethe signs of the disease on the woody indicator. The candidate plants showing the bestquality parameters without any visible signs of viral disease were chosen to be testedat first by ELISA and PCR and then on woody indicators. Any plants found to beinfected were removed from the certification process. As a result, a total of 1598 virusfree fruit trees were tested on woody indicators. A total of 140 apple trees were tested,using Virginia Crab, Golden Delicious, Lord Lambourne, R 12 (or Malus platycarpa)and SPY 227 indicators (EPPO 2001a). A total of 21 varieties of virus free appletrees were obtained. A total of 58 pear trees were tested, using Pyronia veitchii andBeurré Hardy indicators (EPPO 2001a). A total of 21 varieties of virus free peartrees were obtained. A total of 1295 plum plants were tested, using GF 305 indicatorfor plum fruit viruses and phytoplasma (EPPO 2001b). A total of 69 varieties ofvirus free plum trees were obtained. A total of 105 cherry trees were tested, usingBing, Sam, Canindex, Shirofugen and GF 305 indicators (EPPO 2001c). A total of 10varieties of virus free cherry trees were obtained. All the certified fruit trees should befree of agents mentioned in the certification schemes for apple, pear (EPPO 2001a),plum (EPPO 2001b) and cherry trees (EPPO 2001c). During testing and thanks tothe reliability of woody indicators, the following diseases were diagnosed in thecandidate plants: ACLSV, ApMV, ASGV, ASPV, apple proliferation, pear decline,PDV, PNRSV, PPV, ESFY, CNRMV. These candidate plants were eliminated fromthe certification scheme and replaced by healthy trees, or they were treated fot theirdiseases. Certification schemes allow production of the highest quality plant materialwithin the Czech Republic.249

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013BACTERIA AND YEASTS OF THE SYSTEMS OF THEHYDROBIOLOGICAL CLEANING OF MARINE WATERSDoroshenko Yu. V.Institute of Biology of the Southern Seas, Sevastopol, UkraineE-mail: julia_doroshenko@mail.ruThe role and functions of periphyton microorganisms of technical construction– hydrobiological system for cleaning of polluted waters placed in Oil Harbour (SevastopolBay, Black sea) are studied.It’s shown that total quantity of heterotrophic bacteria in periphyton changes from10 4 to 10 7 cell/g. The quantity of other groups varies from 10 to 10 6 cell/g. The quantityof heterotrophic bacteria in area of hydrobiological system placing is decreased by4 – 5 orders as compared with periphyton`s quantity. This fact has reflected the lawof bacteria expansion in sea water.From peryfiton 155 cultures of bacteria are selected. From those cultures prevailedthe bacteria Vibrio – 36 %, 22 % cultures Marinococcus, and 19 % – Pseudomonas,16 % – Microbacterium.Yeasts (66 cultures) from the periphyton systems of the hydrobiological cleaningare first selected. The dominant representatives species composition were determinedaccording to modern nomenclature: Candida lambica – 26 %, Candida krusei – 24 %and Rhodotorula mucilaginosa – 22%.The sea yeasts ability to grow on media with high concentrations of the dieselfuel was evaluated.LOW CONCENTRATIONS OF RHODIOLA ROSEA AQUEOUS EXTRACTDEMONSTRATE STRESS-PROTECTIVE AND GEROPROTECTIVEEFFECTS ON YEAST SACCHAROMYCES CEREVISIAEHryshuk Ch., Burdyliuk N., Izers’ka L., Bayliak M.Vassyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, UkraineЕ-mail: grishuck.khristina@yandex.uaThe extracts from Rhodiola rosea rhizome was reported to have numeroushealth benefits in humans and animals, including adaptogenic, antioxidant, and antiagingactivities. Despite documentation of a variety of beneficial effects, molecularmechanisms of R. rosea action are not clear yet. In the present study, we estimatedconcentration-dependent effects of aqueous extracts from R. rosea rhizome, collectedat high altitudes in Ukrainian Carpathians, on nonspecific stress resistance of “young”exponentially growing S. cerevisiae cells, and lifespan of “old” stationary yeast cultures,which are considered as a good model for studying biology of higher eukaryotes.In the study, two strains of S. cerevisiae, YPH250 and W303-1A, were used. Thecells were grown in YPD medium. For the adaptation experiments, exponential-phasecells were pretreated with different concentrations of R. rosea extract (1-20μl/ ml)for 2 h. Then cells were harvested and resuspended in 50 mM potassium phosphatebuffer (pH 7.0), and exposed to 10 mM H 2O 2and heat shock (40°C). The aqueous250

Microbiology and virologyextraction was performed on the boiled water-bath in the ratio of 1:20 (comminuteddried rhizome material: distilled water) for 30 min. The viability of yeast cells bylong-term cultivation was determined by methylene blue staining and by counting thenumber of colonies generated onto agar plates. Activity of antioxidant enzymes andlevel of oxidized proteins were measured by spectrophotometric methods.Concentration-dependent effects of aqueous extract from R. rosea root on longtermsurvival and stress resistance of budding yeast Saccharomyces cerevisiaewere studied. At low concentrations, R. rosea aqueous extract extended yeastchronological lifespan, enhanced oxidative stress resistance of stationary-phasecells and exponentially growing yeast cultures. At high concentrations, R. roseaextract sensitized yeast cells to stresses and shortened yeast lifespan. These biphasicconcentration-responses describe a common hormetic phenomenon characterized bylow-dose stimulation and high-dose inhibition. Yeast pretreatment with low dosesof R. rosea extract enhanced yeast survival and prevented protein oxidation underH 2O 2-induced oxidative stress. Positive effect of R. rosea extract on yeast survivalunder heat shock exposure was not accompanied with changes in antioxidant enzymeactivities and levels of oxidized proteins.POTENTIAL MECHANISMS OF SOIL NITRIC OXIDE PRODUCTIONMedinets S. 1 , Medinets V. 1 , Skiba U. 2 , Butterbach-Bahl K. 31Odessa National I. I. Mechnikov University (ONU), Odessa, Ukraine2Centre for Ecology and Hydrology (CEH), Edinburgh, UK3IMK-IFU, KIT, Garmisch-Panterkirchen, GermanyE-mail: s.medinets@gmail.comNitric oxide is a precursor of tropospheric ozone (Cameides et al., 1994; Lavilleet al., 2011), which is one of the most important high reactive gaseous pollutantimpacting human health and plant productivity (Staffelbach et al., 1997; Ludwig etal., 2001).Revealing and figuring out possible NO production mechanisms in soils tomitigate nitric oxide influence on ozone formation in sensitive areas was the maingoal of our study. Google Scholar and Web of Knowledge interactive data bases wereused for review investigation of recent studies.Biological N transformation processes are usually considered as potentialsourced of NO productions, at the same time chemically N transformation should notbe neglected. Chemodenitrification is a non-enzymatic chemically transformation ofnitrite or nitrate to different gas compounds, including NO (Skiba, 2008). It wasshown (Zumft, 1997; Skiba, 2008) that this process normally could occur at pH < 5 insoils with high concentration of organic matter and at presence of iron, ammonium oramines, whilst high NO 2-concentration level (Ludwig et al., 2011) and temperature(Kesik et al., 2006) influenced on conversion rate as well. High rates of NO emission,associated with chemodenitrification, were reported by Cheng et al. (2004) foragricultural and Kesik et al. (2006) for temperate forest acidic soils. Dissimilatory251

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013nitrate reduction (DNRA) to ammonium is a microbial enzymatic process of nitratetransformation into ammonium via nitrite (Cole and Brown, 1980; Cole, 1990) andcould be performed by different group of bacteria: obligatory anaerobes, facultativeanaerobes and aerobes. It was demonstrated that DNRA was favored at intensivelyreduced and C-rich soils (Tiedje, 1988; Schmidt et al., 2011). Since N 2O productionwas found during DNRA (Baggs, 2011), hypothetically nitric oxide could beproduced as an obligatory precursor (Russow et al., 2009), but nothing was reporteduntil present time. Urgent and intensively investigations of DNRA as a potentialprocess for NO production/emission are needed to estimate rate of this process.The detailed discussion of these findings point and demonstrate undiscovered,poorly investigated issues, regarding NO production, which urgently should be takeninto account and investigated.Authors gratefully acknowledge support from the projects “Effects of ClimateChange on Air Pollution Impacts and Response Strategies for European Ecosystems”(ÉCLAIRE), funded under the EC 7th Framework Programme (Grant AgreementNo. 282910), “Evaluation of Agriculture and Fires Impacts to Lower DniesterEcosystems and Greenhouse Gases Emission into Atmosphere” (No. 505), funded bythe Ministry of Education and Science of Ukraine, and EU COST Action ES0804 -Advancing the integrated monitoring of trace gas exchange Between Biosphere andAtmosphere (ABBA).THE ROLE OF NITRIFICATION AND DENITRIFICATION IN SOILNITRIC OXIDE PRODUCTIONMedinets S. 1 , Medinets V. 1 , Skiba U. 2 , Butterbach-Bahl K. 31Odessa National I. I. Mechnikov University (ONU), Odessa, Ukraine2Centre for Ecology and Hydrology (CEH), Edinburgh, UK3IMK-IFU, KIT, Garmisch-Panterkirchen, GermanyE-mail: s.medinets@gmail.comNitric oxide is highly reactive compound in near ground atmosphere (Fowler etal., 2009) and is considered as the main precursor of tropospheric ozone in rural areas(Cameides et al., 1994; Laville et al., 2011).The main purpose of our survey study is an understanding of NO production/emission mechanisms in soils allow to develop the mitigation strategy for itsreduction, leading to O 3level declining. Published data were obtained using Web ofKnowledge and Google Scholar research article data bases.The basic soil biological N transformation processes could be considered aspotential sourced of NO productions. Nitrification is stepwise conversion of NH 4+viahydroxylamine (HA) into NO 2-and to final product – NO 3-(Zumft, 1997; Wrage et al.,2001). NO production is considered as an intermediate in a step of HA transformationinto NO 2-(Hooper and Terry, 1979; Ludwig et al., 2001). Nitrification is affectedby NH 4+availability, soil O 2level, soil moisture content, pH and temperature (e. g.Zumft et al., 1997; Ludwig et al., 2001). Significance of nitrification for NO emissionwas shown by many researchers (e. g. Gasche and Papen, 1999; Venterea and Rolson,252

Microbiology and virology2000; Luo et al., 2012) for various ecosystems. Denitrification is a biological stepwisereduction of NO 3-into NO 2-, NO, N 2O and N 2(Zumft, 1997; Skiba, 2008). Classical(heterothrophic) denitrification is attributed to facultative aerobes organisms(including bacteria, archaea and fungi), which under O 2depletion can switch toanaerobic respiration (Hayatsu et al., 2008; Skiba, 2008). Nitrifier denitrificationis a process, when ammonia oxidizing bacteria at low O 2condition reduce NO 2-toNO, N 2O and N 2(Wrage et al., 2001; Skiba, 2008). Heterothrophic denitrificationis attributed to facultative aerobes organisms under O 2stress (Hayatsu et al., 2008;Skiba, 2008). Nitrifier denitrification is a process, when ammonia oxidizing bacteriaunder low O 2condition reduce NO 2-to gaseous N compounds (Wrage et al., 2001;Skiba, 2008). Denitrification is controlled by soil moisture content, soil temperature,N-NO 3-availability, soil properties and management practice (Zumft et al., 1997;Skiba, 2008). This process associated with high NO production as an obligatoryintermediate in a step from nitrate to nitrous oxide (Skiba et al., 2008; Russow etal., 2009), but not related with high NO emission, that was explained by ‘diffusionlimitation’ hypothesis (Firestone and Davidson, 1989; Skiba et al., 1997; Russow etal., 2009) when up to 100% of nitric oxide produced under anaerobic condition aretrapped and converted into N 2O.Authors gratefully acknowledge support from the projects “Effects of ClimateChange on Air Pollution Impacts and Response Strategies for European Ecosystems”(ÉCLAIRE), funded under the EC 7th Framework Programme (Grant AgreementNo. 282910), and “Evaluation of Agriculture and Fires Impacts to Lower DniesterEcosystems and Greenhouse Gases Emission into Atmosphere” (No. 505), funded bythe Ministry of Education and Science of Ukraine.THE INFLUENCE OF AMINO ACIDS AND MONOSACCHARIDES ONBACILLUS THURINGIENSIS ІМV В-7324 FIBRINOLYTIC PEPTIDASESTABILITYNidialkova N. A., Matseliukh О. V.Zabolotny Institute of Microbiology and Virology, National Academy of Sciences ofUkraine, KyivE-mail: Nidialkova@gmail.comThermostability is the enzyme property which depends on composition ofhydrophilic and hydrophobic amino acids, carbohydrates, ionic interactions,presence of metal and disulfide bridges. The biotechnology and engineeringenzymology require carrying out many enzymatic processes at the strict conditions:high temperature, presence of organic additions etc. It was shown that the purifiedfibrinolytic peptidase of Bacillus thuringiensis ІМV В-7324 is stable at 20-60 °Cduring 2 h. The aim of this study was investigation the influence of amino acids andmonosaccharides which were observed in the fibrinolytic peptidase on its stability.It is known that hydrophobic amino acids are required to stabilization of proteinstructure. It was shown that the fibrinolytic peptidase B. thuringiensis ІМV В-7324253

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013consists ~ 70% of hydrophobic amino acids such as glycine (19.32 %), alanine(6.3 %), phenylalanine (1.94 %), leucine (6.27 %) and serine (6.34 %). Probablythey form areas in the structure of protein molecule which avoid interaction withmolecules of water. B. thuringiensis ІМV В-7324 fibrinolytic enzyme containsthreonine (17.06 %) – hydrophilic amino acid that can involve in the forming oftertiary protein structure. By phenol-sulfuric acid method (Dubois, 1956) and highliquid pressure chromatography it was established that the fibrinolytic peptidasecontains carbohydrates (1.9 %): D-mannose and D-glucose.It was found that the certain amino acids effect on stabilization of the enzyme.So alanine and phenylalanine increased fibrinolytic activity (in 1.5 and 2.0 times,respectively) at 70 °С during 2 h of incubation. However, the presence of lysinestabilized the fibrinolytic activity only during a half of hour. Addition of D-mannoseand D-glucose contributes of enzyme stability at 70 °С during 2 h.Thus the hydrophobic and hydrophilic amino acids and monosaccharides (glucoseand mannose) which were found in the structure of the B. thuringiensis ІМV В-7324fibrinolytic peptidase can be used for the increased of enzyme thermostability. Theestablished fact is useful for applying of enzyme in industrial processes.CATALASE ACTIVITY OF СORYNEBACTERIUM VARIABILEUKM AC-717 UNDER ADAPTATION TO LINCOMYCINPastyrya A., Furtat I.National University of “Kyiv-Mohyla Academy”Е-mail: Luminous_Flower@mail.ru, furtat.im@gmail.comThe emergence of multi-resistant forms of microorganisms takes place due totheir wide use in medicine and food industry and causes anxiety because antibioticsare able to change biochemical properties and metabolism of bacteria. Moreover,antibiotics could mediate oxidative stress in bacteria, and catalase, as one of themajor antioxidant enzymes could take part in the stress response. The principle aimof this research was to study the catalase activity (CA) of strain Сorynebacteriumvariabile UKM Ac-717 T and its variant adapted to lincomycin (var LIN ).In this paper we compared the CA of strain С. variabile UKM Ac-717 T andits variant (var LIN ). Adaptation to lincomycin was started with minimal inhibitingconcentration (MIC=1.25 μg/ml), gradually increasing the concentration of antibioticin the culture medium. It was shown that С. variabile was quickly adapted tolincomycin, as it was able to grow at concentrations higher than 50 μg/ml after 20passages. It was also ascertained that С. variabile var LIN adapted to relatively lowconcentration of lincomycin, further showed the ability to grow at concentrationof 1500 μg/ml of this antibiotic. That’s why, adaptation to low concentrations ofantibiotics can lead to the formation of bacterial resistance to higher concentrations,and therefore the behavior of such resistant strains can be unpredictable. After that, wedetermined concentrations of lincomycin that inhibited growth of wild strain and anadapted variant LIN for 50 and 70 %. Upon studying the catalase activity of wild strain254

Microbiology and virologywere chosen concentrations of 1.5 and 3 μg/ml, which inhibited vital activity for 47.3and 67.2 %. In case of the variant LIN these concentrations were 600 and 1200 μg/ml which inhibited vital activity for 48.6 and 68.3 % respectively. Stress conditionswere modeled by introducing to the culture medium lincomycin in the chosenconcentrations and incubated for 14 h of growth of both strains that correspondsto the middle of the exponential growth phase. Catalase activity of cultures wasdetermined spectrophotometrically by the degradarion of hydrogen peroxide (λ 240nm) in a standardized suspension of intact cells (1×10 9 cl/ml) at 90, 180, 360 minand 24 h after the addition of lincomycin, as the generation time of Corynebacteriumspp. is 90-180 minutes. The data has showed that the presence of lincomycin in theculture medium did not affect the catalase activity of wild strain and its variant var LIN .There was no statistically significant difference (α = 0.01) between the rates of CA ofboth cultures under normal cultivation conditions and in the presence of lincomycin.Thus, the CA value of the wild strain within 24 h after lincomycin adding were 1354and 1311 μmol/min•10 9 cells (at concentrations of 1.5 and 3 μg/ml, respectively),and practically did not differ from control (CA = 1333 μmol/min • 10 9 cells). In theadapted variant rates of CA were slightly lower in comparison with the wild type(CA = 1213 μmol/min •10 9 cells), nevertheless there was no difference between thecontrol and in the presence of lincomycin (CA=1199 and 1269 μmol/min•10 9 cells atconcentrations of 600 and 1200 μg/ml, respectively).THE OPERATIVE BIOMONITORING MICROBIOLOGICALPARAMETERS OF WATER AND SEDIMENT IN THE SIMULATEEXPERIMENTSStarosyla Iev.Institute Hydrobiology, Kiev, UkraineE-mail: jenya_star@ukr.netThe microbiological samples of water and sediment served from systems(microcosm) since community aquatic invertebrates. The community invertebratesDreissena polymorpha (Pallas), Dreissena bugensis (Andrusov), Dikerogammarushaemobaphes (Eichwald) and Chaetogammarus ischnus (Stebbing) pick upped atriver Dnepr. The invertebrates placed to biotechnological complex in waterpool byvolume 400 l 3 , at the temperature of the water 20±0.5 о С. Provender consisted of thelarva’s сhironomus, chlorella’s paste, yeast.The number of bacteria consisted of ecology-trophy group, cells with activeelectronic-transport system in the water and sediment, decomposition organic matterat the water in simulate experiment since community aquatic invertebrates functioningstudied. The aim of the researches was interactions microbiological parameters withprocess of vital activity hydrobionts, temperature and organic matter.For period of the operative biomonitoring number of microorganisms consistedof ecology-trophy group (eurtophic bacteria) in water in system varied over awide range from 1.0 to 48.4 thous.cell/ml (average 13.4±3.1 thous.cell/ml, n=19).255

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013The percent of the cells with active electronic-transport system in the water of themicrocosm was 8.4−99.9% (average 72.5±16.9%). For it period in sediment of thesimulate experiment number eurtophic bacteria was 2.2―93.5 thous.cell/mg (average30.1±7.0 thous.cell/mg); the part cells with active electronic-transport system insediment was 7.5−99.8% (average 75.8±17.4%). The decomposition organic matterin microcosm was 0.03−0.31 mgC/ml day (0.10±0.02 mgC/ml day).During the whole operative biomonitoring noted fluctuations of themicrobiological parameters in the water and sediment of the experiment. Thedecomposition organic matter had significant amplitude of the fluctuation sincetrend of the gradual increase. The particularities of the change to number bacteriaand metabolic activity microorganism in microcosm stipulated by difference torates of the passing of the processes to vital activity aquatic invertebrates and thefluctuations of temperature. The fall of the temperature of the water till 14−15 0 Сslowed down food need invertebrates and had brought about accumulation organicmatter in system. The further increasing of the temperature of the water actuated bothfeeding hydrobionts and processes mineralized of organic matter. After salvaging ofits abundance in system of the number bacteria quickly became stabilized.CATALASE ACTIVITY OF DESULFUROMONAS ACETOXIDANSBACTERIUM UNDER THE INFLUENCE OF TRANSITION METALSALTSVasyliv O. M., Hnatush S. O., Tsap O. R., Novitska K. B.Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, UkraineE-mail: oresta.vasyliv@gmail.comApplication of ecological biotechnologies is one of the current state-of-the-artdirections in reduction of toxic metal ions environmental pollution. Investigationsof effective biological mechanisms of harmful compounds detoxification by variousmicroorganisms is one of the ways of it’s development. Sulfur- and sulfate-reducingbacteria possess a unique potential of spontaneous removal of metal ions andhydrogen sulfide according to the process of metal sulfides precipitation. This processrepresents an effective mechanism of biological remediation of high concentrationsof heavy metals in the environment. Aerobes and facultative anaerobes possess anantioxidant defensive system activity that protects them against toxic compoundsand oxygen influence. One of the most important components of it is catalase, whichcauses the two-electron H 2O 2cleavage with O 2and H 2O production. Catalase activityhas been observed among the several species of obligate anaerobic sulfate-reducingbacteria of Desulfovibrio genus. Despite that it isn’t investigated enough in sulfurreducingbacteria, such as Desulfuromonas acetoxidans.Thus, the aim of our work was to investigate the influence of various concentrationsof FeSO 4, FeCl 3and MnCl 2on catalase activity of D. acetoxidans bacterial cells.D. acetoxidans bacteria were cultivated in the modified Postgaite C mediumduring four days under the anaerobic conditions with addition of 0.5-2.5 mM256

Genetics and biotechnologyof FeSO 4, FeCl 3and MnCl 2into their growth medium. Control samples didn’tcontain any investigated metal compounds. Catalase activity was measuredspectrophotometrically (wavelength 410 nm) by the quantity of cleavaged H 2O 2.Maximal catalase activity of D. acetoxidans bacteria was observed under theinfluence of 0.5 mM of FeCl 3and 1.0 mM of MnCl 2respectively on the fourth dayand under the addition of 1.5 mM of FeSO 4on the second day of bacterial cultivation.Increasing of metal salt concentrations in the growth medium caused gradualinhibition of bacterial catalase activity. It was higher by two times under the additionof FeCl 3in comparison with the influence of MnCl 2and FeSO 4. Ferric iron chloridebelong to strong reactive oxygen species that could result in increasing of hydrogenperoxide generation under it’s influence on D. acetoxidans and respective enhance oftheir catalase activity in comparison with the influence of other investigated metals.Practical application of D. acetoxidans for electricity generation in microbialfuel cell with FeCl 3usage as terminal electron acceptor and it’s simultaneousdetoxification was determined.Секція 6. Генетика і біотехнологіяАНАЛІЗ ГЕНЕТИЧНОЇ МІНЛИВОСТІ ГЕНОТИПІВ РИЖІЮПОСІВНОГО CAMELINA SATIVA L. CRANTZ ЗА ДОПОМОГОЮ ISSR-АНАЛІЗУБаєр Г.Я 1 ., Пірко Я.В 1 ., Шевченко Ю. О. 2 , Рахметов Д.Б 3 ., Ємець А.І 1 .1Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, Київ, Україна2Київський національний університет імені Тараса Шевченко ННЦ «Інститутбіології», Київ, Україна3Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, УкраїнаE-mail: galinabayer@mail.ruЗважаючи на великий потенціал рижію посівного (Camelina sativa L. Crantz)як біоенергетичної рослини, селекція нових та збільшення посівів вже існуючихвисокопродуктивних форм і сортів цієї культури є актуальним завданням. Насьогоднішній день в Україні в Національному ботанічному саду ім. М.М.ГришкаНАН України створено цінний генофонд рижію, визначено перспективні сортита форми для виробництва біопалив. Відомо, що встановлення молекулярногенетичногополіморфізму за допомогою ДНК-маркерів є сучасним підходомдля вирішення багатьох теоретичних і практичних проблем селекції рослин.Тому метою роботи було оцінити можливості використання ISSR-аналізу длягенотипування перспективних з точки зору виробництва біопалив сортів таселекційних форм Camelina sativa.Для з’ясування генетичних особливостей 12 генотипів рижію посівногобуло використано чотири праймери: ISSR-3 (CTCTCTCTCTCTCTCTTG),ISSR-4 (CACACACACAGT), ISSR-16 (AGAGAGAGAGAGAGGT) та ISSR-18257

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013(ACTGACTGACTGACTG). Генетичні дистанції Нея-Лі (Nei & Li, 1979) міжзразками розраховували за допомогою програми TREES (Календарь, 1994). Уподальшому вони були використані для кластеризації досліджуваних генотипів(UPGMA-метод).У результаті проведеного аналізу було виявлено 291 локус (амплікон),27,6% з яких виявилися поліморфними. Більшість фрагментів мали довжинув межах 300-900 п. о. Значення генетичних дистанцій між дослідженимигенотипами варіювало в межах від 0,0445 до 0,7985. В цілому досліджуванізразки доволі чітко різнилися між собою, що засвідчує непогані диференціюючівластивості використаних маркерів. У результаті проведеної кластеризаціївисокопродуктивні генотипи рижію згрупувалися в один кластер. Таким чином,отримані результати ISSR-аналізу підтверджують можливість використанняцього виду аналізу як ефективного експрес-методу для генотипування,дослідження генетичного поліморфізму та для оцінки диференціаціїперспективних селекційних форм рижію.Studying of genetic variability of false flax Camelina sativa L. Crantz by ISSRanalysisBayer G.Ya., Pirko Ya.V., Shevchenko Yu.O., Rakhmetov D. B., Yemets А.І.Using ISSR-analysis the genetic variability and differentiation of C. sativagenotypes were studied. The level of genetic polymorphism and genetic distancesbetween patterns were estimated. It was shown that ISSR-analysis is the usefulmethod for fingerprinting and determination of relationships between different C.sativa genotypes.ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНА AMPD1 ПО ЛОКУСУ RS17602729 УСПОРТСМЕНОВ-ФУТБОЛИСТОВБахчеван Е.Л. 1,2 , Чеботарь С.В. 11Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, Украина2Молекулярно-генетическая лаборатория ООО «Гермедтех», Одесса, УкраинаE-mail: r4t@list.ruМолекулярная генетика спорта – новое направление исследований вгенетике человека, центральной идеей которого является представление о том,что индивидуальные отличия в степени развития тех или иных физических ипсихических качеств во многом обусловлены полиморфизмом ДНК. В связис этим, актуальным становится поиск молекулярно-генетических маркеровпредрасположенности к различным видам спорта.Одним из таких молекулярно-генетических маркеров является Gln12аллель гена АМФ-дезаминазы (AMPD1), хромосомная локализация 1p13.AMPD1 кодирует М-изоформу АМФ-дезаминазы в скелетных мышцах.Считается, что основная причина недостатка АМФ-дезаминазы у человека– это однонуклеотидная замена цитозина на тимин в 34 нуклеотиде (C34T)кодирующей последовательности в локусе rs17602729, который находится во258

Genetics and biotechnologyвтором экзоне, в результате чего глутаминовый кодон превращается в стопкодон(нонсенс-мутация в 12-м кодоне) (Norman et al., 1998). При данноймутации происходит блокирование синтеза цепи белка.Целью работы было установление частот аллелей локуса rs17602729 генаAMPD1 у молодёжного состава команды профессиональных спортсменовфутболистов,имеющих спортивный разряд «кандидат в мастера спорта»,и контрольной группы, не имеющей спортивного разряда. ДНК выделялииз проб буккального эпителия по методу Деллапорта (Дрейпер, Скотт1991). Амплификацию проводили с аллель-специфичными праймерами,рекомендованными фирмой «Литех» (Россия). Продукты ПЦР фракционировалив 3% агарозном геле.Проанализированы 14 образцов ДНК спортсменов-футболистов и 15образцов ДНК контрольной группы. В группе футболистов преобладалС-аллель – встречался в 93% исследованных образцов ДНК, в контрольнойгруппе его частота составила – 83%. Частота Т-аллеля в контрольной группесоставила 17%, а в группе спортсменов-футболистов была 7 %. Распределениегенотипов в группе футболистов наблюдалось следующее: СС – 93 %, СТ – 0%, ТТ – 7 %. В контрольной группе распределение генотипов: СС – 67 %, СТ –33 %, ТТ – 0 %. Поскольку критерий Хи-квадрат фактический - 6,36 при df=2(p=0,05), то различия по частоте встречаемости генотипов между выборкамидостоверны.В литературе дискутируется вопрос о связи полиморфизма по гену AMPD1(С34Т) с проявлением выносливости. Согласно Rubio et al. (2005) частотамутантного Т-аллеля AMPD1 значительно ниже у стайеров по сравнениюс контрольной выборкой. Однако по данным исследований Федотовской(2006) различий по частоте мутантного аллеля при сравнении 207 российскихспортсменов с контрольной группой выявлено не было.В наших исследованиях отмечена разница по частоте встречаемостигенотипов у спортсменов-футболистов и контрольной группы. Дляаргументированного подтверждения связи полиморфизма С34Т по локусуAMPD1 с предрасположенностью к занятиям спортом со смешанным типом,нагрузки выборка тестируемых образцов будет увеличена.The polymorphism of gene AMPD1 in locus rs17602729 among professionalfootball playersBakhchevan H., Chebotar S.The aim of the work was to determine the frequencies of alleles of gene AMPD1at locus rs17602729 in the team of professional football players and the control groupwithout any sports category. According to our results, allele C dominates in footballplayer’s’ group - 93% compared to 83% in the control group and T-allele was morefrequent in the control group (17% versus 7%). The distribution of genotypes in agroup of players was as follows: CC - 93%, CT - 0%, TT - 7%. In the control group,the distribution of genotypes were: CC - 67%, CT - 33% TT - 0%.259

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ЭКСПРЕСС-ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ УСТОЙЧИВЫХСОРТОВ РАСТЕНИЙ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ К ВНЕКОРНЕВОЙОБРАБОТКЕБогдан М.М., Гуляева А.Б.Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, Киев, УкраинаЕ-mail: pracya_2010@ukr.netОзимая пшеница является азотофилом и для обеспечения максимальнойпродуктивности нуждается в оптимальном азотном питании, которое вносятнеоднократно, небольшими дозами. Жидкие удобрения, содержащие триформы азота – аммонийную, нитратную и амидную, считаются особенноэффективными. Сочетание листовой подкормки жидкими формами азотныхудобрений с другими макро- или микроэлементами и средствами защитырастений так же даёт хороший эффект (Покозий , 2010). Поэтому целью нашейработы была оценка влияния листовой подкормки жидким азотным удобрениемКАС 32 (Карбамидо-аммиачная смесь) в сочетании с другими макроэлементамиустойчивость сортов растений озимой пшеницы к внекорневой обработкежидкими азотными удобрениями, в частности КАС, а так же разработкаметодов экспресс-оценки влияния удобрений и их композиций на устойчивостькультурных растений.Растения озимой пшеницы сортов Смуглянка и Подолянка выращивалив полевых условиях. Для определения влияния жидкого удобрения КАСна электропроводность использовали кондуктометр EZDO EC 5061(электропроводность раствора 0,01 N KCl (t=200 °C) ЕС = 1,3 мкСм/см).Электропроводимость обусловлена в основном ионами натрия (Na + ), калия(K + ), кальция (Ca 2+ ), хлора (Cl - ), сульфата (SO 42-), гидрокарбоната (HCO 3-), находящимися в жидкой фазе. Присутствие же других ионов, напримертрехвалентного и двухвалентного железа (Fe 3+ и Fe 2+ ), марганца (Mn 2+ ),алюминия (Al 3+ ), нитрата (NO 3-), H 3PO 4-, H 2PO 4-и т.п. не столь сильно влияет наэлектропроводимость (конечно при условии, что эти ионы не содержатся в водев значительных количествах) (Грилихес, 1980; Эрдеи-Груз, 1976).Было отмечено увеличение электропроводности растворов за периодвремени от 1 до 3-х часов при экстракции листьев после обработки КАС,КАС + Mg, КАС + Са. Контроль – дистиллят. Максимальный показательэлектропроводности наблюдался через 3 часа после обработки КАС вэкстрактах высечек флаговых листьев озимой пшеницы сорта Подолянка, а усорта Смуглянка – после обработки КАС + Mg.Таким образом, внекорневая обработка КАС 32 повышала содержаниеэлектролитов (анионов и катионов) в тканях листьев, причём растениясорта Смуглянка в большей степени были чувствительны к обработкеКАС с добавлением элементов Ca и в особенности Mg. По величинеоптической плотности растворов мы можем косвенно судить о повышенииили снижении устойчивости культурных растений и их чувствительностик действию удобрений, т.е. использовать кондуктометрическое измерение260

Genetics and biotechnologyэлектропроводности и оптической плотности вытяжек листьев в качествеэкспресс-метода. Исследованиями установлено отличия в чувствительностисортов озимой пшеницы к обработке жидким азотным удобрением и егокомпозиций с макроэлементами, а так же повышение устойчивости сортовозимой пшеницы под действием листовой обработThe determination of the sensitivity of resistant varieties of winter wheat tofoliar treatmentBogdan M.M., Gulaevа A.B.The influence of treatment carbamide-ammonia mixture on the content ofelectrolytes (anions and cations) in the tissues of leaves in winter wheat was studied.It is shown that plant of variety Smuglanka were more sensitive to treatment with theaddition of carbamide-ammonia mixture elements Ca and especially Mg. The founddifferences in the sensitivity of winter wheat for treatment liquid nitrogen fertilizerand its compositions with macro-elements, as well as increased resistance of winterwheat under treatment were shown.ДЕПРОТЕИНИЗИРОВАННАЯ МОЛОЧНАЯ СЫВОРОТКА КАКОСНОВА ДЛЯ ПОЛУЧЕНИЯ НАПИТКОВ ФУНКЦИОНАЛЬНОГОНАЗНАЧЕНИЯ.Богдан Н.Н., Некрылова Л.К., Коев Г.В.Научно-практический Институт плодоводства, виноградарства и пищевыхтехнологий, Кишинев, МолдоваЕ-mail: icsptia@mail.ruВысокая питательная ценность и уникальные биологические свойствамолока предопределяют необходимость использования всех его компонентовисключительно в пищевых целях. Молочная сыворотка является хорошейосновой для создания функциональных продуктов нового поколения: составсыворотки позволяет создавать продукт с высокой биологической и пищевойценностью; она технологична в переработке, что облегчает получение разныхтипов продуктов; ее вкус хорошо сочетается со вкусом вводимых компонентови его можно регулировать в желаемом направлении.Биологически обработанные напитки из молочной сыворотки являютсянаиболее ценными. Биологическая обработка молочной сыворотки приводит кизменению ее состава, накоплению органических кислот, витаминов, лактатов,вкусовых и ароматических веществ, позволяет улучшать вкус вырабатываемыхнапитков. Для биологической обработки используют все виды микроорганизмов,используемых в молочной промышленности. Ферментированные напитки нетолько оздоравливают желудочно-кишечный тракт, но и благотворно действуютна нервную систему и обмен веществ.Процесс ферментации депротеинизированной сыворотки исследовалсяпо следующим критериям: подбор заквасочных культур, определение261

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013оптимальной температуры, времени выдержки и оптимальной конечнойкислотности (активной и титруемой). В качестве заквасочной микрофлорыдля ферментации целесообразно использовать термофильную микрофлору,которая характеризуется наилучшими показателями и интенсивности процессаферментации. Ферментацию производили в термостате и в ферментере савтоматической регистрацией температуры и активной кислотности.Исследование процесса ферментации завершилось органолептическойоценкой полученных образцов ферментированной депротеинизированнойсыворотки. По результатам дегустации ферментированнуюдепротеинизированную сыворотку можно рекомендовать для использования вкачестве основы сывороточных напитков функционального назначения.Deproteinized milk serum – base component for drinks functional purpose.Bogdan N., Necrilova L., Coev Gh.Was defined the basic technological parameters of the fermentation process ofmilk deproteinized serum. Fermented serum was review at the possibility to gettingmilk drinks functional purpose.ФУНГІЦИДНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТОВИХ АКТИНОМІЦЕТІВ,ВИДІЛЕНИХ З ПІВДЕННОГО СХИЛУ Г. КІШКА НА КРИМСЬКОМУПІВОСТРОВІБуцяк А. 1,2 , Ванько І. 1 , Громико О. 1 , Федоренко В. 11Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна2Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при ГУМВС України уЛьвівській області, Львів,УкраїнаE-mail: bytsiak@mail.ruАктиноміцети належать до групи грам-позитивних міцеліальних бактерій,які є постійними компонентами ґрунтових і ризосферних угруповань. Здатністьактиноміцетів пригнічувати розвиток фітопатогенної мікрофлори зумовлюєвеликий інтерес до них як до потенційних агентів біологічного контролю таальтернативу хімічним засобам боротьби з мікробними захворюваннями.Ми дослідили фунгіцидні властивості 397 штамів актиноміцетів, виділенихз ґрунту в ялівцевому гаю (Juniperus excelsa Bieb.) на південному схилі г.Кішка Кримського п-ва стосовно фітопатогенних грибів Cladosporim herbarum,Fusarium oxysporum, Botrytis cinerea і Aspergillus niger.Для вивчення антагоністичних властивостей штами актиноміцетів висівалиуколом на вівсяне середовище (Семенов С.М, 1990), вирощували при 28 0 С 7діб та заливали 0,7% середовищем Сабуро, яке містило спори грибів в титрі10 9 спор/мл. Рівень фунгіцидної активності визначали за відношенням діаметрузон пригнічення росту тест-культур до діаметру колоній актиноміцетів тапозначали як індекс активності (ІА).Трохи більше 13% досліджених штамів актиноміцетів пригнічували розвитокCladosporim herbarum., який паразитує на деревах маслин, винограді тощо.262

Genetics and biotechnologyВодночас, ріст збудника фузаріозів та кагатної гнилі у коренеплодів Fusariumoxysporum, а також збудника сірої гнилі у рослин Botrytis cinerea пригнічувалоблизько 9% виділених актиноміцетів. Найбільше ґрунтових ізолятів (18,7%)були антагоністами Aspergillus niger, який паразитує на рослинах та уражаєдихальну систему людини, спричинюючи аспергильози.Дві третини штамів актиноміцетів, які виявляли фунгіцидну активністьвідносно тої чи іншої тест-культури мали ІА від 1,3 до 3,1. Близько 33%ізолятів пригнічували ріст тест-культур в межах ІА від 3,2 до 6,7. Окреміштами актинобактерій мали ІА більше 10,0. Майже 2,0% штамів актиноміцетівзатримували ріст усіх використаних грибів. У дослідженій колекції ми виявилиштами з дуже високою здатністю пригнічувати ріст Aspergillus niger (Lv 1-136та Lv 1-167 з ІА 16,0 і 16,7, відповідно), а також штам Lv 1-368, який значнозатримує розвиток Botrytis cinerea (ІА 11,0).Отримані дані вказують на те, що серед досліджених актиноміцетівє перспективні штами для вивчення якісного складу метаболітів, яківони синтезують, а також розробки біологічних препаратів для захистусільськогосподарських рослин від грибних захворювань.Antifungal properties of actinomyces strains isolated from the southern slopesof the Crimea mountain KishkaButsiak А., Vanko I., Gromyko O., Fedorenko V.From the soil southern slope of the mountain Kishka isolated 397 strains ofactinomycetes, which have a wide spectrum of antifungal activity. These data indicatethat among the studied strains of actinomycetes is promising to obtain biologicalagents to protect plants from fungal diseases.АНАЛИЗ ФЕНОТИПИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ РАСТЕНИЙОСИНЫ С РЕКОМБИНАНТНЫМ ГЕНОМ КСИЛОГЛЮКАНАЗЫ ИЗГРИБА PENICILLIUM CANESCENSВидягина Е.О., Ковалицкая Ю.А., Шестибратов К.А.Филиал института биоорганической химии им. академиков М.М. Шемякина иЮ.А.Овчинникова, Пущино, Российская ФедерацияE-mail: vidjagina@mail.ruПри росте растительной клетки разделение микрофибрилл обеспечиваютферменты, расщепляющие ксилоглюканы и ослабляющие связываниемежду микрофибриллами, ксилоглюканаза - один из таких ферментов.Предполагается, что суперэкспрессия ксилоглюканаз может оказывать влияниена рост и развитие растений. Нами были созданы 25 трансгенных линий осиныс конститутивной экспрессией рекомбинантной ксилоглюканазы sp-Xeg изгриба Penicillium canescens. Конститутивная экспрессия гена sp-Xeg на уровнетранскрипции подтверждена методом ОТ-ПЦР. Анализ свойств трансгенныхклонов осины с рекомбинантным геном ксилоглюканазы sp-Xeg показал наличие263

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013комплексных модификаций в фенотипе растений. Биометрический анализвыявил увеличение высоты трансгенных растений по сравнению с контролем.Увеличение высоты побега на 25-26% отмечено для линий PtXIVXeg1a,PtXVXeg1a, PtXVXeg1b, соответственно. Впервые показано изменениеризогенеза у растений с рекомбинантным геном ксилоглюканазы. У 10 линийиз 25 эффективность укоренения в условиях in vitro превышала контрольноезначение, максимальное превышение в 2,5 раза зафиксировано у линииPtXVXeg1a. Масса корневой системы 6 клонов из 25 в условиях защищенногогрунта была выше контроля на 20%. У 16 из 25 проанализированных клоновотмечено повышение содержания целлюлозы. Наибольшее значение этогопоказателя у клона PtXIVXeg1c – 426 мг/г, тогда как у контроля оно равнялось348 мг/г. На основании проведенных исследований нами было выделеночетыре клона с улучшенными характеристиками: PtXIVXeg1a, PtXIVXeg1c,PtXVXeg1a и PtXVXeg1b.Analysis of the phenotypic characteristics of aspen plants with the recombinantgene of xyloglucanase from fungus Penicillium canescensVidyagina E., Kovalitskaya Yu., Shestibratov K.We obtained 25 transgenic lines of aspen with recombinant xyloglucanase sp-Xeg from Penicillium canescens. Analysis of the properties of transgenic clonesshowed the presence of complex modifications in phenotype. Have been found toincrease the length of shoots rhizogenesis and cellulose content in most transgenicplants compare to the control.ЧУТЛИВІСТЬ ДО УМОВ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ У DROSOPHILAMELANOGASTER ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНА SOD1 УНЕЙРОНАХВітушинська М. В., Черник Я. І.Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, УкраїнаE-mail: m.vitushynska@gmail.comОсидативний стрес (ОС) часто супроводжує процеси нейродегенеративнихрозладів у тварин і людини. Його розглядають як важливий чинник патогенезухвороб Альцгеймера і Паркінсона, аміотрофічного латерального склерозу,епілепсії та розсіяного склерозу. Захист від ОС здійснюється спеціальноюантиоксидантною системою, пусковим ферментом якої є супероксиддисмута.Метою даної роботи було дослідити чутливість до умов оксидативногостресу у D. melanogaster залежно від рівня експресії гена Sod1 у нейронах.Матеріалом слугували дві UAS-лінії (UAS-Sod1-RNAi, Sod1-RNAi) та драйверналінія elav-Gal4, тканинно-специфічна експресія у нейронах (лінії отримані зBloomingthon Stock Center). Контролем слугували вихідні трансгенні лінії угетерозиготному стані: UAS-Sod1-RNAi/Oregon, UAS-Sod1/Oregon R, elav-Gal4/Oregon R, та лінія дикого типу Oregon. Для здійснення функціонального нокаута264

Genetics and biotechnologyгенa Sod1 використовували UAS-Gal4 систему екпресії. Тест на стійкість доумов оксидативного стресу проводили за методикою Ландера. Прооксидантомслугував 5% розчин пероксиду водню, позитивним контролем був використаний10% розчин сахарози.За умов оксидативного стресу, зумовленого дією 5% розчину пероксидуводню, знижувалося виживання як контрольних імаго, так і особин із тканинноспецифічноюекспресією гена Sod1 у нейронах мозку дрозофіли.У випадку функціонального нокаута виживання особин UAS-Sod1-RNAi/ elav-Gal4 становило лише 31,7 % за дії прооксиданта, в той час як насередовищі із 10 % розчином сахарози – 96,7 %. У разі надекспресії даногогена, цей показник був ще нижчим і дорівнював всього 20,6 % за дії 5 % розчинупероксиду водню (у контрольних особин коливалися від 79,8 % до 81,1 %).Отже, як функціональний нокаут, так і надекспресія гена Sod1 у нейронахпризводить до зростання чутливості до умов ОС у імаго D. melanogaster.Sensitivity to the conditions oxidative stress in Drosophila melanogasterdepending on level Sod1 gene expression in neeuronsVitushynska M., Chernik Ya.The aim of this work was to investigate the oxidative stress sensitivity in D.melanogaster according to the level of Sod1 expression in the neurons Functionalknockout of Sod1 gene can lead to the decreasing of survivity of UAS-Sod1-RNAi /elav-Gal4 flies on approximately 65% in case of pro-oxidants influence comparingwith control group, after growing on the medium with 10% sucrose solution (31,7%and 96,7 % respectively). Overexpression of this gene shows even lower of survivityprocent then Sod! knockout- only 20.6% on the 5% solution of hydrogen peroxide ,whereas in control group the the life span varies between 79.8% and 81.1%.ВМІСТ МЕТАБОЛІТІВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ В КЛІТИНАХКІСТКОВОГО МОЗКУ СОБАК ПІСЛЯ КРІОКОНСЕРВУВАННЯ CДМСОВодоп’янова Л.А.Харківська державна зооветеринарна академія, Харківська обл., УкраїнаЕ-mail: vodopyanova@mail.ruКістковий мозок - це комплекс клітин, які підтримують гемопоез. Високийтерапевтичний потенціал клітин кісткового мозку (ККМ) дає можливістьвикористовувати їх при лікуванні різних порушень кровотворення. Такимчином, клінічна потреба в кістковому мозку постійно зростає і вимагаєстворення резерву біоматеріалу.Відомо, що в замороженому стані біооб’єкти зберігаються тривалий час.Проте технології зберігання кісткового мозку домашніх тварин знаходятьсяна стадії розробки. Ми проводили оцінку впливу кріопротектора ДМСО ізаморожування-відігріву на вміст основних метаболітів енергетичного обмінув клітинах кісткового мозку собак.265

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Одним з критеріїв життєздатності і функціональної повноцінності є станенергетичної системи клітини. Після інкубації і заморожування-відігріву ККМз розчинами кріопротектора, відмічено зниження рівня внутрішньоклітинногоглікогену. Зміни в змісті АТФ і глюкозо-6-фосфата (Г-6-Ф) відбуваютьсяв клітинах вже на етапі інкубації. Незначне зниження рівня цих речовин,відбувається як у присутності ДМСО в середовищі інкубації, так і без нього.Достовірних змін в змісті піровиноградної кислоти (ПВК) не виявлено.Рівень молочної кислоти в клітинах, що інкубуються без кріопротектора, непідвищується, відносно контролю, а у присутності ДМСО підвищується на 25%і 9 % відповідно з ДМСО - 10% і ДМСО - 7%. Після кріоконсервування клітинз ДМСО спостерігається невелике збільшення рівня Г-6-Ф і лактату порівняноз даними контролю. При цьому відмічено лише незначне зниження рівня АТФ.Отримані дані, підтверджують припущення про існування залежностіміж рівнем енергетичного обміну і життєздатністю кріоконсервованих ККМ.Застосування 7% ДМСО сприяє не лише високому збереженню ККМ собак, алеі збереженню рівня Г-6-Ф, АТФ, ПВК.The content of metabolites of power exchange in dogs` bone marrow cells aftercryopreservation with DMSOVodopyanova L.A.The viability of dogs bone marrow cells, biochemical research of glucoso-6-phospate, ATP, pyruvat and lactic acid in the dogs` bone marrow cells before andafter cryopreservation in liquid nitrogen have been studied. The method uses DMSOin different concentration. It has been found that the 7 % DMSO protected morethan 90 % of cells and there are not significant metabolic changes in incubated andfreezing-thawed cells.ИДЕНТИФИКАЦИЯ СОРТОВ ПШЕНИЦЫ МЯГКОЙ (TRITICUMAESTIVUM L.) ПО АЛЛЕЛЯМ ЛОКУСА XBARC74-5В, СЦЕПЛЕННОГОС ГЕНОМ ГИБРИДНОГО НЕКРОЗА NE1Галаев А.В., Галаева М.В., Сиволап Ю.М.Селекционно-генетический институт – национальный центр семеноводства исортоизучения, Одесса, УкраинаЕ-mail: galaev7@rambler.ruГибридный некроз пшеницы (T. aestivum L.) является серьезным препятствиемдля объединения желательных признаков в одном генотипе или для передачигенов от диких видов коммерческим сортам. В определенных случаях во времяскрещивания разных сортов пшеницы гибридные растения могут не формироватьсемян. Это происходит при наличии у родительских форм комплементарныхгенов гибридного некроза. Растения генотипа Ne1-Ne2 или не дают семян, илиимеют низкую семенную продуктивность, поскольку листья у них отмирают.Поэтому при подборе родительских пар для скрещиваний селекционеры должны266

Genetics and biotechnologyизбегать объединения генов гибридного некроза. Данные о состоянии геновгибридного некроза у сортов украинской селекции отсутствуют.Микросателлитный локус Xbarc74-5В близко сцеплен с геном гибридногонекроза Ne1 (Сhu et al., 2006) и может использоваться как диагностическиймаркер для вышеуказанного гена.Цель настоящего исследования – идентификация сортов пшеницы мягкойукраинской и российской селекции по локусу Xbarc74-5В, сцепленному с геномгибридного некроза Ne1.При исследовании 79 сортов Triticum aestivum выявлено 5 аллелей локусаXbarc74-5В, размером 184, 180, 176, 172 и 168 п.н.Наиболее распространен у исследованных сортов пшеницы мягкой аллельлокуса Xbarc74-5В размером 176 п.н. Частота встречаемости указанного аллелясоставила 55,7%. Аллели 172 п.н. и 180 п.н. встречались реже, у 25,9% и 15,2%сортов соответственно. Наименее распространены у сортов пшеницы мягкойаллели 184 п.н. и 168 п.н. Аллель 168 п.н. обнаружен у одного старого сортаЛесостепка 75. Аллель 184 п.н. встречался у старых сортов Земка и Заря.Российский сорт Заря был неоднородным и состоял из генотипов с аллелем 184п.н. и с аллелем 176 п.н. Среди современных сортов аллели 168 и 184 п.н. недетектировались.Identification of bread wheat varieties (Triticum aestivum L.) by alleles ofXbarc74-5B locus closely linked to hybrid necrosis gene Ne1Galaev A.V., Galaeva M.V., Sivolap Yu.M.79 genotypes of bread wheat varieties from Ukraine and Russia selection centerswere identified by the locus Xbarc74-5В. There were detected five alleles of thislocus, namely 184, 180, 176, 172 and 168 bp. Allele 176 bp was met more frequently(55,7%) in the set of varieties.ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ ОСТЕОАРТРИТУ НА ЩУРАХГулько Т.П. 1 , Драгулян М.В. 1 , Левків М.Ю. 1,2 , Бубнов Р.В. 3 , Кордюм В.А. 11Інститут молекулярної біології і генетики НАН України;2Київський національний університет імені Тараса Шевченка;3Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН УкраїниE-mail: parus_major@ukr.netСеред захворювань кісток, що привертають особливу увагу слід назватиостеоартріт, який є досить розповсюдженим серед населення України. Лікуванняхвороби та пов’язаних з нею ускладнень малоефективне, тому, використаннямодельного остеоартриту (ОА) на тваринах дає можливість пошуку новихпідходів лікування хвороби.Моделювання остеоартриту отримували на 6 місячних самцях щурів лініїWistar (n=45), вагою 300-400 грамів шляхом одноразового введенням ін’єкцієюв середину суглобу правої задньої кінцівки йодооцетової кислоти (у дозі 6 мг267

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013йодоцтової кислоти в 100 мкл в 0,9% натрію хлориду). Тварини були розділеніна 2 групи: тварини з індукованим ОА (n=40) та тварини контрольної групи(група К), яким було введено фізіологічний розчин у кількості 0,1мл в серединуправого суглобу (n=5). За розвитком ОА спостерігали в динаміці на 7, 14, 21 та28 добу гістологічними та клінічними методами.У результаті дослідження правого суглобу у тварин з індукованим ОА на7 добу спостерігається: збільшення розміру суглобу – 13,5 мм., що є більшимна 2,05 мм., порівняно з контрольними тваринами (р

Genetics and biotechnologyдихання і транспірації, а також збільшення співвідношення фотодихання/фотосинтез і темнове дихання/фотосинтез, підвищенню опору дифузії СО 2,зменшення вмісту хлорофілу а і b. В цих умовах знижувалась продуктивністьрослин та якість врожаю.Основою оптимізації фосфорного живлення біологічно активнимиречовинами була ідея впливу на різні його ланки. Поліпшення забезпеченнярослин фосфором у ризосферній частини ґрунту за передпосівної обробкинасіння цукрових буряків та озимої пшениці препаратом Альбобактерин(бактерії виду Achromobakter album штам 1122) сприяло підвищенню вмістув ґрунті асоціативних азотфіксаторів, поліпшенню засвоєння азоту і фосфорурослинами, вмістом зеатин-рибозиду в листках на 45,5 %, підвищеннюінтенсивності фотосинтезу, темнового дихання. В результаті бактеризаціїспостерігалося підвищення продуктивності рослин цукрових буряків (масикоренеплодів на 30 % і виходу цукру на 36 % в умовах дефіциту фосфору (0,2н.)), а також зернової продуктивності рослин озимої пшениці на 10 – 14 %,вмісту білка в зерні на 0,7 % (за нормального забезпечення фосфором).Оптимізація співвідношення маси вегетативних і продуктивних органіврослин цукрових буряків регулятором росту з антигібереліновим ефектомхлормекватхлорид і його сумішшю з естроном в умовах дефіциту фосфорногоживлення (0,5 н.) сприяла, підвищенню вмісту хлорофілу а і b, інтенсивностіфотосинтезу, зниженню опору дифузії СО 2. Обробка ретардантом підвищувалацукристість коренеплодів (на 2,5 %) і виходу цукру з коренеплоду на 22 %.Оптимізація фосфорного живлення завдяки подовженню терміну вегетаціїрослин озимої пшениці під дією триазолів і стробілуринів фунгіцидної дії(препарат амістар екстра 280 SC) поліпшувала забезпеченість рослин азотом,сприяла підвищенню інтенсивності фотосинтезу та транспірації за зниженняфото - і темнового дихання та сприяла перерозподілу фосфору з соломи дозерна. За цих умов підвищувалась зернова продуктивність, збільшувався вміств зерні азоту і фосфору, білку та сирої клейковини.Phosphate nutrition, photosynthesis and productivity of sugar beet and winterwheat by action of biologically active substancesGulaev A.B., Kuriyata V.H., Bogdan M.M.The describes the results of research the optimization of phosphorus nutrition ofplants sugar beet and winter wheat by biologically active substances, by acting ondifferent levels: improving accessibility in the soil, the optimization of the vegetativeand productive organs of plants, extension of the growing season leaf.269

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ПОЛУЧЕНИЕ БИОМАССЫ СПИРУЛИНЫ, ОБОГАЩЕННОЙСЕЛЕНОМДжур С.В. 1 , Кирияк Т.В. 1 , Рудь Л.Б. 1 , Зосим Л.С. 2 , Бульмага В.П. 21Институт Микробиологии и Биотехнологии Академии Наук Молдовы,Кишинев, Молдова2Молдавский Государственный Университет, Кишинев, МолдоваE-mail: djurlana@hotmail.comВ последние десятилетия проводятся интенсивные исследованиямикроводорослей как потенциального источника биоактивных веществ, сцелью дальнейшего их использования для получения ценных пищевых добавоки лекарственных препаратов. Одним из самых перспективных организмов срединих является сине-зеленая водоросль Spirulina platensis. Путем направленногосинтеза можно улучшить качество ее биомассы, изменив состав среды длякультивирования, добавляя соединения не входящие в нее. Особый интереспредставляет включение некоторых микроэлементов, в частности селена всостав питательной среды.Селен – является сильным антиоксидантом. Он необходим для нормальнойработы иммунной системы, участвует в выработке глутатионпероксидазы– основного звена антиоксидантной системы организма; предупреждаетобразование свободных радикалов и перекисное окисление липидов,эндокринные и сердечно-сосудистые заболевания; снижает уровеньхолестерина в крови.В качестве источника селена используется в основном Na 2SeO 3и отсутствуютданные касающиеся применения других его соединений. Представляет интересиспользование селенита железа, поскольку во время культивирования нарядус накоплением селена происходит и накопление такого важного элемента, какжелезо.Для культивирования была использована модифицированная питательнаясреда Заррук. Культивирование осуществлялось в колбах Эрленмейера собъемом 100 мл культуры спирулины, в течение 144 часов при температуре 30 0-±1 0 С, освещение 2000-4000 люкс, рН среды 9,5-10,0.Соединение Fe 3Se 3O 9∙6H 2O добавлялось в концентрациях: 10, 20, 30, 35, 40,45 и 50мг/л, в разные дни культивирования. Согласно полученным данным,с увеличением концентрации селенита железа (III) три(аква) тригидратавозрастает процент накопления селена в биомассе, но учитывая продуктивностьи все биохимические параметры, наиболее оптимальной концентрациейоказалась 30 мг/л при добавлении её по порциям 15 мг/л в 1-й день и 15 мг/л в3-й день культивирования. При этом в биомассе накапливается 296 мг% селенаи 330 мг% железа.Таким образом, соединение Fe 3Se 3O 9∙6H 2O может быть использованодля получения биомассы спирулины, обогащенной селеном, с дальнейшемеё использованием для получения различных антиоксидантных,противоопухолевых препаратов.270

Genetics and biotechnologyObtaining the spirulina biomass enriched with seleniumDjur S., Chiriac T., Rudi L., Zosim L., Bulimaga V.Spirulina biomass enriched with selenium was obtained during the cultivationin the presence of Fe 3Se 3O 9∙6H 2O. This biomass could be used to obtain variousantioxidants and anticancer medicines.ХАРАКТЕРИСТИКА РОСТА И БИОМАССЫ МИЦЕЛИЯ PLEUROTUSOSTREARUS (JACQ.) P. KUMMER В ЖИДКИХ КУЛЬТУРАХЕльчищева Ю.В., Голтвянский А.В.НИИ Биологии, Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина,Харьков, УкраинаE-mail: yul18424060@yandex.ruВ настоящее время в промышленных масштабах используются различныевиды грибов для получения биомассы или различных грибных метаболитов.Для этого грибы культивируют на твёрдых и жидких средах. Культивированиена жидких средах имеет ряд преимуществ, но т.к. жидкая среда не являетсятипичной для культивируемых грибов, изучение особенностей, связанных сдинамикой роста, представляет большой теоретический и практический интерес.Исследовали интенсивность и особенности роста мицелия базидиомицетаPleurotus ostreatus (JACQ..) P. Kummer на различных жидких питательных средах:Чапека с 2% глюкозой (контроль), отвар ячменя, отвар ячменя с пивным суслом,солями и микроэлементами, в течение 12 суток. На 5, 9 и 12 сутки определяласьмасса мицелия, содержание в нём ДНК, РНК, белка и общих липидов.Было показано, что при культивировании мицелия на отваре ячменя,выход биомассы в 10 раз больше, чем при культивировании на среде Чапека.Вариабельность компонентов питательной среды влияет на состав биомассыи интенсивность роста мицелия. Содержание ДНК не изменяется в процессероста на отваре ячменя, а на среде Чапека незначительно увеличивается к 12суткам культивирования. Содержание РНК и общего белка в мицелии прикультивировании на контрольной среде уменьшается к двенадцатым суткамроста, а на отваре ячменя – увеличивается к девятым суткам роста и достигаетпервоначального значения к двенадцатым суткам. Содержание общих липидовв мицелии Pleurotus ostreatus на исследуемых средах увеличивается на 50% к 9суткам культивирования, а к 12 суткам снижается вдвое.Также было показано, что состав среды влияет на морфологическиехарактеристики и особенности роста мицелия. На контрольной средемицелий растет в толще среды, а на отваре ячменя - образует равномерныйслой на её поверхности. На обогащённой питательной среде отвара ячменя спивным суслом, солями и микроэлементами, наблюдался зональный рост наповерхности, т.е. когда зоны интенсивного роста регулярно сменяются зонамизамедленного роста. Зоны интенсивного и замедленного роста различаютсяплощадью поверхности и плотностью упаковки гиф - в зонах интенсивногороста эти показатели выше.271

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Результаты исследования свидетельствуют о том, что состав питательнойсреды влияет не только на выход, состав биомассы, а также на морфологическиехарактеристики и особенности роста мицелия Pleurotus ostreatus.Characteristic of basidiomycete’s Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kummer growthand biomass in the liquid cultureIelchishcheva I., Goltvyanskyi A.In this research it has been studied the content of biomass and specificationsof basidiomycete`s Pleurotus ostreatus growth in the liquid culture. As a resultof the investigation it was specified that the Pleurotus ostreatus growth intensity,specifications, mycelium morphological characteristics and its mycelium contentdepend on the compound of nutrient medium.МІКРОСАТЕЛІТНИЙ АНАЛІЗ ЛІНІЙ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІTRITICUM AESTIVUM/AEGILOPS MUTICA ЩОДО ПРИСУТНОСТІЧУЖИННОГО ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ У СКЛАДІ ХРОМОСОМ5 ГОМЕОЛОГІЧНОЇ ГРУПИЄфіменко Т.С., Антонюк М.З., Терновська Т.К.Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, УкраїнаE-mail: centaureinea@gmail.comАмфідиплоїд Авротика поєднує в своєму геномі тетраплоїдний компонентгеному м’якої пшениці сорту Аврора (ААВВ) та геном диплоїдного видуAegilops mutica, однорічного дикорослого родича пшениці. Авротикахарактеризується підвищеним рівнем морозостійкості порівняно з сортомпшениці Аврора, і передбачається, що морозостійкість Авротики пов’язаназ генами Aegilops mutica. Чужинно-заміщені лінії, похідні Авротики,створюються методом змішування хромосом двох чужинних геномів, якийбуло запропоновано Є.Г.Жировим (Жиров, Терновская, 1984). Ці інтрогресивнілінії можуть бути використані для перенесення генів Aegilops mutica,які контролюють підвищену морозостійкість до геному сортів пшениці.Для хромосомної (і внутрішньохромосомної) локалізації інтрогресій відAegilops mutica у складі геномів досліджуваних чужинно-заміщених лінійвикористовували аналіз за мікросателітними локусами, що локалізовані нахромосомах п’ятої гомеологічної групи пшениці, оскільки відомо, що основнігени, що контролюють морозостійкість пшениці, локалізовані саме у складіхромосом цієї групи. Проаналізовано десять мікросателітних локусів щодонаявності поліморфізму між Авророю і Авротикою. За мікросателітнимилокусами Xwmc524-5A, Xgwm595-5A, Xwmc577-5A, Xwmc443-5A, Xgwm234-5Dта Xbarc205-5D не виявлено поліморфізму між Авророю та Авротикою, отже,вони не є придатними для аналізу інтрогресивних ліній. За мікросателітнимилокусами Xcfd156-5A, Xgwm179-5A, Xgwm304-5A та Xcfd189-5D виявленополіморфізм (різні за масою компоненти на електрофоретичному спектрі) між272

Genetics and biotechnologyАвророю та Авротикою, і отже, ці мікросателітні локуси придатні для аналізустворених інтрогресивних ліній щодо присутності генетичного матеріалу відAegilops mutica у складі відповідних ділянок хромосом. 133 досліджуванічужинно-заміщені лінії було проаналізовано за локусами Xcfd156-5A іXgwm179-5B. 53 лінії за локусом Xgwm179-5B мають алель від Aegilops mutica(на електрофоретичному спектрі компонент, що за масою такий, як у геномнозаміщеноїформи Авротика); 73 лінії мають алель від Aegilops mutica замікросателітним локусом Xcfd156-5A.Microsatellite analysis of Triticum aestivum/Aegilops mutica lines for identificationof alien genetic material in chromosomes of 5B homeological groupT. IefimenkoIntrogressive lines were developed from the cross of wheat cultivar Aurora andamphidiploid Aurotica. The presence of introgressions derived from Ae. mutica inthe genomes of introgressive lines was shown at two SSR loci - Xcfd156-5A andXgwm179-5A.ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ДРОЖЖЕЙ РОДАSACCHAROMYCES В КАЧЕСТВЕ ПРОДУЦЕНТОВ КАТАЛАЗЫЕфремова Н.В., Молодой Е.В., Фулга Л.В., Усатый А.С.Институт Микробиологии и Биотехнологии Академии Наук, Кишинев, МолдоваE-mail: efremova.nadejda@gmail.comПолучение натуральных энзиматических препаратов с антиоксидантнымисвойствами является важным направлением исследования современнойбиотехнологии. Согласно литературным данным, энзиматическиеантиоксидантные биопрепараты обладают высокой степенью эффективностии могут применяться для профилактики и лечения хронических заболеваний,вызванных свободными радикалами (дерматит, экзема, остеоартрит и др.),а также в области косметологии для предотвращения преждевременногостарения клеток кожи и защиты от негативного воздействия УФ лучей. Особоеучастие в нейтрализации негативного воздействия окислительного стресса наорганизм человека принимает фермент каталаза. Данный фермент катализируетразложение токсичного перекиси водорода до воды и молекулярного кислорода.Каталаза наравне с супероксиддисмутазой является основным компонентомантиоксидантой системы защиты клеток.Интенсивное развитие биотехнологии за последние несколько десятков летпривлекло внимание исследователей к некоторым классам микроорганизмов,включающим дрожжи, которые служат источником ряда биологически активныхвеществ, в том числе и антиоксидантов. Недавние исследования выявилиперспективу применения дрожжей рода Saccharomyces в качестве особо ценногообъекта для изучения окислительного стресса, а также источника ферментов,обладающих антикосидантными свойствами. Немаловажным фактом является273

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013и то, что антиоксиданты, полученные из натуральных источников, являютсяболее эффективными, по сравнению с искусственно синтезированными.Было проведено исследование по скринингу штаммов дрожжей родаSaccharomyces, хранящихся в Национальной Коллекции НепатогенныхМикроорганизмов АН РМ, включающих представителей пивных, винныхи пекарских дрожжи. В результате в качестве продуцентов каталазыбыли отобраны два штамма S. cerevisiae CNMN-Y-11 и S. carlsbergensisCNMN-Y-15, активность фермента у которых составила 2900 и 2400 Ед/мгбелка. Преимуществами данных штаммов являются: высокая скорость роста,небольшой период развития (4-5 дней), относительно низкая цена компонентовпитательных сред. Таким образом, данные штаммы дрожжей могут бытьиспользованы в качестве первичной материи для выделения каталазы cдальнейшим применением для получения новых антиоксидантных препаратов.Работа выполнена в рамках проекта для молодых ученых 12.819.18.08 A,финансируемого ВСНТР Академии Наук МолдовыThe perspective of the utilization of Saccharomyces yeast strains as catalaseproducersЕfremova N.V., Molodoi E.V., Fulga L.V., Usatyi A.S.The use of natural antioxidants that neutralize consequences of oxidative stressis of a great interest of many researches. Yeasts have some significant advantagescompared with traditional sources of antioxidant enzymes. Obtained resultsdemonstrated the perspective of the utilization of two Saccharomyces yeast strains asthe source of catalase.ВВЕДЕННЯ В КУЛЬТУРУ IN VITRO ARNICA MONTANA L.Ігнатко Т.І., Колесник А.В., Ніколайчук В.І.ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, УкраїнаЕ-mail: ihnatko@mail.uaArnica montana L.-один із рідкісних видів лікарських рослин Карпат, ареалякого постійно скорочується і тому потребує охорони. Одним із шляхів збереженнябіорізноманіття Арніки гірської може бути мікроклональне розмноження.Метою наших досліджень було відпрацювання технології мікроклональногорозмноження Арніки гірської, підбір оптимальних варіантів стерилізаціїрослинного матеріалу та живильних середовищ, отримання достатньоїкількості морфологічно однорідного посадкового матеріалу.Пасажування проводили в ламінарному боксі. Перед початком роботи весьлабораторний посуд, інструменти та руки стерилізували спиртом, окрім тогоінструменти стерилізували безпосередньо перед виконанням кожної операції.Насінння висівали в чашки Петрі на фільтрувальний папір і пророщувалипри температурі 22±24°С. Проростки з’являлися на 5 добу від початкупророщування.274

Genetics and biotechnologyРослинний матеріал витримували в 2% розчині хлораміну протягом 5хв.,потім 2-3 рази промивали дистильованою водою і висаджували на середовищеМурасіге-Скуга. Мінеральну основу середовища доповняли вітамінами,регуляторами росту, іншими органічними добавками, зокрема: сахарозою - 30г/л, мезоінозитом - 100 мл/л, ауксином - НОК - 0,1-2 мл/л, цитокінін - БАП - 0,1-2 мл/л і ГК 3- 1 мл/л, також середовище містило у своєму складі вітаміни В1, В6,В5 - 1 мл/л. В досліді використовували по 25-30 експлантів.Вже на 5 добу після пасажування розміри стебла сягали близько 1,25±0,5 см,і спостерігали появу перших справжніх листків (1-2 шт). На 12-14 добу стебловиросло до 12,5±0,5 см., кількість листків збільшилась до 9-15 шт. Після 2-готижня культивування нові листки не зявлилися, стебло припинило свій ріст.Експланти культивували при температурі 22±24°С, відносній вологостіповітря 70%, додатково освічуючи їх люмінесцентними лампами протягом 14годин.У результаті проведених досліджень підібрано оптимальні умови дляпроростання насіння, вегетативного розмноження, росту та тривалоговирощування культури тканин A. montana в умовах in vitro.New method of Arnica montana L. in vitro cultivationIgnatko T.I., Kolesnik A.V., Nikolajchuk V.I.Ihe methods of Arnica montana L., in vitro cultivation were studied. Newtechnigues of plant materil sterilization and new modifications of Murashige-Skoogmedium were evaluated for best regeneration development of plant.ШТАММЫ STREPTOCOCCUS THERMOPHILUS,ПРОДУЦИРУЮЩИЕ ЭКЗОПОЛИСАХАРИДЫКарташев А. А., Бурец Е.Д.ПУ «Научно-практический институт садоводства, виноградарства и пищевыхтехнологий», Кишинев, МолдоваE-mail: toleo407@gmail.comСреди самых распространенных биополимеров в природе особое местозанимают полисахариды различного происхождения: натуральные полимеры,полученные из морских водорослей (агар, альгинаты и каррагинаны) и из растений(крахмал, галактоманнаны и пектины) и модифицированные (кукурузный,картофельный крахмалы и др.) (Anderson, 2002). Однако, как показала практика,применение пищевых добавок для улучшения консистенции, имеет ряднедостатков. До последнего времени не решены все аспекты биобезопасности,возникающие при использовании в продуктах питания пищевых добавок.Микробные ЭПС являются объектом интенсивных исследованийвследствие их важного значения в строении и метаболизме микроорганизмов. Кнастоящему времени известно достаточно много микроорганизмов, способныхпродуцировать ЭПС.275

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Среди бактериальных ЭПС значительное внимание уделяетсяэкзополисахаридам молочнокислых бактерий.В лаборатории пищевой биотехнологии НПИСВПТ проводятсяисследования по поиску и освоению новых местных штаммов молочнокислыхбактерий перспективных для молочной промышленности, обладающиеспособностью синтетизировать ЭПС. Из самоквасных молочных продуктовчастных фермерских хозяйств были выделены, изучены и отобраны штаммыStreptococcus thermophilus. Синтез ЭПС тестировался органолептическимметодом и осаждением этанолом. Штаммы характеризуются высокой скоростьюферментирования молока – 3,0-4,5 часа, образуют однородный сгусток плотнойконсистенции, умеренно вязкий, без отделения сыворотки. Продуцируемыеими ЭПС (28-51 мг/дм 3 ) оказывают эффект загустителя и стабилизатора.Дальнейшие исследования будут направлены на изучение молекулярнойструктуры ЭПС синтезируемых местными штаммами Streptococcus thermophilus.Exopolysaccharide-producing Streptococcus thermophilus strainsCartasev A., Buret E.Streptococcus thermophilus strains were isolated from traditionally madeMoldavian fermented milk products. Initial screening for technological attributesrevealed that Streptococcus thermophilus was a promising isolate, and producedropy polysaccharides at the concentration of 28-51 mg/dm 3 . Use of those strainscontrolled whey separation and improved viscosity, flavor, consistency.МНОЖИННИЙ АЛЕЛІЗМ ГЕНІВ RHT-B1 ТА RHT-D1ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇКичигіна А.К. 1 , Чеботар С. В. 1,2 , Чеботар Г.О 21 – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, Україна2 – Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавствата сортовивчення, Одеса, УкраїнаE-mail: akichigina@gmail.comГени короткостебловості мають значний потенціал для селекції. Вкомерційних сортах пшениці найчастіше зустрічаються гени Rht-B1b та Rht-D1b, які класифікуються як «нечутливі» до дії екзогенної гіберелової кислоти.Ці гени часто застрічаються у сортах пшениці м’якої озимої, що створюютьсяу південному регіоні України.Аналіз сиквенсів генів Rht-B1 та Rht-D1, представлених в базі даних NCBI(http://www.ncbi.nlm.nih.gov), показав, що для гена Rht-B1 відомо 10 алелів: а, b,c, d, e, f, g, h, i, j. З них більш детально вивчені та описані в літературі алелі – a,b, e, c. Для гена Rht-D1 встановлено 9 алелів: a, b, c, d, e, f, g, h, i. За допомогоюпрограми MAFFT (http://mafft.cbrc.jp/aligment.software) та співставлень зданими літератури нами проведено порівняння нуклеотидних послідовностейалелів Rht-B1 і Rht-D1 генів.276

Genetics and biotechnologyЗгідно даних представлених в літературі, а також виконаному нами аналізусиквенсів, алель Rht-B1b має однонуклеотидний поліморфізм (SNP) у кодоні 64(заміна С на Т), у порівнянні з Rht-B1a. Алель Rht-B1с має 4 однонуклеотиднізаміни у кодонах: 15 (G на С), 25 (G на A), 241 (A на G), 294 (A на С) відноснодикого типу та несе інсерцію 508 п.н., як описано Pearce et al. (2011). Rht-B1d заданими Pearce et al. (2011) має точкову Rht-B1b мутацію та не виявлену мутаціюпоза кодуючим регіоном гену. Rht-B1e має SNP у 61 кодоні (Pearce et al., 2011).Алель Rht-B1j має 2 заміни у 304 (Т на С) та у 305 (С на А) кодонах. АлельRht-B1f був відкритий A. Borner (1996) у T. aethiopicum, але цей алель досі несеквенований. За даними Peng et al. (2011) Rht-B1g відповідає високоросломуфенотипові та несе делецію Rht-B1b алеля, яка порушує його функцію. Rht-B1hнесе множинні SNP у кодонах: 15 (G на С), 25 (G на A), 241 (A на G) та 294 (Aна С). Rht-B1i має заміну у кодоні 205 ( A на G ).Послідовність Rht-D1b характеризується однією нуклеотидною заміною у 61кодоні відносно дикого типу (G на Т), що було описано Pearce et al. (2011). АлельRht-D1e, має SNP у кодоні 395 (G на С). Алель Rht-D1f має заміну у 26 кодоні(Т на С). Алель Rht-D1g відрізняється від Rht-B1a делецією - TCGAGATGCA,що розташована з 441 по 444 кодон. Аналіз алелю Rht-D1h показав заміни Тна G у 391 кодоні. Алель Rht-D1i має заміну G на А у кодоні 196. В NCBI непредставлено інформації стосовно послідовностей Rht-D1с та Rht-D1d. ЗгідноPearce et al. (2011), алель Rht-D1с є результатом мультикопіювання гену Rht-D1b, a Rht-D1d алель з’явився завдяки зменшенню копій гену Rht-D1b.За допомогою молекулярних маркерів показано, що алелі Rht-B1b таRht-D1b є в генотипах багатьох сучасних українських сортів пшениці м’якоїозимої (Чеботар 2008; Chebotar et al., 2011). Але присутність інших алелів задопомогою молекулярних маркерів вивчена недостатньо. Тому одним із завданьнашої роботи була детекція алелю Rht-B1е у низки сортів пшениці переважноукраїнської селекції за допомогою алель-специфічної ПЛР, як рекомендованоPearce et al. (2011)Серед проаналізованих сортів і ліній пшениці: Кооператорка К 70, Астет,Карлик 1, Доля, Одеська напівкарликова, Побєда, Стависька, Миронівська 808,Харківська 30, Колективна 3, Скороспілка 98, Скороспілка 99, Ажурна, Струнамиронівська, Дніпрянка виявлено два зразки, які мали мутантний алель Rht-B1е(Кооператорка К70, Одеська напівкарликова). Усі інші сорти мали алель дикоготипу Rht-B1a.The multiple allelism of Rht-B1 and Rht-D1 genes in bread wheat varietiesKychygina A.K., Chebotar S.V., Chabotar G.O.Bioinfomatic analysis of multiple alleles of Rht-B1 and Rht-D1 genes, wasconducted. Alleles Rht-B1b and Rht-D1b with high frequency are presented inmodern Ukrainian bread winter wheat varieties. The presence of other alleles haven`tbeen studied yet. One of the goals was analysis of Ukainian wheats by using allelespecificPCR to Rht-B1e. We have revealed the Rht-B1e in genotypes of two varieties.277

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ВПЛИВ ОРГАНІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ВУГЛЕЦЮ НА СИНТЕЗРЕКОМБІНАНТНОЇ ТИРОЗИЛ-ТРНК СИНТЕТАЗИ ССАВЦІВ ПРИКУЛЬТИВУВАННІ ШТАМУ ESCHERICHIA COLI BL21 (DE3)PLYSEКолода О.М., Корнелюк О.І.Інститут молекулярної біології та генетика НАН України, КиївE-mail: olgakoloda@ukr.netEscherichia coli сьогодні є найбільш широко використовуваним вбіотехнологіях мікроорганізмом для експресії гетерологічних білків, протемеханізм впливу джерела вуглецю на вихід цільового продукту багато в чомудалекий від повного розуміння. Раніше було показано, що найвищий рівеньекспресії рекомбінантної тирозил-тРНК-синтетази ссавців спостерігається прикультивуванні на мінімальному середовищі А, що пояснювалось наявністюв ньому тіаміну, біотин та мікроелементів (Кондратюк, 2009). З іншого бокуприрода джерела вуглецю в метаболізмі бактерій має суттєве значення,тому вивчення впливу цього фактору на біосинтез рекомбінантних білків вбактеріальних клітинах може дозволити розробити нові підходи для оптимізаціїекспресії чужорідних генів в E. coli. У зв’язку з цим нами було проведенодослідження впливу на рівень синтезу рекомбінантної тирозил-тРНК-синтетазиссавців різних джерел вуглецю.В роботі було використано клітини E. coli BL21 (DE3) pLysE, трансформованіплазмідою pET30a - 59K TyrRS. Найбільш ефективної експресії білків досягалишляхом підбору оптимального джерела вуглецю в середовищі культивуваннябактеріальних культур. Для цього культури вирощували на середовищі LuriaBertani з такими джерелами вуглецю: маніт, мальтоза, гліцерол, рамноза,арабіноза, дульцит, глюкоза, ксилоза. Кінцева концентрація джерел вуглецю усередовищі становила 1 %. В ході роботи вихід біомаси визначали за оптичноюгустиною культури, а вихід цільового білку – порівнюючи висоту піківтирозил-тРНК-синтетази на електрофоретичних доріжках клітинних лізатів дота після індукції у 12 % ПААГ в денатуруючих умовах за Леммлі з допомогоюкомп’ютерної програми TotalLab 2009.Вимірювання оптичної густини культури показали високі результати прирості на середовищі з манітом (ОГ 1,30), дульцитом (ОГ 1,29), глюкозою(ОГ 1,27) та у контрольному варіанті (ОГ 1,31), а найменша оптична густинакультури була відмічена на середовищі з арабінозою (ОГ 1,09). Негативнийвплив вуглеводнів на вихід біомаси порівняно з контролем був доситьнепередбачуваним, і, очевидно, зумовлений накопиченням ацетату у порівнянніз контролем.Хоча вихід біомаси у контрольному варіанті виявився найбільшим, протедані по виходу цільового продукту мали зовсім інший вигляд. Найвищимивиявилися значення для випадків культивування продуцента на дульциті,гліцеролі, глюкозі та ксилозі, найнижчими – на арабінозі. При цьому у всіхвипадках вихід цільового білку був вищим ніж у контрольному варіанті.278

Genetics and biotechnologyThe influence of organic carbon sources on expression of mammalian tyrosyltRNAsynthetase on strain Escherichia coli BL21 (DE3) pLysE cultivationKoloda O., Kornelyuk O.The influence of different carbon sources on the yield of mammalian tyrosyltRNAsynthetase in the system of recombinant strain E. coli BL21 (DE3) pLysE wasinvestigated. The increasing of target protein output in response to the presence ofcertain carbon resources in the growth media was shown.УСТОЙЧИВОСТЬ КЛЕТОК СЕЛЕЗЕНКИ К ИОНАМ МЕДИ НА ФОНЕОГРАНИЧЕНИЯ КАЛОРИЙНОСТИ В ПИТАНИИ ЖИВОТНЫХКолот Н.В., Бондарь А.Ю.НИИ биологии Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина,Харьков, УкраинаE-mail: natakolot@mail.ruМедь является эссенциальным микроэлементом, необходимым дляжизнедеятельности живых организмов, и в тоже время - это мощный цитотоксин.Мало изученным остается влияние ограничения калорийности на устойчивостьиммунокомпетентных клеток животных к тяжелым металлам. В связи с этим,исследовали влияние разных концентраций сульфата меди на устойчивостьклеток селезенки в системе in vitro на фоне ограничения калорийности.В качестве модели калорийно - ограниченной диеты (КОД) использовалидлительное периодическое голодание. У интактных 3 месячных крыс линииВистар и у крыс того же возраста, но находящихся на ограниченном питании,выделяли клетки селезенки (Javazon, 2001) и культивировали в среде DMEM с20% ФТС и антибиотиками. В культуры клеток селезенки добавляли сульфатмеди в концентрации 1; 1,5; 2; и 3 мМ, через 24 часа в культуры клеток селезенкиповторно добавляли сульфат меди в концентрации 2; 3; 5 и 7 мМ и определяливремя сохранения жизнеспособности. Культура клеток селезенки без внесениясульфата меди служила контролем.Выход клеток у животных, находящихся на КОД, был в 1,6 раз ниже посравнению с интактными животными. Через 24 часа после внесения в культурысульфата меди количество клеток селезенки животных, находящихся наКОД, и интактных увеличивалось в 2,7 раза, а жизнеспособность составляла97%. Повторное добавление сульфата меди в культуры клеток селезенкиприводило к постепенному снижению их количества и жизнеспособностив зависимости от концентрации данного микроэлемента. Однако, придобавлении 7 мМ концентрации сульфата меди количество клеток селезенкиживотных, находящихся на КОД, было на 11% выше относительно интактныхживотных. Жизнеспособность клеток селезенки у животных, находящихсяна КОД, при внесении изучаемых концентраций сульфата меди была в 2раза выше относительно интактных животных. Следовательно, ограничениекалорийности способствует увеличению устойчивости клеток селезенки кионам меди в системе in vitro.279

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013STABILITY OF SPLEEN CELLS TO COPPER IONS ON THE BACKGROUNDOF CALORIC RESTRICTION IN NUTRITION OF ANIMALSKolot N.V., Bondar A.Y.It has been investigated the effects of different concentrations of copper sulfateon the stability of the spleen cells in vitro on the background of caloric restriction.The results showed that caloric restriction increases the stability of the spleen cellsto copper ions in vitro.СИГНАЛЮВАННЯ НА ОСНОВІ МІКРОРНК 980 У МОДЕЛЬНОГООРГАНІЗМУ DROSOPHILA SP.Корній Н.С., Сибірна Н.О.Львівський національний університет ім. І. ФранкаE-mail: aliakorniy@mail.ruМікроРНК miR-980 регулюється через дистроглікан-дистрофінсинтрофіновийсигнальний шлях на основі глікопротеїнового комплексудистрофіну (ГКД) (Kucherenko, 2011). Порушення у структурі та регуляціїцього комплексу призводять до розвитку важких захворювань, зокремам’язової дистрофії (МД). У подальшому було показано, що miR-980експресується на різних етапах розвитку плодової мушки та в різних частинахтіла (Kucherenko, 2011). Мутанти із зниженим синтезом цієї мікроРНК (∆miR-980) характеризуються вищою здатністю до виживання в умовах високоїтемператури, відсутністю розладів нервової системи, паралічу та м’язовоїдистрофії. Ми припустили, що miR-980 задіяна у регуляції процесів онтогенезута розвитку стресової відповіді у Drosophila sp., однак механізм цього впливузалишався повністю нез’ясованим.Було встановлено, що синтез miR-980 є температурозалежним і, ймовірно,регулює стресову відповідь організму на дію високих температур. Вонаекспресується у яєчниках, зумовлюючи ряд фенотипових проявів. miR-980впливає на якість зору у мух, при цьому не змінюючи структури самого ока, атакож регулює утворення міжвенних перехрестів у крилах. Геном-мішенню длядії мікроРНК miR-980 є ген A2bp1, продукт якого є визначальним для онтогенезуDrosophila sp. і має гомолога в організмі людини (Shibata, 2000).В результаті проведених досліджень виявлено фенотипові прояви мікроРНКmiR-980, показано її роль у процесах індивідуального розвитку плодової мушки,а також формуванні адаптивної відповіді на стресові чинники. Наявністьгомолога A2bp1 в організмі людини свідчить про те, що сигнальні шляхи іззалученням ГКД мають консервативні механізми регулювання.MicroRNA 980 signalling in model organism Drosophila sp.Korniy Natalia S., Sybirna Natalia O.The Dystrophin Glycoprotein Complex (DGC) is at the center of significantinheritable diseases, such as muscular dystrophies that can be fatal and impair280

Genetics and biotechnologyneuronal function in addition to muscle degeneration. Recent evidence has shownthat it can control cellular homeostasis and work via Dystrophin signaling to regulatemicroRNA gene expression which implies that disease phenotypes hide an entourageof regulatory and homeostatic anomalies. Verification of a subset of our results wasconducted via q-PCR and revealed that miR-956, miR-980 and miR-252 are regulatedvia a Dystroglycan-Dystrophin-Syntrophin dependent pathway. Uncovering thesehidden processes could shed new light on the importance of proper DGC function foran organism’s overall welfare and bring forth new ideas for treatments.ИСПОЛЬЗОВАНИЕ PGPR ДЛЯ ЗАЩИТЫ ТОМАТОВЛагодич О.В., Лагодич А.В., Максимова Н.П.Белорусский государственный университет, Минск, БеларусьE-mail: oksana-lagodich@mail.ruТоматы являются ценными продуктами питания, их производство занимаетпервое место в мире среди овощных культур, в том числе и в защищенномгрунте. Однако потери урожая томатов вследствие поражения фитопатогенамимогут достигать 60%. Поэтому очень важны мероприятия по профилактикезаболеваний и защите растений, одним из которых является использованиеростостимулирующих ризосферных бактерий (PGPR).Бактерии этой группы запускают у растений индуцированную системнуюустойчивость (ISR), что приводит к их защите. Такой эффект достигается не засчет биоцидного действия PGPR, а благодаря активации эндогенных защитныхмеханизмов растения, это не вызывает выработки у патогенов резистентностии является достоинством использования PGPR.Поэтому изучение ISR у томатов, индуцируемой PGPR и их метаболитами,является актуальным. Для изучения защитного эффекта была выбрана системаискусственного заражения рассады томата спорами фитопатогенного грибарода Botrytis cinerea Pers. В качестве PGPR использовали: штамм P. aurantiacaВ‐162, синтезирующий антибиотики феназинового ряда; P. putida КМБУ 4308,синтезирующий сидерофор - пиовердин; а также их мутанты P. aurantiaca phz - иP. putida pvd - , не способные к синтезу феназиновых антибиотиков и пиовердина,соответственно. Для выявления действия внеклеточных метаболитовиспользовали культуральную жидкость. Рассаду выращивали в условияхзащищенного грунта при искусственном освещении без пересадки в течение 5недель с последующим заражением грибным патогеном. На 7-ые сутки послезаражения растения томатов, обработанные PGPR, а также внеклеточнымиметаболитами P. aurantiaca и P. putida не имели явных признаков пораженияили имели, но в незначительной степени (до 10 % листовой пластинки). В товремя как у растений, обработанных мутантными штаммами данных бактерийили не подвергавшихся обработке PGPR, присутствовали признаки пораженияB. cinerea: на листьях наблюдали светло-бурые сухие пятна, степень поражениялистьев варьировала от 40 до 60 %.281

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Таким образом, выполненные на данном этапе исследования показали,что PGPR, а также их внеклеточные метаболиты снижают восприимчивостьрастений томатов к фитопатогенным грибам рода Botrytis, что может бытьобусловлено запуском ISR ответа у томатов.PGPR use to protect tomatoLahodzich A.U., Lahodzich A.V., Maximova N.P.In this study, we showed the protective effect rhizobacteria P. putida KMBU 4308and P. aurantiaca B-162 and their metabolites in tomato against Botrytis cinereaPers. We have demonstrated that PGPR reduce sensitivity tomato plants to fungalpathogens, which may be caused by induction of systemic resistance in tomatoes.ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ЗМІНИ В КЛІТИНАХ МЕЛАНОМИ МИШІ,ТРАНСДУКОВАНИХ РЕКОМБІНАНТНИМ БАКУЛОВІРУСОМ ЗГЕНОМ ІНТЕРФЕРОНУЛихова О.О., Ковальова О.А., Адаменко І.М., Ясінський Я.C.,Кудрявець Ю.Й.Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, КиївE-mail: AlexxDNA@gmail.comЗа останні роки розроблено підходи до застосування генної терапії, яказаключається у використанні вірусів, що несуть вбудований в них ген ІФН чиінші цитокіни, для боротьби з онкологічними захворюваннями.Цікавість до бакуловірусів, як до потенційних векторів рекомбінантнихмолекул, які забезпечують експресію останніх, обумовлена їх здатністю досинтезу великої кількості рекомбінантних білків. Бакуловірусна векторнасистема має велику перевагу у зв’язку з високою ефективністю трансдукціїгена в клітини ссавців та відсутністю в них реплікації та цитопатогенної діїбакуловірусів. Практично всі дослідження щодо використання бакуловірусіву терапії раку орієнтовані на рекомбінантну систему, як продуцента цитокінів,зокрема ІФН, який буде виконувати терапевтичну функцію. Дослідження впливурБВ на мінливість цитогенетичних характеристик клітин було проведено вперше.Цитогенетичний аналіз клітин ММ-4 показав, що трансдукція клітин будьякимтипом рБВ має генотоксичну дію: накопичуються клітини з мікроядрами(МЯ), апоптичні клітини, виникають ядерні аномалії. Однак трансдукціяклітин рБВ з геном GFP у порівнянні з контролем призводить до 12-кратногозбільшення числа ядерних аномалій, 25% з яких складають «хвостаті» ядра.При трансдукції ММ-4 рБВ з геном ІФН у 11 разів збільшується кількість клітинз МЯ, а трансдукція рБВ з генами ІФН та GFP викликає проміжні значення вчислі клітин з МЯ та ядерних протрузій.Отримані дані свідчать, що інфікування клітин меланоми рБВ спричиняєпошкодження генетичного апарату клітин. При трансдукції клітин ММ-4 рБВ/282

Genetics and biotechnologyGFP переважають анеугенні а при трансдукції ММ-4 рБВ/ІФН спостерігали, восновному, кластогенні механізми генотоксичної дії конструктів.Cytogenetic changes in mouse melanoma cells transduced by recombinantbaculovirus with IFN geneLykhova A., Kovalova O., Adamenko I., Yasinsky Ya., Kudryavets Yu.In recent years, recombinant baculoviruses with gene IFN or other cytokines as agene therapy approaches were developed for cancer treatment. The influence of rBVon the variability of cytogenetic characteristics of cells was investigated for the firsttime. Infection of mouse melanoma cell by rBV causes damage to the genetic systemof cells.НАСЛЕДУЕМОСТЬ ДИСТАНЦИОННЫХ КАЧЕСТВ ЛОШАДЬМИЧИСТОКРОВНОЙ ВЕРХОВОЙ ПОРОДЫЛуценко М. В.Харьковская государственная зооветеринарная академия, Харьков, УкраинаE-mail: m.lucenco21@mail.ruЧистокровная верховая порода – самая древняя из заводских породлошадей, выведенная для участия в скачках. Основными рабочими качествамипороды являются скорость и дистанционность. Все существующие скачкипо дистанции подразделяются на: спринтерские - дистанция 1000-1400 м,среднедистанционные («майлерские») - 1600-1800 м и стайерские - свыше 2800м. По успешности, проявляемой лошадьми в скачках на разных дистанциях, ихподразделяют на спринтеров, майлеров и стайеров.Был проведен ретроспективный анализ наследуемости дистанционныхкачеств у лошадей чистокровной верховой породы 1988-2000 г. р., по даннымII тома каталога жеребцов-производителей, допущенных к племенномуиспользованию.Дистанционные качества жеребцов чистокровной верховой породы, ихродителей, полусибсов и потомков определялись на основе показателя среднейдистанции побед каждой лошади в скачках.В результате проведенного анализа наследуемости дистанционных качеству лошадей чистокровной верховой породы установлено, что лучше всегоот родителей потомкам передаются стайерские и майлерские качества. Такот жеребцов или кобыл стайеров получают 43,9% потомков со стайерскимикачествами, 36,4% майлеров, 19,7% спринтеров. От жеребцов или кобыл сосреднедистанционными (майлерскими) качествами получают майлеров 54%,стайеров - 36%, спринтеров - 10%. В то время как от жеребцов или кобыл соспринтерскими качествами получают потомков спринтеров всего лишь 37,1%,стайеров – 48,1%, майлеров – 14,8%.283

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Heritability of distancing measurements by thoroughbred horsesLutsenko M.Analysis of distancing measurements heritability in thoroughbred stallions,their parents, sibses and descendants have been carried out on the basis of eachhorse average distance index of victory.ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПРЕСІЙНО-РЕПОРТЕРНОЇ СИСТЕМИНА ОСНОВІ ТЕРМОСТАБІЛЬНОЇ ЛІХЕНАЗИ CLOSTRIDIUMTHERMOCELLUM ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХЛІНІЙ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИНМазур М.Г. 1 , Герасименко І.М. 1 , Сіндаровська Я.Р. 1 , Голденкова-ПавловаІ.В. 2 Шелудько Ю.В. 1¹Інститут клітинної біології і генетичної інженерії НАН України, Київ, Україна2Інститут фізіології рослин ім. К.А. Тимірязєва РАН, Москва, РФE-mail: maria.mazur17@gmail.comГоловним недоліком рослинних систем як продуцентів гетерологічнихфармацевтично-цінних білків є низький рівень накопичення цільовогопродукту. Чинне місце у вирішенні цієї проблеми займає розробка експресійнорепортерноїсистеми, яка дозволить ефективно відбирати високопродуктивнілінії. Обраний нами репортерний білок термостабільна ліхеназа C. thermocellumмає ряд важливих переваг, зокрема, можливість визначення його активностіпісля температурної денатурації власних ферментів рослини і відсутність впливуна фізіологічну активність цільового білка у разі трансляційного злиття. Метоюроботи було отримання високопродуктивних трансгенних ліній Nicotiana tabacumз гібридними генами, в яких послідовність генів зеленого флюоресцентногобілка (GFP), інтерферону (IFNα2b) та соматотропного гормону людини (hGH)була злита з послідовністю гена термостабільної ліхенази.Для створення генетичних векторів, що місять гібридні гени,використовували стандартні молекулярно-біологічні протоколи; трансгеннілінії тютюну отримували після Agrobacterium-опосередкованої трансформації.Після селекції в отриманих лініях проводили генетичний та біохімічний аналізприсутності та експресії трансгена.Нами було створено ряд генетичних векторів, що місять гібридні гениGFP::licBM3, INF::licBM3, hGH::licBM3 під контролем 35S промотора ВМЦКта гени стійкості до канаміцину і фосфінотріцину, які були використані длягенетичної трансформації N. tabacum cv. Wisconsin. Для кожної векторноїконструкції відселектовано більше 100 ліній тютюну, стійких до відповіднихселективних агентів. Проводиться їх біохімічний та генетичний аналіз.Показано наявність активності ліхенази, а отже і цільового білка, в 10 з 60проаналізованих ліній, які несуть гібридний ген INF::licBM3.Отже, нами було отримано трансгенні лінії тютюну з використаннямекспресійно-репортерної системи на основі термостабільної ліхенази284

Genetics and biotechnologyC. thermocellum, що дозволяє накопичувати цільові білки та проводитимоніторинг їх наявності.Підтримка: Грант НАНУ (УкрІНТЕІ №0110U006061) .Obtaining of highly productive transgenic plants using expression-reportersystem based on thermostable lichenase from Clostridium thermocellumMazur M.G. Gerasymenko I.M., Sindarovska Y.R., Goldenkova-Pavlova I.V.,Sheludko Y.V.Transgenic tobacco lines were obtained using vector system of hybrid genesallowing easy monitoring of heterologous protein accumulation.МІНЛИВІСТЬ ЛІНІЙ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ З ІНТРОГРЕСІЯМИ ВІДAEGILOPS SPELTOIDES ЗА МІКРОСАТЕЛІТАМИ ГЕНІВ GLIМихайлик С.Ю., Антонюк М.З., Терновська Т.К.Національний Університет Києво-Могилянська АкадеміяE-mail: sermuraha@gmail.comХромосомна інженерія є зручним і опрацьованим способом передачі геніввід дикорослих родичів до генетичного пулу культивованих видів пшениць.У результаті об’єднання у одному геномі тетраплоїдного компонента ААВВ зм’якої пшениці та геномів видів егілопсів було створено низку гексаплоїднихамфідиплоїдів (Zhirov, 1987), на основі яких було утворено різноманітністьхромосомно-заміщених та хромосомно-транслокованих ліній м’якої пшениці.Різноманітність ліній-похідних амфідипдоїда Авродес (геном AABBSS) булопроаналізовано за білковими електрофоретичними спектрами гліадинів, івстановлено, що більшість ліній у своєму гліадиновому спектрі не повторюютьспектри рекурентних генотипів Аврора та Авродес. Спектри ліній містили новікомпоненти, не притаманні ні прабатьківським формам сорту м’якої пшениціні виду Aegilops speltoides. Пояснення такої ситуації було запропонованеспираючись на особливості структури гліадинових генів: до складу генувходять повторювані мотиви, які є кодонами, що кодують глутамін (Anderson,1997). Такі поліглутамінові повтори є, по суті, генними мікросателітами,а отже, ділянками з підвищеною ймовірністю нерівного кросинговера тапроковзуванням ДНК-полімерази. Саме ці два механізми є основним джереломмінливості мікросателітних повторів, а у випадку мікросателітів, що знаходятьсяу кодуючій ДНК білку – мінливості білка за довжиною, а отже і за масою.Для доведення такої гіпотези нами з наявних баз нуклеотидних сиквенсівгліадинових генів було відібрано послідовності (2 послідовності α-, 1 β-, 1ω-, 1 γ-гліадинів), що містили у своєму складові генні мікросателіти у виглядіполіглутамінових повторів САА та CAG. До цих мікросателітів було розроблено тасинтезовано 7 пар праймерів, які характеризують дані мікросателіти.Використовувалася ДНК, виділена з індивідуальних паростків43-х ліній-похідних Авродес, які продемонстрували найвищу частоту285

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013внутрішньогенераційної мінливості за компонентами гліадинового спектру(Михайлик, 2011). В результаті проведення процедури ПЛР з використаннямгеномної ДНК ліній-похідних Авродесу було одержано продукти ампліфікації,які є мінливими поміж досліджуваних ліній і за масою відрізнялисявід очікуваного продукту. Такий поліморфізм може слугувати доказомваріабельності мікросателітних повторів, підтвердження чого може бутиотримано у результаті секвенування відповідних ПЛР-продуктів.Variability of wheat lines with Aegilops speltoides introgressions by microsatellitesof Gli genesMykhailyk S., Antonyuk M., Ternovska T.Alien-substitution lines derived from Aegilops speltoides were analyzed bygliadin loci microsatellites variability. Difference in PCR products generated usingprimers to poliglutamine repeats is observed.ШТАМИ АКТИНОМІЦЕТІВ У ҐРУНТОСУМІШІ «УНІВЕРСАЛЬНА»(КОМПАНІЯ «ЗЕЛЕНДАР»): АНТИБІОТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТАЕКОЛОГІЧНІ ВЗАЄМОДІЇМурин А.В.,Тістечок С.І., Грень Т.П., Осташ Б.О.,Федоренко В.О.Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, УкраїнаЕ-mail: murynandriy1992@mail.ruЯк ґрунтові мікроорганізми, актиноміцети відіграють важливуекологічну роль як деструктори решток рослин і тварин, азот фіксатори,учасники біогеохімічних циклів життєво важливих елементів тощо. Увагудослідників вони привертають насамперед як одні з найважливіших об’єктівбіотехнології. Зокрема, більше 60 % біологічно активних сполук мікробногопоходження і дві третини антибіотиків – це метаболіти актиноміцетів, 80 %з них синтезують представники роду Streptomyces. Проблема пошуку новихантибіотиків надзвичайно гостра у світі; однак традиційні підходи до скринінгуактиноміцетів-продуцентів нових біоактивних сполук стають дедалі меншефективними. Тому важливим та актуальним завданням є опрацювання новихраціональних підходів до скринінгу біологічно активних сполук, потенційнонової хімічної природи чи типу дії. В основу цієї роботи покладено ідея проте, що актиноміцети продукують багато сполук сигнальної чи антибіотичноїприроди, що опосередковують взаємодію між представниками свого роду чикласу, які неможливо виявити у типових тестах проти патогенних бактерій. Дляїхнього виявлення слід застосувати інші підходи, що базуються на сумісному(попарному) вирощуванні актиноміцетів та детекції усього різноманіттяефектів на ріст відповідних пар мікроорганізмів.Метою нашої роботи було дослідження різноманітності штамів актиноміцетіввиділених з ґрунтосуміші для декоративних рослин «Універсальна» компаніїЗеленДар, їхні властивості та екологічні взаємодії у системі, що описано вище.286

Genetics and biotechnologyДля виділення актиноміцетів використали крохмально-казеїнове,кукурудзяне, середовище Чапека та вівсяне середовища. На середовищі Чапекавиділено 51 штам, 29 штамів на крохмально-казеїновому середовищі, 18 – накукурудзяному середовищі та 22 – на вівсяному. Для подальших дослідженьвідібрано 10 штамів, що суттєво відрізнялися за фенотипом (будова міцелію,секреція кольорових сполук). Дослідили вплив виділених штамів на тесткультури Bacillus subtilis, B. cereus та Escherichia coli. Виявлено чотири штами(А1, А3, 1.3 та 11.2), що виявляли активність одночасно проти B. subtilis таB. сereus. Дослідження взаємодії актиноміцетних штамів проводилось насередовищі Беннета, за допомогою крапельного тесту. Оскільки актиноміцетивиділено з однієї екологічної ніші, яскравої взаємодії (пригнічення чистимулювання росту, споруляції) між ними не спостерігали. Штам А3пригнічував ріст низки актиноміцетних ізолятів і частково – модельного штамуStreptomyces coelicolor M145.Дальше вивчення відібраних штамів дасть змогу виявити нових біоактивнісполук.Actinomycetes straines in soil «Universal» (company «Zelendar»): antibioticactivity and ecological interactionsMuryn A.V., Tistechok S.I., Gren T.P., Ostash B.O., Fedorenko V.O.The basis of this work is based on the idea that many actinomycetes produceantibiotic compounds with signaling or antibiotic properties that can not be detectedin standard tests against pathogenic bacteria. We selected 10 strains differedsignificantly in phenotype (mycelium structure, secretion of colored compounds).Future study of selected strains will help to identify new bioactive compounds.ИНТЕНСИВНОСТЬ ФОТОСИНТЕЗА У ТРАНСФОРМИРОВАННЫХРАСТЕНИЙ ТАБАКА В УСЛОВИЯХ ПОВЫШЕННОГО ОСВЕЩЕНИЯ.Нурминская Ю.В., Максимова Л.А., Копытина Т.В.Сибирский Институт физиологии и биохимии растений СО РАН, Иркутск,РоссияE-mail: julosti@yandex.ruНесмотря на широкое использование генномодифицированных растений(ГМР), до сих пор ощущается недостаток сведений об особенностях физиологиитрансгенного организма, в том числе об уровне гомеостаза у популяции ГМРв ряду поколений. Ранее установлено, что эффект трансформации, приводяк увеличению стабильности развития у трансформантов, вызывал усилениепроцессов роста и развития. Это позволило предположить, что уровеньгомеостаза у трансформантов в оптимальных условиях достаточно высок.Интенсивность фотосинтеза – ещё один показатель уровня гомеостаза. Цельюработы было изучение интенсивности фотосинтеза (ИФ) у растений табака,трансформированных разоружённым штаммом Agrobacterium tumefaciens 699,не имеющим целевых генов, в нормальных условиях и в условиях повышенной287

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013освещённости. Измерение ИФ у шести последовательных семенных поколенийтрансгенного табака показало, что при нормальном (140 μ моль /м 2 /с -1 ) освещениитрансформанты в целом имели пониженную интенсивность фотосинтеза посравнению с нетрансформированными растениями, за исключением растенийпоколения Т 4. В условиях повышенного (760 μ моль /м 2 /с -1 ) освещенияи трансформанты, и контрольные растения увеличили интенсивностьфотосинтеза, но в этих условиях трансформанты демонстрировали болеевысокую ИФ по сравнению с контролем. Чтобы оценить стабильность развитияисследуемых растений, проводили оценку флуктуирующей асимметрии междуплощадями половин листа. В нормальных условиях стабильность развитиябыла высокой. В условиях экстремальной освещённости стабильность развитиятрансформантов понижалась, одновременно с более сильным, по сравнениюс контролем, укорочением стебля. Более сильное снижение стабильностиразвития у трансгенных растений по сравнению с контролем при воздействииинтенсивного освещения может свидетельствовать о большей уязвимоститрансформантов при воздействии стрессирующих факторов.The rate of photosynthesis of transgenic tobacco plants under the enhancedlightingNurminskaya J., Maximova L., Kopytina T., Enikeev A.Nicotiana tabacum plants were transformed with disarmed strain A.tum.699.The objective of the work was a studying of a photosynthetic rate of normal andtransformed plants under optimal and enhanced lighting. Under the optimal lightingthe PR of transgenic plants was lower than that of control plants, but under theenhanced lighting transgenic plants had higher PR as compared to control ones.АДАПТАЦІЯ ПЕТУНІЇ ГІБРИДНОЇ (PETUNIA HYBRIDA) ДО УМОВ INVIVOОверченко О.В.Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ,УкраїнаE-mail: oksana_over@ukr.netПетунія гібридна займає одне з провідних місць серед однорічних квітководекоративнихрослин. Розмножується петунія вегетативно і насінням, алеостаннє притаманно тільки для рослин з нормальною будовою квітки, щодомахрових форм, то вони зазвичай повноцінного насіння не утворюють, щообумовлено аномаліями у розвитку зав’язі. У деяких випадках у петуніївідмічається самонесумісність і чоловіча та жіноча стерильність. Тому длярослин з махровими формами квітки властиве тільки вегетативне розмноження.Метод мікроклонального розмноження дає можливість за короткий проміжокчасу розмножити велику кількість однорідного садивного матеріалу ідентичногоматеринській формі. Кінцевим етапом мікроклонального розмноження єадаптація рослин-регенерантів до умов in vivo. Метою наших досліджень288

Genetics and biotechnologyє розроблення методики адаптації рослин-регенерантів петунії до умов invivo. Матеріалом для проведення дослідження служили рослини-регенерантиPetunia hybrida сорту Priscillа, що вирощені в умовах in vitro.Сформовані рослини-регенеранти довжиною 6−8 см та оптимальнорозвинутою кореневою системою, відмивали від залишків живильногосередовища в слаборожевому розчині перманганату калію (0,1 %) і висаджувалив контейнери об’ємом 0,1 л заповнених субстратом. В ході експериментувикористовували три варіанти субстрату: торф : перліт (1:1); кокосовий субстрат: перліт (4:1); кокосовий субстрат. Перед використанням кокосовий субстратстерилізували при температурі 80 0 С протягом 1,5 години у сушильній шафі.Охолоджували його і три доби змочували розчином, до складу якого входили:кальцієва селітра–1,04 г/л, калієва селітра–0,192 г/л, монофосфат калію–0,137г/л, калій сірчанокислий–0,027 г/л, магній сірчанокислий–0,303 г/л. Післячого, субстрат розділяли на дві частини, одну доповнювали перлітом 1:4, іншузалишали без змін. Цією сумішшю набивали контейнери. Горщики діаметром 5см з рослинами розміщували під плівковим покриттям і культивували в два етапи:парникові умови (під склом вологості ~100 %,), тепличні умови при температурі20–25 0 С, вологості 70–80 %, освітленні 3–4 клк, фотоперіоді 16 год.Ефективність адаптації на всіх варіантах субстратів становила 95–100 %,але за інтенсивністю росту (кількість і довжина пагонів, кількість міжвузлів)найкращі результати отримали на субстраті, що містив кокос. Для формуваннякуща рослини пересаджували у більші горщики (діаметром 15 см ) по 3 штуки.Рослини-регенеранти мали типові для сорту морфологічні ознаки: форму куща,листків, суцвіття, забарвлення квіток. Перше цвітіння рослин відмічали на 40добу культивування.Adaptation petunia hybrid (Petunia hybrida) to conditions in vivoOverchenko O.In work describes methods adaptation of plants-regeneration to the environmentin vivo. For adaptation using three kinds of substrates. The effectiveness of adaptationwas 95–100 %, but the intensity of plant growth best results results were on coconutsubstrate.ВПЛИВ КО-МУТАГЕНУ НА РЕАЛІЗАЦІЮ РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНИХ ГЕНEТИЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ В СОМАТИЧНИХКЛІТИНАХ ЛЮДИНИПилипчук О.П.Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є. Кавецького НАН УкраїниE-mail: lena.pylypchuk@ukr.netВ даний час актуальною проблемою радіобіології являється вивчення впливурізних хімічних агентів на реалізацію радіаційно-індукованих генетичнихпошкоджень в клітинах людини. До хімічних агентів відносять не тільки мутагени,289

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013але й ко-мутагени, які не проявляють власних мутагенних властивостей, алеможуть суттєво підсилювати ефекти мутагенів довкілля. Особливу небезпекусеред них викликають медичні препарати, наприклад, верапаміл (В).Метою роботи було визначення змін цитогенетичних показників улімфоцитах периферичної крові (ЛПК) умовно здорових осіб за дії іонізуючоїрадіації в широкому діапазоні доз та ко-мутагену В в різних концентраціях.Матеріали дослідження: тест-система культури ЛПК; інтервал дозіонізуючої радіації 03-2,0 Гр; концентрація ко-мутагену 1,5-4,0 мкг/мл.В роботі вперше вивчено вплив ко-мутагену В на формування радіаційноіндукованиххромосомних перебудов в соматичних клітинах людини тазалежність явища ко-мутагенезу від діапазону доз іонізуючої радіації таконцентрації ко-мутагену. Отриманні дані свідчать про те що В проявляєко-мутагенну активність за низьких доз радіації (0,3 Гр), пригнічуючипроліферативний потенціал досліджуваних клітин. У спектрі індукованихпошкоджень переважають аберації хромосомного типу, які визнаніцитогенетичними променевими маркерами, частота яких зростає з підвищеннямконцентрації ко-мутагену (1,5-4,0 мкг/мл). Використання ко-мутагену вконцентрації 4,0 мкг/мл потенціює пошкоджуючу дію іонізуючої радіації,півдвищуючи загальну частоту аберацій хромосом ~ в 1,5 рази.З отриманих нами раніше даних, щодо комбінованого впливу іонізуючоїрадіації та потужного хімічного мутагену оксиду азоту, пошкодженнягенетичного апарату реалізуються за рахунок аберацій хроматидного типу ЛПКлюдини. У нашому дослідженні В на відміну від оксиду азоту при комбінованійдії радіації не проявляє властивостей хімічного мутагену, адже він суттєвопідвищує дію іонізуючої радіації за рахунок збільшення аберацій хромосомноготипу, що свідчить про пригнічення процесів репарації.Отже, ко-мутагенний ефект верапамілу проявляється за рахунок підвищеннячастоти променевих маркерів – аберацій хромосомного типу, що може свідчитипро його пригнічуючий вплив на ефективність репараційних процесів.The impact of co-mutagen on the realization of radiation-induced geneticdamage in human somatic cellsPylypchuk O.P.In this paper has been established a phenomenon of co-mutagenesis in combinedaction of exposure and verapamil on chromosomal level in lymphocytes peripheralhuman blood (in vitro). It has been shown that verapamil at a concentration 4,0 µg/ml increases the damaging effect of radiation ~ 1,5 times.290

Genetics and biotechnologyМЕХАНІЗМИ ДІЇ ІНДУКТОРІВ СТІЙКОСТІ У РОСЛИН НАПРИКЛАДІ ВЗАЄМОДІЇ В СИСТЕМІBOTRYTIS CINEREA-ALLIUM CEPAПоляковський С.ОІнститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ,УкраїнаE-mail: polykovskiy@yandex.ruВикористання хімічних засобів захисту рослин, незважаючи на їхефективність, призводить до забруднення навколишнього середовища,накопичення в рослинах небезпечних для здоров’я людини доз хімічнихречовин та порушення екологічної рівноваги в біосфері. Тому в багатьохлабораторіях світу ведеться пошук альтернативних, екологічно безпечнихзаходів захисту, які базуються на підвищенні природної стійкості рослин дохвороб. В процесі еволюції рослинні організми набули здатності активно себезахищати. Вважається, що захисні стратегії рослини залежать від специфічностіпатогену, що намагається ії інфікувати.Досить інтригуючим є використання, у якості індукторів системної стійкостіхімічних сполук, які у низьких концентраціях не активують безпосередньозахисні реакції, але «праймують» рослину до наступних стресів. Тобтопризводять рослину до такого стану, коли після попередньої обробки цимихімічними речовинами, активації механізмів захисту не відбувається, але вумовах стресу спостерігається більш інтенсивна імунна відповідь рослинногоорганізму.Метою роботи було дослідити вплив еліситора β-амінобутириловоїкислоти (ВАВА) на індукцію стійкості рослин цибулі Allium cepa до ураженняфітопатогенним грибом Botrytis cinerea.Експерименти проводили на лусках цибулі сортів Сквирський та червонийЯлтинський, яки відрізняються за стійкістю до некротрофних патогенів. Лускиобробляли розчином ВАВА в концентрації 3 мМ. Через 24 год зразки оброблялисуспензією спор гриба B. cinerea в концентрації 2,5х10 -4 спор/мл. Через 24год за допомогою флуоресцентного мікроскопу спостерігали відкладаннякалози. Візуалізували процес розвитку інфекції за допомогою лактофенолатрипановогоблакитного.Було показано що ВАВА здатна «праймувати» реакцію відкладання калозив клітинних стінках цибулі.Сам індуктор накопичення калози не викликав. Візуалізація процесурозвитку патогену показала, що луски цибулі, обробленні ВАВА, виявилисябільш стійкими до ураження.Таким чином, попередня обробка ВАВА лусок цибулі двох сортів викликаластійкість до некротрофного патогена за рахунок «праймування» реакціївідкладання калози, яка є важливою захисною реакцією у рослин.291

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Mechanism tactic inductor of plant resistance in system Botrytis cinerea-AlliumcepaPolykovskiy S.Effect of ß-aminobutyric acid (BABA) as an inductor of plant resistance wasstudied using three different in resistance to Botrytis spp. onion cultivars. BABAprotects Allium cepa against attack of mold fungi B. cinerea and B. allii. Our resultssugest that protection of onion against necrotrophs involves the priming of calloseaccumulation which is the important mechanical barrier against invading pathogens.However, BABA did not prime the callose depositions in Sterling cultivar which wasunaffected in resistance to Botrytis spp. by BABA.МІКРОСАТЕЛІТНИЙ АНАЛІЗ СОРТІВ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІІНСТИТУТУ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ НАНУРадченко О.М.Інститут фізіології рослин та генетики НАН України, Київ, УкраїнаE-mail: ales2009@ukr.netМікросателітні маркери широко використовуються для вивченнягенетичного різноманіття, ідентифікації, паспортизації сортів м’якої пшениці,оцінки мінливості генетичного матеріалу. Дані маркери кодомінантні, маютьвисокий рівень поліморфізму.В даній роботі було досліджено 19 сортів пшениці селекції Інститутуфізіології рослин і генетики: Наталка, Золотоколоса, Пивна, Київська остиста,Ласуня, Фаворитка, Смуглянка, Подолянка, Крижинка, Ятрань 60, Веснянка,Володарка, Богдана, Зимоярка, Нива Київщини, Новокиївська, Переяславка,Сонечко, Хуторянка. Аналіз виконували за допомогою 5 мікросателітнихмаркерів, локалізованих на хромосомах (5А, 1B, 4B, 2D, 7D).Метою роботи була паспортизація сортів пшениці ІФРГ НАНУ.Розподіл алелей в даній групі сортів для локусу Xgwm 261 був такий: алель174 п.н. присутній у сортів Хуторянка, Фаворитка, Ласуня, Пивна, Золотоколоса,алель 164 п.н. – у сортів Зимоярка, Веснянка. Всі інші сорти мали амплікон 192п.н. Загалом за цим локусом виявлено 3 алелі. За мікросателітним локусом Xgwm437 було виявлено 4 алелі. Алель 130 п.н. був присутній у сорту Володарка.Алель 117 п.н. – у сортів Київська остиста, Ласуня, Подолянка. Алель 103 п.н.– у сортів Наталка, Золотоколоса, Смуглянка, Веснянка, Переяславка, Сонечко.У інших сортів присутній алель 91 п.н.За результатами мікросателітного аналізу з використанням локусу Xgwm 18виявлено 3 алелі: 195 п.н., 185 п.н., нуль-алель. У локусу Xgwm 295 виявлено3 алелі: 256 п.н., 253 п.н., 250 п.н. В локусі Xgwm 186 виявлено 3 алеля. СортиНаталка, Пивна, Смуглянка, Фаворитка, Крижинка, Володарка, Богдана малиалель 140 п.н. Подолянка, Ятрань 60 – алель 125 п.н. Інші сорти мали алель101 п.н.292

Genetics and biotechnologyТаким чином в дослідженій групі сортів було виявлено 16 алелей, всередньому на мікросателітний локус тестували 3,2 алеля. Була проведенаоцінка рівня генетичної мінливості сортів пшениці ІФРГ НАНУ.Microsatellite analysis varieties of wheat Institute of Plant Physiology andGenetics NAS of UkraineRadchenko O.M.Thus, in the investigated group varieties were found 16 alleles, an average of3,2 microsatelliteloci tested allele. The estimation level of genetic variability wheatInstitute of Plant Physiology and Genetics, NAS of UkraineАНТИОКСИДАНТНАЯ АКТИВНОСТЬ ЭТАНОЛЬНЫХ ЭКСТРАКТОВИЗ БИОМАССЫ МИКРОВОДОРОСЛИ PORPHYRIDIUM CRUENTUM СДОБАВКАМИ РАСТИТЕЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯСадовник Д.К., Чепой Л.Е.Институт Микробиологии и Биотехнологии АНМ, Кишинев, МолдоваE-mail: sadovnic_daniela@mail.ruЦель исследования состояла в оценки антиоксидантной активностиэтанольных экстрактов из биомассы Porphyridium cruentum, и определениивозможности использования экстрактов из косточек винограда красных сортовв качестве стабилизаторов.На первом этапе исследования были получены 10, 55, 65, 70 и 96%-ные водно-этанольные экстракты из P. cruentum, (в дальнейшем - нативныеэкстрактами), а также 55, и 65%-ные водно-спиртовые экстракты из косточеквинограда сорта Cabernet, называемые в дальнейшем ESS 55% и ESS 65%.Антиоксидантную активность экстрактов ESS 55% и ESS 65% определялипри помощи теста ингибирования радикала ABTS. Экстракт ESS 55% обладалингибирующей способностью на уровне 97-99%, а препарат ESS 65% – 62-74% ингибирования. В дальнейшем экстракты из биомассы Porphyridium былидополнены экстрактами из виноградных косточек.Препараты ESS 55% и ESS 65%, обладающие высокой антиоксидантнойактивностью добавляли в количестве 0,01 и 0,001 мг сухого вещества экстрактавиноградных косточек на мл экстракта из биомассы порфиридиума.Антиоксидантная активность всех водно-этанольных препаратов избиомассы порфиридиума, в которые было добавлено 0,01 мг/мл ESS 55%,увеличилась минимум в два раза, а активность 65 и 70%-ных водно-спиртовыхэкстрактов увеличилась в 2,1 и 2,3 раза соответственно.В случае добавлении 0,001 мг/мл ESS 55% было зарегистрированосущественное снижение антиоксидантной активности комплексныхэкстрактов. Небольшие концентрации ESS 55% проявили прооксидантныйэффект, в то время как концентрация 0,01 мг/мл ESS 55% обеспечиваетусиление антиоксидантной активности экстрактов из микроводоросли за счетсобстаенной антиоксидантной активности.293

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Антиоксидантная активность водно-этанольных экстрактов из биомассы P.cruentum, в которые было добавлено ESS 65%, снизилась.Antioxidant activity of ethanol extracts from Porphyridium cruentum biomasswith vegetable additivesSadovnic D., Cepoi L.The antioxidant activity of water and ethanol extracts from Porphyridiumcruentum biomass increases, when we are adding 55% and 65% aqueous-alcoholicextracts of Cabernet grape seed.КЛОНИРОВАНИЕ И ЭКСПРЕССИЯ ГИБРИДНЫХ БЕЛКОВ,СОДЕРЖАЩИХ АНТИМИКРОБНЫЙ ПЕПТИД ЭСКУЛЕНТИНСовгир Н.В., Голенченко С.Г., Прокулевич В.А.Белорусский государственный университет, Минск, БеларусьE-mail: sovgirnv@inbox.ruКатионный антимикробный пептид (АМП) эскулентин-1b (Rana esculenta),содержащий 46 а.о. и С-концевой дисульфидный мостик, обладает широкимспектром бактерицидной активности. Данный белок может выступитьальтернативой широко используемым в медицине и ветеринарии антибиотикам.Эскулентин-С (Esc-C) является функциональным аналогом эскулентина-1b, модифицированного для гетерологичной экспрессии в бактериях путемдобавления метионина на N-конец молекулы. Согласно литературным даннымдля белков, подобных эскулентину, характерен очень низкий уровень экспрессиив E. coli, поскольку они распознаются как чужеродные и деградируют. Длярешения данной проблемы мы решили осуществить экспрессию Esc-C в E. coliв составе фьюжн-белков, несущих пептид на N-концах молекул.В качестве партнеров Esc-C были выбраны CHAP (цистеин-, гистидинзависимыеамидогидролазы/пептидазы) домены эндолизинов стафилококковогобактериофага К (CHAP-K) и стрептококкового бактериофага B30 (CHAP-B30).Первый является высоко катионным белком с антистафилококковойактивностью. Его экспрессия в клетках E. coli приводит к образованию телецвключения. Второй белок, напротив, является анионным, высоко растворимым,обладает антистрептококковой активностью.Оптимизированные для экспрессии в клетках E. coli нуклеотидныепоследовательности, кодирующие фьюжн-белки, клонировали по сайтамрестрикции Nde I и Eco RI в составе вектора экспрессии pET24b(+) в клеткахE. coli BL21-CodonPlus(DE3)-RIPL. Уровень экспрессии целевых продуктовоценивали после 4 часов индукции 1мМ ИПТГ электрофоретически в SDS/PAGE. В качестве отрицательного контроля использовали клетки E. coliBL21-CodonPlus(DE3)-RIPL, содержащие плазмиду pET24b(+) без вставки, вкачестве положительных контролей - клетки, несущие плазмиды pET24b(+)со встроенными по сайтам рестрикции Nde I и Eco RI последовательностямиCHAP-K или CHAP-B30.294

Genetics and biotechnologyОтсутствие эффективной экспрессии фьюжн-белков, по сравнению стаковой белков CHAP-K и CHAP-B30, позволяет подтвердить предположениео наличии в аминокислотной последовательности Esc-C сигнала деградациибелков, который препятствует формированию всего химерного полипептида.В качестве варианта решения этой проблемы мы предполагаем созданиефьюжн-белка, образующего тельца включения, в котором последовательностьАМП будет пришита к более крупному белку, что позволит Esc-C «спрятаться»в процессе сворачивания химерного белка; либо к белку с высокимотрицательным зарядом молекулы для компенсации общего положительногозаряда АМП.Cloning and expression of fusion proteins with antimicrobial peptide esculentinSovgir N., Golenchenko S., Prokulevich V.Two fusion proteins were cloned and expressed in E. coli: esculentin-C/CHAP-K(CHAP-domain of staphylococcal phage K) and esculentin-C/CHAP-B30 (CHAPdomainof streptococcal phage B30). We suppose that difference between fusionproteins expression depends on the level of protection of hypothetic degradationsignal within fusion protein sequences.РОЗРОБКА СИСТЕМИ КЛОНУВАННЯ ГЕНІВ В ШТАМІAMYCOLATOPSIS JAPONICA DSM 44213 ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РІСТРОСЛИН В ҐРУНТАХ, ЗАБРУДНЕНИХ СОЛЯМИ ПЛЮМБУМУТістечок С.І., Грень Т.П., Осташ Б.О., Федоренко В.О.Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, УкраїнаЕ-mail: step_tst@ukr.netРослинам притаманні різні способи захисту від абіотичних і біотичнихчинників зовнішнього середовища, які залежать від сили їхнього впливу.Багато видів бактерій синтезують вторинні метаболіти, що потенційноможна використати у фіторемедіації, забезпечуючи у такий спосіб дешеву іекологічно чисту альтернативу використанню синтетичних ентеросорбентів.Мікроорганізми синтезують і виділяють у ґрунт низькомолекулярнізалізозв’язуючі білки сидерофори, які утворюють стабільні комплекси з іонамитривалентного заліза, різні хелати, які роблять мікроелементи легко доступнимидля рослини. У цих металоорганічних комплексах халату агент міцно утримуєіон металу в розчинному стані хелатного кільця аж до самої миті потраплянняйого в рослину.Метою нашої роботи було розробити систему клонування генів уштамі Am. japonica DSM 44213 – продуцента біодеградабельного хелаторадиетиламіндисукцинової кислоти (ЕДДС); визначити вплив перенесенихплазмід на морфологію, спектр стійкості до антибіотиків, антибіотичнуактивність штаму; дослідити вплив Am. japonica DSM 44213 на ріст рослин вґрунтах, забруднених солями плюмбуму (Pb 2+ ).295

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013За допомогою міжродових кон’югаційних схрещувань із штамом E. coliET12567 (pUB307) у штам DSM44213 перенесено плазміди: pKC1139, pSET152,які несуть ген стійкості до апраміцину, pMO15 (містить ген шлях специфічногорегулятора біосинтезу ангуциклічних антибіотиків lanI) та pMT3226gusA,що містить ген глюкуронідази uidA. Отримано транскон’югантів штаму, якінесуть усі використані плазміди. Ці плазміди не виявляють жодного впливуна морфологію колоній. Наступним етапом було дослідити вплив штаму DSM44213 на ріст льону звичайного (Linum usitatissimum L.). Іони Pb 2+ , внесені уґрунті помітно інгібують ріст цієї рослини. При вирощуванні льону у ґрунтіз концентрацією Pb 2+ 10 -3 М та штамом DSM 44213 (~20 тис. к.у.о.), миспостерігали покращення морфологічних показників (довжина і вага пагона ікоренів), що перевищують значення контрольної групи рослин.Наші результати вказують на захисні властивості штаму DSM44213 увикористаній системі, імовірно завдяки здатності продукувати ЕДДС, який можезв’язувати металами і переводити їх у доступні для рослини форми, що сприяєкращому росту рослин на забруднених ґрунтах. Тому є потенціал у використаніцього штаму разом з рослинами у біоремедіації ґрунтів забруднених важкимиметалами. Розробка системи клонування генів в цьому штамі дає можливістьпроводити генетичні маніпуляції з ним для покращення фіторемедіаційнихвластивостей.Development of system cloning genes in culture of Amycolatopsis japonica DSM44213 and his influence on growth of plants in soils, muddy salts of leadTistechok S.I., Gren T.P., Ostash B.O., Fedorenko V.O.Protective properties of strain of DSM44213 in the used system, probably dueto ability to product EDDS – chelating agent. Therefore, there is potential for use ofthis strain along with plants in the bioremediation of soils contaminated with heavymetals. Development of the system of gene cloning in this culture enables to conductgenetic manipulations with him for phytoremediation properties.ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕГУЛЯТОРОВ РОСТА ДЛЯМИКРОЧЕРЕНКОВАНИЯ IN VITRO РАЗНЫХ ВЕГЕТАТИВНЫХ ФОРМАЙВЫ ОБЫКНОВЕННОЙ CYDONIA OBLONGA MILL.Хомяк В.В.¹, Бундук Ю.М.¹, Гунчак В.М.¹, Григорюк И.П.², Рыбак Р.Л.¹¹Украинская научно-исследовательская станция карантина растений ИЗРНААН Украины, Бояны, УкраинаE-mail: ukrndskr@gmail.com²Национальный университет биоресурсов и природоиспользования, КиевМикрочеренкование растений в условиях іn vitro является одним из способовмассового вегетативного размножения многих сельськохозяйственных растенийкомерционного назначения. Для обеспечения эффективного размножениярастений в условиях іn vitro необходимым является исследование влияния разных296

Genetics and biotechnologyфакторов на их выращивание. В данной работе исследовано эффективностьмикрочеренкования іn vitro под воздействием разных стимуляторов роста:гиббереллинов, цитокининов и ауксинов. В качестве эксплантов использовалимеристематические верхушки зелёных молодых побегов таких вегетативныхформ айвы как: айва Анжерская (айва А), айва ВА 29. В качестве регуляторовроста использовали гибберелловою кислоту (ГК), 6-бензиламинопурин (БАП)и кинетин, индолилмасляную кислоту (ИМК). Экспланты высаживали напитательную среду и культивировали в течении 3-4 недель с фотопериодом 16час при температуре 24-26º С.При добавлении низких концентраций (до 0,1 мг/л) ГК у микрочеренковнаблюдалась активация развития апикальной меристемы и одновременноиндукция корнеобразования. При увеличении концентрации ГК до 1 мг/лактивировалось развитие адвентивной меристемы, интенсивный ростмикрочеренков и их ризогенез.Исследования по изучению регуляторов роста цитокининовой группыпоказали, что из 2 цитокининов более эффективным оказался БАП вконцентрации 2,0 мг/л. При этом коэффициент размножения микрорастенийв 3 пассаже был на уровне 2,2 (айва А0 и 2,5 (айва ВА29). Повышениеконцентрации БАП до 4 мг/л увеличивало коэффициент воспроизведения,но при этом образовывались мелкие, гипергидрированые побеги, которые непригодны для укоренения. Кроме этого наблюдалось интенсивное образованиекаллуса на базальных частях микропобегов.При использовании кинетина в той же концентрации коэффициентразмножения оказался на уровне 1,3 (Айва А) и 1,5 (айва ВА29). При повышенииконцентрации кинетина наблюдался эффект, идентичный предыдущему.Выращивание обоих форм айвы в присутствии как цитокининов таки ауксинов ингибировало ростовые процессы и приводило к некрозумикрочеренков.Значительно интенсивнее процесс ризогенеза происходил при добавлении впитательную среду ИМК в сравнении с действием ГК. Максимальный эффекткорнеобразования был достигнут при добавлении в питательную среду 1,0 мг/лИМК и составлял 86,4 %(айва А) и 87,6% (айва ВА29).В целом, результаты исследований показали, что применение регуляторовроста в культуре іn vitro для обеспечения эффективного микрочеренкованияявляется индивидуальным для каждой из вегетативных форм айвыобыкновенной.Result are given of investigation in efficiency of using regulators of growth formicroclonal propagation different vegetative forms of quince.297

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ПОКАЗАТЕЛИ ПРИСПОСОБЛЕННОСТИ В ПРИРОДНЫХПОПУЛЯЦИЯХ D. MELANOGASTER MEIG. ОБИТАЮЩИХ ВРАЗЛИЧНЫХ РЕГИОНАХ УКРАИНЫ.Христофорова И.А . Радионов Д. Б.Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, УкраинаE-mail: pancovae@yandex.ruПоказатели приспособленности организмов (продолжительность жизни,устойчивость к голоданию и неблагоприятным воздействиям) являютсяинтегративными характеристиками, которые зависят от большого количестваэндогенных и экзогенных факторов. Учитывая постоянное усилениеантропогенной нагрузки и глобального потепления, негативно воздействующегона природные экосистемы, изучение параметров отражающих устойчивостьорганизмов в различных локалитетах является актуальной задачейсовременной популяционной генетики и биологии. В связи с этим цельюданных исследований являлось изучение показателей приспособленности D.melanogaster в природных популяциях Украины.Для исследований использовались мухи выловленные в 2011 г. в 7локальностях: Одесса, Умань, Дрогобыч, Магарач, Мотовиловка, Озеро иПоле (последние две находятся на территории зоны отчуждения ЧАЭС).Приспособленность мух оценивалась по двум параметрам: плодовитость иустойчивость к голоданию.Анализ межпопуляционных различий по устойчивости к голоданию уD. melanogaster показал что самые высокие значения выживания мух приотсутствии пищи были выявлены у мух обоих полов в популяциях Поле (Lt 50самок = 32,70 ± 1,51, самцов = 27,3 ± 0,70), Магарач (Lt 50самок = 30,75 ±2,25, самцов = 28,5 ± 3,57) и Дрогобич (Lt 50самок = 29,50 ± 1,20, самцов =27,8 ± 1,40). Самый низкий уровень выносливости в условиях отсутствия пищинаблюдался у мух в популяциях Варва и Умань, где значения Lt 50был ниже в3 - 4 раза. Наличие полового диморфизма выявлено только в популяциях Полеи Умань, где продолжительность жизни самок в условиях голодания быладостоверно выше. Изучая плодовитость мух из природных популяций Украиныв 2010 году, нами было показано, что данный показатель колебался от 33,60± 7,26 потомков от одной пары особей в популяции Умань, до 45,00 ± 5,60 впопуляции Мотовиловка. Различия наблюдались между популяцией Дрогобычи популяциями Поле и Магарач, где уровень плодовитости был достовернониже. В целом можно сделать выводы о существенных колебаниях изученныхпараметров в природных популяциях D. Melanogaster.Indicators of fitness in natural populations of D. melanogaster Meig. fromdifferent regions of UkraineHristoforova I. , Radionov D. B.Indicators of fitness in D. melanogaster from eight Ukraine natural populationsin 2011 were studied. 2 basic fitness parameters analyzed: fertility and resistance tostarvation. Significant interpopulation differences of studied parameters are revealed.298

Genetics and biotechnologyГЕНЕТИЧЕСКОЕ РАЗНООБРАЗИЕ СЕМЯН СОСНЫОБЫКНОВЕННОЙ С ЛЕСОСЕМЕННОЙ ПЛАНТАЦИИ ПЕНЗЕНСКОЙОБЛАСТИШейкина О. В., Гладков Ю.Ф.Поволжский государственный технологический университет, Йошкар-Ола,РоссияE-mail: shejkinaov@volgatech.netПроблема снижения генетического разнообразия лесных насажденийстановится особо актуальной в связи с изменением климата когда есть угрозасущественного снижения качества древостоев, так как общеизвестно, чтогенетическое разнообразие растительного сообщества является одним изключевых моментов обеспечивающих его устойчивость и продуктивность.В связи с этим весьма важно предусмотреть возможность воспроизводствагенетического разнообразия при искусственном лесовостановлении. Внастоящее время общепринятым методом оценки генетического разнообразияявляется использование молекулярных маркеров, которые позволяют изучатьполиморфизм в различных регионах ДНК. Одним из наиболее доступныхтехнологий генетического анализа является использование ISSR маркеров.Цель настоящего исследования заключалась в оценки уровня генетическогоразнообразия семян сосны обыкновенной заготовленных на лесосеменнойплантации Кузнецкого лесничества Пензенской области.Для оценки генетического разнообразия были использованы 3 ISSRпраймеров: (CA) 6GT, (CA) 6АC и (AG) 8T. Реакция амплификация проводиласьв тонкостенных пробирках, объемом 200 мкл на амплификаторе MJ Mini TMGradient Thermal Cycler (BIO-RAD, США) с использованием коммерческихнаборов для ПЦР «Encyclo PCR kit» (Evroge, Россия). Статистическая обработкарезультатов анализа выполнена в программе «PopGen».Всего при использовании данной комбинации праймеров было обнаружено56 разных амплифицированных фрагментов, при это 45 из них оказалисьполиморфными (80,36%). Длины ампликонов варьировали у праймера(CA) 6GTот 260 до 2100 пар нуклеотидов, у (CA) 6АC от 210 до 1700 и (AG) 8T от280 до 1380 пар нуклеотидов.На основе частот встречаемости разных аллелей были рассчитаны параметрыхарактеризующие уровень генетической изменчивости. Для изученных семенахарактерны следующие значения: наблюдаемое число аллелей (Na) – 1.804;эффективное число аллелей (Nе) – 1.358; общее генетическое разнообразие поNei (H) – 0.2235; информационный индекс Шеннона (I) – 0.3487. Лученныеданные говорят о достаточно высоком уровне генетической изменчивостипартии семян по изученным ISSR регионам ДНК.299

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Genetic diversity of Pinus sylvestris seed collected from the seed orchard inPenzensky regionSheikina O.V., Gladkov U.F.Genetic diversity study of Pinus sylvestris seed is carried out by ISSR markers.Genetic variation parameters of the Pinus sylvestris seed are calculated. Shannon’sindex (I) was 0.3487, Nei’s gene diversity (H) was 0.2235, Observed number ofalleles was 1.804 and Effective number of alleles (Ne) was 1.358.ОПТИМИЗАЦИЯ ПРОЦЕССА СОМАТИЧЕСКОГО ЭМБРИОГЕНЕЗАЕЛИ ЕВРОПЕЙСКОЙ PICEA ABIESШишкина М.С. 1,2 , Шестибратов К.А. 21Пущинский государственный естественно-научный институт, Пущино, Россия2Филиал федерального бюджетного учреждения науки Институтабиоорганической химии им. академиков М.М. Шемякина и Ю.А.Овчинникова РАН, Пущино, РоссияE-mail: maruna0606@yandex.ruЕль европейская является одной из основных лесообразующих пород.Соматический эмбриогенез – это перспективный метод клональногомикроразмножения хвойных деревьев. Из всех известных способов размноженияхвойных этот метод является наиболее рентабельным и производительнымподходом. Эмбриогенез из соматических клеток осуществляется приопределенных и контролируемых условиях. Цель настоящего исследования:провести оптимизацию стадии созревания соматических эмбрионов елиевропейской.Исследовано влияние редукции минерального состава питательной средына образование и созревание соматических эмбрионов (СЭ) у эмбриональносуспензорныхмасс (ЭСМ). Лучшие результаты получены при двукратнойредукции минерального состава на последнем цикле пролиферации ибезгормональной (б/г) стадии (предшествующей созреванию). Среднееколичество глобулярных (гл.) и торпедовидных (торп.) зрелых эмбрионовсоставило 24,3 и 3,75 на 1 каллусную группу соответственно. В варианте безредукции количество гл. СЭ было в 19 раз меньше, торп. СЭ не было совсем.А в варианте с редукцией на б/г стадии количество гл. и торп. эмбрионовбыло меньше в 1,7 и 20 раз соответственно. При двукратном уменьшенииминерального состава на посл. цикле пролиферации и трехкратном на б/гстадии количество гл. и торп. СЭ уменьшилось в 1,04-6,7раз. Последнийвариант дал хорошие результаты, но степень перехода СЭ от гл. к торп. формездесь была ниже, чем в первом варианте.Также изучено влияние концентрации полиэтиленгликоля. В ходеэкспериментов было показано, что присутствие этого компонента в средена стадии созревания увеличивает количество СЭ в 1,4-1,7 раз. Появлениеполиэтиленгликоля на б/г стадии ведет к увеличению количества торп. СЭ,300

Genetics and biotechnologyотсутствуют витрификация и некротизирование у эмбрионов. Выявлено,что увеличение концентрации полиэтиленгликоля с 2 до 8% приводитк значительному увеличению количества гл. и торп. СЭ (в 1,51 и 7,2 р.соответственно), формированию их биполярной структуры.Таким образом, нами была проведено улучшение биотехнологическогопроцесса и подобраны оптимальные условия для стадии созреваниясоматических эмбрионов ели европейской.Optimization of the process of somatic embryogenesis in Norway spruce PiceaabiesShishkina M., Shestibratov K.Somatic embryogenesis is a method of clonal micropropagation of conifers.The aim is to optimize the maturation of somatic embryos (SE) of spruce. Two-timereduction of the mineral content of the proliferation and no-hormone stage increasedof SE by 19 times. If the concentration of PEG is increased to 8% that number of SEincreased by 7.2 time.АНАЛІЗ РІВНЯ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНІВ У СІМ’ЯНИКАХ МИШЕЙ ЗА ДІЇТЕПЛОВОГО ШОКУШтапенко О.В.Інститут біології тварин НААН, Львів, УкраїнаE-mail: o_shtapenko@mail.ruДослідження генетичних механізмів сперматогенезу направленні навизначення специфічних генів сперматогенезу, вивчення їх структурита функцій. Порушення одного з складових процесів сперматогенезу,можуть призвести до порушень рухливості, морфологічних та фертильнимвластивостям сперматозоїдів, блоку сперматогенезу. Вивчення механізмівгенетичної регуляції генів за умов теплового шоку та відновлення до вихідногометаболізму після 2, 4 та 6 годин після впливу дозволить ідентифікувати гени,які необхідні для нормального проходження сперматогенезу, що дасть змогувикористовувати більш точні та ефективні підходи в діагностиці захворюваньрепродуктивної системи.Дослідження проводили самцях мишей лінії FVB/N віком 3,5 місяці.Термічний шок мишей in vivo проводили водяній бані при температурі 42°Cвпродовж 30 хвилин. Після 2, 4, 6 та 24 годин по шоку мишей забивали тавідбирали сім’яники для біологічних досліджень. Загальну РНК виділяли зсім’яників з допомогою TRIZOL REAGENT (Sigma). З допомогою реакціїзворотньої транскрипції отримували кДНК та використовуючи ПЛР визначалирівень експресії різних генів.Встановлено часову залежність зміни експресії генів Suv39h2, DAZL, Mdm1,Hdac4. Так, рівень експресії гену Suv39h2 знижується на 2 годину по шоку тазростає на 4 та 6, 24 години після теплового шоку, тоді як для генів DAZL та Mdm1301

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013рівень експресії зростає вже на 2 годину. В наших дослідженнях встановленозміну транскрипції протоонкогену c-fos та гену Hdac4, який належить дорегуляторів клітинного циклу. Так, за дії теплового шоку в тканинах сім’яниківрівень експресії генів c-fos та Hdac4 зростає, в порівнянні з контролем.Гіпертермія супроводжується зміною експресії генів теплового шокув тканині сім’яників мишей. Так, експресія гену теплового шоку Hsp70зростає після гіпертермії, тоді як гени Hsp90aa1 та Hspab1 на низькому рівніекспресуються до теплового шоку, а у відповідь на підвищення температури їхекспресія зростає. Це зумовлено різною локалізацією генів теплового шоку вклітині, а відтак і інтенсивністю відповіді на дію стресу.Одержані результати вказують на клітинно-специфічний характер регуляціїекспресії генів за дії теплового шоку в тканинах сім’яників мишей, що зумовленозастосовувати одну або кілька систем регуляції певних каскадів генів.Shtapenko O.V.The effect of heat shock on genes expression in mice testes by PCR methods wasstudied. It was shown, that hyperthermia was induced the Suv39h2, DAZL, Mdm1,Hdac4 genes expression only in testes, but not in liver. Our studies have shown, thatgene expression in mouse testis are associated with heat shock-induced effects wascorrelated with the expression of stress-inducible Hsp genes.ВЛИЯНИЕ НЕКОТОРЫХ ФАКТОРОВ НА МИКРОРАЗМНОЖЕНИЕORIGANUM VULGARE IN VITROЯкимова О.В., Егорова Н.А.Институт сельского хозяйства Крыма, Симферополь, УкраинаE-mail: olyyakimova@yandex.ruДушица обыкновенная (Origanum vulgare L.) является перспективнымэфиромасличным, лекарственным и пряноароматическим растением, котороешироко применяется в пищевой, косметической, парфюмерной, лакокрасочнойпромышленности, а также в медицине. Для повышения эффективностиселекционной и семеноводческой работы с этим растением необходимопривлечение биотехнологических методов, позволяющих создавать исходныйматериал, а также быстро размножать ценные генотипы. Для эфиромасличныхи лекарственных растений многие вопросы по этим направлениям остаютсянедостаточно разработанными.В задачи данной работы входило изучение морфогенеза эксплантовмикрочеренков с целью разработки методики микроразмножения душицы invitro. Материалом для исследования служили перспективные селекционныеобразцы O. vulgare № 10; 17; 40. В качестве эксплантов использовали сегментыстебля с 1-м узлом (4-5 мм), вычлененные из проростков, полученных из семянin vitro, а также из растений закрытого грунта. В результате исследований былиподобраны режимы стерилизации растительного материала, включающие302

Genetics and biotechnologyпоследовательную обработку 70% этанолом (1 мин) и 50% раствором препарата«Брадофен» (4-6 мин).Установлено что у эксплантов, полученных из пробирочных растений, лучшиепоказатели развития микрочеренков были при использовании безгормональнойсреды Мурасиге и Скуга (МС). Частота множественного побегообразованиядостигала 93,7%, а количество побегов составляло 1,9 шт./эксплант. Приэтом наблюдали ризогенез с частотой 52,7%. При введении микрочеренков,выделенных из растений закрытого грунта, изучаемые показатели отличалисьот таковых, полученных с использованием проростков in vitro. На большинствеиспытанных вариантов среды МС длина побегов была в 1,5 – 3 раза меньше,однако формировалось больше дополнительных почек и побегов. Лучшееразвитие эксплантов было отмечено при добавлении в питательную среду 2,0мг/л кинетина – частота множественного побегообразования составила 62,5%,а количество побегов – 3,1 шт./эксплант.Influence of certain factors on the micropropagation Origanum vulgare in vitroYakimova O.V. Yegorova N.А.With the aim of elaboration the method of clonal micropropagation in vitro thepeculiarities of microcutting development of Origanum vulgare L. were studied, andthe effect of nutrient medium composition and origin of the donor plant were shown.РЕКОМБІНАНТНИЙ ІНТЕРФЕРОН-АЛЬФА ЛЮДИНИ, ЯКЧИННИК СТАБІЛІЗУЮЧОГО ДОБОРУ В КЛІТИНАХ КАРЦИНОМИСИГМОВИДНОЇ КИШКИ ЛІНІЇ COLO-205Ясінський Я.С., Бездєнєжних Н.О., Шифрін К.Д., Ковальова О.А.,Кудрявець Ю.Й.Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім.Р.Є.КавецькогоE-mail: yasins.yar@gmail.comГетерогенність клітин зумовлює широкі адаптаційні можливості популяції.Клітини пухлин, зазвичай, характеризуються високою гетерогенністю.Адаптація пухлинних клітин до дії протипухлинних препаратів є однією зголовних проблем лікування онкологічних захворювань.Інтерферон широко використовується при лікуванні онкологічних хворихчерез його антипроліферативну, протипухлинну, а також проапоптичну дію,опосередковану через ген р53 та гени сімейства Bcl-2.Мета дослідження - встановити цитогенетичні зміни внаслідок діїсублетальної (ІС-50) дози рекомбінантного інтерферону-альфа людини (IFN-α)на клітини постійної клітинної лінії COLO-205, що була отримана з карциномисигмовидної кишки.Дослід проводили за контрольних умов та при додаванні IFN-α в дозі 12500М.О./мл. В фіксованих цитогенетичних препаратах проводили мікроядернийтест та каріотипування.303

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Окрім очікуваного збільшення числа загальних ознак цитотоксичності,зокрема клітин, що містять мікроядра, рівня апоптозу та кількості клітин заномальною морфологією ядра, була встановлена зміна у співвідношенні клітнз різним числом хромосом (Хр).В контрольних умовах лінія COLO-205 мала розмитий модальний клас зчислом Хр – 71-73 (33,9% метафазних пластинок), та широкі межі гетерогенностіза кількістю хромосом – 62-75 (75%). Після обробки інтерфероном всублетальній дозі в клітинах спостерігалося різке зменшення гетерогенностіза кількістю хромосом до 70-73 (76,9%), з встановленням модального числа вмежах 73 Хр (29,3%).Це зменшення гетерогенності свідчить про селекцію пухлинних клітин звисоким рівнем генетичної однорідності внаслідок стабілізуючого добору, щобув спричинений введенням IFN-α.Враховуючи те, що однією з головних проблем лікування онкологічнихзахворюваннь є високий рівень мутацій в клітинах пухлини, що призводить дошироких адаптаційних можливостей популяції, каріотипічна уніфікація можесприяти більш повному впливу протипухлинних хіміопрепаратів, та зменшитиризик рецидивів захворювання.Recombinant human interferon-alpha as a factor of stabilizing selection ofsigmoid intestinal carcinoma cells lines COLO-205Yasinskiy Y.S., Bezdeneznykh N.A., Shifrin K.D., Kovalova O.A., KudryavetsWe analyzed the effect of IFN on the cell line COLO-205. In addition to theexpected changes of proliferative disorders, was discovered stabilization of themodal class, with decline the heterogeneity in Number of Ch. It indicates that IFNinitiates stabilizing selection in population of cells. It leads to a decrease populationadaptability, and may make treatment more efficient and reduce the risk of relapse.THE ROLE OF ABORIGINAL MICROBIOTA OF INDUSTRIAL WASTECOAL IN THE BIOLOGICAL LEACHING OF METALSBrodyazhenko T., Vasilyeva N.Odessa I.I. Mechnikov national university, Odessa, UkraineE-mail: odessitka7-40@mail.ruIn connection with strictening measures of environmental protection standardchemical methods of extracting precious and rare metals from the dumps of industrialwaste products are not expedient from ecological and economical point of view. Inthe formed situations the substantive necessity of development and implementationof modern methods of bacterial leaching appears. It is necessary to mention that80.0% of components from technogenic wastes are extracted abroad while only 5%are extracted in Ukraine. The relevance of this work is the study of microbiologicalaspect of the process of bioleaching of metals.The microbiological approach as well as methodology of investigating thequantity of microorganism and there tinctorial properties were taken as the304

Genetics and biotechnologymicrobiological basis promoting the investigation of biogeochemical activity ofdifferent representatives of aboriginal acidophilic chemolithotrophic microbiotaliving in the investigated substrate.To study the process of microbioleaching under the influence of their ownacidophilic mesophilic microbiota of substrate the ferrous iron, thiosulphate, sulphurwere added in the culture medium as a source of energy.The results of the investigation showed that the consortium of microorganismdeveloped in the process of microbiological leaching.A large quantity of similar small thin Gram-negative rod-shaped cells, straight orslightly bent, were registered in the stained microscopic preparations independentlyfrom the source of energy. They were located in the smear individually, in pairs or insmall clusters.It was shown that the quantity of mesophilic acidophilic microorganisms underdifferent sources of energy differs insignificantly. The fluctuation of the quantity waswithin the range 1.6±0.26x10 4 CFU /ml to 6.4±0.58x10 4 CFU /ml. The maximumquantity of microbial cells in the consortium was registered in the parallel withaddition of ferrous iron.It was also shown that it was the community of mesophilic acidophilic bacteriagrown up in the presence of ferrous iron that possessed the maximum leaching activity.By the results of analysis conducted with the use of method of atomic absorption onspectrophotometer C-115 Selmi it was shown that 98.0-99.0% germanium, galliumand nickel transferred into the solution from the solid phases. The degree of extractionof manganese, copper and nickel from the dumps constituted 24.2-37.0% (VasilyevaN. Y., 2009).Thus, the result of the research proves the existence of the representativesof mesophilic acidophilic sulphur-oxidating bacteria in the raw-material of theslagheaps. They are supposedly related to the thiobacteria. These microorganismsmake considerable contribution into leaching of metals from the mineral rawmaterialsaccording to the evaluation of their biogeochemical activity.COMPARATIVE DETERMINATION OF CELLULOLYTIC ACTIVITIESOF BASIDIOMYCETES AND LOWER FUNGIDreval K.G.Donetsk National University, Donetsk, UkraineE-mail: k.dreval@gmail.comTransformation of raw materials, which contain cellulose, is perspective notonly from the point of view creation of independent technologies but also from thepoint of view the decline of ecological danger of some enterprises which processvegetable raw materials (Volova, 1999; Bhat, 2000). However, without regard to allachievements in the cellulases study, still not known what enzymes and in what amountare necessary for the effective cellulose hydrolysis. Industrial introduction of thistechnology restrains temper absence of active cellulases producers (Skomarovskiy305

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013et al., 2006). Nowadays bacterias and lower fungis from phyllums Zygomycota andAscomycota are traditional sources of cellulolytic enzymes (Bothast et al., 2005). Atthe same time, there is no doubt in great role of wood-destroying basidiomycetes indecomposition of lignocelluloses (Tomsovsky et al., 2009). It is necessary to compareenzymatic activities of basidiomycetes and lower fungi to evaluate prospects of usingthese enzymes in biotechnology.The aim of this study were to compare enzymatic activities, pH- and temperatureoptimums of enzymatic action, changing of activities from holding time anddetermination of associated enzymatic activities in cellulase preparations ofbasidiomycetes and lower fungi.Researching was carried out on preparations of basidiomycetous strains Irpexlacteus (Fr.) Fr. К-1, А-Дон-02, Д-1 and Daedaleopsis confragosa f. confragosa(Bolton) J. Schröt AnSc-1 received in laboratory conditions. Basidiomycetouspreparations were compared with following one: “Xybeten-Xil” and “Xybeten-Cel”(JSC «Biovet», Bulgaria), “Celluclast 1,5L” («Sіgma», Germany) and laboratorypreparation Penicillium sp. (Centro de Investigaciones Biológicas, Madrid, Spain)and “Cellulase” (Ladyzhin enzymes factory, Ukraine).Received results are shows that enzymatic preparations Д-1 and К-1 have thehighest activity of cellulase complex components but are uncapable to hydrolyzefilter paper. Regarding that this activity has their initial cultural liquids it can besuggested that some linking component was removed during purifying process or itsautolysis occurs. As the result of conducted work it was shown that the best cellulolyticpreparation is А-Дон-02, synthesized by basidiomycetous fungi Irpex lacteus, as farit contain the most stable endoglucanase and cellobiase which have the least lose ofactivity depending from holding time at optimal temperature at pH. Researching ofassociated activities showed that preparations from both basidiomycetes and lowerfungi exhibit a number of associated enzymatic activities, but cellulolytic enzymesfrom basidiomycetes have significantly higher activity of enzymes that hydrolyselignin, starch and pectin.IDENTIFICATION AND ASSESSMENT OF GENETIC DIVERSITY OFTABLE GRAPE VARIETIES IN ARMENIAEsoyan S., Dallakyan M., Yesayan A., Hovhannisyan N.Yerevan State University, Yerevan, ArmeniaE-mail: s.esoyan@yandex.ruGrapevine plays a major role in agriculture and represents one of the mostimportant products of plant domestication. Currently there are over 150 cultivarsin Armenia with more than 70 autochthonous ones. In Armenia the genetic poolestablished at the Institute of Viticulture, Fruit-growing and Wine-making from 1930to 1990 has entirely been diminished. Currently there are urgent need for effectivecharacterization, conservation and management of genetic resources of grape inArmenia. The aim of this study was to develop genetic profiles as well as to assessthe level of genetic diversity of Armenian table grape varieties.306

Genetics and biotechnologyArmenian table grape varieties and clones Deghin Yerevani, Deghin Yerevanicolen 1, Vardaguyn Yerevani, Parvana, Marmari provided by Scientific Center ofViticulture, Fruit-Growing and Wine-Making in Armenia were investigated.Thefollowing 9 polymorphic SSR primers were chosen: VVS2, VVMD5, 7, VVMD25,27, 28, 32, ZAG62 and ZAG79. DNA extraction was performed by using DNeasyPlant Mini Kit (Qiagen). PCR amplifications were performed by using Type itMicrosatellite PCR kit (QIagen) in gradient PCR machine (Techne). The QIAxcelSystem was used to determine the size and presence of the amplified alleles for eachsample. The QIAxcel DNA High Resolution Kit was utilized, along with the QX 25bp/500 bp and pUC18/HaeIII size markers and the QX 15bp/600bp alignment marker.As a result genetic profiles for the varieties were developed. We investigated 65accessions of the studied. The large number of clonal diversity was identified amongthe accessions. The high level of genetic variation was observed. The total accessionsstudied shown the high level of heterozygosity, which was from 0.79 to 0.86 for SSRloci. Comprehensive molecular research of grapevine genetic resources will enlargethe information about the value of local germplasm and along with supportivepolicies and socio-economic measures will significantly contribute to sustainableconservation and use of grape varieties.Acknowledgements. Join publication of the COST Action FA1003 “East-WestCollaboration for Grapevine Diversity Exploration and Mobilization of AdaptiveTraits for Breeding” and Armenian Harvest Promotion CenterSCREANING OF BASIDIOMYCETES WITH HIGH LIGNOLYTICACTIVITYKvasko A., Dreval K.Donetsk National University, Donetsk, UkraineE-mail: k.dreval@gmail.comThe lignin is one of the basic components of plant tissues cell wall (Grushnicov,1973). As a rule, the ligno-degrading complex of basidiomycetes includes differenttypes of enzymes (Nikitina, 2006). The some fungies are causative agents of whiterot. Those organisms are able to lignin destruction. They synthesize multyenzymescomplex for lignin degradation (Koroleva, 2006). Destruction of lignin is carriedout by enzymes with metals of variable valency in active centre, notably, laccase,ligninperoxidase, Mn-peroxidase (Popova, 2008). Some of ‘eternal problem’of celluloses-paper and wood-chemical industry can be decided by successfultechnological using of biological methods of delignification, then based on the fungusand bacterial destruction of lignin or received from them lignin-degrading enzymes,which got the name of ligninase (Levit, 1992). Screening and investigation of newbasidiomycetous strains with high lignin-degrading activity are actual trends ofbiotechnology. The aim of this work was determination of lignin-degrading enzymesactivity of basidiomycetes depends on day of cultivation.307

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013The 8 strains of higher saprotroph wood-destroying fungi A-Дoн-02, Д-1, K-1,I.l-m, I.l-б, VS-2 Irpex lacteus (Fr.) Fr., AnSc-1 Daedaleopsis confragosa f. confragosa(Bolton) J. Schot and T.ver Trametes versicolor (L.) Lloyd. were investigated. Strainswere cultivated on the base of Chapek nutrient medium. The lignin-degradingenzymes activity were determined on 7 th and 14 th days of cultivation according tothe following substrates: remazol brilliant blue R (general lignin-degrading activity),syringaldazine, pyrocatechol and quaiacol (laccase activity) using generally acceptedmethods (Sinitsin et al. 1993). Protein content in cultural liquid was determinedspectrophotometrically (Darbre, 1989). The results were calculated statistically bythe variance analysis and Dunkan’s method (Prisedskiy, 1999).General lignin-degrading activity of strains of A-Дoн-02, Д-1, K-1, I.l-m,I.l-б I. lacteus and AnSc-1 D. confragosa f. confragosa was higher on 14 th day ofcultivation than activity on 7 th day of experiment. Towards syringaldazine for allstrains except of A-Дoн-02 and I.l-б Irpex lacteus greater laccase activity was set on7 th day of cultivation, then increasing of growing term to 14 days leads to declinedof laccase activity of these strains towards syringaldazine. In relation to a guaiacollaccase activity for all strains, except of Д-1, on 14 th day of cultivation exceededthis activity of mentioned cultures, set on 7 th day of experiment. At that, for thecultures K-1 and I.l-m I. lacteus registered the highest level of activity on 14 th dayof cultivation (4804,33±60,88 ULˉ1 and 4588,33±28,54 ULˉ1 accordingly). Whileusing pyrocatechol as substrate for determination of laccase activity of the strainsT.ver T. versicolor, AnSc-1 D. confragosa f. confragosa, K-1, Д-1 I. lacteus was setgreater activity of their enzymes on 7 th day of cultivation, the highest activity shownVS-2 I. lacteus and I.l-m I. lacteus (8288,26±28,55 ULˉ1 and 4324,30± 86,97 ULˉ1accordingly) on 14 th day of cultivation.So, the highest general lignin-degrading activity obtained for the strain I.l-mIrpex lacteus on 14 th day of cultivation (579,66±47,74 ULˉ1), maximal laccaseactivity towards syringaldazine was set for the culture VS-2 Irpex lacteus on 7 th dayof cultivation (56,43±6,68 ULˉ1), towards guaiacol – for culture K-1 Irpex lacteus on14 th day of cultivation (4804,33±60,88 ULˉ1), and towards pyrocatechol – for cultureVS-2 Irpex lacteus on 14 th day of cultivation (8288,26±28,55 ULˉ1).SEARCH FOR NOVEL TUMOR-SUPPRESSOR GENES IN RENALCARCINOMASLototska L.V., Rymar V.I., Kashuba V.I.Institute of Molecular Biology and Genetics NAS, Kyiv, UkraineE-mail: liuda.lototska@gmail.comCarcinogenesis is a complex process which is characterized by altered functionof many genes. Inactivation of tumor-suppressor genes plays a crucial role intoacquisition of cancer hallmarks, which include sustaining proliferative signaling,evading growth suppressors, resisting cell death, enabling replicative immortality,inducing angiogenesis, and activating invasion and metastasis.308

Genetics and biotechnologyTo identify potential tumor-suppressor genes we developed an algorithm, whichallows detection of differentially expressed genes in cancer. For this purpose a publicfunctional genomics data repository Gene Expression Omnibus was used (http://www.ncbi.nlm.nih.gov/geo). The microarray expression data was normalized toexpression of selected reference genes. Genes with expression altered greater than5-fold were selected (P < 0.05) after comparison of clear cell renal cell carcinomas(ccRCC) and oncocytomas with normal adjacent tissues. As a result, 42 genes withaltered expression were identified. There were both, well-known tumor-suppressorgenes (MT1G, SFRP1), and the novel tumor-suppressor gene DPEP1. DPEP1(Dipeptidase 1) is a kidney enzyme, which is involved in glutathione metabolism.Quantitative PCR was used to confirm the DPEP1 expression that was identifiedin our bioinformatic analysis. We have found a significant decrease in DPEP1expression in 17 of 18 samples of ccRCC (P = 0.0016). A correlation was shownbetween gene expression profile and clinical and histopathological characteristicsof patients. It was shown that DPEP1 expression decreased significantly duringcancer progression. Moreover, according to the microarray data, a 17-fold decreaseof DPEP1 expression was observed at the early stages of tumorigenesis.Summarizing, we showed that DPEP1 is down-regulated in ccRCC. Therefore,we propose that inactivation of DPEP1 gene may play an important role in thedevelopment of clear cell RCC and be a putative diagnostic marker for this disease.KNOCKOUT OF ACO GHGENE IN STREPTOMYCES GHANAENSISMutenko H., Ostash B., Fedorenko V.Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, UkraineE-mail: mutenko@ukr.netA phosphoglycolipid antibiotic Moenomycin A, produced by S. ghanaensis,inhibits the peptidoglycan glycosyltransferases involved in bacterial cell wallbiosynthesis. It hasn’t any cross-resistance with other cell wall active antibiotics,in particular penicillin and vancomycin. The genes encoding the synthesis of MmAare represented by two clusters, which do not contain the genes for biosynthesisregulation. Perhaps, some pleiotropic regulators are involved in regulation of thiscompound formation. In fact, previous studies support this suggestion.It has been revealed that bacterial population-dependent adaptive behaviour is achange in gene expression in response to the perception and processing of chemicalinformation in the form of diffusible signal molecules producing by the cells.Streptomycetes’ communication hormonal systems are involved in morphogenesisand secondary metabolism regulation. The bioinformatic analysis has been shownthe presence of streptomycetes’ hormonal systems homologues in S. ghanaensisgenome. The aim of our work was to knockout the aco ghin S. ghanaensis.The aco ghhas 48% of homology with aco of S. avermitilis. The productof this gene belongs to the proteins of ACAD-superfamily, functioning asacyl-CoA-oxidase. It catalyzes the final steps of avenolide biosynthesis in309

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013S. avermitilis. Avenolide is the furan-like signal molecule, which stimulatesthe avermectin production. To disrupt this gene in S. ghanaensis, weconstructed the pUCΔaco ghaacneo plasmid and transferred the one into theS. ghanaensis cells by interspecies conjugation with E. coli. The mutant strainafter double cross-over has lost the aco gh, was apramycin resistant and kanamycinsensitive. The gene knockout was confirmed by PCR. The mutant strain didn’t differfrom wild type in morphology but produced the less amounts of MmA on oatmealand tryptic-soy agar media (the diameters of inihibition zones on the Petri dish withtest culture were 8 and 13 mm, respectively). However, bioassays have shown thatS. ghanaensis (Δaco gh) as well as wild type strain produced equal amounts of MmAon soybean medium.Perhaps, the aco ghgene is one of the key pleiotropic regulators ofS. ghanaensis secondary metabolism. The product of this gene is a positive regulatorof MmA biosynthesis.THE SYNAPTIC BOUTONS MORPHOLOGY IN THE DROSOPHILAMELANOGASTER LARVAE WITH ALTERED EXPRESSION ANDMUTANT FORMS OF SWISS CHEESE GENETrush O., 1 Kislik G., 2 Sarantseva S., 2 Matiytsiv N., 1 Chernyk Ya. 11Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine2B.P.Konstantinov Petersburg Nuclear Physics Institute, Gatchina, RussiaE-mail: olena971@gmail.comThe Drosophila Swiss Cheese (SWS) protein and its vertebrate orthologueNeuropathy Target Esterase (NTE) are required for neuronal survival and glialintegrity. SWS shares 39% sequence identity with human NTE - neuronal membraneprotein originally identified for its properties to be modified by organophosphates,which in human can cause delayed neuropathy, characterized by axonal degeneration.The Drosophila swiss cheese (sws) mutant is characterized by progressivedegeneration of the adult nervous system, glial hyperwrapping, and neuronalapoptosis. In these flies glial processes run abnormally, forming multilayeredwrapping around neurons and axons. These phenotypic changes indicate a possibleinvolvement of sws in the regulation of the axon-glia cell interaction during glialwrapping. However, the functional role of NTE/SWS still remain unclear.In the recent research have been shown that mutation in the sws gene or alteredexpression of sws can leads to the prominent neuronal pathology in the brain tissue inadult flies, nevertheless the influence of SWS on the flies’ nervous system functioningon the earlier studies of development is still unknown.For better understanding of the neurodegeneration mechanisms we wereinvestigate possible influence of the mutant allelic forms of sws (sws 1 , sws 4 , 76-15) or altered expression of sws on the neuromuscular junction (NMJ) formationin Drosophila 3rd instar larvae. Overexpression and functional knockout of swswere launched using specific CD8-GFP;D42 motor neuron driver construct, labeled310

Genetics and biotechnologywith GFP. Obtained results have shown that changes in the quality and dose of SWScan lead to the abnormal distribution of presynaptic proteins: n-synaptobrevin-GFPand synaptotagmin-GFP in the neuromuscular contacts of Drosophila larvae motorneurons. Also were detected changing of the size and number of synaptic boutons inthe NMJ of last. In particular, were observed the increased level of satellite buotonsin the NMJ of sws 1 mutants and flies with overexpretion of sws.The altered expression and changed allelic forms of sws, therefore, can due toabnormal changes in NMJ morphology in Drosophila 3rd instar larvae of investigatedlines.MONITORING OF ANTIOXIDANT ACTIVITY OF NOSTOC LINCKIABIOMASS DURING CULTIVATION CYCLE BY DPPH ASSAYValuta A., Sadovnic D., Rudi L., Cepoi L.Institute of Microbiology and Biotechnology of the ASM, Chisinau, MoldovaE-mail: annavaluta@yahoo.comCyanobacterium Nostoc linckia is a well known biotechnological object due toits valuable biochemical composition: phycobiliproteins and polysaccharides. Currentresearches aim to use cyanobacteria as raw material for the production of antioxidants.There are no studies that emphasize Nostoc linckia as a producer of the antioxidantcompounds, although there are data about antioxidant activity of the ethanolic extracts,which is quite high (up to 50 % radical DPPH inhibition) (Cepoi, 2009).In this context, there has been evaluated the radical-scavenging capacity ofNostoc linckia biomass during the cultivation cycle of 12 days and the 1,1-diphenyl-2-picrylhydrazyl (DPPH) radical being used as a reactant. Cyanobacterium Nostoclinckia was cultured in laboratory conditions in the mineral Gromov-6 medium,which was optimized (Rudic, 2007). The antioxidant activity of biomass has beencalculated based on the amount of 5 mg.Thus, there has been established that antioxidant activity of cyanobacterialbiomass has not undergone any significant changes during its cultivation cycle. Thevalue of radical-scavenging activity varies between 24-35 % of DPPH inhibition. Thehighest values, 34-35 % of DPPH inhibition, were determined for the culture age of1 and 7 days. At the same time, the lowest antioxidant activity of Nostoc biomass of24 % DPPH inhibition was set for its 12-day. The value of radical-scavenging activityrange between 28-30% DPPH inhibition on the other cultivation days. Inoculumadaptation determines subtracting radical inhibition from 34 % to 28%. It is alsoobvious trend of slowly increasing antioxidant activity of Nostoc biomass from day2 and reached its peak on day 7. The next period of life the culture of Nostoc linckiais characterized by a slow reduction of biomass capacity to reduce DPPH radical.We can therefore requires continuous synthesis of components with antioxidantactivity, which is specific to hydrogen donor principle. Thus, the first 7 days ofcultivation cycle are considered one of increased biosynthetic activity. Therefore,increasing the antioxidant activity of biomass is determined by the overall biosyntheticactivity of culture.311

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Секція 7. Екологічний менеджментНАКОПЛЕНИЕ И МИГРАЦИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В СИСТЕМЕПОЧВА − РАСТЕНИЯБеланова И.В.Гомельский государственный университет им. Ф. Скорины, Гомель, БеларусьE-mail: irina.belanowa@yandex.ruВ связи с усиленным ростом количества автотранспорта и ухудшениемгигиенических условий проживания людей, необходимостью постоянногоконтроля за содержанием тяжелых металлов в почвах, так как именно почвапредставляет собой начальное звено одной из цепей по которой идет миграциятяжелых металлов в биосфере: почва – растение – человек и животные.Поэтому целью данной работы явилось изучение содержания тяжелыхметаллов в почве, количественное определение их содержания приавтотранспортных нагрузках.С этой целью проводились исследования почв и растений, наиболее частовстречающиеся в исследуемых зонах.При постановке лабораторного опыта в качестве загрязняющих веществвыбраны: Zn, Cu, Pb. В образцах почв определяли основные агрохимическиепоказатели по стандартным методикам, количество подвижных формтяжелых металлов в почвенных и растительных образцах методом атомноадсорбционнойспектрометрии.Проведен множественный корреляционный анализ, отражающий причинноследственныезависимости между содержанием элементов в почвах, уровнемподвижного фосфора, рН почвенных растворов, органичеcкого вещества.Установлены закономерности распределения ионов меди, цинка и свинца всистеме почва – растения, произрастающие вблизи автомагистралей.Способность растений различных семейств поглощать ионы тяжелыхметаллов, с одной стороны, связана с неодинаковой подвижностью последнихв почвах, а с другой стороны – с существованием физиологических барьеров,связанных с наличием комплексов ионов различной стабильности иосмотическими процессами, ограничивающими передвижение токсикантов всистеме почва – растение.Экспериментальные данные по содержанию тяжелых металлов могут бытьучтены при составлении карт геохимического загрязнения почв и растительногопокрова Буда-Кошелевского района, а также в растениеводческой практикесельского хозяйства, при планировании садово-огородных участков, в целяхполучения продукции, соответствующей экологической безопасности посодержанию в ней тяжелых металлов.312

Genetics and biotechnologyAccumulation and migration of heavy metals in the Soil – Plant systemBelanova I.In the present research the influence of the content of high-density metals on thesoil, the dependence of the content of high-density metals in plants on their contentin the soil induced by the motor transport load were studied.ЭКОЛОГИЧЕСКИ БЕЗОПАСНЫЕ АНТИОКСИДАНТЫ ДЛЯСОХРАНЕНИЯ КАЧЕСТВА ЖИРОСОДЕРЖАЩИХ ПИЩЕВЫХПРОДУКТОВБеляков А.А., Филиппенко Т.А., Грибова Н.Ю.Национальный университет биоресурсов и природопользования УкраиныE-mail: gribovanataliya2007@rambler.ruСовременным этапом развития предприятий и компаний, работающих вразных сферах промышленности, является активная работа по внедрениюи использованию экологических проэктов. Экологическая составляющая вполитике устойчивого развития пищевого предприятия предопределяет заменусинтетических антиоксидантов (АО) природными веществами, получениеи применение которых является экологически безопасным и экономическиоправданным.Целью данной работы стало экспериментальное обоснованиецелесообразности применения растительных экстрактов для сохранениякачества жиросодержащих пищевых продуктов.Экстракты некоторых растений, богатые фитофенолами: флавоноидами,фенолкарбоновыми кислотами, антоцианами, являются эффективнымиантиоксидантами, позволяющие сохранять качество жиросодержащихпродуктов питания и растительных масел (Грибова, 2010). Применениеэффективного антиоксиданта – экстракта листьев толокнянки (Белая, 2008)увеличивает стабильность подсолнечного масла к окислению более чем в 4раза. Себестоимость экстракта в 20 раз ниже стоимости широко применяемогосинтетического антиоксиданта ионола (Грибова,2009).Поскольку, производство и применение синтетических антиоксидантовсопряжено с использованием и поступлением в окружающую средуорганических растворителей, замена синтетических антиоксидантоврастительными экстрактами с высокими антиоксидантными свойствамипозволит решить вопросы повышения качества продукции и сократитьколичество выбросов в окружающую среду органических растворителей.Environmentally friendly safe antioxidants to preserve the quality of fatcontainingfoodsBelyakov A., Filippenko T., Hribova N.Production and use of synthetic antioxidants is associated with the use andenvironmental releases of organic solvents. The use of synthetic antioxidants is not313

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013safe for human health. Development plans of food producers may include replacementof synthetic antioxidant for plant extracts which have high antioxidant properties.КАДАСТР ВИНОГРАДНИКІВ УКРАЇНИ – ОСНОВА КОНТРОЛЮЯКОСТІ ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНОЇ ПРОДУКЦІЇВласов В.В., Власова О.Ю., Шапошнікова О.Ф., Бузовська М.Б.,Булаєва Ю.Ю.Національний науковий центр “Інститут виноградарства і виноробстваім. В.Є.Таїрова”, Одеса, УкраїнаE-mail: bulaieva.iuliia@gmail.comСтворення кадастру виноградників України є надзвичайно актуальнимпитанням. У відповідності з Законом України «Про виноград і виноградневино» виноградні насадження підлягають обліку в органі виконавчої влади зсільського господарства.Станом на сьогодні в Україні немає повної та доступної інформації провиноградники. Проведення переписів в минулому давало можливість уточнитикількість господарств, площу, сортовий та віковий склад виноградників тощо.Разом з тим, значний розрив у часі між проведенням переписів (10 і більше років)не давав можливості постійно здійснювати кількісний і якісний облік насаджень.При підготовці до вступу в ЄС новим країнам-членам (Угорщині, Румунії,Болгарії та ін.) були пред’явлені високі вимоги щодо організації сучасногокадастру виноградників. Згідно вимог, кадастр мав включати детальнуінформацію по кожній ділянці під виноградом, що пов’язано з регулюваннямринку виноградарсько-виноробної продукції та жорстким контролем її якості.Основними регуляторними актами ЄС в сфері реєстрації насаджень єПоложення 479/2008 щодо організації ринку вина, 1135/70 щодо реєстраціїданих про закладку чи перезакладання виноградників, 1234/2007 щодосільськогосподарського ринку, 2392/86 та 649/87 щодо реєстру виноградниківта правил його ведення, №1593/2000.ННЦ «ІВіВ ім. В.Є.Таїрова» розроблена методика складання кадаструвиноградників України з урахуванням екологічних умов, що містить кількісний іякісний облік виноградних насаджень та врожаю, напрямок його використання,ідентифікацію ділянок під виноградом, детальну характеристику екологічнихумов території. Ідентифікація кожної земельної ділянки на місцевостіпередбачає визначення її геодезичних координат і є одним з основних завданькадастру, оскільки якість врожаю винограду і виноробної продукції залежатьвід екологічних умов вирощування, що визначаються місцем розташуваннявинограднику.В 2012 р. робота зі складання кадастру виноградників проводилась натериторії 117 господарств 4 районів Одеської області, загальною площеюблизько 11,7 тис.га.Створення кадастру виноградників України – важливий елемент розвиткугалузі, що дає змогу вести моніторинг земель виноградників та контроль314

Genetics and biotechnologyвиробництва продукції, дає можливість регламентувати площі та їх сортовийсклад у відповідності до екологічних умов; допомагає визначити спеціалізаціюгосподарств та надати рекомендації щодо вирощування винограду і виробництвавиноматеріалів, тощо.Ukrainian vineyards’ cadastre as the quality control basis of viticulture andwine productionVlasov V.V., Vlasova O.Yu., Shaposhnikova O.F., Buzovskaya M.B.,Bulaieva Iu.Iu.Tairov Institute started to create vineyards’ cadastre. In 2012 work on thevineyards’ inventory have been conducted in 117 companies (4 districts of Odessaregion - 11700 ha). Cadastre includes vine’s quality and quantity data, vineyards’localization. Vineyard’s cadastre make it possible to monitor vineyard’s plots, grapesand control wine production.ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ОХОЛОДЖУЮЧОЇ СИСТЕМИЛАДИЖИНСЬКОЇ ТЕС НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ГІДРОБІОНТІВЛАДИЖИНСЬКОГО ВОДОСХОВИЩАВолковська А.С.Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, УкраїнаE-mail: Volkovskaya30@gmail.comМета даної роботи – визначення впливу охолоджуючих систем ЛадижинськоїТЕС на життєдіяльність гідробіонтів у Ладижинському водосховищі. Длядосягнення даної мети були поставлені такі задачі: попреднє вивчення територіїдосліджень, опис наявних у водосховищі груп гідробіонтів та визначенняможливого впливу систем охолодження на них.Ладижинське водосховище — велике руслове водосховище на р. ПівденнийБуг. Охолоджуюча система водопостачання ТЕС розрахована на 67 м 3 /с води.Вона складається з водозабірного ковша, двох насосних станцій, водоскидногоканалу, трубопроводів, бризгал, основного, резервного та зимового водоскидів.Водозабірний ківш розташований вище греблі ГЕС на відстані 1 км, з ковша,через водозабірні вікна, вода потрапляє до насосів, а далі до конденсаторів, девона підігрівається на 7-10 о С. Із скидного каналу, який знаходиться в 5 км віддамби, вода поступає в водосховище. Таким чином, активним охолоджувачемводи є нижня і середня частини водосховища на протязі 8-13 км.Загальна кількість бактерій в Ладижинському водосховищі складає всередньому 0,6-4,4 млн. кл/мл. Найвища концентрація спостерігається в підігрітійчастині водойми, найнижча – в приреблевій. Переважають паличковидніформи. Бактеріпланктон водосховища представлений в основному паличками ікокками. Фітопланктон представлений 259 таксонами водоростей, домінуючимиявляються зелені водорості, серед них найбільше представлені протококкові.За флористичним різноманіттям основна роль належить діатомовим, зеленим,315

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013серед яких найбільшу питому вагу складають протококкові. ЗоопланктонЛадижинського водосховища складає 61 вид, в тому числі коловерток – 21,гіллястовусих ракоподібних – 27, веслоногих ракоподібних – 13. Зообентос восновному представлений олігохетами, личинками хірономід і молюсками,личинок комах і вищих ракоподібних дуже мало.Постійний підігрів води водосховища і акумуляція тепла стимулюютьрозвиток майже всіх груп гідробіонтів. Але зворотня система водопостачанняЛадижинської теплоелектростанції передбачає багаторазове використанняводи для системи охолодження. Підвищення швидкості течії води і турбулентнеперемішування, різке підвищення температури і тиску - порізному відбиваютьсяна гідробіонтах. Зоопланктонні організми при проходженні через системуохолодження сильно травмуються, гинуть і випадають зі складу планктону.Пригнічення життєвих функцій організмів і випадання хоча б однієї ланки зтрофічного ланцюга біологічної системи призводить до порушення рівновагисистеми і утворенню гіперпродукції тієї чи іншої групи організмів. Це в своючергу викликає біологічне забруднення водойми, погіршення якості води,що негативно відбивається не тільки на роботі систем теплоелектростанціїі водопостачанні міста Ладижина, а й на екологічній обстановці акваторіїводосховища в цілому.Peculiarities of impact of Ladyzhyn TPP cooling system on vitral activity ofLadyzhyn reservoir hydrobiontsVolkovska A.The work is dedicated to development of hydrobionts in cooler reservoir ofLadyzhyn thermal power plant. Peculiarities of impact of cooling system of LadyzhynTPP on vital activity of hydrobionts in the reservoir are analysed.РОЛЬ ВОДНОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ В ОСУЩЕСТВЛЕНИИЭКОМОНИТОРИНГА ВОДНЫХ ЭКОСИСТЕМ.Гамбарян Л.Р.Ереванский Государственный УниверситетE-mail: lus-ham@yandex.ruАнтропогенное загрязнение водных экосистем требует постоянногоэкологического мониторинга и экспресс методов оценки, для управлениясостоянием водоемов. Использование физико-химических показателейдолжно быть дополнено биологическими. Изучение водной растительности,представители которой являются индикаторами изменений и загрязненийводной среды, позволит реально оценить экологическое состояние водоема.В этих исследованиях важная роль принадлежит макрофитам или высшейводной растительности, многие виды которых являются индикаторамипоглощения биогенов, тяжелых металлов и других соединений, которыепопав в воду влияют на формирование качества воды в водоеме. Прибрежная316

Genetics and biotechnologyрастительность, также является барьером препятствующим прямомупопаданию загрязнителей в водоем, как было в случае с высокогорным озеромСеван (1900 м НУБМ). Усиление эвтрофирования озера началось послеуничтожения зоны макрофитов, вследствие понижения его уровня болеечем на 20 м и обмеления берегов. Часто для осуществления экологическогомониторинга, используются экспресс-методы быстрой экологическойоценки водоемов. Хорошими индикаторами водоема, являются планктонныеводоросли, качественные и количественные показатели которых указываютна качество воды. Частые “цветения” фитопланктона, являются источникомбиологического загрязнения водоемов со всеми вытекающими отсюдаотрицательными гигиеническими и эпидемиологическими последствиями.“Цветение” воды возникает в результате антропогенного воздействия наэкосистему, являясь ответной приспособительной реакцией последней иможет рассматриваться как новый этап ее существования в изменившихсяусловиях среды. Всемирная Организация Здравоохранения, считает, чтообнаружение наличия цианобактерий в фитопланктоне достаточное условиедля более детального и пристального изучения таких водоемов, что поможетоптимизировать программы экологического управления этими процессами.The role of aquatic plants in the process of water ecosystem ecomonitoringHambaryan L.R.Biomonitoring is an important part of ecological monitoring of water ecosystemsin which big role is played plankton algae as indicators of water environment.Cyanobacterial taxons pollute water environment and make it bloom. Monitoring ofaquatic ecosystems allows their effective management.ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ И ЭКОЛОГИЧЕСКИЕПРОБЛЕМЫ В ГОРОДАХ С АЛЮМИНИЕВОЙПРОМЫШЛЕННОСТЬЮДмитриева Ю.Н.СО РАН Институт географии им. В.Б. Сочавы, Иркутск, РоссияE-mail: yuliya.dmitr@mail.ruСуществуют различные определения и подходы: «экологическийменеджмент - это экологически безопасное управление современнымпроизводством, при котором достигается оптимальное соотношение междуэкологическими и экономическими показателями» (Хабарова, 1999); «сферойи объектом экологического менеджмента является взаимодействие человека иприроды» (Коротков, 1998).Алюминиевая промышленность занимает важное место в экономикеРоссии. Данная отрасль производства часто является градообразующей,поэтому население данного города имеет специфические черты экономической,социальной и экологической составляющей жизни.317

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Уровень использования устаревшей технологии производства алюминия вРоссии приблизительно равен 80%, тогда как мировой показатель равен 16%.В России уровень замены оборудования находится на низком уровне. Переводна новые технологические решения потребует значительных инвестиций ибольшого срока реализации.На новую технологию частично перешёл Иркутский завод (расположен вг.Шелехов), в проект инвестировано более 600 млн. долларов, что позволяет на99,5% улавливать фтористые соединения и электролизную пыль. (www.rusal.ru).На предприятии успешно прошёл сертификационный аудит по системеменеджмента качества и экологического менеджмента на соответствиемеждународным стандартам ISO 9001:2000 и ISO 14001:2004. Решение о выдачесертификатов принято независимым классификационным и сертификационнымобществом Det Norske Veritas (DNV) (Баркова, 2000).На территории города остается не более 4 % налоговых отчислений,(остальное перечисляется в федеральный и областной бюджеты), чтокрайне недостаточно для решения всех экологических проблем. Сегоднярайоны размещения алюминиевых заводов на территории области относят ктерриториям с относительно высокой (БрАз) и высокой (ИркАЗ) экологическойнапряженностью. (Рященко, 2010). Город Шелехов относят к зоне экологическойнапряженности из-за:а) загрязнения атмосферного воздуха, почвы, снежного покрова ирастительности - бензапиреном, фтористым водородом, железом, бором и др;б) повреждения сосновых лесов;в) ухудшения качества питьевой воды;г) изменения состояния здоровья детского и взрослого населения, нарушениерепродуктивного здоровья (Сирина, 2009).Если исходить из идеи, что производство должно быть ориентированоименно на удовлетворение человеческих потребностей, возникает объективнаявозможность оценки его целесообразности с учётом экологическихпоследствий. В этой связи, для выработки объективных критериев оценкистепени целесообразности того или иного производства должны бытьсформулированы граничные условия применения этих критериев.Ecological management and environmental problems of the cities with thealuminum industryDmitrieva Y.The article considers ecological management and the ecological problemsof Irkutsk region cities. The aluminum plant pollutes the air, soil, surfacewater, and causes health problems for the population. According to the study,this ecological situation is critical and this problem requires further investigation.318

Environment managementФЛОРА И ФАУНА КАК ПРИРОДНЫЕ РЕСУРСЫ ШЕЛЬФОВОЙ ЗОНЫЧЕРНОГО МОРЯЛюбимов А.А.Одесский национальный университет им. И. И. МечниковаE-mail: andreasnuevo@rambler.ruОсвоение биологических ресурсов Черного моря может приносить в пятьраз больше доходов, чем судоходство, и в три раза больше, чем разработкаподводных месторождений нейти и газа.Биомасса фитопланктона Черного моря до глубины 50 м оценивается в 3,6млн. т., а до глубины 100 м – в 4,3 млн. т., продукция фитопланктона на техже глубинах составляет соответственно 1080 и 1290 млн. т. сырого вещества.В биологических процессах Черного моря особенно важную роль играютбактерии, продукция которых в слое до 200 м составляет 1330 млн. т, а во всемморе около 19 млрд. тонн. Биомасса и продукция фитобентоса около 10 млн.т. сырого вещества. Биомасса фитопланктона восточной части Черного морясоставляет 262 мг/м³, а зоопланктона – 194 мг/м³.Количество водорослей уменьшается с глубиной и на отметке 7-8 м онипрактически исчезают. Наибольшая плотность водорослей имеется на глубинах2-3 м. В настоящее время из водорослей в промышленном масштабе получаютальгиновую кислоту, агар-агар, фармацевтические продукты. Также быларазработана технология получения агара из грацилярии, подобраны режимыпереработки водоросли, обеспечивающие 20%-ный выход агара.Животный мир Черного моря богат и разнообразен, что связано сособенностями его географического положения и разницей в солености водсеверной и юго-западной частей акватории. В Черном море насчитываетсяболее 2 тыс. видов морских организмов.Многочисленные исследования микроорганизмов Черного моряпоказали, что за последние 40 лет процесс эвтрофирования прогрессирует иантропогенная нагрузка на микроорганизмы возрастает, причем все сильнее скаждым годом. Что касается рыбных запасов Черного моря, то следует особовыделить промысловое значение таких рыб, как анчоус, ставрида, шпрот,мерланг. В последнем квартале прошлого века средняя биомасса нерестовогостада анчоуса составила 220 тыс. тонн, а биомасса его промыслового стада 645тыс. тонн. Степень использования запасов промысловых стад характеризуетсякоэффициентами эксплуатации: анчоуса – 0,42; шпрота – менее 0,15; мерланга– в пределах 0,05 – 0,20. Интенсивность промысла шпрота и мерланга в Черномморе значительно ниже оптимальной.Особо важным следует отметить создание научно обоснованных прогнозовоптимального вылова конкретных видов рыб. Исследования показали, чтовылов шпрота на период до 2000 года целесообразно осуществлять в пределах25 тыс.тонн. Однако на практике никакие прогнозы не имеют результата, ивылов промысловых видов рыб происходит необдуманно, хаотично и толькоусугубляет сокращение Черноморской фауны.319

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Flora and fauna as natural resources of the Black Sea shelf zoneLiubymov A.О.Flora and fauna of the Black sea in the zone of their highest productivity as naturalresources are described, which is an urgent problem for Ukraine as a sea country.ГЕОБОТАНІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ВЧЕННЯПРО ЕКОТОНИМала Ю.Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, УкраїнаE-mail: guiniver@yandex.ruНа сучасному етапі розробки природного районування, зонування тастворення геоботанічних карт будь якої території потрібно рахуватися зекотонами та континуумами. В основі геоботанічного районування лежитьрозчленування певної території за притаманними їй специфічними ознакамирослинності та неповторними рослинними угрупованнями (Дідух, Шеляг-Сосонко, 2003). Основними завданнями геоботанічного районування євстановлення меж різного рангу, що відокремлюють територію з певнимзакономірним поєднанням одиниць рослинного покриву (ценохор)(Геоботанічне…, 1977). Якщо структурованість ценохор досить добревідображена в «Геоботанічному районуванні України» (1977), то проблемнимзалишається як визначення ботаніко-географічних меж ценохор, так і їхвідображення на карті. З одного боку, це пов’язане з формуванням екотонів,з іншого, з загальною трансформацією природного середовища під дієюантропогенного фактору (вирубка лісів, розореність степів і т.д.).Ми пропонуємо в розробці районування України (виділення ценохор, їхокреслення, преведення меж) базуватись на підходах, що сформульовані ранішебез врахування екотонів та континууму (Геоботанічне…, 1977; Дідух, Шеляг-Сосонко, 2003): індивідуальність, однорідність та зонально-регіональнийпринцип виділення ценохор, що визначається за наявністю та просторовимпоєднанням певних синтаксонів. Ці підходи окреслюють основні правилавиділення одиниць районування різного рангу.Для чіткого окреслення та проведення меж між цими одиницями необхідноґрунтуватися на дослідженні контактних територій, використовуючи методеколого-ценотичного профілювання та проведення геоботанічної зйомкиключових ділянок з добре збереженою зональною рослинністю. Другий етап –класифікація рослинності за підходами, що вибираються дослідником. Третій– виділення частин межі та окреслення екотону. Останнє базується на виділеннінаборів специфічних зональних рослинних комплексів, зміну яких отримуємо,використовуючи дані на профілях і геоботанічній зйомці, та прояву «крайовогоефекту». Четвертий – окреслення екотону на карті.В подальшому це, по-перше, не дасть змогу провести межу лише понаявності певного одного або декількох типів рослинності. По-друге,320

Environment managementокреслення меж дещо спрощується. Для цього ми пропонуємо використаннядвох варіантів проведення меж: 1. окреслити екотон, в результаті ми отримуємоперехідну зону або полосу; 2. провести межу перетинаючи екотон посередині,в результаті ми отримуємо чітке розділення природних зон або територіальниходиниць районування різного рангу.Geobotanical zoning of Ukraine in the context of the theory of ecotonesMala Y.The main problem in modern zoning is presence of ecotones which must beconsidered. Relying on zoning approaches suggested earlier it is possible to distinctlymark the units of different ranges of vegetation. For bordering these two units it isnecessary to use the method of ecological profiling and geobotanical plotting of keyregions with well-preserved vegetation and on that basis to mark the ecotone andoutline it on the map.НУЛЬОВИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ – ЕКОЛОГІЧНО ВИПРАВДАНИЙСПОСІБ РЕНОВАЦІЇ ДЕГРАДОВАНИХ УГІДЬМізерник Д. І.Інститут сільського господарства Карпатського регіону, Львів, УкраїнаE-mail: oksym@ukr.netЛучні угіддя в агроландшафті – це складні цілісні саморегулюючі екологічнісистеми в яких абіотичні та біотичні компоненти утворюють взаємопроникнувнутрішньосуперечливу єдність і тісно пов’язані між собою. Тому розорюванняпостійних кормових угідь, тобто знищення природних лучних екосистемі переведення їх у культурні сіножаті і пасовища веде до деградації всієїекосистеми: знижуються родючість ґрунту, погіршується його водний режим,кардинально змінюється склад мікробіоти. Така реструктуризація ведеться вдвох основних напрямках – це обробітки ґрунту та заміна багаторічних лучнихтрав однорічними.Останнім часом ведеться багато досліджень щодо мінімалізації кількостіобробітків ґрунту, проте багатьма вченими показано, що зменшення їх кількостіне вестиме до підвищення вмісту органічної речовини в ньому, аж поки вони незведуться до нуля. Посів трав за системою нульового обробітку порушує лишевузьку борозну, в яку висівається насіння, і тим самим зводить до мінімумупорушення верхнього шару ґрунту. При застосуванні нульового обробітку наґрунті залишаються кореневі рештки, які сприяють фільтрації води, що попадаєу нижні шари ґрунту та обмежує поверхневий стік, який транспортує в собіпестициди та удобрення. Зниження поверхневого стоку, завдяки зменшеннювипаровування, сприяє нагромадженню ґрунтової вологи, що є особливоактуальним для вирощування високоврожайних культур в умовах недостатньогозволоження.На експериментальній базі Інституту сільського господарства Карпатськогорегіону НААН нами проведено всівання насіння багаторічних бобових трав за321

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013допомогою причіпної механічної сівалки Great Plains 1006 NT у нерозробленудернину старосіяного деградованого травостою.За попередніми даними на другий рік використання відновленого травостою,при удобренні P 60K 90, вміст бобових трав зріс до 86,2 %, що сприяло збільшеннюйого продуктивності. Всівання у нерозроблену дернину конюшини лучної внормі 14 кг/га сприяло підвищенню урожайності зеленої маси до 58,3 т/га, асухої речовини до 10,3 т/га. При цьому спостерігалося нагромадження кореневоїмаси, тобто відмічено запас органічної речовини, яка залишилась в ґрунті і небула з неї винесена, а це, сприятиме розвитку ґрунтових мікроорганізмів таакумулюватиме карбон.Отже, застосування системи нульового обробітку ґрунту при реноваціїдеградованих травостоїв не лише підвищить їх продуктивність, а й призведе допідвищення вмісту органічної речовини, та відновить видовий склад ґрунтовоїбіоти.No-tillage is an ecologically justified method to renovation of degraded grasslandsMizernyk D. I.The results of technology studying impact on increase productivity of degeneratedgrasslands by way of direct inseeding of legume perennial grasses in unprocessedturf are represented. The use of no-tillage technology for renovation of degradedgrasslands not only increases their productivity, but promotes expansion of organicmatter and renews the species content of biota.ПОИСК ПОТЕНЦИАЛЬНЫХ ДЕСТРУКТОРОВ ПЕСТИЦИДОВ СРЕДИСТРЕПТОМИЦЕТОВ ЗАГРЯЗНЕННОЙ ПОЧВЫ, ПРОШЕДШЕЙБИОРЕМЕДИАЦИЮПостолакий О.Г., Растимешина И.О., Бурцева С.А., Толочкина С.А.Институт Микробиологии и Биотехнологии АН МолдовыE-mail: oleseap@yahoo.comОдним из основных направлений исследований по биоремедиации загрязненнойпочвы является поиск микроорганизмов-деструкторов среди аборигенноймикрофлоры почвы. Для этого актиномицеты обладают всеми необходимымихарактеристиками: они универсальные метаболизаторы, способны выживатьв экстремальных условиях, вырабатывать биосурфактанты, повышающие доступностьзагрязнителя и облегчающие процесс деградации. Главной задачейисследования было выявление потенциальных деструкторов среди представителейрода Streptomyces, выделенных из почвы, продолжительное время подвергавшейсявоздействию пестицидов, а затем прошедшей биоремедиацию.Образцы почвы были отобраны на месте разрушенного хранилища пестицидов г.Сынжера, мун. Кишинэу. Анализ почвы на GC/MS выявил наличие хлорорганическихзагрязнителей – ДДТ и его метаболитов (DDTs) и трифлуралина – фторсодержащегогербицида в концентрациях, значительно превышающих ПДК. По-322

Environment managementсле проведенных биоремедиационных мероприятий из почвы, путем посева населективные питательные среды, были выделены 36 штаммов актиномицетов,которые по культурально-морфологическим признакам могут быть отнесены кроду Streptomyces. Для изучения способности стрептомицетов выживать на средахс высокими концентрациями смеси DDTs, использовали варианты средыЧапека с уменьшенным содержанием глюкозы (до 10 г/л) (1) и исключениемглюкозы из состава среды (2). В варианте среды (1) глюкоза могла выступать икак альтернативный источник энергии для микроорганизма, приспосабливающегосяк новым неблагоприятным условиям среды, и как индуктор для переключенияметаболизма на новый источник энергии – DDTs. Вариант среды (2), с исключениемглюкозы, предусматривает мобилизацию способности микроорганизмовусваивать углерод, входящий в состав молекул DDTs, как его единственный источник.В результате проведенных исследований, нами были отобраны 8 штаммов,способных выживать в присутствии в среде 100-500 мг/л DDTs, как при наличиив среде глюкозы, так и без нее. Отобранные культуры подвергнуты многоступенчатойадаптации на жидких и плотных средах.Screening the potential destructors of pesticides among streptomycetes isolatedfrom contaminated soil after bioremediationPostolachi O.G., Rastimesina I.O., Burteva S.A., Tolocichina S.A.Long-term DDTs and trifluralin contaminated soil was collected nearby theformer storage of pesticides, analyzed and then subjected to bioremediation. Fromthe soil microbiota isolated were 36 actinobacteria, attributed as Streptomyces spp.As a result, 8 strains were selected for their ability to survive in the presence of 100-500 mg/L DDTs in cultivation medium as the only source of carbon.НОВЫЕ ПРИЕМЫ БИОРЕМЕДИАЦИИ ДЛИТЕЛЬНОЗАГРЯЗНЕННОЙ ПОЧВЫ МОЛДОВЫРастимешина И.О. 1 , Постолакий О.Г. 1 , Толочкина С.А. 1 , Чинчлей А.Г. 21Институт Микробиологии и Биотехнологии АН Молдовы2Государственный центр аттестации и апробации средствфитосанитарного назначения и средств, повышающих плодородие почвE-mail: Rastimesina@gmail.comБиоремедиация, включая стимуляцию аборигенной микрофлоры, биоаугментация,фиторемедиация и ризоремедиация являются повсеместно использующимисяметодами очищения почвы, загрязненной стойкими органическимизагрязнителями (СОЗ). Активация деструктивной способности почвенныхмикроорганизмов аэрацией, высокой влажностью, внесением дополнительныхисточников углерода, азота, фосфора успешно применяется для деградациипестицидов в почве и воде.Целью наших исследований была разработка эффективных подходовк активизации биодеструктивной способности микроорганизмов почвы,323

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013загрязненной пестицидами в течение длительного времени. Образцы почвыбыли отобраны на территории бывшего хранилища пестицидов, расположенногов центральной части Молдовы.Уровень загрязнения почвы пестицидами по результатам GC/MS анализасоставил 21,0 мг/кг почвы, доминирующим компонентом в загрязнении былфторорганический гербицид трифлуралин в концентрации 19,5 мг/кг почвы,минорным компонентом – хлорорганический пестицид ДДТ и его метаболиты(DDTs) в суммарной концентрации 1,5 мг/кг почвы.Деградацию обнаруженных пестицидов изучали в лабораторныхусловиях. Использованные приемы биоремедиации загрязненной почвы insitu позволили снизить содержание трифлуралина на 61-63% и DDTs на 33-35% в течение 135-138 суток. Анаэробные условия в почве, установленные на112-138 суток, обеспечивают уменьшение концентрации трифлуралина болеечем на 77%. Внесение в почву фосфатов и пептона и создание анаэробныхусловий способствовало восстановительному разложению хлорорганическихпестицидов ДДТ и интенсивной аккумуляции их метаболитов, продолжениеэксперимента в аэробных условиях привело к полной деструкции ДДТ.Novel approaches for bioremediation of long-term contaminated soil in MoldovaRastimesina I., Postolachi O., Tolocichina S., Cincilei A.Due to bioremediation procedures the trifluralin concentration in long-termcontaminated soil reduced to 61-63% and DDTs to 33-35% in 135-138 days.Amendments of phosphates and peptone added to soil in anaerobic conditionssetting-up for 112-138 days provided decrease of the trifluralin concentrations upto 77%. The prolongation of experiment in aerobic conditions resulted in completedestruction of DDT.ОСОБЛИВОСТІ ОДЕРЖАННЯ БІОЕТАНОЛУ З РОСЛИННОЇСИРОВИНИРепа М. В.Національний університет харчових технологій, Київ, УкраїнаE-mail: masharepa@gmail.comЗважаючи на обмеженість запасів і погіршення якості нафтової сировини,пально-мастильна галузь має вирішувати два головних завдання: перше –економія викопної сировини, друге – зменшення шкідливих викидів в результатівикористання нафтопродуктів.В останні роки серед біопалив особлива увага приділяється етанолу(етиловому спирту). Біоетанол вважається одним із найбільш багатообіцяючихальтернативних палив (Demirbas, 2009).Біоетанол можна виробляти з будь-якої біологічної сировини, яка в своємускладі містить достатню кількість цукрів. Це можуть бути звичайні продуктисільськогосподарських виробництв, такі як насіння олійних культур і культур,324

Environment managementбагатих цукром і крохмалем, а також лігноцелюлозні продукти і відходи(Матковский, 2012).У порівнянні з виробництвом етанолу з харчової сировини, використаннялігноцелюлозної біомаси має свої труднощі, оскільки полісахариди більшстабільні і пентозні цукри не настільки легко піддаються зброджуаннюSaccharomyces cerevisiae та Zymomonas mobilis – основними продуцентамиетанолу. Для переробки лігноцелюлозних біомаси в біопаливо, полісахаридинеобхідно гідролізувати або розщепити на більш прості цукри за допомогоюкислот чи ферментів. Для вирішення цих проблем використовується рядбіотехнологічних методів, в тому числі розробка нових штамів S. cerevisiae і Z.mobilis, які в змозі зброджувати пентозні цукри, а також інженерія ферментів,які здатні розчеплювати целюлозу і геміцелюлозу на прості цукри (Devi, 2012).Геноміка, генетична модифікація та інші біотехнології працюють надпроблемами вирощування рослин з бажаними характеристиками саме длявиробництва біопалива другого покоління, наприклад, рослин, які містятьменшу кількість лігніну (з’єднання, яке не піддається ферментації в рідкебіопаливо) (Limayema, 2012).Проте, варто зазначити, що впровадження нових технологій, а такожстворення і розвиток нових методів перетворення лігноцелюлозної біомасипід впливом науково-технічного прогресу забезпечує зростання ефективностівиробництва і зниження витрат на одиницю продукції, що відіграєвирішальнуроль у визначенні подальших перспектив виробництва біоетанолу.Peculiarities of bioethanol productionRepa M.V.Bioethanol is by far the most widely used biofuel for transportation worldwide.Production of bioethanol from biomass is one way to reduce both consumptionof crude oil and environmental pollution. This article reviews some promisingtechnologies for ethanol production considering aspects related to the raw materialsand engineered strains development.ГИДРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ И ПРИРОДООХРАННЫЕПРЕДЛОЖЕНИЯ ДЛЯ ГРИГОРЬЕВСКОГО ЛИМАНАСоколов Е.В.Одесский филиал Института биологии южных морей им. А. О. КовалевскогоНАН УкраиныE-mail: sokolovev@gmail.comГригорьевский (Малый Аджалыкский) лиман (ГЛ) расположен в 30 км навосток от г. Одессы. Он относится к небольшим водоемам с площадью водногозеркала 6,0 км 2 . В результате дноуглубительных работ из мелководного водоёмаГЛ был преобразован в глубоководный залив со средней глубиной 7,7 м, имаксимальной 14,5 м. Согласно индексу природной устойчивости экосистема325

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013лимана имеет высокий потенциал устойчивости к антропогенному воздействиюи климатическим изменениям (Миничева, Соколов, 2012). Такая ситуацияобъясняется в первую очередь свободным водообменом лимана с морем изначительно меньшим влиянием водосборной площади на внутриводоёмныепроцессы – коэффициент условного водообмена с водосборной площадисоставляет более 18 лет.Природные условия экосистемы лимана претерпели кардинальнуюантропогенную трансформацию в результате: дноуглубительных работ - 44 %акватории лимана и хозяйственного преобразования водосборной площади. Надолю антропогенно-трансформированных элементов (промышленные объектыи инфраструктура, земли селитебно-дачных участков) приходится более 67%береговой линии. Коэффициент естественной защищённости водосборнойплощади вокруг акватории лимана имеет очень низкое значение (К ез= 0,3),что согласно классификации считается неудовлетворительным. По значениюкоэффициента антропогенной преобразованности (К АП= 9,5) этот участоктерритории очень сильно преобразован.По данным отдела МФЭВР Оф ИнБЮМ НАНУ вклад макрофитов впервично-продукционный процесс ГЛ значительно выше, чем фитопланктона,что количественно выражается соотношением индексов поверхности воднойрастительности 24,9 м² · кг –1 к 0,59 м² · кг –1 соответственно. Отсутствиемассового развития фитопланктона так же подтверждается низкойсреднегодовой концентрацией в воде лимана пигментов хлорофилла «а» - 2,5мг·м -3 . Концентрация растворённого кислорода в прибрежной зоне лиманасоставляет порядка 10 мг·дм -3 при насыщении 110%.Таким образом, несмотряна мощное антропогенное преобразование экосистемы ГЛ, его прибрежнаячасть характеризуется сбалансированностью экологических процессов.Для дальнейшего поддержания экологического состояния ГЛ можнопорекомендовать следующие природоохранные мероприятия: созданиеподводных биотопов (искусственные рифы) в верховье лимана в целяхвосстановления донных биоценозов; увеличение средозащитных угодий спомощью ренатурализации деградированных земель, расширение системыприродоохранных насаждений вдоль хозяйственных объектов, внедрениетехнологий биоплато для кольматации стока.Hydroecological status and conservation proposals for the Hryhorivsky EstuarySokolov E.V.A brief hydroecological description of the Hryhorivsky Estuary was given, reasonscauses of the natural conditions’ anthropogenic transformation were presented, levelof primary production process was evaluated, and some environmental measureswere proposed.326

АККУМУЛЯЦИЯ ПЕРИФИТОНОМ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ ВВОДОТОКАХ С ВЫСОКОЙ АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКОЙТрифонов О.В.Белорусский государственный университет, Минск, БеларусьЕ-mail: avorim@mail.ruEnvironment managementОдним из важных структурных и функциональных элементов пресноводныхэкосистем является перифитон. Известно, что перифитон играет важную рольв круговороте химических элементов водных экосистем и трансформацииорганического вещества. Нами было изучена аккумулирующая способностьперифитона одной из самых загрязненных рек Европы – р. Свислочь (г. Минск,Беларусь) на четырех ее участках с различной антропогенной нагрузкой. Пробыперифитона отбирали с трех типов субстратов: подводных камней; погруженныхмакрофитов; экспериментальных субстратов, в качестве которых использовалиармированную полиэтиленовую пленку (экспозиция около 30 сут.).В результате проведенной работы было установлено, чтоперифитон, развивающийся на всех видах субстратов, характеризуетсявысокой аккумулирующей способностью. Какой-либо зависимостиаккумулирующей способности перифитона от типа субстрата не выявлено.Коэффициенты накопления химических элементов в сухом веществеперифитона, развивающегося на полиэтиленовых пленках, по отношению ксодержанию химических элементов в воде р. Свислочь для железа составили23225; для меди – 2830; для цинка – 3625; для никеля – 1051; для хрома – 17303;для свинца – 10376; для кадмия – 883; для марганца – 27272.Сравнение содержания элементов в перифитоне на различных участках р.Свислочь показало, что для таких элементов, как хром, никель, медь, цинк исвинец наблюдается четкая тенденция увеличения их концентрации от наиболеечистых участков к наиболее загрязненным.Сравнение аккумулирующей способности перифитона и погруженныхмакрофитов (различные виды рдестов), показало, что перифитон аккумулируетзначительно больше, чем макрофиты, таких элементов, как хром, железо,мышьяк, стронций, свинец. Так, в перифитоне макрофитов стронцияконцентрируется в 2,2 раза больше, чем в самом макрофите, цинка – в 2,7 раза,никеля – в 3,2 раза, хрома – в 5,3 раза, мышьяка – в 8 раз, свинца – в 9,8 раза.Такая закономерность характерна для всех участков р. Свислочь, как чистых,так и загрязненных. В отношении таких элементов как сера, калий и медьнаблюдается обратная зависимость: в макрофитах их аккумулируется больше,чем в перифитоне.Поскольку металлы являются инертными к биохимическому окислениювеществами, то извлечение их из воды может происходить либо за счет сорбциии аккумуляции гидробионтами, либо за счет осаждения на дно водоема.Поэтому роль перифитона, как единого комплекса гидробионтов и мертвогоорганического вещества в очистке воды от тяжелых металлов довольнозначительна.327

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013The accumulation of heavy metals by periphyton in streams with highanthropogenic loadTrifonov O.The accumulating capacity of periphyton in streams with high anthropogenic loadhave been studied. We found that periphyton has a high storage capacity relative toall the studied chemicals. The accumulating capacity of periphyton was significantlyhigher than that of submerged macrophytes.ФРАКЦИОННЫЙ СОСТАВ ОРГАНИЧЕСКОГО ВЕЩЕСТВАДЕРНОВО-ПОДЗОЛИСТОЙ ПЕСЧАНОЙ ПОЧВЫ БРАГИНСКОГОРАЙОНАЦыганок Е. С.Гомельский государственный университет им. Ф. Скорины, Гомель, БеларусьE-mail: tsyganok.kate.nikita@yandex.byВ свете развития сельскохозяйственного производства и усиленияантропогенного воздействия на почву проблема изменения органо-минеральногосостояния пахотных почв имеет первостепенное значение. Одним из наиболееважных параметров с точки зрения диагностики и оценки действия различныхантропогенных факторов на экосистемы является комплекс показателейгумусового состояния почвы.Пробы почвы были отобраны в одном из загрязненных хозяйств Брагинскогорайона Гомельской области: на юге — совхоз “Комаринский” (4 пробы).Был проведен агрохимический анализ почвы и изучена схема определенияфракционного состава органического вещества почвы по методу Тюрина вмодификации Пономаревой-Плотниковой.В результате были получены следующие данные: на рыхлых пескахсовхоза “Комаринский” установлено достаточно высокое содержание гумуса(2-3%). Уровень кислотности почв варьирует в большинстве точек отбора винтервале рН KCl5,5-6,5, почва кислая. Различия в кислотности почвы связанос неравномерностью известкования при окультуривании, также отмечаетсянеравномерное внесение фосфорно-калийных удобрений. Значение суммыобменных оснований варьирует в пределах 5,5-8,5 м-экв/100г. В образцахпочвы степень насыщенности основаниями колеблется, в среднем, от 75 до90 %, что связано с увеличением содержания обменного кальция в результатеего биогенного накопления при дерновом процессе в горизонте А 1. Значениягидролитической кислотности также варьируют в пределах 0,9 до 1,8 м-экв/100г.Не одинаковые условия почвообразовательного процесса в изученном хозяйстве,а также количественная и качественная неравномерность внесения удобрений‐ главная причина широкой неоднородности фракционного состава органическоговещества почв. Почва совхоза “Комаринский” является более однороднойв этом аспекте. Интересен факт высокого гуматно-фульватного отношения(1,4¸1,8) и, относительно, повышенного содержания негидролизуемогоостатка в данном хозяйстве.328

Environment managementTsyganok K.The interest for studying of the organic part of the soil and, first of all, of thehumic substances is due to their importance for the soil characteristics and fertility.Under conditions of the intensive agricultural production the increased technologicalimpact on the soil results in a significant change in its properties.ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ПРОЕКТ «ЗЕЛЕНЫЙ ИНСТИТУТ»Чава М.М.Институт журналистики Киевского национального университета имениТараса Шевченко, Киев, УкраинаE-mail: marinachava@mail.ruВажная составляющая принципов сохранения энергии и природных ресурсов– распространение среди украинских компаний, государственных учрежденийи организаций концепции «Зеленого офиса». Проект «Зеленый институт»– адаптация концепции «Зеленый офис» к возможностям и целям учебногозаведения – Института журналистики. Проект обусловлен необходимостьюорганизации рационального использование экологических ресурсов, энергии иотходов Института, для сохранения зеленых ресурсов планеты.Цели проекта:– Улучшение общего состояния окружающей среды: снижение негативноговлияния деятельности Института на природу и способствование рациональномуиспользованию ресурсов.– Содействие формированию экологического мировоззрения в студентов исотрудников Института.– Формирование позитивного имиджа Института журналистики какэкологически сознательного и социально активного учебного заведения.– Распространение положительного опыта внедрения проекта среди кафедри институтов КНУ им. Тараса Шевченко и других высших учебных заведений.Целевая аудитория: преподаватели и студенты (непосредственное участие),широкая внешняя общественность (оценка социальной активности Института).Основной меседж – к отходам в Институте следует относиться,придерживаясь концепции 3GR (Reduce, Reuse, Recycle): уменьшай, повторноиспользуй, переделывай. Концепция «Зеленый институт» содержит целыйряд обязательных для сотрудников и студентов требований по экономииэлектроэнергии, бумаги, воды и озеленение института.Эффективная реализация принципов проекта требует системного подхода.Первый этап – организационно-технологический: подготовка проекта кзапуску. Второй этап – пропагандистский: экологическое просвещениестудентов и сотрудников Института посредством распространения знаний обэкологической безопасности, информации о состоянии окружающей среды ииспользовании природных ресурсов. Третий этап – внедренческий: реализацияпроекта в образовательную практику. Четвертый этап – презентационный:подведение итогов реализации проекта.329

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Для стимулирования участия студентов в проекте планируется проведениеконкурсных мероприятий и акций.Проектная деятельность позволит изменить экологическую ситуациюв окружающем нас социуме: повысится экологическая культура студентовжурналистов,издателей, рекламистов и пиарщиков – будущих артикуляторовобщественного мнения. Разработанная концепция – основа для внедренияпрограммы в ряде учебных заведений Украины.Ecological project «Green Institute»Chava M.M.The «Green Institute» - adaptation of the concept of «Green Office» to thecapabilities and objectives of the Institute of Journalism. The project arose dueto the necessity of sustainable use of environmental resources, energy and wastemanagement of the Institute, for the preservation of green planet’s resources.ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОДЕРЖАНИЯ СУММЫ ФОСФОЛИПИДОВИ КАРОТИНОИДОВ В ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЯХГОМЕЛЬСКОГО РАЙОНА БЕЛАРУСИЧелнокова И. А., Боровая А. Ю.Гомельский государственный университет им. Ф. Скорины, Гомель, БеларусьE-mail: irishachelnokova89@yandex.byБольшое значение для сборов лекарственных растений требуетсявсестороннее изучение биологически активных веществ липофильной природы(фосфолипидов и каротиноидов). Пробы лекарственных растений отбиралисьна территории Романовичского лесничества Гомельского района.Было исследовано 7 видов лекарственных растений, принадлежащихк 3 семействам: горец птичий, сем. Гречишные; земляника лесная, сем.Розовые; пижма обыкновенная, сем. Астровые; полынь обыкновенная, сем.Астровые; ромашка аптечная, сем. Астровые; тысячелистник обыкновенный,сем. Астровые; цмин песчаный, сем. Астровые. Изучали содержание суммыфосфолипидов и каротиноидов в исследуемых лекарственных растениях, сиспользованием спектрофотомерии.Анализа сырья на содержание фосфолипидов проводили гравиметрическимметодом. В результате получили следующее содержание фосфолипидов висследуемых образцах, в пересчёте на абсолютно сухое вещество в процентах:горец птичий – 0,1238, земляника лесная – 0,0536, пижма обыкновенная – 0,0358,полынь обыкновенная – 0,0508, ромашка аптечная – 0,0414, тысячелистникобыкновенный – 0,0462, цмин песчаный – 0,0440.Исходя из полученных данных, можно сказать, что наибольшее содержаниефосфолипидов можно отметить у земляники лесной (0,0536), а наименьшееу горца птичьего (0,1238). Среди семейства Астровых среднее содержаниесоставило 0,0436 абс. сух. в-ва, %. Максимальное содержание фосфолипидов330

Environment managementсреди семейства Астровых наблюдается у полыни обыкновенной (0,0508),минимальное у пижмы обыкновенной (0,0358).При количественном определении суммы каротиноидов использовалиметодику П. П. Ветрова, при помощи спектрофотометрии. Получилиследующие данные, в пересчёте на абсолютно сухое вещество, мг %: горецптичий – 1,0212, земляника лесная – 3,1146, пижма обыкновенная – 2,3212,полынь обыкновенная – 2,212, ромашка аптечная – 2,3824, тысячелистникобыкновенный – 2,2868, цмин песчаный – 2,3380.Из полученных результатов, можно сделать вывод, что наиболее богатакаротиноидами земляника лесная (3,1146), наименее - горец птичий (1,0212).Среди семейства Астровых наибольшее значение имеет ромашка аптечная(2,3824), наименьшее полынь обыкновенная (2,212).Gomel State University named after F. SkorinaChelnokova I., Borovaya A.A unique feature of medicinal plants is that they contain a wide range ofbiologically active substances, including those having antioxidant activity. Theessential role in the study of medicinal plants consists in the study of lipophilicsubstances (phospholipid and carotenoids).БІОЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ НА ТЕРИТОРІЇ КАЛУСЬКОГОГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ (ІВАНО-ФРАНКІВСЬКАОБЛАСТЬ) ЯК ПЕРЕДУМОВА ЕФЕКТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГОУПРАВЛІННЯШумська З.І., Миленька М.М.Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ,УкраїнаE-mail: zor.drogomurezka@yandex.uaКалуський гірничо-промисловий район, що на Івано-Франківщині, єодним з найбільш екологонебезпечних на Україні. Ця територія проголошеназоною надзвичайної екологічної ситуації, характеризується структурнофункціональнимизмінами природних екосистем через порушення рівноваги втовщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей та тривалимфункціонуванням об’єктів хімічної промисловості.Ефективне управління станом природно-антропогенних екосистем регіонуможливе лише за умови проведення еколого-моніторингових досліджень,невід’ємними складовими яких є біологічна оцінка й аналіз нозологічнихнаслідків техногенної трансформації середовища.Відповідно до розробленого та апробованого алгоритму, програмабіомоніторингових досліджень повинна включати:1. Еколого-генетичного моніторинг, ідеальною системою якого є реєстраціярізних типів мутацій у рослинних (Allium cepa - тест і тест на гаметоцидність)331

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013і тваринних організмів (реєстрація мутацій у Drosophila melanogaster Mg.) зекстраполяцією результатів на людські популяції.2. Градація району за рівнем екобезпечності умов проживання для людиниі біоти на основі зібраних даних про функціональний стан живих організмів.Дослідження рекомендовано проводити на молекулярному (визначеннявнутрітканинних концентрацій стрес-протекторних сполук, продуктів розпадумакромолекул тощо), органному (морфометрична й кумулятивна індикація),організменно-популяційному (вивчення організації, стратегії та динамікипопуляцій домінуючих видів наземних і водних рослин) й екосистемномурівнях (аналіз видової структури угрупувань, сукцесійних змін) у лабораторнихумовах і in situ.3. Оцінка ефективності методів біоремедіації та фіторекультиваціїу мікрокосмному експерименті і симулятивне моделювання можливихбіоекологічних наслідків розвитку екологічної кризи, зокрема забрудненнярозсолами р. Лімниця.Комплексний екологічний моніторинг повинен включати абіотичну ібіотичну оцінку з установлення рівня корелятивних залежностей між їхрезультатами.Bioecological monitoring in Kalush mining region (Ivano-Frankivsk area) as aprerequisite for effective environmental managementShums’ka Z.I., Mylen’ka M.M.The necessity of biological monitoring in the Kalush industrial region wasproved. The algorithm of complex biological evaluation of anthropogenic changes inthe environment was suggestedTYPOLOGY AND ANTHROPOGENIC PERTURBATION OF CHÉLIAVEGETATION, AURÈS, ALGERIABeghami YassineHadj Lakhar University, Batna, AlgeriaE-mail: beghami_yassine@yahoo.frMediterranean forests are a fragile natural environment already deeply disturbedby the multiple uses, whose origins date back to the Neolithic. Unlike the countriesof the northern Mediterranean the forest formations of the southern and eastern of theMediterranean is declining.Analysing the literature on the cedar forests of the Maghreb and in particular thoseof the Aurès, we can conclude little research work has been devoted to ecologicaldiscipline.In this paper we try to answer the following key questions: what is the typology?And how these formations, they reacted to anthropogenic perturbation?In the first approach is based on stratified sampling to determine the typology andenvironmental gradients determining the distribution of this vegetation.332

Environment managementIn the second one, we have adopted biological approach, which is the most widelyused classification for the distinction of different physiognomic types reflecting thepotential of stations and the degree of human perturbation.The results show that species richness is composed of 247 vascular plant speciesspread over 44 readings.The application of the AFC shows that vegetation is organized in four plant groupswhose determinism is related, first, to environmental factors and anthropogenic factors.The study of real biological spectrum confirms the regressive evolution of thevegetation. This decline results in the gradual disappearance of phanerophytes,extention of hemicryptophytes and chamaephytes in conditions relatively favorablebioclimatic (subhumid and humid) and the gradual appearance of therophytestowards formations benefiting from bioclimatic conditions not favorable (semi-arid).These formations are located in low altitudes especially on the south and southeast.THE COMPLEX MANUC-BEY FROM HINCESTI,THE REPUBLIC OF MOLDOVACiobanu C. L.University of Academy of Science of Republic of Moldova, Chisinau, Republic ofMoldovaE-mail: casiopeea@hotmail.comOne of the most interesting complexes with parks from Republic of Moldova iscomplex Manuc-Bey. It is situated around 36 kilometers south-west from Chisinau,the country’s capital. The estate is situated in a picturesque region of forestedMoldavian’s Codri.The property consists of several buildings and is a historic and architecturalmonument with national importance. It is listed under number 540 in the Registerof Monuments of Republic of Moldova, approved by Government Decision number1531-XII from 22 June 1993 and is protected by Law about protection of monumentsnumber 1530-XII from 22.06.1993. It was decided to study it due to its national andinternational importance.The buildings from the estate are the palace, the hunting lodge, the kitchen, theArmenian Church. There are other constructions, but less important. All buildingsare situated in a park.The Manuc-Bey Palace is the unique palace from Republic of Moldova, the studyconfirmed that. Unfortunately, now, it is in a very bad situation as it was seen from theexpeditions. The building has an elongation shape and 2 floors, but the northern parthas 3 floors due to the local relief’s conditions. It was projected in the style of FrenchClassicism with polyhedral volumes and big windows with arcades. The palace hadexternal niches for statues (www.monument.md). The building was the headquartersfor local school of constructions, but after earthquake of 1977 it was damaged andthe school was moved from there. Only walls survived from this wonderful structurenowadays.333

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013The Hunting Lodge is in a good condition as it was restored. It represents a huntingcastle in a mixture of styles: Renaissance, Islamic and Gothic. On the external wallsof the castle are bas-reliefs with hunting motives: fallow deer, wolfs, greyhoundsand branches of oak. Now, in the building there is a museum with many interestingexhibitions “Ethnography”, “The Nature of the region” and others. The museum has alsoseveral dioramas created in the niches that probably were used for sleep.The park from the estate was arranged in the English style. Most of the plantedspecies are local such as oak, but now, there appeared invasive species such as acaciathat destroy the original conception of the park. For many years the park was leftwithout specialized care and an efficient management. Like the old palace, it is in abad condition. Many spontaneous plants grow in the park, besides this, the parks isdivided in two parts by a high wall to deny the access to the palace to avoid accident.The park needs an efficient plan of ecological management to improve its condition.As it was said the original project with plans of estate were found, so therestoration will be done according to them. Now the complex is evaluated to createthe projects for restorations and to calculate the foundations needed for them. After afuture detailed study of the complex, it is intended to propose future measures for itsecological restoration or to create a plan for its ecological management.STUDY OF RIVER WATER HARDNESS IN THE DELTAIC PART OF THEDNISTER IN 2010 – 2013Kotogura S.S., Medinets V.I., Mileva А.P.Odessa National I.I. Mechnikov University, Odessa, UkraineE-mail: s.kotogura@gmail.comThe Dnister Delta, where in 2010 the Lower Dnister National Nature Park hasbeen established, is a unique area in Ukraine, for which biodiversity conservation isthe main task of environmental management. One of important river water qualityindicators influencing not only living water organisms, but also drinking water qualityis water hardness, which, as it had been shown earlier (Kotogura and Medinets,2011), varies in the studied area within broad limits over a year.Aim of the paper has been to study variability of river water hardness and revealthe reasons of its changes in 2010-2013.In order to determine the main hydrochemical parameters, such as conductivity,pH, as well as calcium and magnesium content to be used for hardness calculation,river water sampling has been done from March 2010 to March 2013 at three stations(PS (Dnister River village Palanka), BS (Turunchuk River, town Belyaevka) and MS(Dnister River, village Mayaki), with further analyses in laboratory. Temporal changesof the above mentioned river water characteristics have been studied. It has been shownthat within the period 2010-2013 water hardness at the stations PS, BS and MS variedwithin the limits from 1.88-6.28; 2.02-7.23; 1.76-6.29 µmol dm -3 at average values3.82, 4.17 and 3.87 µmol dm -3 respectively. At that, the value of water conductivity,which is formed by total sum of soluble ions, varied at the monitoring stations PS, BSand MS within the limits 459-849, 457-1630, 470-854 µSm cm -1 at average values 651,334

Environment management787 and 664 µSm cm -1 respectively. The value of hydrogen index at the stations PS,BS and MS varied within 7.12-8.37; 6.83-8.38; 7.11-8.39 at average values 7.81; 7.79and 7.82 respectively. It has been revealed that the main input into river water hardnesswas made by ions of calcium: 69.6; 71.8 and 70.7% for the stations PS, BS and MSrespectively. The results of correlation analysis of water hardness with other observedcharacteristics are presented, which have shown that the strongest interrelations areobserved between hardness and conductivity, as well as with concentrations of ions ofsodium, potassium, calcium and magnesium. Considered are the cases of anomalousincrease of water hardness at the station BS, which, according to the authors’ opinion,are caused by water discharges from the Kuchurgany reservoir.It is recommended to control in more details water quality of the Turunchuk Riverbetween town Belyaevka and the drinking water station “Dnister”.The study has been performed in the framework of the project «To assessinfluence of agro-industrial activities and fires on ecosystems of the Lower Dnisterand emission of greenhouse gasses into the atmosphere» No 505 funded by theMinistry of Education and Science of Ukraine since 2013. The authors would like tothank the staff of the Regional Centre for Integrated Environmental Monitoring forplanned water sampling in 2010-2013 from river mentoring stations.THE USE OF ISO STANDARDS IN THE ORGANIZATION OFENVIRONMENTAL MANAGEMENT SYSTEMSKrekoten R., Salavor O., Nychyk O.National University of Food Technologies, Kyiv, UkraineE-mail: romankrekoten@mail.ruIn order to improve of ecological and economic activity, reducing environmentalimpact, health and safety personnel, a system of environmental management. This isachieved through the objectives of environmental policy, its revision and correction.The adjustment is carried out in two areas: requirements for product safety forconsumers and health requirements for environmental protection.The implementation of environmental management system is a significantproblem is its fragmentation in regulations. For example, if we take as a basis the StateStandard «SSTU 3273-95», the key here is to identify indicators used for quantitativemeasurement of safety standards and establishing limits of these parameters. Aseries of international standards ISO 9000 provides the procedure for obtaining theoutput quality products, system documentation control at all levels of production.That system standards ISO, unlike other environmental standards, focused not onquantitative parameters (emissions, concentrations of harmful substances, etc.) andnot on technology. The main document ISO 14001 contains no absolute requirementon the impact of production on the environment except in special paper companymust declare their desire to meet the standards.Environmental management System is a modern mechanism of environmentalmanagement. Standards ISO 14000 provide the necessary measures to improve these335

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013activities while maintaining the economic interests of enterprises, internationallyrecognized and widely used by most industry for over ten years. They are based on asystematic approach and the use of complex management decisions, procedures anddocumentation.Environmental Management System certified for compliance with ISO 14001.All other documents, such as ISO 14004, 14040, 14050:2002 regarded as auxiliary.Their typical situation lies in the fact that the organization should be introduced andfollowed appropriate procedures, signed some documents and the person appointedby a separate line.Application of standards that apply to environmental management, aims toensure the functioning of an efficient system that could make a coherent whole witha common control system. The success of these activities depends on all hierarchicaland functional levels of the organization, particularly on from the top leadership.FLUCTUATING ASYMMETRY OF COLOUR IN MYTILUSGALLOPROVINICIALIS LAM.Kulikova A.D.Institute of biology of the southern seas, Sevastopol, UkraineE-mail: qulikova@gmail.comMytilus galloprovinicialis is known as one of the dominating species in coastalcommunities of the Black sea. Due to its wide spreading and high rates of varietymussel is considered to be a convenient object for ecological monitoring.Adverse factors could lead to disruption of growth’s homeostasis. Level of suchdisruptions could be estimated by index of fluctuating asymmetry – nondirecteddeviation of organism from bilaterial symmetry. Previously value of asymmetry wascomputed basing on size characteristics. For M. galloprovincialis color of the valveis determined genetically, and vary significantly from left to right shell parts. Methodof processing of digital photos makes it possible to receive number values for color,which could be used to determine pigmentation asymmetry.Adult M. galloprovincialis (45–70 mm) with different shell color were collectedat Kazachiya bay in 2009. Shell parts were photographed separately. Receivedpictures were processed using Adobe Photoshop CS2. By using RGB-HSB data allmussels were divided in to four color groups: black, intermediate, dark- and lightbrawn.Absence of significant color differences between associated samplings (twoshell parts) was determined using sign test (p≤0,01).Lowest intensity of asymmetry were observed in black colored mussels. It couldindicate one of the following: more comfortable living condition or greater stabilityof black phenotype. Asymmetry values and part of asymmetric mussels grew fromdarker to lighter colored M. galloprovincialis. Asymmetry in valve pigmentationwere not correlated with shell length (R 2 ≤ 0,016).Asymmetry of shell convexity was calculated. Deviation should be the same forboth genetically determined features. But No correlation were found (R 2 ≤ 0,089).Complex analysis based on the asymmetry of several factor is more reliable.336

SIMULATION OF IRRIGATION EFFECTS ON WINTER WHEAT YIELDS.Lebediev D.G., Gazyetov Ye.I., Medinets V.I., Pavlik T.V.Odessa National I.I. Mechnikov University, Odessa, UkraineE-mail:lebedevdenis@gmail.comEnvironment managementOver the last years the problem of forecasting of climate changes’ influence onagro-biocoenoses functioning and, respectively, on the yields of cultivated crops,is urgent for Ukraine, which is within the group of the countries-leaders in cropsproduction. Winter wheat is the main cereal in Ukraine and, in particular, in OdessaRegion. According to its climate conditions Odessa Region is within the zone ofrisky agriculture and irrigation has been developed there over the last decades. Thatis why use of mathematical models to determine optimal irrigation depth and forecastits effects on winter wheat yields is one of the most efficient instruments of agroeconomicmanagement.Aim of the work was to study of effects of irrigation and amount of fertilizersapplied on winter wheat yields for Odessa Region using the GEPIC (GIS-basedEnvironmental Policy Integrated Climate) Model elaborated by Swiss FederalInstitute of Water Sciences and Technologies (EAWAG).Simulation methodology comprising use of input data set (rasters of elevations,slopes, climate etc.) has been described. As the result of the simulation massifs ofoutput data are being formed (yields, required irrigation depth etc.)Presented are the results of GEPIC Model validation for the season 2008-2009for Odessa Region conditions, based on which selection and specification of themodel main parameters have been performed. Analyses of results of the simulationperformed at different irrigation and fertilization regimes have shown the following:under no irrigation and no fertilizers average yield for the region for the year 2009made 21.1 centner/ha; under no irrigation and with application of fertilizers averageyield for the region for the year 2009 made 24.1 centner/ha; under automatic selectionof irrigation depth and no fertilizers average yield for the region for the year 2009made 37.6 centner/ha; under automatic selection of irrigation depth and fertilizersapplication average yield for the region for the year 2009 made 53.3 centner/ha .It has been shown that the simulated irrigation depth required for normalvegetation of winter wheat is within 400 to 480 mm (4000 – 4800 m 3 / ha), which isthe norm for winter wheat. Conclusions that under the conditions of Odessa Regionirrigation influences winter wheat to higher extend than fertilizers has been grounded.Recommendations to use the GEPIC Model to forecast the yields of other crops havebeen considered.Authors gratefully acknowledge support from the project «BuildingCapacity for a Black Sea Catchment Observation and Assessment System supportingSustainable Development (ENVIROGRIDS) funded under the EC 7th FrameworkProgramme (Grant Agreement No. 226740).337

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013REMAINING AND RARE FOREST DISTURBANCES, DEPENDING ONCLIMATE CHANGE IN REPUBLIC OF ARMENIAMartirosyan V.S.Armenian state Pedagogical University after KH. Abovyan, Yerevan, ArmeniaE-mail: vahe.mart@gmail.comStudies of the effects of climate change on forests have focused on the ability ofspecies to tolerate temperature and moisture changes and to disperse, but they haveignored the effects of disturbances caused by climate change (Ojima et al. 1991). Yetmodeling studies indicate the importance of climate effects on disturbance regimes(He et al. 1999). Local, regional, and global scale temperature and precipitationchanges can influence the occurrence, timing, frequency, duration, extent, andintensity of disturbances (Baker 1995, Turner et al. 1998).The Earth has experienced cycles of temperature and precipitation change on ageological scale, but today, when we talk about deforestation, forest disturbance, itis important to mark, that at this point human activities take a wide part of that. Inthe places where two or more several ecosystems (forest-grassland; grassland-step)interact to each other, even a little anthropogenic pressure can be decisive for one oranother ecosystem.A review of how each disturbance is influenced by climate, affects forests, andmight be exacerbated by climate change provides a background for examining waysto cope with the impacts of climate change. The effects of each disturbance are partlytempered by prior adaptations. For example, species present in a forest reflect pastdisturbances. It is clear that droughty sites typically support species that survive wellunder dry conditions with uncertain rainfall.Such type of interactions we can see in rare and remaining forests. In severalregions of Republic of Armenia (RA), remaining and rare forests don’t support largecoverage, they don’t have profitable significance. However, we believe, that this typeof forests has huge potential to show us the peculiarities of forest disturbances in caseof climate change.Our trip-based investigations revealed interesting regularities in several regionsof RA. The plant species, which migrate by the influence of climate change, are themain objects for our investigations. For this, we marked out most sensitive plantspecies (grasses, bushes, trees), which could work as an indicator for soil climaticcondition changes.Modeling of such observations, might be one of the keys, to understand the rate,and the type of the changes in forest cover.338

AMBIENT NO XCONCENTRATION ABOVE BARE SOIL IN SOUTHERNUKRAINEMedinets S. 1 , Medinets V. 1 , Butterbach-Bahl K. 2 , Gasche R. 2 , Pitsyk V. 1 , Skiba U. 31Odessa National I. I. Mechnikov University (ONU), Odessa, Ukraine2IMK-IFU, KIT, Garmisch-Panterkirchen, Germany3Centre for Ecology and Hydrology (CEH), Edinburgh, UKE-mail: s.medinets@gmail.comStudies of biogeochemical cycle of nitrogen (N), one of the most importantbiogenic element, is a timely issue for Europe and Ukraine. Moreover NO xsoilatmosphereexchange is the most poorly investigated, compared with others Nspecies. Surface ozone level is formed mainly due to photochemical reaction ofnitrogen (N) oxides (NO х= NO + NO 2) and volatile organic carbon (VOC) in nearground atmosphere (Hertel et al., 2006; Fowler et al., 2009). Therefore obligatoryinvestigations of entire triad NO-O 3-NO 2is needed, furthermore reactions betweenconstituents are reversible and occur at high-rates (Ludwig et al., 2001; Fowler et al.,2009). Determination of NO xlevel at surface atmosphere is timely and urgent task foragricultural regions worldwide and was our main target during this study.Completely automatic realtime continuous measurements of NO xconcentrationusing automatic dynamic chamber system for gas analyzing (KIT, Germany; describedin details by Butterbach-Bahl et al., 1997) with NO/NO xchemoluminescenceanalyzer CLD 88P with photolytic converter PLC 860 (EcoPhysics Ins., Switzerland)was described and performed first time on the territory of Ukraine. First short set ofnitric oxide and nitrogen dioxide concentrations data have been reported here for 19 thSeptember – 5 th October 2012 period.Preliminary results regarding NO and NO 2concentration, which are closelyrelated with ozone, have shown that average concentration of nitric oxide in surfaceambient air was 0.31±0.67 ppb, with maximal magnitude 6.56±8.65 ppb at 12:00 -14:00 (September, 16). The minimal concentrations (0.01±0.01 ppb) were registeredfrom time to time in the evening and nocturnal time. At the same time the maximaof N dioxide (16.28±8.22 ppb) were observed in 2 nd of October from 9:00 to 11:00am with diurnal mean magnitude of 2.72±2.51 ppb. This slight data set of resultsdemonstrated high variability of NO xconcentration, which corresponded well withprevious studies (Ludwig et al., 2001; Wang et al., 2010), that in rural areas normallyare influenced by soil community activity (in particular nitric oxide; Ludwig et al.,2001; Laville et al., 2011) and N oxide species (NO and NO 2) could convert rapidly,depending on ambient ozone concentration (Ludwig et al., 2001; Fowler et al., 2009).Long-term investigations are recommended for quality quantification of the ambientmean NO and NO concentrations and description of seasonal pattern.2Authors gratefully acknowledge support from the projects “Effects of ClimateChange on Air Pollution Impacts and Response Strategies for European Ecosystems”(ÉCLAIRE), funded under the EC 7th Framework Programme (Grant AgreementNo. 282910), “Evaluation of Agriculture and Fires Impacts to Lower DniesterEcosystems and Greenhouse Gases Emission into Atmosphere” (No. 505), funded bythe Ministry of Education and Science of Ukraine, and EU COST Action ES0804 -339Environment management

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Advancing the integrated monitoring of trace gas exchange Between Biosphere andAtmosphere (ABBA).NO/NO 2FLUXES MEASUREMENT EXPERIENCE IN ARABLE LAND INDNIESTER CATCHMENTMedinets S. 1 , Medinets V. 1 , Butterbach-Bahl K. 2 , Gasche R. 2 , Pitsyk V. 1 , Skiba U. 31Odessa National I. I. Mechnikov University (ONU), Odessa, Ukraine2IMK-IFU, KIT, Garmisch-Panterkirchen, Germany3Centre for Ecology and Hydrology, Edinburgh, UKE-mail: s.medinets@gmail.comSoil-atmosphere exchange of nitric oxide is the important issue causing theconcern due to directly effect on atmospheric ozone levels (Fowler et al., 2009) withestimated global emission rate from soil around 8.9 Tg NO-N yr-1 (IPCC, 2007).The measurements of NO/NO 2fluxes at field scale give us possibility to determinesouthern Chernozem, typical for south of Ukraine, as a source or a sink of N oxides,observe annual and seasonal peculiarity, estimate annual budget and assess NO xexchange in a regional/country scale for the territory with similar soils.Automatic dynamic chamber system for NO/NO x/O 3gas analyzing (KIT,Germany), described in details by Butterbach-Bahl et al. (1997), has beenimplemented for continuous measurements with frequency 10 s for O 3and 3 minfor NO/NO 2in September 2012 at monitoring site of ONU. Flux measurement timeepisode (19.09-05.10.2012) was presented in this study to demonstrate possibility ofsystem, an importance and complexity of exchange evaluation of NO xfluxes.Measurement period on field site has started from rather high emission rate,following perturbation of surface top layer of soil, with gradual reduction of emissionprobably due to declining microbial activity. The mean flux was 6.98±2.36 μg N m -2h -1 , with the peak 12.2±4.46 μg N m -2 h -1 (at 12:00-14:00, 29 th of September) and theminimum (0.69±0.42 μg N m -2 h -1 ) at 3:00-5:00 am, 1 st of October. Calculated firstresults of NO fluxes corresponded well with reported data by Cruvinel et al. (2011)on arable land under bare condition. Nevertheless we found that NO fluxes after soilperturbation lasted during ca. 4 days and was at the same level (10-12 μg N m -2 h -1 ),as NO fluxes from bare soil during first days after tillage (Cruvinel et al., 2011). Itis known that NO 2is formed rapidly from emitted NO and could be re-depositedon plant and soil surface with intensity depending on atmospheric concentrationand compensation point (concentration where no gas exchange is observed) for thatparticular site. The absolute peak of NO 2deposition rate (-21.31 μg N m -2 h -1 ) wasregistered in October, 1 st at 18:00, of October, while the mean value was -6.30±4.75μg N m -2 h -1 for entire period of study. Slight emissions of NO 2were observed severaltimes in a range of 0.3-0.4 μg N m -2 h -1 , when ambient NO 2concentration was lessthan 0.9 ppb, which well compared with those data reported by Butterbach-Bahl et al.(1997) and could be described by compensation point approach.Authors gratefully acknowledge support from the projects “Effects of ClimateChange on Air Pollution Impacts and Response Strategies for European Ecosystems”340

Environment management(ÉCLAIRE), funded under the EC 7th Framework Programme (Grant AgreementNo. 282910), “Evaluation of Agriculture and Fires Impacts to Lower DniesterEcosystems and Greenhouse Gases Emission into Atmosphere” (No. 505), funded bythe Ministry of Education and Science of Ukraine, and EU COST Action ES0804 -Advancing the integrated monitoring of trace gas exchange Between Biosphere andAtmosphere (ABBA).SURFACE OZONE CONCENTRATION MEASUREMENT EPISODEABOVE BARE SOIL IN THE SOUTHERN UKRAINEMedinets S. 1 , Medinets V. 1 , Butterbach-Bahl K. 2 , Gasche R. 2 , Pitsyk V. 1 , Skiba U. 31Odessa National I. I. Mechnikov University (ONU), Odessa, Ukraine2IMK-IFU, KIT, Garmisch-Panterkirchen, Germany3Centre for Ecology and Hydrology (CEH), Edinburgh, UKE-mail: s.medinets@gmail.comIt is known that tropospheric ozone can exert influence as a direct greenhousegas (GHG) as well as indirect via reaction with others GHG, thus effecting on theirpresence time in atmosphere (Lippmann, 1991; Fuhrer, 2003; IPCC, 2007; Fowler etal., 2009). Ozone is a phytotoxic secondary pollutant, which is third by the importanceafter СО 2and СН 4(Fowler et al., 2009). High concentration of ozone could impacton human health (Lippmann, 1991; IPCC, 2007) and ecosystem in general (Fuhrer,2003; Fowler et al., 2009).The main purpose of our investigation is to study ambient O 3concentration levelsand determine diurnal and seasonal course in typical agricultural area in the southernUkraine.For the first time in Ukraine we have started continuous measurements of O 3concentration using automatic system for gas analyzing (KIT, Germany; describedin details by Butterbach-Bahl et al., 1997) with fast response (10 s frequency) UVphotometric O 3analyzer model 49C (TEI Inc., USA). Here we have presentedpreliminary measurement data at hourly and diurnal base report for 19 th September –5 th October 2012 time episode.During investigation period average hourly O 3concentration was 24.03±4.63 ppb(47.53±9.61 μg О 3m -3 ), with the maximum of 50.96±1.93 ppb (100.25±3.75 μg О 3m -3 )at 14:00 - 15:00 (September, 19) and the minimum, registered at 2:00 - 3:00 (September,23), was 4.77±2.83 ppb (9.93±5.89 μg О 3m -3 ). Concentration of O3 strongly (P < 0.05)correlated with cloud amount and global radiation levels. Strict diurnal course of ozonewas observed with the maximum after noon (from 12:00 to 16:00) and the minimumjust before sunrise. The obtained data showed that the mean level of ambient surfacetropospheric ozone (24.03±4.63 ppb) in southern Ukraine for that time episode couldbe characterized as middle-moderate, according to Directive 2002/3/EC relating toozone in ambient air in Europe, and was not exceed proposed diurnal maximum (40ppb) for agricultural areas (AOT40). Further continuous investigations are urgentlyneeded to account the mean annual O 3concentration and estimate annual course andforecast possible effect on ecosystem for that particular region.341

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Authors gratefully acknowledge support from the projects “Effects of ClimateChange on Air Pollution Impacts and Response Strategies for European Ecosystems”(ÉCLAIRE), funded under the EC 7th Framework Programme (Grant AgreementNo. 282910), “Evaluation of Agriculture and Fires Impacts to Lower DniesterEcosystems and Greenhouse Gases Emission into Atmosphere” (No. 505), funded bythe Ministry of Education and Science of Ukraine, and EU COST Action ES0804 -Advancing the integrated monitoring of trace gas exchange Between Biosphere andAtmosphere (ABBA).LANDSAT 7 IMAGES USE FOR ASSESSMENT OF FIRE TRACES AREASPavlik T.V., Medinets V.I., Lebediev D.G.Odessa National I.I. Mechnikov University, Odessa, UkraineE-mail: tatyanakorzun88@gmail.comEstablishing of protected and strictly protected areas in particular in the DnisterDelta is the main instrument for environmental management of natural processesaimed at biological diversity conservation. Uncontrolled fires damage irreparablyunique nature resources in the Dnister Delta over the last years. To make objectivemanagerial decisions permanent control of the areas and consequences of the firesshould be performed. The most efficient method to assess squares and boundaries ofthe fire-damaged areas in the delta is to make use of high-resolution space images(Medinets and Korzun, 2010).Aim of the paper is to generalize the experience of free LANDSAT 7 spaceimages use to determine squares and boundaries of the Dnister Delta areas (withinthe Lower Dnister National Nature Park (LDNNP)) affected by fires in winter-springperiod of 2011-2012.Methodology of LANDSAT 7 space images processing to assess areas andboundaries of fire traces using ArcGIS 9.2 has been described.Characteristics of the LandSat 7 space images used to map fire traces in the entireLDNNP, as well as in every zone (strictly protected, regulated recreation, stationaryrecreation and economic zone) of the Park have been analyzed.Analysis of the results received has shown that fire traces areas in the DnisterDelta in 2012 made 5075.0 ha, including 3582.8 ha in the LDNNP, and in 2011– 3071.1 ha and 2704.3 ha respectively. It is pointed out than no fires have beenobserved in economic zone in 2011 and 2012. It is revealed that the strictly protectedzone happened to be the most affected with fires in 2011-2012. The maximal squareof burned territories within the strictly protected area made 772 ha (23.83%) andwas registered in the period from 06.11.2011 to 29.11.2011. During the periods from10.02.2012 to 13.03.2012, from 13.03.2012 to 20.03.2012 and from 29.11.2011to 10.02.2012 in the strictly protected area burned out respectively 570.1 ha, 43.8ha and 22.1 ha. For the zone of regulated recreation the period from 21.10.2011 to06.11.2011 happened to be the time of maximal fire danger, as in this period firetraces area made 772 ha (9.06% of the total zone area).342

Environment managementIt is recommended to use LANDSAT 7 space images to assess the squares andboundaries of fire traces, which are periodically observed in the studied territoryand in the other reed-bed and deltaic areas. This would be helpful for cost-effectiveplanning of restoration activities and development of the measures aimed at firedanger decrease for the unique Dnister Delta areas.The study has been performed in the framework of the project “To assessinfluence of agro-industrial activities and fires on ecosystems of the Lower Dnisterand emission of greenhouse gasses into the atmosphere” No 505 funded by theMinistry of Education and Science of Ukraine since 2013.SEASONAL VARIATION OF SOIL BULK DENSITY IN SOUTHERNCHERNOZEM OF ARABLE LANDPitsyk V., Medinets S., Medinets V., Goshurenko L., Bilanchin Ya.Odessa National I. I. Mechnikov University (ONU), Odessa, UkraineE-mail: v.z.pitsyk@gmail.comAs a result of a long-term intensive anthropogenic impact on Chernozem soilsof the southern Ukraine, their physical properties undergo significant alterations,leading, in many cases, to declining of fertility and degradation the most precious,soil organic matter (SOM) reached surface layer (Medvedev et al., 2012).The goal of our study was the determination of seasonal variations of soil bulkdensity of southern Chernozem under intensive agricultural loading in 2010 at thefield near monitoring station “Petrodolinskoe”, 30 km far from Odessa city.Soil bulk density determination was carried by classical method of Kachinskiy(Kachinskiy, 1965) with using soil rings for sampling at 5-6 replicas.It was demonstrated that average bulk density of surface layer (0-10 cm) was1.27±0.15 g cm -3 in 2010, corresponded with mean bulk density (1.15 g cm -3 ) byKaurichev (1982). A decrease of bulk density on ca. 0.2 g cm -3 was shown after aploughing in March (1.00±0.30 g cm -3 ), followed by an increasing up to 1.14±0.03g cm -3 in April via self-packing (Medvedev, 1979). A significant soil packing wasdetected in irrigation period and active agricultural machine activity, initiated fromJune (1.29±0.04 g cm -3 ) and reached the peak magnitudes in August – September(1.42±0.03 g cm -3 ), which confirmed previous results by Kaurichev (1982), whofound that bulk density could exceed 1.30 g cm -3 under the same condition.It was observed that soil oversaturation by water together with intensive machineusage on the field led to a compaction of surface soil, enriched by humic acids (Mikhayluket al., 2008), as a consequence a decreasing of soil pore spaces, causing to a decliningof soil aeration (Davidson and Kingerlee, 1991; Kim et al., 2012). Such conditions,by our opinion, could provide a formation of huge amount of anaerobic microsites,colonized actively by denitrifiers, thus activation of denitrification took place, leadingto significant losses of surface labile N as N 2O and N 2(Skiba, 2008; Medinets et al.,2011), i. e. surface layer soil depletion of mineral N and SOM (Medvedev et al., 2012).It was discussed the recommendations of a preservation of optimal soil bilk density343

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013during an entire agricultural cycle: use of light-weight agricultural machine, “closed”drip irrigation type, rational crop rotation etc were discussed.Authors gratefully acknowledge support from the projects “Effects of ClimateChange on Air Pollution Impacts and Response Strategies for European Ecosystems”(ÉCLAIRE), funded under the EC 7th Framework Programme (Grant AgreementNo. 282910), “Evaluation of Agriculture and Fires Impacts to Lower DniesterEcosystems and Greenhouse Gases Emission into Atmosphere” (No. 505), funded bythe Ministry of Education and Science of Ukraine.PROBLEMS AND PROSPECTS OF ENVIRONMENTAL AUDIT INUKRAINESiryk D., Nychyk O., Salavor O.National University of Food Technologies, Kyiv, UkraineE-mail: eco_nuft@ukr.netBasic principles and positions of environmental audits are implemented in theresolution of the European Union’s environmental management and environmentalauditing adopted in 1993. Since 1996 the world is international standards are ISO14000, which states the principles and procedures for environmental audit. Today,they are common in Ukraine and represent the ecological reconstruction of the wholebusiness. Application of ISO 14000 standards will enable companies of Ukraine toensure their own competitiveness in domestic and foreign markets.In Ukraine, the introduction of an environmental audit is in its formative stagesand how successful will this process depends on the efficiency of the economy ofUkraine. Deterrent today is the lack of legal framework for environmental audit andborrowing foreign experience is not adapted to the Ukrainian realities.Environmental audits may be subject to enterprises, institutions and organizationsand their affiliates, representatives or associations of integral property complexesand other industrial facilities, or individual units of production or activities; systemof environment management, and other subjects provided law. Organization andimplementation of eco - auditing regulated parts 2, 3. 49 of the Law of Ukraine«On Environmental Protection», Law of Ukraine «On Environmental Audits»(2004), legislation governing the activities and areas in which the mandatoryenvironmental audit (including privatization). A number of procedural documentsfor the certification of auditors, RMBs environmental auditors and legal personswho are eligible to conduct environmental audits, approved by the Ministry ofEnvironment. Environmental auditing quality management systems environment isalso regulated by international standards. 3 January 1, 1998 in Ukraine, particularlyadapted following international standards: EN ISO 14010-97 «Guidelines for theimplementation of environmental auditing. General principles, BS ISO 14011-97«Guidelines for the implementation of environmental auditing. Procedures audit.Auditing of environmental management systems», EN ISO 14012-97 «Guidelinesfor the implementation of environmental auditing. Qualification requirements for344

Author’s indexauditors of ecology». In place of these standards then came a single standard ENISO - 19011:2003 «Guidelines for auditing quality management systems and (or)environmental management».In Ukraine this type of audit is only beginning to develop. The basis forits implementation and further development is ratification at national level ofinternational standards for environmental management and audit ISO 14000 and theLaw of Ukraine «On environmental auditing».АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИКBabec V. 249Kalaschnik S.A. 63Barnard S. 65Kashuba V.I. 308Bayliak M. 250Kislik G. 310Beghami Ya. 332Kitam V.O. 203Bilanchin Ya. 343Kostyukov S.M. 152Brodyazhenko T. 304Kotogura S.S. 334Burdyliuk N. 250Krekoten R. 335Butterbach-Bahl K. 251, 252, 339, Křivohlávková L. 249340, 341Buzhdygan O.Y. 61Cebotari A. 116, 117, 119Cepoi L. 311Chanas P. 117Chashchyn M.O. 203Chepisiuk N.V. 248Chernetskyy M. 151Chernyk Ya. 310Chroboková E. 249Ciobanu C. L. 333Dadu A. 116, 117, 119Dallakyan M. 306de Klerk L.P. 65Dereziuk N.V. 67Doroshenko Yu. V. 250Dreval K.G. 305, 307Esoyan S. 306Fedorenko V. 309Fedyaeva V.V. 63Furtat I. 254Gasche R. 339, 340, 341Gazyetov Ye.I. 337Gorkovenko A. 62Goshurenko L. 343Havrylyak V.V. 200Hnatush S.O. 256Hovhannisyan N. 306Hryshuk Ch. 250Husak Victor V. 202Huzhahmetova A.Sh. 151Ivasiuk Ivanna T. 202Izers’ka L. 250Kulikova A.D. 336Kvasko A. 307Lebediev D.G. 337, 342Legeta Y.V. 64, 201Levanets A. 65, 118Lototska L.V. 308Ludvíková H. 249Lushchak O.V. 203Maksymchuk O.V. 203Maksymiv Ivan V. 202Marcinek B. 153Martirosyan V.S. 338Matiytsiv N. 310Matseliukh О.V. 253Medinets S. 251, 252, 339, 340, 341,Pavlik T.V. 337, 342Pitsyk V. 339, 340,341, 343Prosiannykova I. 62Rosohatska I.V. 203Rovenko B.M. 203Rudi L. 311Rushchak V.V. 203Rymar V.I. 308Rysiak K. 155Sadovnic D. 311Salavor O. 335, 344Sarantseva S. 310Sedilo H.M. 200Semenyutinа V.A 156Siryk D. 344Skiba U. 251, 252, 339, 340, 341Stapay P.V. 200Starosyla Iev. 255Suchá J. 249Szmagara M. 157Talácko L. 249Karešová R. 249Tkachuk V.M. 200343Trush O. 310Medinets V. I. 251, 252, 334, 337, Tsap O.R. 256339, 340, 341, 342, 343Vacková H. 249Mileva А.P. 334Valuta A. 311Moiseichik E.V. 66van Rensburg L. 65Molodit O.V. 67Vasilyeva N. 304Monder M.J. 154Vasyliv O.M. 256Mutenko H. 309Vatavu D. 116, 117, 119Nidialkova N.A. 253Woliński K. 154Niedzielski M., 154Yesayan A. 306Nováková D. 249Zayets V.M. 203Novikoff A.V. 68Абашеев Р.Ю. 68Novitska K.B. 256Абдулина Д.Р. 204Nychyk O. 335, 344Абдуллин Ш.Р. 10Oberholster P.J. 65Абрамчик Л.М. 135Ostash B. 309Авдіюк К.В. 205Pastyrya A. 254Авекин Я.В. 11Pavlik T.V. 342Агафонова Н.В. 206345

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Акрамова Ф.Д. 111Аксёнова О.В. 70Алексієнко В.Р. 101Ананина Т.Л. 71Андреєва A.O. 158Андрусевич Е.В. 72Антонюк М.З. 272Антонюк М.З. 285Бабич Л.В. 181Баглей О.В. 120Баєр Г.Я. 257Бакташева Н.М. 134Балацький В.В. 158Балцат К.К. 207Бальвас К.М. 209Балюк Ю.О. 73Барбак Т.А. 207Барсукова И.Н. 121Басик К.Д. 175Батчулуун Б. 68Батыр Л. 210Бахчеван Е.Л. 258Бачинський С.Ю. 165Бевзо В.В. 160, 167Бездєнєжних Н.О. 303Беланова И.В. 312Беляков А.А. 313Берегова Т.В. 199Беспалая Ю.В. 70Бивол Ч. 210Білявська Л. 211Бобрик Н.Ю. 212Богдан М.М. 260, 261, 268Бойко В.В. 181Бокшан О.Я. 246Болотов И.Н. 70Бондаренко Е.Ю. 12Бондарь А.Ю. 279Борецька Н.І. 194Боржун В.М. 159Боровая А.Ю. 330Бородай В.В. 209Борщовецька Н.Л. 160Боярский А.А. 161Бубнов Р.В. 267Бугера І.П. 213Буджак В.В. 13, 59Бульмага В.П. 270Бундук Ю.М. 296Бурдиян Н.В. 240Бурец Е.Д.31, 243, 275Бурлака Н.І. 162Бурцева С.А. 207, 243, 322Буценко Л.М. 217Буцяк А. 262Бучко О.М. 190, 191Бырса М. 207Ванзар О.М. 26Ванько І. 262Васильковська Р.А. 214Васіна Л.М. 221Веселовская Л.И. 123Видягина Е.О. 263Вівсяник В.О. 159Вініговська К.О. 124Вітушинська М.В. 264Вовк М.В. 74Водоп’янова Л.А. 265Волковська А.С. 315Волуца О.Д. 53Воробчук О.П. 13Выпова Н.Л. 173, 174Гаврилюк О.С. 125Гавриш В.Н. 204Галаев А.В. 266Галаева М.В. 266Галущак Л.І. 164, 171, 179, 193Гамбарян Л.Р. 38, 56, 316Ганжа Д.С. 14Гапонова Л.П. 75Гасанова Г.И. 224Гафурова Л.А. 229Герасименко І.М. 284Герасимюк Н.В. 15Гладка Т.О. 16Гладков Ю.Ф. 299Глушаніна І.П. 165Гоголь О.М. 76Голденкова-Павлова І.В. 284Голенченко С.Г. 294Голованова Е.В. 113Голтвянский А.В. 271Гомза Б.В. 214, 215Гончар А.В. 126Гончаренко В.І. 18Гончаров А.А. 77, 79Гончарова М.И. 79Гофман О.П. 58Грабовська С.В. 189Грень Т.П. 286, 295Грибова Н.Ю. 313Григорюк И.П. 296Гриневич С.В. 166Гриценко Л.М. 247Громико О. 262Губич О.И. 166Гудзенко О.В. 216Гулько Т.П. 267346Гуляева А.Б. 260, 268Гунчак А.В. 171, 193,Гунчак В.М. 296Гунчак С.В. 167, 194Гуральчук Ж.З. 127Гуща Н.И. 228Гюльахмедов С.Г. 129, 230Ґудзь А. 211Давлетбакова Г.М. 80Далимов Д.Н. 173, 174Далимова С.Н. 173, 174Дворак К.П. 217Дворщенко К.О. 168Дементьева А.Н. 18Денисенко О.В. 180Джур С. В. 210, 270Джуртубаев М. М. 81, 95, 96, 112, 114Димитрова С.И. 81Дідух А.Я. 20Дідух М.Я. 20Дмитриева Ю.Н. 317Дмитрієв О.П. 137Донич С.В. 195Доронина Н.В. 206Драгулян М.В. 267Дусчанова Г.М. 130Дьякова И.Н. 131Егорова Н.А. 302Еленчук Д. 210Ельчищева Ю.В. 271Енущенко И.В. 21, 84Ерёменко Ю.А. 22Ерофеевская Л.А. 218Ершова О.Н. 195Ефремова Н.В. 273Єловая О.Г. 83Ємець А.І. 257Єфіменко Т.С. 272Жалай І.М. 23Жамолова Н.З. 173Жарикова Д.А. 132Жилович Л.В. 169Заморов В.В. 93Заморская Т.М. 170Звегінцов С.С. 58Зеневич Л.А. 135Зинченко Ю.В. 24Златогурська М.А. 219Зосим Л.С. 210, 270Иванова А.Г. 133Иванько И.А. 25Инджеева Л.А. 134Ігнатко Т.І. 274Іщенко В.М. 178

Кабашникова Л.Ф. 135Кавуля О.М. 221Кадирова Д.А. 229Каланча О.В. 26Капаруллина Е.Н. 206Капылова Л.В. 135Караваева Е.А. 222Каракис С.Г. 195Карасёва Т.А. 27Карташев А.А. 275Кизилова В.Ю. 136Киладзе Н. 39Кирилів Б.Я. 164, 179Кириченко А.М. 238Кирияк Т.В. 270Кисців В.О. 164, 171, 179, 193Кичигіна А.К. 276Кичук В.О. 8, 28Кігель Н.Ф. 213, 242Ковалёва В.А. 27Ковалевська А.О. 169Коваленко С.Г. 3Ковалицкая Ю.А. 263Ковальова О.А. 303Ковбасенко Р.В. 137Ковтун О.О. 83, 85, 86, 87Коев Г. 231, 243, 261Кожемяка А.Б. 29Козловска Н.Ю. 184Колесник А.В. 274Колісник Я.І. 223Колода О.М. 278Колос О.А. 31Колот Н.В. 279Комар О.В. 172Кондратюк Т. 226Копытина Н.И. 233Копытина Т.В. 287Кордюм В.А. 267Корнелюк О.І. 278Корнильев Г.В. 32Корній Н.С. 280Корновал Н.А. 140Коць С.Я. 123Кравченко Н.С. 148Кравченко О.В. 88Красюк Ю.М. 187Кривицька Т.М. 49Кривцова М.В. 40, 212, 236Крюкова Е.М. 33Кудрявець Ю.Й. 303Кузиев Ш.Н. 173, 174Кузьмина Е.А. 34Кузьмина Е.Ю. 34Кука А.С. 175Кукушкин О.В. 89, 90, 92Кукушкина М.Ю. 176Кулак Ю.О. 49Кулиев А.А. 230Кулиева С.М. 129Куликова О.В. 93Кунах О.Н. 94Курченко И.Н. 43Курʼята В.Г. 268Куценко Т.В. 182Кучеров В.А. 93Лагодич А.В. 281Лагодич О.В. 281Левків М.Ю. 267Леончук Н.Г. 25Лесик О. А. 95Лимар Н.О. 178Литвин В.В. 223Ліманська Н.В. 225Лісна Б.Б. 164, 171, 179, 193Лонтковська Т. 211Лузан Б. 211Лукаш Л.Л. 158Луценко М.В. 283Лущак О.В. 159Лысенко Н.А. 96Любимов А.А. 319Ляліков Я.В. 37Ляховецька О.Б. 49Маєвська М.В. 180Мазур М.Г. 284Мазур О.І. 48Мазур Т.П. 20Майданський С.П. 139Макаров М.В. 98Макарчук М.Ю. 182Максимова Л.А. 287Максимова Н.П. 281Максимович І.Я. 190, 191Мала Ю. 320Мальцев Є.І. 36Мамедова Н.Х. 224, 245Мамчур О. 145Мамян А.С. 38Мангаладзе Н. 39Маренков О.М. 99Марко Н.В. 32Масловська Н.С. 225Махина В.О. 100Махкамова Д.Э. 229Мацевич Л.Л. 158Машталер А.В. 18, 24, 31Медовник Д.В. 101347Author’s indexМелешко Т. 226Мензянова Н.Г. 136Микайло І.І. 40Миленька М.М. 331Мирзаева А. 197Миронов О.А. 41Михайлик С.Ю. 285Михалкив Л.М. 123Мізерник Д. І. 321Мовилэ А.А. 88Молодой Е.В. 273Моложавая О.С. 228Мордерер Є.Ю. 127, 141Мороз Ю.И. 228Морозова В.С. 181Мотрук І.І. 48Мурин А.В. 286Муродова С.С. 229Мустафаева Р.С. 230Набиева Г.М. 229Назарчук Ю.С. 37, 132, 133, 145Наконечная Л.Т. 43Нарцева О.С. 233Начичко В.О.42Некрылова Л.К. 261Нестерова Л.Ю. 222, 244Нечай Г.І. 194Нидзвецкая Л.М. 233Николаеску М-М. 231Ніколайчук В.І. 40, 212, 236, 274Ніколова Н.І. 232Новиков Д.А. 166Нурминская Ю.В. 287Оверченко О.В. 288Ожерельєва К.Ю. 169Олан О. 210Оніщук А.С. 102Осташ Б.О. 286, 295Охрей А.Г. 182Павлова А.Г. 233Палий А.Е. 32Пальчевська O.Л. 158Пантьо В.В. 234Пасічник Л.А. 237Паузер О.Б. 124Пахоменко В.В. 184Пельтек С.Е. 113Перхулин Н.В. 183Петров А.С. 184Петрович О.З. 103Пилипчук О.П. 289Письменная Ю.Б. 43Півень О.О. 158Підгірна А.І. 140

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Пінкіна Т.М. 110Пірко Я.В. 257Плотникова Л.Н. 170Побережський О.І. 185, 186Подзноева З.Л. 235Пойрас Н. 207Поляковський С.О. 291Постолакий О.Г. 322, 323Потапов А.М. 77Почєрняева С.С. 192Притыка Ю.В. 195Прокулевич В.А. 294Пустовгар В.П. 187Радионов Д.Б. 93, 298Радченко М.П. 141Радченко О.М. 292Растимешина И.О. 322, 323Рахматуллаев Э.А. 197Рахметов Д.Б. 257Репа М. В. 324Решетило В.О. 36Рибка К.М. 104Рівіс Й. 145Рівіс О.Ю. 236Ровенко Б.М. 183Родзевич О.П. 127Родінкова В.В. 48Романюк В.В. 26Росаловський В.П. 189Руденко С.С. 44Рудь Л.Б. 270Рудь Н.В. 142Ружицька О.М. 140Рыбак Р.Л. 296Савенко О.А. 237Савко І.Г. 46Садляк А.М. 246Садовник Д.К. 293Саидова М.Э. 229Салига Н.О. 190Салига Н.О. 191Салига Ю.Т. 189Самойленко Ю.О. 238Санду О.Ю. 185Сафарова Ф.Э. 111Сачок О.С. 105Сварчевська О.З. 190, 191Селюкова Н.Ю. 192Семенец А.С. 239Семенова О.О. 185, 186Сеньків О.М. 190, 191Сибірна Н.О. 280Сиволап Ю.М. 266Сисолятін С.В. 181Сичук А.М. 141Сіндаровська Я.Р. 284Сірко Я.М. 164, 171, 179, 193Скляр М.Ю. 47Скляр Ю.Л. 47Скочко Н. С. 199Слободянюк Л.В. 48Слюсаренко О.М. 49Совгир Н.В. 294Соколов Е.В. 325Соловьева Е.А. 107Сорокіна С.І. 127Стефанишин О.М. 194Суббота А.Г. 43Тажетдинова Д.М. 50Тарасенко А.А. 108Терлецкая Я.О. 195Терновська Т.К. 272, 285Тирский Д.И. 109Тиунов А.В. 52, 77Тихонова Е.А. 240Тістечок С.І. 286, 295Ткач О.П. 144Ткаченко А.Г. 222, 244Токан О.В. 145Токарюк А.І. 53Толочкина С.А. 322, 323Томачинська В.С. 169Топтиков В.А. 87Торгало Є.О. 199Тофанова Л.М. 8Триль В.Г. 100Трифонов О.В. 327Умаров И.А. 60Умарова Г.Б. 174Умркулова С. 197Усатый А.С. 273Федак В. 145Федоренко В. 262Федоренко В.О. 286, 295Федорович М.Н. 54Федяков Р.О. 189Филиппенко Т.А. 313Фіщук О.С. 55Фуджу Халид Исса Мухамед 198Фулга Л.В. 273Фурс А.З. 166Футорна О.А. 16Хаблак С.Г. 147Хачикян Т.Г. 56Хомяк В.В. 296Христофорова И.А 298Худіяш Ю.М. 187Цепко Н.І. 194348Циганенко Т.С. 242Цуриков С.М. 77Цыганок Е.С. 328Чава М.М. 329Чеботар Г.О. 276Чеботар С.В. 258, 276Челнокова И.А. 330Чепой Л.Е. 293Чернадчук С.С. 178Черник Я.І. 264Чернишова Т.М. 110Черпак М. Ф. 199Чинчлей А.Г. 323Чіков І.В. 57Чмелева С.И. 148Шакарбаев У.А. 111Шапарєва М.О. 149Шаповал В.В. 58Швец С. 243Швець Г.А. 126Шевченко О.Н. 112Шевченко Ю.О. 257Шейкина О.В. 299Шелест Д.О. 168Шелудько Ю.В. 284Шепелевич В.В. 247Шестибратов К.А. 263, 300Шеховцов С.В. 113Шилина Ю.В. 228Широкова О.А. 244Шифрін К.Д. 303Шихлинский Г.М. 224, 245Шишкина М.С. 300Шиян Н.М. 6, 16Шкимбова Е.А. 114Шпак Я.В. 44Шпарик М.М. 59Штапенко О.В. 301Шумська З.І. 331Юмагулова Г.Р. 80Юнусова М.Х. 174Юсько Л.С. 246Яворська Н.В. 247Якимова О.В. 302Якуба І.П. 124, 126Яночко В.М. 144Ярошко О.М. 247Яруллина Л.М. 60Ясінський Я.С. 303

ContentsЗМІСТКоваленко С.Г. В.І.ЛИПСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ БОТАНІК ХХ СТОРІЧЧЯ...........................3Шиян Н.М. ГЕРБАРІЇ АКАД. В.І. ЛИПСЬКОГО......................................................................6Кичук В.О., Тофанова Л.М. ОДЕСЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ ВОЛОДИМИРАІПОЛИТОВИЧА ЛИПСЬКОГО....................................................................................................8Секція 1. Фітобіота і мікобіота наземних та водних екосистемАбдуллин Ш.Р. БИОРАЗНООБРАЗИЕ ЦИАНОБАКТЕРИЙ И ВОДОРОСЛЕЙ ПЕЩЕРЫБАСКУНЧАКСКАЯ (АСТРАХАНСКАЯ ОБЛАСТЬ) ................................................................10Авекин Я.В. ФЕНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КАКТУСОВ РОДА ECHINOPSISZUCC. В УСЛОВИЯХ СЕЗОННОГО КУЛЬТИВИРОВАНИЯ В ОТКРЫТОМ ГРУНТЕЦЕНТРАЛЬНОЙ ЧАСТИ УКРАИНЫ ..........................................................................................11Бондаренко Е.Ю. ИНВАЗИОННЫЕ ВИДЫ РАСТЕНИЙ ВО ФЛОРАХ ПОБЕРЕЖИЙЛИМАНОВ И МАЛЫХ РЕК ЮГА ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ.....................................................12Воробчук О.П., Буджак В.В. РАРИТЕТНІ ВИДИ ФЛОРИ ОСТРІВНИХ ЛІСІВГВІЗДЕЦЬКО-КІЦМАНСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО РАЙОНУ...........................................13Ганжа Д.С. ВПЛИВ СЕРЕДОВИЩЕПЕРЕТВОРЮЮЧА ДІЯЛЬНОСТІКОЛОНІАЛЬНИХ ПОСЕЛЕНЬ ЧАПЛІ СІРОЇ (ARDEA CINEREA L.) НА РОСЛИННІСТЬОСОКОРОВИХ ЛІСІВ...................................................................................................................14Герасимюк Н.В. ЕКОТОПІЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ МІСТА ОДЕСИ................................15Гладка Т.О., Шиян Н.М., Футорна О.А. УЛЬТРАСТРУКТУРА ПОВЕРХНІ ЛИСТКІВТА ЧАШОЛИСТКІВ ВИДІВ РОДІВ CENTAURIUM HILL ТА SCHENKIA MANS.(GENTIANACEAE) ФЛОРИ УКРАЇНИ........................................................................................16Гончаренко В.І. МАТЕРІАЛИ ДО ПОШИРЕННЯ RUBUS ORTHOSTACHYSG. BRAUN В УКРАЇНІ ..................................................................................................................18Дементьева А.Н., Машталер А.В. БРИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ НАТЕРРИТОРИИ Г. БЕРДЯНСКА ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ .................................................18Дідух А.Я., Дідух М.Я., Мазур Т.П. ВИКОРИСТАННЯ ГІДРОФІТІВ В УМОВАХУРБАНІЗОВАНИХ ЛАНДШАФТІВ............................................................................................20Енущенко И.В. FESTUCA EBELIANA ENUSTSCHENKO SP. NOV. – НОВЫЙ ДЛЯНАУКИ ВИД ВО ФЛОРЕ ТОМСКОЙ ОБЛАСТИ......................................................................21Ерёменко Ю.А. ИНВАЗИОННЫЕ ДРЕВЕСНО-КУСТАРНИКОВЫЕ ВИДЫ ВУРБАНОФЛОРЕ ГОРОДА ДОНЕЦКА........................................................................................22Жалай І.М. МАКРОФІТИ ОХОТИН-КОМАРІВСЬКОГО ОЗЕРНО-БОЛОТНОГОКОМПЛЕКСУ ЗАКАЗНИКА «ЛЮБЧЕ» КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇОБЛАСТІ.........................................................................................................................................23Зинченко Ю.В., Машталер А.В. БИОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРАМОХООБРАЗНЫХ АНТРОПОГЕННО НАРУШЕННЫХ ТЕРРИТОРИЙ Г. СНЕЖНОЕДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ................................................................................................................24Иванько И. А, Леончук Н.Г. ПРОИЗРАСТАНИЕ PHYSALIS ALKEKENGI L. ВИСКУССТВЕННЫХ НАСАЖДЕНИЯХ СТЕПНОЙ ЗОНЫ УКРАИНЫ.................................25Каланча О.В., Ванзар О.М., Романюк В.В. СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРИЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА «ЦЕЦИНО».........................................................................26Карасёва Т.А., Ковалёва В.А. СОСТОЯНИЕ И ЦЕНОТИЧЕСКАЯ ПРИУРОЧЕННОСТЬЦЕНОПОПУЛЯЦИЙ SALVIA AUSTRIACA В ЮГО-ЗАПАДНЫХ РАЙОНАХ РОСТОВСКОЙОБЛАСТИ........................................................................................................................................27349

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ContentsКичук В.О. ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛОРИ ОКОЛИЦЬ С. ФУРМАНІВКА КІЛІЙСЬКОГОРАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ...................................................................................................28Кожемяка А.Б. МЕТОДИКА ОЦЕНКИ ТРОФНОСТИ ВОДОЁМА ПО ИЗМЕРЕНИЮКОНЦЕНТРАЦИИ ХЛОРОФИЛЛА А.........................................................................................29Колос О.А., Машталер А.В. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МОХООБРАЗНЫХГ. ДОБРОПОЛЬЕ (ДОНЕЦКАЯ ОБЛ.).........................................................................................31Корнильев Г.В., Палий А.Е., Марко Н.В. ФЕНОЛЬНЫЕ ВЕЩЕСТВА ORIGANUMVULGARE L.....................................................................................................................................32Крюкова Е.М. К ИЗУЧЕНИЮ ЛИШАЙНИКОВ СЕБЕЖСКОГО ПООЗЕРЬЯ(ПСКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ, РОССИЯ)..........................................................................................33Кузьмина Е.А., Кузьмина Е.Ю. МХИ УМЕРЕННО ВЛАЖНЫХ И НИВАЛЬНЫХМЕСТООБИТАНИЙ КОРЯКСКОГО НАГОРЬЯ.........................................................................34Мальцев Є.І., Решетило В.О. ВОДОРОСТІ ЯК ТЕСТ ОРГАНІЗМИ ПРИ ОЦІНЦІТОКСИЧНОСТІ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ.........................................................................................36Назарчук Ю.С., Ляліков Я.В. ЕПІФІТНІ ЛИШАЙНИКИ ПАРКУ ІМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА(ОДЕСА, УКРАЇНА).......................................................................................................................37Мамян А.С., Гамбарян Л.Р. ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ВИДА CYCLOTELLA COMTAВ СОСТАВЕ ФИТОПЛАНКТОНА РЕК ПАМБАК И ТАНДЗУТ ............................................38Мангаладзе Н., Киладзе Н. ВЛИЯНИЕ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ НА МОРФО-АНАТОМИЧЕСКИЕ И ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ОВОЩНЫХ КУЛЬТУР..........39Микайло І.І., Кривцова М.В., Ніколайчук В.І. ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОСТІ ҐРУНТІВЗА УМОВ ВПЛИВУ АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ.................................................................................40Миронов О.А. ЛИПИДЫ И УГЛЕВОДОРОДЫ В МАКРО- И МИКРОБИОТЕПРИБРЕЖНЫХ ЗАРОСЛЕВЫХ СООБЩЕСТВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ ОКОНЕЧНОСТИКРЫМА (ЧЕРНОЕ МОРЕ)............................................................................................................41Начичко В.О. ЦІКАВІ ЗНАХІДКИ THYMUS SERPYLLUM L. НА ЛЬВІВЩИНІ..................42Письменная Ю.Б., Суббота А.Г., Наконечная Л.Т., Курченко И.Н. ВИДОВОЕРАЗНООБРАЗИЕ МИКРОСКОПИЧЕСКИХ ГРИБОВ, ВЫДЕЛЕННЫХ ИЗГИПСОКАРТОНА..........................................................................................................................43Руденко С.С., Шпак Я.В. МІКРОКОСМИ ЯК ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МОДЕЛІ ДЛЯПРОГНОЗУВАННЯ ЗМІН ФІТОБІОТИ НАЗЕМНИХ ТА ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ.............44Савко І.Г. АНАЛІЗ ЖИТТЄВИХ ФОРМ АДВЕНТИВНИХ ВИДІВ РОСЛИН ПОНИЗЗЯДНІСТРА.........................................................................................................................................46Скляр М.Ю., Скляр Ю.Л. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ФЛОРИ МАКРОФІТІВГЕТЬМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ .........................................47Слободянюк Л.В., Родінкова В.В., Мазур О.І., Мотрук І.І. АНАЛІЗ СЕЗОННОЇ ТАДОБОВОЇ ДИНАМІКИ ПИЛКУ ВETULA У ПОВІТРІ М. ВІННИЦІ.......................................48Слюсаренко О.М., Кривицька Т.М., Кулак Ю.О., Ляховецька О.Б. ВИЯВЛЕННЯТОКСИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОЗАКЛІТИННИХ МЕТАБОЛІТІВ PENICILLIUMROSEO-PURPUREUM НА РОСЛИННИХ ТЕСТ - ОБ’ЄКТАХ ................................................49Тажетдинова Д.М. КРАСНОКНИЖНЫЙ ВИД CAPPARIS ROSANOWIANA B. FEDTSCH. НАЮЖНОМ УСТЮРТЕ ....................................................................................................................50Тихонов А.В. ИССЛЕДОВАНИЕ БАНКА СЕМЯН ОБСЫХАЮЩЕЙ ОТМЕЛИ..................52Токарюк А.І., Волуца О.Д. PEUCEDANUM LATIFOLIUM DC. (APIACEAE LINDL.) УФЛОРІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ...............................................................................................53Федорович М.Н. ГРИБЫ РОДА ALTERNARIA НА СЕМЕНАХ ЛИСТВЕННЫХ ПОРОД...54Фіщук О.С. ВЕРТИКАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ВАСКУЛАТУРА ГІНЕЦЕЯ SANSEVIERIASUFFRUTICOSA N. E. BR. (ASPARAGACEAE JUSS.)...............................................................55350

Хачикян Т.Г., Гамбарян Л.Р. ДИАТОМОВЫЕ ВОДОРОСЛИ В СОСТАВЕФИТОПЛАНКТОНА ОСНОВНЫХ ПРИТОКОВ ОЗЕРА СЕВАН............................................56Чіков І.В. НАСІННЕ РОЗМНОЖЕННЯ SAGITTARIA GRAMINEA MICHX. ТА РОЗВИТОКСІЯНЦІВ У КУЛЬТУРІ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ.............................57Шаповал В.В., Звегінцов С.С., Гофман О.П. ДО АНАЛІЗУ ПІДЗЕМНОЇ ФІТОМАСИКОРІННИХ АСОЦІАЦІЙ РОСЛИННОСТІ АСКАНІЙСЬКОГО СТЕПУ................................58Шпарик М.М., Буджак В.В. НОВІ ЗНАХІДКИ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ З ПРУТ-ДНІСТРОВСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ..............................................................................................59Яруллина Л. М., Умаров И.А. ВЛИЯНИЕ ПОЧВЕННО-КЛИМАТИЧЕСКИХФАКТОРОВ НА МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИSEPTORIA NODORUM...................................................................................................................60Buzhdygan O.Y. PASTORAL DEGRADATION OF GRASSLAND PHYTOCOENOSES INSOUTHWEST OF UKRAINE.........................................................................................................61Gorkovenko A., Prosiannykova I. PHYTOTROPHIC PARASITIC MICROMYCETES OFNATURAL BOUNDARY TASH–JARGAN (CRIMEA, UKRAINE)............................................62Kalaschnik S.A., Fedyaeva V.V. DISTRIBUTION PATTERN OF ENDANGERED SPECIESOF THE GENUS CRAMBE L. IN ROSTOV REGION (SOUTH RUSSIA)..................................63Legeta Y.V. EVALUATION OF THE STAND OF SPRUCE TYPES CENOSES NATIONALNATURAL PARK «HUZULSCHYNA» TERRITORY KOSOVO AREA.....................................64Levanets A., de Klerk L.P., Barnard S., Oberholster P.J., van Rensburg L. MICRASTERIASFOLIACEAE BAILEY EX RALFS IN AFRICA: DISTRIBUTION AND NEW RECORDSFROM THE REPUBLIC OF SOUTH AFRICA AND MOZAMBIQUE........................................65Moiseichik E.V. ECOLOGICAL AND CENOTICAL CHARACTERISTIC ASSOCIATIONGLYCERIETUM MAXIMAE OF SMALL RIVER (BELARUS)..................................................66Molodit O.V., Dereziuk N.V. ON THE MATTER OF DINOPHYTA CHANGES IN THENORTH-WESTERN BLACK SEA FOR THE LAST 20 YEARS..................................................67Novikoff A.V. HIGH-MOUNTAIN RANUNCULUS L. IN UKRAINIAN CARPATHIANS.........68Секція 2. Фауна наземних та водних екосистемАбашеев Р.Ю., Батчулуун Б. CКЛАДЧАТОКРЫЛЫЕ ОСЫ (HYMENOPTERA,VESPIDAE) МОНГОЛИИ..............................................................................................................68Аксёнова О.В., Беспалая Ю.В., Болотов И.Н. ФАУНА ТЕРМАЛЬНЫХ ИСТОЧНИКОВПЫМВАШОР НА ЮГО-ВОСТОКЕ БОЛЬШЕЗЕМЕЛЬСКОЙ ТУНДРЫ (НЕНЕЦКИЙАВТОНОМНЫЙ ОКРУГ, РОССИЯ)............................................................................................70Ананина Т.Л. ТЕРМОФИЛЬНЫЕ РЕЛИКТЫ БАРГУЗИНСКОГО ХРЕБТА (СЕВЕРНЫЙБАЙКАЛ)........................................................................................................................................71Андрусевич Е.В. МАЛАКОФАУНА УЧАСТКА РЕКУЛЬТИВАЦИИ НИКОПОЛЬСКОГОМАРГАНЦЕВО-РУДНОГО БАССЕЙНА.....................................................................................72Андрусевич Е.В. ҐРУНТОВА МЕЗОФАУНА УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ...................73Балюк Ю.О. ГРУНТОВА МЕЗОФАУНА УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ..........................73Вовк М.В. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ КОЛОНІАЛЬНОГО ПОСЕЛЕННЯЧАПЛІ СІРОЇ (ARDEA CINEREA L.) У ВЕРХІВ’Ї ЗАПОРІЗЬКОГО (ДНІПРОВСЬКОГО)ВОДОСХОВИЩА..........................................................................................................................74Гапонова Л.П. БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛ ЦЕНТРОХЕЛІДНИХ СОНЦЕВИКІВ УВОДОЙМАХ КИЇВСЬКОГО ТА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛІССЯ..............................................75Гоголь О.М. ІХТІОФАУНА ВОДОСХОВИЩ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ...............................76Гончаров А.А., Цуриков С.М., Потапов А.М., Тиунов А.В. ОЦЕНКА ВКЛАДАКОРНЕВЫХ ВЫДЕЛЕНИЙ РАСТЕНИЙ В ЭНЕРГЕТИКУ СООБЩЕСТВА ЛЕСНЫХ351Contents

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ПОЧВЕННЫХ БЕСПОЗВОНОЧНЫХ С ПРИМЕНЕНИЕМ ИЗОТОПНОЙ МЕТКИ ( 13 С)....77Гончарова М.И., Гончаров А.А. ОСОБЕННОСТИ ПИТАНИЯ И РАСПРЕДЕЛЕНИЯГОРБАТЫХ КИТОВ (MEGAPTERA NOVAEANGLIAE) В АКВАТОРИИ О. БЕРИНГА..........79Давлетбакова Г.М., Юмагулова Г.Р. ПИТАНИЕ ОСТРОМОРДОЙ ЛЯГУШКИ RANAARVALIS (NILSSON, 1842) НА ЮЖНОМ УРАЛЕ......................................................................80Димитрова С.И., Джуртубаев М.М. МАКРОЗООБЕНТОС ПРИДУНАЙСКОГО ОЗЕРАКОТЛАБУХ.....................................................................................................................................81Єловая О.Г., Ковтун О.О. ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ ТА МОРФОЛОГІЇ МОРСЬКОЇГОЛКИ SYNGNATHUS ABASTER (RISSO, 1827) З ОДЕСЬКОЇ ЗАТОКИ.................................83Енущенко И.В. ТАКСОНОМИЧЕСКИЙ СОСТАВ ХИРОНОМИД (DIPTERA,CHIRONOMIDAE) ОСАДОЧНЫХ ТОЛЩ ОЗ. ВЫСОКОГОРНОЕ (ВОСТОЧНАЯСИБИРЬ, РЕСПУБЛИКА БУРЯТИЯ)..........................................................................................84Ковтун О.А. МАССОВАЯ ГИБЕЛЬ МОРСКОЙ МЫШИ МАЛОЙ, CALLIONYMUS RISSOLE SUEUR, 1814 (OSTEICHTHYES, CALLIONYMIDAE) ВО ВРЕМЯ ЛЕТНЕГО ЗАМОРА ВОДЕССКОМ ЗАЛИВЕ...................................................................................................................85Ковтун О.А. НОВЫЕ АКТИНИИ СЕВЕРНОЙ ЧАСТИ ЧЁРНОГО МОРЯ.............................86Ковтун О. А. РАЗМЕРНО-МАССОВЫЙ СОСТАВ RAPANA VENOSA В ОДЕССКОМЗАЛИВЕ..........................................................................................................................................87Кравченко О.В., Мовилэ А.А.ВИДОВОЕ РАЗНООБРАЗИЕ ИКСОДОВЫХ КЛЕЩЕЙ ВНЕКОТОРЫХ ОЧАГАХ НА ТЕРРИТОРИИ НИЖНЕГО ТЕЧЕНИЯ Р. ДНЕСТР...................88Кукушкин О.В. О ЗИМНЕЙ АКТИВНОСТИ ЛЕОПАРДОВОГО ПОЛОЗА (ZAMENISSITULA) НА СЕВЕРНОМ ПРЕДЕЛЕ АРЕАЛА В КРЫМУ.......................................................89Кукушкин О.В. О МАКСИМАЛЬНЫХ РАЗМЕРАХ ЛЕОПАРДОВОГО ПОЛОЗА(ZAMENIS SITULA) В КРЫМУ.....................................................................................................90Кукушкин О.В. ОФИОФАГИЯ И КАННИБАЛИЗМ У ЖЕЛТОБРЮХОГО ПОЛОЗА(DOLICHOPHIS CASPIUS) В КРЫМУ.........................................................................................92Куликова О.В., Заморов В.В., Кучеров В.А., Радионов Д.Б. ЧАСТОТЫ МОЛЕКУЛЯРНЫХФОРМ МАЛАТДЕГИДРОГЕНАЗЫ БЫЧКА-КРУГЛЯКА NEOGOBIUS MELANOSTOMUS ИЗАКВАТОРИИ О. ЗМЕИНЫЙ И ОДЕССКОГО ЗАЛИВА...........................................................93Кунах О.Н. ФАУНА И ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ГУБОНОГИХМНОГОНОЖЕК (CHILOPODA) СТЕПНОГО ПРИДНЕПРОВЬЯ ...........................................94Лесик О.А., Джуртубаев М.М. МЕЙОБЕНТОС ПРИДУНАЙСКОГО ОЗЕРА КИТАЙ.......95Лысенко Н.А., Джуртубаев М.М. МАКРОЗООБЕНТОС ОЗЕРА ЛУНГ ЛЕТОМ 2012 Г....96Макаров М.В. ВНУТРИГОДОВАЯ ДИНАМИКА КАЧЕСТВЕНОГО СОСТАВА ИКОЛИЧЕСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ МАКРОЗООБЕНТОСА В ВЕРШИННОЙ ЧАСТИБУХТЫ КАЗАЧЬЕЙ (ЮГО-ЗАПАДНЫЙ КРЫМ, ЧЁРНОЕ МОРЕ)........................................98Маренков О.М. ХАРАКТЕРИСТИКА НЕРЕСТОВОЇ ПОПУЛЯЦІЇ ЛЯЩА (ABRAMISBRAMA L.) ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДОСХОВИЩА.........................................................................99Махина В.О., Триль В.Г. СОВКИ (LEPIDOPTERA: NOCTUIDAE) КРАСНОЙ КНИГИДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ (УКРАИНА).....................................................................100Медовник Д.В., Алексієнко В.Р. ХАРАКТЕРИСТИКА ІХТІОФАУНИ ДЕЯКИХКОЛЕКТОРІВ У М. КИЇВ..............................................................................................................101Оніщук А.С. СУЧАСНИЙ СТАН ТЕРІОФАУНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГОПАРКУ «КРЕМЕНЕЦЬКІ ГОРИ».................................................................................................102Петрович О.З. ОРНІТОФАУНА ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОСМУГ В АГРОЛАНДШАФТАХДНІСТРОВСЬКО-ДНІПРОВСЬКОЇ ПІВНІЧНОСТЕПОВОЇ ПРОВІНЦІЇ...............................103Рибка К.М. ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇЧАСТИНИ МАЛОГО ПОЛІССЯ..................................................................................................104352

Сачок О.С. ТРОФІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ЖУКІВ - ЛИСТОЇДІВ (COLEOPTERA,CHRYSOMELIDAE) З ДЕЯКИМИ ТРАВ’ЯНИМИ ТА ЧАГАРНИКОВИМИРОСЛИНАМИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ...................................................................................105Соловьева Е.А. ОСОБЕННОСТИ СЕЗОННОЙ АСПЕКТИВНОСТИ НАСЕЛЕНИЯПТИЦ ГОРОДА ЕЛАБУГА (РЕСПУБЛИКА ТАТАРСТАН)......................................................107Тарасенко А.А. НАСЕКОМЫЕ - ВРЕДИТЕЛИ МАЛЬКА РЫБ..............................................108Тирский Д.И. СЕЗОННЫЕ МИГРАЦИИ ГУСЕОБРАЗНЫХ В ОЛЕКМИНСКОМЗАПОВЕДНИКЕ.............................................................................................................................109Чернишова Т.М., Пінкіна Т.М. ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ПОШИРЕННЯ МОЛЮСКІВ РОДУLIMAХ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛІССЯ................................................................................................110Шакарбаев У.А., Акрамова Ф.Д., Сафарова Ф.Э. ФАУНА МОЛЛЮСКОВ ВОДОЕМОВСЫРДАРЬИ И ИХ РОЛЬ В ТРАНСМИССИИ ТРЕМАТОДОЗОВ ЖИВОТНЫХ...................111Шевченко О.Н., Джуртубаев М.М. МАКРОЗООБЕНТОС РЕКИ ЯГОРЛЫК......................112Шеховцов С.В., Голованова Е.В., Пельтек С.Е. ГЕНЕТИЧЕСКОЕ РАЗНООБРАЗИЕEISENIA NORDENSKIOLDI SUBSP. NORDENSKIOLDI (LUMBRICIDAE, ANNELIDA)НА ТЕРРИТОРИИ ЗАПАДНОЙ СИБИРИ..................................................................................113Шкимбова Е.А., Джуртубаев М.М. ТАКСОНОМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКАМАКРОЗООБЕНТОСА ОЗЕРА КРИВОЕ....................................................................................114Cebotari A., Vatavu D., Dadu A. THE CURRENT STATE OF ICHTHYOFAUNA IN THECOSTESTI-STÂNCA LAKE...........................................................................................................116Chanas P. PATCHES AROUND POWER-LINE PYLONS AS A POTENTIALLY IMPORTANTCOMPONENT IN SUSTAINING OF BIODIVERSITY IN INTENSIVELY FARMEDFARMLAND – CASE STUDY ON ANTS......................................................................................117Dadu A., Cebotari A., Vatavu D. WASTE WINE USED AS FOOD FOR HERBIVOROUS FISHLevanets A., Levanets D. DIVERSITY OF BIRDS ON THE RURAL CATTLE FARM INTRANSVAAL, REPUBLIC OF SOUTH AFRICA.........................................................................118Vatavu D., Cebotari A., Dadu A. THE CURRENT STATE OF THE MIDDLE COURSEOF THE RIVER DNIESTER ICHTHYOFAUNA...........................................................................119Секція 3. Механізми життєдіяльності рослинБаглей О.В. СТРАТЕГІЯ ЖИТТЯ ПОПУЛЯЦІЙ РОСЛИН......................................................120Барсукова И.Н. БИОЛОГИЯ ПРОРАСТАНИЯ СЕМЯН PRUNELLA VULGARIS L...............121Веселовская Л.И., Михалкив Л.М., Коць С.Я. ВЛИЯНИЕ ЕКЗОГЕННОГО ЛЕКТИНАНА СОДЕРЖАНИЕ ФОТОСИНТЕТИЧЕСКИХ ПИГМЕНТОВ В ЛИСТЬЯХ СОИ,ИНОКУЛИРОВАННОЙ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM, В УСЛОВИЯХ РАЗНОГОВОДООБЕСПЕЧЕНИЯ..................................................................................................................123Вініговська К.О., Якуба І.П., Паузер О.Б. АКТИВНІСТЬ ОКИСНИХ ПРОЦЕСІВ ВПРОРОСТКАХ ТОМАТІВ ТА ОГІРКА ЗА ДІЇ ПРЕПАРАТУ ФІТОЦИД................................124Гаврилюк О.С. ДО ПИТАННЯ БІОХІМІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОСЛИН РОДУCALYCANTHUS L...........................................................................................................................125Гончар А.В., Якуба І.П., Швець Г.А. ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ ВЛИСТКАХ ОЗИМОГО РІПАКУ ЗА ДІЇ ПРЕПАРАТУ МІКОСАН...........................................126Гуральчук Ж.З., Сорокіна С.І., Родзевич О.П., Мордерер Є.Ю. АЗОТФІКСУВАЛЬНААКТИВНІСТЬ СОЇ ЗА СУМІСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ І МІКРОДОБРИВ .127Гюльахмедов С.Г., Кулиева С.М. ВНУТРИКЛЕТОЧНАЯ ЛОКАЛИЗАЦИЯФЕНИЛАЛАНИН-АМИЯК-ЛИАЗЫ (ФАЛ; К.Ф. 4.3.1.5) ПЛОДОВ ЯБЛОНИ.......................129Дусчанова Г.М. СТРУКТУРА АССИМИЛИРУЮЩИХ ОРГАНОВ ВИДОВCLIMACOPTERA В СВЯЗИ ТИПОМ ФОТОСИНТЕЗА.............................................................130353Contents

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Дьякова И.Н. МОРОЗОУСТОЙЧИВОСТЬ ВИДОВ РОДА MALUS MILL.............................131Жарикова Д.А., Назарчук Ю.С. ВЛИЯНИЕ СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА НА РАЗЛИЧНЫЕСТАДИИ РАЗВИТИЯ РАСТЕНИЙ РОДА TAGETЕS .................................................................132Иванова А.Г., Назарчук Ю.С. РИЗОГЕНЕЗ ЖИВЦІВ BUXUS SEMPERVIRENS ЗА ДІЇСТИМУЛЯТОРІВ ..........................................................................................................................133Инджеева Л.А., Бакташева Н.М. ОСОБЕННОСТИ РИТМОВ СЕЗОННОГО РАЗВИТИЯIRIS PUMILA L В РЕСПУБЛИКЕ КАЛМЫКИЯ.........................................................................134Капылова Л.В., Абрамчик Л.М., Зеневич Л.А., Кабашникова Л.Ф. ИЗМЕНЕНИЕАКТИВНОСТИ НАДФН-ОКСИДАЗЫ В ПРОРОСТКАХ ЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ ПРИДЕЙСТВИИ ГРИБА BIPOLARIS SOROKINIANA И ТЕПЛОВОГО ШОКА.............................135Кизилова В.Ю., Мензянова Н.Г. ВОЗМОЖНАЯ РОЛЬ ЭНДОРЕПЛИКАЦИИ ВФОРМИРОВАНИИ УСТОЙЧИВОСТИ КЛЕТОК DUNALIELLA VIRIDIS TEOD. КТОКСИЧЕСКИМ КОНЦЕНТРАЦИЯМ ИОНОВ МЕДИ ..........................................................136Ковбасенко Р.В., Дмитрієв О.П. КОМПОЗИЦІЯ ФІТОГОРМОНІВ НА ОВОЧЕВИХКУЛЬТУРАХ....................................................................................................................................137Майданський С.П. ВМІСТ ХЛОРОФІЛІВ І КАРОТИНОЇДІВ У ХЛОРОФІЛДЕФЕКТНИХМУТАНТІВ ТОМАТУ....................................................................................................................139Підгірна А.І., Корновал Н.А., Ружицька О.М. МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ПОВЕРХНІ РОСЛИН ОЗИМОЇ МۥЯКОЇ ПШЕНИЦІ (TRITICUMАESTIVUM L.) ТА ПШЕНИЦІ СПЕЛЬТИ (T. SPELTA L.)..........................................................140Радченко М.П., Сичук А.М., Мордерер Є.Ю. ПРОГРАМОВАНА ЗАГИБЕЛЬ РОСЛИН ЗАДІЇ ГЕРБІЦИДІВ - ІНГІБІТОРІВ АЦЕТИЛ-КОА-КАРБОКСИЛАЗИ (ГРАМІНІЦИДИ)........141Рудь Н.В. РІВЕНЬ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИЗЕМНИХ ШАРІВ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯНБС ВІД АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ..........................................................................142Ткач О.П., Яночко В.М. ВПЛИВ СПОЛУК МІДІ НА ОНТОГЕНЕЗ ОЗИМОЇПШЕНИЦІ.......................................................................................................................................144Токан О.В., Назарчук Ю.С. ОСОБЛИВОСТІ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯCHAMAECYPARIS LAWSONIANA ЗА ДІЇ СТИМУЛЯТОРІВ ....................................................145Федак В., Мамчур О., Рівіс Й. МЕТАБОЛІЗМ АНІОННИХ ФОРМ ЖИРНИХ КИСЛОТУ РОСЛИНАХ КУКУРУДЗИ ЗА ВПЛИВУ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН........................145Хаблак С.Г. КОНЦЕПЦИЯ ФЕРМЕНТАТИВНОГО РОСТА КЛЕТОК РАСТЯЖЕНИЕМ....147Чмелева С.И., Кравченко Н.С. ВЛИЯНИЕ МИВАЛА НА РОСТОВЫЕ ПРОЦЕССЫЯЧМЕНЯ СОРТА СТАЛКЕР НА РАННИХ ЭТАПАХ ОНТОГЕНЕЗА....................................148Шапарєва М.О. ОСОБЛИВОСТІ ПІГМЕНТНОЇ СИСТЕМИ ВІЧНОЗЕЛЕНИХ ВИДІВРОДУ EUONYMUS L. В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ...................................149Chernetskyy M. HETEROPHYLLY IN THE GROUP PROLIFERAE OF THE GENUSKALANCHOË (CRASSULACEAE)................................................................................................151Huzhahmetova A.Sh. LIMITING FACTORS OF GROWTH AND DEVELOPMENT OF THEHAZELNUT VARIETIES................................................................................................................151Kostyukov S.M. ADAPTIVE CAPABILITIES OF SHRUBS IN ARID CONDITIONS .............152Marcinek B. THE USE OF DIFFERENT METHODS OF BULB COOLING TO REGULATIONOF MUSCARI MILL. HABITUS FORCED IN POTS....................................................................153Monder M.J., Niedzielski M., Woliński K. CHLOROPHYLL AND CAROTENOIDS CONTENTIN CUTTINGS OF ROSA ‘MAIDEN’S BLUSH’ ROOTED BY MEANS OF SEAWEEDBIOSTIMULANTS..........................................................................................................................154Rysiak K. DEVELOPMENTAL BIOLOGY OF CAREX HUMILIS L. (CYPERACEAE) IN EXSITU CONDITIONS........................................................................................................................155354

Semenyutinа V.A. ECOLOGICAL PLASTICITY OF ZIZYPHUS JUJUBA IN THE LOWERVOLGA REGION............................................................................................................................156Szmagara M. THE EFFECT OF DIFFERENT METHODS OF FORMING ON YIELD ANDFLOWERING OF ROSES CV. ‘RED HOUSE’ .............................................................................157Секція 4. Механізми життєдіяльності тваринContentsБалацький В.В., Пальчевська O.Л., Андреєва A.O., Мацевич Л.Л., Півень О.О.,Лукаш Л.Л. ЕМБРІОНАЛЬНА КАРДІОСПЕЦИФІЧНА ДЕЛЕЦІЯ ОДНОГО АЛЕЛЮB-КАТЕНІНУ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗМІНИ СИГНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ WNT/B-КАТЕНІНУ У ДОРОСЛОМУ МІОКАРДІ ...............................................................................158Боржун В.М., Вівсяник В.О., Лущак О.В. РОЛЬ ІНСУЛІН - ПОДІБНОГО ПЕПТИДУ5 (DILP 5) У РЕГУЛЯЦІЇ ЖИВЛЕННЯ ТА МЕТАБОЛІЗМІ У ОСОБИН DROSOPHILAMELANOGASTER ...........................................................................................................................159Борщовецька Н.Л., Бевзо В.В. СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗНА, КАТАЛАЗНА ТАЗАГАЛЬНА АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНОСТІ КРОВІ ЩУРІВ В УМОВАХТРИВАЛОГО ВВЕДЕННЯ ГЛУТАМАТУ НАТРІЮ...................................................................160Боярский А.А. ВЛИЯНИЕ ГИПО- И ГИПЕРДИНАМИИ НА КАЛЬЦИЕВЫЙ ОБМЕН УКРЫС ЛИНИИ ВИСТАР...............................................................................................................161Бурлака Н.І. СТАН НИРКОВОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ПІСЛЯНАВАНТАЖЕННЯ БІЛКОМ .......................................................................................................162Галущак Л.І., Кирилів Б.Я., Кисців В.О., Лісна Б.Б., Сірко Я.М. ЗМІНИ АКТИВНОСТІТРАВНИХ ФЕРМЕНТІВ У КУРУЕЙ НЕСУЧОК В ОНТОГЕНЕЗІ..........................................164Глушаніна І.П., Бачинський С.Ю. ВПЛИВ ПОХІДНИХ ЦИС-3-АРІЛІДЕН-1,2-ДИГІДРО-3Н-1,4-БЕНЗДІАЗЕПІН-2-ОНІВ НА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ ЩУРІВ ..................................165Губич О.И., Фурс А.З., Новиков Д.А., Гриневич С.В. ИЗУЧЕНИЕГЕПАТОПРОТЕКТОРНЫХ СВОЙСТВ СИНТЕТИЧЕСКИХ АНАЛОГОВПРОСТАГЛАНДИНОВ ГРУППЫ Е IN VITRO И IN VIVO........................................................166Гунчак С.В., Бевзо В.В. ДОСЛІДЖЕННЯ ТОКСОДИНАМІКИ ГЛУТАМАТУ НАТРІЮ НАОРГАНІЗМ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТРИВАЛОГО ЙОГО ВВЕДЕННЯ ..........................................167Дворщенко К.О., Шелест Д.О. ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПРИТРИВАЛІЙ ШЛУНКОВІЙ ГІПОХЛОРГІДРІЇ............................................................................168Жилович Л.В., Ковалевська А.О., Ожерельєва К.Ю., Томачинська В.С. АКТИВНІСТЬАМІНОТРАНСФЕРАЗ ТА ЛАКТАТДЕГІДРОГЕНАЗИ В ОРГАНАХ ЩУРІВ ІЗ ГІПОКСІЄЮЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУ.........................................................................................................169Заморская Т.М., Плотникова Л.Н. СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ОРИЕНТИРОВОЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОГО ПОВЕДЕНИЯ КРЫС ЛИНИЙ WISTAR, SHR И WAG/CPB......170Кисців В.О., Гунчак А.В., Сірко Я.М., Лісна Б.Б., Галущак Л.І. ОНТОГЕНЕТИЧНІЗМІНИ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ У ТКАНИНАХ НИРОК МОЛОДНЯКУ КУРЕЙ....................171Комар О.В. ТЕМПЕРАМЕНТ І НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ......................................172Кузиев Ш.Н., Далимова С.Н., Далимов Д.Н., Жамолова Н.З., Выпова Н.Л. ВЛИЯНИЕПРЕПАРАТА ЛАГОВИН НА ПРОЦЕСС СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ, В ОПЫТАХIN VITRO.........................................................................................................................................173Кузиев Ш.Н., Далимова С.Н., Далимов Д.Н., Юнусова М.Х., Выпова Н.Л., УмароваГ.Б. ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТОВ ДМХ1 И ДМХ2 НА КРОВЬ И ПЛАЗМУ КРОЛИКОВ ВОПЫТАХ IN VITRO......................................................................................................................174Кука А.С., Басик К.Д. ПОКАЗАТЕЛИ ОБМЕНА БЕЛКОВ У КРЫС ПРИ УПОТРЕБЛЕНИИВ ПИТАНИИ ГЕННОМОДИФИЦИРОВАННОЙ СОИ.............................................................175355

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Кукушкина М.Ю. ГОРМОНАЛЬНАЯ РЕГУЛЯЦИЯ ПОЛОВОЙ ФУНКЦИИ ВЭКСПЕРИМЕНТЕ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ В ПИЩУ ГЕННОМОДИФИЦИРОВАННОЙСОИ..................................................................................................................................................176Лимар Н.О., Іщенко В.М., Чернадчук С.С. ВМІСТ ТІАМІНУ ТА ЙОГО МЕТАБОЛІТІВ ВОРГАНАХ ЩУРІВ ІЗ ГІПОКСІЄЮ ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУ...........................................178Лісна Б.Б., Кисців В.О., Сірко Я.М., Галущак Л.І., Кирилів Б.Я. СТАН СИСТЕМИАНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ТКАНИНАХ НИРОК МОЛОДНЯКУ КУРЕЙ-НЕСУЧОК В ОНТОГЕНЕЗІ..........................................................................................................179Маєвська М.В., Денисенко О.В. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ШВИДКОГОФАРМАКОЛОГІЧНОГО КІНДЛІНГУ У ЩУРІВ.......................................................................180Морозова В.С., Бабич Л.В., Сисолятін С.В., Бойко В.В. ПЕРСПЕКТИВИВИКОРИСТАННЯ СТАНУ ШТУЧНОГО ВУГЛЕКИСЛОТНОГО ГІПОБІОЗУ ВТВАРИННИЦТВІ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ..........................................................................................181Охрей А.Г., Куценко Т.В., Макарчук М.Ю. СЛУХОВІ КОГНІТИВНІ ВИКЛИКАНІПОТЕНЦІАЛИ У МУЗИКАНТІВ І НЕМУЗИКАНТІВ ПІД ЧАС МОНО- ТАБІНАУРАЛЬНОГО ПРОСЛУХОВУВАННЯ ТОНУ ...................................................................182Перхулин Н.В., Ровенко Б.М. МОЛІБДАТ НАТРІЮ МОДИФІКУЄ ПЕРЕБІГВІЛЬНОРАДИКАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ПЛОДОВОЇ МУШКИ DROSOPHILAMELANOGASTER............................................................................................................................183Петров А.С., Пахоменко В.В., Козловска Н.Ю. ВМІСТ ФЛАВІНІВ У ТКАНИНАХ ЩУРІВЗА ГІПОКСІЄЮ ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУ...........................................................................184Побережський О.І., Семенова О.О., Санду О.Ю. ОЦІНКА ГРУНТІВ ПРИБЕРЕЖНОЇЗОНИ ОЗЕРА КРИВЕ МЕТОДОМ БІОТЕСТУВАННЯ.............................................................185Побережський О.І., Семенова О.О. ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ДОННИХВІДКЛАДЕНЬ ПРИБЕРЕЖНОЇ ЗОНИ ОЗЕРА ЛУНГ В 2011 Р. МЕТОДОМБІОТЕСТУВАННЯ.........................................................................................................................186Пустовгар В.П., Худіяш Ю.М., Красюк Ю.М. ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИБИЧКА КРУГЛЯКА (NEOGOBIUS MELANOSTOMUS (PALLAS, 1814)) ЗА РІЗНОГОЙОННОГО СКЛАДУ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА....................................................................187Росаловський В.П., Грабовська С.В., Федяков Р.О., Салига Ю.Т. МЕХАНІЗМНЕЙРОТОКСИЧНОСТІ ФОСФОРОРГАНІЧНИХ СПОЛУК: РОЛЬ ОКСИДАТИВНОГОСТРЕСУ...........................................................................................................................................189Салига Н.О., Сварчевська О.З., Максимович І.Я., Бучко О.М., Сеньків О.М.L-ГЛУТАМІНОВА КИСЛОТА ЯК РЕГУЛЯТОР АНТИОКСИДАНТНОГО ТА ІМУННОГОСТАТУСУ ЩУРІВ..........................................................................................................................190Сеньків О.М., Бучко О.М., Салига Н.О., Сварчевська О.З., Максимович І.Я. ВПЛИВРІЗНИХ ДОЗ ЦИНК НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИЗАХИСТУ В ТКАНИНАХ ПОРОСЯТ.........................................................................................191Селюкова Н.Ю., Почєрняева С.С. СОМАТО-СТАТЕВИЙ РОЗВИТОК НАЩАДКІВСАМЦІВ, БАТЬКО ЯКИХ ДО СПАРОВУВАННЯ ОТРИМУВАВ ФІТОЕСТРОГЕНИ.........192Сірко Я.М., Гунчак А.В., Кисців В.О., Лісна Б.Б., Галущак Л.І. ОНТОГЕНЕТИЧНІЗМІНИ ВМІСТУ ЦИНКУ В ТКАНИНАХ МОЛОДНЯКУ КУРЕЙ..........................................193Стефанишин О.М., Нечай Г.І., Цепко Н.І., Борецька Н.І., Гураль С.В. МОЖЛИВІСТЬЗАСТОСУВАННЯ БІОМАСИ КАРОТИНОСИНТЕЗУЮЧИХ ДРІЖДЖІВPHAFFIA RHODOZYMA У ПТАХІВНИЦТВІ В ЯКОСТІ ПРОБІОТИКА................................194Терлецкая Я.О, Притыка Ю.В., Донич С..В., Ершова О.Н., Каракис С.Г.АНТИОКСИДАНТНОЕ ДЕЙСТВИЕ СПИРУЛИНЫ НА ФОНЕ РЕНТГЕНОВСКОГООБЛУЧЕНИЯ..................................................................................................................................195356

Умркулова С., Мирзаева А., Рахматуллаев Э.А. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ТОКСИЧНОCТИСЕКРЕТА СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ КЛЕЩЕЙ РОДА HYALOMMA НА МИТОХОНДРИЯХПЕЧЕНИ И ГАЗООБМЕНЕ ТЕПЛОКРОВНЫХ ЖИВОТНЫХ................................................197Фуджу Халид Исса Мухамед. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУСИСТЕМ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ ЩУРІВ-ПУХЛИНОНОСІЇВПІД ВПЛИВОМ ПЛОДОВО-ЯГІДНОГО ЕКСТРАКТУ ФУДЖУ.............................................198Черпак М. Ф., Скочко Н. С., Торгало Є.О., Берегова Т.В. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІТРАНСПОРТУ ВОДИ І ЕЛЕКТРОЛІТІВ ЧЕРЕЗ ЕПІТЕЛІЙ ТОВСТОЇ КИШКИ ВЩУРІВ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ МУЛЬТИПРОБІОТИКОМ «СИМБІТЕР ® АЦИДОФІЛЬНИЙКОНЦЕНТРОВАНИЙ»..................................................................................................................199Havrylyak V.V., Tkachuk V.M., Stapay P.V., Sedilo H.M. FATTY ACID COMPOSITION OFINTEGRAL LIPIDS OF NORMAL AND ABNORMAL WOOL FIBRES....................................200Legeta Y.V. BIOINDICATION TECHNOLOGICALLY TRANSFORMED TERRITORIES WITHTHE KINDS OF DROZOFILID MELANOGASTER.......................................................................201Maksymiv I.V., Husak V.V., Ivasiuk I.T. THE INFLUENCE OF METRIBUZIN ONBIOCHEMICAL INDICES IN LIVER OF GOLDFISH (CARASSIUS AURATUS L)...................202Rovenko B.M., Lushchak O.V. GLYCEMIC INDEX OF DIFFERENT CARBOHYDRATES INDROSOPHILA MELANOGASTER..................................................................................................203Rushchak V.V., Kitam V.O., Zayets V.M., Maksymchuk O.V., Rosohatska I.V., ChashchynM.O. NEW APPROACHES FOR THE PREVENTION OF PATHOLOGICAL PROCESSES ATMETABOLIC SYNDROME............................................................................................................203Секція 5. Мікробіологія та вірусологіяContentsАбдулина Д.Р., Гавриш В.Н. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАЛИЧИЯ ВНЕХРОМОСОМНЫХГЕНЕТИЧЕСКИХ ЭЛЕМЕНТОВ У БАКТЕРИЙ СУЛЬФИДОГЕННЫХ КОРРОЗИОННЫХСООБЩЕСТВ.................................................................................................................................204Авдіюк К.В. ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГРУП Α-АМІЛАЗИ BACILLUSSUBTILIS 147...................................................................................................................................205Агафонова Н.В., Капаруллина Е.Н., Доронина Н.В. СТИМУЛЯЦИЯ РОСТА РАСТЕНИЙАЭРОБНЫМИ МЕТИЛОБАКТЕРИЯМИ DELFTIA SP. LP-1....................................................206Балцат К.К., Барбак Т.А., Пойрас Н., Бырса М., Бурцева С.А. РЕГУЛЯЦИЯВСХОЖЕСТИ СЕМЯН СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ КУЛЬТУР МЕТАБОЛИТАМИСТРЕПТОМИЦЕТОВ ПОЧВ МОЛДОВЫ...................................................................................207Бальвас К.М., Бородай В.В. ФІТОЦИД В БІОЛОГІЧНОМУ ЗАХИСТІ КАРТОПЛІ...........209Бивол Ч. , Зосим Л., Еленчук Д., Батыр Л., Джур С., Олан О. ПЕРСПЕКТИВАИСПОЛЬЗОВАНИЯ КУЛЬТУРАЛЬНОЙ ЖИДКОСТИ ЦИАНОБАКТЕРИИ SPIRULINAPLATENSIS ПРИ КУЛЬТИВИРОВАНИИ МИКРОВОДОРОСЛИ DUNALIELLA SALINA ВПРИСУСТВИИ КООРДИНАЦИОННЫХ СОЕДИНЕНИЙ CU(II)...........................................210Білявська Л., Лузан Б., Лонтковська Т., Ґудзь А. АНТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬАНАЛОГІВ НУКЛЕОЗИДІВ ВІДНОСНО ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ..........................211Бобрик Н.Ю., Кривцова М.В., Ніколайчук В.І. ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬҐРУНТІВ ПРИМАГІСТРАЛЬНИХ ЕКОСИСТЕМ......................................................................212Бугера І.П., Кігель Н.Ф. ВИКОРИСТАННЯ ЛАКТОБАКТЕРІЙ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕРОБКИФРУКТІВ.........................................................................................................................................213Васильковська Р.А., Гомза Б.В. ДЕФЕКТИ СИГНАЛЬНОГО ШЛЯХУ TOR ЗНИЖУЮТЬРІВЕНЬ ПОКАЗНИКІВ КАРБОНІЛЬНОГО/ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ У ДРІЖДЖІВSАССHAROMYCES CEREVISIAE..................................................................................................214357

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Гомза Б.В. АКТИВНІСТЬ ГЛІОКСАЛАЗНОЇ СИСТЕМИ ТА ВМІСТ ГЛІКОЗИЛЬОВАНИХБІЛКІВ У ДРІЖДЖІВ SАССHAROMYCES CEREVISIAE, ЯК ПОКАЗНИКИКАРБОНІЛЬНОГО СТРЕСУ.........................................................................................................215Гудзенко О. В. ДІЯ Α-L-РАМНОЗИДАЗ CRYPTOCOCCUS АLBIDUS ТА EUPENICILLIUMЕRUBESCENS НА СИНТЕТИЧНІ І ПРИРОДНІ СУБСТРАТИ..................................................216Дворак К.П., Буценко Л.М. БАКТЕРІАЛЬНА МІКРОФЛОРА НАСІННЯ ЦУКРОВИХБУРЯКІВ..........................................................................................................................................217Ерофеевская Л.А. ИЗУЧЕНИЕ ПРОЦЕССОВ БИОДЕСТРУКЦИИДИЗЕЛЬНОГО ТОПЛИВА «АРКТИКА», ПОД ДЕЙСТВИЕМ АССОЦИАЦИЙУГЛЕВОДОРОДОКИСЛЯЮЩИХ МИКРООРГАНИЗМОВ.....................................................218Златогурська М.А. ВИВЧЕННЯ ПРОТЕКТИВНОЇ ДІЇ LACTOBACILLUS PLANTARUM НАНАСІННЯ ТОМАТУ В УМОВАХ ЗАСОЛЕНОСТІ ГРУНТУ...................................................219Кавуля О.М, Васіна Л.М. ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКІСНО-КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУКАРОТИНОЇДІВ ДРІЖДЖІВ РОДУ RHODOTORULA.............................................................221Караваева Е.А., Нестерова Л.Ю., Ткаченко А.Г. ПОЛИАМИНЫ КАК ФАКТОРЫПОВЫШЕНИЯ АНТИБИОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТИ КЛИНИЧЕСКИХ ШТАММОВESCHERICHIA COLI.......................................................................................................................222Литвин В.В., Колісник Я.І. ХРОМАТО-МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯМАРКЕРІВ ПОРОЖНИННОЇ МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА БІЛИХ ЩУРІВ.....................223Мамедова Н.Х., Шихлинский Г.М., Гасанова Г.И. СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКАУСТОЙЧИВОСТИ К ВИЛТУ СОРТОВ ХЛОПЧАТНИКА ВИДА G.HIRSUTUM L. ИG.BARBADENSE L..........................................................................................................................224Масловська Н.С., Ліманська Н.В. ВПЛИВ ОБРОБОК LACTOBACILLUS PLANTARUMОНУ 12 НА ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ТОМАТУ, ІНФІКОВАНОГО AGROBACTERIUMTUMEFACIENS C58........................................................................................................................225Мелешко Т., Кондратюк Т. ДОСЛІДЖЕННЯ РОСТОВИХ ХАРАКТЕРИСТИКЛАКТОБАКТЕРІЙ У СКЛАДІ КОМПЛЕКСНОГО ПРЕПАРАТУ ДЛЯ ЗАХИСТУРОСЛИН..........................................................................................................................................226Мороз Ю.И., Шилина Ю.В., Гуща Н.И., Моложавая О.С. ВЛИЯНИЕ ХРОНИЧЕСКОГОГАММА-ОБЛУЧЕНИЯ НА ЭКСПРЕССИЮ ФАКТОРОВ ПАТОГЕННОСТИ У БАКТЕРИЙРSEUDOMONAS AERUGINOSA....................................................................................................228Муродова С.С., Гафурова Л.А., Саидова М.Э., Кадирова Д.А., Набиева Г.М.,Махкамова Д.Э. ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ЗАСОЛЕНИЯ НА КАТАЛАЗНУЮ АКТИВНОСТЬАРИДНЫХ ПОЧВ .........................................................................................................................229Мустафаева Р.С., Гюльахмедов С.Г., Кулиев А.А. ВЛИЯНИЕ ПРОТЕОЛИТИЧЕСКОЙСИСТЕМЫ ШТАММА ENTEROCOCCUS FAECALIS AN1 НА ОБРАЗОВАНИЕБИОАКТИВНЫХ АНТИМИКРОБНЫХ ПЕПТИДОВ ИЗ КАЗЕИНОВ В УСЛОВИЯХ INVITRO СИМУЛИРОВАННОЙ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ...............................230Николаеску М-М., Бурец Е., Коев Г. КУЛЬТУРА МОЛОЧНОКИСЛЫХ БАКТЕРИЙ ДЛЯФЕРМЕНТИРОВАНИЯ КОЗЬЕГО МОЛОКА............................................................................231Ніколова Н.І. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ РИЗОБІЄПОДІБНИХ КОЛОНІЙУ ПУХЛИННИХ ТКАНИНАХ НА ВИНОГРАДНИКАХ СОРТУ КАБЕРНЕ СОВІНЬОНПІВДНЯ УКРАЇНИ ........................................................................................................................232Павлова А.Г., Нарцева О.С., Нидзвецкая Л.М., Копытина Н.И. ЭКОЛОГО-САНИТАРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОВЕРХНОСТНЫХ ВОД ДНЕСТРОВСКОГОЛИМАНА........................................................................................................................................233Пантьо В.В. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯФОТОМОДИФІКАЦІЇ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ІНФЕКЦІЙ, ВИКЛИКАНИХ358

STAPHYLOCOCCUS AUREUS.......................................................................................................234Подзноева З.Л. ПОТРЕБЛЕНИЕ ФОСФОРА МИКРООРГАНИЗМАМИ В УСЛОВИЯХСТРЕССА........................................................................................................................................235Рівіс О.Ю., Кривцова М.В., Ніколайчук В.І. ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯПРОБІОТИКІВ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ МІКРОФЛОРИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ЛЮДЕЙ ПРИЗАХВОРЮВАННЯХ ТКАНИН ПАРОДОНТУ...........................................................................236Савенко О.А., Пасічник Л.А. БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЗБУДНИКІВ БАКТЕРІАЛЬНИХХВОРОБ БУР’ЯНІВ.......................................................................................................................237Самойленко Ю.О., Кириченко А.М. ОТРИМАННЯ ДІАГНОСТИЧНИХАНТИСИРОВАТОК ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ВІРУСУ ЖОВТОЇ МОЗАЇКИ КВАСОЛІ................238Семенец А.С. LACTOCOCCUS LACTIS BIOFILM FORMATION UNDER THEAUTOINDUCER NISIN INFLUENCE .........................................................................................239Тихонова Е.А., Бурдиян Н.В. КОЛИЧЕСТВЕННОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕСУЛЬФАТРЕДУЦИРУЮЩИХ БАКТЕРИЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОДЕРЖАНИЯНЕФТЯНЫХ УГЛЕВОДОРОДОВ В ДОННЫХ ОСАДКАХ БУХТЫ СЕВАСТОПОЛЬСКОЙ(ЧЁРНОЕ МОРЕ) ...........................................................................................................................240Циганенко Т.С., Кігель Н.Ф. ПОШУК ШТАМІВ ЛАКТОБАКТЕРІЙ, ПЕРСПЕКТИВНИХДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ТВЕРДИХ СИРІВ................................................242Швец С., Бурец Е., Коев Г., Бурцева С. АНТИМИКРОБНЫЕ СВОЙСТВАМНОГОШТАММОВОЙ КОМБИНАЦИИ МОЛОЧНОКИСЛЫХ БАКТЕРИЙ......................243Широкова О.А., Нестерова Л.Ю., Ткаченко А.Г. БИОГЕННЫЕ ПОЛИАМИНЫ КАКМОДУЛЯТОРЫ БИОПЛЕНКООБРАЗОВАНИЯ ESCHERICHIA COLI....................................244Шихлинский Г.М., Мамедова Н.Х. МИКРООРГАНИЗМЫ ВЫЗЫВАЮЩИЕ ГНИЕНИЕКОРНЕЙ ВИНОГРАДА ПОСЛЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ФИЛЛОКСЕРОЙ....................................245Юсько Л.С., Бокшан О.Я., Садляк А.М. НОВІ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ ВІРУСИ ТАБАКТЕРІЇ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ДЛЯ АГРОЦЕНОЗІВ УКРАЇНИ........................................246Ярошко О.М., Шепелевич В.В., Гриценко Л.М., Яворська Н.В. ВИВЧЕННЯАНТИБІОТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ КВІТІВ ДИКОРОСЛИХ ТА КУЛЬТУРНИХРОСЛИН ЩОДО ТЕСТ-КУЛЬТУРИ BACILLUS SUBTILIS ......................................................247Chepisiuk N.V. Β‐GALACTOSIDASE GENE EXPRESSION UNDER THE CONTROL OFPROMOTER IN THE CELLS OF B. SUBTILIS.............................................................................248Chroboková E., Suchá J., Ludvíková, H., Vacková, H., Talácko, L., Karešová R.,Křivohlávková L., Nováková D., Babec V. PRODUCTION OF VIRUS-FREE PROPAGATIONSTOCK OF APPLE, PEAR, PLUM AND CHERRY TREES IN THE CZECH REPUBLIC.........249Doroshenko Yu. V. BACTERIA AND YEASTS OF THE SYSTEMS OF THEHYDROBIOLOGICAL CLEANING OF MARINE WATERS.......................................................250Hryshuk Ch., Burdyliuk N., Izers’ka L., Bayliak M. LOW CONCENTRATIONS OFRHODIOLA ROSEA AQUEOUS EXTRACT DEMONSTRATE STRESS-PROTECTIVEAND GEROPROTECTIVE EFFECTS ON YEAST SACCHAROMYCES CEREVISIAE..............250Medinets S., Medinets V., Skiba U. Butterbach-Bahl K. POTENTIAL MECHANISMS OFSOIL NITRIC OXIDE PRODUCTION...........................................................................................251Medinets S., Medinets V., Skiba U., Butterbach-Bahl K. THE ROLE OF NITRIFICATIONAND DENITRIFICATION IN SOIL NITRIC OXIDE PRODUCTION.........................................252Nidialkova N. A., Matseliukh О.V. THE INFLUENCE OF AMINO ACIDS ANDMONOSACCHARIDES ON BACILLUS THURINGIENSIS ІМV В-7324 FIBRINOLYTICPEPTIDASE STABILITY................................................................................................................253Pastyrya A., Furtat I. CATALASE ACTIVITY OF СORYNEBACTERIUM VARIABILEUKM AC-717 UNDER ADAPTATION TO LINCOMYCIN..........................................................254359Contents

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Starosyla Iev. THE OPERATIVE BIOMONITORING MICROBIOLOGICAL PARAMETERS OFWATER AND SEDIMENT IN THE SIMULATE EXPERIMENTS...............................................255Vasyliv O.M., Hnatush S.O., Tsap O.R., Novitska K.B. CATALASE ACTIVITY OFDESULFUROMONAS ACETOXIDANS BACTERIUM UNDER THE INFLUENCE OFTRANSITION METAL SALTS ......................................................................................................256Секція 6. Генетика і біотехнологіяБаєр Г.Я., Пірко Я.В., Шевченко Ю.О., Рахметов Д.Б., Ємець А.І. АНАЛІЗ ГЕНЕТИЧНОЇМІНЛИВОСТІ ГЕНОТИПІВ РИЖІЮ ПОСІВНОГО CAMELINA SATIVA L. CRANTZ ЗАДОПОМОГОЮ ISSR-АНАЛІЗУ...................................................................................................257Бахчеван Е.Л., Чеботарь С.В. ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНА AMPD1 ПО ЛОКУСУ RS17602729У СПОРТСМЕНОВ-ФУТБОЛИСТОВ.........................................................................................258Богдан М.М., Гуляева А.Б. ЭКСПРЕСС-ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИУСТОЙЧИВЫХ СОРТОВ РАСТЕНИЙ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ К ВНЕКОРНЕВОЙОБРАБОТКЕ....................................................................................................................................260Богдан Н.Н., Некрылова Л.К., Коев Г.В. ДЕПРОТЕИНИЗИРОВАННАЯ МОЛОЧНАЯСЫВОРОТКА КАК ОСНОВА ДЛЯ ПОЛУЧЕНИЯ НАПИТКОВ ФУНКЦИОНАЛЬНОГОНАЗНАЧЕНИЯ................................................................................................................................261Буцяк А., Ванько І., Громико О., Федоренко В. ФУНГІЦИДНІ ВЛАСТИВОСТІҐРУНТОВИХ АКТИНОМІЦЕТІВ, ВИДІЛЕНИХ З ПІВДЕННОГО СХИЛУ Г. КІШКАНА КРИМСЬКОМУ ПІВОСТРОВІ..............................................................................................262Видягина Е.О., Ковалицкая Ю.А., Шестибратов К.А. АНАЛИЗ ФЕНОТИПИЧЕСКИХОСОБЕННОСТЕЙ РАСТЕНИЙ ОСИНЫ С РЕКОМБИНАНТНЫМ ГЕНОМКСИЛОГЛЮКАНАЗЫ ИЗ ГРИБА PENICILLIUM CANESCENS..............................................263Вітушинська М.В., Черник Я.І. ЧУТЛИВІСТЬ ДО УМОВ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУУ DROSOPHILA MELANOGASTER ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНА SOD1 УНЕЙРОНАХ....................................................................................................................................264Водоп’янова Л.А. ВМІСТ МЕТАБОЛІТІВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ В КЛІТИНАХКІСТКОВОГО МОЗКУ СОБАК ПІСЛЯ КРІОКОНСЕРВУВАННЯ C ДМСО.........................265Галаев А.В., Галаева М.В., Сиволап Ю.М. ИДЕНТИФИКАЦИЯ СОРТОВ ПШЕНИЦЫМЯГКОЙ (TRITICUM AESTIVUM L.) ПО АЛЛЕЛЯМ ЛОКУСА XBARC74-5В,СЦЕПЛЕННОГО С ГЕНОМ ГИБРИДНОГО НЕКРОЗА NE1...................................................266Гулько Т.П., Драгулян М.В., Левків М.Ю., Бубнов Р.В., Кордюм В.А. ОСОБЛИВОСТІОТРИМАННЯ ОСТЕОАРТРИТУ НА ЩУРАХ..........................................................................267Гуляєва А.Б., Курʼята В.Г., Богдан М.М. ФОСФОРНЕ ЖИВЛЕННЯ, ФОТОСИНТЕЗ ІПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗА ДІЇ БІОЛОГІЧНОАКТИВНИХ РЕЧОВИН................................................................................................................268Джур С.В., Кирияк Т.В., Рудь Л.Б., Зосим Л.С., Бульмага В.П. ПОЛУЧЕНИЕБИОМАССЫ СПИРУЛИНЫ, ОБОГАЩЕННОЙ СЕЛЕНОМ....................................................270Ельчищева Ю.В., Голтвянский А.В. ХАРАКТЕРИСТИКА РОСТА И БИОМАССЫМИЦЕЛИЯ PLEUROTUS OSTREARUS (JACQ.) P. KUMMER В ЖИДКИХ КУЛЬТУРАХ.....271Єфіменко Т.С., Антонюк М.З., Терновська Т.К. МІКРОСАТЕЛІТНИЙ АНАЛІЗЛІНІЙ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ TRITICUM AESTIVUM/AEGILOPS MUTICA ЩОДОПРИСУТНОСТІ ЧУЖИННОГО ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ У СКЛАДІ ХРОМОСОМ 5ГОМЕОЛОГІЧНОЇ ГРУПИ...........................................................................................................272Ефремова Н.В., Молодой Е.В., Фулга Л.В., Усатый А.С. ПЕРСПЕКТИВЫИСПОЛЬЗОВАНИЯ ДРОЖЖЕЙ РОДА SACCHAROMYCES В КАЧЕСТВЕ ПРОДУЦЕНТОВКАТАЛАЗЫ.....................................................................................................................................273360

ContentsІгнатко Т.І., Колесник А.В., Ніколайчук В.І. ВВЕДЕННЯ В КУЛЬТУРУ IN VITRO ARNICAMONTANA L....................................................................................................................................274Карташев А.А., Бурец Е.Д. ШТАММЫ STREPTOCOCCUS THERMOPHILUS,ПРОДУЦИРУЮЩИЕ ЭКЗОПОЛИСАХАРИДЫ........................................................................275Кичигіна А.К., Чеботар С. В., Чеботар Г.О. МНОЖИННИЙ АЛЕЛІЗМ ГЕНІВ RHT-B1 ТАRHT-D1 ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ.........................................................................................................276Колода О.М., Корнелюк О.І. ВПЛИВ ОРГАНІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ВУГЛЕЦЮ НА СИНТЕЗРЕКОМБІНАНТНОЇ ТИРОЗИЛ-ТРНК СИНТЕТАЗИ ССАВЦІВ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІШТАМУ ESCHERICHIA COLI BL21 (DE3)PLYSE......................................................................278Колот Н.В., Бондарь А.Ю. УСТОЙЧИВОСТЬ КЛЕТОК СЕЛЕЗЕНКИ К ИОНАМ МЕДИНА ФОНЕ ОГРАНИЧЕНИЯ КАЛОРИЙНОСТИ В ПИТАНИИ ЖИВОТНЫХ.......................279Корній Н.С., Сибірна Н.О. СИГНАЛЮВАННЯ НА ОСНОВІ МІКРОРНК 980 УМОДЕЛЬНОГО ОРГАНІЗМУ DROSOPHILA SP.........................................................................280Лагодич О.В., Лагодич А.В., Максимова Н.П. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ PGPR ДЛЯ ЗАЩИТЫТОМАТОВ.......................................................................................................................................281Лихова О.О., Ковальова О.А., Адаменко І.М., Ясінський Я.C., Кудрявець Ю.Й.ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ЗМІНИ В КЛІТИНАХ МЕЛАНОМИ МИШІ, ТРАНСДУКОВАНИХРЕКОМБІНАНТНИМ БАКУЛОВІРУСОМ З ГЕНОМ ІНТЕРФЕРОНУ...................................282Луценко М.В. НАСЛЕДУЕМОСТЬ ДИСТАНЦИОННЫХ КАЧЕСТВ ЛОШАДЬМИЧИСТОКРОВНОЙ ВЕРХОВОЙ ПОРОДЫ.................................................................................283Мазур М.Г., Герасименко І.М., Сіндаровська Я.Р., Голденкова-Павлова І.В., ШелудькоЮ.В. ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПРЕСІЙНО-РЕПОРТЕРНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІТЕРМОСТАБІЛЬНОЇ ЛІХЕНАЗИ CLOSTRIDIUM THERMOCELLUM ДЛЯ ОТРИМАННЯВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ЛІНІЙ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН.............................................284Михайлик С.Ю., Антонюк М.З., Терновська Т.К. МІНЛИВІСТЬ ЛІНІЙ М’ЯКОЇПШЕНИЦІ З ІНТРОГРЕСІЯМИ ВІД AEGILOPS SPELTOIDES ЗА МІКРОСАТЕЛІТАМИГЕНІВ GLI.......................................................................................................................................285Мурин А.В.,Тістечок С.І., Грень Т.П., Осташ Б.О.,Федоренко В.О. ШТАМИАКТИНОМІЦЕТІВ У ҐРУНТОСУМІШІ «УНІВЕРСАЛЬНА» (КОМПАНІЯ «ЗЕЛЕНДАР»):АНТИБІОТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВЗАЄМОДІЇ...........................................286Нурминская Ю.В., Максимова Л.А., Копытина Т.В. ИНТЕНСИВНОСТЬ ФОТОСИНТЕЗАУ ТРАНСФОРМИРОВАННЫХ РАСТЕНИЙ ТАБАКА В УСЛОВИЯХ ПОВЫШЕННОГООСВЕЩЕНИЯ................................................................................................................................287Оверченко О.В. АДАПТАЦІЯ ПЕТУНІЇ ГІБРИДНОЇ (PETUNIA HYBRIDA) ДО УМОВ INVIVO.................................................................................................................................................288Пилипчук О.П. ВПЛИВ КО-МУТАГЕНУ НА РЕАЛІЗАЦІЮ РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНИХ ГЕНEТИЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ В СОМАТИЧНИХ КЛІТИНАХЛЮДИНИ........................................................................................................................................289Поляковський С.О. МЕХАНІЗМИ ДІЇ ІНДУКТОРІВ СТІЙКОСТІ У РОСЛИН НАПРИКЛАДІ ВЗАЄМОДІЇ В СИСТЕМІ BOTRYTIS CINEREA-ALLIUM CEPA..........................291Радченко О.М. МІКРОСАТЕЛІТНИЙ АНАЛІЗ СОРТІВ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ ІНСТИТУТУФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ НАНУ...............................................................................292Садовник Д.К., Чепой Л.Е. АНТИОКСИДАНТНАЯ АКТИВНОСТЬ ЭТАНОЛЬНЫХЭКСТРАКТОВ ИЗ БИОМАССЫ МИКРОВОДОРОСЛИ PORPHYRIDIUM CRUENTUM СДОБАВКАМИ РАСТИТЕЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ.........................................................293Совгир Н.В., Голенченко С.Г., Прокулевич В.А. КЛОНИРОВАНИЕ И ЭКСПРЕССИЯГИБРИДНЫХ БЕЛКОВ, СОДЕРЖАЩИХ АНТИМИКРОБНЫЙ ПЕПТИД361

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013ЭСКУЛЕНТИН................................................................................................................................294Тістечок С.І., Грень Т.П., Осташ Б.О., Федоренко В.О. РОЗРОБКА СИСТЕМИКЛОНУВАННЯ ГЕНІВ В ШТАМІ AMYCOLATOPSIS JAPONICA DSM 44213 ТА ЙОГОВПЛИВ НА РІСТ РОСЛИН В ҐРУНТАХ, ЗАБРУДНЕНИХ СОЛЯМИ ПЛЮМБУМУ..........295Хомяк В.В., Бундук Ю.М., Гунчак В.М., Григорюк И.П., Рыбак Р.Л. ЭФФЕКТИВНОСТЬИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕГУЛЯТОРОВ РОСТА ДЛЯ МИКРОЧЕРЕНКОВАНИЯIN VITRO РАЗНЫХ ВЕГЕТАТИВНЫХ ФОРМ АЙВЫ ОБЫКНОВЕННОЙ CYDONIAOBLONGA MILL.............................................................................................................................296Христофорова И.А . Радионов Д.Б. ПОКАЗАТЕЛИ ПРИСПОСОБЛЕННОСТИ ВПРИРОДНЫХ ПОПУЛЯЦИЯХ D. MELANOGASTER MEIG. ОБИТАЮЩИХ ВРАЗЛИЧНЫХ РЕГИОНАХ УКРАИНЫ........................................................................................298Шейкина О.В., Гладков Ю.Ф. ГЕНЕТИЧЕСКОЕ РАЗНООБРАЗИЕ СЕМЯН СОСНЫОБЫКНОВЕННОЙ С ЛЕСОСЕМЕННОЙ ПЛАНТАЦИИ ПЕНЗЕНСКОЙ ОБЛАСТИ.........299Шишкина М.С., Шестибратов К.А. ОПТИМИЗАЦИЯ ПРОЦЕССА СОМАТИЧЕСКОГОЭМБРИОГЕНЕЗА ЕЛИ ЕВРОПЕЙСКОЙ PICEA ABIES...........................................................300Штапенко О.В. АНАЛІЗ РІВНЯ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНІВ У СІМ’ЯНИКАХ МИШЕЙ ЗА ДІЇТЕПЛОВОГО ШОКУ.....................................................................................................................301Якимова О.В., Егорова Н.А. ВЛИЯНИЕ НЕКОТОРЫХ ФАКТОРОВ НАМИКРОРАЗМНОЖЕНИЕ ORIGANUM VULGARE IN VITRO....................................................302Ясінський Я.С., Бездєнєжних Н.О., Шифрін К.Д., Ковальова О.А., Кудрявець Ю.Й.РЕКОМБІНАНТНИЙ ІНТЕРФЕРОН-АЛЬФА ЛЮДИНИ, ЯК ЧИННИК СТАБІЛІЗУЮЧОГОДОБОРУ В КЛІТИНАХ КАРЦИНОМИ СИГМОВИДНОЇ КИШКИ ЛІНІЇ COLO-205..........303Brodyazhenko T., Vasilyeva N. THE ROLE OF ABORIGINAL MICROBIOTA OFINDUSTRIAL WASTE COAL IN THE BIOLOGICAL LEACHING OF METALS.....................304Dreval K.G. COMPARATIVE DETERMINATION OF CELLULOLYTIC ACTIVITIES OFBASIDIOMYCETES AND LOWER FUNGI.................................................................................305Esoyan S., Dallakyan M., Yesayan A., Hovhannisyan N. IDENTIFICATION ANDASSESSMENT OF GENETIC DIVERSITY OF TABLE GRAPE VARIETIES IN ARMENIA...306Kvasko A., Dreval K. SCREANING OF BASIDIOMYCETES WITH HIGH LIGNOLYTICACTIVITY.......................................................................................................................................307Lototska L.V., Rymar V.I., Kashuba V.I. SEARCH FOR NOVEL TUMOR-SUPPRESSORGENES IN RENAL CARCINOMAS..............................................................................................308Mutenko H., Ostash B., Fedorenko V. KNOCKOUT OF ACO GHGENE IN STREPTOMYCESGHANAENSIS.................................................................................................................................309Trush O.,Kislik G.,Sarantseva S., Matiytsiv N., Chernyk Ya. THE SYNAPTIC BOUTONSMORPHOLOGY IN THE DROSOPHILA MELANOGASTER LARVAE WITH ALTEREDEXPRESSION AND MUTANT FORMS OF SWISS CHEESE GENE.........................................310Valuta A., Sadovnic D., Rudi L., Cepoi L. MONITORING OF ANTIOXIDANT ACTIVITY OFNOSTOC LINCKIA BIOMASS DURING CULTIVATION CYCLE BY DPPH ASSAY...............311Секція 7. Екологічний менеджментБеланова И.В. НАКОПЛЕНИЕ И МИГРАЦИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В СИСТЕМЕПОЧВА − РАСТЕНИЯ....................................................................................................................312Беляков А.А., Филиппенко Т.А., Грибова Н.Ю. ЭКОЛОГИЧЕСКИ БЕЗОПАСНЫЕАНТИОКСИДАНТЫ ДЛЯ СОХРАНЕНИЯ КАЧЕСТВА ЖИРОСОДЕРЖАЩИХ ПИЩЕВЫХПРОДУКТОВ..................................................................................................................................313362

ContentsВласов В.В., Власова О.Ю., Шапошнікова О.Ф., Бузовська М.Б., Булаєва Ю.Ю.КАДАСТР ВИНОГРАДНИКІВ УКРАЇНИ – ОСНОВА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНОЇ ПРОДУКЦІЇ....................................................................314Волковська А.С. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ОХОЛОДЖУЮЧОЇ СИСТЕМИЛАДИЖИНСЬКОЇ ТЕС НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ГІДРОБІОНТІВ ЛАДИЖИНСЬКОГОВОДОСХОВИЩА..........................................................................................................................315Гамбарян Л.Р. РОЛЬ ВОДНОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ В ОСУЩЕСТВЛЕНИИЭКОМОНИТОРИНГА ВОДНЫХ ЭКОСИСТЕМ........................................................................316Дмитриева Ю.Н. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ И ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫВ ГОРОДАХ С АЛЮМИНИЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТЬЮ.................................................317Любимов А.А. ФЛОРА И ФАУНА КАК ПРИРОДНЫЕ РЕСУРСЫ ШЕЛЬФОВОЙ ЗОНЫЧЕРНОГО МОРЯ............................................................................................................................319Мала Ю. ГЕОБОТАНІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ВЧЕННЯ ПРОЕКОТОНИ.......................................................................................................................................320Мізерник Д.І. НУЛЬОВИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ – ЕКОЛОГІЧНО ВИПРАВДАНИЙСПОСІБ РЕНОВАЦІЇ ДЕГРАДОВАНИХ УГІДЬ........................................................................321Постолакий О.Г., Растимешина И.О., Бурцева С.А., Толочкина С.А. ПОИСКПОТЕНЦИАЛЬНЫХ ДЕСТРУКТОРОВ ПЕСТИЦИДОВ СРЕДИ СТРЕПТОМИЦЕТОВЗАГРЯЗНЕННОЙ ПОЧВЫ, ПРОШЕДШЕЙ БИОРЕМЕДИАЦИЮ.........................................322Растимешина И.О., Постолакий О.Г., Толочкина С.А., Чинчлей А.Г. НОВЫЕ ПРИЕМЫБИОРЕМЕДИАЦИИ ДЛИТЕЛЬНО ЗАГРЯЗНЕННОЙ ПОЧВЫ МОЛДОВЫ........................323Репа М.В. ОСОБЛИВОСТІ ОДЕРЖАННЯ БІОЕТАНОЛУ З РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ....324Соколов Е.В. ГИДРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ И ПРИРОДООХРАННЫЕПРЕДЛОЖЕНИЯ ДЛЯ ГРИГОРЬЕВСКОГО ЛИМАНА............................................................325Трифонов О.В. АККУМУЛЯЦИЯ ПЕРИФИТОНОМ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ ВВОДОТОКАХ С ВЫСОКОЙ АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКОЙ............................................327Цыганок Е.С. ФРАКЦИОННЫЙ СОСТАВ ОРГАНИЧЕСКОГО ВЕЩЕСТВА ДЕРНОВО-ПОДЗОЛИСТОЙ ПЕСЧАНОЙ ПОЧВЫ БРАГИНСКОГО РАЙОНА........................................328Чава М.М. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ПРОЕКТ «ЗЕЛЕНЫЙ ИНСТИТУТ»....................................329Челнокова И. А., Боровая А. Ю. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОДЕРЖАНИЯ СУММЫФОСФОЛИПИДОВ И КАРОТИНОИДОВ В ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЯХГОМЕЛЬСКОГО РАЙОНА БЕЛАРУСИ......................................................................................330Шумська З.І., Миленька М.М. БІОЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ НА ТЕРИТОРІЇКАЛУСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ (ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ)ЯК ПЕРЕДУМОВА ЕФЕКТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ................................331Beghami Yassine TYPOLOGY AND ANTHROPOGENIC PERTURBATION OF CHÉLIAVEGETATION, AURÈS, ALGERIA...............................................................................................332Ciobanu C.L. THE COMPLEX MANUC-BEY FROM HINCESTI, THE REPUBLIC OFMOLDOVA......................................................................................................................................333Kotogura S.S., Medinets V.I., Mileva А.P. STUDY OF RIVER WATER HARDNESS IN THEDELTAIC PART OF THE DNISTER IN 2010 – 2013....................................................................334Krekoten R., Salavor O., Nychyk O. THE USE OF ISO STANDARDS IN THEORGANIZATION OF ENVIRONMENTAL MANAGEMENT SYSTEMS..................................335Kulikova A.D. FLUCTUATING ASYMMETRY OF COLOUR IN MYTILUSGALLOPROVINICIALIS LAM........................................................................................................336Lebediev D.G., Gazyetov Ye.I., Medinets V.I., Pavlik T.V. SIMULATION OF IRRIGATIONEFFECTS ON WINTER WHEAT YIELDS....................................................................................337363

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013Martirosyan V.S. REMAINING AND RARE FOREST DISTURBANCES, DEPENDING ONCLIMATE CHANGE IN REPUBLIC OF ARMENIA....................................................................338Medinets S. , Medinets V., Butterbach-Bahl K., Gasche R., Pitsyk V., Skiba U. AMBIENT NO XCONCENTRATION ABOVE BARE SOIL IN SOUTHERN UKRAINE......................................339Medinets S. , Medinets V., Butterbach-Bahl K., Gasche R., Pitsyk V., Skiba U. NO/NO 2FLUXES MEASUREMENT EXPERIENCE IN ARABLE LAND IN DNIESTERCATCHMENT..................................................................................................................................340Medinets S. , Medinets V., Butterbach-Bahl K., Gasche R., Pitsyk V., Skiba U. SURFACEOZONE CONCENTRATION MEASUREMENT EPISODE ABOVE BARE SOIL IN THESOUTHERN UKRAINE..................................................................................................................341Pavlik T.V., Medinets V.I., Lebediev D.G. LANDSAT 7 IMAGES USE FOR ASSESSMENT OFFIRE TRACES AREAS...................................................................................................................342Pitsyk V., Medinets S., Medinets V., Goshurenko L., Bilanchin Ya. SEASONAL VARIATIONOF SOIL BULK DENSITY IN SOUTHERN CHERNOZEM OF ARABLE LAND.....................343Siryk D., Nychyk O., Salavor O. PROBLEMS AND PROSPECTS OF ENVIRONMENTALAUDIT IN UKRAINE......................................................................................................................344АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК....................................................................................................345ЗМІСТ.............................................................................................................................................349Наукове виданняМАТЕРІАЛИVI МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ«БІОРІЗНОМАНІТТЯ. ЕКОЛОГІЯ. АДАПТАЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЯ.»,ПРИСВЯЧЕНОЇ 150-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯВИДАТНОГО БОТАНІКА В.І. ЛИПСЬКОГО(ОДЕСА, 13 – 17 ТРАВНЯ 2013 Р.)_____________________________________________________________Подписано в печать 23.04.2013. Формат 60х84 1/8Бумага офсетная. Гарнитура «Times New Roman»Печать трафаретная.Тираж 350 экземпляров. Заказ № 24Печать СПД-ФЛ Назарчук С.Л.Свидетельство ВО2 № 948403 от 10.09.2001.65009, Одесса, Фонтанская дорога, 10, тел. 795-57-15E-mail: selen_odessa@ukr.net364